Виробництво мiнеральних добрив в Украiнi

Виробництво мiнеральних добрив в Украiнi, iх структура, принципи розмiщення i основнi центри.

Однiiю з провiдних пiдгалузей хiмiчноi промисловостi Украiни i виробництво мiнеральних добрив.

В цiлому ii частка становила понад 20% в колишньому Радянському Союзi. В краiнi вироблялись усi три основних види добрив тАФ азотнi, фосфорнi, калiйнi. Виробництво складних добрив було незначним за обсягами. До початку 60-х рокiв найбiльше вироблялось фосфорних добрив, але потiм на перше мiсце вийшли азотнi добрива (понад 60% всього виробництва у 1990 р.).

Азотнi добрива (амiачна селiтра, карбомiд, сульфат амонiю тощо) отримують в результатi синтезу азоту повiтря i водню, видiленого з вiдходiв коксохiмiчного i доменного виробництва, а також природних газiв. Пiдприiмства, що виготовляють азотнi добрива, розмiщують поблизу крупних коксохiмiчних заводiв у Донбасi i Приднiпров'i (Днiпродзержинськ, Кривий Рiг, Горлiвка тощо), а також на трасi газопроводiв в районах iнтенсивного розвитку сiльського господарства (Лисичанськ, Черкаси, Рiвне) i в припортовому районi Одеси. Поряд з добривами тут, як правило, виготовляють азотну кислоту i супутнi продукти, що використовуються для виробництва пластмас, синтетичних волокон, кiноплiвки, рiзноманiтних барвникiв.

Виробництво фосфорних добрив, як правило, тяжii до районiв iх споживання (на 1 т простого суперфосфату витрачаiться 0,5 т сировини). РЗх виготовляють у Сумах, Вiнницi, Костянтинiвцi i Одесi. Сировиною для iх виробництва до останнього часу були апатитовi концентрати, що надходили з Кольського пiвострова.

(Мурманська обл. Росii). Останнiми роками в зв'язку iз значними фiнансовими труднощами в краiнi сировина постачаiться нерегулярно i у малих обсягах, що i однiiю з причин рiзкого скорочення виробництва добрив. А втiм в Украiнi i реальнi геологiчнi i економiчнi передумови для використання своiх сировинних баз фосфоритiв (особливо Кролевецького родовища Сумськоi обл.) i апатитiв. Фосфорнi добрива виготовляють також i в Марiуполi iз томас-шлакiв, що iх отримують з фосфоромiстких керченських залiзних руд у процесi доменного виробництва.

Виробництво калiйних добрив розвиваiться в Прикарпаттi у Калушi (РЖвано-Франкiвська обл.) i Стебнику (Львiвська обл.) i мiсцях видобутку калiйних солей, що обумовлене його значною матерiаломiсткiстю. Калiйнi добрива виготовляють також на титаномагнiiвому комбiнатi у Запорiжжi попутно з основним виробництвом.

Украiна тАФ великий виробник сiрчаноi кислоти i соди.

Сiрчана кислота тАФ ВлхлiбВ» хiмiчноi промисловостi. Це один з унiверсальних хiмiкатiв, що використовуiться для виробництва мiнеральних (фосфорних) добрив та iнших кислот в металургiйнiй, нафтопереробнiй, текстильнiй та iнших галузях промисловостi. Сiрчана кислота тАФ малотранспортабельний продукт, а оскiльки ii головний споживач тАФ суперфосфатне виробництво, то й виробництво сiрчаноi кислоти зосереджено переважно у центрах переробки фосфатiв тАФ у Сумах, Костянтинiвцi, Вiнницi i Одесi. Крiм того, ii виготовляють у Горлiвцi (ВлСтиролВ»), Днiпродзержинську (ВлАзотВ»), коксохiмiчних заводах Донбасу i Приднiпров'я. Сировиною для виготовлення сiрки може бути будь-яка речовина, що ii мiстить: природна сiрка, сiрчанi колчедани, сiрчанистi домiшки, що мiстяться у попутних газах. В Украiнi i великi запаси сiрки у Львiвськiй областi, на базi яких створенi гiрничохiмiчнi пiдприiмства у Роздолi i Яворовi. У Костянтинiвцi сiрчану кислоту виготовляють iз сiрчанистих газiв тАФ побiчного продукту при виплавцi цинку. За наявностi вiтчизняноi сировини для сiрчанокислотного виробництва до останнього часу значна ii частина тАФ сiрчанi колчедани тАФ все ще завозилася з Уралу.

