Сiльське господарство i харчова промисловiсть Украiни

Сiльське господарство i харчова промисловiсть Украiни

Сiльське господарство Украiни, його значення, галузева структура та природнi передумови розвитку.

Найважливiшою ланкою АПК, другою важливою галуззю матерiального виробництва Украiни i ii високоiнтенсивне, багатогалузеве сiльське господарство. Якщо в структурi АПК за показниками обсягу продукцii, основних виробничих фондiв, чисельнiстю зайнятих сiльськогосподарське виробництво вiдiграi провiдну роль, то в народногосподарському комплексi Украiни на нього припадаi близько 24,6% основних виробничих фондiв, 14,4% валовоi суспiльноi продукцii, 21,9% працiвникiв народного господарства. Сiльськогосподарське виробництво формуi 16тАФ22% нацiонального доходу краiни.

В структурi сiльського господарства видiляють двi основнi галузi тАФ рослинництво i тваринництво. Залежно вiд соцiально-економiчних умов та рiвня розвитку сiльського господарства спiввiдношення мiж цими галузями в обсягах його продукцii змiнюються. Так, у 80-тi роки i на початку 90-х у структурi продукцii сiльського господарства переважала продукцiя тваринництва, а в останнi роки тАФ продукцiя рослинництва.

В свою чергу, рослинництво за видом продукцii, що виробляiться, подiляiться на ряд галузей: зернове господарство, виробництво технiчних культур, картоплярство, овочiвництво i баштанництво, плодiвництво, польове кормовиробництво. Що стосуiться способу виробництва окремих культур, то до складу рослинництва входять такi галузi тАФ рiльництво, овочiвництво, баштанництво, плодiвництво, ягiдництво та лукiвництво.

Зернове господарство Украiни, його значення, структура i динамiка розвитку.

Серед галузей рослинництва найважливiшою i зернове господарство. Це основа всього сiльськогосподарського виробництва. Як кажуть, хлiб тАФ усьому голова. Так, вiд зерна i продуктiв його переробки значною мiрою залежить i могутнiсть держави, i добробут ii населення. Зернове господарство формуi продовольчий фонд i постачаi фуражне зерно тваринництву, створюi резервнi державнi запаси зерна i даi продукцiю на експорт.

Украiна належить до краiн iз значними обсягами виробництва зерна. Хоч вона i виробляi зерна значно менше, нiж найбiльшi виробники у свiтi (Китай, США, РЖндiя, Росiя), та в РДвропi вона поступаiться лише Францii, а в останнi роки тАФ i Нiмеччинi.

Виробництво зерна в нашiй краiнi коливаiться за останнi роки вiд 24 млн. до 50 млн. т. Максимальнi валовi збори спостерiгались в 1978 р. i 1990 р. тАФ 51 млн. т. За останнi роки значно зменшилось виробництво зерна i становило: в 1991 р. тАФ 38,6 млн. т, в 1995 р. тАФ 33,9 млн., в 1996 р. тАФ 24,6 млн., в 1997 р. тАФ 35,5 млн. т. Вiдповiдно знизилось i виробництво зерна на душу населення: з 984 кг у 1990 р. до 477 кг в 1996 р. i 702 кг в 1997 р. Як показують розрахунки фахiвцiв, потрiбно його виробляти не менш, як 1тАФ 1,25 т на душу населення, щоб краiна могла повнiстю задовольнити своi потреби в зернi, тобто збирати щорiчно не менше 50 млн. т.

Для нашоi краiни хлiб i хлiбопродукти i основою харчування. За останнi роки споживання хлiбних продуктiв на душу населення зросло з 138 кг у 1985 р. до 145 кг у 1993 р. при фiзiологiчнiй нормi його споживання 101 кг. У рацiонi харчування мешканця нашоi краiни хлiб РЖ картопля становлять 46%, у той час як v американця тАФ 22%.

У цiлому продовольчим зерном ми забезпечуiмо своi потреби, але не вистачаi якiсного зерна, сильноi i твердоi пшеницi, круп'яних культур. В зв'язку з цим у вирiшеннi зерновоi проблеми прiоритетне значення надаватиметься збiльшенню виробництва високоякiсного зерна твердих i сильних пшениць, посiвнi площi пiд якими мають збiльшуватися в степових i лiсостепових областях Украiни.

