Державна регiональна економiчна полiтика, ii суть, мета та основнi завдання

ДРЕП тАУ це сукупнiсть органiзацiйно-правових та ек заходiв, спрямованих на стимулювання ефективного розвитку п/с регiонiв, рац-не використання iхнього ресурсного потенцiалу з метою пiдвищення життiвого рiвня нас-ня та охорони навк прир сер, вдосконалення терит-i оргi-цii сусп-ва. Об¢iктами ДРЕП i системи терит-х утворень у межах яких здiйснюiться державне упр-ня та мiсцеве самоврядування. Склад об¢iктiв ДРЕП визначаiться адмiнiстративно-територiальним устроiм та ек-м рай-ям Укр. Суб¢iктами ДРЕП виступають центральнi та мiсцевi органи держ викон влади та органи мiсцевого самоврядування, якi в межах своii компетенцii вирiшують питання, пов з розвитком п/с регiонiв. Державна регiональна полiтика i складовою i невiд¢iмною частиною соц-ек перетворень, якi здiйснюються в Укр, i включаi структурну перебудову п/с регiонiв, полiпшення територ-х пропорцiй у краiнi, пiдвищення ролi мiсцевтих органiв державноi виконавчоi влади та мiсцевого самоврядування в розбудовi незалежноi держави. Основнi напрями рег ек полiтики визначаi Верховна Рада Украiни. УрядУкр встановлюi державнi прiоритети регiонального розвитку, затверджуi державнi програми розвитку регiонiв, бере участь у створення системи ек-х регуляторiв i методологiчно-iнформацiйноi бази. Виходячи iз загальнонац-х i регiональних iнтересiв i можливостей, держава реалiзауi регiональну ек полiтику, яка передбачаi: - врахування вiдмiнностей у рiвниях ек-го i соц-го розвитку окремих територiй, а також iсторичних, природно-географiчних, демографiчних та етнiчних особливостей регiонiв; - децентралiзацiю процесiв упр-ня соц-ек-м розвитком регiонiв, пiдвищення вiдповiдальностi мiсцевих органiв державноi виконавчоi влади за здiйснення ек реформи; - рац-не використання природно-ресурсного потенцiалу; - пiдтримання внутрiшньорегiональноi збалансованостi ек розвитку, полiпшення екологiчного стану та соц-демографiчноi ситуацii. ДРЕП i iнструментом удосконалення територiальноi орг-цii сусп-ва i спрямована на зближення умов функцiонування територiальних госп-х комплексiв. Вона грунтуiться на таких основних принципах: - дотриманя прiортитетiв загальнодержавного зн-ня; - органiчна iднiсть розвитку п/с регiонiв i завдань со-ек розвику краiни; - врахування вимог екологiчноi безпеки при реформуваннi стр-ри госп-х комплексiв регiонiв i розмiщенi нових п-в; досягнення ек-го ефекту за рах терит подiлу працi, рац-i системи природокористування, налагодження тiсних мiжрегiональних зв¢язкiв у межах iдиного ринкового простору Украiни, а також розвитку зовнiшньоек-х вiдносин; - створення вiдповiдних умов для подального пiдвищеня ек-i самостiйностi регiонiв шляхом чiткового розмежування повноважень мiж центральними i мiсцевими органами державноi виконавчоi влади та органами мiсцевого самоврядування. Основними