Карпатский экономический регион Украины

Господарський комплекс Карпатського регiону: галузева стр-ра, особливостi розм, проблеми та перспективи розвитку.

Район розташ на заходi краiни. Межуi з 5 державами РДвропи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня тАУ 6,5млн осiб. Карпатський р-н охоплюi територiю Львiвськоi, РЖ-Франкiвськоi, Закарпатськоi i Чернiвецьоi областей. Прир умови ек р-ну дуже рiзноманiтнi, що переважно пов¢язано з проходженням Карпат в усiх його областях. Район маi багатi i рiзноманiтнi природнi ресурси. Це один з найбiльш водозабезпечених районiв Укр. Грунти району теж рiзноманiтнi: сiрi, свiтло-сiрi, дерново-пiдзолистi, чорноземнi, алювiальнi, дерновi, лучнi тАУ на рiвнинах, бурi лiсовi i гiрсько-лучнi тАУ в горах. Карпатський р-н маi найбагатшi в краiнi лiсовi ресурси. Р-на багатий на рiзноманiтнi кориснi копалини. З паливних ресурсiв тут залягають нафта, горючi гази, кам¢яне i буре вугiлля, торф i ланцi. РД в районi i руднi кориснi копалини: полiметалiчнi, ртутнi руди, алюмiнiiва сировина (Закарпаття). Самородна сiрка залягаi на тер Львiвськоi та РЖ-Франкiвськоi областей. У цих же областях i родовища калiйних солей. Кухонну сiль добувають у Закарпатськiй та РЖ-Франкiвськiй областях. У Передкарпаттi i родовища озокериту, а на Закарпаттi тАУ баритових руд. У р-нi великi i рiзноманiтнi поклади буд матерiалiв: глини, вапнякiв, опоки, гiпсу, кварцових пiскiв, доломiтiв тощо. В Закарпатськiй обл трапляються родовища бiлого, сiрого, рожевого, червоного та блiдо-зеленого мармуру. За к-стю джерел мiнер вод, iхньою якiстю i рiзноманiтнiстю Карпатський р-н не маi собi рiвних у краiнi. Карпат-й р-н маi високу середню густоту нас-ня, показники якоi перевищують середню густоту в краiнi (115осiб на 1 кв км). Нас-ня розмiщене нерiвномiрно. Найгустiше заселене Передкарпаття. В гiрських р-нах густота нас-ня рiзко зменшуiться. К-сть мiського нас-ня не перевищуi сiльського. Мiських жителiв бiльше тiльки у Львiвськiй областi (понад 60%). Природний прирiст нас-ня в р-нi вищий вiд середнього в краiнi. Не знаходячи роботу в р-нi, значна частка труд ресурсiв вимушена шукати ii за його межами. Промисловiсть тАУ провiдна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинутi маш-ня i металообробка, хiмiчна, паливна, лiсова i деревообробна, легка, харчова галузi, будiндустрiя. Маш-ня i металообробка маi своiрiдну спецiалiзацiю i територiальну орг-цiю. Переважаi неметаломiстке трудомiстке маш-ня, що орiiнтуiться на квалiфiкованi кадри. Провiдними галузями i автомобiльна пр-сть, приладобудування, конвеiробудування, електротехнiчна, радiотехнiчна (телевiзори) пр-сть, iнструментальна, в-во верстатiв i с/г машин. У р-нi добре розвинута хiм пр-сть, що орiiнтуiться на поклади самородноi сiрки, калiйноi i кухонноi солi, озокериту, нафти, прир газу, кам вугiлля. Основними п-вами хiм пр-стi i Калуське АТ тАЬОрiанатАЭ i Стебникiвський калiйний завод, Роздольське ВО тАЬСiркатАЭ i Яворiвський гiрничохiмiчний завод, а також Дрогобицький нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газовою, нафтовою, вугiльною i торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здiйснюiться у Передкарпаттi. У Львiвськiй областi видобувають вугiлля i