Населення Украiни, його динамiка, структура та особливостi розмiщиння

Нас-ня або народонас-ня тАУ це сукупнiсть людей, що проживають у межах вiдповiдних територiй (свiт, материки, краiни, мiста, села та iн.). Народонас-ня разом з прир умовами i ресурсами та способом в-ва мат-х благ i основою мат життя сусп-ва. Чисельнiсть нас-ня краiни в цiлому та окремих ii регiонiв i рез-том взаiмообумовленого розвитку усiii сукупностi процесiв сусп розвитку, i насамперед соц-ек та демографiчних. Закономiростi розвитку ек-ки значною мiрою визначають характер демографiчних процесiв. Тенденцii демогр розвитку i неодмiнним фактором, який обумовлюi ек-ну i со полiтику держави. Вивчення процесiв вiдтворення нас-ня, особливо динамiки його чис-тi, маi практичне зн-ня для встановлення механiзму взаiмодii ек i демогр процесiв. Чис нас-ня держави чи окремих ii регiонiв не i величиною стабiльною. Вона змiнюiться вiдповiдно до дii усiii сукупностi рiзном-х факторiв. Знання чисельностi нас-ня на певну дату чи перiод дозволяi оптимально збалансувати розвиток н/г i напрями демографiчноi полiтики. Укр за чис нас-ня i однiiю з великих держав РДвропи. На поч 1998р за чис жителiв вона була на 7 мiсцi пiсля ФРН,Росii, Великобританii, РЖталii, Туреччини i Францii. Чис нас-ня Укр складаi нинi бiльше нiж 50 млн чол. Найбiльш повну iнф-цiю ро чис-ть нас-ня, його стр-ру i розселення, а також процеси руху дають загальнодержавнi переписи. Особливе зн-ня для Укр мають останнi 4 переписи тАУ 1959, 1970 ,1979,1989рр. Наступний перепис нас-ня на Укр маi вiдбутися в 2001р. За кожний рiк мiж переписами ведеться поточний облiк (розрахункова чис-ть) нас-ня за основними параметрами з урахуванням природного руху нас-ня та даних мiграцii. Згiдно з даними переписiв нас-ня по Росii i колишньому СРСР чис нас Укр становила (в суч кордонах): у 1897 тАУ 28,4 млн чол., 1926-29,5б 1939-40,53 1959-41,9, 1970-47,1 1979-49,8, 1989 тАУ 51,7млн чол. Як бачимо, чис нас Укр за великий перiод часу постiйно зростала. Тiльки за пер 1959-1998рр загальний прирiсто нас Укр перевищував 8 млн чол. Слiд вiдмiтити, що середньорiчний прирiст нас-ня був дуже нестабiльним, а кiлькiснi параметри його щороку змiнюалися. Але загальною тенденцiiю було щорiчне його зменшення. Починаючи з 1993р. i по нинiшнiй час чис нас Укр щорiчно зменшуiться. На поч 1995р чисельнiсть нас була майже такою, як у 1989р. Особливiстю цьго процесу в Укр i те, що в основi його лежать не соцiальнi катаклiзми (або природнi катастрофи, чи поширенiсть епiдемii), а тi соц-ек та демографiчнi особливостi, якi склалися в краiнi на попередньому та на нинiшньому етапi сусп розвитку. Такий характер динамiки нас обумовлюi складнiсть ирiшення ряду демографiчних, ек i полiт проблем в Укр. Це стосуiться, зокрема, протидii погiршенню статево-вiковоi стр-ри нас (його постарiння) i режиму вiдтворення, забезпечення н/г трудовими ресурсами вiдповiдноi якостi, планування пiдготовки квалiфiкованих кадрiв та iн. Розмiщення нас: Укр належить до держав з високою щiльнiстю нас-ня. На поч 1999р в цiлому по краiнi густота нас-ня становила майже 83 чол. на 1 кв км. Розмiщення нас по тер повною мiрою вiдповiдаi особливостям розмiщ в-ва та ii прир-ресурс потенцiалу. Найменшi щiльнiсть нас характерна для Укр-го Полiсся та пiвдня республiки. Тут воно становить менше нiж 60 чол на 1 кв км. Причому в Чернiгiвськiй областi щiльнiсть нас-ня не досягаi i половини вiдносно середнього показника по Укр. Такий рiвень заселеностi тут викликаний природними особливостями, що обумовлюють певну госп дiяльнiсть. Рiдко заселений i пiвдень Укр, особливо Херсонська таМиколаiвська обл. Найвищий показник густоти нас в Укр хар-й для схiдного регiону, де вiн перевищуi 130 чол на 1 кв км, а в Донецькiй областi досягаi майже 190 чол/кв км. Висока щiльнiсть нас характерна i для захiдних областей Укр, де вона становить: в Львiвськiй обл тАУ 126 чол/кв км, в Чернiвецькiй тАУ 116. Окремим регiоном, де показник щiльностi нас-ня близький до середнього рiвня по Укр, i АР Крим (цей показник досягаi 83 чол/кв км). Зазначенi особливостi розмiщення нас в Укр i значною мiрою рез-м регiональних особливостей динамiки його чис-тi, що склалася в рез вiдмiнностей прир руху та мiграцiйних процесiв. Змiни в динамiцi заг чис нас-ня визначаються змiнами у розмiщ мiського i сiльського нас-ня. Розмiщення мiського i сiльського нас-ня маi iстотний вплив на рац-не розмiщення та оптимальний розвиток п/с. Статево-вiкова стр-ра нас-ня i одним з важливих демографiчних показникiв. Вiн дозволяi зробити певнi висновки щодо демографiчних тенденцiй та визначити можливi змiни динамiки чис-тi нас-ня в майбутньому. Сама ж статево-вiкова стр-ра нас i рез-м особливостей народжуваностi i смертностi нас-ня в конкретних iстор умовах вiдтворення. Аналiз стат мат-в свiдчить про те, що в Укр спостерiгаiться постiйне переважання жiнок в загальнiй чисельностi ii нас-ня. При цьому абсолютна перевага жiнок дещо зростаi, хоч вiдноснi показники свiдчать про незначне вирiвнювання спiввiдношень мiж чис-тю чоловiкiв i жiнок.Нац склад нас Укр хар-ся значною чисельною перевагою основною нацii тАУ украiнцiв. За даними останнього перепису нас-ня, украiнцi становили понад 70% усiх жителiв Укр. Крiм того, значна чис украiнцiв проживаi в близькому та далекому зарубiжжi. Поряд з украiнцями на тер Укр проживаi понад 100 нацiональностей. Серед них найб частку становлять росiяни тАУ понад 20% всього нас краiни. Друге мiсце за чис пiсля росiян займають жителi iврейськоi нацiональностi, чисельнiсть яких постiйно зменшуiться, i нинi вони становлять близько 1% нас-ня Укр проти 2,0% у 1959роцi. На тер Укр проживаi значна чис нас з прилеглих до краiни держав. Це, бiлоруси, чис яких перевищуi 400 тис чол, молдавани(майже 300 тис чол), болгари (близько 250 тис чол), угорцi (150 тис чол), румуни (100тис чол), поляки (250 тис чол). Крiм цих нацiональностей, в Укр проживають греки, татари, вiрмени, цигани, нiмцi, гагаузи та iн.