Для виробництва соди використовують кухонну сiль, вапняк i багато палива (на 1 т готовоi продукцii йде 5 куб. м соляного розсолу i 1,5 т вапняку). Содове виробництво переважно сконцентроване у Донбасi (Лисичанськ i Слов'янськ), який маi великi запаси кухонноi солi. Необхiднi для виробництва соди вапняки виготовлюють безпосередньо поблизу содових заводiв. Крупне виробництво соди i i на Кримському содовому заводi в мiстi Червоноперекопську, що працюi на солях Сивашських озер. Продукцiя содовоi промисловостi (кальцинована i каустична сода, бiкарбонати) широко використовуiться у скляному виробництвi, миловарнiй, паперовiй, фармацевтичнiй, харчовiй промисловостi для побутових потреб населення.

Лiсова та деревопереробна промисловостi Украiни, iх значення, умови розвитку.Ва

Лiсова промисловiсть Украiни тАФ сукупнiсть галузей i виробництв, пiдприiмства яких здiйснюють заготiвлю деревини, РЗРЗ комплексну механiчну, хiмiко-механiчну та хiмiчну обробку i переробку. В ii галузевiй структурi видiляють лiсозаготiвельну, деревообробну 5 лiсохiмiчну промисловiсть.

Деревообробна промисловiсть здiйснюi переробку деревини й виготовляi з неi широкий асортимент матерiалiв, напiвфабрикатiв i готових виробiв для населення й народного господарства.

Значення ЛПК в економiцi Украiни визначаiться тим, що в сучасних умовах немаi такоi сфери господарства, де деревина i продукцiя ii переробки не вiдiгравали б iстотноi ролi. Основний продукт лiсу тАФ деревина, яка використовуiться переважно для виробництва засобiв виробництва, зокрема предметiв працi (круглий лiс, пиломатерiали, фанера, деревнi плити, метиловий спирт тощо) i предметiв споживання (меблi, папiр, оцтова кислота). Продукцiя ЛПК використовуiться в машинобудуваннi, легкiй промисловостi, на транспортi, у зв'язку, в будiвництвi.

Лiси i важливим акумулятором живоi речовини. Вони утримують в бiосферi ряд хiмiчних елементiв i воду, активно взаiмодiють з тропосферою, визначають рiвень кисневого та вуглецевого балансу. Поряд з цим лiси дають продовольчi ресурси (дикi плоди та ягоди, гриби, березовий сiк тощо), кормовi i лiкарськi рослини, мають санiтарне, рекреацiйне i екологiчне значення. Вони створюють сприятливе середовище для розвитку бджiльництва та мисливства.

Основою розвитку ЛПК Украiни i лiсовi ресурси. Це лiси певноi територii, якi використовуються або можуть бути використанi для задоволення будь-яких потреб суспiльства. До лiсових ресурсiв як одного iз основних видiв природних ресурсiв належать деревнi, технiчнi, харчовi, лiкарськi та iншi ресурси, а також кориснi природнi властивостi лiсу тАФ водоохороннi, захиснi, клiмато-регулюючi, санiтарно-гiгiiнiчнi, оздоровчi тощо.

Целюлозно-паперова промисловiсть Украiни, iiВа значення, принципи розмiщення та основнi центри.

Папiр в Украiнi почали виробляти дуже давно, бiльш як 400 рокiв тому. Нинi пiдприiмства целюлозно-паперовоi промисловостi орiiнтуються в своiму розмiщеннi на сировиннi, воднi ресурси, електроенергiю i квалiфiковану робочу силу. Тому i знаходяться переважно в лiсопромислових районах тАФ Карпатському i Полiському.

Найбiльшими пiдприiмствами галузi i целюлозно-картонний завод у Жидачевi Львiвськоi областi i картонно-паперовий комбiнат у мiстi Обуховi Киiвськоi областi. На картонно-паперовiй фабрицi в Понiнцi Хмельницькоi областi виробляють учнiвськi зошити.

Великi пiдприiмства целюлозно-паперовоi промисловостi i в Киiвi (картонно-паперовий комбiнат), Раховi (картонна фабрика), Херсонi (целюлозний завод), РЖзмаiлi (целюлозно-картонний завод), Корюкiвцi Чернiгiвськоi областi (фабрика технiчних паперiв), Малинi Житомирськоi областi (паперова фабрика).

Целюлозно-паперова промисловiсть об'iднуi пiдприiмства, якi з рослинноi сировини виробляють папiр, картон та виробиВа з них, штучне волокно, фiбру i напiвфабрикати (деревну масу), целюлозу. Основна сировина галузi тАФ деревина хвойних порiд та вiдходи ii обробiтку, меншою мiрою тАФ солома, костриця конопель та льону, стебла бавовнику, очерет, рогiз, макулатура i ганчiр'я. Продукцiю целюлозно-паперовоi промисловостi використовують майже в усiх галузях народного господарства та в побутi.

Цементна промисловiсть Украiни, ii сировинна база, принципи розмiщення та основнi центри.

