Класифiкацiя мiст, iх значення i роль у РПС

Мiське нас-ня Укр проживаi у рiзних типаi поселень: малих мiстах 9з населенням до 50 тис. жителiв), середнiх (50 тАУ 100 тис жителiв), великих (100 тАУ250 тис жителiв), крупних (250 тАУ 500 тис жителiв) та найкрупнiших (понад 500 жителiв), а також у селищах мiського типу. На 1 сiчня 1999р. в Укр нараховувалося 448 мiст, в т ч 169 обласного пiдпорядкування, 897 селищ мiського типу та понад 28775 сiл. У мiських поселеннях, якi становлять менш нiж 5% всiх населених пунктiв Укр, зосереджено бiльш як 2/3 нас-ня краiни. В цiлому мiста становлять лише третину мiських поселень Укр, але в них проживаi близько 90% всього мiського нас-ня. При цьому осн частина припадаi на крупнi i найкрупнiшi мiста. В с.м.т. з люднiстю понад 20 тис чол проживаi лише 2% нас-ня, а решта нас-ня проживаi у поселеннях до 20 тис чоловiк. В останнi роки особливо гостро постала урбанiзацii з одночасним збереженям сприятливих прир умов проживання. Залежнiсть фiзичного стану людини, як i способу ii дiяльностi, вiд особливостей прир умов дуже велика. Суч змiни в прир умовах пов з територiальною органiзацiiю в-ва та розвитком урбанiзацii. Особливо проблеми збереження належних прир умов загострюються у високо урбанiзованих регiонах (Донбас, Приднiпров¢я та iн). У таких регiонах рiвень забруднення повiтря, поверхневих вод i землi перевищуi можливостi iх самоочищення. ЦЕ призводить до деградацii навк сер, що негативно впливаi на здоров¢я нас-ня. Несприятливi екологiчнi умови i причиною близько 20% прямих захворювань. Укр нал до краiн, що мають високi показники забруднення навк середовища. Осн центрами зосередження екологiчних роблем i високо урбанiзованi р-ни, мiськi агломерацii та крупнi промисловi центри. Так, питома вага забруднених стiчних вод у загальному ii обсязi становить в цiлому по Укр 28%, в т ч у Харкiвськiй та Луганськiй областях - бiльш нiж 70%, у Чернiвецькiй, Одеськiй, Донецькiй областях тАУ бiльше половини. Високим i рiвень забруднення i атмосферного повiтря. Нинi в Укр майже четверта частина шкiдливих викидiв промислових п-в не уловлюiться i потрапляi в атмосферу без будь-якого очищення. Найбiльшi викиди цих шкiдливих речовин в атмосферу характернi для високо урбанiзованих областей. Так, на частку Донецькоi областi припадаi майже третина всiх викидiв по Укр в цiлому, до 30% - на Днiпропетровську i майже 15% - на Луганську область. Звичайно, основнi обсяги скидiв у воду та викидiв у повiтря локалiзованi у мiстах та мiських агломерацiях. Найбiльшi викиди речовин в атмосферу спостерiгаються в Кривому Розi, Марiуполi, Запорiжжi, Днiпропетровську, РДнакiiвому, Донецьку, Дебальцевому, Макiiвцi та iн. Особливостi екологiчних умов окремих регiонiв повиннi враховуватися i при територiальнiй органiзацii с/г в-ва. Це стосуiться насамперед примiського господарства, оск примiськi територii дуже часто забрудненi важкими металами та iн шкiдливими елементами, якi потрапляють з продуктами харчування в органiзм людини. Важливим напрямомполiпшення екологiчноi ситуацii у високо урбанiзованих регiонах i обмеження надмiрного зростання пр-стi та чисельностi нас-ня великих мiст. Так, не контрольований належним чином промисловий розвиток таких великих мiст Донбасу, як Донецьк, Луганськ, Макiiвка, Горлiвка призвiв до ряду складних екологiчних, ек та соц проблем. Один з шляхiв iх вирiшення полягаi в обмеженнi розмiщення нових вир-в, якi можуть лише ускладнити екологiчну ситуацiю. В складних екологiчних умовах заслуговуi на увагу концепцiя розвитку малих i середнiх мiст, у яких природне середовище значно краще, нiж у великих. До того ж ряд областей Украiни взагалi не маi великих чи середнiх мiст, крiм обласного центру (Вiнницька, Рiвненська, Тернопiльська, Чернiвецька). Особливо актуальним i подальший розвиток малих мiст, в яких розмiщенi одне-два п-ва. В нових ек умовах банкрутство таких п-в може призвести до руйнацii ек-го базису розвитку цього мiста.

РДдиний экономический комплекс, його суть i структура.

