Чорна i кольорова металургiя Украiни

Чорна i кольорова металургiя Украiни

Природнi передумови розвитку чорноi металургii Украiни. Сировинна база галузi

В схiднiй Укр сформувалися унiкальнi прир умови для розвитку металургiйного комплексу. Тут зн-ся найкрупнiшi, що мають свiтове зн-ня, паливно-сировиннi бази чорноi металургii тАУ Донецький кам¢яновугiльний, з коксiвними марками вугiлля, Криворiзький залiзорудний i Приднiпровський марганцеворудний басейни; великi, практично невичерпнi родовища вапнякiв, доломiтiв, вогнетривких глин. Вiддаль вiд Кривого Рога до центрального району Донбасу тАУ Горлiвки (по прямiй) становить 345 км, а вiд Захiдного Донбасу, який доходить до Павлограда (Днiпропетровська обл), - близько 150км. Мiж зазначеними басейнами пролягаi потужне джерело водопостачання тАУ р.Днiпро. Такого поiднання найважливiших сировинних матерiалiв, енергетичного i технологiчного палива, водних ресурсiв, необхiдних для розвитку Чм, i такоi концентрацii iх на порiвняно невеликiй територii немаi в жоднiй краiнi свiту. Залiзорудна база Чм Укр представлена Криворiзьким i Кременчуцьким басейнами, Бiлозерським i Керченським родовищами. Криворiзький басейна розташований у захiднiй частинi Днiпропетровськоi областi в басейнi рiчки РЖнгулець. Вiн простягнувся вздовж РЖнгульця на 100км вiд ст.Миколо-Козельськ на пiвднi до с.Жовте на пiвночi. Ширина рудоносноi смуги змiнюiться вiд 2-3 до 7 км. Руди басейну досить рiзноманiтнi. Вони залягають на глибинi вiд 100 до 600 м, а на окремих дiлянках тАУ i до 2000м. Багатi руди (переважно мартiтовi i гематiто-мартiтовi з вмiстом залiза 50-62% i бiльше) добуваються тiльки шахтним способом. Бiднi руди (залiзистi кварцити) з вмiстом залiза 28-39 видобувають вiдкритим способом (кар¢iрним). РЗх запаси оцiнюють у 30,6 млрд т. Розвiданi запаси залiзних руд Криворiзького басейну становлять близько 18 млрд т. Цей басейн за запасами належить до найбiльших у свiтi. Кременчуцький залiзорудний басейн розташований на тер Кременчуцького р-ну Полтавськоi областi, за 15-20 км вiд Кременчука на лiвому березi Днiпра. Рудоносна територiя вузькою смугою простягнулась з пiвдня на пiвнiч на 45км. Басейн маi вигiдне транспортно-географiчне положення. На пiвднi вiн зн-ся в шести км вiд Днiпра, середня частина територii перетинаiться залiзницею Полтава-Кременчук. Розвiданi запаси залiзних руд становлять 4,5 млрд т. Геологорозвiдувальнi роботи в басейнi ще не завершенi. В басейнi i руди з вмiстом залiза до 69%, але основну iх частину становлять руди з вмiстом залiза 35-38%. Експлуатацiя басейну вiдкритим способом почалася з 1955р. Бiлозерський залiзорудний р-н об¢iднуi декiлька родовищ. Вiн розташ на лiвому березi Днiпра, на пiвдень вiд Запорiжжя. Р-н маi зручнi залiзничнi i рiчковi транспортнi зв¢язки. На березi Каховськоого водосховища збудовано мiсто Днiпрорудний, яке i портом для вiдправки руди по Днiпру. Загальнi запаси руд р-ну (до глибини 1500м) становлять близько 1,4 млрд т. На частку багатих руд з вмiстом залiза 60-64% припадаi близько 600 млн т. Решта запасiв руд маi переважно вмiст залiза 46-48%. В перспективi у р-нi збiльшиться використання значних запасiв залiзистих кварцитiв з вмiстом залiза 25-40%, якi пiсля збагачення перетворюються в концентрат з вмiстом залiза 65-70%. Видобуток руди в р-нi вiдкритим способом почався з 1969р. Геологорозвiдувальнi роботи в басейнi ще не завершенi. Про наявнiсть залiзних руд на тер Керченського пiвострова було вiдомо ще наприкiнцi 19ст., але грунтовнi геологiчнi дослiдження його запасiв проводилися з 1926р. i в повоiнний перiод. Керченський залiзорудний р-н охоплюi кiлька родовищ, якi розташованi на пiвнiсному i схiдному узбережжi пiвострова. Загальнi запаси становлять 1,8млрд т. Вмiст залiза в рудi сягаi 37-40%. Крiм того, в рудi i значнi домiщки марганцю, ванадiю, фосфору, миш¢яуц. У зв¢язку з цим керченська руда використовуiться тiльки на комбiнатi тАЬАзовстальтАЭ, куди вона доставляiться по Азовському морю. Приднiпровський марганцеворудний басейн за запасами i видобутком руд i другим у свiтi. В ньому зосереджено 80% запасiв марганцю колишнього РадС. В 1989-1990рр. Укр забезпечувала 75% загальносоюзного видобутку марганцевих руд. Басейна розташований у пiвденнiй частинi Днiпропетровськоi i Запорiзькоi областей i складаiться з трьох пiдрайонiв: Нiкопольського (запаси понад 1 млрд т), Великотокмакського (запаси 1,4млрд т) i РЖнгулецького (запаси близько 600 млн т), розташованого мiж рiчками РЖнгулець i Днiпро. Загальнi запаси басейну перевищують 3 млрд т. На даний час експлуатуiться переважно Нiкопольський пiдрайон. Промисловий видобуток марганцю розпочався з 1886р. Видобуток руди здiйснюiться переважно вiдкритим