АПК, його галузева структура i необхiднiсть формування

АПК за своiм складом та структурою значно вiдрiзняiться вiд iнших мiжгалузевих комплексiв, передусiм тому, що вiн як головний засiб виробництва використовуi землю, на якiй вирощуiться сiльськогосподарська продукцiя та сировина для виробничого та невиробничого споживання. Власне, сiльськогосподарське виробництво, що базуiться на використаннi сiльськогосподарських угiдь, i основою розвитку переробних галузей промисловостi. Виробництво сiльськогосподарськоi продукцii та ii переробка - одна з найважливiших складових частин народного господарства краiни. Завданя АПК - забезпечити людей продуктами харчування, а промисловiсть тАУ вiдповiдною сировиною. АПК Украiни маi свiтове значення. За розрахунками спецiалiстiв, наша краiна щорiчно може виробляти стiльки продуктiв харчування, якими б здатна була прогодувати до 1 млрд осiб. Потенцiал АПК Украiни практично безмежний. Але вiн нинi майже не реалiзуiться. Причини такого становища криються в пануваннi в сiльському господарствi соцiалiстичного колгоспного ладу. В кiнцi ХХ столiття вiн показав свою повну неспроможнiсть прогодувати навiть 50 млн украiнцiв. Нинi за кiлькiстю зайнятих (близько 40%) АПК Украiни переважаi всi iншi галузi i мiжгалузевi комплекси. В ньому зосередженi також значнi фонди виробничого призначення. Але бiльшiсть iз них уже морально i матерiально застарiла, технiка спрацьована i не вiдповiдаi сучасним вимогам. Тому дуже великi втрати продукцii пiд час ii збирання на полях, при перевезеннi i зберiганнi.Одним з таких найбiльш потужних i багатогалузевих комплексiв i аграрнопромисловий. Це складний комплекс виробництва, що об¢iднуi рiзнi галузi народного господарства. До його складу входять 3 основнi сфери:

Сiльськогосподарське виробництво тАУ рослинництво i тваринництво, що створюють сировинну базу АПК. Це його основна базова ланка;

Галузi, що створюють матерiально-технiчнi засоби для галузей АПК. Це тАУ сiльськогосподарське машинобудування, виробництво засобiв захисту рослин, мiнеральних добрив, комбiкормова i мiкробiологiчна промисловiсть, виробництво тари, спецiального устаткування i приладiв для АПК та iн.

Галузi, що забезпечують переробку сiльськогосподарськоi продукцii (харчова, легка).

Крiм цих основних сфер, до АПК входять виробнича i соцiальна iнфраструктури у тiй частинi, що працюi на потреби цього комплексу. Йдеться про транспорт, складське господарство, матерiально-технiчне постачання, iнженернi споруди, в тому числi iригацiйнi системи, заготiвлю, зберiгання сiльськогосподарськоi продукцii, iнформацiйне забезпеченя, спецiалiзовану торгiвлю, комунально-житлове господарство, культурне та медичне обслуговування тощо. Доповнюючою ланкою АПК i науковi заклади та пiдготовка квалiфiкованих кадрiв для забезпечення його ефективного функцiонування. За виробничою ознакою до складу АПК входять продовольчий комплекс i непродовольчий. Продовольчий комплекс тАУ це сукупнiсть галузей, пов¢язаних з виробництвом продуктiв харчування рослинного i тваринного походження. Крiм того, до продовольчого комплексу (ПК) входять виробництва, що технологiчно не належать до сiльського господарства. Це тАУ виробництво солi, мiнеральних вод, вилов риби та iн. До непродовольчого комплексу належать галузi, пов¢язанi з виробництвом товарiв широкого вжитку iз сировини рослинного i тваринного походження; галузi легкоi промисловостi, насамперед тi, якi займаються первинною переробкою сiльськогосподарськоi сировини. Цi комплекси, в свою чергу, залежно вiд виду сировини, що використовуiться, подiляються на рослинницькi i тваринницькi пiдкомплекси. Особливу роль в АПК вiдiграi продовольчий комплекс, який забезпечуi населення продуктами харчування. Вiн включаi галузi, пов¢язанi лише з виробництвом продовольчоi продукцii. До складу цього комплексу входять зернопродуктивний, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодоовочеконсервний, виноградно-виноробний, м¢ясний, молочний, олiйно-жировий пiдкомплекси. Крiм того, до його складу входять певнi iнфраструктурнi галузi. До складу АПК входять сiльське господарство i галузi харчовоi промисловостi, якi переробляють його продукцiю (цукрова, м¢ясна, молокопереробна, олiйно-жирова, плодоовочева, рибна та iн.). До АПК належать також пiдприiмства й органiзацii, що забезпечують зберiгання, перевезення i реалiзацiю продукцii, i тi, що виробляють машини та обладнання, виконують дослiдницьку роботу, готують кадри. Зерно, наприклад, треба виростити в полi, зiбрати, перевезти i змолотити на борошномельному комбiнатi, потiм спекти на хлiбозаводi чи хлiбокомбiнатi хлiбо-булочнi вироби. Зв¢зок мiж цими зовсiм рiзними, на перший погляд, сферами виробництва настiльки тiсний, що одна без одноi вони не можуть iснувати. Такi ланцюжки вiд поля чи ферми до готовоi продукцii (цукор, соки, варення, хлiб, сметана, ковбаси i т.д.) називаються спецiалiзованими АПК. Чим бiльша територiя, тим бiльше таких ланцюжкiв. РЗхня кiлькiсть зростаi вiд району до масштабiв краiни.

