Полiтологiя

1. Полiтологiя, як наука, ii мiсце в системi гуманiтарних наук.

2. Полiтологiя як наука, ii обтАЭiкт та предмет.

3. Категорii та закономiрностi полiтологii як науки.

4 системи методiв полiтологiчного пiзнання.

5. Полiтологiя та iншi галузi суспiльствознавства.

6. Основнi завдання та функцii полiтологii.

7 Зростання ролi i значення науки про полiтику на сучасному етапi свiтового соцiального розвитку, полiтичного i духовного оновлення Украiни.

8 Значення полiтологii для формування полiтичноi свiдомостi i культури студентiв.

9. Основнi етапи розвитку полiтичноi науки.

10 Полiтика як соцiальне явище, ii види та залежнiсть вiд рiзних соцiальних факторiв.

11. Система категорiй полiтологii

12. Полiтика, як наука i мистецтво

13. Дiалектика взаiмозвязку полiтики та економiки.

14. . Полiтика ii види

15. . полiтика ii структура та функцii.

16. Змiст етнонацiональноi полiтики

17. Економiчна полiтика

18. Пол. Дiяльнiсть та ii конкретнi форми

19. Конституцiя Украiни про свободу та умови обтАЩiднання громадян у полiтичнi партii.

20. Права людини як критерiй гуманiзму в полiтицi.

21. Формування громадянина в умовах становлення Украiнськоi держави: проблеми та перспективи.

22. Особа як первинний субтАЩiкт i обтАЩiкт полiтики

23 Влада як явище сусп-полiт. Життя

24. Поняття i функцii полiтичноi влади

25. Полiтична та державна влади

26. Умови ефективного функцiонування полiтичноi влади

27. Основнi концепцii влади

28 Проблема формування i функц. Влади в Украiнi.

29. Легiтимнiсть влади, криза легiтимностi та засоби ii вирiшення

30. Демократiя- форма пол. та ек. устрою суп

31. Типи полiтичних систем

32. Полiт система сусп-ва:поняття i структура

33. Становлення громадянського суспiльства в Украiнi

34. Основнi функцii пол. Системи

35. Типи полiтичних систем

36. -Структура пол. Системи

37. Поняття держави та ii головнi ознаки

38.Держава за допомогою права регулюi суспiльнi

39 .Форми державного правлiння та форми державного устрою.

40. Держава як основний елемент полiтичноi системи та ii функцii

41.Правова держава

42. Громадянське суспiльство

43. Полiтичнi режими

44. Полiтичнi режими

44. Визначення демократii, ii види та хар-нi риси.

45. Тоталiтаризм як соцiальний i полiтичний феномен.

46. Партiя як полiтичний iнститут, виникнення та еволюцiя полiтичних партiй.

47. Типи полiтичних партiй.

48. Вiдмiннiсть полiтичних партiй вiд груп iнтересiв,

49 .Полiтичнi партii правоi та правоцентриськоi орiiнтацii

50. Полiтичнi партii центриськоi спрямованостi

51. Функцii i методи груп тиску

52. Типи груп тиску.

53. Партiйнi системи.

54. Полiтичне лiдерство.

55. Полiтична свiдомiсть.

56. Лiбералiзм та неолiбералiзм як пол. течi сучасностi

57. Лiбералiзм та неолiбералiзм як пол. течi сучасностi

58. Концепцiя екологiчного соцiалiзму

59. Фашизм та неофашизм

60. Правий i лiвий екстремiзм як сучасна iдеол-огiя i полiтика.

61. Полiтична думка в Украiнi кiнця 19 - початку 20 ст.

1. . Полiтологiя, як наука, ii мiсце в системi гуманiтарних наук.

Полiтика (гр. роlitikе тАФ мистецтво управлiння державою) тАФ це одне з основних явищ у системi найважливiших сфер життя суспiльства: економiчноi, iдеологiчноi, правовоi, культурноi, релiгiйноi тощо. Термiн ВлполiтикаВ» виник завдяки твору видатного мислителя античного свiту Арiстотеля про державу, правлiння й володарювання, що мав назву ВлПолiтикаВ». полiтика (гр. роlitikе тАФ мистецтво управлiння державою) тАФ це одне з основних явищ у системi найважливiших сфер життя суспiльства: економiчноi, iдеологiчноi, правовоi, культурноi, релiгiйноi тощо Полiтологiя, якою вона i сьогоднi тАФ це явище новiтнього часу. Вона з'явилася на сучасному етапi людськоi цивiлiзацii тАФ у перiод утвердження iндустрiального суспiльства. Органiзацiйне оформлення полiтологiя набула у краiнах Заходу лише пiсля другоi свiтовоi вiйни, бо ще до середини XX ст. у гуманiтарнiй науцi розумiння полiтичноi системи обмежувалося вченням про державу. Полiтична наука стаi самостiйною, почiинаi активно взаiмодiяти з iншими гуманiтарними науками, не розчиняючись у них. Спiд звернути увагу на те, що полiтика виступаi об'iктом вивчення багатьох гуманiтарних дисциплiн. У чому ж полягаi специфiка полiтологii як науки? Щоб вiдповiсти на це запитання потрiбно розрiзняти полiтику у вузькому i широкому розумiннi. Загальне визначення предмета полiтологii можна було б запропонувати таке: полiтологiя у бiльш вузькому розумiннi (загальна теорiя полiтики) вивчаi специфiчну групу закономiрностей вiдносин соцiальних суб'iктiв з приводу влади.