способом. В Украiнi вiдкритi марганцевi родовища також в Одеськiй, РЖ-Франкiвськiй областях i в Карпатах. В Укр з рiдкiсних металiв, якi використовуються в чорнiй металургii як легуючi добавки для надання сталi певних якостей, i родовища титану i хрому. Великими родовищами титанових руд i Самотканське (бiля мiста Вольногорськ Днiпропетровськоi областi), а також РЖршанське i Стремигородське в пiвнiчнiй частинi Житомирськоi областi. Всi основнi родовища хромiтiтiв зн-ся в Кiровоградськiй i Днiпропетровськiй областях, але вони не мають промисловоi розробки, i тому потреби металургii Укр в хромi задовольняються поки що за рах його iмпорту. Для забезпечення потреб чорноi металургii в необхiднiй к-стi товарноi руди значного розвитку набула гiрничорудна пр-сть. Видобуток залiзноi i марганцевоi руд здiйснюiться по пiдземним, так i вiдкритим способом. У довоiнний перiод у Криворiзькому басейнi основна частина видобутку товарноi руди припадала на пiдземний спосiб. У зв¢язку з iнтенсивним використанням пластiв багатих руд, розташованих близько до поверхнi, iх запаси на цих горизонтах значно скоротилися i виникла потреба рiзкого збiльшення глибини шахт. На реконструйованих у повоiнний перiод основних шахтах глибина iх досягла 1000-1200м, а видобуток руди пiдвищився вiд 500-1000тис. т до 1-2млн т на рiк, а на окремих шахтах (тАЬГиганттАЭ, тАЬСевернаятАЭ, тАЬСаксаганьтАЭ) вiн досягнув 3-5 млн т i бiльше. Одночасно з розвитком пiдземного видобутку руди швидкими темпами розвиваiться вiдкритий спосiб (кар¢iрний). Вiдкритий спосiб маi величезнi перспективи, оск вiн забезпечуi широке використання великих запасiв бiдних руд. Цей спосiб обумовив створення потужних гiрничозбагачувальних комбiнатiв (ГЗК), до складу яких входять збагачувальнi фабрики, аглофабрики i кар¢iри. Першi виробляють з бiдноi руди ii концентрат з вмiстом залiза 62%, а другi перетворюють його в офлюсований агломерат, повнiстю готовий для доменноi плавки. На тер Криворiзького басейну дii бiльше двох десяткiв крупних шахт i кар¢iрiв, працюi п¢ять ГЗК: Пiвнiчний, Центральний, Новокриворiзький, Пiвденний i РЖнгулецький. Найпотужнiший серед них тАУ Пiвденний. До гiрничорудноi пр-стi Укр належать також Кременчуцький, Бiлозерський i Комиш-Бурунський ГЗК, а також рудники i кар¢iри Нiкопольського марганцеворудного басейну, Самотканський i РЖршанський комбiнати з видобутку i збагачення титанових руд. Важливою складовою частиною металургiйного комплексу i видобуток флюсових вапнякiв i вогнетривкоi сировини (доломiтiв, магнезитiв, вогнетривких глин тощо), а також в-во вогнетривких матерiалiв, необхiдних для виплавки металу, будiвництва доменних i мартенiвських печей, розливки сталi та iн. Головнi родовища цiii сировнии, якi експлуатуються, зн-ся в Донбасi i в АР Крим. Необхiднi для виплавки чавуну флюсовi вапняки видобувають бiл Докучаiвська i Ново-Троiцького Донецькоi областi. Великi запаси iх зн-ся також в р-нi Балаклави (бiля Севастополя). Найбiльш якiсним для в-ва флюсiв i магнезiальнi вапняки. Основнi поклади iх зн-ся в Докучаiвському i Ново-Троiцькому родовищах. Запаси вапнякiв в Укр майже невичерпнi. В Донецькiй обл також зосередженi i основнi родовища доломiтiв (Карубське, Докучаiвське, бiля станцii Микитiвка та мiста Сiверськ). Найб родовищами вогнетривких глин в Укр, якi тепер розробляються, i Часiв¢ярськi i Новорайське Донецькоi областi. РЗх запаси доповнюються новими родовищами, що вiдкритi в Днiпропетровськiй, Кiровоградськiй, Запорiзькiй областях. Важливе зн-ня для в-ва вогнетривких матерiалiв маi каолiн. Його запаси в укр перевищують 80% всiх iх запасiв в СНД. Найважливiшi з розвiданих родовщ каолiну зн-ся в Днiпропетровськiй, Донецькiй, Черкаськiй, Вiнницькiй, Полтавськiй областях. В Укр на базi крупних запасiв нерудноi сировини i великого попиту на неi з боку чорноi металургii значного розвитку набула пр-сть по в-ву вогнетривких матерiалiв (шамотноi i динасовоi цегли для печей, магнезитових, хромомагнезитових виробiв та iн.) i флюсiв. Вона представлена 13 основними спецiалiзованими п-вами. В Донецькiй областi розташована переважна бiльшiсть п-в цiii галузi. Вони дають 90% всього обсягу ii валовоi пр-цii. До найбiльших з них вiдносяться Часiв¢ярський i Велико-Анадольський заводи вогнетривкоi цегли, Докучаiвський флюсодоломiтний комбiнат, Красногорiвський i Кiндратiвський дiнасовi заводи, Микитiвський доломiтний завод, Артемiвський комбiнат вогнетривiв. До цiii групи п-в належать також Запорiзький завод вогнетривких матерiалiв i Приазовське рудоупр-ня (Запорiзька обл.), Ватутiнський комбiнат вогнетривких матерiалiв (Черкаська обл.), Христофорiвський завод вогнетривких блокiв i бетонiв (Днiпропетровська обл.).

