Пiвнiчно-Схiднiй экономический район Украины

Пiвнiчно-Схiднiй экономический район Украины

Продуктивнi сили Схiдного ек р-ну: суч стан, основнi проблеми та перспективи розвитку.

Розташований у пн-сх i частково центральнiй частинi краiни. Площа його становить 84 тис кв км. Нас-ня тАУ 6,3 млн осiб. Район охоплюi Харкiвську, Полтавську та Сумську областi. За к-стю нас-ня та валовою продукцiiю пр-стi Пн-Сх р-н зн-ся на 5 мiсцi, за валовою продукцiiю с/г тАУ на 3-му серед ек-х р-нiв краiни. У госп-му комплексi району домiнуi пр-сть (75% вартостi валовоi продукцii). Пн-Сх район багатий на рiзноманiтнi кориснi копалини. РД поклади кам вугiлля (Харкiвська обл), бурого вугiлля i торфу, прир горючих газiв (Шебелинка, РДфремiвка) i нафти. У Полтавськiй та Харкiвськiй областях великi запаси залiзних руд, у Харкiвськiй i Сумськiй тАУ фосфоритiв. У р-нi вiдкрито поклади кам¢яноi солi, крейди, гiпсу, вапнякiв, мергелю, каолiну. Велике зн-ня мають мiнеральнi води Полтавщини (тАЬМиргородськатАЭ) i Харкiвщини (тАЬБерезiвськатАЭ). Одним з найбiльших природних багатств р-ну i чорноземнi грунти. К-сть нас-ня р-ну становить 12,4% вiд усього нас-ня Укр. За к-стю i густосою нас-ня, частково мiських жителiв рiзнi областi р-ну вiдрiзняються одна вiд одноi. Середня густотанас-ня тАУ близько 77 осiб на 1 кв км, що нижче вiд загальнодержавноi. Показники смертностi нас-ня вищi вiд показникiв народжуваностi. Зростаi к-сть зайнятих у невиробничiй сферi. Осн галузi пр-стi Пн-Сх р-ну тАУ маш-ня i металообробка, хiмiчна, харчова та легка пр-сть. Потреби госп-ва i нас-ня р-ну забезпечуються його енергетично базою. Майже вся електроенергiя виробляiться тепловими станцiями. Найбiльша з них тАУ Змiiвська ДРЕС потужнiстю 2,4 млн кiловат. Осн галузями маш-ня i енергетичне, тракторне, с/г-ке, електротехнiчне, транспортне, верстато- i приладобудування. Найб центри тАУ Харкiв, Полтава, Суми, Кременчук, Лубни, Конотоп, Ромни. Хiм пр-сть забезпечуi краiну мiн добривами, дубильними речовинам, пластмасами, хiмреактивами. У р-нi зосереджено практиiно все в-во кiнофотоматерiалiв у краiнi. Розвиваiться нафтохiмiя. Провiдними центрами хiм пр-стi i Харкiв, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка. Потужна галузь р-ну тАУ будiндустрiя. Цементна пр-сть розвинута в Балаклii (Харкiвська обл). Залiзобетоннi конструкцii випускають у Кременчуцi, вироби iз скла тАУ у Полтавi i Мерефi (Харкiвська обл), фарфоро-фаянсовi тАУ в Полтавi i Будах (поблизу Харкова). Деревообробна i меблева пр-сть зосереджена, як правило, у великих пром центрах. РЗi п-ва i також i в середнiх мiстах, напр у Лубнах. Пн-Сх район маi потужний АПК. Основу його становить с/г. С/г угiддя становлять 78% усiii площi району. Рослинництво розвинуте краще, нiж т-во. С/г-ва в основному спецiалiзуються на вирощуваннi зернових культур, цукрових бурякiв, соняшнику. Поблизу великих мiст, особливо Харкова, розташованi овоче-молочнi госп-в примiського типу. У рослинництвi домiнуi вирощування зернових культур, особливо озимоi пшеницi. Найважлвiшi технiчнi к-ри тАУ цукровi буряки i соняшник. Картоплю й овочi вирощують скрiзь, найбiльше тАУ поблизу великих мiст. Це стосуiться також садiвництва i ягiдництва. Т-во р-ну спецiалiзуiться на молочно-м¢ясному в-вi. Тут зберiгаються традицiйнi для р-ну м¢ясо-сальний i сальнй напрями свинарства. На пiвденному сходi розвинуте бджiльництво. Не втратило свого зн-ня шовкiвництво. Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступаiться тiльки маш-ню. Найбiльше зн-ся маi цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють п¢яту частину цукру в краiнi. Добре розвинутi маслообробна i сироварна галузi пр-стi. Найб молочноконсервнi заводи тАУ у Куп¢янську (Харкiвська обл) i Бiликах (Полтавська обл). У Хоролi Полтавськоi обл на основi молока виробляють дитяче харчування. За вартiстю продукцii легка пр-сть посiдаi в р-нi третi мiсце. Тут виробляють бавовнянi i вовнянi тканини. Розвинута конопледжутова, хутрова i взуттiва галузi пр-стi. Основнi центри легкоi пр-стi тАУ Харкiв, Полтава, Суми. У р-нi функцiонують практиiно всi види транспорту. Основна частка перевезень вантажiв припадаi на залiзничний транспорт, пасажирiв тАУ на автомобiльний. Найгустiша мережа всiх видiв транспорту, крiм рiчкового, в Харкiвськiй областi. Через район проходять важливi залiзничнi i автомобiльнi магiстралi, що з¢iднують найбiльшi мiста р-ну з Киiвом, мiстами Донбасу, Приднiпров¢я, Криму, а також з Росiiю, краiнами Закавказзя, Балтii, Бiлоруссю, Польщею, Фiнляндiiю. Основнi промисловi вузли району тАУ Харкiвський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський. У Пн-Сх районi ввiз продукцii бiльший за вивiз (за тоннажем). У р-нi домiнуi обробна пр-сть, яка використовуi вугiлля i метал з Донбасу i Приднiпров¢я, лiс з Карпатського i Пн-Сх районiв, рiзноманiтнi машини i обл-ня з усiх ек р-нiв краiни. Звiдусiль сюди надходить i продукцiя легкоi, харчовоi та хiмiчноi галузей пр-стi. За межi р-ну вивозяться природний газ, кiнофотоматерiали, залiзна руда, продукти нафтопереробки, залiзобетоннi конструкцii, трактори, вантажнi машини, велосипеди, електровироби, верстати, iн машини та устаткуваня. Серед продукцii АПК тАУ масло i молочнi продукти. З р-ну вивозяться також вироби скляноi i фарфоро-фаянсовоi пр-стi. Одна з проблем Пн-Сх р-ну тАУ територiальна нерiвномiрнiсть розвитку. Основне промислове в-во зосереджене в Харковi, Полтавi, Сумах i Кременчуцi, а багато малих мiст i селищ розвинутi недостатньо, особливо в Полтавськiй i Сумськiй областях. У р-нi недостатньо електрифiкованi залiзницi, а в сiльськiй мiсцевостi не вистачаi дорiг з твердим покриттям.