2. Полiтологiя як наука, ii обтАЭiкт та предмет.

РЖснуi цiлий комплекс наук, що вивчають полiтику, якi виникли на межi власне полiтологiчних та iнших суспiльствознавчих знань: полiтичноi фiлософii, полiтичноi соцiологii, полiтичноi iсторii, теорii держави i права, полiтичноi психологii тощо. Разом iз такими дисциплiнами, як полiтична етнографiя, полiтична демографiя, полiтична статистика, еко- й бiополiтологiя, цей комплекс знань створюi полiтичну науку, або полiтологiю у широкому розумiннi.

Поряд iз нею iснуi й полiтологiя у вузькому ii значеннi тАФ як загальна теорiя полiтики. Специфiка теорii полiтики полягаi в тому, що вона. по-перше, спецiально дослiджуi полiтику як цiлiсний об'iкт, i, по-друге, своiм основним предметом маi групу закономiрностей вiдносин соцiальних субтАЩiктiв з приводу влади.

Полiтологiя -це комплексна РЖ самостiйна галузь сусп. наук предметом якоi i аналiз сутностi полiтики як цiлiсного суспiльного явища, визначення основних тенденцiй, закономiрностей, що дiють у рiзних сусп.полiт. системах, розробку обiктивних критерiiв, соц. вимiру полiтики. Можна говорити про цiлий комплекс наук, що вивчаi полiтику РЖ виникли на межi власне полiтолог-х, та iн. суспiльно-знавчих знань: полiт фiлософiя, полiт психологiя т iн Разом з такимидисциплiнами як полiтичнi етнографiя, демографiя, статистика. Цей комплекс знань створив полiт науку або полiтологiю в широкому розумiннi. РЖснуi полiтологiя у вузькому ii значеннбi-як загальна теорiя полiтики. Вiд iнших гуманiт. наук ii вiдрiзняi те, що вона не торкаiться окремих аспектiв полiтики та не вивчаi полiтику поряд з неполiтичн. обiктами. Специфiка теорii полiтики полягаi в том, що вона, по-перше спецiально дослiджуi П як цiлiсний об"iкт i, по-друге, за головний предмет бере групу внутрiшнiх, iманентно властивих тiлькi полiтицi, специфiчних зак-тей владних вiдносин.

3. Категорii та закономiрностi полiтологii як науки.

Необхiдно зазначити, що вихiдний теоретичний матерiал пiзнання будь-якоi науки становлять категорii тАФ найбiльш загальнi фундаментальнi поняття науки, якi вiдбивають найсуттiвiшi риси ii предмета. Категорii розкривають або необхiднi звтАЩязки, вузловi пункти науки, або найсуттiвiшi елементи ii структури. У порiвняннi з iншими суспiльними науками, що дослiджують проблеми полiтичного життя, категорii полiтологii мають конкретнiший характер. Так, наприклад, проблема свiдомостi в соцiологii дослiджуiться як проблема груповоi свiдомостi, в теорii держави й права тАФ як проблема правовоi свiдомостi, а в полiтологii тАФ як проблема полiтичноi свiдомостi.

Серед закономiрностей, що вiдбивають вплив зовнiшнiх факторiв, слiд видiлити полiтико-економiчну. Ця закономiрнiсть вiдбиваi спiввiдношення мiж економiчним базисом суспiльства i полiтичною владою як елементом надбудови.

РЖснуi цiлий комплекс закономiрностей, що вiдбивають дiю внутрiшнiх звтАЩязкiв та тенденцiй полiтичного життя. Це передусiм розширення сфери полiтичного життя й пiдвищення його ролi у суспiльствi, значення народних мас у полiтичному процесi, в розвитку демократii, самоуправлiння, у змiнi полiтичних та державних форм.

До закономiрностей полiтичного життя належать також демократизацiя полiтичних вiдносин, пiдвищення ролi Вллюдського вимiруВ» полiтичних процесiв, ступеня соцiалiзацii, гуманiзацii полiтичних вiдносин, що забезпечують цiлiснiсть суспiльства.

4 системи методiв полiтологiчного пiзнання.