Типи металургiйних заводiв Украiни та принципи iх розмiщення.

Металург комплекс забезпечуi металом маш-ня та iн галузi н/г краiни. Вiн скл-ся з чорноi i кольоровоi металургiй, що в свою чергу об¢iднують основнi i допомiжнi в-ва тАУ вiд видобування сировини i палива та одержання допомiжних матерiалiв (напр флюси) до випуску прокату й металевих виробiв. Осн в-вом металург комплексу i випуск готового металу, допомiжним тАУв-во сплавiв. У чорнiй металургii тАУ феросплавiв (сплав чавуну, напр, з марганцем або хромом), переробки вторинноi сировини (переробна металургiя працюi на металобурхтi) та прокат чорних i кольорових металiв. Металург комплекс вiдiграi важливу роль у госп-вi нашоi краiни. Це пов з тим, що вiн визначаi ii ек-й потенцiал i зумовлюi розвиток iн галузей госп-ва, передусiм маш-ня i металообробки. Уметалургii зосереджена велика частка промислово-виробничих ОФ. Крiм того, це важлива комплексоутворююча галузь. Вона впливаi також на розвиток територ-i стр-ри краiни тАУ на утворення промислових р-нiв, вузлiв i центрiв. У наш час Укр i одним з найб виробникiв металу на планетi. Вона розширюi поставку своiх виробiв, особливо прокату i труб на свiтовий ринок. Для розвитку металург комплексу Укр маi декiлька сприятливих чинникiв: 1)близькiсть розмiщення родовищ коксiвного вугiлля, залiзноi i марганцевоi руд, вапнякiв, формувальних пiскiв i вогнетривiв, вiдкритi в останнi роки великi запаси рiзноманiтних руд кольорових металiв; 2)густа мережа шляхiв сполучення мiж родовищами; 3)велике i надiйне джерело водопостачання, яким i Днiпро з його водосховищами; 4)розвиток металомiсткого маш-ня; 5)велика ек-сть металобрухту; 6)висококвалiфiкованi кадри. Чорна металургiя Укр за сучасноi технологii i вiдсталого, спрацьованого обл-ня тАУ дуже матерiаломiстка галузь, яка споживаi близько 30% палива, майже 20% електроенергii та води, якi використовуються в госп-вi краiни. Тому основним чинником розмiщення п-в галузi i сировинний, тобто максимальне наближення до джерел сировини. Кольорова металургiя використовуi руди металiв, якi мiстять у своiму складi в багато разiв менше корисного компоненту, нiж залiзна руда. Крiм того, на виплавку однiii тонни магнiю потрiбно до 22 тис кiловат-годин електроенергii. Тому ця галузь тАУ енергомiстке в-во. Отже, на розмiщеннi п-в кольоровоi металургii впливають два чинники тАУ сировинний та енергетичний. В Укр можна видiлити 3 р-ни чорноi металургii: Приднiпров¢я, Донбас i Приазов¢я. В iхнiх межах формуються окремi вузли i центри. Приднiпровський металург-й р-н простягся вздовж Днiпра вiд Кременчука до Нiкополя. До його складу входять 5 великих вузлiв в-ва: Днiпропетровський, Запорiзький, Криворiзький, Нiкопольський i Кременчуцький. З 32 великих металургiйних п-в Укр в Приднiпров¢i розмiщено 19. Названi 5 вузлiв Чм утворенi окремими центрами цiii галузi. Так, до складу Днiпропетровського вузла належать комбiнати i заводи Днiпропетровська, Днiпродзержинська i Новомосковська. Найпотужнiший металургiйний комбiнат краiни тАУ ВлКриворiжстальВ». Наефективнiшими комбiнатами i ВлЗапорiжстальВ» i ВлДнiпроспецстальВ», якi зн-ся в Запорiжжi. Донецький металург р-н об¢iднуi великi вузли i центри Донбасу. Великi металургiйнi заводи розмiщенi в Донецьку, Макiiвцi, Алчевську, Харцизьку, РДнакiiвому, Луганську, Алмазному, Краматорську, Костянтинiвцi, Стахановi. Тут сформувалося три вузли металургiйноi пр-стi: Донецько-Макiiський (найпотужнiший), РДнакiiвський, Алчевсько-Алмазнянський. Третiй р-н Чм Укр зн-ся в Приазов¢i. До його складу входять потужнi п-ва Марiуполя (два заводи), а також родовищ залiзних руд Керченського басейну з Керченським залiзорудним комбiнатом i Камиш-Бурунською агломерацiйною фабрикою та окремими цехами Керченського металургiйного заводу. Агломерат з Керчi Азовським морем надходить у Марiуполь, флюси тАУ з рiзних районiв Донбасу.У багатьох великих центрах Укр за межами вказаних р-нiв Чм працюють окремi заводи переробноi металургii i металургiйнi цехи на машинобудiвних п-вах.