Територiальна органiзацiя АПК: спецiалiзованi i iнтегральнi АПК , iх суть.

Щодо територ стр-ри АПК, то вона формуiться на конкретнiй територii утворення у виглядi рiзних форм агропромисловоi iнтеграцii, тобто елементiв територiальноi стр-ри. В науковiй лiт-рi видiляють локальнi регiональнi АПК. Локальнi АПК сформувалися на порiвняно невеликих територiях на основi поiднання агропромислових п-в по переробцi малотранспортабельноi с/г пр-цii i мають найнижчий ступiнь iнтеграцii. Локальнi форми АПК i найбiльш поширеними. Серед них видiляють: 1)агропромисловий пункт тАУ локальна форма АПК, що об¢iднуi в наслееному пунктi переробку кiлькох видiв с/г сировини; 2)агропромисловий центр тАУ локальна форма АПК, яка об¢iднуi в населеному пунктi переробку кiлькох видiв с/г сировини; 3)агропромисловий кущ тАУ локальна форма АПК, що хар-ся компактним розмiщенням на невеликiй територii агропромислових пунктiв i центрiв з iх сировинними зонами; 4)агропромисловий вузол тАУ складне територiальне агропромислове утворення, яке розглядаiться як система компактно розмiщених агропромислових пунктiв, центрiв i кущiв навколо мiста (як правило, обласного чи районного центру). Розмiщення i взаiмодiя локальних АПК на територii певноi адмiнiстративноi одиницi обумовлюють формування вiдповiдного регiонального АПК. Регiональнi (територiальнi) АПК можуть включати територiю краiни, автономноi республiки, областi чи адмiнiстративного району. В межах природно-ек зон видiляють зональнi АПК, сформованi пiд впливом природних умов вiдповiдноi зони. Вони представлен iнтегральними агропромисловими зонами i агропромисловими районами та спецiалiзованими агропромисловими зонами i районами. РЖнтегральна агропромислова она тАУ це територiальне зосередження всiх агропромислових пiдкомплексiв в межах однiii природно-економiчноi зони. Такi зони сформувались у межах Полiсся, Лiсостепу i Степу Украiни. До складу iнтегральноi агропромисловоi зони входять спецiалiзованi агропромисловi зони, якi формуються на основi переважно одного спецiалiзованого процесу (наприклад, картоплепродуктова зона). Спецiалiзований агропромисловий район тАУ територiальне зосередження агропромислових п-в однiii спецiалiзацii в межах вiдповiдноi спецiалiзованоi зони (коноплепереробне в-во). РЖнтегральний агропромисловий район тАУ це територiальне зосередження агропромислових п-в у межах певноi частини природно-економiчноi зони. Якщо зональнi АПК формувалися переважно пiд впливом природних умов у межах природно-ек зон Полiсся, Лiсостепу i Степу, то навколо великих мiст, промислових i рекреацiйних центрiв переважно пiд впливом ек-х факторiв формувалися зональнi тАУ iнтегральнi i спецiалiзованi примiськi АПК. На формування таких агропромислових утворень насамперед впливаi попит населення великих мiст на малотранспортабельну пр-цiю харчування тАУ овочi, свiже i дiiтичне м¢ясо, незбирана молочна продукцiя. Для примiських АПК характерна вiдсутнiсть в-ва i переробки бiльшостi зернових i технiчних культур та тiсний зв¢язок в-ва продукцii з ii реалiзацiiю. Практично це агропромислово-торговельнi територiальнi комплекси.

ВаСучаснi проблеми розвитку АПК Украiни.