У процесi вивчення полiтичних явищ полiтична наука використовуi рiзнi методи дослiдження. Виходячи з того, що у сферу iнтересiв науки про полiтику входить величезна за своiми масштабами соцiальна практика, полiтологiя використовуi власне всi методи iнших соцiальних наук: фiлософськi, правовi, соцiологiчнi, iсторичнi, математичнi, логiчнi (аналiз, синтез, абстрагування, узагальнення, iндукцiя i дедукцiя, аналогiя й моделювання тощо). РЖз суто теоретичних методiв можна назвати такi: теоретичний експеримент, математична формалiзацiя, гiпотетично-дедуктивний метод, метод поступового руху вiд абстрактного до конкретного, метод iсторичного опису та iн.

Найпоширений серед полiтологiв i дiалектичний метод, який хар-ся конкретно-iстор пiдходом до аналiзу явиш дiйсностi, урахуванням впливу на пол явища багатьох рiзних факторiв, що дiють у сусп-вi,визнанням прiоритетноi дii екон-i сфери життя сусп-ва, розглядом усiх пол-х явищ i подiй у iхньому розвитку.

Також суттiве значення мають системний пiдхiд та структурно-функцiональний аналiз.

Системн-й аналiз полiтологи вважають особливо важливим у пiзнавальному вiдношеннi. Цiннiсть i важливiсть такого пiдходу полягаi у цiлiсному сприйняттi об"iкта досл-ня та загальному аналiзi зв"язкiв мiж окремими елементами в межах широкого цiлого.

У 2-й пол 20 ст. широкого розповс-ня набулв бiхевiористський меотд (спостереженя за поведi-нкою людей).

Найдавнiшi методи - порiвняльнi (зiставлення двох або бiльше полiт обтАЩiк-тiв, якi мають спiльнi характеристики).

Зараз у пол-гii широко застосов-ся емпiрично-соцiологiчнi м, м соцiальноi психологii, статистики, моделюваня тощо

5. Полiтологiя та iншi галузi суспiльствознавства.

Це явище новi-тнього часу. Вона зтАЩявилась на сучасному етапi людськоi дiяльностi у перiод утвер-джен iндустрiального суспiльства коли виникли нетрадицiйнi вiдносини мiж людиною i навколишнiм свiтом. Виникненя де-мократичних iдей що призвело до появи лiберальноi демократii з ii гострим попито-м на полiтологiчнi знання. Це створило ум-ови для появи полiтологii. Ще до середини ХХ обмежувалось вченням про державу, а органiзацiйного оформленя набула у краi-нах Заходу пiсля другоi свiтовоi. Почали зтАЩявлятися працi в яких пiд полiтикою ста-ли розумiти не тiльки життя держави, а й дiяльнiсть полiтичних партiй i iнших полi-тичних iнститутiв. Полiтична наука стала настiльки самостiйною що почала активно взаiмодiяти з iншими гуманiтарними нау-ками. Спостерiгаiтся взаiмодiя полiт дум-ки iз сумiжними галузями знань полiтична наука стаi у розвинутих краiнах повнопра-вною частиною науки як соц iнституту з численими органiзованими проф кадрами, виникають мiжнароднi i нац органiзацii по-лiт думки. Слiд звернути увагу на те що полiтика виступаi обтАЩiктом вивченя бага-тьох гуманiтарних дисциплiн. Полiтику вивчають фiлософiя, соцiологiя, право i де-ржавознавчий, iсторичний, психологiчний

6. Основнi завдання та функцii полiтологii.

Завдання П вираженi в ii функнiях.

Теоре-тико-пiзнавальна реалiзуiтся через вивче-ня, систематизацiю, поясненя, аналiз уза-гальненя й оцiнку полiт явищ. Репрезентуi себе у виглядi сукупностi теоретичних ко-нцепцiй. Полягаi у розробцi основних кон-цептуальних iдей якi пояснюють характер розвитку суспiльства на його рiзних етапах Методологiчна яка визначаi порядок ана-лiз закономiрнестей, методiв, способiв i принципiв теоретичного дослiдженя полi-тики i практичноi реалiзацii набутих знань. Озброiти людину ефективними засобами пiзнаня полiт реальностi, фiлософськими i емпiричного аналiзу. Свiтоглядна- стверд-жуi цiностi, iдеали, норми цивiлiзованоi полiт поведiнки, полiт культури соцiальнтх субтАЩiктiв що сприяють досягненю певного консенсусу в суспiльствi, оптимальному функцiонуванi полiтичних iнститутiв. Ця функцiя сприяi розвитку полiтичного ми-сленя. Важливу роль прогностична функц-iя полягаi у спрямованостi полiтологii на передбаченя шляхiв розвитку полiт проце-сiв рiзних варiантiв полiт поведiнки. Це необхiдно для розробки механiзму рацона-льноi органiзацii полiтичних процесiв, ура-хуваня ресурсiв полiт влади, контроль. По-лiтологiя маi велике виховне значеня.

