Причерноморский экономический район Украины

Машинобудування Причорноморського регiону: галузева стр-ра, центри основних галузей i проблеми розвитку.

Провiднi галузi господарства Причорноморського району тАУ машинобудування i металообробка, харчова та легка галузi промисловостi, курортно-туристичне господарство. Географiчне положення району наклало вiдбиток на особливостi галузей господарства. Суднобудiвнi заводи розмiщенi в Миколаiвi, Херсонi i Керчi. В портах зн-ся судноремонтнi п-ва. До великих п-в сiльськогосподарського машинобудування належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод сiльськогосподарських машин, заводи в Первомайську Миколаiвськоi областi, в Сiмферополi та Джанкоi. Верстатобудування розвинуте в Одесi, у Миолаiвi, Феодосii тАУ пiднiмально-транспортне устаткування. Рiзноманiтне обладнання для легкоi, харчовоi i хiмiчноi галузей промисловостi виробляють в Одесi, для виноробноi, консервноi, м¢ясноi i молочноi тАУ в Сiмферополi. П-ва електротехнiчного маш-ня, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, зн-ся в Херсонi, Новiй Каховцi, Первомайську. Гiрниче устаткування виробляють i ремонтують у Керчi.

АПК Причорноморського регiону: передумови розвитку, галузева стр-ра i формування спецiалiзованих АПК.

Питома вага рослинництва в районi бiльша, нiж тваринництва. Провiдну роль у ньому вiдiграi зернове в-во. Основна зернова к-ра тАУ озима пшениця, за нею iдуть кукурудза, ячмiнь, просо, рис. На основi зернового в-ва працюi потужна борошномельно-круп¢яна пр-сть. З-помiж технiчних к-р на першому мiсця соняшник (30% його посiвiв у краiнi). Тут вирощуть також цукровi буряки (у пiвнiчнiй частинi), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гiрчицю, арахiс, рижiй, ефiроолiйнi й лiкарськi рослини. Переробна ланка представлена п-вами олiйноi, олiйно-жировоi, ефiроолiйноi, цукровоi та тютюново-ферментацiйноi пр-стi. У Причорномор¢i багато садiв, виноградникiв, розвинутi городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю пр-цiю численнi п-ва плодоовочевоi та виноробноi пр-стi. У тваринництвi домiнують молочно-м¢ясне скотарство, свинарство м¢ясного напрямку, птахiвництво i вiвчарство. На iх основi розвиваються м¢ясна, молочка, ковбасна, шкiряна галузi. П-ва харчовоi пр-стi i в кожному адмiнiстративному районi, багатьох селах. П-ва легкоi пр-стi району зосереджуються здебiльшого в обласних центрах. Найбiльшим з таких п-в i Херсонський бавовняний комбiнат. Розвинутi швейна, трикотажна, шкiряна, взуттiва i джутова пр-сть. Практично всi галузi харчовоi пр-стi представлено в Одесi: борошномельна, цукрова, м¢ясна, молочна, рибна, консервна, олiйно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-помiж найб п-в харчовоi пр-стi цукрорафiнадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики тАУ чаiрозважуавльна i харчових концентратiв. Легка пр-сть представлена виробничим швейним об¢iднанням i такими фабриками, як хутрова, суконна, взуттiва та технiчних тканин. Провiдною галуззю Сiмферопольського пром вузла i маш-ня i металообробка (заводи тАЬСiльгоспдетальтАЭ, тАЬСантехпромтАЭ, електромашинобудiвний, а також виробничi об¢iднання тАЬКримпродмаштАЭ, тАЬПневматикатАЭ, тАЬФотонтАЭ).Серед п-в легкоi пр-стi тАУ швейне, трикотажне та взуттiве об¢iднання, шкiряно-галантерейна фабрика та текстильно-художнiх виробiв. Харчова пр-сть представляють науково-виробниче об¢iднання тАЬЕфiролiятАЭ, два консервних заводи, кондитерська i макаронна фабрики, тютюново-ферментацiйний комбiнат тощо. РД п-ва хiм пр-стi (заводи побутвоi хiмii i пластмас). Розвинута буд iндустрiя (виробничi об¢iднаня тАЬКримбудматерiалитАЭ, тАЬКримнерудпромтАЭ та iн.Провiдною галуззю Севастопольського пром вузла i харчова пр-сть, у т ч рибна i рибоконсервна.

