Регiональний розвиток харчовоi промисловостi Украiни

Регiональний розвиток харчовоi промисловостi Украiни.

Реферат З курсу тАЬРозмiщення продуктивних сил та регiональна економiкатАЬ

Виконав студент ** гр.ФМРД

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Одеський державний економiчний унiверситет

Одеса ОДЕУ 2003

Вступ

На сучасному етапi розвитку склалося важке економiчне становище для всього народного господарства Украiни i особливо для тАУ харчовоi промисловостi, так як ця галузь дуже залежить вiд iнших галузей тАУ машинобудiвноi, хiмiчноi, нафтопереробноi, i особливо платоспроможностi населення. В цей скрутний час бiльшостi громадян краiн вимушенi економити кожну копiйку власного заробiтку, а так як наша харчова промисловiсть вимушена конкурувати iз сусiднiми краiнами тАУ де продукти харчування дешевшi, але в своiй бiльшостi щоб зекономити в Украiни поставляються неякiснi продукти, або взагалi тi в яких вийшов строк реалiзацii, нерiдко товари пiдробляються, а через несовершенну i невiдпрацьоване законодавство дуже важко вiдслiжувати такi товари, i тому покупцi купують цю продукцiю ставлячи власну харчову промисловiсть у глухий кут. Тому харчова промисловiсть тАУ немаючи можливостi через те, що продукти нерозкуповуються, розплатитися з постачальниками, а також закупити, нову сировину. Беручи кредити для розрахункiв, вона також ставить себе в залежнiсть, а той навiть втрати право власностi на власне пiдприiмство.

Також великi проблеми маi сировинна база харчовоi промисловостi тАУ сiльськогосподарське виробництво. В кожного сiльгоспвиробника велика заборгованiсть у держбюджет, через що iх рахунки у банках закриваються, вони не мають змоги розплатитися з постачальниками тАУ запчастин, новоi технiки, паливно-мастильних матерiалiв тАУ також попадають у залежнiсть, вiд бiзнесменiв, i вимушенi вiддавати продукцiю по мiнiмальнiй цiнi, ледве покриваючи власнi витрати. РЖ навiть цiнi за якими закупаiться продукти сiльгоспвиробництва державою тАУ також далекi вiд свiтових.

Але й у такiй скрутнiй обстановцi харчова промисловiсть функцiонуi тАУ шукаючи шляхи подолання проблем тАУ iнвесторiв, iз-за кордону i у власнiй державi, запроваджуючi новi технологii.

Збереження експортного продовольчого потенцiалу Украiни.

Вiдкритiсть економiки i лiбералiзацiя зовнiшньоекономiчноi дiяльностi можуть сприяти вигiдному включенню нацiональноi економiки в систему мiжнародних економiчних звязкiв, структурним змiнам у зовнiшньоторговельному оборотi пiдвищенню ефективностi зовнiшньоi торгiвлi та iх позитивному впливу на народне госпо-дэрство. В 2000 роцi експортний потенцiал Украiни забезпечив экспорт продукцii на 14573 млн. Дол США, або 115,3% вiд рiвня 1998 року i 126% -1995-го Чистий експорт досяг 617 млн. проти 231 млн. дол. США у 1995 роцi. В останнi роки спостерiгаiться зростання експорту i поступове зменшення iмпорту продукцii.Складовою експортного потенцiалу i продовольчий, який формуiться сiльським господарством РЖ харчовою промисловiстю (табл. 1).Данi табл. 1 свiдчать, що в товарнiй структурi експорту частка продукцii харчовоi промисловостi в останнi роки залишалась на рiвнi 2,6-2,8% вiд загального обсягу експорту. ЦРЖ данi значно нижчi порiвняно з рiвнем 1995 року. На початок 2000 року харчова промисловiсть налiчувала 2922 пiдприiмства, що перебували на самостiйному балансi, а також майже 5000 малих пiдприiмств. У структурi промислового комплексу краiни за обсягом продукцii вона займаi друге мiсце (17,4%) пiсля чорноi металурги (27,4%). У 2000 роцi пiдприiмствами галузi було вироблено продукцii на 25066 млн гри. Виробничий профiль харчовоi промисловостi визначають такi галузi, як мясна (!//тАЮ вiд загального обсягу продукцii), хлiбопекарська (147%) маслосироробна , молочна (11,1%), _{цукрова(11%)} борошномельно-круп'яна (11,6%), кондитерська (5,8%), олiино-жирова (3,8%). У 2000 роцi в краiнi було вироблено 1551 тис. тонн цукру (в 1999 роцi 1948 тис. тонн), 19,4 млн. дал етилового спирту (14 2 млн дал), 925 тис. тонн олii (552 тис. тонн), 659 тис. тонн кондитерських ви-робiа (514.7 тис. тонн), 131 тис. тонн тваринного масла (108 тис. тонн)