Що стосуiться фуражного зерна, то його частка становить лише 42 % валового збору всього зерна. Ми ще недостатньо збираiмо ячменю, зерна кукурудзи, вiвса, зернобобових, використовуючи продовольче зерно для фуражних цiлей. Для вирiшення проблеми забезпечення тваринництва фуражним зерном передбачаiться в найближчi роки довести його питому вагу у валовому зборi всього зерна до 60тАФ65%.

Протягом останнiх рокiв посiвна площа пiд зерновими коливалася вiд 16 млн. га у 1998 р. до 13,2 млн. га в 1996 р. та 15 млн. га в 1997р. Нацiональною програмою ВлЗерно УкраiниВ» передбачаiться стабiлiзувати площу посiву зернових культур в межах 15 млн га що при урожайностi 30тАФ32 ц/га дасть змогу забезпечити валовi збори зерна близько 50 млн. т.

В структурi виробництва зерна бiльше половини припадаi на озиму пшеницю. Друге мiсце за валовим збором посiдаi ячмiнь (1/5 збору), на третьому мiсцi знаходиться кукурудза (до 15%) на четвертому тАФ жито (до 4%). За обсягами валового збору iм значно поступаються овес, просо, гречка, рис, зернобобовi.

Особливостi формування, значення i розмiщення зернопромислового комплексу Украiни.

Зернове господарство розмiщене у вiдповiдностi з особливостями природно-економiчних зон Украiни. В Полiссi зерновi займають 2,1тАФ2,3 млн. га, або 40тАФ45% посiвноi площi цiii зони. Тут бiльше всього вирощують жита (60тАФ65% його валового збору в Украiнi) та зернобобових культур; виробляiться 6% товарного зерна, 1/6 валового збору гречки та ячменю, 10% пшеницi.

В Лiсостепу зерновi вирощують на площi близько 5 млн. га, що становить 40тАФ50% всiii посiвноi площi. Основна зернова культура Лiсостепу тАФ озима пшениця, площа якоi становить бiльш як 2 млн. га; вирощують також кукурудзу на зерно, ячмiнь та зернобобовi. Лiсостепова зона виробляi близько 40% пшеницi, 35% кукурудзи, 40% ячменю, 40% проса, 64% гречки, 27% жита.

В Степовiй зонi площа пiд зерновими дорiвнюi 6,5тАФ7 млн. га, що становить 55% всiii посiвноi площi зони. Основнi зерновi культури Степу тАФ озима пшениця i кукурудза на зерно, ячмiнь, просо, рис. В Степу вирощують 50тАФ48% всього зерна Украiни, 50% пшеницi, 60% кукурудзи, 43% ячменю, 53% проса, 100% рису. В Степовiй зонi виробляiться найбiльш якiсне зерно.

Зернове господарство i основною базою, що формуi зернопродуктовий пiдкомплекс АПК. До його складу входить: вирощування зерна, його заготiвля, зберiгання; ряд галузей харчовоi промисловостi, що переробляють i використовують перероблену зернову продукцiю (борошномельна, хлiбопекарська, макаронна, кондитерська, виробництво харчових концентратiв, спиртова, крохмале-патокова та пивоварна); селекцiя i насiнництво зернових культур, виробництво засобiв виробництва, що забезпечують його функцiонування; iнфраструктура, що обслуговуi цей пiдкомплекс.

Технiчнi культури Украiни, iх структура, зональнiсть розмiщення та вплив на формування спецiалiзованих АПК.

Основними технiчними культурами, що вирощуються на Украiнi, i цукровий буряк i соняшник, питома вага яких в структурi посiвних площ технiчних культур становить 94,6%, а також льон-довгунець (1,2% до площi всiх технiчних культур), хмiль, тютюн, льон-кудряш, ефiроолiйнi та лiкарськi рослини, якi використовуються також як сировина в харчовiй, легкiй та медичнiй промисловостi.

