Внешняя экономика Украины

Мiсце Украiни в регiональному та мiжнародному подiлi працi

Серед комплексу невiдкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення Укр у свiтове госп-во i мiжнародне спiвробiтництво першочергове значення маi формування механiзму зовнiшньоекономiчних зв¢язкiв, його теоретична розробка та практичне втiлення в життя. При цьому йдеться про створення фактично нового механiзму, який маi регулювати взаiмовiдносини Укр з навколишнiм свiтом на принципово нових засадах. В суч умовах ек розвитку Укр зовнiшноек вiдносини тАУ одна з найважливiших сфер ii дiяльностi. Створення i розвиток цих вiдносин з усiма кр свiту, i особливо з найбiльш розвинутими, сприятиме iнтернацiоналiзацii в-ва, пiдвищенню рiвня його технологii та якостi пр-цii. Тiльки цим шляхом Укр зможе iнтегруватися в РДвропейський i свiтовий ринок. В той же час стр-ра та обсяги експорту не вiдповiдають стану Укр у свiтогосподарських зв¢язках. Укр, нас-ня якоi становить майже 1,5% нас-ня свiту, краiна, маi невiдповiдно низьку частку у свiтовому експортi тАУ 0,2%. Якщо у Канадi на душу нас-ня експортуiться продукцii на суму 5,6тис дол., Нiмеччинi- 5,1, Францii тАУ 4,1, РЖталii тАУ 3,3, Японii тАУ 3,2, Великобританii тАУ 3,1, США тАУ 2,0, Росii тАУ 0,4, то в Укр тАУ 0,2-0,3 тис дол. Жодна кр свiту, на якому б рiвнi ек розвитку вона не зн-нсь, не може нормально розвиватися поза свiтовим госп-вом, без тiсних ек зв¢язкiв з iншими краiнами свiту. Мiжнароднi ек зв¢язки тАУ це система госп-х зв¢язкiв мiж нац-ми економiками краiн на основi мiжнародного подiлу працi. Саме зовнiшнi ек вiдносини сприяють зростання нац доходу, прискореному розвитку НТП, пiдвищенню рiвня життя нас-ня. Крiм того, зовнiшнi ек зв¢язки впливають на заг атмосферу довiри мiж краiнами, на змiцнення iх партнерських вiдносин та взаiморозумiння i добросусiдства. Для Укр на суч перехiдному етапi розвитку ii ек-ки особливо важливим i повне i ефективне використання зовнiшнiх ек зв¢язкiв для вирiшення нагальних науково-технiчних i госп-х проблем. Розвиток ефективних зовнiшньоек-х зв¢язкiв дасть змогу Укр швидше подолати глибоку ек кризу, сприятиме стабiльному i швидкому розвитку пс i зростанню на цiй основi життiвого рiвня нас-ня. Вiдомо, що краiна, яка не розвиваi зовнiшню торгiвлю, не маi господ-х зв¢язкiв з iн кр свiту, змушена збiльшити витрати в-ва приблизно з пiвтора тАУ два рази. Укр як молода суверенна держава не маi достатнього досвiду налагодження ек зв¢язкiв з iн краiнами свiту. Тому вона робить першi кроки на шляху до входжуння у свiтове госп-во. Цьому сприяi створення вiдповiдноi правовоi бази i прийняття законiв: Закону про зовнiшньоек дiяльнiсть Укр, Закону про створення експортно-iмпортного банку, Закону про iноземнi iнвестицii, а також Декретiв Кабiнету мiнiстрiв Украiни. Об¢iктивними причинами, що перешкоджають нинi входженню Укр як повноправного партнера у свiтове госп-во, i низька кокурентоспроможнiсть ii пр-цii на свiтових ринках. З вiтчизняних пром товарiв на ринках далекого зарубiжжя може конкурувати не бiльше 1%.Крiм того, навiть тi товари, на якi i попит на зовнiшнiх ринках, не вiдповiдають мiжнародним стандартам. Так, майже весь чавун не маi свiтових сертифiкатiв, йому властивий низький обсяг номенклатури вiдливок, що спричиняi велику металомiсткiсть продукцii, а вiдходи металу зростають до 25%. Крiм того, в Укр недосконалою i сис-ма упр-ня зовнiшньоек дiяльнiстю. До основних причин, що зумовили суч рiвень розвитку зовнiшньоек-х зв¢язкiв Укр, слiд вiднести такi. По-перше, пiсля розпаду колишнього РадС стався значний розрив госп-х зв¢язкiв Укр з iн краiнами, i насамперед з Росiiю. Через це Укр втратила частину своiх традицiйних ринкiв збуту, зупинилося чимало п-в через вiдсутнiсть комплектуючих виробiв тощо. Бiльше того, Росiя значною мiрою втратила iнтерес до виготовлених у нашiй краiнi виробiв, приладiв, машин, а також виплавленого металу тощо внаслiдок зростання iх енергомiсткостi та цiни. Тому навiть тi вироби, в яких вона зацiкавлена, не можуть бути реалiзованi на ii ринку, оск вони дорожчi за зарубiжнi аналоги на 30-50%. По-друге, переважання в експортi Укр паливно-сировиннноi групи товарiв. РЗх частка нинi перевищуi 70%, а разом з товарами народного споживання становить понад 90%. По-третi, в стр-рi експорту низькою i частка машин, обл-ня, об¢iктiв iнтелектуальноi власностi. Згiдно з даними Держкомстату Укр тiльки 0,5% вiд загальноi к-стi вироблених новидх видiв машин i обл-ня за своiми технiчними характеристиками були конкурентоспроможними на свiтовому ринку. По-четверте, в експортi незначною i частка товарiв, якi виготовляються вiдповiдно до договорiв про мiжнародну спецiалiзацiю та кооперування в-ва. По-п¢яте, вiдмiчаiться значне зростання частки бартерних операцiй у зовнiшньоек-iй та господарськiй дiяльностi всерединi краiни. Нинi ця частка становить майже 80%. Слiд вiдзначити прiоритетнi напрями розвитку експортноi спецiалiзацii, переорiiнтуватися на в-во наукомiсткоi продукцii i ресурсозберiгаючих технологiй у сферi верстатобудування, лiтакобудування, в ракетно-космiчнiй технiцi та створеннi надтвердих матерiалiв. В Укр необхiдно налагодити в-во iмпортозамiнноi пр-цii, зокрема такоi, як зерновi, кормо- i картоплезбиральнi комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобiлi та iн.По-шосте, слiд заохочувати iноземних iнвесторiв. Найважливiшою умовою цього i стабiльнiсть чинного законодавства у зовнiшньоек дiяльностi. Нинi Укр, згiдно з оцiнкою мiжнародних експертiв, за створенням надiйного iнвестицiйного клiмату посiдаi лише 130-те мiсце в свiтi. По-сьоме, важливо налагодити надiйний державний контроль. Так, у розвинутих кр свiту держава бере на себе облiк i всебiчний контроль за експортом i iмпортом товарiв.