Вплив населення на розвиток i розмiщення продуктивних сил.

Людина i, з одного боку, активною продуктивною силою, що своiю трудовою дiяльнiстю забезпечуi виробництво матерiальних засобiв свого iснування та надання необхiдних iй послуг, а з iншого, тАФ вона i споживачем продуктiв працi, якi забезпечують ii життiдiяльнiсть. Як бачимо, населення i економiка являють собою певну iднiсть: людськi потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останнi, в свою чергу, впливають вiдповiдним чином на людей. Виходячи з того, що людина i основним творцем суспiльного багатства, можна стверджувати, що чисельнiсть населення та квалiфiкацiя його працездатноi частини i фактором, який обумовлюi можливостi економiчного розвитку.

Зайнята в суспiльному виробництвi частина населення i найбiльш активною продуктивною силою суспiльства, бо саме вона бере активну участь у створеннi матерiальних цiнностей. Частина матерiальних цiнностей iде на споживання, а частина тАФ на розвиток виробництва. Але розвиток виробництва не i самоцiллю, його роль полягаi у тому, щоб забезпечити потреби суспiльства, пiдняти життiвий рiвень населення. Таким чином, змiни в чисельностi населення позначаються як на споживчому попитi в цiлому, так i на його структурi. Населення виступаi одночасно i як споживач, i як виробник матерiальних благ та послуг. Населення не iснуi поза економiкою, як i економiка не функцiонуватиме без населення.

При плануваннi розвитку i розмiщення виробництва та окремих галузей народного господарства практичне значення мають чисельнiсть наявних трудових ресурсiв та джерела iх поповнення. Не менш важливим i iх якiсна характеристика: рiвень освiти, професiйно-квалiфiкацiйна пiдготовка, фiзичний стан та iн. Для функцiонування рiзних галузей народного господарства потрiбнi трудовi ресурси лише певноi якостi, в тому числi i певноi статi. РЖснуi цiлий ряд галузей, де бiльш доцiльним i використання працi чоловiкiв, а в iнших тАФ переважно жiнок.

Споживання як важлива форма людськоi життiдiяльностi також маi рiзноманiтний вплив на структуру, функцiонування i розмiщення всiх галузей народного господарства. Основнi характеристики вiдтворення населення впливають в першу чергу на розмiщення i рiвень розвитку тих галузей, якi виробляють продукцiю щоденного попиту, i насамперед продукти харчування. Потреби людей обумовлюють i розвиток галузей соцiальноi iнфраструктури та сфери послуг.

Усi види людськоi дiяльностi тАФ виробництво, споживання матерiальних благ та послуг, вiдтворення нових поколiнь i, з одного боку, явищами соцiального життя, що пов'язанi з розвитком народного господарства, а з другого, тАФ це i процеси власне життiдiяльностi людей. Тому таким складним, взаiмообумовленим i нерозривним i зв'язок мiж населенням i розвитком територiальноi органiзацii народного господарства. Лише на цiй основi можлива побудова соцiально спрямованоi ринковоi економiки в суспiльствi, де людина i творцем матерiальних i духовних благ. Метою розвитку економiки маi бути забезпечення фiзичного, духовного та iнтелектуального розвитку нинiшнiх поколiнь та кiлькiсного i якiсного вiдтворення прийдешнiх.

Мiське та сiльське населення Украiни, його динамiка та особливостi формування.

Розмiщення мiського i сiльського населення маi iстотний вплив на рацiональне розмiщення та оптимальний розвиток продуктивних сил. Якщо на початку столiття в Украiнi переважало сiльське населення тАФ близько 82% всього населення, то нинi майже 68% ii населення мешкаi в мiськiй мiсцевостi. Аналiз статистичних даних свiдчить, що мiське населення протягом значного iсторичного перiоду мало стiйку тенденцiю до зростання. Лише за перiод 1979-1998 рр. його прирiст складав 3,5 млн. чол., або 11,4%. За цей перiод зросла i питома вага мiського населення тАФ з 60,8% в 1979 р. до 67,8% тАФ в 1998 р.