Поглиблення кризових явищ в агропромисловому виробництвi супроводжуiться значним зниженням родючостi земель, погiршенням структури матерiально-технiчних засобiв, втратою генетичного потенцiалу у рослинництвi й тваринництвi. За останнi 20 рокiв вмiст гумусу в грунтах Украiни знизився з 3,5 до 3,2 вiдсотка. Щороку збiльшуються на 80-100тис. га площi еродованих орних земель, рiзко пiдвищилась кислотнiсть грунтiв, розширюються площi засолених земель, триваi iх техногенне забруднення. Порушено екологiчно допустиме спiввiдношення площ: рiллi, природних кормових угiдь, земель лiсового i водного фондiв, що негативно впливаi на стiйкiсть агроландшафту, викликаi деградацiю грунтiв. Погiршуiться стан мелiорованих земель, згортаються роботи, пов¢язанi з реконструкцiiю (ремонтом) мелiоративних систем, захисним лiсорозведенням та створенням полезахисних лiсових смуг. Не проводиться оновлення машинно-тракторного парку. Останнiми роками кiлькiсть тракторiв зменшилась на 20%, зернозбиральних комбайнiв тАУ на 30, кукурудзо- та кормозбиральних тАУ на 22, картоплезбиральних тАУ на 45, вантажних автомобiлiв тАУ на 10, дощувальних машин на 40%. У сiльськогосподарських товаровиробникiв кiлькiсть технiчних засобiв з вичерпаним амортизацiйним ресурсом досягаi 60-80%. Потреби сiльськогосподарських пiдприiмств не задовольняються у технiцi, автомашинах, запасних частинах, пально-мастильних матерiалах. Наслiдками кризовоi ситуацii стало зниження обсягiв виробництва валовоi продукцii сiльського господарства у 1998 роцi проти 1990 на 47%, у тому числi продукцii рослинництва тАУ на 39% та тваринництва в 2 рази. Теза про те, що ресурсний потенцiал с/г Украiни i потужним, сумнiвiв не викликаi: понад 40 млн га сiльськогосподарських угiдь, 16 млн сiльських жителiв, у тому числi 9,7 млн тАУ у працездатному вiцi. Суспiльство мало пiдстави сподiватися на розв¢язання продовольчоi проблеми та орiiнтацiю АПК на експорт. Але через ряд причин перед с/г виникли певнi екологiчнi проблеми, а виробництво в галузi працювало недостатньо ефективно. Серед основних причин розбалансованостi попиту та пропозицii на галузевих ринках продовольства можна назвати вiдсутнiсть iнтеграцiйних процесiв i втручання держави в цiновий механiзм. Виробництво зерна зменшилось на 48%, цукрових бурякiв тАУ на 65, соняшнику тАУ на 12, плодiв i ягiд тАУ на 59%, винограду тАУ на 57. Поголiв¢я великоi рогатоi худоби скоротилось на 52, в тому числi корiв тАУ на 30%, свиней тАУ на 49%. Виробництво м¢яса зменшилось на 2,8 млн. тонн, молока тАУ на 10,8 млн. тонн. Загальний фiнансовий результат господарськоi дiяльностi у громадському секторi становив у 1997 роцi 3,4 млрд гривень збиткiв. Сума збиткiв сiльськогосподарських пiдприiмств у 1998 роцi дорiвнюi 4 млрд гривень збиткiв. Сума збиткiв сiльськогосподарських пiдприiмств у 1998 роцi дорiвнюi 4 млрд гривень, рiвень збитковостi досяг 29,3 вiдсотка, в тому числi у тваринництвi тАУ 49,7%. Рентабельним залишилось тiльки виробництво зерна i соняшнику. РЖстотно знизилися обсяги переробки сiльськогосподарськоi продукцii. Заготiвельним органiзацiям продано лише 25% продукцii олiйних культур, молока тАУ 21, худоби i птицi тАУ 16 вiдсоткiв виробленоi кiлькостi. Негативнi тенденцii i i у харчовiй промисловостi. Обсяги виробництва цукру за 1990-1998 роки знизилися з 5,4 до 1,9 млн тонн, олii тАУ з 1100 до 525 тис тонн, вина виноградного тАУ з 22 до 7,5 млн дал. Значно зменшилися обсяги душового споживання продуктiв харчування проти 1990 року: м¢яса i м¢ясопродуктiв тАУ на 49%, молока i молокопродуктiв тАУ на 44, яiць тАУ на 45, риби i рибопродуктiв тАУ на 71, олii тАУ на 28, овочiв тАУ на 12, цукру тАУ на 39, хлiба тАУ на 10 вiдсоткiв.