Соцiально-економiчнi та екологiчнi проблеми, проблеми розвитку Схiдного ек р-ну.

У Пiвнiчно-Схiдному районi ввiз продукцii бiльший за вивiз (за тоннажем). У районi домiнуi обробна промисловiсть.ю яка використовуi вугiлля i метал з Донбасу i Приднiпров¢я, лiс з Карпатського i Пiвнiчно-Схiдного районiв, рiзноманiтнi машини i обладнання з усiх економiчних районiв краiни. Звiдусiль сюди надходить i продукцiя легкоi, харчовоi та хiмiчноi галузей промисловостi. За межi району вивозяться природний газ, кiнофооматерiали, залiзна руда, продукти нафтопереробки, залзобетоннi конструкцii, трактори, вантажнi машини, велосипеди, електровироби, верстати, iншi машини та устаткування. Серед продукцii АПК тАУ масло i молочн продукти. З району вивозяться також вироби скляноi i фарфорофаянсовоi промисловостi. Одна з проблем Пiвнiчно-Схiдного району тАУ територiальна нерiвномiрнiсть розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харковi, Полтавi, Сумах i Кременчуцi, а багато малих мiст i селищ розвинутi недостатньо, особливо в Полтавськiй i Сумськiй областях. У районi недостатньо електрифiкованi залiзницi, а в сiльськiй мiсцевостi не вистачаi дорiг з твердим покриттям.

