Размещение производительных сил Украины

Ек зростання та реалiзацiя потенцiйних можливостей будь-якоi госп системи значною мiрою залежить вiд того, наскiльки рацiонально розмiщенi ii продуктивнi сили. Врахування специфiки територiальноi органiзацii продуктивних сил у практицi господарюваня дозволяi досягти значноi економii суспiльноi працi, iстотно покращити структурнi параметри економiки та ii основнi макро- i мiкроекономiчнi показники. Необхiдно вiдзначити принципову вiдмiннiсть предмета i об¢iкта вивчення курсу розмiщення продуктивних сил вiд iнших, пов з ним дисциплiн, а також особливостi сучасного трактування складу продуктивних сил регiону та iснуючих пiдходiв до iх дослiдження. РПС як важлива галузь ек науки вивчаi специфiчнi, просторовi закономiрностi орг-цii територiальних господарських систем з метою iх рацiоналiзацii, пiдвищення ефективностi господарювання та досягнення соцiально-економiчного прогресу. Отже, предметом науки про рпс i виявлення законiв, закономiрностей та визначення принципiв i факторiв просторовоi (територiальноi) орг-цii продуктивних сил, iхнi сучасне i перспективне розмiщення. Сучасно ек теорiя трактуi склад п/с(продуктивних сил) на розширенiй основi,Ва не обмежуючись лише тими компонентами, що дiють у виробничiй сферi. Вiдповiдно до такого пiдходу до складу п/с вiдносять: предмети i засоби працi; роб силу; природоресурсний потенцiал; форми i методи орг-цii працi та в-ва; науковий i соц-культ потенцiал; iнф-цiю. Взаiмодiя цих компонентiв зумовлюi певний рiвень розвитку п/с та iхнi специфiчнi риси. Наука про РПС всебiчно дослiджуi сучаснi тенденцii iхнього розвитку на рiвнi населеного пункту, адмiнiстративного району, областi, ек району та краiни в цiлому. Проблеми, що вивчаi ця наука, виходять на мiжрегiональний i глобальний рiвнi. РЗх комплексний аналiз даi змогу виявити структурнi диспропорцii в РПС та резерви щодо рац викор природоресурсного, трудового i виробничого потенцiалу, оцiнити рiвень збалансованостi територ-i госп-i системи за рiзними критерiями. Одержанi рез-ти виступають iнформацiйним пiдгрунтям наукового обгрунтування основних напрямiв державноi регiональноi ек полiтики, а також конкретних заходiв щодо структурноi трансформацii госп-х комплексiв, збереження навк прир сер., зростання ефективностi господарювання. Тому об¢iктом вивчення даноi науки виступають усi елементи просторовоi орг-цii п/с тАУ природо- i трудоресурсний потенцiал, галузевi i мiжгалузевi комплекси, територiальнi форми орг-цii п/с та системи господарювання, соцiальна iнфраструктура тощо. Метою цiii науки i обгрунтування напрямiв оптимiзацii РПС, пiдвищення ек-i i соц ефективностi iх функцiонування, а також визначення перспектив розвитку. Важливо пiдкреслити, що ця головна мета досягаiться на основi таких розробок: наукового обгрунтування стратегii i тактики розвитку п/с на перспективу; встановлення економiчно доцiльного механiзму регiональноi ек полiтики; складання прогнозiв терит розвитку на найближчу та вiддалену перспективи; опрацювання нових проектiв реструктуризацii територiально-виробничих комплексiв; розробки концепцiй проектiв, програм, рекомендацiй, пропозицiй, спрямованих на досягнення збалансованого стану нац ек-ки, ii галузей та ТВК, а також на формування ефективного механiзму господарювання. Саме цим забезпечуiться велике прикладне значення наукових розробок з проблем РПС.

Основнi завдання курсу тАЬрозмiщення продуктивних силтАЭ.