Полiтичнi вiдносини вiдiграють у суспiльствi так само велику роль, як соцiальнi i економiчнi: вони характеризують тип суспiльноi органiзацii, вiдносини експлуатацii, панування та пiдкорення або спiвробiтництва, взаiмодii i полiтичноi iдностi. На iхнiй харвктер впливають вiдносини, що складаються мiж державою i суспiльством, владою i народом, вiдносини мiж класами, групами та верствами в суспiльствi ( структурна, соцiально-полiтична диференцiацiя суспiльства) та внутрiшньгруповi т, мiжгруповi та мiжiндивiдуальнi вiдносини. На сучасному розвитку Украiни зростаi роль особистостi в полiтицi. Пересiчна людина перестаi бути "гвинтиком" у суспiльно-полiтичному життi краiни, зростаi ii самоусвiдомлення, що тiльки од неi, од того, який вона зробить вибiр на чергових виборах, як вона розумiiться на тому, де правда, а де чорний пiар, од ii згуртування i обiзнанностi своiх прав i обов"язкiв у суспiльствi залежить якiсть життя особистостi, життя майбутнiх поколiнь.

8 Значення полiтологii для формування полiтичноi свiдомостi i культури студентiв.

Полiтологiя - це комплексна наука, яка об"iднуi декiлька суспiльних наук, таких як iсторiя, фiлософiя, соцiологiю, правознавство та психологiя. Студ. - це найосвiдченiша, найактивнiша, наймобальнiша, найсучаснiша верства суспiльства, якi складуть зчасом провiдну основу суспiльно-полiтич. життя та розбудови молодоi держави. Тому вивчення П буде сприяти зростанню свiдомостi i культурного рiвня молодi, виховувати ii моральнiсть та стимулюватиму свiдому пол та економ актавнiсть, сприяти демократиза-цii, сусп-ва, формувати кул-ний, економ-й та

9. Основнi етапи розвитку полiтичноi науки.

Полiтологiя в ii сучасному виглядi тАФ це явище новiтнього часу. Вона виникла на сучасному етапi людськоi цивiлiзацii. Це сталося в перiод утвердження iндустрiального суспiльства, коли разом з бурхливим розвитком наукового знання виникли новi нетрадицiйнi стосунки мiж людиною i навколишнiм свiтом. Новi iсторичнi умови життя породили великий попит на iдеi демократii, яка все бiльше стаi формою органiзацii суспiльно-полiтичного життя. Демократична органiзацiя суспiльства, проте, потребуi проведення такоi державноi полiтики, яка б ТСрунтувалася на наукових полiтичних знаннях, а не на соцiальних утопiях. Вiдповiддю на цю iсторичну необхiднiсть стала поява лiберальноi демократii з ii гострим попитом на полiтологiчнi знання. Лiберальна демократiя створила сприятливi умови для розвитку суспiльно-полiтичноi думки i зокрема полiтологii як науки.

Органiзацiйне оформлення полiтологii вiдбулося в краiнах Заходу лише пiсля Другоi свiтовоi вiйни, бо ще до середини ХХ столiття в гуманiтарнiй науцi розумiння полiтичноi системи обмежувалося вченням про державу. У тi часи тiльки право, насамперед державне й мiжнародне, повнiстю домiнувало в процесi вивчення полiтичних систем. РЖ тiльки пiсля Другоi свiтовоi вiйни зтАЩявилися теоретичнi працi, в яких предметом полiтики стало не тiльки життя держав, а й дiяльнiсть полiтичних партiй, суспiльно-полiтичних рухiв, громадських органiзацiй та iнших полiтичних iнститутiв. Саме тодi остаточно сформувалося поняття сучасноi полiтологii.

Полiтична наука стала настiльки самостiйною, що почала активно спiвпрацювати з iншими гуманiтарними науками, не розчиняючись у них. Тодi ж оформлюються сучаснi методологii суспiльних наук, чiткiше розмежовуються iхнi предметнi сфери, установлюiться взаiмодiя полiтичноi науки iз сумiжними галузями знань; у сферi полiтичноi науки виникаi система наукових шкiл i напрямкiв (дослiдження свiдомоi та пiдсвiдомоi мотивацii полiтики, полiтичноi поведiнки, психологii вольових актiв влади, аналiз зовнiшньоi полiтики, понять полiтичного реалiзму i т.п.); вiдбуваiться, як i в iнших соцiальних науках, спецiалiзацiя наукового знання (дослiдження внутрiшньоi, зовнiшньоi полiтики, полiтичних систем, полiтичного лiдерства, типологii влади та iн.); завершуiться перехiд вiд працi iзольованих груп та окремих учених до органiзацii наукових установ, мережi навчальних закладiв, що готують кадри спецiалiстiв, починаiться видавнича дiяльнiсть, зтАЩявляються спецiалiзованi перiодичнi видання. Полiтична наука стаi в розвинених краiнах повноправною частиною науки як соцiального iнституту з численними та органiзованими кадрами дослiдникiв i учнiв; виникають мiжнароднi та нацiональнi органiзацii полiтичноi науки [3].