Рекреацiйний комплекс Причорномор¢я: природнi передумови, особливостi розмiщення, проблеми та перспективи розвитку.

Причорноморський р-н розташований у пiвденнiй та пд-зах частинах Укр, маi вихiд до Чорного моря. Площа р-ну тАУ 113,4 тис кв км. Нас-ня 7,9 млн чол. За площею р-н посiдаi перше мiсце в краiнi, за к-стю нас-ня тАУ друге. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаiвська, Херсонська обл. Бiльшу частину р-ну займаi Причорноморська низовина. На пiвнiчному заходi та пiвночi зн-ся вiдроги Подiльськоi i Приднiпровськоi висоiин. Крим за особливостями рельiфу под-ся на три частини: рiвнiнну, гiрську i пiвденнобережну. У р-нi немаi значних корисних копалин. Невеликi поклади бурого вугiлля залягають в РДланецькому р-нi Миколаiвськоi областi та бiля мiст Ренi i Болград на Одещинi. Торф трапляiться в Херсонськiй i Миколаiвськiй областях. У Рiвниннiй частинi Криму вiдомi родовища газу (Глiбiвське, Джанкойське та iн.) i нафти. Перспективними щодо видобутку нафти i природного газу i шельф Чорного моря. В р-нi i лiкувальнi грязi та мiнеральнi джерела. Велике зн-ня мають залiзнi руди Керченського пiвострова. Солонi озера i Сиваш мiстять кухонну сiль, йдобромну i магнiiву сировину. РД сировина для в-ва цементу (бiля Бахчисарая), черепашник, будiвельнi (Бiлокам¢янськ) та флюсовi вапняки (Балаклава, Старий Крим). ДО цiнного облицювального матерiалу належать мармуровиднi вапняки. Клiмат р-ну помiрно континентальний i досить посушливий. Влiтку бувають зливи, трапляються суховii, посухи, чорнi бурi. Зима нестiйка. Вiдлиги змiнюються рiзкими похолоданнями. Незважаючи на те, що через територiю р-ну протiкають такi великi рiчки РДвропи, як Дунай i Днiпрот, воднi ресурси його недостатнi. Для покращання водопостачання i зрошення полiв тут збудовано кiлька каналiв. Чорне i Азовське моря багатi на рибу, водоростi й iншi морепродукти. Багатство Причорномор¢я тАУ родючi чорноземнi i каштановi грунти. Провiдними галузями господарства Причорноморського р-ну i маш-ня i металообробка, харчова та легка пр-сть, курортно-туристичне господарство. Геогр положення р-ну накладаi вiдбиток на особливостi спецiалiзацii галузей господарства. У р-нi випускають морськi судна, с/г машини, верстати, рiзне технологiчне устаткування та електротехнiчнi прилади. Найб п-ва суднобудування тАУ це суднобудiвнi заводи в Миколаiвi, Херсонi i Керчi. Тут виробляють теплоходи, суховантажнi судна i танкери, комфортабельнi пасажирськi катери. В портах зн-ся судноремонтнi п-ва. До великих п-в с/г-го маш-ня належать Херсоньський комбайновий завод, Одеський завод с/г машин, заводи в Первомайьку Миколаiвськоi областi, в Сiмферополi та Джанкоi. У Причорномор¢i багато садiв, виноградникiв, розвинутi городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю продукцiю численнi п-ва плодоовочевоi та виноробноi пр-стi. Одеса тАУ великий транспортний вузол. Тут зн-ся Чорноморське морське пароплавство, торговий морський порт, мiжнародний аеропорт. Одеса тАУ головний вузол Одеськоi залiзницi, вузол автомобiльний дорiг. На заходi Криму зн-ся РДвпаторiя (115 тис чоловiк). Це великий курортний центр з санаторiями, будинками вiдпочинку, пансiонатами тощо. РДвпаторiя тАУ це