Пiд технiчними культурами зайнято 3,3 млн. га, що становить 11% посiвноi площi Украiни. Найбiльшi посiвнi площi пiд технiчними культурами зосередженi в степовiй i лiсостеповiй зонах. Тут вища концентрацiя iх посiвiв, в структурi посiвних площ iх частка становить близько 15%. Значно менша площа i концентрацiя посiвiв технiчних культур в Полiськiй зонi.

Основна технiчна культура Украiни тАФ цукровий буряк. Це одна з найцiннiших культур нашого землеробства. Украiна тАФ свiтовий виробник бурякового цукру, який за обсягами його виробництва поступаiться лише Францii. Саме вiд реалiзацii бурякового цукру наша краiна традицiйно отримуi значний прибуток, який становить близько 70% вiд реалiзацii всiх продовольчих товарiв.

У 1997 р. пiд цукровим буряком було зайнято 1,1 млн. га, що становить 3,6% всiii посiвноi площi i 33% площi посiвiв технiчних культур. Протягом 90-х рокiв спостерiгаiться тенденцiя зменшення посiвiв i валового збору цукрових бурякiв.

Серед технiчних культур найбiльшу посiвну площу, що значно зросла в 90-тi роки в порiвняннi з попереднiми, маi соняшник. В 1997 р. пiд цiiю культурою було зайнято 2,1 млн. га, що становить 7% всiii посiвноi площi i 58% площi посiву технiчних культур Украiни. Соняшник тАФ це основна олiйна культура, валовi збори якоi становлять 2,5тАФ2,1 млн. т при урожайностi 12тАФ15 ц/га. В господарствах цiii зони посiви соняшнику становлять 10тАФ14% всiii посiвноi площi. Частково вирощують соняшник i в Лiсостепу. Найбiльшi площi посiвiв зосередженi в Днiпропетровськiй, Запорiзькiй, Донецькiй, Кiровоградськiй та Харкiвськiй областях.

Серед iнших олiйних культур в Украiнi вирощують сою в захiдному Лiсостепу, особливо в Черкаськiй та Вiнницькiй областях. Це нова для Украiни культура

Найбiльш сприятливi умови для культивування льону-довгунцютАФ полiськi райони, а також передгiр'я Карпат. Найбiльшi посiвнi площi знаходяться в Житомирськiй, Чернiгiвськiй, Киiвськiй, Рiвненськiй, Львiвськiй, Волинськiй, РЖвано-Франкiвськiй областях. У Полiссi зосереджено 78% посiвних площ льону-довгунця i виробляiться майже 95% його валових зборiв.

До прядивних культур належить i конопля, пiвденнi сорти якоi вирощуються переважно в Миколаiвськiй, Одеськiй, Днiпропетровськiй та Черкаськiй областях, а середньоросiйськi тАФ в Сумськiй, Чернiгiвськiй, Полтавськiй областях. Льонарство i коноплярство створюють сировинну базу для розвитку луб'янопромислового пiдкомплексу АПК.

До технiчних культур належать також махорка, тютюн i хмiль. Хмiль вирощують на Житомирщинi, яка даi 70% його виробництва в Украiнi. Невеликi його площi i в Киiвськiй, Вiнницькiй, Хмельницькiй, Рiвненськiй та Волинськiй областях. Махорку висiвають на Чернiгiвщинi, Полтавщинi, Сумщинi та Черкащинi. Основнi посiви тютюну зосередженi в Криму, Закарпаттi, Хмельницькiй та Тернопiльськiй областях, а також на Чернiгiвщинi. На базi переробки цiii сировини в Украiнi формуiться тютюнопромисловий спецiалiзований АПК.

Картоплярство, овочiвництво , садiвництво та виноградарство Украiни, особливостi iх розмiщення та вплив на формування спецiалiзованих АПК.

Картопля тАФ цiнна землеробська культура унiверсального значення. В продовольчому балансi населення картопля посiдаi друге мiсце пiсля зерна, i його Влдругим хлiбомВ». Потреби населення нашоi краiни в картоплi задовольняються повнiстю, навiть перевищують науково обгрунтовану норму споживання цього продукту.

Картопля використовуiться i як продовольча, i як технiчна (крохмале-патокове i спиртове виробництво) та кормова культура.

