ТЭК и промышленность

Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура i народногосподарське значення.

Паливно-енергетичний комплекс тАФ це сукупнiсть галузей промислового виробництва, якi здiйснюють видобуток палива, виробництво електроенергii, iх транспортування та використання. До складу паливно-енергетичного комплексу входять галузi паливноi промисловостi (вугiльна, нафтова, газова, торф'яна, сланцева) та електроенергетика, що включаi тепловi, гiдро- та атомнi електростанцii, а також трубопровiдний транспорт i лiнii електропередач. ПЕК тАФ це також трубопровiдний транспорт i лiнii електропередач. ПЕК тАФ це крупна мiжгалузева територiальна система, складова частина iдиного господарського комплексу краiни; це базовий комплекс важкоi iндустрii. Кiнцева мета його функцiонування тАФ надiйне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливi та електроенергii.

На сучасному етапi роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростаi. Його розвиток значною мiрою обумовлюi темпи, масштаби i економiчнi показники зростання продуктивних сил та iх розмiщення, створюi необхiднi умови для подальшого покращання умов працi i пiдвищення рiвня життя людей.

При цьому розвиток паливно-енергетичного комплексу необхiдно пiдпорядкувати завданню стiйкого забезпечення потреб Украiни в усiх видах палива i енергii при планомiрному проведеннi в усiх галузях i сферах народного господарства цiлеспрямованоi енергозберiгаючоi полiтики.

Ресурси, що формують енергетичний баланс (особливо електроенергiя), визначають темпи науково-технiчного прогресу, ефективний i прискорений розвиток економiки в цiлому. Використання електроенергii в народному господарствi сприяi зниженню затрат суспiльноi працi, зменшенню фондомiсткостi продукцii у високоенергоспоживаючих галузях, впровадженню комплексноi механiзацii i автоматизацii виробництва тощо.

Широке застосування енергii впливаi на рiвень енергоозброiностi працi, а вiдтак i на його продуктивнiсть, що маi велике значення для всiх галузей народного господарства. Крiм того, галузi, що виробляють енергiю, мають районоутворююче значення, на базi iх формуються територiально-виробничi комплекси. Вони впливають на процеси концентрацii виробництва, комбiнування, промислову спецiалiзацiю i поглиблення територiального подiлу працi.

Завдяки зазначеним вище органiчним взаiмозв'язкам галузей, що виробляють паливо i енергiю, з iншими галузями народного господарства створюiться реальна основа для системного, комплексного пiдходу до розмiщення цих галузей i обТСрунтування оптимальних шляхiв iх розвитку з урахуванням народногосподарськоi загальнодержавноi ефективностi.

Металургiйний комплекс, його стр-ра та районоутворююча роль.