Наслiдки господарювання багатьох великих колгоспiв i радгоспiв жахливi: в економiчному вiдношеннi це тАУ збитки, в соцiальному тАУ невиплати заробiтноi плати, вiдсутнiсть шляхiв та iншоi iнфраструктури, а в екологiчному тАУ деградованi села, ерозiя земель i руйнування ландшафтiв. Розв¢язання проблеми слiд розпочати з детального вивчення ситуацii в регiонах, запропонувавши для кожного з них стратегiчний план вiдбудови i розвитку села. На кожний населений пункт Украiни припадаi в середньому 1452 га с/г угiдь, з яких розорано 1155 га. Це надто мало для того, щоб нагромадити якiсь кошти. Бiльше земель мають села Причорномор¢я (2277 i 1848 га) та Донецько-Приднiпровського регiону (1693 i 1404 га). Села Волино-Подiльського та Прикарпатського регiонiв i малоземельними i мають, вiдповiдно, 878 i 504 га орних земель. Але сучасне фермерство, де переважають галузi землеробства, не i ефективним нi в економiчному, нi в соцiальному, нi в екологiчному вiдношеннi. Проблема полягаi перш за все в тому, що у фермерiв немаi стартових капiталiв для придбання необхiдних засобiв працi для виробництва сiльськогосподарськоi продукцii. Порiвняно з 1996р. кiлькiсть фермерських господарств, площа сiльськогосподарських угiдь, в т.ч. збiльшилась загалом по Украiнi. В Украiнi налiчуiться 28,8 тис сiльських населених пунктiв i тiльки 15 тис сiльськогосподарських пiдприiмств. У цiлому трудоресурсний потенцiал iх центральних садиб становить у середньому 334 чол., на Полiссi тАУ 283, у Лiсостепу тАУ 287, у Степу тАУ 436 i в Прикарпаттi тАУ 522. Вiддiлки та вiддаленi села практично деградували. Багато населених пунктiв втрачено через техногенну агропромислову iнтоксикацiю. Разом з селами забруднено 8,5 млн га земельних ресурсiв (або понад 20% вiд iх загальноi площi). В малозаселених районах забруднення викликане застосуванням пестицидiв. Через порушення естетики сiльського середовища, засобiв i продуктiв працi, а також занедбанiсть територii, вiдсутнiсть шляхового господарства, недосконалiсть проектiв господарських (i зокрема тАУ тваринницьких) примiщень, невдалий землеустрiй постраждали всi 29,8% вiд iх загальноi кiлькостi. Концентрацiя виробництва в переробних галузях АПК переважала над можливостями концентрацii капiталу в с/г, через що ефективнiсть системи в цiлому падала. Так, у 1996р. матерiальнi вкладення у розрахунку на 1 га орних земель становили вiд 170 до 290 грн, що i в 10 разiв нижчим вiд iвропейського рiвня. Внесення у грунт мiнеральних добрив зменшилося з 141 кг дiючоi речовини у 1990р. до 30 кг у 1996р., органiчних тАУ вiдповiдно з 8,6 до 3,5 т, вапнування кислих грунтiв тАУ з 1405 тис до 276 тис га, гiпсування засолених земель тАУ з 285 тис до 44 тис га. Недостатня кiлькiсть технiки, зменшення обсягiв продажу пального, мастил та iнших матерiалiв зумовлювали порушення агротехнiчних строкiв виконання технологiчних операцiй. Платоспроможний попит на автобензин знизився з 4,6 млн до 1,3 млн т, на дизельне паливо тАУ з 7,7 млн до 3,2 млн т, на моторнi масла тАУ з 205 тис до 150 тис т. Виробництво тракторiв скоротилося з 106 тис до 5 тис, бурякозбиральних машин тАУ з 8600 до 400, машин для внесення мiнеральних добрив i вапна тАУ з 13900 до 800, мiнеральних добрив тАУ з 4,8 млн до 2,3 млн т, хiмiчних засобiв захисту рослин тАУ з 50тис до 4,8 тис.т.(Лисецький, Е-ка Украiни, 1998, №7, ст50). Реальний економiчний оборот в АПК скорочуiться через нерозвинутiсть ринкових структур. Бiржi продовжують полiтику торгiвлi тАЬспотомтАЭ i не запроваджують ф¢ючерсно-опцiонну торгiвлю, хоча потреба в цьому i вже сьогоднi. Частка сектора селянських господарств i ОПГ населення наблизилася до 40% i становить близько 15 млрд грн, але переважна частина цiii продукцii не i товарною. Колективнi господарства виробляли валову продукцiю на 17 млрд грн, але й тут кормовиробництво залишалося нетоварним. Реальний економiчний оборот суттiво вiдрiзняiться вiд вартiсного обороту, земельна рента не реалiзуiться, а виручка вiд продажу продукцii в розрахунку на 1 га сiльськогосподарських угiдь переважно не покриваi авансованих коштiв.(Лисецький, Ек-ка Украiни, 1998, №7, ст.51). За останнi роки у сiльськогосподарському виробництвi Украiни значно загострилися кризовi явища: значно знизилися обсяги валовоi продукцii, погiршилося використання природних ресурсiв, знизилася родючiсть грунтiв, поглибився дисбаланс мiж галузями рослинництва i тваринництва. Зменшення поголiвтАЩя худоби досягло критичноi межi при значному зниженнi його продуктивностi. Небезпечною тенденцiiю i висока спрацьованiсть машинно-технологiчного парку, а вiдсутнiсть фiнансових коштiв для здiйснення ремонтно-вiдновлюваних робiт лише погiршуi його стан. Для досягнення рiвня технологiчних потреб не вистачаi десяткiв тисяч рiзних технiчних засобiв. Поряд з цим рiзко погiршилося забезпечення галузей АПК висококвалiфiкованими кадрами.