морський порт. Найбiльш розвинута тут харчова пр-сть: рибний, хлiбний, молочний, пивобезалкогольних напоiв заводи, м¢ясокомбiнат, харчосмакова фабрика. Саки (35 тис чоловiк) тАУ грязьовий i клiматичний курорт неподалiк вiд РДвпаторii. Природними лiкувальними чинниками мiста i мульова грязь i ропа Сакського озера. В мiстi зн-ся хiм завод та завод мiнер вод, п-ва харчовоi, легкоi пр-стi та будiндустрii. Найбiльшим курортним центром на Пiвденному березi Криму i Ялта (90 тис чоловiк) тАУ морський порт i центр туризму. Основний природний лiкувальний чинник - субтропiчний клiмат середземноморського типу. Тут переважаi харчова пр-сть: рибокомбiнат, тютюново-ферментацiйний, молочний, безалкогольних напоiв заводи. Виробляють також сувенiри, головнi убори тощо. Пром центром р-ну i Феодосiя (87 тис чоловiк) тАУ мiсто, розташоване в пiвденно-схiднiй частинi Кримського пiвострова, на березi Чорного моря. Це тАУ морський порт i залiзнична станцiя. Тут переважаi харчова i легка пр-сть: м¢ясо- i хлiбокомбiнати, молочний i пивобезалкогольних напоiв заводи, тютюнова фабрика, радгосп-завод. До легкоi пр-стi нал панчiшна та iграшок фабрики. В мiстi також працюють комбiнат будматерiалiв, завод тАЬБуддетальтАЭ, меблевий комбiнат i офсетна фабрика. Мiсто вiдоме картинною галереiю iменi РЖ.К.Айвазовського. У Причорноморський р-нi ввозиться продукцii бiльше, нiж вивозиться. На характер зв¢язкiв Криму з iн р-нами краiни накладаi вiдбиток недостатня забезпеченiсть пiвострова багатьма видами прир ресурсiв, особливо водою. Тому сюди з материковоi частини краiни надходять вода, електроенергiя, вугiлля, машини i технологiчне обл-ня, продукцiя легкоi пр-стi тощо. У свою чергу з Криу до iн районiв краiни вiдправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторнi причепи, трояндову i лавандову олiю, устаткування для харчовоi пр-стi, рибу i рибнi консерви, морськi судна тощо. Найважливiшими для Причорноморського р-ну i проблеми екологii, рац використання природних умов i ресурсiв, зокрема води. Вода в посушливi областi Причорномор¢я надходить каналами. Але вони дуже недосконалi, це призводить до великих ii втрат. Через погану дренажну систему, надмiрнiсть використання вiдбуваються засолення зрошувальних земель, iх пiдтоплення та заболочування, що знижуi врожайнiсть i погiршуi якiсть с/г-i пр-цii. Крiм того, вода, що використовуiться для зрошення ланiв, часто дуже забруднена промисловими та iн стоками. РД проблеми з використанням територii району з рекреацiйною метою. Тут увiйшли в суперечнiсть розмiщення i розвиток важкоi пр-стi та створення великого портового господарства з рекреацiйною цiннiстю територii. Бездумна експлуатацiя природних ресурсiв р-ну уже призвела до фактичноi втрати знаменитоi сакськоi грязi, лiкувальне зн-ня якоi велике. Досi не вирiшено проблему видобування гальки на пляжах i вапнякiв у кар¢iрах Криму, що також негативно позначаiться на природi курортного р-ну i не сприяi нормальних умовах вiдпочинку. Розмiщення великих вiйськово-повiтряних i морських баз i курортних мiстах, шумове забруднення, що в десятки разiв перевищуi допустимi норми, унеможливлюють лiкування в Криму нервових захворювань, гiпертонii, хвороб шлунку тощо.