Металург комплекс забезпечуi металом маш-ня та iн галузi н/г краiни. Вiн скл-ся з чорноi i кольоровоi металургiй, що в свою чергу об¢iднують основнi i допомiжнi в-ва тАУ вiд видобування сировини i палива та одержання допомiжних матерiалiв (напр флюси) до випуску прокату й металевих виробiв. Осн в-вом металург комплексу i випуск готового металу, допомiжним тАУв-во сплавiв. У чорнiй металургii тАУ феросплавiв (сплав чавуну, напр, з марганцем або хромом), переробки вторинноi сировини (переробна металургiя працюi на металобурхтi) та прокат чорних i кольорових металiв. Металург комплекс вiдiграi важливу роль у госп-вi нашоi краiни. Це пов з тим, що вiн визначаi ii ек-й потенцiал i зумовлюi розвиток iн галузей госп-ва, передусiм маш-ня i металообробки. Уметалургii зосереджена велика частка промислово-виробничих ОФ. Крiм того, це важлива комплексоутворююча галузь. Вона впливаi також на розвиток територ-i стр-ри краiни тАУ на утворення промислових р-нiв, вузлiв i центрiв. У наш час Укр i одним з найб виробникiв металу на планетi. Вона розширюi поставку своiх виробiв, особливо прокату i труб на свiтовий ринок. Для розвитку металург комплексу Укр маi декiлька сприятливих чинникiв: 1)близькiсть розмiщення родовищ коксiвного вугiлля, залiзноi i марганцевоi руд, вапнякiв, формувальних пiскiв i вогнетривiв, вiдкритi в останнi роки великi запаси рiзноманiтних руд кольорових металiв; 2)густа мережа шляхiв сполучення мiж родовищами; 3)велике i надiйне джерело водопостачання, яким i Днiпро з його водосховищами; 4)розвиток металомiсткого маш-ня; 5)велика ек-сть металобрухту; 6)висококвалiфiкованi кадри. Чорна металургiя Укр за сучасноi технологii i вiдсталого, спрацьованого обл-ня тАУ дуже матерiаломiстка галузь, яка споживаi близько 30% палива, майже 20% електроенергii та води, якi використовуються в госп-вi краiни. Тому основним чинником розмiщення п-в галузi i сировинний, тобто максимальне наближення до джерел сировини. Кольорова металургiя використовуi руди металiв, якi мiстять у своiму складi в багато разiв менше корисного компоненту, нiж залiзна руда. Крiм того, на виплавку однiii тонни магнiю потрiбно до 22 тис кiловат-годин електроенергii. Тому ця галузь тАУ енергомiстке в-во. Отже, на розмiщеннi п-в кольоровоi металургii впливають два чинники тАУ сировинний та енергетичний. В Укр можна видiлити 3 р-ни чорноi металургii: Приднiпров¢я, Донбас i Приазов¢я. В iхнiх межах формуються окремi вузли i центри. Приднiпровський металург-й р-н простягся вздовж Днiпра вiд Кременчука до Нiкополя. До його складу входять 5 великих вузлiв в-ва: Днiпропетровський, Запорiзький, Криворiзький, Нiкопольський i Кременчуцький. З 32 великих металургiйних п-в Укр в Приднiпров¢i розмiщено 19. Названi 5 вузлiв Чм утворенi окремими центрами цiii галузi. Так, до складу Днiпропетровського вузла належать комбiнати i заводи Днiпропетровська, Днiпродзержинська i Новомосковська. Найпотужнiший металургiйний комбiнат краiни тАУ ВлКриворiжстальВ». Наефективнiшими комбiнатами i ВлЗапорiжстальВ» i ВлДнiпроспецстальВ», якi зн-ся в Запорiжжi. Донецький металург р-н об¢iднуi великi вузли i центри Донбасу. Великi металургiйнi заводи розмiщенi в Донецьку, Макiiвцi, Алчевську, Харцизьку, РДнакiiвому, Луганську, Алмазному, Краматорську, Костянтинiвцi, Стахановi. Тут сформувалося три вузли металургiйноi пр-стi: Донецько-Макiiський (найпотужнiший), РДнакiiвський, Алчевсько-Алмазнянський. Третiй р-н Чм Укр зн-ся в Приазов¢i. До його складу входять потужнi п-ва Марiуполя (два заводи), а також родовищ залiзних руд Керченського басейну з Керченським залiзорудним комбiнатом i Камиш-Бурунською агломерацiйною фабрикою та окремими цехами Керченського металургiйного заводу. Агломерат з Керчi Азовським морем надходить у Марiуполь, флюси тАУ з рiзних районiв Донбасу.У багатьох великих центрах Укр за межами вказаних р-нiв Чм працюють окремi заводи переробноi металургii i металургiйнi цехи на машинобудiвних п-вах.

Машинобудiвний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.