Природно-ресурснi багатства Украiни, ii населення i трудовi ресурси, а також особливостi РПС окремих регiонiв дослiджено досить функдаментально. Актуальнi проблеми регiонального розвитку дослiджують науковцi Ради з вивчення п/с Украiни, що функцiонуi в системi Нац Академii Наук Украiни. Проте в перiод радикальноi ек реформи та переходу до ринкових форм госп-ня виникають новi, ранiше не дослiджуванi проблеми. РЗх сутьнiсть полягаi у такому: 1)за останнi роки iстотно посилися протирiччя мiж iснуючою терит-галузевою стр-рою госп комплексу Укр та необхiднiстю створення висококонкурентноi економiки з високою прод працi та гнучкою органiзацiiю в-ва. В Укр значного розвитку набули деякi базовi галузi важкоi пр-стi, обсяги в-ва яких значно перевищують власнi потреби. Разом з тим розвиток галузей споживчого сектора ек-ки та соц-i iнфраструктури не вiдповiдаi реальним потребам нас-ня. У зв¢язку з цим постаi завдання структурноi трансформацii господ-х комплексiв регiонiв через змiни у РПС, встановлення оптимальних галузей i терит-х пропорцiй в-ва. Необхiднiсть ефективного здiйснення структурноi трансформацii госп-х комплексiв тiсно повВа з вирiш цiлого спектра соц проблем: професiйноi перепiдготовки кадрiв, працевлаштування, соц пiдтримки на перiод можливоi тимч незайнятостi нас-ня тощо. Це потребуi немалих мат-х i фiнансових ресурсiв. 2) спостерiгаiться суттiва невiдповiднiсть мiж сформаваним у попереднi роки значним ек потенцiалом окремих галузей i комплексiв та неефективним його використанням в суч умовах госп-ня, коли, по сутi, вiдбуваiться руйнацiя ранiше створеного виробничого i науково-технiчного потенцiалу. 3) нерацiональне розмiщення про-го в-ва, галузей соц сфери, а також вiдсутнiсть дiiвого механiзму пiдтримки нових форм госп-ня призвели до порушення процесiв вiдтворення головноi п/сили тАУ людини. Поступова втрата людського капiталу та вiдплив висококвалiфiкованих спецiалiстiв з реального сектора ек-ки не можуть не позначитися в подальшому на рiвнi розвитку п/с краiни. Цi негативнi процеси стримують ек розвиток регiонiв, який просто неможливий без високого платоспроможного попиту нас-ня на товари i послуги на основi зростання його трудовоi активностi та рiвня доходiв. 4) iнтеграцiя Укр у свiтовий ек простiр та розширення всього спектра зовнiшньоек зв¢язкiв потребуi розвитку принципово нових форм територiальноi орг-цii п/с, якi б дозволили подолати високий рiвень залежностi вiд iмпорту, вдосконалити стр-ру експорту, досягти всокоi конкурентоздатностi пр-цii вiтчизняних товаровиробникiв на зовнiшньому i внутрiшньому ринках. Розв¢язання цiii проблеми i досить проблематичним за сучасних несприятливих ек умов. Зазначенi вище проблеми обумовлюють дуже складнi завдання, якi постають перед РПС як важливою галуззю економiчноi науки. Першорядне з них полягаi в обгрунтуваннi оптимального РПС з точки зору врахування усiх передумов i факторiв, що сприяють розвитку спецiалiзацii господарства, ii вiдповiдностi ринковiй кон¢юктурi, задоволенню соц-ек потреб нас-ня та його екологiчнiй безпецi, розвитку мiжрегiональних ек зв¢язкiв.

Загальнi закономiрностi розмiщення продуктивних сил, iх суть та значення.