цiлями регiон-i ек полiтики i: - створення необхiдних правових i ек умов з метою забезпечення кожному регiоновi рiвних можливостей для комплексного со-ек розвитку, екологiчноi безпеки, задоволення мат-х i культурних потреб нас-ня; - примноження нац-го багатства Укр на основi ефективного використання природно-ресурсного та виробничо-технiчного потенцiалу кожного регiону краiни. В ек-й сферi тАУ ефективний розвиток i рац-не розмiщення п/с, використання переваг територiального подiлу працi та ек-го кооперування в-ва, розвиток мiжрегiональних ек-х зв¢язкiв. У соц-й сферi тАУ пiдвищення добробуту i забезпечення необх умов життiдiяльностi нас-ня, реалiзацiя права всiх громадян незалежно вiд мiсця народження i проживання на вiльний вибiр мiсця докладання працi. В екологiчнiй сферi тАУ досягнення природно-господарськоi збалансованостi регiонiв, охорона навк прир середовища та вiдтворення природних ресурсiв. Вiдповiдно до цiлей регiонального розвитку визначаються загальнодержавнi стратегiчнi i першочерговi завданя ДРЕП. Стратегiчний курс держави розраховано на тривалу перспективу i передбачаi розв¢язання великомасштабних завдань, зокрема: - структурну перебудову ек-ки промислових регiогiв i центрiв, для яких характерна концентрацiя п-в важкоi iндустрii;Ва - заохочення розвитку експортних та iмпортозамiнних вир-в у районах, де i для цього сприятливi умови; - iнтенсифiкацiю с/г вир-ва шляхом його рац-i спецiалiзацii, реформування вир-чих та со-х вiдносин, структурноi перебудови з одночасним формуванням ефективних внутрiшньогалузевих, мiжгалузевих i терит-х пропорцiй у розвитку АПК, зокрема iнтеграцii переробних галузей з вир-вом с/г сировини; - iстотне оздоровлення екологiчного середовища промислових регiонiв Донбасу, Приднiпров¢я, Прикарпаття, а також територiй, що зазнали радiоактивного забруднення внаслiдок аварii на ЧАЕС, створення в цих регiонах спрятливих умов для життiдiяльностi нас-ня; - бiльш повне використання рекреацiйних ресурсiв Криму, районiв узбережжя Чорного та Азовського морiв, Карпат, сприятливих за клiматичними та природними факторами зон Волинськоi, Вiнницькоi, Полтавськоi, Черкаськоi та iн областей, створення розгалуженоi мережi транспортних комунiкацiй, об¢iктiв соц-i та виробничоi iнфраструктури; - формування рац-i сис-ми розселення шляхом збереження iснуючих та створення нових населених пунктiв, активiзацii функцiонування сiльських населених пунктiв та малих мiських поселень, регулювання розвитку великих мiст i сприяння якiсним перетворенням у них; - збереження та вiдродження культурноi самобутностi населення регiонiв, охорона пам¢яток iсторii i культури, створення нових природних заповiдникiв; - розвиток регiональноi та мiжрегiональноi iнфрастр-ри (транспорту, зв¢язку, iнформатики тощо), спрямований на стимулювання й пiдвищення ефективностi територ-го подiлу працi.