Маш-ня тАУ важлива галузь пр-стi розвинутих кр свiту. Воно значною мiрою визначаi не лише галузеву стр-ру пр-стi, а й ii розмiщення. Рiень розвитку маш-ня i одним з основних показникiв ек-го, i насамперед промислового розвитку краiни. Велике зн-ня машня в н/г-му комплексi визначаiться тим, що воно виробляi знаряддя працi як для галузей, що виготовляють засоби в-ва (робочi машини i апарати, верстати, технологiчне i силове устаткування, контрольно-вимiрювальнi прилади, технiчнi засоби автоматики тощо), так i для галузей, якi виробляють предмети споживання (машини для с/г, технологiчне устаткування для легкоi i харчовоi пр-стi i т.п.), а також самi предмети споживання (легковi автомобiлi, побутову технiку, телевiзори, радiоприймачi, вiдеотехнiку, годиники тощо). Крiм того, маш-ня виробляi рiзноманiтне устаткування для будi-ва, транспорту, зв¢язку, торгiвлi, спеобладнання для невиробничих галузей, а також пр-цiю оборонного призначення. В розвинутих краiнах свiту маш-ня, як правило, визначаi iх експортний потенцiал i забезпечуi вiд 32 до 40% всього експорту. Маш-ня маi багатогалузеву стр-ру i хар-ся створенням спецiалiзованих заводiв i галузей. На основi технологiчних процесiв, металомiсткостi i зн-ня в н/г галузi машня класифiкуються таким чином: важке, загальне, середнi маш-ня; в-во точних механiзмiв; в-во приладiв та iнструментiв; в-во металевих виробiв та заготовок; ремонт машин i устаткування. Маш-ня Укр виникло ще в сер 19 ст. Наявнiсть металу, вигiдне транспортно-географiчне розташування, зокрема вихiд до узбережжя Чорного та Азовського морiв, висока концентраця с/г-гов-ва сприяли розвитку тут важкого, транспортного i с/г-го маш-ня. В минулому маш-ня стало провiдною галуззю в стр-рi промислового комплексу Укр. В 1990р. його частка становила 30% всього пром в-ва. Важливе мiсце в ньому зайняли галузi ВПК, якi виготовляли 40% вартостi пр-цii маш-ня Укр i приблизно стiльки ж вiдсоткiв вартостi пр-цii ВПК колишнього СРСР. Вищеназванi передумови для розвитку маш-ня визначили мiсце Украiни в загальносоюзному подiлi працi. Зокрема, Укр в 1990р. забезпечувала в стр-рi в-ва колишнього СРСР: 45% металургiйного устаткування, 97% - магiстральних тепловозiв, майже 50% вантажних вагонiв i цистерн, 26% продукцii с/г-го маш-ня (в т ч 100% бурякозбиральних i 100% кукурудзобиральних комбайнiв), 23% тракторiв, 50% землеробних машин i сiвалок. Сучаснi галузева стр-рi i розмiщення маш-ня Укр сформувались за останнi десятилiття. Стр-ра цивiльних галузей маш-ня Укр така:

Маш-ня Укр представлено практично усiма галузями (крiм годинниковоi), але далеко не всiма пiдгалузями. В умовах територ подiлу працi колишнього СРСР Укр не виробляла деяких машин, зокрема: магiстральних електровозiв, електропотягiв для примiських лiнiй i метрополiтену, пасажирських вагонiв, зернозбиральних i картоплезбиральних комбайнiв i деяких iн машин. Недостатньо вироблялось вантажних та легкових автомоблiв, товарiв народного споживання. Названi машини Украiна отримувала з iн колишнiх союзних республiк. Монопольне в-во та вiдсутнiсть конкуренцii в галузях цивiльного маш-ня колишнього СРСР не сприяли якостi його пр-цii. Зараз, коли Укр i незалежною i суверенною державою i маi великий власний ринок, а також метал, науково-дослiдну базу i квалiфiкованi кадри, вона повинна створити власне в-во названих машин. Висока якiсть пр-цii ВПК пiдкреслюi значнi можливостi для пiдвищення конкурентоздатностi всього маш-ня Украiни. Машинобудiвний комплекс тАУ це сукупнiсть галузей пр-стi, що виробляють машини й устаткування для всiх ланок н/г. У сучасному життi немаi жодноi галузi, де б не використовувалися вироби маш-ня. Це тАУ i телевiзор, i магнiтофон, i холодильник, i пральна машина, i радiоприймач, i мiксер, i велосипед, i автомобiль. Всi вони також виготовленi машинами або iз застосуваням машин. Отже, без машин життя та вир-ча дiяльнiсть сьогоднi неможливi. На роботу люди дiстяються машинами тАУ автобусами, тролейбусами, поiздами, автомобiлями, де вони знову мають справу з машинами тАУ верстатами, прокатними станами, комбайнами, сiвалками тощо. Навiть управлiнська праця все бiльше устатковуiться машинами, наприклад, комп¢ютерною технiкою. Забезпечуючи машинами iн галузi госп-ва, маш-ня спряi НТП, полегшуi працю робiтиникiв, полiпшуi ii умови. Маш-ня тАУ провiдна галузь пр-стi Укр. В майбутньому вона набуде зн-ня Влгалузi-органiзатораВ», здатниоi вдосконалювати ек-ку краiни. Маш-ня в нашiй краiнi i органiчною складовою частиною майже кожного бiльш-менш значного промислового комплексу. Це одна з територаiльно найбiльш поширених галузей госп-ва Украiни.