ВаКольорова металургiя почала розвиватися в Укр з кiнця 19ст. У 1887р. до ладу став Микитiвський ртутний завод, який поклав початок формуванню Донецького р-ну. Нинi на вiдмiну вiд чорноi кольорова металургiя в Укр розвинута порiвняно слабо. Пов¢язано це з тим, що у минулому на тер нашоi краiни не було вiдкрито великих покладiв руд кольорових металiв, а потреби в кольоровому металi задовольняються й досi за рахунок багатих родових з рiзних районiв колишнього СРСР. В останнi роки ситуацiя рiзко змiнилася. В нашiй кр було вiдкрито багато найрiзноманiтнiшоi сировини для розвитку кольоровоi металургii. Руди кольорових металiв мiстять у своiму складi в десятки i навiть сотнi разiв менше корисного компонента, наж залiзна руда. Тому iх недоцiльно перевозити на далеку вiдстань. Щоб максимально знизити собiвартiсть в-ва кольорових металiв i менш забруднювати довкiлля, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, в-во алюмiнiю з нефелiнiв поiднуiться з в-вом цементу,Ва соди, поташу, титаномагнiiве в-во тАУ з випуском соляноi к-ти, емалей, титанових бiлил.

Чорна металургiя Украiни, ii зн-ся, стр-ра i суч стан розвитку.

