Трипольская культура

Реферат виконав студент ** гр.ФМРД

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Одеський державний економiчний унiверситет

Кафедра: iсторii Украiни

Одеса ОДЕУ 2003

Вступ

До того, як я почну друкувати цей реферат, хотiлося б сказати декiлька слiв про нього.

По-перше, чому вiн буде написаний саме на цю тему?

Тема малодослiджена, з безлiччю гiпотез щодо походження трипiльцiв, розвитку iхньоi культури, а отже, просто цiкава.

Я давно вже намагалася прочитати книги з цiii теми, але нiяк не виходило, оскiльки, щоб iх врештi-решт дiстати (а це було важко), потрiбно було багато вiльного часу, який зтАЩявився лише на тижнi самостiйноi роботи.

Я зацiкавлена гiпотезою про те, що нашi предки словтАЩяни пiшли вiд трипiльцiв, i хотiлося б самiй побачити, чи маi така гiпотеза реальне пiдТСрунтя, а якщо так, то яке?

По-друге, яка ж мета моii роботи?

Поповнити своi знання з обраноi теми.

Узагальнити своi знання з обраноi теми.

Пiд час написання цiii роботи я буду використовувати:

Пiдручник, який менi допоможе систематизувати знання.

Книги з обраноi теми, якi допоможуть поглибити знання.

Книги, в яких написано про побут словтАЩян та украiнського народу, якi допоможуть менi зрозумiти, чи дiйсно словтАЩяни i нащадками трипiльцiв.

От, мабуть, це i все, що хотiла сказати у вступi. Переходжу до головноi частини.

Те, що потрiбно знати про трипiльську культуру

Вiдкриття та дослiдження трипiльськоi культури

ХРЖХ та початок ХХ столiття iнколи називають часом археологiчних вiдкриттiв. Саме тодi Г.Шлiманн розкопав Трою, Мiкени, Тiрiнф, А.Еванс виявив залишки палацовоi держави, яку назвав мiнойською, а також записiв (лiнiйне письмо А i Б). В Украiнi теж було зроблено багато дослiджень, i особливу увагу привернули до себе роботи В.Хвойки, який з 1893 року проводив розкопи в Киiвi на вулицi Кирилiвськiй, i цi знахiдки були вiдмiннi вiд знайдених ранiше. Незабаром у 1896 роцi В.Хвойка проводить розкопи i в селi Трипiлля, де виявляi памтАЩятки тiii ж культури, що й знайдена ним у Киiвi. Звiдти, вiд назви села, i пiшла назва культури тАУ трипiльська.

Величезний iнтерес до знахiдок проявили такi iсторики, як Е.Штерн (1901-1902 р. тАУ розкопав памтАЩятки аналогiчного характеру), В.Б.Антонович i Хв.Вовк. Пiзнiше, у радянський час, цю культуру дослiджували такi вченi, як Т.Пассек, С.Бiбiков, РД.Черниш, В.Маркевич, В.Збенович, та дослiджувалась вже переважно територiя Румунii i схiдноi Украiни, де, за думкою цих учених, ця культура зароджувалась.

У наш час трипiльську культуру дослiджують такi вченi, як Н.Бурдо та Л.Кульчицька.

Проблема походження трипiльськоi культури

РЖснують рiзнi думки щодо походження трипiльськоi культури. За В.Хвойкою, наприклад, це було автохтонне населення (предки словтАЩян), яке жило на територii Середньоi Надднiпрянщини.[1]
Чи i така думка абсолютно вiрною? Адже автохтонна культура, яка iснувала до трипiльськоi, була вiдкрита лише у 40-50х роках ХХ столiття украiнським археологом В.Даниленком, i лише тодi стало можливим говорити про ii спорiдненiсть з трипiльською. Крiм того, за П.Третьяковим, прослов'яни у IV-III тисячолiттях до н.е. iснували на пiвнiчнiших землях. Тому, напевно, гiпотеза В.Маркевича та В.Даниленка, за якою мiсцевi племена днiстровського варiанту буго-днiстровськоi культури були швидко асимiльованi боянськими (балкано-дунайськими) прийшлими племенами, i трипiльська культура тАУ не що iнше, як синтез цих двох культур, здаiться бiльш ймовiрною. Внесок до цiii теорii зробив i В.Збенович, який приiднався до думки своiх попередникiв, але доводив вiдсутнiсть впливу буго-днiстровськоi культури, що також цiлком можливо.[2]