Формування основ ринковоi ек-ки в Укр вiдбуваiться з урахуванням таких класичних, загальновизнаних закономiрностей: вiдповiдностi розмiщення в-ва характеру i рiвню розвитку п/с; терит подiлу суспiльноi працi; економii затрат працi на подолання просторового розриву мiж елементами в-ва; територiальноi концентрацii i комплексностi в-ва, формування агломерацiй населених пунктiв. Закономiрнiсть терит подiлу суспiльноi працi об¢iктивно вiдображаi принциповi вiдмiнностi мiж територiями за природними, соц-ек та нац-iстор особливостями, максимально повне врахування яких в госп дiяльностi зумовлюi певну спецiалiзацiю територiй. Завдяки цьому досягаiться iстотне зростання продуктивностi суспiльноi працi. Закономiрнiсть концентрацii та комплексного розмiщення п/с i результатом прояву терит подiлу працi. Спецiалiзацiя в-ва спричиняi необхiднiсть взаiмопов-го розвитку галузей на окремiй територii, на основi чого досягаiться оптимальний режим використання усiх видiв ресурсiв. Основними якiсними ознаками комплексного розмiщення п/с виступають: економiчно обгрунтований, рацiональний режим використання природних ресурсiв; максимально повне залучення до суспiльно корисноi трудовоi дiяльностi наявного трудового потенцiалу регiону; збалансованiсть галузевоi стр-ри ек-ки регiону за природними, трудовими i вир-ми параметрами; тiсний взаiмозв¢язок (на основi комбiнування кооперацii та спiльного використання iнфраструктури) мiж основними ланками господарства регiону.Крiм зазначених, до закономiрностей РПС тАУ в контекстi нових методологiчних основ iх формування тАУ вiдносять: соцiальну спрямованiсть та усталенiсть розвитку п/с, вiдповiднiсть iх розмiщення вимогам нац-i ек-i безпеки, а також забезпечення планомiрностi, керованостi процесiв РПС, iх орiiнтацii на досягнення високоi ек-i ефективностi господарськоi дiяльностiта конкурентоспроможностi виготовленоi пр-цii. Соц-на спрямованiсть розвитку i розмiщення п\с логiчно випливаi з необхiдностi загальноi соцiалiзацii ек-i системи, оск саме всебiчний розвиток людини та задоволення ii потреб i метою ек-го прогресу. Вона реалiзуiться через врахування iнтересiв нас-ня щодо пiднесення рiвня соц-ек розвитку територii, прiоритетнiсть вирiшення соц проблем та реалiзацiю права всiх громадян на вiльний вибiр мiсця i сфери прикладання працi. Отже, соцiальна спрямованiсть передбачаi насамперед таке розмiщення п/с регiону, яке б давало змогу забезпечити повну продуктивну зайнятiсть трудоактивного населення регiону як першооснову його життiдiяльностi i добробуту. При цьому важливо мiнiмiзувати рiвень регiонального безробiття (як зареiстрованого, так i прихованого) з тим, щоб вiн iстотно не перевищував природноi норми, що знаходиться в межах 4-6% працездатного нас-ня. Доцiльнiсть соц спрямованостi розмiщення i розвитку п/с регiону вимагаi: iнтенсивного розвитку соцiальноi iнфрастр-ри, особливо в сiльськiй мiсцевостi; збереження здоров¢я населення через зниження екологiчного навантаження на певнi територii; формування рац-i системи розселення; збiльшення мiсткостi регiонального ринку працi через створення додаткових роб мiсць на дiючих та нововведенних пiдприiмствах. Сталий розвиток п/с як одна iз закономiрностей визначаi стратегiчний напрямок досягнення збалансованостi ек-i, соц i еколог складових регiональноi госп-i системи. Сталий розвиток п/с Укр можливий лише на основi кардинальноi структурноi перебудови ек-ки, технiко-технологiчного переозброiння в-ва, iнтенсивного