Чм i фундаментом iндустрiального розвитку багатьох краiн свiту. Вiд Чм в першу чергу залежить розвиток важкоi пр-стi. Без металургii як виробника конструкцiйних мат-в неможливий розвиток маш-ня, а в зв¢язку з цим i розвиток НТП. РЗi пр-цiя i основою розвитку буд-ва, усiх видiв транспорту, особливо залiзничного i трубопровiдного. Вона маi велике зн-ня для оснащення необхiдною технiкою с/г. Чм i галуззю спецiалiзацii Укр в загальному подiлi працi краiн СНД. У складi колишнього РадС Укр давала в 1989-1990рр 45,6% товарноi залiзноi руди, 77% марганцевоi руд, 45% в-ва чавуну, 34,4% в-ва сталi, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цiй галузi належить одне з провiдних мiсць у суч ек-цi Укр. За даними 1997р. на ii частку припадало 23,2% вартостi пр-цii основних галузей пр-стi краiни. Укр належить до краiни РДвропи i свiту з найбiльш розвинутою металургiiю. Навiть в умовах ек-i кризи вона поступаiться за показниками в-ва основноi пр-цii цiii галузi в РДвропi тiльки Нiмеччинi. Пр-цiя Чм маi велике зн-ня у зовнiшнiй торгiвлi Укр, i ii головною експортноспроможною галуззю. Великий вплив маi Чм на розвиток i розмiщення маш-ня, хiм пр-стi, енергетики. В металургii значно розвинуте комбiнування в-ва. На ii вiдходаi працюють в-ва буд матерiалiв, мiн добрив тощо. Ця галузь i потужним фактором формування ТПК. Вона видiляiться значною концентрацiiю виробничого процесу тАУ величиною п-в i формування iх територiальних осередкiв. В мiсцях розмiщення ii основних п-в зосереджуiться важке маш-ня, коксохiмiя, хiмiя, в-во вогнетривких матерiалiв тощо; формуються великi транспортнi вузли, швидко виростають великi i крупнi мiста. Виникнення бiльшостi металургiйних заводiв Укр вiдбулося по сутi в останнiй чвертi 19ст. З 1872 по 1899 рр iх було збудовано 14. Частина iх з рiзних причин через короткий час припинила своi iснування. У радянський перiод розвиток Чм в Укр вiдбувався швидкими темпами. Були реконструйованi i розширенi старi малопотужнi заводи тАУ Алчевський, Макiiiвський, РДнакiiвський, Донецький, Марiупольський iм. РЖллiча, Днiпропетровський iм. Петровського та iн. Одночасно були збудованi такi гiганти Чм, як ВлАзовстальВ», ВлЗапорiжстальВ», Криворiзький iм.В.РЖ.Ленiна. Нинi в Укр налiчуiться 50 основних п-в Чм, у складi яких 14 металургiйних комбiнатiв i заводiв, 3 феросплавних заводи, 16 коксохiмзаводiв, 6 трубних заводiв, 8 гiрничозбагачувальних комбiнатiв i 3 основних заводи металоконструкцiй. Розвиток металургii як iнтегральноi галузi пр-стi не мiг бути забезпечений без одночасного iнтенсивного розвитку органiчно зв¢язаних з нею галузей i вир-в, якi створюють разом потужний металургiйний комплекс. До складу металургiйного комплексу Укр включаiться ряд пiдгалузей i вир-в, без яких неможливо забезпечити в-во металу. Це такi: - видобуток, збагачення i агломерацiя залiзних, марганцевих та iн руд; - в-во чавуну, доменних феросплавiв сталi i прокату; -в-во електроферосплавiв; - повторна переробка чорних металiв; - коксування кам вугiлля; - видобуток сировини i в-во вогнетривких буд матерiалiв (глин, доломiтiв та iн.), а також флюсових вапнякiв; - випуск металевих конструкцiй тощо. Металургiйний комплекс Укр досяг найвищого рiвня розвитку в 1980-1990рр. У зв¢язку з розривом iнтенсивних ек зв¢язкiв з Росiiю та iн краiнами СНД, ек-ю кризою i занепадом економiки та значним скороченням внутрiшнього споживання металу а тяжкому станi опинилася ф металургiйна пр-сть. Суч стан Чм Укр хар-ся небувалим кризовим спадом, який рiзок проявився з 1995р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потужнiсть 27; з 65 мартенiвських печей тАУвiдповiдно 28, з 23 конвертерiв тАУ 11, з 69 прокатних станiв тАУ 30. На окремих заводах рентабельнiсть знизилася до 4-5%. Днiпровський металургiйний комбiнат iм.Дзержинського став збитковим, а Макiiський тАУ збанкрутiв. Суч металургiя хар-ся наявнiстю заводiв з повним i неповним металургiйним циклом. Повний металургiйний цикл включаi в-во чавуну, сталi i прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологiчних циклiв: в-во чавуну i сталi, сталi i прокату, тiльки чавуну, тiльки сталi, тiльки прокату. Такий розрив повного металургiйного циклу обумовлюiться рiзними причинами, а саме: - iсторичними тАУ буд-во заводу здiйснювалося, виходячи з можливостей i технiчного рiвня того часу, а невелика потужнiсть заовду не вимагала крупних джерел водопостачання та iн ресурiв. Для розширення заводу в бiльш пiзнiший час виявлялась вiдсутнiсть резервних територiй, зони санiтарних розривiв навколо заводу, сприятливих транспортних зв¢язкiв тощо; - економiчними тАУ орiiнтацiя заводу на старi, близько розташованi джерела палива i сировини змiнилася в зв¢язку з iх виснаженням, а новi джерела розташованi на великих вiддалях, тому завод залишився на в-вi тiльки одного iз трьох видiв основноi пр-цii; - екологiчними тАУ в крупних машинобудiвних районах i центрах, де висока концентрацiя промислових п-в, якi забруднюють природне середовище, з екологiчних мiркувань краще мати поруч завод тiльки з в-ва сталi i прокату чи тiльки прокату iз сталi, доставленоi з вiддалених заводiв. Заводи переробноi металургii розмiщуються в основному в районах розвинутого маш-ня, де нагромаджуються значнi вiдходи металообробки i металобрухт. Крiм зазначених металургiйних заводiв, i ще i так звана Влмала металургiяВ». Вона представлена окремими цехами по в-ву сталi i прокату на крупних машинобудiвних заводах, якi створюються з метою використання вiдходiв металу i забезпечення безперебiйного постачання конструкцiйного матерiалу. Чм Укр вiдзначаiться