Картоплю вирощують скрiзь, але в цих, сприятливих для ii виробництва районах (Чернiгiвська, Сумська, Волинська, Житомирська, а також Вiнницька i Тернопiльська областi) спостерiгаiться найбiльша концентрацiя ii посiвiв. У сировинних зонах крохмале-патокових i спиртозаводiв концентрацiя ii посiвiв досягаi 34тАФ40%. Велика концентрацiя посiвiв картоплi спостерiгаiться i в господарствах примiського типу навколо великих мiст, промислових i рекреацiйних центрiв, де вона досягаi 12тАФ15%.

Пiд овочевими культурами зайнято 0,5 млн. га, що становить 1,5% всiii посiвноi площi. Валовий збiр овочiв тАФ 5тАФ6 млн. т. Всi вони мають рiзнi вимоги щодо екологiчних умов iх вирощування. Овочi тАФ малотранспортабельна продукцiя. Саме це значною мiрою визначаi територiальну органiзацiю iх виробництва. У зв'язку з цим основна маса товарноi продукцii овочiвництва орiiнтуiться на споживача i виробляiться в примiських АПК поблизу великих мiст, промислових, рекреацiйних центрiв, а також в сировинних зонах овочеконсервних пiдприiмств. Великi спецiалiзованi господарства по вирощуванню овочiв розмiщенi навколо Киiва, Харкова, Львова, Днiпропетровська, Запорiжжя, промислових центрiв Донбасу, а також Одеси, Херсона, Миколаiва та Криму. Решта овочiв вирощуiться в спецiалiзованих зональних районах, природно-економiчнi умови яких сприяють розвитковi тих чи iнших овочевих культур.

Важливою галуззю рослинництва i плодiвництво, до складу якого входить садiвництво, ягiдництво, виноградарство та iн. Плодовоягiднi насадження розмiщенi по всiй територii краiни, але найбiльша iх концентрацiя у правобережному Лiсостепу, пiвденному Степу, Криму та Закарпаттi.

Плодiвництво та овочiвництво створюють сировинну базу для плодоовочеконсервноi промисловостi i разом формують плодо-овочеконсервний пiдкомплекс АПК. Цей пiдкомплекс займаiться вирощуванням та зберiганням, переробкою i реалiзацiiю рiзноманiтних овочiв, плодiв i ягiд. Бiльша частина переробних пiдприiмств розмiщуiться в районах вирощування сировини, а тi, що використовують напiвфабрикати, орiiнтуються на споживача.

Тваринництво Украiни, його значення, галузева структура та вплив на формування спецiалiзованих АПК.

Другою важливою галуззю сiльського господарства i багатогалузеве тваринництво. Вiд рiвня його розвитку залежить наповнення ринку висококалорiйними продуктами харчування тАФ м'ясом, молочними продуктами, яйцями тощо. Тваринництво даi сировину для харчовоi i легкоi промисловостi (м'ясо, молоко, шкiра, вовна, вiск, пух тощо), а також для виробництва ряду лiкувальних препаратiв. Тваринництво маi тiснi зв'язки iз землеробством, якому воно постачаi органiчнi добрива. В свою чергу землеробство бере участь у формуваннi кормового балансу тваринництва. Розвиток i розмiщення тваринництва визначаiться значною мiрою наявнiстю кормовоi бази, тому що майже половина всiх затрат в цiй галузi припадаi на створення кормових рацiонiв тварин. Кормову базу формують польове кормовиробництво (вирощування кормових i зернофуражних культур), природнi кормовi угiддя (сiножатi i пасовища), а також вiдходи переробки сiльськогосподарськоi продукцii, вiдходи харчовоi промисловостi i комбiкормова промисловiсть.

До складу продуктивного тваринництва входять скотарство, свинарство, птахiвництво i вiвчарство. Менше значення мають конярство, бджiльництво, ставкове рибництво, шовкiвництво тощо. Розрiзняються i виробничi напрями залежно вiд того, для яких цiлей використовуються тварини (молочне, м'ясо-молочне скотарство, сальне свинарство тощо). Провiдною галуззю тваринництва у всiх природно-економiчних зонах Украiни i скотарство, яке маi молочно-м'ясну i м'ясо-молочну спецiалiзацiю переважно в Полiссi i Лiсостепу.