розвитку наукомiстких галузей, екологiзацii усiх сфер суспiльного життя. Основна iдея сталого розвитку щодо п/с полягаi у: забезпеченнi рац-го природокористування; вiдтворення ресурсноi бази в-ва; реструктуризацii госп-го комплексу регiону у зв¢язку з новими ек-ми i соц умовами; ефективному викор трудового та вир-го потенцiалу. Для розв¢язання завдань сталого розвитку в Укр принципово важливими i нова структурна полiтика держави та iнституцiйнi перетворення, вихiд з енергетичноi кризи, оптимальне використання ресурсного потенцiалу, рацiональна система поселень, формування ефективного еколого-економiчноi полiтики держави. Стратегiя сталого розвитку базуiться на концепцii екологiзацii суспiльних вiдносин. Екологiчний фактор повинен враховуватися в процесi вибору та наукового обгрунтування економiчно доцiльного розмiщення п/с регiону. Головна увага маi зосереджуватися на об¢iктах, що i потенцiйними чи фактичними забруднювачами навк сер. При цьому повиннi опрацьовуватися програми безпечного проживання на територiях з пiдвищеною екологiчною напруженiстю чи програми адаптацii та реабiлiтацii нас-ня до несприятливих екологiчних умов. Однiiю з принципових закономiрностей i вiдповiднiсть розмiщення п/с вимогам нац-i ек-i безпеки.Рiвень ек безпеки держави, що визначаiться саме фактором РПС, залежить вiд: рiвня забезп власних потреб у мiнерально-сировиннх та енергетичних ресурсах; галузевоi i вир-i стр-ри госп-х комплексiв; завершеностi технологiчних циклiв вир-в; iнтегрованостi в свiтовий ек-й простiр. Укр нал до кр свiту. В яких склалася висока залежнiсть розвитку мат-го в-ва вiд мiнер-сиров бази. Тут виробляiться близько 5% свiтового обсягу мiнерально-сировинних ресурсiв. В цiлому наявна мiнерально-сировинна база спроможна забезпечити збалансований розвиток базових галузей пр-стi та АПК, надходження валютних коштiв. Разом з тим iснуi висока залежнiсть Украiни вiд iмпорту енергоносiiв. Крiм того, за рах власного в-ва лише наполовину задовольняються потреби в хiмiчному обл-нi, електротехнiчних та кабельних виробах, лiсоматерiалах, продукцii целюлозно-паперовоi, текстильноi та медичноi пр-стi. Вагомими перешкодами на шляху до зростанн ек-i безпеки Укр i диспропорцii у РПС регiонiв. Недосконалiсть галузевоi стр-ри бiльшостi регiональних госп комплексiв та незавершенiсть технологiчних циклiв тих вир-в, що визначають спецiалiзацiю певних територiй, спричиняють необхiднiсть радикальних структурних перетворень. Тiльки через структурнi змiни та пiдвищення конкурентоспроможностi власного в-ва можна сприяти змiцненню ек безпеки Укр таii входженню од системи свiтових госп-х зв¢язкiвВа як рiноправного партнера. Важливою закономiрнiстю i планомiрнiсть i керованiсть у розмiщеннi i розвитку п/с, що грунтуiться на теоретичних засадах тАЬпланування розвиткутАЭ як синтезу державного регулювання, iндикативного планування та економiчноi прогнозування. Планування розвитку, в т.ч. i п/с.Ва В Укр в теперiшнiй час щороку розробляiться Державна програма ек-го i соц розвитку держави, самостiйними роздiлами якоi i аналогiчнi програми, що формуються в областях. В обласних програмах наводиться: загальна хар-ка демографiчних процесiв, стан госп-i сис-ми областi, зовнек дiяльнiсть, хар-ка екологiчноi ситуацii, залучення iноземних iнвестицiй тощо. Одним з iнструментiв забезпечення планомiрного розвитку п/с i Державнi програми соц-ек розвитку регiонiв, якi розробляються вiдповiдно до постанов Кабiнету мiнiстрiв Украiни. Головна