ВаН/г-ке зн-ня зовнiшньоек-х зв¢язкiв Украiни.

Найтiснiшi зв¢язки в галузi науки, технiки та освiти Украiна маi з Росiiю, а також з деякими iн кр колинього РадС. Слiд пiдкреслити, що, на жаль, в результатi розриву ранiше iснуючих державних, полiтичних та господарських зв¢язкiв мiж колишнiми союзними республiками помiтно ослабло спiвробiтництво украiнських вузiв i наукових закладiв з вiдповiдними науковими центрами цих краiн. Взаiмовигiдна мiжнародна торгiвля товарами та послугами, як i ранiше, посiдаi провiдне мiсце в складнiй системi мiжнародних ек зв¢язкiв, оск вона по сутi вiдтворюi всi види мiжнародного подiлу працi i об¢iднуi всi краiни в iдину господарську цiлiснiсть на сучасному свiтовому ринку товарiв. На суч етапi соцiально-економiчного розвитку Укр маi тiснi зовнiшньоекономiчнi зв¢язки з бiльш нiж 100 краiнами свiту. Провiдну роль у розвитку зовнiшнiх ек зв¢язкiв Укр вiдiграють краiни близького зарубiжжя. Найважливiшими торговельними партнерами Укр i Росiя, Туркменiя, Бiлорусь, Азербайджан, Литва, Казахстан та iншi краiни. Стр-ра зовнiшньоi торгiвлi Укр зумовлена спецiалiзацiiю ii економiки. В 1997р у стр-рi експорту переважали чорнi метали та вироби з них (38% всього експорту Укр у 1997р), продовольчi товари (бiлше нiж 9%),руди i мiнеральне паливо (8,0%), продукцiя хiм пр-стi (бiльше нiж 10%) та продукцiя машинобудування (майже 13%). В iмпортi переважали мiнеральне паливо (майже 46% усього iмпорту), реактори ядернi, котли i устаткування для електроенергетики (бiльше нiж 11%), продукцiя iнших галузей машинобудування (майже 9%), продукцiя хiм пр-стi (бiльше нiж 8%) та iн. Внаслiдок впровадження режиму вiльноi торгiвлi з кр СНД i Балтii зовнiшньоторговельний баланс з цими кр iстотно покращуiться. Нинi питома вага зовнiшньоторговельного обороту з цими кр перевищуi 63% вiд загального товарообiгу, в т ч по експорту цей показник сягаi 60%, а по iмпорту тАУ бiльше нiж 65%. Основним тоговельним партнеромУкр залишаiться Росiйська Федерацiя, на яку припадаi майже половина загальних обсягiв торгiвлi Укр. Росiя задовольняi майже 100% потреби Укр в годинниках, швейних машинах; поставляi значну частину легкових i вантажних автомобiлiв, радiоприймальних пристроiв, програвачiв, вiдеомагнiтофонiв, персональних комп¢ютерiв, одягу, взуття, тканин, целюлози, синтетичного каучуку, продукцii кольоровоi метаургii, риби i рибопродуктiв, задовольняi майже 4/5 потреби в лiсоматерiалах, майже 90% потреби в нафтi i нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газi; частково поставляi електроенергiю i деякi сорти чорного прокату. В експортi з Укр до Росii переважають чорнi метали, якi задовольняють майже половину потреби в них з боку Росii, а також труби, марганцева руда, трактори, сiльськогосподарська технiка, прокатне устаткування (в т ч доменне i сталеплавильне), металорiзальнi i деревообробнi верстати, екскаватори, автомобiльнi крани, амiак, цемент, автобуси, скло, телевiзори, касетнi магнiтофони, холодильники, вироби iз золота, платини та срiбла, цукор, олiя, м¢ясо i м¢ясопродукти, молочнi продукти та iн. В останнi роки зростаi експорт Укр до iн республiк колишнього РадС, в т ч за останнi два-три роки експорт до Бiлорусi зрiс майже на третину, до Молдови тАУ в 1,6 раза, до Грузii тАУ бiльше нiж у 10 разiв, в Узбекистан тАУ в 1,6 раза i т.