До машинобудування входять такi галузi:

Сiльськогосподарське машинобудування; тракторобудування; Приладобудування;

Електротехнiчне машинобудування; Автомобiлебудування ; Хiмiчне i нафтохiмiчне;

Верстатобудування та iнструментальне машинобудування; Машинобудування для легкоi та харчовоi промисловостi; виробництво побутових машин; Будiвельно-дорожне та комунальне машинобудування; Гiрничо-шахтне i гiрничо-рудне машинобудування.

Хiмiко-лiсовий комплекс, його стр-ра та н/г-ке зн-ня.

Хiмiчний комплекс тАУ один з провiдних у стр-рi суч ек-ки. Вiд його розвитку, як i вiд розвитку маш-ня, значною мiрю залежить НТП. Комплекс хiм вир-в виготовляi пр-цiю для всiх основних галузей пр-стi, транспорту, с/г, оборони, побутового обслуговуваня та iн сфер дiяльностi. Вiн iстотно впливаi на рiвень i темпи розвитку ек-ки в цiлому. Стр-ра хiм комплексу досить складна. До його складу входять ряд спецiалiзованих галузей, що використовують рiзну сировину, виготовляють дуже широкий асортимент пр-цii i об¢iднуються мiж собою загальною технологiiю. Як правило, видiляють основну (необрганiчну)хiмiю, хiмiю органiчного синтезу, гiрничохiмiчну пр-сть, фармацевтичну пр-сть, мiкробiологiчну пр-сть, побутову хiмiю. Провiдне мiсце за обсягом в-ва, в т ч за випуском кiнцевоi пр-цii, займають основна хiмiя i хiмiя органiчного синтезу. Використання хiм пр-цii в пр-стi даi змогу виготовляти значну к-сть високоякiсних виробiв, необхiдних таким прогресивним галузям в-ва, як атомна енергетика, радiоелектронiка тощо. Пр-цiя хiм пр-стi часто замiщуi природну сировину, яка дорого коштуi, сприяi зниженню вартостi кiнцевоi пр-цii, пiдвищенню якостi виробiв. Рiвень розвитку хiм пр-стi тiii чи iн краiни i важливим показником ii iндутрiального розвитку i ек-i незалежностi. Що стосуiться Укр, то хiм пр-сть i однiiю з провiдних галузей ii н/г-го комплексу, галуззю ii спецiалiзацii у мiжнародному подiлi працi. Укр маi великi потенцiйнi можливостi для розвитку хiм пр-стi. На поч 90-хрр вона налiчувала понад 80 великих п-в. Особливiстю галузi i те, що в стр-рi постачання сировини, мат-iв i напiвфабрикатiв близько 60-70% iх обсягу становили поставки за зв¢язками по кооперацii з п-вами республiк колишнього РадС. У цих же регiонах реалiзовувалася значна частка виробленоi пр-цii галузi. Крiм потужних п-в, галузь хар-ся наявнiстю суттiвого наукового потенцiалу тАУ великоi к-стi науково-дослiдних i проектно-конструкторських органiзацiй, серед яких i такi, що велик важливi розробки науково-технiчних проблем хiмiчноi технологiч в колишньому РадС. Формування в Укр ринкових вiдносин супроводжуiться проявом кризових явищ як в цiлому в ек-цi