мет iх розробки тАУ формування на тер регоiну ефективного госп комплексу на основi рац-го використання наявного ресурсного потенцiалу територii. Цi програми дають змогу Кабмiну Укр, вiдповiдним мiнiстерствам та вiдомствам приймати обгрунтованi рiшення щодо регiональноi ек полiтики з урах спецiалiзацii певних територii, iх природно-клiмат умов, ресурсних можливостей та соц особливостей. Вiдповiдно до прийнятих урядових постанов в Укр ведеться пiдготовка середньострокових до 2000р. та довгострокових на 10-15рокiв прогнозiв ек-го та соц-го розвитку краiни. Керованiсть процесу розм i розвитку п/с Укр та ii регiонiв забезпечуiться шляхом проведення вiдповiдноi промисловоi, аграрноi, структурноi, iнвестицiйноi, фiнансово-кредитноi та соцiальноi полiтики органами державного упр-ня та мiсцевого самоврядування. ЗУ тАЬПро мiсцеве самоврядування в УкраiнiтАЭ виконавчим органами сiльських,селищних i мiських рад надаються широкi повноваження у сферi ек-го та соц-го розвитку. Важливою закономiрнiстю, що об¢iктивно зумовлена умовами ринкового господ-ня, i орiiнтацiя в процесi вирiшення конкретних питань щодо розмiщення п/с на забезпечення високоi конкурентоздатностi пр-цii, яка значною мiрою залежить вiд прийнятого варiанта розмiщення нових виробничиз чи соц-культ об¢iктiв та напрямiв удосконалення iснуючоi стр-ри господарства регiону. Ця закономiрнiсть базуiться на врахуваннi спцифiки ринковоi кон¢юктури, в основi якоi тАУ кiлькiсне i якiсне спiввiдношення попиту i пропозицii не тiльки на товарному ринку, а й на ринку роб сили, ринку капiталу тощо. Якщо коливання ринковоi кон¢юктури короткотермiновi, то iх вплив на розвиток п/с не iстотний чи повнiстю вiдсутнiй. РЖ навпаки, суттiвi змiни ринковоi кон¢юнкуриВа та iх довготривалий характер спричиняють необхiднiсть радикальних зрушень у територiальнiй стр-рi господарства. Прикладом стiйкоi незбалансованостi попиту на рбочу силу та ii пропозицii може слугувати ринок працi захiдних областей Украiни, якi традицiйно вiдносять до трудонадлишкових регiонiв держави. Досягнення збалансованостi вимагаi пiднесення рiвня попиту на роб силу через введення в дiю нових промислових, с/г-х та iнфраструктурних об¢iктiв вiдповiдно до професiйно-квалiфiкацiйних характеристик основного резерву роб сили. Результатисною закономiрнiстю РПС виступаi забезпечення його високоi економiчноi ефективностi. Безумовно, ефективнiсть залежить вiд цiлого спектра рiзних чинникiв, взаiмодiя яких i визначаi кiнцеву ек результативнiсть розмiщення. При цьому ек ефект досягаiться через вдосконалення територiальноi та галузевоi стр-ри госп-го комплексу, рацiональне використання природного i трудового потенцiалу, оптимiзацiю галузевих i мiжгалузевих зв¢язкiв тощо. РЖснують рiзнi методи оцiнки ефекту вiд економii витрат за рахунок оптимального РПС; найпоширенiший з них тАУ це пiдсумовування ефекту, що обчислюiться для окремих галузей. Певнi уявлення щодо ефективностi РПС регiону даi система таких показникiв: спiввiдношення за чисельнiстю зайнятих мiж спецiалiзованими, обслуговуючими та допомiжними галузями; питома вага госп-го комплексу регiону у валовому внутрiшньому продуктi чи нац-му доходi у зiставленнi з його питомою вагою в трудових ресурсах, основних виробничих фондах, iнвестицiйних ресурсах; рiвень та динамiка продуктивностi суспiльноi працi в регiонi; забезпеченiсть нас-ня закладами соцiальноi iнфраструктури та iн.

Основнi принципи розмiщення продуктивних сил, iх суть та значення.