д. У цiлому Укр маi позитивне зовнiшньоторговельне сальдо з Бiлоруссю, Азербайджаном, Вiрменiiю, Грузiiю, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном, Естонiiю. Разом з тим Укр маi велике вiд¢iмне торговельне сальдо з Росiiю, Туркменiiю, Казахстаном. Крiм краiн СНД i Балтii, Укр розширюi зовнiшньоек зв¢язки з багатьма розвинутими кр свiту. В останнi роки найбiльшi експортнi поставки Укр здiйснювала до Китаю (майже 1,5млрд дол, або 10% загального обсягу експорту), Туреччини (майже 700млн дол, або близько 5%), Нiмеччини (майже 600 млн дол, або 4%), РЖталii (близько 3%), Польщi (майже 3%), Угорщини i США (бiльше нiж по 2%), Словаччини (майже 2%). Найбiльшi iмортнi поставки в Укр надходять з Нiмеччини (бiльше нiж 1,3 млрд дол, або майже 8% загального iмпорту), США (майже 700 млн дол, або 4%), Польщi (бiльше нiж 3%), РЖталii (бiльше нiж 2%), Францii (майже 2%), Великобританii (1,5%), Чехii, Словаччини, Угорщини, Куби та iн. Сучасна зовнiшньоек полiтика Укр спрямована на формування нового торговельного режиу з подiльшою iнтеграцiiю до свiтового ек простору шляхом поступового i зваженого збiльшення ступеня вiдкритостi нац ек-ки. Перш за все передбачаiться: - пiдтримка нацiональних товаровиробникiв шляхом використання можливостей мiжнародно-правового механiзму захисту iх iнтересiв на свiтовому ринку; - прискорення ек реформ шляхом гармонiзацii ек законодавства вiдповiдно до свiтовоi системи торгiвлi (ГАТТ/СОТ); - зняття технiчних бар¢iрiв у торгiвлi з провiдними краiнами тАУ членами СОТ(США, РДС), розшмрення торгiвлi з якими забезпечуi надходження валюти, стимулюi розвиток i технiчне оновлення пр-стi, сприяi поглибленню виробничоi кооперацii, забезпечуi iстотне збальшення iноземних iнвестицiй. Одним з головних завдань щодо розвитку зовнiшнiх ек зв¢язкiв Укр i забезпечення просування товарiв укр в-ва на новi зарубiжнi ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традицiйних ринкiв Укр з державами, якi утворилися на терених колишнього РадС. Саме цi краiни в найближчiй перспективi повиннi бути найбiльш привабливими для укр експорту. Розвиток гiдного торговельно-ек спiвробiтництва з ними i одним з прiоритетiв Укр в зовнiшньоек зв¢язках. Аналiз стр-ри i обсягiв зовнiшньоi торгiвлi Укр за останнi роки свiдчить про те, що саме з кр СНД i Балтii найбiльше зрiс товарообiг при випереджаючому збiльшеннi обсягiв експорту. Важливим для розвитку взаiмовигiдних торговельно-ек-х зв¢язкiв з кра СНД та iн кр свiту i змiщення акщенту з спiвробiтництвва на державному рiвнi до спiвробiтництва на рiвнi господарюючих суб¢iктiв шляхом створення спiльних п-в, транснацiональних промислово-фiнансових груп, виробничих корпорацiй та iн госп-х структур.