краiни, так, зокрема, i в хiм пр-стi. Це обумовлено, з одного боку, порушенням налагоджених госп-х зв¢язкiв, а з другого тАУ недостатньою адаптацiiю галузi до ринкових умов функцiонування (насамперед це стосуiться пошуку компенсуючих джерел сировини,а також збереження старих ринкiв i проникнення до нових товарних ринкiв). Слiд зазначити, що вiтчизнянi п-ва хiм пр-стi близько 60% пр-цii реалiзують на зовнiшнiх ринках (переважно в краiнах далекого зарубiжжя). Все це призвело до значного спаду в-ва основних видiв пр-цii галузi. Стабiлiзацiя ек ситуацii в краiнi i активiзацiя факторiв ii зростання дадуть змогу забезпечити структурну перебудову галузi вiдповiдно до нових умов розвитку ек-ки. Лiсопромисловий комплекс (ЛПК) Украiни тАУ це сукупнiсть п-в, пов¢язаних з вирощуванням i переробкою (до одержання кiнцевоi пр-цii) лiсовоi сировини. До його складу сходять: лiсове госп-во, лiсозаготiвельна пр-сть, галузi лiсовоi пр-стi по механiчнiй i хiмiко-механiчнiй (лiсопильна, фанерна, сiрникова, в-во дерев¢яних будiвельних деталей i будинкiв, деревностружкових i деревноволокнистих плит, меблiв) та хiмiчнiй (лiсохiмiчна, целюлозно-паперова пр-сть) переробцi деревини, а також гiдролiзна i дубильно-екстракцiйна пр-сть, обслуговуючi в-ва (в-во i ремонт машин та устаткування), заводи по виготовленню предметiв працi для окремих галузей, п-ва мат-техн постачання, галузi i заклади невир-го обслуговування (пiдготовка кадрiв, науково-дослiдна i проектро-конструкторська дiяльнiсть). Зн-ня ЛПК в ек-цi Укр визначаiться тим, що в суч умовах немаi такоi сфери госп-ва, де деревина i пр-цii ii переробки не вiдiгравали б iстотноi ролi. Основний продукт лiсу тАУ деревина, яка використовуiться переважно для в-ва засобiв в-ва, зокрема предметiв працi (круглий лiс, пиломатерiалiв, фанера, деревнi плити, метиловий спирт тощо) i предметiв споживання (меблi, папiр, оцтова к-та). Продукцiя ЛПК використовуiться в маш-нi, легкiй пр-стi, на транспортi, у зв¢язку, в буд-вi. Водночас ЛПК отримуi вiд iн галузей лаки, фарби, соду, натрiй, вiдбiлюючi хiмiкати (виготовлення паперу), автомашини, трактори, верстати (заготiвля та обробка деревини). Лiси i важливим акумулятором живоi речовини. Вони утримують в бiосферi ряд хiмiчних елементiв i воду, активно взаiмодiють з тропосферою, визначають рiвень кисневого та вуглецевого балансу. Поряд з цим лiси дають продовльчi ресурси (дикi плоди та ягоди, гриби, березовий сiк тощо), кормовi i лiкарськi рослини, мають санiтарне, рекреацiйне i екологiчне зн-ня. Вони створюють сприятливе середовище для розвитку бджiльництва та мисливства.

Будiвельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення.