Розмiщення i розвиток п/с здiйснюються на основi певних принципiв. Принципи розмiщенняВа п/с тАУ це науково обгрунтованi iдеi i положення, якими керуються в практичнiй дiяльностi при вирiшеннi конкретних питань щодо розташування нових об¢iктiв, вдосконалення територiальноi i галузевоi стр-ри госп комплексу регiону, опрацюваннi окремих напрямiв регiональноi полiтики. Принципи розмiщення i розвитку п/с регiону випливають iз закономiрностей, виражають суспiльно необхiднi потреби i забезпечують ефективнiсть регiонального розвитку. Вони являють собою сукупнiсть головних iдей та вихiдних положень, що формують першооснову розмiщення п/с. Отже, принципи тАУ це результат пiзнання особливостей дii закономiрностей розмiщення окремих об¢iктiв, галузей та територiальних госп-х комплексiв. РЖснують твердження, згiдно з якими принципи розмiщення п/с тАУ це правила дiяльностi та упр-ня економiкою, економiчна полiтика держави в реалiзацii законiв розмiщення. Доцiльно виокремити такi найважливiшi принципи розмiщення i розвитку п/с, якi повиннi використовуватися в практичнiй дiяльностi. 1)принцип рацiонального розмiщення в-ва передбачаi всебiчне врахування ек-х, демографiчних, соц-х та екологiчних передумов i факторiв розмiщення п/с з прiоритетнiстю соц-х та екологiчних чинникiв. Його реалiзацiя i господарськiй дiяльностi означаi: наближення матерiаломiстких, енергомiстких, водомiстких вир-в до джерел вiдповiдноi сировини, палива i енергii, водних ресурсiв; наближення вир-в низкотранспортабельноi пр-цii до мiсць ii споживання; уникнення зустрiчних перевезень однотипноi пр-цii, сировини i палива з одного регiону в iнший. 2)принцип збалансованостi i пропорцiйностi означаi таке розмiщення в-ва,за якого: стр-ра госп комплексу i оптимальною, тобто пiдтримуються економiчно доцiльнi пропорцii мiж галузями спецiалiзацii, допомiжними i обслуговуючими галузями; iснуi певна вiдповiдальнiсть мiж сировинною базою, наявнiстю земельних, водних, енергетичних, трудових ресурсiв та iснуючими виробничими потужностями; задовольняються споживчi потреби населення в товарах i послугах. 3)Принип забезпеченя екологiчноi рiвноваги передбачаi формуваня екологобезпечного типу господарювання, рацiональне використання природно-ресурсногоВа i трудового потенцiалу регiону; при виборi можливих варiантiв розмiщення в-ва перевага надаiться тим з них, якi не спричиняють екологiчноi напруженостi на певнiй територii. 4)принцип вирiвнювання рiвнiв ек-го розвитку р-нiв та областей передбачаi зближення територiй за iнтегральними показниками, що хар-ть кiнцеву результативнiсть iх госп дiяльностi (напр, нац доход на душу нас-ня). Реалiзацiя цього принципу грунтуiться на всебiчному розвитку регiональноi iнтеграцii, використаннi переваг територiальноi концентрацii в-ва, активнiй державнiй регiональнiй полiтицi. 5)принцип урахування мiжнародного територiального подiлу працi означаi, що кожна держава розвиваi тi в-ва, для яких вона маi найкращi природнi та ек умови. А виготовлена пр-цiя i конкурентоспроможною на свiтовому ринку. При цьому враховуються i iнтереси iнтеграцii в свiтовий ек-й простiр. Прiоритетнiсть викладених вище принципiв визначаiться загальною стратегiiю ек-го розвитку держави. На суч етапi на перший план виступають соцiально та екологiчно спрямованi принципи розмiщення i розвитку п/с. Проте не втрачають своii актуальностi й iншi принципи.

Основнi фактори РПС, iх суть.