Природно-ресурсний потенцiал Схiдного ек р-ну, його ек оцiнка та вплив на спецiалiзацiю района.

Особливостi формування i функцiонуванн ТВК Схiдного ек р-ну.

Осн промисловi вузли р-ну тАУ Харкiвський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський. Найбiльший з-помiж них тАУ Харкiвський. До його складу входять мiстка Харкiв, Дергачi, Мерофа, Люботин, Чугуiв, Пiсочин та iн. Найрозвинутiшою галуззю у промисловому комплексi вузла i маш-ня. Основна його галузь тАУ тракторне i с/г-ке п-ва ВО тАЬХаркiвський тракторний заводтАЭ, завод тракторних самохiдних шасi, тАЬСерп i молоттАЭ, тАЬХаркiвтракторзапчастинитАЭ. Енергетичне та електротехнiчне маш-ня виробляi паровi i гiдротурбiни (тАЬХаркiвський турбiнний заводтАЭ), потужнi турбогенератори, електродвигуни (тАЬЕлектроважмаштАЭ). Крiм того, в Харковi працююь такi заводи, як тАЬЕлектромашинатАЭ, тАЬТеплоавтоматтАЭ, тАЬПiвденкабельтАЭ, ВО тАЬЗавод iменi МалишеватАЭ та iн. Умiстi випускають рiзноманiтнi верстати, прилади та iнструменти, гiрниче i металургiйне устаткування, мостовi електрокрани i будiвельнi баштовi крани. Крiм того, машинобудiвнi заводи мiста виробляють шарикопiдшипники, обл-ня для легкоi, харчовоi, полiграфiчноi галузей пр-стi, будiндустрii, комунального госп-ва, велосипеди, електробритви тощо. Хiм пр-сть Харкова спецiалiзуiться на в-вi лакiв, фарб, фармацевтичних препаратiв, хiмреактивiв, пластмас, товарiв для побуту. Однiiю з провiдних i легка пр-сть. Вона представлена текстильно, швейною, трикотажною галузями. Шкiряний завод забезпечуi взуттiвi фабрики, шкiргалантерейне в-во сировиною. В Харковi працюють найбiльше в краiнi хутрове об¢iднання та канатний завод. У цьому мiстi розвинутi мажй всi галузi харчовоi пр-стi i насамперед хлiбопекарська, борошномельно-круп¢яна, молочна, м¢ясна, кондитерська, тютюнова. РД великий завод шампанських вин. Харкiв тАУ центр полiграфiчноi пр-стi. Двi харкiвськi книжковi фабрики друкують пiдручники для всiii краiни, а також iншу книжковi продукцiю. Харкiв тАУ великий транспортний вузол. У ньому сходяться вiсiм залiзничних лiнiй, багато автомагiстралей. Аеропорт мiста маi мiжнародне зн-ня. До найб пром центрiв Харкiвськоi областi належать Лозова та РЖзюм. Полтавський промисловий вузол складають п-ва Полтави i примiськоi зони. Його провiдна галузь тАУ маш-ня, на яке припадаi понад 40% усiii валовоi продукцii вузла. Серед найбiльших п-в тАУ заводи штучних алмазiв та алмазного iнструменту, газорозрядних ламп, тАЬЕлектромотортАЭ, тепловозоремонтний, автоагрегатний, ливарно-механiчний. Виробничi об¢iднання тАЬУкрхiммаштАЭ та тАЬПродмаштАЭ виготовляють вобл-ня вiдповiдно для хiмiчноi i харчовоi галузей пр-стi. Турбомеханiчний завод випускаi деталi для парових турбiн та устаткування для електростанцiй. Друге мiсце за в-вом валовоi пр-цii у вузлi належить харчовiй пр-стi. У Полтавi розмiщенi п-ва м¢ясноi, молочноi, борошномельно-круп¢яноi, плодоовочевоi, хлiбопекарськоi, кондитерськоi та iн галузей. Найвiдомiше серед них тАУ Полтавський м¢ясокомбiнат. У Полтавi також багато п-в