Система в-ва, обмiну, розподiлу i споживання, що склалася в межах Укр, формуi ii н/г-й комплекс. Його об¢iднують в iдине цiле транспортна система, система розселення, упр-ня i зв¢язку. РЖнтегральним показником оцiнки ек розвитку держави i показник валового внутрiшнього продукту (ВВП), який хар-i рiвень розвитку ек-ки, особливостi його стр-ри, ефективнiсть функцiонування окремих галузей, рiвень участi краiни у свiтових iнтеграцiйних процесах. Сукупний показник ВВП хар-i вартiсть товарiв i послуг, якi виробленi в Укр всiма галузями ек-ки i призначенi для кiнцевого споживання. В 1997р. ВВП (у фактичних цiнах) становив 92484 млн грн, що в розрахунку на душу нас-ня становить 1824 грн. РЖндекс розвитку людського потенцiалу Укр тАУ 0,719. За рiвнем розвитку людського потенцiалу Укр посiдаi 80-е мiсце в свiтi. Вартiсть ОФ у у 1997р. становила 808 млрд грн, у т. ч. виробничих фондiв тАУ 518 млрд грн (у фактичних цiнах на кiнець року). На Укр припадаi 18% нац доходу краiн СНД. Стр-ра сусп в-ва тАУ це спiввiдношення мiж його галузями, що виражаi госп-кi пропорцii та стан сусп подiлу працi. Це поняття вживаiться для вираження всiх госп-х пропорцiй i сукупностi стiйких зв¢язкiв в-ва, що забезпечують його цiлiснiсть. Стр-ра сусп в-ва визначаiться як натуральними, так i вартiсними показниками (ВВП, чисельнiсть зайнятих, вартiсть ОФ тАУ основного капiталу). Вона хар-ся такими пропорцiями: 1)вiдтворювальними тАУ мiж в-вом засобiв в-ва й предметiв споживання, у використаннi ВВП на замiщення спожитих ресурсiв основного капiталу та особисте споживання й накопичення; 2)галузевими тАУ спiввiдношення мiж рiзними галузями ек-ки; 3)територiальними тАУ розмiщення в-ва по окремих ек р-нах; 4)зовнiшньоекономiчними тАУ ввезення продукцii з рiзних регiонiв i вивезення продукцii рiзних галузей i р-нiв у зарубiжнi краiни. Перехiд Украiни до ринковоi ек-ки з усiiю гостротою поставив проблему оптимiзацii стр-ри ек-ки та шляхiв ii перетворення. Вдосконалення стр-ри в-ва тАУ дуже складна i багатопланова проблема. Вона включаi в себе насамперед соц-ек стр-ру ек-ки, яка хар-ся формами власностi на засоби в-ва. Другим важливим елементом i органiзацiйно-економiчна будова ек-ки, що визначаiться спiввiдношенням рiзних форм органiзацii в-ва. РЖснуi також виробничо-технологiчна будова ек-ки, яка виражаi внутрiшню органiзацiю продуктивних сил, тобто спiввiдношення матерiального в-ва та сфери послуг, пр-стi й с/г, в-ва засобiв в-ва та предметiв споживання, видобувних та обробних галузей госп-ва. Вона хар-ся питомою вагою наукомiстких та високоек-х галузей ек-ки тАУ галузей з повiльним обiгом капiталу (суднобудування, ракетно-космiчна технiка тощо) та галузей зi швидким обiгом капiталу (в-во товарiв широкого вжитку, прiоритетнi галузi агропромислового комплексу, сфери побуту й торгiвлi). Галузь госп-ва тАУ сукупнiсть п-в i органiзацiй об¢iднаних спiльнiстю функцiй, якi вони виконують у системi територiального подiлу працi. Галузева стр-ра госп-ва безпосередньо вiдображаi процес сусп подiлу працi, вказуючи на функцiональнi вiдмiнностi мiж окремими галузями. На ii основi проводиться аналiз мiжгалузевих пропорцiй i зв¢язкiв, зiставляються показники економiчноi ефективностi в-ва. Вона слугуi цiлям упр-ня економiкою. Галузi госп-ва вiдрiзняються роллю в задоволеннi суспiльних потреб у матерiальних i духовних благах у процесi в-ва, розподiлу та споживання мат-х благ або виконаннi рiзних послуг. Залежно вiд iх ролi в госп-му комплексi видiляють виробничу i невиробничу сфери. До виробничоi сфери належать тi види дiяльностi, якi: 1)створюють матерiальнi блага (пр-сть, с/г, буд-во); 2)доставляють створенi мат блага споживачам (транспорт i зв¢язок по обслуговуванню мат в-ва); 3)пов¢язанi з продовженням процесу в-ва у сферi обiгу (торгiвля, мат-технiчне постачання, заготiвлi, громадське харчування). Роль кожноi галузi у створення сусп продукту i нац доходу рiзна. В таких галузях, як пр-сть, буд-во, с/г створюються новi споживнi вартостi. Вантажний транспорт завершуi процес в-ва i на основi цього бере участь у створеннi нац доходу. Невиробнича сфера тАУ сукупнiсть галузей госп-ва, якi здiйснюють функцii щодо надання послуг немат-го характеру суспiльству i населенню. До неi належать: 1)галузi послуг тАУ житлово-комунальне госп-во i побутове обслуговування нас-ня, транспорт i зв¢язок по обслуговуванню нас-ня; 2)галузi соцiального обслуговування тАУ освiта, охорона здоров¢я, культура i мистецтво, наука i наукове обслуговування; 3)галузi органiв упр-ня i оборони; 4)галузi, якi включають кредитування, фiнанси i страхування.