Першочерговi завдання рег-i ек полiтики конкретизують стратегiчнi напрями i спрямовуються на поетапне вирiшення назрiлих проблем. Серед цих завдань, зокрема: - створення нормативно-правовоi та методологiчноi бази упр-ня розвитком регiонiв; - забезпечення рац-i системи природокористування у регiонах; - розроблення та реалiзацiя державних програм соц-ек розвитку окремих регiонiв; - сприяння формуванню регiональних ринкiв, створенню i функцiонуванню спецiальних (вiльних) ек зон у рiзних регiонах; - широкий розвиток прикордонноi торгiвлi та мiжнародного спiвробiтництва регiонiв, насамперед з державами тАУ колишнiми республiками СРСР; - створення необхiдних умов для прискореного облаштування населення (депортованих народiв), яке повертаiться на мiсця традицiйного проживання.

Нова сiтка еконмiчных районiв Украiни, iх територiальна структура (склад iх територiй).

У зв¢язку з подрiбненiстю територii Украiни ек-ми районами та значним збiльшеннями управлiнського апарату Держплан Украiни укрупнив у 1962р. ек-нi адмiнiстративнi райони i зменшив iх е-сть з 14 до 7. До мережi цих р-нiв увiйншли: 1)Донецький (Донецька i Луганська обл); 2)Приднiпровський (Днiпропетровська, Запорiзька, Кiровоградська обл); 3)Харкiвський (Харкiвська, Полтавська, Сумська обл); 4)Киiвський (Киiвська, Житомирська, Чернiгiвська, Черкаська обл); 6)Львiвський (Львiвська, Волинська, Рiвненська, РЖ-Франкiвська, Закарпатська обл) 7)Чорноморський (Одеська, Миколаiвська, Херсонська i Кримська областi). Ця мережа ек р-нiв бiльш об¢iктивновiдображала реально iснуючi ек р-ни Укр. Винятком була тiльки Чернiвецька обл, якi пiзнiше цiлком обгрунтовано була вiднесена до Карпатського ек р-ну. Цi р-ни до 1990р. залишалися визнаними пiдрайонами генеральних ек р-нiв, видiлених на Укр в 1963р., коли процес укрупнення ек р-нiв вiдбувався на всiй тер РадС. В рез була затверджена мережа з 18 великих ек р-нiв i одного середнього (мезорайону) тАУ Молдавськоi РСР. За цiiю мережею на Укр було видiлено три макрорайони: Донецько-Приднiпровський (у складi 8 областей); Пiвденно-Захiдний (у складi 13областей) i Пiвденний (у складi 4 областей). Видiлення великих ек р-нiв допомагало Держплану СРСР зосереджувати свою увагу на визначеннi найважливiших крупнорайонних загальнодержавних завдань при розробцi планiв перспективного розвитку i розмiщення п/с як у старих р-нах, так i особливо тАУ в р-нах нового iнтенсивного госп-го освоiння на сходi краiни (утворення великих баз паливноi, металургiйноi, хiм пр-стi, а також баз в-ва с/г пр-цii: зернових i технiчних к-р, овочiвництва, виноградарства, садiвництва, ефiроолiйних к-р, спецiалiзованого тваринництва та iн. Така мережа ек р-нiв iснувала до 1990р. Пiсля розпаду СРСР, в умовах переходу Укр до ринковоi ек-ки i самостiйного ек розвитку стара мережа великих ек р-нiв стратила своi призначення. Вона не могла забезпечити бiльш диференцiйованого пiдходу до розвитку i розмiщення п/с з урахуванням особливостей i вiдмiнностей природних, iсторичних, ек умов регiонiв, iснуючих на тер Укр. В 90-х рр вченими Укр запропоновано кiлька варiантiв удосконалення мережi ек-х р-нiв. Однак iх основним недолiком було недостатнi науокве обгрунтування та неповне врахування реально iснуючих ек взаiмозв¢язкiв. У запропонованих варiантах мереж ек р-нiв економiчними районами Укр визнаються тер-i, якi ранiше були названi об¢iктивними пiдрайонами Донецько-Приднiпровського i Пiвденно-Захiдного макроек-х р-нiв в системi союзу подiлу працi. Враховуючи необхiднiсть зiйснення ДРЕП, Кабiнет Мiнiстрiв Укр у 1998р. внiс на рогляд до Верховноi Ради Укр проект ЗУ тАЬПро концепцiю ДРЕПтАЭ, в якому пропонуiться мережа ек р-нiв Укр у такому складi: 1) Донецький(Донецька, Луганська обл); 2)Приднiпровський (Днiпропетровська, Запорiзька,Кiровоградська обл); 3)Схiдний (Полтавська,Сумська,Харкiвська обл); 4)Центральний (Киiвська,Черкаська обл, м.Киiв); 5)Полiський (Волинська,Житомирська,Рiвненська,Чернiгiвська обл);Ва 6)Подiльський (Вiнницька,Тернопiлька,Хмельницька обл); 7)Причорноморський (АР Крим,Миколаiвська, Одеська, Херсонська обл., м.Севастополь); 8)Карпатський (Закарпатська, Львiвська, РЖ-Франкiвська, Чернiвецька обл). Запропонований проект новоi мережi ек р-нiв в цiлому вiдповiдаi науковим критерiям ек рай-ня, але разом з тим, на нашу думку, не позбавлений певних недолiкiв. Насамперед це стосуiться видiлення Полiського району. З т з географiчного визначення, невдалою i назва Схiдного р-ну. В усiх варiантах попереднiх мереж ек рай-ня вiн був названий Пiвнiчно-Схiдним. Подальший розвиток теорii i практики ек-го рай-ня в Укр дасть змогу вдосконалювати мережу ек-х р-нiв Укр.

Територiальний подiл працi, його суть та значеня для ек районувания.