Крiм такоi, можна видiлити ще одну гiпотезу. На думку Ф.Бiляшiвського, О.Спiцина та В.Городцова, тАЬкультура проникла з пiвдня через Егейське та Мармурове моря з берегiв Малоi Азii або через Середземне море з Фiнiкii або РДгипту, i в розмальованiй керамiцi вiдчуваiться вплив СходутАЭ. РЖсторик радянського часу М.Марр стверджуi, що предками трипiльцiв i пелазги, якi прийшли з Пiвнiчного Кавказу Чорним морем, а до того ще були тАЬсусiдамитАЭ етрускiв, що мешкали на територii Пiвденного Кавказу.[3]

Перiодизацiя трипiльськоi культури

За В.Хвойкою трипiльська культура i мiстком мiж епохами каменю та бронзи, тому вiрно було б видiляти в нiй 2 перiоди: перший звтАЩязаний з камтАЩяним вiком, другий тАУ з вiком мiдним. Перший тАУ перiод примiтивностi у формах посуду, використання знарядь працi з кременю або каменю. У цей час бiльше розвинено землеробство, а скотарства майже немаi. Бiльш розвиненими галузями були полювання, рибальство, збиральництво. Селилися здебiльшого бiля води, в землянках чи наземних глинобитних будинках. Для цього поселення характернi такi поселення, як Лука-Врублевецька, Бернашiвка на Днiстрi, ПтАЩянишкiв коло Уманi, Ленкiвцi, Солончани та iншi. Другий - перiод використання знарядь працi i зброi з мiдi, менш примiтивноi керамiки. Крiм того, вже починають закрiплюватися патрiархально-родовi вiдносини, хоча i думка, що такi вiдносини виникли ранiше внаслiдок того, що чоловiки вже тодi грали велику роль у скотарствi та полюваннi, крiм того, лiсний характер землеробства потребував великих затрат сил, що було неможливо для жiнки. Найбiльш великими поселеннями того часу були Усатове (бiля сучасноi Одеси) i коло Городська (Житомирська область).[4]

РЖснуi також iнший тип перiодизацii Т.Пассека, який складаiться з трьох етапiв: раннього, середнього i пiзнього в залежностi вiд зародження, розквiту чи занепаду цивiлiзацii. Ця перiодизацiя стосуiться трипiльсько-кукутенськоi спiльноти, частиною якоi i культура, яку я дослiджую.

Як зникла трипiльська культура

Ще й досi неясно, як зникла трипiльська культура. Радянськi вченi Т.Пассек i Т.Бiлановська взагалi обминають це питання, говорячи тiльки про взаiмозвтАЩязки трипiльцiв з племенами середньоднiпровськоi культури на Сходi, Волинсько-Подiльськоi мегалiтичноi культури тАУ на заходi, пiзньострiчковоi i шнуровоi керамiки на пiвнiчному заходi. [5]

Менi вiдома поки що одна теорiя зникнення трипiльцiв. Це змiшення iх з iншими племенами. Якими? За В.Г. Збеновичем це нiбито племена середньоднiпровськоi культури на сходi, оскiльки iх керамiка та побутовi речi дуже схожi на тi, що вироблялися колись трипiльцями.[6]

Житла

На територii Трипiлля зустрiчалося два типи жител.