торф. Найбiльшими електростанцiями р-ну i Бурштинська та Добротвiрська ДРЕС. До лiсовоi i деревообробноi пр-стi р-ну входить понад 70 п-в. Вони сформували потужний Карпатський лiсовир-чий комплекс, що включаi лiсозаготiвельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лiсохiмiчну галузi. Деревообробна пр-сть найрозвинутiша в обласних центрах, целюлозно-паперова тАУ в малих i середнiх, лiсохiмiя тАУ в малих мiстах i селищах мiського типу на Закарпаттi. Легка пр-сть набула розвитку в усiх обласних центрах, а також у Коломиi, Мукачевому, Хустi, Тисменицi, Стрию. Галузь випускаi тканини, трикотаж, швейнi, панчiшно-шкарпетковi та хутровi вироби, взуття. В Карп р-нi розвинутi народнi промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробiв з дерева, лози. Розвинута в р-нi також пр-сть буд мат-в. Потужна мiсцева сировинна база, а також потреби мiстобудування зумовили в-во цементу, гiпсу, покрiвельних i стiнових матерiалiв, залiзобетонних виробiв. Поширене тут i виготовлення буд керамiнки i фаянсу, скла. Осн частина п-в будiндустрii концентруiться в обласних центрах. Потужним i i АПК. Рiзноманiтнi природнi умови зумовлюють рiзну спецiалiзацiю с/г-х i переробних п-в. У лiсостеповiй зонi розвинутi молочно-м¢ясне скотарство i свинарство. Тут вирощують цукровi буряки, льон, зерно. У гiрських р-нах переважають молочно-м¢ясне скотарство, вiвчарство, а також картоплярство i льонарство. Своiрiдна с/г-ка спецiалiзацiя Закарпаття: виноградарство, садiвництво, тютюнництво, молочно-м¢ясне скотарство i вiвчарство. На базi цих галузей с/г сформувалися м¢ясна, цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп¢яна, хлiбопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та iн в-ва харчовоi пр-стi. Карп р-н маi густу мережу залiзничних i автомобiльних шляхiв. Довжина залiзничних магiстралей заг користування становить 2898км. Автомобiльнi шляхи з твердим покриттям мають довжину 18,1тис км. Найбiльшi транспортнi вузли р-ну тАУ Львiв, Чоп, Чернiвцi, РЖвано-Франкiвськ, Дрогобич, Самбiр, Стрий. Львiвський аеропорт маi мiжнародне значення. Промисловими вузлами р-ну i Львiвський, Дрогобицький, Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернiвецький, РЖ-Франкiвський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачiвський. З Карп р-ну вивозять автобуси та автонавантажувачi, автомобiльнi крани й iнструменти, телевiзори i конвеiрнi лiнii, с/г машини i обл-ня для нафтовоi та газовоi пр-стi, технологiчне устаткування для легкоi пр-стi i рiзноманiтнi прилади, хутровi вироби, вино, фруктовi та овочевi консерви, кондитерськiй вироби та мiнер води, калiйнi добрива i сiрку, вугiлля, лiс, меблi тощо. П-ва Карпатського р-ну працюють на металi з Донбасу i Приднiпров¢я, з рiзних р-нiв краiни одержують комплектуючi деталi, мiн добрива, синтетичнi волокна, шовковi, бавовнянi i ллянi тканини, с/г машини, автомобiлi, технологiчне обл-ня для харчовоi пр-стi, олiю. Однiiю з найголовнiших проблем Карпат р-ну i низький рiвень пром розвитку його областей, крiм Львiвськоi. Незважаючи на те, що р-н межу з п¢ятьма краiнами РДвропи, у нього все ще недостатнiй рiвень транскордонного спiвробiтництва. Складна екологiчна ситуацiя обмежуi можливостi розвитку рекреацiйного господарства.