Транспортний комплекс, його галузева структура та значення

Транспортний комплекс тАУ це поiднання рiзних видiв транспорту, обслуговуючих та допомiжних п-в i органiзацiй на певнiй територii. Транспорт тАУ одна з галузей мат в-ва Укр. Вiн i необхiдною умовою виникнення i розвитку територ подiлу працi. Терит подiл працi можливий лише за умови iнтенсивного обмiну товарами мiж окремими територiями. Розширення територ подiлу працi, його удосконалення i виникнення нових, ефективнiших форм значною мiрою залежить вiд рiвня розвитку транспорту. Транспорт i важливим чинником формування територ стр-ри госп-ва. Вiн може прискорювати або ж затримувати процес територiальноi концентрацii промислових п-в у певних госп-х центрах, забезпечувати нормальне функцiонування рiзних елементiв iх територiальноi орг-цii в промислових комплексах. Вплив транспортного чинника залежить вiд рiвня розвитку транспортноi системи. Чим розвинутiша, рiзноманiтнiша i розгалуженiша транспортна мережа, чим бiльше функцiонуi ефективних транспортних засобiв, тим сприятливiше транспортне положення будь-якого об¢iкта територii (мiста, промислового п-ва тощо). Недостатнiй розвиток транспортноi системи обмежуi можливостi формування i розвитку госп-ва на окремих територiях. Транспортний чинник певною мiрою визначаi галузеву i територiальну стр-ри народногосп-го комплексу. Це пов з тим, що на будь-яке перевезення сировини, матерiалiв чи готовоi пр-цii витрачаiться якась к-сть працi. Внаслiдок цього зростаi, а iнодi досить iстотно,вартiсть пр-цii, що перевозиться. Тому найдоцiльнiше розмiщеувати госп об¢iкти там, де найменшi транспортнi витрати. Звичайно, що такими мiсцями у бiльшостi випадкiв i населенi пункти, де перетинаються магiстралi рiзних видiв транспорту i здiйснюються перевалки вантажiв. Це тАУ транспортнi вузли. Вид-ть такi види транспорту: наземний (залiзничний, автомобiльний, трубопровiдний, гужовий, в¢ючний), водний (морський, рiчковий, озерний), повiтряний i електронний. За функцiональними особливостями транспорт под-ся на вантажний та пасажирський. Це пов з тим, що транспорт виступаi необхiдною передумовою функцiонування як мат-го в-ва, так i сфери обслуговування, в т ч пасажирських перевезень. Пасажирський транспорт i галуззю невиробничоi сфери i належить до iнфраструктурних галузей. Вантажний транспорт тАУ галузь вир-чоi iнфрастр-ри. Не виробляючи безпосередньо мат-i пр-цii, вантажний транспорт i четвертою галуззю матерiального в-ва пiсля видобувноi, переробноi пр-стi i с/г. Жодна з названих трьох основних галузей мат в-ва не здатна функцiонувати без транспортного забезпечення. Продукт тiльки тодi готовий до споживання, коли вiн доставлений до споживача. З одного боку, транспорт i неодмiнною умовою функцiонування самого в-ва, де вiн здiйснюi доставку сировини, паливно-енергетичних ресурсiв, комплектуючих, устаткування i т.п., а з другого тАУ доставляi готову пр-цiю до споживача. Т.ч., в процесi в-ва гот пр-цii транспорт iстотно впливаi на ii собiвартiсть, а звiдси тАУ на ефективнiсть i цiну. Зменшення транспортноi складовоi у собiвартостi виробленоi пр-цii сприяi пiдвищенню ефективностi в-ва. Зменшити транспортнi затрати можна як за рахунок пiдвищення функцiонування транспорту, замiною одного виду iншим, бiльш ефективним для перевезення даноi пр-цii, так i шляхом удосконалення територiальноi орг-цii в-ва, що зменшить транспортнi витрати для доставки сировини, паливно-енергетичних ресурсiв, устаткування, готовоi продукцii. Транспорт i необхiдною умовою спецiалiзацii i комплексного розвитку н/г-х комплексiв регiонiв, формування ТВК як локального, так i районоутворюючого значення. Вiн спряi суспiльному терит подiлу працi, формуванню зв¢язкiв мiж населеними пунктами та всерединi iх. Без транспорту неможлива iнтеграцiя Украiни у загальносвiтову економiчну систему. Це потребуi модернiзацii старих та будiвництва нових транспортних магiстралей мiждержавного значення. За призначенням вид-ть транспорт загального користування, вiдомчий та особистого призначення. Окремi види транспорту не функцiонують iзольовано. Виконуючи спiльну ф-цiю по забезпеченню н/г-го комплексу вантажнимим i пасажирськими перевезеннями, рiзнi види транспорту формують мiж собою тiснi взаiмозв¢язки. Внаслiдок цього складаiться транспортна система, яка розвиваiться у взаiмодii з усiм н/г-м комплексом краiни. Тринспортна система являi собою територiальне поiднання шляхiв сполучення, технiчних засобiв транспорту i служби перевезень, якi об¢iднують всi види транспорту i всi ланки траспортного процесу у iх взаiмодii i забезпечують усiпiшен функцiонування н/г-го комплексу краiни в цiлому. Роботу транспортноi системи забезпечуi траспортна iнфрастр-ра, що включаi в себе шляхи сполучення, рухоми склад, вантажно-розвантажувальне госп-во транспортних та iн п-в i орг-цiй, якi здiйснюють навантаження, розвантаження i перевалку вантажiв (що перевозяться всiма видами транспорту), а також засоби упр-ня i зв¢язуц, рiзноманiтне технiчне обладнання.

Основнi показники визначення роботи транспорту, iх суть. Транспортна складова у виробничому процесi.