Найбiльшого розвитку цементна промисловiсть набула в Донбасi i Приднiпров'i, де для цього i всi умови: високоякiсна карбонатна сировина, шлаки металургiйних заводiв, необхiднiсть комплексного використання гiрських порiд залiзорудних i марганцеворудних кар'iрiв.

Цементна промисловiсть. Це матерiаломiстка галузь, тому цементнi заводи розмiщуються в районах видобутку сировини. Найбiльшi центри цементного виробництва Украiни тАФ Амвросiiвка, Краматорськ, РДнакiiво (Донецька обл.), Кривий Рiг, Днiпро-дзержинськ, Днiпропетровськ (Днiпропетровська обл.), Балаклея (Харкiвська обл.), Миколаiв (Львiвська обл.), Здолбунiв (Рiвненська обл.), Ямниця (РЖвано-Франкiвська обл.), Кам'янець-Подiльський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республiка Крим), Ольшанка (Миколаiвська обл.), Одеса.

Виробництво стiнових, покрiвельних матерiалiв. Скляна промисловiсть Украiни, ii сировинна база, принципи розмiщення та основнi центри.

Ця галузь будiвельного комплексу виробляi цеглу, панелi гiпсовi'' i бетоннi, шлакоблоки тощо. Цегельне виробництво тАФ одне з найдавнiших в Украiнi. Сировина для виготовлення цегли i майже скрiзь. Тому виробництво стiнових матерiалiв орiiнтуiться в розмiщеннi на споживача. В Украiнi виробляють глиняну i силiкатну цеглу. Найбiльшi механiзованi заводи глиняноi цегли i в РЖрпенi (поблизу Киiва), Запорiжжi, РЖвано-Франкiвську, Коломиi, Чернiвцях. Невеликi пiдприiмства працюють майже повсюди. Виробництво силiкатноi цегли налагоджено в Днiпропетровську, Красному Лиманi (Донецька область), Кривому Розi, Ладижинi (Вiнницька область), Розвадовi (Львiвська область), Трипiллi (Киiвська область), Черкасах i Чернiговi. Виробництво збiрного залiзобетону i залiзобетонних конструкцiй орiiнтуiться на споживача. Пiдприiмства цiii галузi промисловостi забезпечують будiвництво стiновими панелями, блоками для фундаментiв будiвель, залiзобетонними палями, мiжповерховими перекриттями тощо. Найбiльшi з них розмiщенi переважно у великих мiстах: Киiвi, Харковi, Днiпропетровську, Донецьку, Одесi, Кривому Розi тощо. Основними центрами виробництва щебеню i Гнiвань (Вiнницька область) i Томакiвка (Днiпропетровська область), де працюють заводи, що виробляють гравiй.

тАФ Виробництво збiрного залiзобетону i залiзобетонних конструкцiй. Виробничi потужностi галузi тяжiють до великих промислових центрiв i вузлiв, а також до населених пунктiв зi значним обсягом житлового i цивiльного будiвництва.

В краiнi дii 25 виробничих об'iднань по виготовленню комплектiв збiрних залiзобетонних конструкцiй i деталей, основними з яких i Харкiвське, Львiвське, Криворiзьке, Луганське, Сумське. Домобудiвнi комбiнати розмiщенi в усiх областях краiни (найбiльш потужнi комбiнати зосередженi в Киiвi, Донецьку, Луганську, Запорiжжi, Одесi).

Виробництво будiвельноi цегли. Оскiльки сировина для ii виготовлення i майже всюди, розмiщення цих виробництв орiiнтуiться на споживача. Великi центри виробництва будiвельноi цегли тАФ Киiв, Харкiв, Днiпропетровськ, Запорiжжя, Львiв, Чернiгiв, РЖвано-Франкiвськ, Слав'янськ, Бахмут. Багато цегельних заводiв споруджено в сiльськiй мiсцевостi.

В будiвництвi використовуiться продукцiя склоробноi i фарфоро-фаянсовоi промисловостi. Забезпечуi виробництво необхiдними матерiалами (фарбою, лiнолеумом, пластмасою, смолами тощо) хiмiчна промисловiсть. У табл. 47 наведенi данi про обсяги виробництва в Украiнi найбiльш важливих будiвельних матерiалiв

Виробництво вiконного скла. В Украiнi i шiсть заводiв листового i технiчного скла. Найбiльшi з них тАФ Лисичанський "Пролетар", Костянтинiвський склоробний та завод "Автоскло" i Запорiзький склоробний. Скло виробляiться на склозаводах Луганськоi й Донецькоi областей, на Львiвському склоробному заводi й частково на Киiвському заводi художнього скла. Збiльшуiться виробництво скла мiркового вiконного, полiрованого, теплозахисного та архiтектурно-будiвельного, полiрованого шлакоситалу, кольорового вiзерункового та армованого скла, штучного скловидного мармуру.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England