По-перше, це землянки. Землянками називалися заглибленi житла глибиною 0.6-1.5м, якi складалися з жилоi частини i господарських ям. У планi цi тАЬбудiвлiтАЭ нагадували напiввiсiмку чи вiсiмку. Стiни iх були пологi, дно нерiвне. У кожному з таких жител знаходилось по два-три вогнища.

По-друге, це наземнi глинобитнi житла. Це був великий будинок метрiв у 20, що складався з 4-5 кiмнаток-камер, у кожнiй з яких була пiч. Також було 2 камери без печей: одна тАУ ВлсiниВ», iнша тАУ комора для зерна. У камерi з пiччю налiво проти печi мiстилося пiдвищення з посудом, проти входу тАУ жертовник у формi грецького хреста, а над ним тАУ маленьке округле вiкно. Технiка будiвництва таких жител була на високому рiвнi розвитку. Мiсце для будiвництва згладжували, а потiм на цю поверхню клали деревянi плахи, якi обмазувались глиною, iнколи декiлька раз. Потiм цю глину обпалювали. Покрiвля мала 2 схили i обмазувалась соломою. Такi будiвлi нерiдко розташовувались колом, що могло вказувати на iснування у трипiльцiв перших релiгiйних вiрувань. [7]

Призначення цих жител ще й досi неясне. Так, В.Хвойка вважав, що глинобитнi житла були спорудженнями поховного характеру, Вл домами мертвихВ». За В.Збеновичем, навпаки, глинобитнi будiвлi були стацiонарними житлами трипiльцiв, а землянки будувались лише на ранньому етапi заснування поселення.[8]

Господарство

Землеробство

Ця галузь господарства була найрозвинутiшою у трипiльцiв, особливо в раннiй перiод. Навiть тодi оброблялося не менш як чотири види сiльськогосподарських культур (в основному пшениця, жито, овес). Участки знаходилися близько вiд поселень. Було вiдоме мотичне землеробство. Крiм мотик, вироблених з лосячого чи оленячого рога, використовувалися i серпи, але iх знайдена невелика кiлькiсть, тому, можливо, землероби здебiльшого збирали колосся руками. [9]
Звичайно, екстенсивне ведення господарства призводило до виснаження грунтiв, i тому трипiльцям приходилося кожнi 30-60 рокiв залишати заснованi поселення й освоювати новi землi.[10]

Для переробки продуктiв землеробства використовувалися зернотерки, якi складалися з двох частин, вернього i нижнього каменiв. Ймовiрно, що це було роботою для жiнок, i доказом тому i знайденi у трипiльських хатах фiгурки жiнок, якi мололи зерно (див. зноску 9).

Скотарство

Звичайно, землеробство завжди залишалось для трипiльцiв основним видом господарства, але воно завдяки нечастим врожаям не могло повною мiрою задовольнити потреби племен. Тому паралельно з землеробством розвивалося скотарство, а також такi невiдтворюючi види господарства, як рибальство, мисливство, збиральництво.

Про iснування скотарства свiдчать знахiдки кiсток тварин. Так, на Коломийщинi знайдено кiстки бикiв, а також корiв i овець (хоча iхня кiлькiсть була значно меншою), а в ХалептАЩi та Усатовi тАУ свиней. Також ймовiрно, що на той час уже був приручений кiнь, а також собака. Про iснування скотарства свiдчить i знаходження таких керамiчних виробiв, як сосуди зi стiнками в дiрках. Ймовiрно, що вони використовувалися для виготовлення творогу й сиру.[11]

Також, крiм кiсток, було знайдено мiфологiчнi зображення таких iстот. Так, наприклад, це фантастичнi фiгури бикiв з кiгтями з Петрен, виконанi чорною фарбою, що свiдчить, можливо, про те, що у трипiльцiв,як i в середземноморських народiв, iснував культ бика. [12]

Полювання

Ця галузь господарства грала помiтну роль на ранньому етапi розвитку трипiльськоi культури, хоча меншу в порiвняннi з полюванням. Про це нам говорить той факт, що кiсток диких тварин знайдено в два рази менше нiж домашнiх (див. зноску 13). Полювали трипiльцi в основному на благородного оленя, лося, косулю, бобра, зайця, використовуючи при цьому такi знаряддя, як наконечники стрiл з кременю, скребки, камтАЩянi сокири-клини.