Вантажо- i пасажирооборот тАУ показнки виконаноi транспортноi роботи. Визначаються як добуток обсягу перевезень (вантажiв чи пасажирiв) на вiдстань iх транспортування. Якщо обсяг перевезень позначаiться в тоннах, то вантажо- i пасажирооборот тАУ в тонно-кiлометрах, пасажиро-кiлометрах. РЖнодi в науковiй лiтературi, в статистичних словниках вживаються синонiми вантажообороту тАУ тонно-кiлометрова робота, а пасажирообороту тАУпасажиро-кiлометрова робота. Вантажооборот внутрiшнiй (залiзниць, водних басейнiв, трубопроводiв, транспортних вузлiв, станцiй, портiв) i зовнiшнiй ( експорт, iмпорт, мiжнародний транзит). Вантажонапруженiсть тАУ показник, що характеризуi потужнiсть потоку вантажiв на наземних i водних шляхах сполучення. Вантажонапруженiсть визначають вiдношенням вантажообороту (т-км) за одиницю часу (рiк, мiсяць, добу) до довжини шляху (км), тобто т-км/км. Пасажиронапруженiсть тАУ вiдношення пасажирообороту (пас-км) до довжини шляху (км), тобто пас-км/км. Вантажо- i пасажиропотiк тАУ к-сть вантажiв (пасажирiв), що iх перевозять за певним маршрутом (автомобiльним, залiзничним, водним шляхом тощо) в певному напрямку за певний промiжко часу (рiк, мiсяць, добу). Такi показники i матерiальним виразом транспортноек-х зв¢язкiв. Вiдомчий транспорт тАУ транспорт п-в i орг-цiй, який здiйснюi внутрiшньовиробничi, внутрiшньогосподарськi, внутрiшньозаводськi, внутрiшньопортовi, внутрiшньобудiвельнi та iн зв¢язки. Коефiцiiнт зворотностi тАУ вiдношення к-стi вантажiв, що iх перевозять в порожньому напрямi (з меншим обсягом вантажопотоку), до кiлькостi вантажiв, якi перевозять у вантажному (з бiльшим обсягом вантажопотоку). Чим ближче цей показник до одиницi, тим рiвномiрнiше розподiляються вантажопотоки. Пропускна спроможнiсть транспорту тАУ максимальна к-сть транспортних одиниць (автомоблiлiв, потягiв, суден, лiтакiв), яку можна пропутсти за даний перiод при певному рiвнi технiчноi оснащеностi та найефективнiшоi органiзацii транспортноi роботи. Провiзна спроможнiсть транспорту тАУ максимальна к-ть вантажу або пасажирiв, яку можна перевезти на даному вiдрiзку автошляху, залiзницi, магiстральноi рiчки, через транспортний вузол, станцiю i т.д. Рацiоналiзацiя перевезень тАУ полягаi в скороченнi витрат на транспортування шляхом усунення нерацiональних перевезень, якими i зустрiчнi перевезення (однорiднi вантажi, що перевозять в зустрiчному напрямку), а також надмiрно далекi перевезення на автотранспортi (бiльше 150 км) i надмiрно короткi тАУ на залiзничному транспортi (менше 150 км). Середня вiдстань перевезень вимiрюiться в кiлометрах, а на морському транспортi тАУ в милях i визначаiться вiдношенням вантажообороу до обсягу перевезень вантажiв (пасажирообороту до обсягу перевезень пасажирiв). Собiвартiсть перевезень тАУрозраховуiться як витрати на одиницю транспортноi продукцii (1 т-км, 1 пас-км). Транспорт загального користування тАУ це транспорт, який здiйснюi перевезення готовоi продукцii, сировини та напiвфабрикатiв з мiсць в-ва до пунктiв споживання або подальшоi переробки, задовольняi потреби населення у просторовому перемiщеннi з виробничими або приватними цiлями. Транспортний баланс тАУце сукупнiсть показникiв, що хар-ть обсяги, стр-ру перевезень, мiжрайоннi та внутрiрайоннi транспортно-ек зв¢язки регiону або краiни в цiлому. Часто пiд транспортним балансом розумiють спiввiдношення ввозу i вивози, вiдправлення i прибуття. Якщо для певного транспортного пункту, вузла чи регiону характерно переважання вивозу над ввозом (вiдправлення над прибуттям), транспортний баланс i активним, а якщо навпаки, то тАУ пасивним. Транспортний вузол тАУкомплекс транспортних споруд у пунктi, де сходяться, перетинаються або розгалужуються не менше як три лiнii одного або двох видiв магiстрального транспорту, якi у взаiмодii обслуговують транзитнi та мiсцевi перевезення вантажiв i пасажирiв. Залежно вiд видiв транспорту, що стикуються, вузли под-ся на: залiзничнi (Здолбунiв, Жмеринка, Гребiнка, Нiжин, Ромодан, Дебальцево), залiзнично-автодорожнi (Харкiв, Полтава, Львiв), залiзнично-автодорожно-рiчковi (Киiв, Днiпропетровськ, Запорiжжя), залiзнично-автодорожно-морськi (Одеса, Миколаiв).

Вплив транспорту на розвиток i розмiщення п/с та спецiалiзацiю ек р-нiв.