Показник питомоi ваги мiських жителiв маi суттiвi територiальнi вiдмiнностi тАФ вiд 38,5% в Закарпатськiй областi до 90,1% в Донецькiй. Аналiз даних показуi, що лише в 6 областях краiни переважаi сiльське населення, а в рештi регiональних одиниць частка мiського населення становить понад половину населення. Такi особливостi територiальноi концентрацii населення та наявнi вiдмiнностi соцiально-економiчного, екологiчного та полiтичного розвитку обумовили i своiрiднiсть зрушень в загальнiй чисельностi населення Украiни та ii регiонiв. Так, протягом останнiх десятилiть динамiка чисельностi мiського населення змiнювалася: якщо в мiжпереписний перiод 1979тАФ1989 рр. зростання мiського населення було бiльш iнтенсивним, то надалi воно поступово скорочувалося. З 1994 року прирiст мiського населення Украiни змiнився на його скорочення. За 1994тАФ1998 рр. мiське населення краiни скоротилося на 1,4 млн. чоловiк.

На 1 сiчня 1999р. в Украiнi нараховувалося 448 мiст, в т. ч. 169 обласного пiдпорядкування, 897 селищ мiського типу та понад 28775 сiл. У мiських поселеннях, якi становлять менш нiж 5% всiх населених пунктiв Украiни, зосереджено бiльш як 2/3 населення краiни. В цiлому мiста становлять лише третину мiських поселень Украiни, але в них проживаi близько 90% всього мiського населення. При цьому основна його частина припадаi на крупнi i найкрупнiшi мiста.

В селищах мiського типу з люднiстю понад 20 тис. чол. проживаi лише 2% населення, а решта населення проживаi у поселеннях до 20 тис. чоловiк.

Сiльське населення Украiни становило на початок 1999р. 16124,0 тис. чоловiк. Така його чисельнiсть та динамiка тАФ це результат неоднозначних за характером процесiв розселення людей протягом значного iсторичного перiоду.

Як чисельнiсть сiльського населення, так i кiлькiсть сiльських населених пунктiв не i постiйною величиною. Аналiз статистичних даних за значний перiод часу дав змогу встановити довгострокову i стабiльну тенденцiю тАФ постiйне зменшення загальноi чисельностi сiльського населення Украiни. Так, лише за 1979тАФ 1985 рр. чисельнiсть сiльських жителiв в краiнi зменшилась на 2,6млн. чоловiк, або на 13,5%, а за 1986тАФ1998рр. тАФ ще на 1,2 млн. чоловiк.

Зазначена динамiка чисельностi сiльського населення маi значнi територiальнi вiдмiнностi. Так, якщо за 1979тАФ1998рр. чисельнiсть сiльських жителiв Автономноi Республiки Крим, Закарпатськоi i Херсонськоi областей зросла, то в рештi областей краiни вiдбулося скорочення чисельностi сiльського населення. При цьому найбiльший прирiст сiльського населення був характерним для Автономноi Республiки Крим. Найбiльше скорочення сiльського населення (майже на третину) вiдбулося у Вiнницькiй, Чернiгiвськiй, Хмельницькiй, Житомирськiй та Сумськiй областях. Таким чином, розмiщення населення по територii та особливостi його зосередження в рiзних типах поселень обумовленi специфiкою соцiально-економiчного розвитку краiни, конкретними зрушеннями в економiчнiй i соцiальнiй сферах, а також у територiальнiй структурi i органiзацii народного господарства, особливо галузей матерiального виробництва.

ВаСучасна демографiчна ситуацiя в Украiнi, ii регiональнi особливостi.

Украiна знаходиться на такому етапi демографiчного розвитку, коли народжуванiсть зменшуiться, а смертнiсть зростаi. Це призводить до зменшення загальноi чисельностi населення i вiдсутностi навiть простого замiщення одних поколiнь людей новими. Таким чином, вiдтворення населення Украiни i звуженим.

Тенденцii руху населення характеризуються такими показниками: 1985 р. народилося 762,8 тис. дiтей, а померло 617,6 тис. чоловiк, i таким чином, природний прирiст становив 145,2 тис. чол., то у 1998 р. народилося вже 419,2 тис. дiтей, а померло 720,0 тис. чол. Внаслiдок цього природний прирiст був вiд'iмним i досяг 300,8 тис. чоловiк. За показниками природного приросту Украiна наближаiться до Угорщини, Болгарii та Нiмеччини.