Закономiрностi i принципи втiлюються в практику РПС через врахування конкретних факторiв, що впливають як на розмiщення окремих об¢iктiв, так i на формування територiалльно-виробничих комплексiв. Пiд факторами розмiщення розумiють сукупнiсть аргументiв (причин), що зумовлюють вибiр мiсця для окремих п-в, iх груп i галузей. Усi фактори РПС можуть бути представленi такими основними укрупненими групами: природно-географiчнi, геополiтичнi, демоекономiчнi, соцiально-економiчнi та технiко-економiчнi. 1)Природно-географiчнi фактори включають характеристику природно-клiматичних умов та економiчнц оцiнку природних ресурсiв. В Украiнi з розвiдкою, видобутком та переробкою рiноманiтних корисних копалин пов¢язанеВа близько 45% усiх промислових п-в i до 20% трудових ресурсiв. Екстенсивне некомплексне використанн багатьох родовищ призвело до передчасного вiдпрацювання промислових запасiв цiнноi мiнеральноi сировини. Кризовий стан з енергоносiями i прямим наслiдком невиправдано високих темпiв iх видобутку з легкодоступних родовищ у роки iснування СРСР. Внаслiдок недосконалостi технологii видобування та переробки мiн сировини, некомплексного освоiння родовищ у надрах сьогоднi залишаiться i губиться: розвiданих запасiв нафти тАУ 70%, солей тАУ 50%, вугiлля тАУ 40%, металiв тАУ 25%. Для рац розмiщ п/с Укр необхiдно: визначити потреби суспiльного в-ва в мiнер-сир та паливно-енер ресурсах з позицiй збалансованостi, достатньоi необхiдностi, комплексностi та екологiчноi безпеки; розробити екологiчни вимогиВа до охорони i рацiонального використання надр у нових ек-х умовах. Сучасне викорисатння земельних, водних i лiсових ресурсiв Укр не вiдповiдаi вимогам рацiонального природокористування. Тому в перспективi для посилення позитивного впливу цiii групи факторiв на РПС необхiдно сформувати високоефективну систему водо-, земле- та лiсокористування. 2)Геополiтичнi фактори розвитку i розм п/с охоплюють: географiчне положення територii; конкурентнi переваги вiтчизняних товаровиробникiв у системi свiтового господарства; модель iнтеграцii в свiтовий ек-й простiр. В цiлому географiчне положення Укр i сприятливим для ек розвитку. Дiя геополiтичних факторiв забезпечуi iнтеграцiю п/с краiни чи певного регiону в стр-ру свiтового ек простору i мiжнародного подiлу працi на основi розвитку рiзних форм зовнiшньоек-х зв¢язкiв. При цьому визначальну роль вiдiграють певнi конкурентнi переваги держави в свiтогосподарськiй сферi, якi залежать вiд рiвня ефективностi використання природно-ресурсного потенцiалу, стр-ри економiки, курсу зовнiшньоек-i полiтики. В суч сис-мi свiтового госп-ва зовнiшньоек зв¢язки нац-х економiк охоплюють ширший, нiж ранiше спектр взаiмодiй: торговельний обмiн перерiс у науково-технологiчне та iнвестицiйне спiвробiтництво. Склалася нова модель таких зв¢язкiв тАУ виробничо-iнвестицiйна, в якiй важливе мiсце посiдаi не тiльки зовнiшня торгiвля, а й спiвробiтництво по всiх ланках виробничо-технiчного прогресу з винесенням частини з них за нацiональнi межi. Для Укр вихiд на свiтовий ринок пов¢язаний з формуваням конкурентоспроможноi нац ек-ки, що вимагаi докорiнноi змiни терит-галузевоi стр-ри регiональних господарських комплексiв, пiдвищення питомоi ваги вир-в з виоским ступенем переробки сировини, зниження залежностi вiд iмпорту енергоносiiв, створення нових вр-в для забезпечення власних потреб у товарах широкого вжитку. Вирiшення цих надзвичайно складних завдань потребуi реалiзацii принципово нових пiдходiв до обгрунтування розмiщення нових вир-в.3)Демоекономiчнi фактори розмiщення i розвитку п/с включають: загальну чисельнiсть нас-ня, його стр-ру, режим вiдтворення та територiальнi особливостi розмiщення; чисельнiсть трудових ресурсiв, iх терит особл-тi розм; чисельнiсть трудових