10 полiтика як соцiальне явище, ii види та залежнiсть вiд рiзних соцiальних факторiв.

Полiтика (гр. роlitikе тАФ мистецтво управлiння державою) як соц. явище тАУ багатобарвне та складне явище:

це мистецтво управлiння д-вою;

це участь гром-н у справах д-ви (сусп. iнститути та обтАЩiднання гром-н)

напрямок держ. розвитку, завдань, змiсту i дiял. д-ви;

засiб чи iнструмент, за доп. якого в сусп. досяг. iнтереси тих чи iнших соц. груп, класiв, прошаркiв, якi прагнуть до влади чи якi знах. при владi.

П-ка як соц. явище i усвiдомлена дiяльнiсть, спрямована на забезпечення сусп. процесiв, iх регул-ня i розвиток в тому напрямi, якого прагне домiнуюча або опозицiйна група

ОбтАЩiкт п-ки необмежаний, тому iснуi чимало видiв п-ки: За сферою сусп. життя: ек-на, соц-на, куль-на, нац-на, За орiiнтацiiю: внутрiшня i зовнiшня; За масштабами дii: мiжнар., свiтова, локальна, регiональна; За носiями, субтАЩiктами: пол-ка д-ви, партii, сусп. рухiв, сусп. органiзацiй; За термiном дii: постiйна й тимчасова; За цiлями: нейтральна, нац. примирення, тАЬвiдкритих дверейтАЭ, тАЬзалiзноi завiситАЭ, компромiсу, пол-ка однополюсного свiту, багатополюсна пол-ка.

Як одна iз сфер суспiльного життя, п-ка взаiмодii з iншими сферами. Вона залежить вiд них, i, в свою чергу, вона робить iстотний вплив на все людське буття. Тому вивчення полiтичних явищ вимагаi зтАЩясування економiчних та iн. iнтересiв, якими цi явища визначаються, а також всiii системи соцiальних факторiв i протирiч. Соцiальна структура безпосередньо становить пiдвалини полiтики, визначаючи ii субтАЩiкти, iмпульси, iнтереси, характер i спрямування полiтичних процесiв. Залежно вiд соцiальноi структури формуються пол. сили i рухи.

Спецефiчного спрямування набуваi полiтика залежно вiд чисельностi населення, його статевоi структури. Демографiчний факторвизначаi певнi риси i структуру субтАЩiктiв полiтичного процесу. Що стосуiться нацiонального складу населення, то це одна з домiнант полiтичного життя.

РЖстотне мiсце посiдають соцiально- психологiчнi фактори. Саме вони позначаються на полiтичнiй поведiнцi мас та окремих iндивидiв.

Вибiр полiтичних iнститутiв, методiв функцiонування, iх цiлей значною мiрою залежить вiд духовноi культури. Саме дух. к-ра впливаi на характер полiтичноi соцiалiзацii iндивiдiв, систему iхнiх полiт. цiнностей i полiт. позицii.

11. Система категорiй полiтологii

Категорii тАФ найбiльш загальнi фундаментальнi поняття науки, що вiдбивають найсуттiвiшi риси ii предмета. Категорii розкривають або необхiднi зв'язки, вузловi пункти науки, або найсуттiвiшi елементи ii структури. У порiвняннi з iншими суспiльними науками, що дослiджують проблеми полiтичного життя, категорii полiтологii мають конкретнiший характер.

Поряд з фiлософськими та соцiологiчними категорiями в полiтологii використовуються й поняття iнших гуманiтарних наук, наприклад полiтичний устрiй, полiтичний статус, полiтична норма, полiтична етика, полiтична психологiя тощо, а також поняття, якi характеризують конкретнi сторони й процеси полiтичного життя суспiльства й особистостi. До них належать: "полiтична дiяльнiсть", "полiтична активнiсть", "полiтична поведiнка", "електоральна поведiнка", "полiтичне рiшення", "полiтичнi цiнностi", "полiтичне лiдерство", "полiтична роль" тощо.

Водночас полiтологiя як комплексна й самостiйна галузь суспiльних наук не займаiться лише переведенням загальних фiлософських, соцiологiчних та iнших наукових понять у полiтичну сферу. Предметом полiтологii i аналiз сутностi полiтики як цiлiсного су- i спiльного явища: вияв на макро- та мiкрорiвнi ii необхiдних структурних елементiв, внутрiшнiх та зовнiшнiх зв'язкiв та вiдносин; ви- i значення основних тенденцiй i закономiрностей, що дiють у рiзних суспiльно-полiтичних системах; розробка об'iктивних критерiiв соцiального вимiру полiтики⁹.