Займалися також i рибальством, i це теж було характерно бiльш на ранньому етапi, оскiльки для цього були сприятливi умови (поселення бiля рiчок). Ловили здебiльшого щук, сомiв, осетрiв. [13]

Збиральництво

Трипiльцi збирали в основному черепашки прiсноводних молюскiв, залишки яких знайдено в купах смiття бiля будинкiв, якi ще називають тАЬчерепашковими купамитАЭ. Очевидно цi черепашки варили, а потiм iх мясом годували свиней. У давнину черепашки використовувались також для розпису, прикрас.

Збиралися також жолудi, якi сушилися в закритих печах, розтиралися на зернотерках i домiшувалися в тiсто.[14]

Прядiння та ткацтво

Ця галузь була безпосередньо звтАЩязана зi скотарством, i тому логiчно, що, як i скотарство, набула свого розвитку у пiзнiй перiод трипiльськоi культури. Уже тодi тканини пiдкладалися пiд дно керамiчних виробiв, щоб iх легше було вилiпити (Петрени), була вiдома втАЩязка простого панчiшного типу, а матерii вироблялися двох видiв тАУ полотна i килими; також, ймовiрно, трипiльцi вмiли плести сiтi.[15]

Керамiка

Керамiка трипiльцiв i однiiю з найкращих у свiтi, а керамiчнi вироби тАУ просто витвiр мистецтва для того часу.

Керамiчний посуд того часу виготовлявся з гончарськоi глини з домiшками кварцового пiску i черепашок прiсноводних молюскiв. Вiн лiпився без гончарського кола на твердiй основi, товщина його днища переважала товщину стiн, а самi стiни були нерiвномiрноi товщини i не завжди правильноi форми. Великий посуд лiпився з двох окремих частин. Зовнiшня поверхня була рiвною i вкривалася нанесеною до розпису i обпалення червсоною фарбою.

Посуд був розписним i нерозписним.

Розписний подiлявся на:

Виготовлений в одну фарбу. Переважно вона була чорною.

Бiохромний. Посуд в одну чорну фарбу обводився бiлою чи червоною.

Полiхромний.

Нерозписним був переважно посуд для приготування iжi, який, до того ж , ще й був з бiльш товстими стiнками, кольором пiсля обпалення вiд сiрувато-коричневого до темно-червоного.[16]

Крiм фарби на посуд наносився ще й орнамент. На раннiх етапах трипiльськоi культури це був поглибленим спiральний орнамент (схожий на орнамент технiки камарес мiнойського Криту) та канельований. Пiзнiше канельованоi керамiки вже немаi, зате зустрiчаiться керамiка з менш поглибленим орнаментом, а також розписом. Пiзнiй перiод характеризуiться появою мотузкового i штампового орнаменту, характерних для культур епохи бронзи. Посуд для приготування iжi прикрашали дуже бiдним орнаментом; це були зображення людей та тварин.[17]

Духовна культура та уявлення трипiльцiв

Статуетки та зображення

Трипiльськi зображення були здебiльшого жiночими, лише зрiдка чоловiчими. Чому так? Скорiше всього, це було повтАЩязано з iдеями матрiархату. Яке призначення цих фiгур, також залишаiться для нас загадкою. Чи це були тАЬдитячi iграшкитАЭ, чи, може, культовi фiгурки, якi закладалися у фундамент з цiллю оборонити себе вiд злих духiв? Жодна з цих теорiй точно не доведена, тому сказати тут просто нiчого.

Фiгурки були стоячими та сидячими. У сидячих було округле обличчя, рук не було, i ноги вiддiленi одна вiд одноi. Стоячi вiдрiзнялися тим, що мали волосся.