ресурсiв, iх територ-галузевий розподiл та якiснi хар-ки; чисельнiсть роб сили, основнi форми ii зайнятостi, рiвень зареiстрованого i прихованого безробiття; мобiльнiсть роб сили та форми ii ек руху. Комплексний аналiз демоек факторiв дозволяi оцiнити рiвень трудозабезпеченостi певних територiй, а вiдтак i можливостей розмiщення нових вир-в чи доцiльностi скорочення дiючих у зв¢язку з погiршенням екологiчноi ситуацii, низькою рентабельнiстю, необхiднiстю реструктуризацii господ комплексу тощо. Цi фактори чинять вагомий вплив на розмiщ трудо- та наукомiстких галузей промисловостi, а також тих галузей, якi потребують роб сили певного професiйно-квалiфiкацiйного складу. У зв¢язку iз змiною соц-ек ситуацii в державi та появою значного контингенту незайнятого населення ця обставина також враховуiться при вирiшеннi питання щодо розвитку рiзних форм територiальноi органiзацii п/с. Зокрема, формування вiльних ек зон сприяi пiднесенню дiловоi активностi нас-ня, зростанню рiвня зайнятостi та вiдповiдно скороченню рiзних форм безробiття, особливо соцiально небезпечних. Основнi проблеми демоек-го розвитку Укр, якi iстотно впливають на характер розмiщення i розв п/с, полягають у: рiзкому падiннi показникiв народжуваностi, погiршення показникiв шлюбностi, високiй дитячiй смертностi, особливо на першому роцi життя; низькiй порiвняно iз показниками розвинутих краiн свiту середнiй тривалостi життя; несприятливiй, з т.з. потреб суч економiки, вiковiй стр-рi нас-ня4 високому рiвнi смертностi з причин виробничого травматизму; зростаннi ек-го навантаження на працездатне нас-ня з боку осiб, що вийшли за межi працездатного вiку; збiльшеннi к-тi територiй з вiд¢iмним природним приростом нас-ня внаслiдок перевищення смертностi над народжуванiстю. 4)Соц-ек фактори розмiщення i розв п/с охоплюють: рiвень ровитку соц iнфрастр-ри, що задовольняi потреби нас-ня в освiтi, охоронi здоров¢я, сферi послуг та житлово-комунальному обслуговуваннi; стан навк сер i природоохоронну дiяльнiсть; санiтарно-гiгiiнiчнi умови працi. З розвитком п/с актуальнiсть соц-ек факторiв постiйно зростаi. В площинi практичних дiй це означаi необхiднiсть створення потужного iнфраструктурного потенцiалу всiii соц сфери та вирiшення питань щодо задоволення вiдповiдних соц потреб населення. Важливо досягти внутрiрегiональноi збалансованостi в ек-му i соц-му розвитку, i в першу чергу на рiвнi мiських i сiльських поселень. Великi мiста i промисловi центри мають розвиавтися на основi модернiзацii, реконструкцii та екологiзацii в-ва, прискореного розвитку соц iнфраструктури, рац-го викор мiських територiй. Для середнiх i малих мiських поселень першочергове зн-ня маi змiцнення промисловоi бази та соц iнфрастр-ри. Особливо гострою i проблема створення на селi розвинутоi мережi закладiв соц сфери. Цьому спрятиме реалiзацiя широкомасштабних заходiв щодо соцiально-ек розвитку сiльських поселень вiдповiдно до Нацiон-i програми вiдродження села. За суч ек ситуацii, крiм традицiйних цiелй, соцiально-ек фактори розмiщення i розвитку п/с повиннi забезпечити: зменшеня масштабiв бiдностi та посилення соцiального захисту населення, розширення продуктивноi зайнятостi нас-ня i скорочення безробiття, сприяння соцiальнiй iнтеграцii. 5)Технiко-ек фактори включають: основнi напрями НТП та конкретнi форми впровадження його результатiв у практику господарювання, форми суспiльноi органiзацii в-ва та рiвень розвитку транспортноi системи. Сукупна дiя цих факторiв створюi можливостi для рiвномiрного розмiщення п/с на основi зниження трудо-, фондо- i матерiаломiсткостi в-ва, встановлення рацiональних мiжгалузевих та внутрiгалузевих зв¢язкiв, забезпечення ефективного використання усiх видiв ресурсiв.

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England