Полiтика в суспiльному життi виступаi як своiрiдна форма теоретичноi i практичноi дiяльностi класiв, нацiй, соцiальних груп та iндивiдiв, головною метою дiяльностi яких i завоювання, втримання та використання полiтичноi влади. Ось чому, на нашу думку, категорiя "полiтична влада" i центральною категорiiю полiтологii й полiтики як сфери дiяльностi.

12. Полiтика, як наука i мистецтво.

Слiд зазначити, що суть полiтики визначаiться двоiстим характером цього явища.

По-перше, полiтика тАФ наука, оскiльки вона базуiться на законах суспiльного розвитку. Останнi вимагаi вiд дослiдникiв обов'язкового розгляду цього явища крiзь призму розумiння об'iктивноi логiки його законiв, визначення його категорiй та методiв. Вiдтак полiтика не може виступати в суспiльному життi як сфера дii окремоi особи, соцiальноi групи або класу.

По-друге, полiтика тАФ це не тiльки наука зi своiю системою категорiй, закономiрностей i методiв, а мистецтво, яке полягаi в умiннi використовувати наявнi можливостi, вмiти приймати правильнi й виваженi полiтичнi рiшення як на основi теоретичних знань i перевiрених iсторичною практикою логiчних висновкiв, так i за допомогою уяви, iнтуiцii, творчоi смiливостi та iнiцiативи.

Полiтика як мистецтво тАФ це необхiдний компонент дiйового й емоцiйно-вольового життя полiтики, що iстотно визначаi ii ефективнiсть, характер методiв, вибiр тактики та професiйне покликання полiтичного дiяча. Роль мистецтва в полiтицi значна i зумовлюiться ймовiрнiсним характером полiтичного процесу (неповнотою iнформацii про його вихiднi умови, можливiстю появи непередбачених чинникiв, невизначенiстю кiнцевих результатiв i т.п.) Однак необхiдно пам'ятати про те, що мистецтво полiтичноi боротьби, полiтичного компромiсу, полiтичноi роботи з людьми та прийняття рiшень, як i мистецтво здiйснення всiх iнших форм полiтичноi дiяльностi, нiколи не повинно домiнувати над теоретико-рацiональними засадами полiтики. Треба також взяти до уваги, що мистецтво без мiри тАФ це великий ризик виродження справжньоi полiтики у брудне полiтиканство, у панування лише особистих амбiцiй та властолюбства.

4. Основнi функцii полiтики.

Функцii:

задоволення владнозначущих iнтересiв усiх груп i верств сус-ва.

рацiоналiзацiя конфлiктiв i протирiч та спрямування iх у русло нормального цивiлiзованого дiалогу помiж громадянами i державою

примус в iнтересах окремих верств нас-ня або всього сус-ва в цiлому (напр. податки).

iнтеграцiя рiзних верств нас-ня за рахунок пiдпорядкування iхнiх iнтересiв iнтересам усього сус-ва (напр. с\г реформа: частина громадян не хоче приватизувати власнiсть, iншi хочуть - шукають вихiд, полiтику компромiсу).

пол соцiалiзацiя особистостi - це включення л-ни в складний свiт полiтики.

забезпечення соц-ек-ного та соц-пол розвитку всього сус-ва та окремоi особи та ствердження на практицi прав громадян.

13. Дiалектика взаiмозвязку полiтики та економiки.

Спiввiдношення економiки i полiтики i ключовим у розумiннi характеру суспiльного ладу, визначальним щодо наслiдкiв економiчноi та полiтичноi дiяльностi . Вiд правильного i збалансованого iхнього взаiмозв'язку залежить економiчний потенцiал суспiльства, добробут населення, рiвень розвитку демократичних процесiв, а в цiлому тАФжиттiздатнiсть суспiльно-полiтичноi та економiчноi системи. Неправильне розумiння спiввiдношення економiки i полiтики i однiiю з причин хибноi економiчноi полiтики i, як наслiдок цього, тАФ економiчноi кризи, зниження життiвого рiвня населення, хронiчного дефiциту товарiв народного споживання, iнфляцii. Все це вiдбуваiться, по-перше, в результатi того, що однобiчна орiiнтацiя на економiчнi фактори, недооцiнка, приниження ролi полiтичноi дii призводить до пасивностi влади, до посилення некерованих, стихiйних процесiв у суспiльному органiзмi. По-друге, зневажливе ставлення до вимог економiки, вiра у всесилля полiтичних рiшень i гасел позбавляють полiтичне керiвництво необхiдноi об'iктивноi основи i, таким чином, перетворюють його в царство суб'iктивiзму i свавiлля. Належне спiввiдношення економiки i полiтики наука визначаi через поняття "економiчна полiтика". Економiчна полiтика тАФ це свiдома, цiлеспрямована дiяльнiсть державних органiв, полiтичних партiй та суспiльних органiзацiй в економiчнiй сферi, що здiйснюiться в iнтересах суспiльства. Вiдповiдно до ii впливу на економiку економiчна полiтика буваi трьох видiв. По-перше, вона може вiдповiдати об'iктивному процесу функцiонування i розвитку економiки, а тому стимулювати ii. По-друге, економiчна полiтика може дiяти всупереч об'iктивним процесам функцiонування i розвитку економiки, перешкоджати, гальмувати i навiть створювати кризову ситуацiю. По-третi, економiчна полiтика, визначаючи основнi напрямки, шляхи i методи розвитку економiки, може стимулювати однi методи розвитку економiки i обмежувати, блокувати iншi.