Продуктивнi сили Карпатського ек р-ну: суч стан,основнi проблеми та перспективи розвитку.

Рекреацiйний комплекс Карпатського регiону: природнi передумови, особливостi розмiщення, проблеми та перспективи розвитку.

Природно-ресурсний потенцiал Карпатського ек р-ну, його ек оцiнка та вплив на спецiалiзацiю району.

Особливостi формування i функцiонування ТВК Карпатського ек-го р-ну.

Найб транспортнi вузли р-ну тАУ Львiв, ЧОП, Чернiвцi, РЖвано-Франкiвськ, Дрогобич, Самбiр, Стрий. Львiвський аеропорт маi мiжнародне значення. Пром вузлами р-ну i Львiвський, Дрогобицько-Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернiвецький, РЖ-Франкiвський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачiвський. Найбiльший промисловий вузол тАУ Львiвський. Тут переважаi маш-ня i металообробка.У Львовi виробляють автобуси i автонавантажувачi, телевiзори i кiнескопи, конвеiрнi лiнii i верстати, iнструменти i прилади, медичне обл-ня i електротехнiчнi вироби, с/г машини тощо. Тут також виготовляють штучнi алмази та алмазний iнструмент. У Львовi зн-ся численнi п-ва легкоi пр-стi: виробичi об¢iднання тАЬВеснатАЭ, тАЬМаяктАЭ, тАЬЮнiстьтАЭ (швейна пр-сть), тАЬПромiньтАЭ (трикотажна), тАЬСвiтаноктАЭ (шкiряна), тАЬПрогрестАЭ (взуттiва). До харчовоi нал виробничi об¢iднання тАЬСвiточтАЭ, тАЬКолостАЭ, молочний, м¢ясний i жирвий комбiнати.Серед п-в хiмiчноi i нафтохiмiноi пр-стi у Львовi працюють лакофарбовий i нафтопереробнй заводи. У мiстi сформувалася значна будiндустрiя. РД п-ва, що виускають косметику, картон, меблi, скло, керамiчнi вироби, музичнi iнструменти, а також ВО медичноi пр-стi тАЬЛьвiвфармтАЭ. Львiв тАУ визначний туристичний центр, в якому багато пам¢яток iсторii та архiтектури. До складу Дрогобицько-Стрийського пром вузла входять Дрогобич, Стрий, Борислав, Стебник i Трускавець. Тут розвинутi хiмiчна, машинобудiвна, деревообробна, легка i харчова галузi пр-стi, курортне госп-во. Значним пром центром вузла i Дрогобич. У мiстi зн-ся п-ва хiмiчноi, гiрничо-хiмiчноi та нафтопереробноi пр-стi, прцюють заводи автомобiльних кранiв, дослiдний спецiалiзованого обл-ня, експериментально-механiчний та iн. РД п-ва деревообробноi, легкоi та харчовоi пр-стi, будiндустрii. Провiдна галузь мiста Стрий тАУ машинобудування i металообробка. Як старий нафтовидобувний центр вiдоме мiсто Борислав. Тут розвинута хiм пр-сть, маш-ня, в-во штучних алмазiв i алмазного iнструменту, легка, харчова, меблева пр-сть. Провiдним п-вом мiста Стебник i калiйний завод. До складу Червоноградсько-Сокальського пром вузла, що розмiщений на пiвночi Львiвськоi областi, входять Червоноград, Сокаль, Жвирка, Соснiвка, Гiрник. Основою територiального осереддя цих населених пунктiв i паливна пр-сть. Провiдним центром Львiвсько-Волинського вугiльного басейну i Червоноград. Поблизу мiста розмiщенi 12 шахт i центральна збагачувальна фабрика. В Червоноградi працюють заводи металоконструкцiй, залiзобетонних виробiв, хлiбний i молочний, дають продукцiю деревообробний комбiнат, виробниче панчiшне об¢iднання, швейна фабрика. У мiстi Сокаль розмiщенi заводи хiмiчного волокна i залiзобетонних виробiв тощо. До складу РЖ-Франкiвського пром вузла входять РЖ-Франкiвськ та населенi пункти Тисмениця, Лисець та iн. В РЖ-Франкiвську основним галузями i маш-ня i металообробка, легка i харчова пр-сть. До п-в маш-ня належать виробничi об¢iднання тАЬГеофiзприладтАЭ, тАЬКарпатпресмаштАЭ, арматурний та iн. До легкоi тАУ швейне i шкiряне об¢iднання, фабрики трикотажних, швейно-галантерейна i художнiх виробiв. До харчовоi пр-стi тАУ молочний завод, харчосмакова i кондитерська фабрики, хлiбний, птахо- i м¢ясокомбiнати. У мiстi виробляють будiвельнi матерiали, працюють меблевий комбiнат та завод тонкого органiчного синтезу. У Тисменицi зн-ся виробниче хурове об¢iднання, харчовий комбiнат, меблева фабрика. До складу Калусько-Долинського пром вузла входять Калуш, Долина, Вигода, Брошкiв-Осада та iн. Вузол зн-ся на заходi РЖ-Франкiвськоi областi. Провiдними галузями i хiмiчна тАУ АТ тАЬОрiанатАЭ (Калуш), газопереробний завод (Долина) тАУ та маш-ня тАУ ВО тАЬКарпатнафтомаштАЭ, заводи комунального устаткування тАЬБудмаштАЭ, тАЬНафтобурмашремонттАЭ та iн. (Калуш). Тут багато п-в легкоi, харчовоi пр-стi та будiндустрii. До складу Чернiвецького пром вузла входять Чернiвцi, Лужани, Новоселиця та iн. Провiдними галузями i легка пр-сть, маш-ня i металообробка. Легка пр-сть представлена такими виробничими об¢iднаннями: швейним тАЬТрембiтатАЭ, панчiшним, рукавично-трикотажним, бавовняним. Розвинутi народнi художнi промисли. РД кiлька машинобудiвних п-в: виробничi об¢iднання тАЬЧернiвцiлегмаштАЭ та тАЬЕлектронмаштАЭ, машинобудiвний та приладобудiвний заводи. Хiм пр-сть випускаi гумове взуття, лаки, фарби, товари побутовоi хiмii. Тут багато вп-в харчовоi, деревообробноi i i меблевоi пр-стi. До складу Ужгород-Мукачiвського проми вузла входять Ужгород, Мукачеве, Чоп, Середнi та iн. Основна спецiалiзацiя вузла тАУ в-во машин i об-ня, продукцiя легкоi та деревообробноi пр-стi. Маш-ня представлене заводами тАЬЕлектродвигунтАЭ, тАЬУжгородприладтАЭ, нестандартного обл-ня , експериментальним газотранспортних турбоустановок (Ужгород), тАЬМукачiвприладтАЭ та комплексних лабораторiй (Мукачеве). Тут розвинута деревообробна, меблева, легка, харчова пр-сть, будiндустрiя.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England