Цi фiгурки у трипiльцiв розмiщалися коло печi-вогнища.[18]

Первiснi уявлення трипiльцiв

На жаль, зараз навряд чи вдасться вiдтворити картину первiсних уявлень трипiльцiв, але дещо иожна дiзнатись з нових дослiджень цiii культури (див. зноску 19)

РЖснування Трипiлля вiдповiдало клiматичнiй фазi атлантику, i початок цiii культури збiгся якраз з iстотними зрушеннями в Сонячнiй системi. Тому можна твердити: населення Трипiлля мало вже усвiдомлювати перiодичнiсть глобальних криз i катаклiзмiв як загибель старого i зародження нового. РЖ декiлька сюжетiв з iхньоi мiфологii доводять це.

По-перше, це стосуiться давнього вiрування про звiрину, яка ковтаi сонце. Хто ж був цiiю звiриною, не дуже ясно. Можливо, це вовк, як, наприклад, в гальськiй мiфологii чи скандинавських сагах. Та скорiше всього, це була змiя, яка, до речi, символiзувала не тiльки кiнець, а й вiдродження свiту в новiй, вищiй якостi. Також змiя символiзувала жiночнiсть. З цього ми можемо сказати, що у трипiльцiв було циклiчне уявлення про час. Вони представляли його собi як безкiнечну дорогу, що рухаiться навколо центру Всесвiту. Цим , мабуть, i пояснюiться спiральний орнамент трипiльцiв, де спiраль символiзуi такий шлях.[19]

Поховання

Поховання , мабуть, належить до однiii з обрядових дiй трипiльцiв, яку ми можемо дослiдити найбiльш детально з усiх iнших.

Та це стосуiться пiзнiх поховань, де, на вiдмiну вiд раннiх, труп не спалювався, а ховався в скорченому виглядi. Такi були вiдомi, наприклад, пiд Одесою (Красна Слобiдка), Херсоном (Бiлозiрка), в Усатовi. У центрi ховався голова сiмi (тодi це був уже чоловiк), а бiля нього тАУ жiнка та дiти. Цей курган був оточений iншими курганами з камiння (кромлехи), де були похованi зображення людей i тварин. Крiм того, iснували ще й ями для iнших членiв родовоi органiзацii, вмерлих на сторонi тАУ так званi кенотафи.

Що ж могло це символiзувати? Мабуть, у пiзнiх трипiльцiв вже iснувало уявлення про те, що людина з одного свiту переходила в iнший, перенароджувалась, i тому ховали ii у скорченому виглядi, що нагадував ембрiон.[20]

Чи були трипiльцi пращурами слов
тАЩян

Сказати, чи трипiльцi були пращурами словтАЩян, дуже важко, оскiльки про них не залишилось нiяких писемних згадок про них. Звичайно, побут iх багато в чому схожий на словтАЩянський. Так, словтАЩяни теж будували хати з глини, хоча цi хати були однокiмнатними i розташовувались хаотично. Цiкаво, що технологiя будiвництва з глини й дерну зберiглася навiть у XVII-XVIII столiттяx, як зазначаi Хв.Вовк, i такого роду будiвлi можна бачити вже в передмiстях Днiпропетровська.[21]

Поселення словтАЩян, як i трипiльськi, перебували на одному й тому ж мiсцi недовго, i це пояснювалось пiдсiчно-вогневою системою землеробства, коли потрiбно було йти на новi землi через виснаження старих грунтiв. [22]

Посуд словтАЩяни лiпили руками, але на вiдмiну вiд трипiльського, вiн був простiшим в планi орнаменту, мав бiльш округлi форми, коротше кажучи, майже не був схожим на трипiльськiй.