Соцiально-економiчнi та екологiчнi проблеми розвитку Причорноморського району.

У Причорноморський район ввозиться продукцii бiльше, нiж вивозиться. На характер зв¢язкiв Причорноморського району з iншими економiчними районами краiни накладаi вiдбиток недостатня його забезпеченiсть багатьми видами природних ресурсiв. Тому чюди надходять електроенергiя, вугiлля, лiсоматерiали, а також машини i технологiчне обладнання, продукцiя легкоi промисловостi тощо. У свою чергу з Причорноморського району до iнших районiв краiни вiдправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторнi причепи, трояндову i лавандову олiю, устаткування для харчовоi промисловостi, рибу i рибнi консерви тощо. Найгострiше у Причорноморському районi постають проблеми екологii, рацiонального використання природних умов i ресурсiв, зокрема води. У районi не розробляються значнi родовища корисних копалин. У рiвниннiй частинi Криму вiдомi родовища газу (Глiбiвське, Джанкойське та iн). Перспективним щодо видобутку нафти i природного газу i шельф Чорного моря. Середня густота населення в районi становить близько 70 осiб на 1 кв км, вона значно нижча, нiж в середньому по краiнi. Найвищий показник густоти населення тАУ в АР Крим (98 осiб на 1 кв км), найнижчий тАУ у Херсонськiй областi (45 осiб на 1 кв км). Частка мiського населення майже однакова: 68% - в АР Крим, 66 тАУ Одеськiй i Миколаiвськiй областях i 62% в Херсонськiй областi.

Природно-ресурсний потенцiал Причорноморського ек-го району, його ек-на оцiна та вплив на спецiалiзацiю району.

Цей р-н розташований у пiвденнiй i пiвнiчно-захiднiй частинi Украiни, маi вихiд до Чорного моря. Площа району тАУ 113,4тис кв км. Нас-ня 7,9млн осiб. За площею вiн посiдаi перше мiсце в краiнi; за кiлькiстю населення тАУ друге. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаiвська, Херсонська областi. Природнi умови в основному спрятливi для ведення господарства. Несприятливi умови господарства. Несприятливi умови господарювання тут створюються такими явищами, як град, суховiй, посуха, чорнi бурi тощо. У р-нi не розробляються значнi родовища корисних копалин. У рiвнiннiй частинi Криму вiдомi родовища газу (Глiбiвське. Джанкойське та iн.) Перспективним щодо видобутку нафти i природного газу i шельф Чорного моря. В р-нi i лiкувальнi грязi та мiнеральнi джерела. Велике зн-ня мають залiзнi руди Керченського пiвострова. Солонi озера i Сиваш мiстять кухонну сiль, йодобромну i магнiiву сировину. РД сировина для в-ва буд мат-в та флюсовi вапняки. Серед природних багатств району морепродукти Чорного та Азовського морiв, родючi чорноземнi i каштановi грунти. Тут недостатнi ресурси прiсноi води. Чорна металургiя представлена Камиш-Бурунським залiзорудним комбiнатом та Керченським заводом iменi П.Л.Войкова. Питома вага рослинництва в р-нi бiльша, нiж тваринництва. Провiдну роль у ньому вiдiграi зернове виробництво. Основна зернова культура тАУ озима пшениця, за нею iдуть кукурудза, ячмiнь, просо, рис. На основi зернового виробництва працюi потужна борошномельно-круп¢яна промисловiсть. З-помiж технiчних культур на першому мiсцi соняшник (30% його посiвiв у краiнi). Тут вирощують також цукровi буряки (у пiвнiчнiй частинi), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гiрчицю, арахiс, рижiй, ефiроолiйнi й лiкарськi рослини. Переробна ланка представлена п-вами олiйноi, олiйно-жировоi, ефiроолiйноi, цукровоi та тютюново-ферментацiйноi пр-стi. У Причорномор¢i багато садiв, виноградникiв, розвинутi городництво та вирощування баштанних культур. У р-нi сформувалися такi промисловi вузли: Одеськiй, Миколаiвський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сiмферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-РДвпаторiйський.