Залiзничний транспорт

Вiдiграi провiдну роль у здiйсненнi внутрiшньодержавних i значну тАУ у зовнiшньодержавних ек-х зв¢язках Укр. На нього припадаi основна частина вантажообороту i перевезень пасажирiв. На нього припадаi основна частина вантажообороту i перевезень пасажирiв. Цей вид транспорту поiднуi у собi важливi технiко-ек показники: регулярнiсть руху i високу швидкiсть перевезень,велику пропускну i провiзну спроможнiсть. Розвиток залiзничного транспорту в Укр розпочався в 60-х рр 19ст. В цей перiод були збудованi першi залiзницi: Львiв-Перемишль(1861р.) та Одеса-Балта (1865р.), яку пiзнiше продовжили до Киiва, а потiм i до Москви. Довжина залiз колiй загального користування 22,8 тис км. РЗх щiльнiсть складаi 38 км на 1 тис км кв територii. Заг довжина залiзн колiй п-в i органiзацiй (пiд¢iзнi шляхи) бiльша, нiж довжина залiзничних колiй загального користування (магiстральнi шляхи). Найгустiша мережа залiзничних магiстралей характерна для Донбасу, Приднiпров¢я, правобережного лiсостепу та захiдних територiй Укр. Серед внутрiшньо-державних залiзниць найбiльше зн-ся мають лiнii Донбас-Кривий Рiг, Киiв-Харкiв, Киiв-Львiв, Киiв-Одеса, Харкiв-Севастополь. Найважливiшми мiжнародними залiзничними магiстралями i: Донбас-Москва, Одеса-Киiв-Москава, Бахмач-Гомель, Мiнськ, Ковель-Хелм, Львiв-Перемишль, Киiв-Чоп-Прага, Донбас-Киiв-Львiв-Будапешт, Роздiльне-Тирасполь-Кишинiв, Чернiвцi-Сучава тощо. Залiзн транспорт посiдаi перше мiсце серед iнших видiв транспорту за вантажооборотом. Основними вантажами залiзничного транспорту i залiзна руда, сира нафта, буд мат-ли, мiнер добрива, с/г пр-цiя, вироби металургii та маш-ня. Залiзничнi магiстралi рiзного напрямку, перетинаючись, утворюють залiзничнi вузли. Найбiльшi серед них тАУ Харкiв, Киiв, Днiпропетровськ, Львiв, Ковель, Ясинувата, Дебальцеве, Кривий Рiг, Апостолове, Жмеринка, Знам¢янка, Конотоп, Коростень тощо. У перевезеннях на невелику вiдстань головну роль вiдiграi автомобiльний транспорт. Особливо ефективний вiн на вiдстанях до 50км. Ним здiйснюються зв¢язки мiж мiстами i селами, перевозиться пр-цiя с/г до магазинiв i сховищ, до залiзничних станцiй i пристаней. Значнi перевезення цього виду транспорту становлять буд мат-ли i пр-цiя легкоi пр-стi. Довжина автомобiльних шляхiв загального користування понад 172,6 тис км, з них iз твердим покриттям тАУ 163,9 тис км, щiльнiсть тАУ понад 271 км на 1 тис кв км територii. У цiлому найркаще забезпеченi автомобiльними шляхами Донбас, Приднiпров¢я, Передкарпаття, Закарпаття, Подiлля, АР Крим, Киiвська область. Найгiрше тАУ Полiсся. Основнi атомагiстралi всерединi краiни тАУ Киiв-Львiв, Киiв-Харкiв, Киiв-Днiпропетровськ-Донецьк, Киiв-Одеса, Сiмферополь-Харкiв, Донецьк тАУДнiпропетровськ-Кiровоград та iн. Важливими автомагiстралями, що сполучають Укр з сусiднiми державами, i Киiв-Брест, Киiв-Москва, Одеса-Киiв-Санкт-Петербург, Харкiв-Москва, Одеса-Кишинiв та iн. Укр добре iнтегрована в iвропейську мережу автомобiльних дорiг з виходами в Ужгородi в Словаччину i Чехiю, в Чопi - в Угорщину та Австрiю, в Порубному тАУ в Румунiю, в Мостиськiй i Любомлi тАУ в Польщу. Морський транспорт вiдiграi важливу роль у мiжнародних зв¢язках нашоi краiни. На нього припадаi чверть ii вантажообороту. За середнiми вiдстанями перевезень вантажiв (близько 6000 км) морський транспорт посiдаi перше мiсце серед iн видiв транспорту. Але за вiдстанню перевезення пасажирiв значно поступаiться залiзничному i особливо повiтряному транспорту. Серед вантажiв, якi перевозяться морськими суднами, домiнують руди металiв, кам¢яне вугiлля, нафта i нафтопродукти, буд матерiали. Морськими транспортними шляхами в Укр надходять нафта, рiзноманiтне обл-ня i машини, джут, чай, кава, цитрусовi, банани тощо. Найбiльший морський порт Укр тАУ Одеса. Серед iн тАУ РЖллiчiвськ, Миколаiв, Херсон, Керч, Марiуполь, Бердянськ, РЖзмаiл. Пасажирськi перевезення здiйснюють в Укр 17 морських портiв. Найб обсяг пасажиропотокiв припадаi на порти Чорного моря: Севастополь, Ялту, РДвпаторiю та Одесу. Дiють мiжнароднi паромнi переправи РЖллiчiвськ тАУ Варна (Болгарiя), з Керчi в Росiю, з Одеси в Хайфу (РЖзраiль) i Потi (Грузiя). Загальна довжина судноплавних