ВаВаВаВа В цiлому демографiчна ситуацiя в Украiнi характеризуiться великою рiзноманiтнiстю регiональних особливостей. Причому у рiзнi iсторичнi перiоди вона мала свою специфiку. Так, якщо в 1959 р. найбiльший природний прирiст населення був у Донецькiй областi (73,0 тис. чол.), Днiпропетровськiй (36,6 тис. чол.), Луганськiй (44,7 тис. чол.) та Харкiвськiй (26,4 тис. чол.) областях, а найменший тАФ у Кiровоградськiй (11,1 тис. чол.). Херсонськiй (11,6 тис. чол.) та Чернiвецькiй (11,6 тис. чол.) областях, то у 1997р. природний прирiст населення був характерний лише для Закарпатськоi та Рiвненськоi областей.

Масштаби депопуляцii (переважання померлих над народженими) протягом останнiх рокiв найбiльшими були у Донецькiй, Днiпропетровськiй, Запорiзькiй та Луганськiй областях, де ранiше мав мiсце найвищий природний прирiст населення. Низькi коефiцiiнти природного приросту характернi не лише для областей Донбасу i Приднiпров'я, але i для Вiнницькоi, Киiвськоi, Кiровоградськоi, Полтавськоi, Сумськоi, Харкiвськоi, Черкаськоi та Чернiгiвськоi областей.

Другим регiоном за величиною вiдносних показникiв природного приросту населення i пiвденнi територii Украiни тАФ Автономна Республiка Крим, Миколаiвська, Одеська та Херсонська областi.

До третього ареалу за близькими за значеннями показниками природного приросту населення входять Хмельницька, Тернопiльська та Житомирська областi. В цих областях вiд'iмнi значення показникiв природного приросту i значними.

РДдиний ареал на Украiнi, в якому вiдноснi показники природного руху населення мали додатне значення i протягом значного iсторичного перiоду зберiгався природний прирiст населення, формуiться такими областями, як Закарпатська, РЖвано-Франкiвська, Рiвненська, Львiвська, Волинська та Чернiвецька областi. У 1998 р. цей прирiст був лише у Закарпатськiй i Рiвненськiй областях.

Одним з основних факторiв стабiльного природного приросту населення цього регiону i сприятлива вiкова структура населення. Тут найбiльш молоде населення в Украiнi i природно тАФ найвищий потенцiал демографiчного вiдтворення.

Важливими факторами, що впливають на вiдтворення населення, i соцiальнi та природнi умови його життiдiяльностi. Особливо гостро iх дiя проявилася в областях Донбасу та Приднiпров'я, де сформувалися значнi гiперурбанiзованi територii з високим рiвнем забруднення атмосферного повiтря, води, ТСрунтiв та продуктiв харчування. Усе це знижуi показники здоровтАЩя населення, зокрема дiтей. Такий же негативний вплив несприятливих природних умов проявляiться i в iнших високо урбанiзованих регiонах Украiни.

Негативний вплив на вiдтворення населення Украiни ще довго матиме i значне радiоактивне забруднення ii територii. Нинi понад 3 млн. чоловiк проживаi на територii з рiзним ступенем радiоактивного забруднення. Вплив рiзних факторiв, пов'язаних з цим явищем, погiршуi стан демовiдтворення. Це стосуiться насамперед таких областей Украiни, як Киiвська, Житомирська, Волинська, Рiвненська та Чернiгiвська.

Важливою особливiстю сучасноi демографiчноi ситуацii в Украiнi i досить високий рiвень смертностi населення. У 1989 р. вищий, нiж в Украiнi загальний коефiцiiнт смертностi був лише у 8 краiнах свiту. Якщо у 1989 р. вiн становив 11,6%о, то у 1990 р. тАФ 12,1, а у 1995 р. тАФ 15,5%о. Дещо знизився цей показник у 1996тАФ 1998 рр. i склав у 1998 р. 14,4%₀.