Особливостi формуваня i функцiонування ТВК Причорноморського ек р-ну.

У р-нi сформувалися такi пром вузли: Одеський, Миколаiвський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сiмферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-РДвпаторiйський. Найбiльший пром вузол Причорноморського ек р-ну тАУ Одеський. Його провiдна галузь тАУ маш-ня i металообробка. Найбiльшi п-ва галузi тАУ в-чi об¢iднання тАЬПродмаштАЭ, верстатобудiвне, важкого кранобудування, тАЬОдесахолодмаштАЭ, тАЬОдесагрунтомаштАЭ та науково-виробничi об¢iднання тАЬКисеньмаштАЭ i тАЬХарчопромавтоматикатАЭ. Крiм того, тут працюють заводи тАЬЕпсилонтАЭ, тАЬКiнаптАЭ, тАЬНептунтАЭ, судноремонтний. Практично всi галузi харчовоi пр-стi представлено в Одесi: борошномельна, цукрова, м¢ясна, молочна, рибна, консервна, олiйно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-помiж найбiльших п-в харчовоi пр-стi цукрорафiнадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики тАУчаiрозважувальна i харчових концентратiв. Легка пр-сть представлена виробничим швейним об¢iднанням i такими фабриками, як хутрова, сукунна, взуттiва та технiчних тканин. Розвинутi також хiмiчна i нафтохiмiчна галузi: припортовий хiмiчний, нафтопереробний i суперфосфатний заводи. Працюють лiнолеумний завод i виробниче хiмiко-фармацевтичне об¢iднання. До будiндустрii належатьВО тАЬОдесабудматерiалитАЭ, цементний завод тощо. РД п-ва деревообробноi, целюлозно-паперовий, скляноi, ювелiрноi галузi. Одеса тАУ великий транспортний вузол i курортний центр. Серед значних пром центрiв Одеськоi областi РЖзмаiл, Бiлогорд-Днiстровський, РЖллiчiвськ, Котовськ. У Миколаiвському пром вузлi домiнуi машиноубудування. Серед машинобудiвних заводiв на першому мiсцi п-ва суднобудування: ВО тАЬЧорноморський суднобудiвний заводтАЭ, заводи тАЬОкеантАЭ, Миколаiвський судноремонтний та iн. РД також заводи тАЬГiдрореммаштАЭ, тАЬДормашинатАЭ, тАЬМлинмаштАЭ, тАЬПолiграфмаштАЭ, дослiдний технологiчноi оснастки, дослiдний мастильних систем. Легка пр-сть представлена виробничим трикотажним i швейним об¢iднанням, шкiряним заводом, взуттiвою i швейно-галантерейною фабриками, харчова -м¢ясним та хлiбним комбiнатами, сокiв тАЬНектартАЭ, лiкеро-горiлчаним заводами, кондитерською i макаронною фабриками. Тут працюють вiдомий парфюмерно-косметичний комбiнат тАЬЧервонi вiтрилатАЭ, а також кiлька п-в будiндустрii (ВО будмат-в та тАЬМиколаiвзалiзобетонтАЭ, завод силiкатних стiнових виробiв). Багатогалузевими промисловими центрами Миколаiвськоi областi i Первомайськ i Вознесенськ. Ядром Херсонського пром вузла i Херсон. Тут добре розвинутi маш-ня (заводи суднобудування i судноремонтний, комбайнобудування, карданних валiв, тАЬПрибiйтАЭ, електромашинобудiвний), хiмiчна пр-сть (заводи нафтоперербний, тАЬДельтатАЭ, гумотехнiчних виробiв). Серед п-в легкоi пр-стi дiють об¢iднання бавовняне, обласне виробничо-торгове, взуттiве; фабрики швейна, спортвиробiв. Дiють також багато п-в харчовоi пр-стi (консервний, рибний i м¢ясний комбiнати, кондитерська, харчова та макароннi фабрики), працюють п-ва