високою виробничою i територiальною концентрацiiю п-в. В рез-тi реконструкцii i розширення старих заводiв середня потужнiсть одного металургiйного зводу становить близько 2,5 млн т чавуну i бiльше нiж 2 млн т сталi на рiк. Осн частина металу в краiнi випускаiться заводами потужнiстю понад 2 млн т на рiк. Переважна бiльшiсть металургiйних п-в Укр являi собою сучаснi потужнi комбiнати. Металургiйнi комбiнати Укр, як i в iндустрiально розвинутих кр-х, i основними п-вами галузi. На них забезпечуiться комбiнування в-ва тАУ технологiчний зв¢язок виплавки металу з коксохiмiчним в-вом, що сприяi досягненню бiльш високоi ек-i i екологiчноi ефективностi в-ва. Найб металургiйними комбiнатами Укр, потужнiсть яких становить 5 млн i бiльше металу за рiк, i ВлАзовстальВ», ВлЗапорiжстальВ», ВлКриворiжстальВ». Укр маi найбiльшi в свiтi металургiйнi агрегати за iх потужнiстю. Так, напр, в Кривому Розi споруджено найбiльш потужну доменну пiч об¢iмом в 5000 кум м, яка може дати 4 млн т чавуну за рiк, тобто стiльки, скiльки вся Росiя виробила його в 1913р. На iн заводах потужнiсть доменних печей становить до 3 тис куб м. Розвиток металургii в Укр в рад перiод вiдзначався великими досягненнями. В рез-тi iнтенсифiкацii металургiйниого процесу широкого розвиту набуло швидкiсне сталеварiння в мартенiвських печах i в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологiя бездоменноi i безкоксовоi виплавки металу. РЖ все ж таки при всьому цьому у буд-вi заводiв була допущена серйозна помилка. Бiльшiсть нових металургiйних заводiв Укр, як i в уьому Союзi, була зорiiнтована на виплавку сталi в мартенiвських печах, тодi як краiни Захiдноi РДвропи вiддали перевагу технологii бiльш ефективно конверторного в-ва сталi, яке забезпечуi вищу ii якiсть. У Нiмеччинi, Францii, Великобританii, РЖталii бiльш нiж 2/3 сталi виробляiться конверторами i електричними печами. В Укр в 1997р. електросталь i киснево-конверторна сталь разом становили менше половини ii всiii виплавки. Розвиток Чм супроводжувався значним нарощуванням потужностей коксохiмiчноi пр-стi. Коксохiмiчна пр-сть i осн складовою частиною металургiйного комплексу. Коксохiмiчнi заводи розмiщуються в р-нах видобутку коксiвних марок кам вугiлля або в крупних металургiйних центрах, розташованих за межами вугiльних р-нiв Донбасу. Ця галузь забезпечуi металургiю технологiчним паливом (коксом, коксовим газом), а хiм пр-сть тАУцiнною сировиною. До революцii все в-во коксу в Росii було зосереджено в Донбасi. У 1929р питома вага Укр у в-вi коксу становила 96,3%,а на 1940р вона зменшилася до 74,5%. Всього на цей рiк було вироблено 15,7 млн т коксу. За рад перiод були реконструйованi i значно збiльшили свою потужнiсть старi коксохiмiчнi заводи Макiiвки, Алчевська, РДнакiiвого, Краматорська та iн i водночас будувались новi в Марiуполi, Горлiвцi, Запорiжжi, Кривому Розi, Днiпродзержинську. В повоiнний перiод поблизу Донецька i Макiiвки (залiзнична станцiя Авдiiвка) було збудовано крупний сучасний коксохiмiчний завод для забезпечення потреб у коксi всього металургiйного р-ну. У 1965р в Укр було вироблено 35 млн т коксу, а в 1990р тАУ 34,7 млн т. Наприкiнцi 1997р його в-во знизилося до 16,4 млн т, тобто до рiвня 1940р. Головним виробником коксу i Донецький металургiйний пiдрайон. Вiн даi бiльше половини всього його випуску в краiнi. Усього в металургiйному районi Укр працюi 16 коксохiмiчних заводiв, з них у Донецькiй областi тАУ 9, Луганськiй тАУ 2, Днiпропетровськiй тАУ 4, Запорiзькiй тАУ1. Значного розвиту в металургii Укр набули новi галузi тАУ трубна i феросплавна. Важливим фактором, який прискорив нарощування потужностей трубного в-ва в Укр, стало iнтенсивне буд-во магiстральних нафто- i газопроводiв iз колишнього РадС в Захiдну РДвропу. В зв¢язку з швидким зростанням попиту на труби особливо великого дiаметра iх в-во збiльшилося не тiльки на основних трубопрокатних заводах тАУ Нiкопольському i Харцизькому, а й на Новомосковському, Луганському, Днiпропетровському трубопрокатних i Макiiвському труболиварному заводах. В-во феросплавiв, необхiдних для виплавки чавуну i сталi, забезпечуiться трьому феросплавними заводами тАУ Запорiзьким, Нiкопольським i Стахановським. В умовах швидкозростаючих потреб буд-ва крупних промислових, транспортних i невиробничих об¢iктiв виникла гостра необхiднiсть в забезпеченнi iх крупногабаритними металевими конструкцiями (арматурними решiтками, каркасами мостових переходiв тощо.) З цiiю метою в центрах металурii i важкого маш-ня тАУ Краматорську, Днiпропетровську, Марiуполi були побудованi основнi заводи металоконструкцiй. Сучасне розмiщення п-в металургiйного комплексу Укр формувалося як в дореволюцiйний, так i в рад-й перiоди. На розмiщеня металургiйних заводiв значний вплив зробили такi основнi фактори, як максимальне наближення iх до центрiв i р-нiв видобутку коксiвного вугiлля, а також до великого джерела водопостачання i потужноi залiзорудноi бази. З метою максимального наближення до бази палива будувалися заводи в Донбасi. Друга iх група розмiстилась з урахуванням сприятливих залiзничних зв¢язкiв iз орiiнтацiiю на крупне джерело водопостачання тАУ р.Днiпро. На шляхах мiж джерелами руди i палива виник також крупний металургiйний центр тАУ Марiуполь. РЖз встановленням залiзничного зв¢язку мiж Донбасом i Кривбасом, а також покращанням використання палива у доменному процесi, яке привело до зменшення витрат коксу на виплавку однiii тонни чавуну, а значить, i витрат коштiв на його транспортування, виникли сприятливi умови для буд-ва крупного металургiйного п-ва в Кривому Розi.