Експорт Украiни та його стр-ра

В експортi з Укр до Росii переважають чорнi метали, якi задовольняють майже половину потреби в них з боку Росii, а також труби, марганцева руда, трактори, сiльськогосподарська технiка, прокатне устаткування (в т ч доменне i сталеплавильне), металорiзальнi i деревообробнi верстати, екскаватори, автомобiльнi крани, амiак, цемент, автобуси, скло, телевiзори, касетнi магнiтофони, холодильники, вироби iз золота, платини та срiбла, цукор, олiя, м¢ясо i м¢ясопродукти, молочнi продукти та iн. В останнi роки зростаi експорт Укр до iн республiк колишнього РадС, в т ч за останнi два-три роки експорт до Бiлорусi зрiс майже на третину, до Молдови тАУ в 1,6 раза, до Грузii тАУ бiльше нiж у 10 разiв, в Узбекистан тАУ в 1,6 раза i т.д. У цiлому Укр маi позитивне зовнiшньоторговельне сальдо з Бiлоруссю, Азербайджаном, Вiрменiiю, Грузiiю, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном, Естонiiю. Разом з тим Укр маi велике вiд¢iмне торговельне сальдо з Росiiю, Туркменiiю, Казахстаном. Крiм краiн СНД i Балтii, Укр розширюi зовнiшньоек зв¢язки з багатьма розвинутими кр свiту. В останнi роки найбiльшi експортнi поставки Укр здiйснювала до Китаю (майже 1,5млрд дол, або 10% загального обсягу експорту), Туреччини (майже 700млн дол, або близько 5%), Нiмеччини (майже 600 млн дол, або 4%), РЖталii (близько 3%), Польщi (майже 3%), Угорщини i США (бiльше нiж по 2%), Словаччини (майже 2%). Укр традицiйно протягоб багатьох рокiв займала провiдне мiсце серед iн республiк у складi СРСР у розвитку експортного в-ва. Для цього були вагомц об¢iктивнi умови, насамперед природнi ресурси, виробничi потужностi, науково-технiчний потенцiла, квалiфiкованi трудовi ресурси, географiчне положення, транспортне забезпеченнята iн. Про це свiдчать такi даня: частка Укр в останнi роки iснування СРСР становила 20% загальносоюзних експортних поставок. За окремими видами експортних поставок питома вага Укр становила: по залiзнiй рудi тАУ 98%, марганцевiй рудi тАУ 100, чавуну i трубах тАУ 75, ковальсько-пресовому обладнанню i с/г машин тАУ бiльше нiж 70, екскаваторах i сортового прокату тАУ бiльше нiж 60% i т.д. Сучаснi можливостi експортного потенцiалу Укр повною мiрою залежать вiд рiвня розвитку окремих ек районiв i областей. Аналiз зовнiшньоторговельних вiдносин Укр з зарубiжними кр показуi, що бiльшенiж за 5 останнiх рокiв баланс зовнiшньоi торгiвлi Укр не мав позитивного значення. Тiльки в 1997р. Укр iмпортувала товарiв мажйже на 3 млрд дол. США бiльше, нiж експортувала, у тому числi в республiки колишнього Радянського Союзу тАУ майiе на 4,5млрд дол. Ця рiзниця мiж iмпортом i експортом обумовлена передусiм вiд¢iмним сальдо по iмпорту природного газу, нафти, дизельного паливва, автомобiльного безнизу, вугiлля, тобто за рахунок енергоносiiв.