Трудовi ресурси, iх суть та види зайнятостi

Трудовi ресурси тАФ це частина населення Украiни, яка маi необхiдний фiзичний розвиток, здоров'я, освiту, професiйнi знання та квалiфiкацiю для заняття суспiльне корисною працею. Трудовi ресурси вважаються головною продуктивною силою суспiльства. Чисельний склад трудових ресурсiв залежить вiд природного приросту, статево-вiковоi структури, а також мiграцii населення.

До трудових ресурсiв в Украiнi, як i в бiльшостi краiн свiту, вiдносять працездатне населення у працездатному вiцi. Для чоловiкiв тривалiсть працездатного вiку становить 44 роки (вiд 16 до 59 включно), а для жiнок тАФ 39 рокiв (вiд 16 до 54 рокiв включно). Це основна частина трудових ресурсiв Украiни, яка становить бiльш як 95% всiх ii трудових ресурсiв. Крiм того, до трудових ресурсiв вiдносять зайнятих у суспiльному виробництвi пiдлiткiв до 16 рокiв та осiб пенсiйного вiку.

Чисельнiсть трудових ресурсiв тАФ показник динамiчний, вiн постiйно змiнюiться залежно вiд багатьох факторiв: демографiчних, соцiальних та економiчних.

Усi зайнятi трудовi ресурси розподiляються за рiзними видами зайнятостi: зайнятi в суспiльному виробництвi (зайнятi на державних та кооперативних пiдприiмствах та в органiзацiях); зайнятi в домашньому та особистому пiдсобному сiльському господарствi та зайнятi iндивiдуальною трудовою дiяльнiстю; зайнятi на навчаннi з вiдривом вiд виробництва; зайнятi у сферi вiйськовоi дiяльностi. Окрему групу становлять безробiтнi. Все зайняте у народному господарствi населення розподiляiться мiж галузями матерiального виробництва та невиробничоi сфери.

До зайнятих у галузях матерiального виробництва вiдносять усiх робiтникiв i службовцiв, якi працюють у промисловостi, сiльському, лiсовому та рибному господарствi, на транспортi i зв'язку (в частинi обслуговування виробничих галузей), а також на будiвництвi; зайнятi в торгiвлi i громадському харчуваннi, на здачi предметiв на прокат, у посередницькiй та комерцiйнiй дiяльностi, у збутi i матерiально-технiчному постачаннi, в iнформацiйно-обчислювальному обслуговуваннi, в операцiях з нерухомим майном; зайнятi розвiдкою надр, в геодезичнiй та гiдрометеорологiчнiй службi та iнших галузях матерiального виробництва.

До зайнятих у невиробничих галузях вiдносять працюючих у житлово-комунальному господарствi i невиробничих видах побутового обслуговування, охоронi здоров'я, фiзичнiй культурi i соцiальному забезпеченнi, народнiй освiтi, культурi та мистецтвi, науцi та науковому обслуговуваннi, на транспортi i зв'язку та iн.

Рацiональне використання трудових ресурсiв. Безробiття. Ринок працi.

В Украiнi питома вага осiб працездатного вiку становить бiльше нiж 55% всього ii населення. Але для цього показника характернi значнi територiальнi вiдмiнностi.

Найнижча частка населення працездатного вiку вiдмiчаiться у регiонах, де переважаi аграрна сфера зайнятостi. До них належать Вiнницька, Волинська, Житомирська, Тернопiльська, Хмельницька та Чернiгiвська областi, у яких ця вiкова група досягаi дещо бiльше нiж 52% загальноi чисельностi населення; у Чернiгiвськiй областi цей показник становить лише 51%.

Найвища частка осiб працездатного вiку характерна для високо урбанiзованих та iндустрiальне розвинутих областей: Днiпропетровськоi, Донецькоi, Харкiвськоi, Одеськоi. В цих областях частка працездатного населення перевищуi 57%.