Будiвельний комплекс- це сукупнiсть галузей мат в-ва i проектно-пошукових робiт, якi забезпечують капiтальне будiвництво. До складу буд комплексу входять такi галузi мат в-ва: будiвництво, пр-сть буд матерiалiв, в-во буд конструкцiй i деталей. У рядi наукових дослiджень стр-ра буд комплексу розумiiться бiльш широко: до нього включаiться також будiвельне i дорожне маш-ня, спецiальна iнфрастр-ра (науково-дослiднi i дослiдно-конструкторськi орг-цii, вищi i середнi спецiальнi навчальнi заклади, професiйно-технiчнi училища, курси з пiдготовки будiвельних кадрiв; банкiвськi установи, якi фiнансують буд-во; органiзацii по мат-технi забезпеченню п-в, якi входять до комплексу; спецiалiзований транспорт). Буд-во охоплюi всi регiони краiни. Потужнi будiвельнi орг-цii створенi у великих мiстах. Так, у Киiвi дiють холдiнгова компанiя ВлКихвмiськбудВ», спецiалiзованi будiвельнi органiзацii по монтажних роботах, трансопртному, нафтогазовому, водогосподарському буд-ву. Великий обсяг рiзноманiтних буд робiт виконують енергетики: створенi проектно-пошуковi iнститути галузевого профiлю (чорноi металургii, хiмii та iн.).Нинi в-во буд мат-в бiльше нiж наполовину зосереджено в рамках будiвельноi iндустрii, тобто в системi пiдрядних будiвельних органiзацii. Таким чином, будiвельна iндустрiя i пр-сть буд матерiалiв дуже тiсно взаiмодiють мiж собою, формуючи специфiчнi iндустрiально-будiвельнi територiальнi сполучення. Сучасне життя сусп-ва без ефективного функцiонування будiвельного комплексу просто неможливе. Рiвень його розвитку впливаi на формування пропорцiй i темпiв розвитку галузей н/г, РПС i розвиток регiонiв. Буд-во створюi новi i реконструюi дiючi основнi фонди (будiвлi i споруд, призначеня для всiх видiв виробничоi i невир-чоi дiяльностi людей). Вiд розвитку цiii галузi залежить буд-во житла, створення нових мiстi сiл, окремих мiрорайонiв, постiйна реконструкцiя житлових фондiв, буд-во промислових i с/г-х п-в, транспортних об¢iктiв, лiкарень, шкiл, торгових центрiв тощо. Бцдiвельний комплекс пiдтримуi в належному станi обороноздатнiсть краiни, створюi передумови для зростання в-ва в усiх галузях господарства. Буд комплекс як одна з найбiльш капiталоiмних i диференцiйованих виробничих систем справляi вагомий вплив на визначення темпiв, масштабиiв i розмiщення в-ва. Тому при розмiщеннi капiтального буд-ва враховуiться наявнiсть буд орг-цii в регiонi. В той же час слабкiсть будiвельноi бази стримуi тут промислове буд-во, створення великих комбiнатiв, галузевих i ТВК, фондоiмноi важкоi пр-стi, якi потребують великих обсягiв робiт з капiтального буд-ва.

Комплекс по в-ву товарiв народного споживання, його галузева стр-ра та н/г-ке зн-ня.