Територiальний подiл працi проявляiться у господарськiй спецiалiзацii окремих частина територii краiни на рiзних видах виробничоi дiяльностi вiдповiдно до iх природних умов i наявних трудових та iн ресурсiв. Його розвиток вiдкриваi шлях до максимального, найбiльш ефективного використання сприятлих для в-ва умов кожноi територii, вигiдного географiчного положення, значних запасiв мiнеральних (особливо паливних i енергетичних) ресурсiв, комбiнування в-в, що iх використовують, а також використання навичок та виробничого досвiду населення, якi здобутi ним протягом певного iсторичного перiоду.

Сучаснi науковi методи аналiзу розмiщення та територiальноi орг-цii п/с, iх суть.

До числа специфiчних методiв науки про РПС i тер орг-цii н/г належать як традицiйн, так i новi. До основних з них слiд вiднесит: - вивчення конкреного п-ва i аналiз його госп-i дiяльностi, вир-го потенцiалу, технологiчних особливостей, складностi вир-го процесу, зв¢язкiв по поставках сировини i реалiзацii готовоi пр-цii, енергетичноi i кадровоi забезпеченостi, можливостей збiльшення потужностей, перспективностi розвитку тощо; - вивченя елементарноi системи в-ва, до складу якоi входить п-во; - вивчення галузевого РПС i галузевоi стр-ри госп-ва мiста, р-ну, областi, краiни. Для цього галузi диференцiюються на добувнi i обробнi. Галузi обробноi пр-стi под-ся на: 1/галузi, що тяжiють до джерел дешевого палива i електроенергii; 2/галузi, що розвиваються головним чином бiля джерел сировини; 3/ галузi, п-ва яких тяжiють до населених пунктiв i р-нiв зосередження резервiв трудових ресурсiв або наявностi квалiфiкованих кадрiв; 4/ галузi, п-ва яких тяжiють до р-нiв споживання iх пр-цii; - виявлення i вивчення промвузлiв, ТВК i АПК як основ територiальноi орг-цii в-ва; - картографування тер-х аспектiв розвитку i РПС, формування ек р-нiв. За доп тематичних ек карт розкриваються особливостi розмiщення промислових п-в, центрiв, галузей, промислових р-нiв, iх взаiмозв¢язки щодо сировини i поставок пр-цii; покриття територii краiни або р-ну мережею транспортних шляхiв, лiнiями електропередачi та iн. Карта може бути використана як логiчна образно-знакова модель територii з сучасним розмiщенням в-ва, транспорту, невир-i сфери, розселенням людей та iн.; - ек рай-ня як найважливiший метод науки про РПС, систематизацiю складноi iнф-цii, удосконалення територ орг-цii н/г i його упр-ня. Науково обгрунтована мережа ек р-нiв даi змогу визначити основнi напрями найбiльш рац-го використання ресурсiв в кожному з них шляхом утворення ТВК, визначення галузей iх спецiалiзацii в н/г краiни i перспектив розвитку; - порiвняльний метод, за доп якого на основi аналiзу статистичних даних i основних ек показникiв визначаiться мiсце галузi серед iн галузей р-ну чи серед iн районiв; - статистичнi методи, зокрема такi, як: групування статистичних показникiв, розрахунки середнiх величин, розрахунки вiдповiдних показникiв на 100 або на 1000чол., розрахунки динамiчних рядiв у натур числах та в %-х i визначення на iх основi темпiв зростання, приросту тощо; - вивчення i визначення ТВК регiонiв за доп методу енерговиро-х циклiв, який розкриваi ланцюговий зв¢язок п-в вiд видобутку сировини до в-ва гот пр-цii, включаючи i обслуговуючi цю групу п-ва та науковi установи; - балансовий метод, що широко використовуiться при аналiзi розвитку i розмiщення п/с. Системний пiдхiд до вивчення проблем рац розмiщення п/с даi змогу широко застосовувати економiко-математичнi методи. Серед них найбiльшого поширення набули такi: - математико-статистичнi (одержання кiлькiсноi iнф-цii i обробка даних); - математичне моделювання як формалiзований опис явищ i процесiв у сферi територiального розмiщення в-ва, побудова вiдповiдних моделей (систем математичного рiвняння); - методи математичного програмування, якi застосовуються для вирiшення завдань щодо оптимiзацii розмiщення виробничих i со-побутових об¢iктiв тощо.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England