Аналiз даних балансiв трудових ресурсiв за останнi десятилiття показуi, що чисельнiсть зайнятого населення в економiцi Украiни щорiчно зменшуiться. Якщо в 1985 р. в цiлому по народному господарству Украiни було зайнято 25,2 млн. чол., то в 1997 р. тАФ менше нiж 21 млн. чол. Це обумовлено не тiльки загальним скороченням населення, а й збiльшенням чисельностi безробiтних та iншими соцiально-економiчними факторами.

Основними галузями зайнятостi населення у матерiальному виробництвi i промисловiсть, сiльське господарство, транспорт та будiвництво. В цiлому у промисловостi з урахуванням працiвникiв кооперативiв, спiльних та малих пiдприiмств зайнято майже 6 млн. чол., у сiльському господарствi тАФ понад 4,5 млн. чол.

Понад 6 млн. чол. нинi зайнято в галузях невиробничоi сфери Украiни. Серед них найвища частка (майже половина) припадаi на освiту, культуру, мистецтво, науку i наукове обслуговування. Близько 1,5 млн. чол. зайнято в закладах охорони здоров'я, фiзкультури та соцiального забезпечення населення. Серед областей Украiни з високим рiвнем зайнятостi в промисловостi видiляються Донецька (близько 59% всiх зайнятих у матерiальному виробництвi), Луганська (понад 58%), Днiпропетровська (бiльше 51%), Запорiзька областi.

Найнижча частка зайнятих у промисловостi Вiнницькоi, Волинськоi, Одеськоi, Тернопiльськоi та Чернiгiвськоi областей. У цих областях переважають зайнятi в сiльському господарствi.

Новим явищем у соцiальному життi Украiни i вивiльнення працiвникiв (тобто iх скорочення з iнiцiативи адмiнiстрацii пiдприiмств та органiзацiй) з рiзних галузей народного господарства i поява безробiтних. За останнi роки щорiчно вивiльнялося з рiзних галузей народного господарства близько 200тАФ273 тис. чоловiк. Причому майже половина з них працювали у рiзних галузях промисловостi. З iнших галузей економiки значне вивiльнення вiдбуваiться на транспортi i зв'язку, у торгiвлi i громадському харчуваннi, будiвництвi, науцi i науковому обслуговуваннi та в освiтi.

Одночасно з вивiльненням працiвникiв маi мiсце i певний рiвень попиту на робочу силу. За останнi роки цей попит не перевищував 36 тис. чоловiк. Майже третина цього попиту припадаi на галузi промисловостi. Нинi рiвень зайнятостi трудових ресурсiв Украiни досягаi 72%, або майже 23 млн. чоловiк. Нижче цього середнього рiвня зайнятiсть трудових ресурсiв в Автономнiй Республiцi Крим, Закарпатськiй, РЖвано-Франкiвськiй, Львiвськiй, Одеськiй та Чернiвецькiй областях. Найвищий рiвень зайнятостi трудових ресурсiв характерний для Киiвськоi, Сумськоi, Полтавськоi, Кiровоградськоi та Чернiгiвськоi областей. Певна частина працездатного населення Украiни офiцiйно зареiстрована як безробiтнi. Нинi в Украiнi зареiстровано близько 1 млн. безробiтних.

Рiвень безробiття i досить диференцiйованим по окремих регiонах Украiни. Нинi найвищий рiвень зареiстрованого безробiття характерний для захiдних областей республiки тАФ Волинськоi, Житомирськоi, Закарпатськоi, РЖвано-Франкiвськоi, Львiвськоi та Тернопiльськоi. Найнижчi показники рiвня безробiття склалися в Одеськiй областi, м. Киiвi та Севастополi.

Впровадження ринкових реформ повинно мати чiтке узгодження з розробкою загальнодержавними та мiсцевими органами влади запобiжних заходiв щодо зайнятостi населення.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England