РЖмпорт Украiни та його стр-ра

Основнi краiни-експортери товарiв в Украiну. Найбiльшi iмортнi поставки в Укр надходять з Нiмеччини (бiльше нiж 1,3 млрд дол, або майже 8% загального iмпорту), США (майже 700 млн дол, або 4%), Польщi (бiльше нiж 3%), РЖталii (бiльше нiж 2%), Францii (майже 2%), Великобританii (1,5%), Чехii, Словаччини, Угорщини, Куби та iн. Сучасна зовнiшньоек полiтика Укр спрямована на формування нового торговельного режиу з подiльшою iнтеграцiiю до свiтового ек простору шляхом поступового i зваженого збiльшення ступеня вiдкритостi нац ек-ки. Перш за все передбачаiться: - пiдтримка нацiональних товаровиробникiв шляхом використання можливостей мiжнародно-правового механiзму захисту iх iнтересiв на свiтовому ринку; - прискорення ек реформ шляхом гармонiзацii ек законодавства вiдповiдно до свiтовоi системи торгiвлi (ГАТТ/СОТ); - зняття технiчних бар¢iрiв у торгiвлi з провiдними краiнами тАУ членами СОТ(США, РДС), розшмрення торгiвлi з якими забезпечуi надходження валюти, стимулюi розвиток i технiчне оновлення пр-стi, сприяi поглибленню виробничоi кооперацii, забезпечуi iстотне збальшення iноземних iнвестицiй. Одним з головних завдань щодо розвитку зовнiшнiх ек зв¢язкiв Укр i забезпечення просування товарiв укр в-ва на новi зарубiжнi ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традицiйних ринкiв Укр з державами, якi утворилися на терених колишнього РадС. Саме цi краiни в найближчiй перспективi повиннi бути найбiльш привабливими для укр експорту. Розвиток гiдного торговельно-ек спiвробiтництва з ними i одним з прiоритетiв Укр в зовнiшньоек зв¢язках. Аналiз стр-ри i обсягiв зовнiшньоi торгiвлi Укр за останнi роки свiдчить про те, що саме з кр СНД i Балтii найбiльше зрiс товарообiг при випереджаючому збiльшеннi обсягiв експорту. Важливим для розвитку взаiмовигiдних торговельно-ек-х зв¢язкiв з кра СНД та iн кр свiту i змiщення акщенту з спiвробiтництвва на державному рiвнi до спiвробiтництва на рiвнi господарюючих суб¢iктiв шляхом створення спiльних п-в, транснацiональних промислово-фiнансових груп, виробничих корпорацiй та iн госп-х структур.