Галузева стр-ра господарського комплексу Укр та тенденцii ii розвитку.

Стр-ра сусп в-ва визначаiться як натуральними, так i вартiсними показниками (ВВП, чисельнiсть зайнятих, вартiсть ОФ тАУ основного капiталу). Вона хар-ся такими пропорцiями: 1)вiдтворювальними тАУ мiж в-вом засобiв в-ва й предметiв споживання, у використаннi ВВП на замiщення спожитих ресурсiв основного капiталу та особисте споживання й накопичення; 2)галузевими тАУ спiввiдношення мiж рiзними галузями ек-ки; 3)територiальними тАУ розмiщення в-ва по окремих ек р-нах; 4)зовнiшньоекономiчними тАУ ввезення продукцii з рiзних регiонiв i вивезення продукцii рiзних галузей i р-нiв у зарубiжнi краiни. Перехiд Украiни до ринковоi ек-ки з усiiю гостротою поставив проблему оптимiзацii стр-ри ек-ки та шляхiв ii перетворення. Вдосконалення стр-ри в-ва тАУ дуже складна i багатопланова проблема. Вона включаi в себе насамперед соц-ек стр-ру ек-ки, яка хар-ся формами власностi на засоби в-ва. Другим важливим елементом i органiзацiйно-економiчна будова ек-ки, що визначаiться спiввiдношенням рiзних форм органiзацii в-ва. РЖснуi також виробничо-технологiчна будова ек-ки, яка виражаi внутрiшню органiзацiю продуктивних сил, тобто спiввiдношення матерiального в-ва та сфери послуг, пр-стi й с/г, в-ва засобiв в-ва та предметiв споживання, видобувних та обробних галузей госп-ва. Вона хар-ся питомою вагою наукомiстких та високоек-х галузей ек-ки тАУ галузей з повiльним обiгом капiталу (суднобудування, ракетно-космiчна технiка тощо) та галузей зi швидким обiгом капiталу (в-во товарiв широкого вжитку, прiоритетнi галузi агропромислового комплексу, сфери побуту й торгiвлi). Галузь госп-ва тАУ сукупнiсть п-в i органiзацiй об¢iднаних спiльнiстю функцiй, якi вони виконують у системi територiального подiлу працi. Галузева стр-ра госп-ва безпосередньо вiдображаi процес сусп подiлу працi, вказуючи на функцiональнi вiдмiнностi мiж окремими галузями. На ii основi проводиться аналiз мiжгалузевих пропорцiй i зв¢язкiв, зiставляються показники економiчноi ефективностi в-ва. Вона слугуi цiлям упр-ня економiкою. Галузi госп-ва вiдрiзняються роллю в задоволеннi суспiльних потреб у матерiальних i духовних благах у процесi в-ва, розподiлу та споживання мат-х благ або виконаннi рiзних послуг. Залежно вiд iх ролi в госп-му комплексi видiляють виробничу i невиробничу сфери. До виробничоi сфери належать тi види дiяльностi, якi: 1)створюють матерiальнi блага (пр-сть, с/г, буд-во); 2)доставляють створенi мат блага споживачам (транспорт i зв¢язок по обслуговуванню мат в-ва); 3)пов¢язанi з продовженням процесу в-ва у сферi обiгу (торгiвля, мат-технiчне постачання, заготiвлi, громадське харчування). Роль кожноi галузi у створення сусп продукту i нац доходу рiзна. В таких галузях, як пр-сть, буд-во, с/г створюються новi споживнi вартостi. Вантажний транспорт завершуi процес в-ва i на основi цього бере участь у створеннi нац доходу. Невиробнича сфера тАУ сукупнiсть галузей госп-ва, якi здiйснюють функцii щодо надання послуг немат-го характеру суспiльству i населенню. До неi належать: 1)галузi послуг тАУ житлово-комунальне госп-во i побутове обслуговування нас-ня, транспорт i зв¢язок по обслуговуванню нас-ня; 2)галузi соцiального обслуговування тАУ освiта, охорона здоров¢я, культура i мистецтво, наука i наукове обслуговування; 3)галузi органiв упр-ня i оборони; 4)галузi, якi включають кредитування, фiнанси i страхування.