Найвища концентрацiя поголiв'я великоi рогатоi худоби в Правобережному Лiсостепу i на заходi Полiськоi зони. Основнi породи корiв в Украiнi тАФ симентальська (Лiсостеп, схiдне Полiсся), лебединська (Чернiгiвська, Сумська, Харкiвська обл.), бiлоголова украiнська i чорно-ряба (Полiсся i частково Лiсостеп), сiра украiнська (Кiровоградська, Днiпропетровська, Полтавська, Харкiвська, Луганська обл.), бура карпатська (Карпати), червона степова (Степ). Свинарство тАФ друга за значенням i кiлькiстю продуктивноi худоби галузь тваринництва.

Свинарство розмiщене в усiх природно-економiчних зонах. Розмiщення галузi визначаiться станом i характером кормовоi бази. Свинарство розвиваiться переважно в районах iнтенсивного землеробства, в районах вирощування картоплi, цукрового буряка, фуражного зерна, а також в районах переробки сiльськогосподарськоi продукцii, харчовоi промисловостi, де для вiдгодiвлi свиней використовують вiдходи вiдповiдного виробництва. Найбiльша концентрацiя поголiв'я свиней в Полiссi i Лiсостепу, особливо в Рiвненськiй, Черкаськiй, Киiвськiй, Хмельницькiй, Вiнницькiй областях. В Полiськiй i Лiсостеповiй зонах галузь маi м'ясо-сальний напрям, у Степу тАФ сальний. У примiських АПК переважаi м'ясний напрям.

Серед галузей продуктивного тваринництва видiляiться птахiвництво. Важливим фактором його розмiщення i орiiнтацiя на споживача. Тому найвища концентрацiя поголiв'я птицi спостерiгаiться в примiських АПК. Висока концентрацiя спостерiгаiться також в Лiсостепу i в Степу, де птахiвництво орiiнтуiться на виробництвi зерна (концентрованих кормiв). В Украiнi налiчуiться близько 150 млн. голiв птицi, 90% з яких становлять кури.

Вiвчарство маi допомiжне значення, за винятком спецiалiзованих господарств та господарств у гiрських мiсцевостях. Найбiльша концентрацiя поголiв'я овець i кiз в степових та передгiрських районах.

Всi цi принципи розмiщення галузей тваринництва впливають на формування спецiалiзованих АПК.

Харчова промисловiсть Украiни, ii значення, галузева структура та принципи i особливостi розмiщення основних галузей.

Харчова промисловiсть маi складну структуру. До ii складу входить бiльше 20 галузей. Провiдними галузями харчовоi промисловостi Украiни i цукрова, м'ясна, молочна, олiйножирова, плодоовочеконсервна, кондитерська, спиртова, виноробна, соляна. Залежно вiд дii основних факторiв галузi первинноi переробки сiльськогосподарськоi сировини подiляють на такi групи:

орiiнтуються на джерела сировини: цукрова, консервна, крохмале-патокова, олiйна;

тяжiють до мiсць споживання готовоi продукцii: молочна, кондитерська;

одночасно орiiнтуються i на сировину, i на споживача: м'ясна, борошномельно-круп'яна.

М'ясна промисловiсть i однiiю з основних у харчовiй iндустрii. На розмiщення м'ясокомбiнатiв вирiшальний вплив маi сировинна база, а визначальним фактором при розмiщеннi м'ясопереробних заводiв, ковбасних та кулiнарних фабрик i наявнiсть споживачiв. Розвиток холодильноi технiки i холодильного транспорту даi змогу однаково наблизити переробку м'яса та худоби як до сировини, так i до споживача. Розмiщення м'ясного виробництва характеризуiться концентрацiiю його в iндустрiальних районах i в районах потужноi сировинноi бази.

Молочна промисловiсть об'iднуi маслоробну, сироварну, молочно-консервну галузi, виробництво продуктiв з незбираного молока. Розмiщення пiдприiмств по переробцi молока переважно тяжii до районiв споживання.

Цукрова промисловiсть тАФ провiдна галузь харчовоi промисловостi Украiни.

В Украiнi працюють понад 190 цукрових заводiв, розмiщення яких збiгаiться з основними районами вирощування цукрових бурякiв. У витратах на виробництво цукру частка сировини становить 80%.