Звичайно, за матерiальними знахiдками бiльш-менш можна визначити спорiдненiсть трипiльцiв зi словтАЩянами, а от говорити про те, чи i трипiльцi iхнiми (чи нашими) родичами , з точнiстю ще не наважився нiхто. В.Хвойка був упевнений, що трипiльцi тАУ предки протословтАЩян, за П.Третьяковим словтАЩяни жили пiвнiчнiше i десь столiттi в РЖРЖРЖ-РЖРЖ змiшалися з трипiльцями, i навiть думки про те, що це були кельти. Тобто, це питання залишаiться вiдкритим. Чи розкриiться воно колись?

Висновки

Якi висновки я можу зробити пiсля того, як написала цей реферат?

Трипiльська культура як один iз феноменiв, була вiдкрита наприкiнцi 19 столiття археологом В.Хвойкою, i з тих пiр дослiджувалась багатьма ученими, у тому числi радянськими (Т.Пассек, В.Бiлановська), пострадянськими (Н.Бурдо, Л.Кульчицька) та iншими.

РД три можливi теорii виникнення трипiльськоi культури: суто автохтонна (В.Хвойки), асимiляцiя автохтонного населення з прийшлими племенами (В.Збеновича) та прийшлих племен, що оселилися на тих землях (М.Марра).

РД два основнi види перiодизацii трипiльськоi культури: перiодизацiя В.Хвойки (два перiоди: перший тАУ звязаний з камяним вiком, другий тАУ з вiком мiдним) та Т.Пассека (три перiоди в залежностi вiд виникнення, розвитку та занепаду трипiльськоi культури).

Зникли трипiльцi, очевидно, тому, що змiшалися з iншою культурою, мабуть, це була середньоднiпровська культура на сходi.

У трипiльцiв було добре розвинене господарство. Землеробство становило наййбiльшу його частку, система ведення його була пiдсiчно-вогневою, тому часто потрiбно було змiнювати землi, що було сприятливим для розселення iхнiх племен на великi територii. Також не вiдставали трипiльцi у скотарствi (особливо на пiзньому етапi), полюваннi, рибальствi, збиральництвi (на ранньому етапi), прядiннi та ткацтвi.

Керамiчнi витвори трипiльцiв i справжнiми витворами мистецтва. Вони дiлилися на пофарбованi (в одну, двi, три фарби) та непофарбованi, а також на орнаментованi та неорнаментованi. Посуд був простий i для приготування iжi, що був майже завжди непофарбованим, але з рослинним чи тваринним орнаментом.

Первiснi уявлення трипiльцiв були, очевидно, звязанi з перiодичними катаклiзмами, викликаними iстотними зрушеннями в Сонячнiй системi пiд час iхнього iснування. Ймовiрно, тодi зявилося уявлення про циклiчнiсть часу, i знайшло своi вiдображення в трипiльськiй керамiцi.

З точнiстю не можна сказати, чи були трипiльцi предками словтАЩян. РЗхнiй побут дуже схожий на наш (словтАЩянський), але i довести спорiдненiсть, не враховуючи теорii про те, що трипiльцi не були автохтонами на наших землях, просто неможливо.

Список литературы

Основнi книги:

Пассек Т. тАУ Трипiльська культура тАУ К., 1941.

Белановская Т.Д. тАУ Трипольская культура тАУ Л., 1958.

Бурдо Н.Б. тАУ Населення раннього етапу Трипiльськоi культури межирiччя Днiстра та Пiвденного Бугу тАУ К., 1993.

Збенович В.Г. тАУ Раннетрипольские племена на територии Украины тАУ К.,1985.

РЖндоiвропа тАУ книга 1-2 рiк 7504 тАУ Такi справи тАУ С.50-53, 88-89.

Пiдручники:

Смолiй В.А. тАУ РЖсторiя Украiни тАУ К., 1997.

Толочко П.П. тАУ Давня iсторiя Украiни, Кн. 1 тАУ К., 1994.

Допомiжнi книги:

Попович М.В. тАУ Мировоззрение древних славян тАУ К., 1985.

Вовк Хв. тАУ Студii з украiнськоi етнографii та антропологii тАУ К.,1995.

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England