Ек зв¢язки Украiни з Росiiю: сучасний стан, основнi проблеми та перспективи розвитку.

ВаОсновним тоговельним партнеромУкр залишаiться Росiйська Федерацiя, на яку припадаi майже половина загальних обсягiв торгiвлi Укр. Росiя задовольняi майже 100% потреби Укр в годинниках, швейних машинах; поставляi значну частину легкових i вантажних автомобiлiв, радiоприймальних пристроiв, програвачiв, вiдеомагнiтофонiв, персональних комп¢ютерiв, одягу, взуття, тканин, целюлози, синтетичного каучуку, продукцii кольоровоi метаургii, риби i рибопродуктiв, задовольняi майже 4/5 потреби в лiсоматерiалах, майже 90% потреби в нафтi i нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газi; частково поставляi електроенергiю i деякi сорти чорного прокату. В експортi з Укр до Росii переважають чорнi метали, якi задовольняють майже половину потреби в них з боку Росii, а також труби, марганцева руда, трактори, сiльськогосподарська технiка, прокатне устаткування (в т ч доменне i сталеплавильне), металорiзальнi i деревообробнi верстати, екскаватори, автомобiльнi крани, амiак, цемент, автобуси, скло, телевiзори, касетнi магнiтофони, холодильники, вироби iз золота, платини та срiбла, цукор, олiя, м¢ясо i м¢ясопродукти, молочнi продукти та iн.

Економiчнi звтАЩязки з Бiлоруссю.

По експорту i iмпорту Бiлорусь була на 2-му мiсцi. Експорт i iмпорт мають тенденцiю до скорочення. Експорт: олiя, важке машинобудування, прокат сталi.

РЖмпорт: лiс, машини, мтАЩясо-молочна продукцiя, льон, верстати, хiмiчна продукцiя, добрива.

ВаЕк зв¢язки Украiни з краiнами Балтii: суч стан та перспективи розвитку.

Прiоритетним завданням для Укр i забезпечення взаiмовигiдних i стабiльних ек зв¢язкiв з краiнами СНД, якi утворили Економiчний союз, та з краiнами Балтii. Через створеня умов для ефективних торговельних вiдносин з цими краiнами можна прискорити досягнення стабiлiзацii у вiтчизняному в-вi. Проте актуальнiсть розвзитку цих вiдносин не зменшуватиме значення розвитку економiчних зв¢язкiв з iн краiнами свiту. Зовнiшньоекономiчнi зв¢язки з цiiю групою краiн будуть розвиватися переважно на двостороннiй основi з одночасним вдосконаленням торговельних режимiв на засадах взаiмноi рiвностi i спрямовуватимуться на: - полiпшення торговельного режиму з Росiйською Федерацiiю; - продовження i вдосконалення рiзних форм торговельно-економiчних, кооперацiйних, iнвестицiйних двостороннiх стосункiв з iншими краiнами тАУ члнами Митного союзу (Казахстан, Коиргистан, Бiлорусь); - поглиблення торговельних та iн форм ек вiдносин з краiнами, якi не i членами Митного союзу (Узбекистан, Туркменистан, Грузiя, Вiрменiя); створення за участю цих краiн товарно-транспортних лiнiй з мiнiмальним використанням транзитних територiй третьоi краiни (через море тАУ залiзниця тАУ автотранспортнi шляхи); - розвиток i поглиблення рiзнобiчного торговельно-економiчного спiвробiтництва з Молдовою шляхом обопiльноi реалiзацii усiх переваг угоди про вiльну торгiвлю двостороннього Митного союзу; - забезпечення стабiльних поставок в Укр на взаiмовигiдних умовах паливно-сировинних товарiв вiдповiдно до потреб н/г. З цiiю метою вживатимуються заходи для збiльшення експорту украiнського капiталу, насамперед у формi прямого iнвестування вiдповiдних п-в нафтогазодобувноi та гiрничодобувноi пр-стi краiн СНД, освоiння розташованих на iхнiх територiях окремих родовищ на основi концесiй; - створення спiльних п-в, транснацiональних компанiй, спецiалiзованих i кооперативних в-в на базi угод про спiльну дiяльнiсть; - вiдновлення i змiцнення виробничих зв¢язкiв по кооперацii на базi традицiйноi внутрiшньо та мiжгалузеевоi спецiалiзацii; формування i розвиток нових зв¢язкiв на основi спiльного використання прогресивних технологiй; - розвиток прямих договiрних ек зв¢язкiв з окремими суб¢iктами (регiонами) Росiйськоi Федерацii, насамперед з такими, як Тюмень, Комi, Карелiя, Якутiя, Башкортостан, Татарстан, Далекий Схiд, де зосереджено паливно-енергетичнi ресурси, якi становлять iнтерес для традицiйного експорту Украiни; - забезпечення конкурентоспроможностi традицiйних вiтчизняних товарiв (продукцii агропромислового комплексу i чорноi металургii, машин, устаткування) на ринках краiн СНД i Балтii; збiльшення ступеня iнтеграцii з краiнами Балтii шляхом створення умов для ефективноi реалiзацii режиму вiльноi торгiвлi та посилення через цi зв¢язки торговельно-ек вiдносин з краiнами Центральноi i Пiвнiчноi РДвропи.