будiндустрii, скляноi i керамiноi пр-стi. До Каховсько-Бериславського пром вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Днiпряни, Казацьке та iн. Провiднi галузi тАУ маш-ня, харчова пр-сть та в-во будматерiалiв. Найб пром центр вузла тАУ Нова Каховка. У мiстi зн-ся Каховська ГЕС. У Каховцi i п-ва, що виробляють спортивнi товари та меблi. Провiдною галуззю Сiмферопольського пром вузла i маш-ня i металообробка (заводи тАЬСiльгоспдетальтАЭ, тАЬСантехпромтАЭ, електромашинобудiвний, а також виробничi об¢iднання тАЬКримпродмаштАЭ, тАЬПневматикатАЭ, тАЬФотонтАЭ). Серед п-в легкоi пр-стi тАУ швейне, трикотажне та взуттiве об¢iднання, шкiряно-галантерейна фабрика та текстильно-художнiх виробiв. Харчова пр-сть представляють науково-виробниче об¢iднання тАЬЕфiролiятАЭ, два консервних заводи, кондитерська i макаронна фабрики, тютюново-ферментацiйний комбiнат тощо. РД п-ва хiм пр-стi (заводи побутовоi хiмii i пластмас). Розвинута будiндустрiя (виробничi об¢iднання тАЬКримбудматерiалитАЭ, тАЬКримнерудпромтАЭ та iн). Провiдною галуззю Севастопольського промислового вузла i харчова пр-сть, у т ч рибна i рибоконсервна. Найбiльшi п-ва цiii галузi тАУ ВО тАЬАтлантикатАЭ, м¢ясо- i хлiбокомбiнати, молочний завод, безалкогольних напоiв тощо. З машинобудiвних п-в вiдомi ВО тАЬСевастопольський морський заводтАЭ, приладобудiвний завод та iн. Легка пр-сть представлена такими фабриками, як трикотажна, швейна, спортивних виробiв. Розвинутi деревообробна i будiвельна пр-сть. Центром Керченського пром вузла i портом на сходi Криму i Керч. Провiднi п-ва мiста тАУ залiзорудний комбiнат(гiрничорудна пр-сть), завод тАЬЗатокатАЭ (суднобудування), завод iменi П.Л.Войкова (чорна металургiя) i ВО тАЬкерчрибпромтАЭ. Значного розвитку досягла пр-сть буд мат-в (заводи азовський, Кiровський i Приморський буд мат-в, залiзобетонних виробiв; склоробний комбiнат тАЬКварцтАЭ). Працюi кiлька п-в легкоi i харчовоi пр-стi. До Саксько-РДвпаторiйського пром вузла входять РДвпаторiя i Саки. Домiнуючими галузями i курортне госп-во з санаторiями, будинками вiдпочинку, пансiонатами тощо та харчова пр-сть. У Саках зн-ся хiм завод. У вузлi фукнцiонують також п-ва легкоi пр-стi та будiндустрii. Значними багатогалузевими пром центрами Криму i Ялта i Феодосiя.

Експортний потенцiал Причорноморського ек р-ну, його стр-ра та особливостi розвитку.

На характер зв¢язкiв Причорноморського р-ну з iншими ек тАУр-нами краiни накладаi вiдбиток недостатня його забезпеченiсть багатьма видами природних ресурсiв. Тому сюди надходять електроенергiя, вугiлля, лiсоматерiали, а також машини i технологiчне обл-ня, продукцiя легкоi пр-стi тощо. У свою чергу з Причорноморського ек р-ну до iнших районiв краiни вiдправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторнi причепи, трояндову i лавандову олiю, устаткування для харчовоi пр-стi, рибу i рибнi консерви тощо. Найгострiше у Причорноморському р-нi постають проблеми екологii, рацiонального використання природних умов i ресурсiв, зокрема води.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England