Серед галузей пр-стi, якi забезпечують в-во товарiв народного споживання, провiдне мiсце займаi легка пр-сть. РЗi виробничий потенцiал включаi 25 пiдгалузей, бiльш як 600п-в та органiзацiй. У 1998р. порiвняно з 1990р. обсяги в-ва пр-цii цiii галузi становили лише 25%, у т ч: тканин усiх видiв тАУ 7,4%, взуття тАУ 4,5%, трикотажних виробiв тАУ 2%. Це пв з цiлим рядом причин: порушенням зв¢язкiв по кооперацii, незахищенiстю вiтчизняного споживчого ринку, низькою купiвельною спроможнiстю нас-ня та iн. Легка пр-сть Укр охоплюi текстильну, трикотажну, швейну, шкiряну, взуттiву, хутрову та iн галузi, п-ва яких у розмiщеннi орiiнтуються переважно на споживача, наявнiсть трудових ресурсiв та сировини. Провiдною галуззю легкоi пр-стi i текстильна пр-сть, яка представлена бавовняними, вовняними та лляними в-вами. В стр-рi бавовняноi пр-стi видiляють прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове i фарбувальнообробне в-во. Найбiльш потужнi бавовнянi п-ва зн-ся у Херсонi i Тернополi (бавовнянi комбiнати), Донецьку (бавовнянопрядильний комбiнат), Нiкополi (прядильно-нитковий комбiнат), а також у Киiвi, Харковi, Чернiвцях, РЖ-Франкiвську, Львовi, Полтавi, Коломиi, Коростишевi та Родомишлi. У 1998р. бавовняна пр-сть Укр забезпечувала 62,5% загального в-ва тканин. Вовняна пр-сть представлена первинною обробкою вовни, виготовленням пряжi, тканин та виробiв. П-ва галузi розташованi у Чернiговi, Харковi, Киiвi, Донецьку, Кривому Розмi, Одесi, Луганську, Сумах, Черкасах, Богуслав, мiстах Чернiвецькоi та Закарпатськоi областей. У стр-рi в-ва тканин усiх видiв на вовнянi тканини припадаi 7,8%. Лляна пр-сть Укр розвиваiться на власнiй сировинi. П-ва тАУ основнi виробники лляноi пр-цii зосередженi у Рiвненськiй, Житомирськiй, Чернiгiвськiй та Львiвськiй областях; в Одесi зн-ся п-во конопле-джутовоi пр-стi, в Харковi тАУ канатний завод. Ллянi тканини становлять близько 11,3% загального в-ва тканин в Укр. Пр-цiя цiii галузi повнiстю задовольняi потреби Укр, а певна частина тАУ експортуiться. Шовкова пр-сть Укр, що значною мiрою мов з в-вом хiм волокон i виробляi близько 8,8% тканин, зосереджена у Киiвi, Черкасах, Луганську, Лисичанську. Трикотажна пр-сть Укр випускаi досить рiзноманiтний асортимент пр-цii, однак за 1991-1998рр обсяги в-ва пр-цii цiii галузi скоротилися бiльш нiж у 50 разiв (з 351 млн шт виробiв у 1990р до 6,5 млн шт виробiв у 1998р). П-ва цiii галузi розмiщенi у Киiвi, Львовi, Харковi, Одесi, Сiмферополi, Миколаiвi, Донецьку, РЖ-Франкiвську, Луганську, Чернiвцях, Днiпропетровську, Хмельницькому та iн мiстах. Швейна пр-сть зорiiнтована переважно на споживача пр-цii, тому п-ва цiii галузi розмiщенi у великих населених пунктах. Найбiльш потужнi п-ва зосередженi у Киiвi, Львовi, Харковi, Одесi, Луганську. Шкiряно-взуттiва пр-сть представлена п-вами, що виготовляють одяг, галантерейнi вироби, взуття та iншу пр-цiю, використовуючи як природну, так i синтетичну сировину. За останнi роки у взуттiвiй пр-стi Укр спостерiгаiться iстотне скорочення обсягiв в-ва: якщо у 1990р. випускалось 196 млн пар взуття, то у 1998р. тАУ лише 8,9 млн пар. Взуттiвi фабрики дiють у Киiвi, Харковi, Луганську, Львовi, Одесi, Запорiжжi, Кривому Розi, Хмельницьку та iн мiстах. Хутрове в-во представлено п-вами, якi переробляють натуральну сировину, виготовляють штучне хутро та випускають рiзноманiтнi вироби з них. Хутровi п-ва працюють у Харковi, Львовi, Одесi, Балтi, Красноградi, Жмеринцi, Тисменицi. В-во галантерейноi пр-цii розмiщено в обласних центрах та в iн мiстах Укр. Воно хар-ся рiзноманiтнiстю пр-цii та зростанням к-стi малих п-в, що ii виготовляють. В-во товарiв народного споживання зосереджено в рiзних галузях ек-ки Укр, причому в галузях важкоi пр-стi виробляiться понад 40% всiii вартостi товарiв народного споживання. У 1998р. порiвняно з 1990р обсяги в-ва цiii групи товарiв становили: телевiзорiв тАУ 1,0 %, холодильникiв побутових тАУ 43,2%, пральних машин тАУ 17,5%, легкових автомобiлiв тАУ 16,3%, мотоциклiв тАУ 0,2%, велосипедiв тАУ 1,6%, фотоапаратiв тАУ 0,6%. Серед iн товарiв народного споживання вагоме мiсце займають хiмiко-фармацевтичнi продукти, меблi, будiвельнi матерiали, скляно-фарфоро-фаянсовi вироби тощо. Виготовлення продовольчих товарiв народного споживання забезпечуi агропромисловий комплекс. В цiлому перспективний напрям щодо розвитку в-ва товарiв народного споживання полягаi у задоволеннi потреб внутрiшнього ринку на основi змiцнення фiнансового стану п-ва, народщування обсягiв в-ва, розширення асортименту товарiв, пiдвищення конкурентоспроможностi продукцii.