легкоi пр-стi. Тут впрацюють бавовнопрядильна, експериметально-взуттiва фабрики, виробничi швейне та трикотажне об¢iдннання. До Кременчуцького пром вузла належать Кременчук, Комсомольськ та примiськi селища Кременчука. Основнi галузi вузла тАУ маш-ня, нафтопереробка та залiзорудна пр-сть. У цьому вузлi працюi ВО тАЬАвтоКРАЗтАЭ. Це iдине п-во в краiнi, що виробляi вантажнi автомобiлi. Великим п-вом з в-ва вагонiв i Крюкiвський вагонобудiвний завод. Тут зн-ся також завод шляхових машин. Бiля мiста Комсомольська вiдкритим способом видобувають залiзну руду. Тут зн-ся Полтавський гiрничо-збагачувальний комбiнат. У Кременчуцькому пром вузлi працюють також нафтопереробний завод i завод технiчного вуглецю. У цьому пром вузлi багато п-в харчовоi i легкоi пр-стi. До харчовоi належать заводи i фабрики м¢ясноi, молочноi, борошномельноi, макаронноi, кондитерськоi, тютюновоi галузей. До легкоi пр-стi тАУ взуттiва i швейна фабрики, трикотажне об¢iднання, шкiряно-шорний комбiнат. Розвинутi також деревообробна i меблева галузi. Багатогалузевими пром центрами Полтавськоi областi i Лубни, Миргород та iн. Суми i навколишнi селища тАУ ядро Сумського промислового вузла. Промисловий комплекс мiста сформувався переважно такими галузями, як машинобудiвна, хiмiчна, нафтохiмiчна, харчова та легка. Провiдна галузь вузла тАУ маш-ня i металообробка. До найбiльших п-в належать виробничi об¢iднання хiмiчного маш-ня тАЬНасосенергомаштАЭ, тАЬЕлектронтАЭ. Тут працюють такi машинобудiвнi заводи, як тАЬСумсiльмаштАЭ, тАЬЦентроливтАЭ, тАЬСумремверстаттАЭ. Серед п-в хiмii та нафтохiмii Сумського промислового вузла тАУ виробничi об¢iднання тАЬХiмпромтАЭ (виробляi суперфосфат, сiрчану к-ту, лаки i фарби, отрутохiмiкати) та тАЬГумотехнiкатАЭ. В Сумах зосереджено багато п-в харчовоi пр-стi: м¢ясний i рибноi гастрономii комбiнати, молочний, овочеконсервний, цукрорафiнадний, лiкеро-горiлчаний заводи тощо. Розвинута легка пр-сть: швейна, суконна, вовнянопрядильна, взуттiва фабрики. Крiм того, в мiста i комбiнат будiндустрii, фарфоровий завод, бiофабрика. Налагоджено в-во меблiв. Конотоп, Шостка, Ромни та Охтирка тАУ значнi багатогалузевi промисловi центри Сумськоi областi.

Експортний потенцiал Схiдного ек р-ну, його стр-ра та особлвостi розвитку.

За межi району вивозяться природний газ, кiнофотоматерiали, залiзна руда, продукти нафтопереробки, залiзобетоннi конструкцii, трактори, вантажнi машини, велосипеди, електровироби, верстати, iншi машини та устаткування. Серед продукцii АПК тАУ масло i маолочнi продукти. З району вивозяться також вироби скляноi i фарфоро-фаянсовоi промисловостi. Одна з проблем Пiвнiчно-Схiдного р-ну тАУ територiальна нерiвномiрнiсть розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харковi, Полтавi, Сумах i Кременчуцi, а багато малих мiст i селищ розвинутi недостатньо, особливо в Полтавськiй i Сумськiй областях. У районi недостатньо електрифiкованi залiзницi, а в сiльсськiй мiсцевостi не вистачаi дорiг з твердим покриттям.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England