шляхiв в Укр до 4 тис км. Майже за всiма показниками перевезень вантажiв i пасажирiв цей вид транспорту зн-ся на останньому мiсцi. Серед його вантажiв провiдне мiсце посiдають буд матерiали, вугiлля i кокс, залiзна i марганцева руди. Основну роль у перевезеннях вантажiв i пасажирiв вiдiграi Днiпровський басейн. По Днiпру та його найбiльших притоках - Прип¢ятi та Деснi тАУ здiйснюiться понад 90% усiх перевезень рiчкового транспорту в краiнi. Найбiльшi порти на Днiпрi тАУ Киiв, Днiпропетровськ i Запорiжжя. Судноплавнi шляхи проходять також по Днiстру, Пiвденному Бузi, РЖнгульцю, Сiверському Дiнцю, Стирi та Горинi. Основною рiчковою магiстраллю мiждержавних перевезень i Дунай. На ньому дiють порти Вилкове, Кiлiя, РЖзмаiл та Ренi. Повiтряний транспорт маi великi перспективи. Головна його перевага тАУ швидкiсть. Лiтаками перевозять переважно пасажирiв. За середньою вiдстанню перевезення одного пасажира поавiтряний транспорт в Укр посiдаi 1 мiсце i перевищуi зализничний транспорт бiльш, як у 10 разiв. Дiють повiтрянi лiнii до Франкфурта, Парижа. Торонто, Ньй-Йорка, Лондона, Кiото, Тяньцзiня, РЖзраiлю. Розширюються зв¢язки з краiнами Близького Сходу, Росiiю, Китаiм, Японiiю, РЖндiiю, Австралiiю, краiнами Близького Сходу, Росiiю, Китаiм, Японiiю, РЖндiiю, Австралiiю, краiнами Африки i Пiвденноi Америки. Найб мiста Укр мають по два аеропорти: в Киiвi тАУ це тАЬБориспiльтАЭ i тАЬКиiв(Жуляни)тАЭ, в Одесi тАУ тАЬЦентральнийтАЭ i тАЬЗаставатАЭ, в Сiмферополi тАУ тАЬСiмферопольськийтАЭ i тАЬЗаводськийтАЭ. Найбiльший аеропорт краiни зн-ся в Борисполi пiд Киiвом. Пасажирським перевезенням в Укр характерна сезоннiсть. Основний пасажиропотiк припадаi на лiто. Трубопровiдний транспорт призначений для транспортування нафти, газу та iн рiдких, газоподiбних i сипучих речовин. Довжина газопроводiв у межах нашоi краiни близько 35 тис км, нафтопроводiв тАУ 2,5, нафтопродуктопроводiв - близько 3 тис км. Найб нафтопровiд тАЬДружбатАЭ i транс¢iвропейською магiстраллю i в межах Укр маi протяжнiсть 680 км. Прокладено декiлька нафтопроводiв з Росii, яка не маi своii власноi достатньоi бази для переробки нафти, до великих нафтопереробних заводiв нашоi держави в Кременчуцi, Лисичанську i Херсонi. В межах Укр нфтопроводи тягнуться вiд родовища Гнiдинцi до Кременчука та вiд родовищ нафти до переробних заводiв у Передкарпаттi. Мережа газопроводiв бiльш розгалузена. У зв¢язку з початком експлутацii в 50-тi роки Шебелинського газового родовища в Харкiвськiй областi та освоiнням газових родовищ Дашави в Передкарпаттi Укр стала основним районом постачання газу в колишньому СРСР. Було збудовано потужнi магiстральнi газопроводи Дашава-Киiв-Москва, Дашава-Мiнськ-Вiльнюс-Рига, Шебелинка-Бiлгород-Брянськ-Москва, Шебелинка-Острогожськ-Москва, Шебелинка-Острогожськ-Москва, Шебелинка тАУДнiпропетровськ-Кривий Рiг тАУОдеса тАУ Кишинiв. У межах Укр почали дiяти газопроводи Дашава-Дрогобич, Дашава-Стрий, Дашава тАУ Полтава тАУ Киiв, Угорськ-РЖ-Франкiвськ, Шебелинка тАУПолтава-Киiв, Глiбiвка тАУ Сiмферополь, РДфремiвка тАУ Диканька тАУ Киiв тАУ захiднi областi Укр. Через Укр iз Захiдного Сибiру й iн районiв Росii пролягають кiлька магiстральних газопроводiв до краiн Центральноi та Захiдноi РДвропи. Найiльший серед них тАУ газопровiд Уренгой тАУ Помари тАУ Ужгород . Мiський транспорт. До основних видiв мiського транспорту належать трамвайне, тролейбусне, автобусне сполучення i метро. Трамваi з¢явилися в Укр ще наприкiнцi 19ст. Тепер вони обслуговують пасажирiв у 24 мiстах. Довжина трамвайних колiй становить понад 2000 км. Лiнii швидкiсного трамваю дiють у Киiва i Кривому Розi. Нинi у краiнi за рiк перевозиться трамваями близько 2 млрд пасажирiв. Тролейбуси функцiонують у 47 мiстах Укр. Заг довжина тролейбусноi лiнii перевищила 4 тис км. Тролейбуси перевозять за рiк приблизно 3 млрд пасажирiв. Найзручнiший вид мiського транспорту тАУ метрополiтен. В Укр нинi метрополiтен дiють у 3 мiстах: Киiвi, Харковi та Днiпропетровську. Бiльшiсть мiстУкр маi автобусне сполучення. За всiма показниками цей вид мiського транспорту перевищуi всi iншi види, але автобуси дуже забруднюють довкiлля.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England