Основнi металургiйнi пiдрайони i металургiйнi центри Украiни, природнi передумови iх розвику.

Суч металургiйний комплекс Укр майже повнiстю зосереджений в Донецькiй, Луганськiй, Днiпропетровськiй, Запорiзькiй областях, де сформувався один з найбiльших металургiйних р-нiв свiту. На територii цього р-ну з урахуванням умов i особливостей розвитку i розмiщення галузей комплексу видiляються три металургiйних пiдрайони: Приднiпровський, Донецький i Приазовський. Приднiпровський металургiйний пiдрайон розташований вздовж правого i лiвого берегiв Днiпра тАУ вiд Кременчука до пiвдня Днiпропетровськоi i Запорiзькоi областей. За своiм значенням цей пiдрайон i найбiльшим виробником сталi i прокату. На його територii сформувалися три крупних металургiйних промвузли: Днiпропетровсько-Днiпродзержинський, Запорiзько-Нiкопольський i Криворiзький. У Днiпропетровсько-Днiпродзержинському вузлi зосередженi такi заводи: в Днiпропетровську тАУ три металургiйних, трубопрокатний, коксохiмiчний, металоконструкцiй, а в Днiпродзержинську тАУметалургiйний комбiнат, два коксохiмiчних заводи, в Новомосковську тАУ трубний завод. В криворiзькому вузля знаходяться металургiйний комбiнат, коксохiмiчний завод, 5 крупних гiрничо-збагачувальних комбiнатiв, понад 15 шахт, об¢iднаних рудоуправлiннями. В Запорiзько-Нiкопольському вузлi знаходяться: в Запорiжжя тАУ металургiйний комбiнат ВлЗапорiжстальВ», завод ВлДнiпроспецстальВ», коксохiмiчний завод i завод феросплавiв, в Нiкополi тАУ пiвденно-трубний i феросплавний заводи. Тут же розташованi Нiкопольський, Великотокмакський пiдрайони Приднiпровського марганцеворудного басейну з п-вами, якi видобувають руду, а також Бiлозерське залiзорудне родовище i гiрничозбагачувальний комбiнат. Руда Кременчуцького родовища використовуiться заводами Приднiпровського пiдрайону i транспортуiться переважно по Днiпру. Донецький металургiйний пiдрайон охоплюi металургiйнi п-ва Донецькоi i Луганськоi областей. Це основний пiдрайон по в-ву коксу i чавуну. На його територii сформувалися три вузли: Донецько-Макiiвський, Стахановсько-Алчевський i Приторецький. Донецько-Макiiвський вузол тАУ найбiльш потужний iз трьох. До його складу входять Макiiвський металургiйний комбiнат, два коксохiмзаводи i трубний завод, Донецький металургiйний i два коксохiмiчнi заводи, Авдiiвський коксохiмзавод, РДнакiiвський металургiйний комбiнат, РДнакiiвський i Горлiвський коксохiмзаводи, Харцизький трубопрокатний i канатно-дротовий заводи. До цього вузла належать також потужний комплекс вогнетривких матерiалiв i флюсових вапнякiв (Докучаiвськ, Комсомольське, Ново-Троiцьке та iн.). На пiвночi Донецькоi областi зн-ся невеликий Приторецький вузол у складi Краматорського металургiйного i коксохiмiчного заводiв, Костянтинiвського заводу ВлВторчерметВ» i вогнетривiв. Поблизу цих заводiв зн-ся крупнi центри видобутку сировини i в-ва вогнетривких матерiалiв тАУ Часiв-Яр, Артемiвськ, Северськ, Райське. На територii Луганськоi областi сформувався металургiйний вузол, до складу якого входять Алчевський металургiйний комбiнат з його цехом у м.Алмазна i коксохiмзавод, Стахановський коксохiмiчний i феросплавний заводи. Недалеко вiд цього вузла зн-ся Луганський трубний завод. Приазовський металургiйний пiдрайон включаi двi територii: мiсто Марiуполь з його двома металургiйними комбiнатами тАУ ВлАзовстальВ» та iм.РЖллiча, коксохiмзаводом, а також пiвнiчну i схiдну частини Керченського пiвострова, де зн-ся залiзорудний район i Комиш-Бурунський залiзорудний комбiнат, та невеличкий, частково вiдбудований пiсля вiйни металургiйний завод iм.Войкова. Зв¢язок мiж цими частинами пiдрайону здiйснюiться морським транспортом по Азовському морю. Незважаючи на кризовий стан, металургiя Укр i основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартiсть експортноi пр-цii Чм Укр становила в окремi роки понад 3 млрд доларiв. А ii частка в загальному експортi трималась на рiвнi понад 40%. В краiни СНД експортуiться бiльша частина металопродукцii Украiни.

ВаОсновнi проблеми i перспективи розвитку металургiйного комплексу Украiни.

Перспективи розвитку металургiйного комплексу Украiни тiсно пов'язанi з пiдвищенням конкурентоспроможностi продукцii на основi зменшення енерго- та матерiалоiмностi продукцii, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технiчного прогресу.

Вiдповiдно до iснуючих програмних документiв у доменному виробництвi впроваджуватиметься обладнання та технологiя використання пиловугiльного палива. У сталеплавильному виробництвi максимально збiльшуватимуться обсяги конверторного та електросталеплавильного виробництв на основi технологiй безперервного розливу сталi з одночасним скороченням мартенiвського. У прокатному виробництвi створюватимуться ливарно-прокатнi модулi, розширюватиметься сортамент профiльного, сортового та листового прокату, реконструюватимуться дiючi прокатнi стани. У виробництвi металевих виробiв та труб передбачаiться iстотне пiдвищення якостi та конкурентоспроможностi продукцii, збiльшення випуску труб з антикорозiйним покриттям та легованих марок сталi.

У перспективi особлива увага придiлятиметься збереженню i посиленню експортноi спрямованостi металургiйноi промисловостi. Захист украiнських товаровиробникiв на зовнiшнiх ринках, попередження антидемпiнгових процедур до вiтчизняних виробникiв, запобiгання перенасиченостi ринкiв метал о продукцii та падiння цiн дадуть змогу змiцнити експортний потенцiал галузi. У структурi експорту продукцii галузi намiчено скоротити вивiз продукцii сировинного напряму (чавун, заготовка сортова, сляби) та переорiiнтуватися на експорт кiнцевоi продукцii (труби, мет.вироби, листовий та сортовий прокат).