Суч стан ек i соц розвитку Укр пов з радикальними змiнами, зумовленими переходом до ринкових вiдносин. Вiн передбачаi створення соцiально зорiiнтованоi ек-ки, яка означаi поворот всього в-ва до потреб споживача. Соцiально зорiiнтована ринкова ек-ка розумiiться як госп-ка система, в якiй кожна групи i соц тип нас-ня одержують можливiсть для реалiзацii своiх життiвих здiбностей i запитiв на основi вiльноi працi i зростання особистих доходiв. Властивi ринку механiзми саморегулювання повиннi забезпечити збалансованiсть ек-ки краiни; найкращу координацiю всiх виробникiв; рац використання трудових, мат-х i фiнансових ресурсiв; гнучкiсть в-ва, його сприйняття досягнень НТП; органiчне поiднання вiтчизняноi ек-ки iз свiтовим госп-вом. Перетворення на шляху до ринковоi ек-ки здiйснюються за кiлькома взаiмопов напрямами: 1)лiбералiзацiя ек-ки, тобто зняття адмiнiстративних обмежень з цiн, госп-х зв¢язкiв, зовнiшньоек-i дiяльностi; 2)стабiлiзацiя фiнансiв i грошовоi системи, якi забезпечують змiцнення гривнi як загального еквiвалента i iдиного платiжного засобу на територii краiни; 3)приватизацiя, розвиток пiприiмництва, створеня iн iнституцiйних передумов ефектисного ринкового госп-ва i ек зростаня; 4)структурна перебудова ек-ки, ii демiлiтаризацiя, iнтеграцiя в свiтове госп-во, пiдвищення конкурентноздатностi укр-i продукцii на свiтовому ринку; 5)створення конкурентного ринкового середовища; 6)активна соцiальна полiтика з метою пристосування працездатного нас-ня до нових умов, соц захист найбiльш вразливих верств нас-ня, створення передумов ек-го зростання на основi пiдвищення ролi дiловоi активностi нас-ня. За концептуальними розробками науковцiв Ради по вивченню п/с Укр НАН Украiни, основною метою розвитку н/г комплексу Укр в песпективi повинно бути неухильне зростання темпiв ВВП як важливого джерела пiдвищення життiвого рiвня нас-ня. Стратегiчним напрямом ек реформ повинна стати iх соцiальна спрямованiсть. Держ полiтика у цiй сферi маi бути спрямована на покращення соц-ек та вир-чих умов працi пiдвищення реальних доходiв нас-ня зростання освiтнього i культурно-технiчного рiвня нас-ня, покращення медичного обслуговування, посиленя охорони довкiлля. Поступов становлення ек потенцiалу Укр пов з реалiзацiiю структурноi полiтики у сферi мат в-ва. Така полiтика полягаi у створення високорозвинутого н/г-го комплексу, який вiдповiдаi сучасним вимогам ринкового госп-ва. Основа формування структурноi полiтики в галузях мат в-ва зумовлена тим, що нинi склался недосконала стр-ра в-ва, а дiя адмiнiстративних, ек та соц-х важелiв упр-ня значно послаблена. Осн напрямами у фiнансовiй сферi i: посилення контролю за дiяльнiстю комерцiйних банкiв з боку нац банку, орiiнтацiя на пiдтримку нац товаровиробникiв, запобiгання створенню фiктивного капiталу, залученя коштiв у довгостроковi депозити. В сферi грошовоi полiтики необхiдно приборкати iнфляцiю, забезпечити прiоритет нац валюти як платiжного засобу, пiдвищити золото-валютнi резерви нац банку. Створенню збалансованого н/г-ва Укр значною мiрою заважаi невиважена цiнова полiтика держави. Поступовий розвиток н/г Укр буде неможливим без активноi науково-технiчноi полiтики, яка повинна забезпечити технологiю оновлення виробничого потенцiалу, сприяти випуску наукомiсткоi продукцii. Зовнiшньоек-на полiтика держави повинна бути спрямована на подальшу iнтеграцiю у свiтовий простiр на базi створення могутнього експортного потенцiалу та досягнення збалансованостi торговельного балансу. Важливою складовою ек полiтики держави i ii регiональний аспект. Тiльки завдяки обгрунтованiй нац полiтицi, спрямованiй на подальше розширення повноважень i вiдповiдальностi мiсцевих органiв влади, можна поiднати рiзнi за своiми природними та сц-ек умовами регiони у iдиний н/г-й комплекс. Необхiдно розробити не тiльки регiональнi цiльовi комплекснi прогнами, а й прогнами розвитку i розмiщення п/с окремих областей i АРК, програми прикордонного спiвробiтництва та розвитку вiльних ек-х зон.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England