Ек зв¢язки Украiни з краiнами Середньоi Азii: суч стан та перспективи розвитку.

Активiзацiя економiчних стосункiв з Лiваном, Кувейтом, Туреччиною, РДгиптом, Сирiiю, Саудiвською Аравiiю, Об'iднаними Арабськими Емiратами та iншими краiнами регiону маi велике значення з точки зору забезпечення економiки Украiни альтернативними джерелами енергоносiiв та фiнансовими ВлпортфельнимиВ» iнвестицiями. Регiон може стати також великим споживачем iнженерно-технiчних послуг Украiни по спорудженню промислових та цивiльних об'iктiв, транспортноi i комунальноi структури. За певних умов доцiльно буде спiвробiтничати у розвитку трансконтинентальноi системи транспорту та зв'язку. Виважена полiтика дозволить украiнським пiдприiмствам вiйськово-промислового комплексу одержати необхiднi для конверсii кошти вiд торгiвлi вiйськовою технiкою, озброiнням та ремонтними послугами.

Економiчнi звтАЩязки Украiни з Нiметчиною, Францiiю, РЖталiiю,Великобретанiiю, Польшею, та iншими краiнами РДвропи: сучасний стан, основнi проблеми та перспективи розвитку.

Ва Украiна бере участь в економiчному спiвробiтництвi з промислово розвиненими краiнами РДвропи. Серед розвинутих краiн цього регiону чiльне мiсце займаi Нiмеччина (зовнiшньоторгiвельний оборот-1,9 млрд). значний товарообiг маi Уураiна також з РЖталiiю, Великобританiiю, Нiдерландами, Францiiю (зовнiшньоторгiвельний оборот вiдповiдно 958 , 312 , 279 та 419 млн дол). Вони отримують з Украiни промислову продукцiю i промислову сировину: залiзну i рганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металiв, графiт, скло, металургiйне та гiрничо-шахтове устаткування, штучнi алмази,велосипеди, металообробнi верстати, прилади автонавантажувачi, а такожцукор, льоноволокно, олiю тощо. До Великобританii з Украiни надходять прокат чорних металiв, чавун, феросплави, металообробнi верстати, бензол, цукор, льноволокно, хмiль, а УкраiнiВеликобританiя постачаi рiзнi машини, промислове устаткування, хiмiчнi продукти, вовнянi тканини. До ФРН Украiна експортуi феросплави, чорнi метали, автонавантажувачi, вiконне скло, олiю тощо. З ФРН Украiна iмпортуi рiзнi машини й промислове устаткування, прокат чорних металiв, хiмiчну продукцiю. До Францii з Украiни вивозять антрацит, помпи, металообробнi верстати, фотоапарати, льоноволокно, олiю. Францiя поставляi Украiнi потоково-механiзованi й автоматизованi лiнii зварювання i складання кузовiв кабiн трактора Т-150. На французьких суднобудiвних пiдприiмствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England