Кольорова металургiя Украiни, ii значення, галузева структура, принципи розмiщення та основнi центри.

Кольорова металургiя тАУ галузь промисловостi з виробництва кольорових металiв та iх сплавiв(алюмiнiю , магнiю, титану, мiдi, кобальту , олова), рiдкiсних та дорогоцiнних металiв.

Значення кольоровоi металургii дуже велике, продукти кольоровоi металургii використовуються в сучаснiй електронiцi, ядернiй технiцi, приладобудуваннi, ювелiрнiй промисловостi, медицинi, в харчовiй промисловостi, у виробництвi побутовоi технiки, автомобiлебудуваннi та iнших галузях виробництва.

Провiдними галузями кольоровоi металургii в Украiнi i алюмiнiiва, цинкова, магнiiва, титанова, ртутна, феронiкiлева. Якраз цi галузi складають структуру кольоровоi металургii.

Комплекс пiдприiмств цiii галузi в Украiнi здiйснюi видобуток, збагачення i металургiйну переробку руд кольорових i рiдкiсних металiв. До його складу входить виробництво сплавiв, прокат кольорових металiв i переробка вторинноi сировини.

Розмiщення пiдприiмств кольоровоi металургii зумовлено переважно двома основними факторами тАФ сировинним i енергетичним. Пiдприiмства, якi переробляють руди з незначним вмiстом основного металу, тяжiють до джерел сировини (виплавка ртутi, нiкелю, рiдкiсних металiв та iн.) Енергомiсткi виробництва (титано-магнiiве, цинкове, алюмiнiiве) розмiшуються в мiсцях дешевоi електроенергii, як правило, поблизу потужних електростанцiй.

У розмiщеннi пiдприiмств кольоровоi металургii в Украiнi видiляються два основних райони: Донецький i Приднiпровський.Ва На територii Донецького району знаходиться Микитiвський ртутний комбiнат, який включаi завод, рудники i збагачувальну фабрику. Це пiдприiмство даi понад 90 % продукцii СНД. В цьому районi знаходяться Костянтинiвський цинковий завод ВлУкрцинкВ», який працюi на iмпортнiй сировинi з Пiвнiчноi Осе-тii та Захiдного Сибiру. Розмiщено цей завод з орiiнтацiiю на енергетичну базу Донбасу. В Артемiвську працюi завод по оброб-цi кольорових металiв, який випускаi латунь, латунний i мiдний прокат. Мiдь i свинець iмпортуiться з Росiйськоi Федерацii. В м. Свердловську знаходиться завод алюмiнiiвого прокату. Приднiпровський район кольоровоi металургii спираiться на потужну енергетичну базу, яку утворюють Днiпрогес, тепловi i атомнi електростанцii. В Запорiжжi зосередженi титано-магнiiвий i алюмiнiiвий заводи. Титано-магнiiвий завод одержуi магнiiву сировину з Калуша, Стебника i Сиваша, а титанову тАФ з РЖршанського i Самотканського родовищ. Алюмiнiiвий завод працюi на iмпорт-них бокситах з Уралу та iнших територiй зарубiжних краiн. Для виробництва глинозему, яким забезпечуiться Запорiзький алюмiнii-вий завод, бiля Миколаiва побудовано великий глиноземний завод. У Вольногорську поблизу Днiпродзержинськоi ГЕС знаходиться Верхньоднiпровський гiрничо-металургiйний комбiнат, який працюi на титано-цирконiiвих рудах Самотканського родовища, а в мiстi Свiтловодську, бiля Кременчуцькоi ГЕС дiють завод чистих металiв i завод твердих сплавiв.

В Кiровоградськiй областi на базi недавно вiдкритого родовища нiкелевоi руди дii Побузький нiкелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовуiться донецьке коксiвне вугiлля i електроенергiя Пiвденно-Украiнськоi атомноi електростанцii. Виробництво магнiю здiйснюiться також Калушським ВО ВлХлорвiнiлВ».

Природнi передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольоровоi металургii Украiни.

На сучасному етапi розвитку науково-технiчного прогресу неможливо обiйтися без кольорових металiв, якi i незамiнними в машинобудуваннi i особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнiчна, радiо-телевiзiйна, приладобудiвна та iн.

В Украiнi кольорова металургiя почала швидко розвиватися в радянський перiод у зв'язку з iнтенсивним розвитком енергетики i машинобудування. В повоiннi роки були розвiданi i почалося промислове освоiння родовищ руд важливих кольорових i рiдкiсних металiв та iх виробництво. Разом з тим Украiна залишалась крупним iмпортером кольорових металiв.

Великi перспективи для розвитку кольоровоi металургii маi Карпатський район, який ще не сформований. Тут е потужна сировинна база. Ядром формування району i Калуське акцiонерне товариство ВлОрiанаВ».

На узбережжi Чорного моря працюi глиноземний завод, що забезпечуi сировиною алюмiнiiвi пiдприiмства.

В окремих мiстах (Харкiв, Одеса, Киiв) кольоровi метали виплавляють з металобрухту. В Запорiжжi налагоджено виробництво елек

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England