Борошномельно-круп'яна промисловiсть вiдiграi провiдну роль у забезпеченнi населення, а також iнших галузей харчовоi iндустрii борошном i крупами. Найважливiшими факторами, що впливають на розмiщення борошномельно-круп'яних пiдприiмств, i споживач i сировиннi ресурси. Найбiльшими центрами галузi стали Киiв, Харкiв, Днiпропетровськ, Одеса, Миколаiв, Запорiжжя, Львiв.

Консервна промисловiсть. Винятково важлива роль цiii галузi харчовоi промисловостi полягаi в тому, що консервування плодiв та овочiв забезпечуi тривале зберiгання iх. Найважливiшим фактором розмiщення консервноi промисловостi i наявнiсть сировини, яку постачаi овочiвництво i садiвництво. Найбiльшими центрами плодоовочеконсервного виробництва в Украiнi i Одеса, Сiмферополь, Херсон, РЖзмаiл, Черкаси, Нiжин, Кам'янець-Подiльський.

Олiйна промисловiсть виробляi i переробляi рослиннi жири та пов'язанi з ними продукти. У своiму розмiщеннi галузь орiiнтуiться на сировину, оскiльки на виробництво 1 т олii витрачаiться вiд ЗтАФ4 до 5тАФ8 т насiння олiйних культур. Найбiльшими центрами виробництва олii i Днiпропетровськ, Марiуполь, Запорiжжя, Полтава, Кiровоград, Вiнниця.

Крохмале-патокова промисловiсть виробляi крохмаль, що використовуiться в основному в харчовiй промисловостi. Сировинний фактор i вирiшальним в картопле-крохмальному виробництвi, оскiльки для одержання 1 т крохмалю необхiдно майже 6 т картоплi. Найбiльшими виробниками картопляного крохмалю i Чернiгiвська i Житомирська областi.

Цукробуряковий комплекс Украiни, передумови його розвитку, принципи i особливостi розмiщення.

Цукровий буряк тАФ теплолюбива культура, яка потребуi багато сонячних днiв i багато води. У зв'язку з цим ii можна вирощувати в районах, де кiлькiсть атмосферних опадiв не менше нiж 500 мм за вегетацiйний перiод, а також в районах зрошувального землеробства, ii вегетацiйний перiод становить 125тАФ160 днiв, сума активних температур тАФ 2200тАФ2800 . Цукровий буряк дуже вибагливий до родючостi грунтiв. Кращi врожаi отримують на чорноземах, перегнiйно-карбонатних суглинкових грунтах. Вирощування цукрових бурякiв тАФ трудомiстке виробництво. Тому при розмiщеннi посiвiв цукрових бурякiв, крiм природних умов, враховуються i економiчнi: наявнiсть трудових ресурсiв, переробних пiдприiмств та транспортна забезпеченiсть. Такi умови i в Лiсостеповiй зонi Украiни. Все це пояснюi концентрацiю посiвiв цукрових бурякiв саме в цiй зонi, особливо в ii правобережнiй частинi (Вiнницька, Черкаська, Киiвська, Хмельницька, Тернопiльська, Чернiвецька, Львiвська, Рiвненська, Волинська, Житомирська областi), а також в лiвобережнiй (Полтавська, Сумська, Харкiвська, Чернiгiвська областi). В Лiсостепу сконцентровано 80% посiвiв цукрових бурякiв Украiни. Ця зона даi майже 70% всього валового збору цiii культури. Невеликi площi посiвiв i в пiвнiчному степу та на пiвднi Полiсся.

Для виробництва 1 т цукру потрiбно 9тАФ10 т цукрових бурякiв. Перевезення сировини залiзницею на 1 км у 6тАФ7 разiв обходиться дорожче, нiж перевезення вiдповiдноi кiлькостi цукру. Враховуючи низьку транспортабельнiсть цiii сировини, а також те, що вона швидко псуiться, пiдприiмства з переробки цукрових бурякiв тАФ цукровi заводи розмiщуються поблизу цукробурякових плантацiй. Цукровi заводи разом з сировинними базами становлять елементарнi агропромисловi утворення.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England