Мiжнародний подiл працi, його суть i вплив на економiку краiни

Мiжнародний подiл працi тАУ вищий ступiнь суспiльного подiлу працi, що базуiться на спецiалiзацii краiн у в-вi окремих видiв товарiв та послуг, якими вони обсiнюються. Глибина М.п.п. визначаiться ступенем розвитку продуктивних сил, мiжнародноi спецiалiзацii та кооперування в-ва. Становлення М.п.п. зумовлене переходом вiд мануфактури до крупноi машинноi iндустрii у краiнах РДвропи, промисловою революцiiю кiнця 18-початку 19ст. За цих умов потрiбно було ввозити з-за кордону значну масу сировини, палива i продовльства, а вивозити промисловi вироби, яких було бiльше, нiж цього вимагали нацiональнi потреби. РЖснуi три основних форми М.п.п., якi збiгаються з формами суспiльного подiлу працi: загальна, частковий й одинична. Загальна форма М.п.п. означаi подiл працi за родами та сферами в-ва: промисловiсть, с/г, сфера послуг, добувнi та обробнi галузi пр-стi тощо. Тому у М.п.п. краiни-експортери дiляться на iндустрiальнi, сировиннi, аграрнi. Часткова форма означаi подiл цих родiв i сфер на окремi види i пiдвиди, якими в сучасних умовах i окремi галузi пр-стi, с/г, тi чи iншi види пр-цii тощо. У мiжнароднiй торгiвлi ця форма означаi зростання ролi мiжгалузевого обмiну готовими виробами. Одинична форма М.п.п. означаi спецiалiзацiю краiн на виготовленнi окремих деталей та вузлiв певного складного товару. Це подетальна та пооперацiйна форми одиничного подiлу працi, якi розвиваються ще з 30-х рокiв 20ст., а домiнуючими стають з розгортанням НТР. Одинична форма суспiльного подiлу працi розвиваiться як у межах окремих нацiональних держав, так i в мiжнародному масштабi (iнтернацiоналiзацiя одиничного подiлу працi). При цьому вона знаходить свiй вияв у значному розширеннi торгiвлi промисловою продукцiiю мiж краiнами, у випереджаючих темпах зростання зовнiшньоi торгiвлi порiвняно з ростом промислового в-ва. Участь у М.п.п приносить вигоду краiнам з рiзним рiвнем продуктивностi та iнтенсивностi працi у створеннi необхiдних типiв машин та устаткування, сучасних технологiй тощо. Краiнi, яка не бере участi у М.п.п., доводиться збiльшувати витрати в-ва у пр-стi у 1,5-2 рази. Активна участь Украiни у М.п.п. може сприяти ii вступу в справедливi ек-нi союзи з краiнами колишнього СРСР, а особливо з краiнами Схiдноi та Захiдноi РДвропи.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England