14. . Полiтика ii види

Полiтика (гр. роlitikе тАФ мистецтво управлiння державою) як соц. явище тАУ багатобарвне та складне явище:

це мистецтво управлiння д-вою;

це участь гром-н у справах д-ви (сусп. iнститути та обтАЩiднання гром-н)

напрямок держ. розвитку, завдань, змiсту i дiял. д-ви;

15. . Полiтика ii структура та функцii.

Пол-ка i одним з дуже примiтних явищ сусп. життя. Зараз роль пол-ки в сусп. життi зростаi. Вiд пол-ки залежить матер., духовн. розвиток сусп. Пол-ка маi вплив на розвиток людини, сiмтАЩi, на розвиток моральностi та побут. За доп. пол-ки сьогоднi вирiшуються глобальнi проблеми: збереження оточуючого сер-ща, боротьба за мир, зм. загрози ядерноi вiйни.

Структура:

пол вiдносини i пол дiяльнiсь( вiдображаi стiйкий характер взаiмодii сусп груп мiж собою iз iнститутами влади)

пол свiдомiсть (показуi принципову залежнiсть пол життя вiд свiдомого вiдношення громодян до своiх владнозначущих iнтересiв)

пол iнтерес (це внутр. джерело пол поведiнки людей)

пол органiзацiя (пол обтАЩiднання громадян, гром. рухи).

16. Змiст етнонацiональноi полiтики

Сам факт iснування у свiтi понад двох тисяч етнонацiональних спiльнот свiдчить про те, що мiж ними складаються певнi вiдносини. Нацiональнi вiдносини тАФ це вiдносини мiж суб'iктами ет-нонацiонального розвитку тАФ нацiями, народностями, нацiональними групами та iхнiми державними установами [8]. Проблема нацiональних вiдносин займаi важливе мiсце в полiтичному життi багатонацiональноi краiни. РЖ це зрозумiло, оскiльки немаi жодного принципового питання, яке можна було б вирiшити без огляду на нацiональний склад населення. Нацiональнi вiдносини тАФ складна соцiально-полiтична категорiя, одна зi специфiчних форм соцiальних вiдносин. Вони не iснують у чистому виглядi, а виявляються як складова економiчних, полiтичних та духовних вiдносин. У нацiональних вiдносинах вiдбиваiться вся сукупнiсть соцiальних вiдносин, специфiка яких зумовлена реальним iснуванням нацiональних спiльностей. Визначальний вплив на них справляють економiчнi та полiтичнi чинники.

У системi нацiональних вiдносин полiтичнi аспекти i ключовими, вирiшальними. Це зумовлено передовсiм значенням держави як важливого чинника формування й розвитку нацii, внутрiшнiм зв'язком нацiональних та соцiально-класових проблем. Безпосередньо до сфери полiтики належать такi питання нацiональних вiдносин, як нацiональне самовизначення, поiднання нацiональних та загальнолюдських iнтересiв, рiвнiсть прав нацiй, створення умов для вiльного розвитку нацiональних мов та нацiональних культур, пiдготовка й представництво нацiональних кадрiв у структурах влади i багато iнших питань. Водночас на формування полiтичних настанов, полiтичноi поведiнки, полiтичноi культури помiтний вплив справляють iснуючi iсторичнi традицii, соцiальнi почуття i настроi, географiчнi та культурно-побутовi умови iснування нацiй i народностей. Оскiльки полiтика тАФ це дiяльнiсть у сферi вiдносин мiж великими соцiальними групами, то, по сутi, усi аспекти взаiмовiдносин нацiй i народностей мають полiтичний характер.

17. Економiчна полiтика

Економiчна полiтика тАФ це свiдома, цiлеспрямована дiяльнiсть державних органiв, полiтичних партiй та суспiльних органiзацiй в економiчнiй сферi, що здiйснюiться в iнтересах суспiльства.

Економiчна полiтика держави маi кiлька завдань: здiйснювати регулювання економiки в iнтересах соцiальних груп, якi мають полiтичну владу;

зв'язувати, зрiвноважувати економiчнi iнтереси як тих соцiальних груп, якi мають полiтичну владу, так i тих, якi не мають ii; забезпечувати функцiонування всiii соцiально-економiчноi системи в цiлому (грошовий обiг, енергетика, будiвництво, екологiчнi проблеми, iнфраструктура); налагоджувати й розвивати взаiмовигiднi економiчнi зв'язки з iншими краiнами, захищаючи економiчнi iнтереси власноi краiни.

Особливостi iсторичного розвитку в СРСР призвели до створення командноi економiки або, як прийнято говорити, командно-адмiнiстративноi системи управлiння. Ця система, що проiснувала протягом десятилiть, стала головною причиною застою, а потiм i кризи, в яку потрапила радянська економiка у 80-тi роки.

Альтернативою командно-адмiнiстративноi системи управлiння економiкою, яка себе повнiстю дискредитувала, i ринкова економiка. Життiздатнiсть та результативнiсть ринковоi економiки доведена свiтовим досвiдом. Узагальнення цього досвiду дозволяi зробити висновок, що ринкова система тАФ це могутнiй засiб пiдвищення ефективностi виробництва. Товарно-грошовi вiдносини тАФ провiдний регулятор економiчного життя в умовах будь-якого розвинутого виробництва.

Перехiд до ринковоi економiки в Украiнi в iнтересах кожноi людини тАФ така економiка дозволить створити умови для заохочення творчостi, iнiцiативи кожноi людини, а також економiчнi стимули для високопродуктивноi працi.

повинна приволювати над iнтересами держави.

18. Пол. Дiяльнiсть та ii конкретнi форми

Пол. дiяль.- це iнд. Чи колект, спонтанна чи органiз. дiяльнiсть соц. субтАЩiктiв, яка прямо чи опосередковано випливаi з iнт-сiв вел. спiльних груп, iх цiнностей, якi опридiлюють.

У шир. розумiннi: вона постаi як реалiзацiя пол. сусп. вiдн-н. для здiйснення певних соц. iнт-сiв. У вузьк. розумiннi: пол. дiяль.- це методи i засоби виконання владних ф-цiй певними пол. субтАЩiктами.

Конкретнi форми пол. дiяль. чи участi в нiй: 1. Пол. вибори; 2. Участь у пол. партiях, 3.референдуми, 4. Збiр рiзних пiдписiв, 5. Рiзнi мiтинги.

19. Конституцiя Украiни про свободу та умови обтАЩiднання громадян у полiтичнi партii.

Важливим елементом розвитку полiтичних процесiв в Украiнi маi стати завершення правового оформлення багатопартiйностi. Прийнятий Верховною Радою Закон Украiни ВлПро обтАЩiднання громадянВ» i лише першим кроком на цьому шляху. Треба ще прийняти вiдповiднi нормативнi акти, якi б чiтко визначили характер державного фiнансування полiтичних партiй за результатами парламентських виборiв, i вжити необхiдних заходiв для державноi пiдтримки виборчих кампанiй. Визначною подiiю у розвитку демократичних процесiв в Украiнi стало прийняття новоi Конституцii, тАФ Основного Закону нашоi держави, що сприятиме розвитковi громадянського суспiльства, формуванню професiйного парламенту та ефективнiй реалiзацii принципу подiлу влад. А щоб полiтичнi процеси рухалися саме в такому напрямку, державнi iнститути повиннi цiлеспрямовано, активно впливати на розвиток багатопартiйностi, допомагати становленню партiй та суспiльно-полiтичних органiзацiй в Украiнi.

20. Права людини як критерiй гуманiзму в полiтицi.

До невiд'iмних пол-них прав i свобод особи на-лежать: право обирати i бути обраним в органи державноi влади, об'iднуватися в сус-нi органiза-цii, у тому числi й пол-нi партii; свобода слова, зборiв, мiтингiв, вуличних процесiй. Кожна лю-дина маi, таким чином, право брати участь в уп-равлiннi своiю державою безпосередньо або чер-ез своiх представникiв. Разом з тим Влкожний маi обов'язки перед сус-вом, в якому тiльки й мож-ливий вiльний й повний розвиток його особисто-стiВ». При цьому мета законодавчих обмежень прав i свобод людини може бути тiльки 1 тАУ пова-га до прав i свобод iнших та задоволення справе-дливих вимог моралi, громадського порядку та загального добробуту в демократичному сус-вi. Цi положення закрiплюються, конкретизуються в законодавчих актах багатьох держав, що забез-печуi високий правовий статус iх громадян. Отже, право переконувати людей, органiзовував-ти пол-нi акцii, як i iншi пол-нi права, поклада-ють велику вiдповiдальнiсть на громадянина (правову, моральну, пол-ну) за наслiдки своiх дiй. Негативнi наслiдки неминучi, якщо органiза-тори та учасники не дотримуються демократич-них правил поведiнки. Якi це правила? Правди-ва, перевiрена iнформацiя, стриманий тон орато-рiв, надання слова не тiльки своiм прихильник-ам, а й своiм опонентам, терпимiсть до iнших по-глядiв, повага до людськоi гiдностi.

21. Формування громадянина

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England