Ще не досягнуто рiшучого перелому, спостерiгаiться неефективне використання наявних виробничих потужностей, високi витрати сировини, значнi витрати на виробництво одиницi продукцii i як результат тАФ випуск неконкурентоспроможноi продукцii. Так, у 2000 роцi виробництво олii становило 86,4% вiд рiвня 1990 року, цукру з цукрових бурякiв тАФ 28,8, кондитерських виробiв тАФ 59,3, масла тваринного тАФ 29,5, консервiв тАФ 20,8%.

1. Структура зовнiшньоi торгiвлi продукцiiю АПК, млн. дол. США*

Наприклад, експорт цукру, що становив в 1995 роцi 1699,8 тис. тонн, скоротився в 1999 роцi до 87,6 тис. тонн, або в 19,4 раза'.

Дiяльнiсть галузей в 1999тАФ2000 роках свiдчить, що виробництво продукцii поступово збiльшуiться, що дозволяi нарощувати ii експорт (табл. 2).

2. Зовнiшня торгiвля основними продуктами харчовоТ промисловостi, млн. дол. США

¹ Виробництво товарiв народного споживання в Украiнi: Стат. збiрник. тАФ К.: Держкомстат Украiни, 2000. тАФ С. 10.

Як свiдчать данi табл. 2, у 1998 роцi зафiксовано найнижчий рiвень експорту" продукцii харчовоi промисловостi. Починаючи з 1999 року спостерiгаiться зростання експорту, хоча в 2000-му зменшився експорт продукцii цукровоi промисловостi та м'ясних консервiв. Основними статтями експорту залишаються такi види продовольчоi продукцii, як олiя, кондитерськi вироби, м'яснi i молочнi продукти, спирт. Цукрова промисловiсть втратила своi позицii експортера. Починаючи з 1999 року Украiна маi вiд'iмне сальдо в торгiвлi цукром, що становить 42,6 млн. дол. США i зросло до 60,1 млн. дол. США за 11 мiсяцiв 2000 року.

Реструктуризацiя виробництва в харчовiй промисловостi тАФ один з головних чинникiв збiльшення виробництва й активiзацii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, що маi своi галузевi особливостi.

Серед держав СНД Украiна iдина, яка в перспективi може виробляти вдвiчi бiльше цукру, нiж потрiбно для внутрiшнього споживання. Реструктуризацiя всього цукробурякового пiдкомплексу вiдновить роль Украiни як потужного експортера цукру.

Спиртова промисловiсть була i залишаiться галуззю, що формуi експортний потенцiал держави. До ii складу поряд з лiкеро-горiлчаними заводами входять 80 спиртових заводiв i комбiнатiв з рiчною потужнiстю 65,9 млн. дал етилового спирту. Власна потреба краiни оцiнюiться в 20 млн. дал. Програмою "Етанол" затверджено список з 22 спиртових пiдприiмств, де буде органiзовано виробництво ВКД, та 36 пiдприiмств для виробництва технiчного етилового спирту. Реалiзацiя заходiв Програми дозволить за рахунок скорочення iмпорту зменшити витрати валютних коштiв i створити передумови для значного розширення експортного потенцiалу.

У сучасних умовах олiйно-жирова промисловiсть виступаi як провiдна експортна галузь харчовоi iндустрii. За 11 мiсяцiв 2000 року експорт олii досяг 201,1 млн. дол. США, що значно бiльше, нiж по будь-якiй iншiй продукцii харчовоi промисловостi. Особливостi реструктуризацii виробництва тут полягають у тому, що, крiм 25 вже приватизованих великих промислових пiдприiмств, у рiзних господарствах органiзоано понад 1270 малих олiiнь. На зовнiшнiй ринок повиннi працювати великi промисловi пiдприiмства, що можуть запропонувати якiсну продукцiю. Адже для випуску високоякiсноi олii потрiбне глибоке очищення, що складаiться зi стадiй гiдратацii, нейтралiзацii, вимороження та дезодорацii. За повною технологiчною схемою можуть працювати лише окремi пiдприiмства, а саме: Вiнницький ОЖК, Вовчанський ОЕЗ, Днiпропетровський ОЕЗ.Вихiд на зовнiшнiй ринок тАФ це насамперед проблема як внутрiшнiх, так i зовнiшнiх iнвестицiй. Вона може бути вирiшена силами самих пiдприiмств.Загальним для всiх галузей харчовоi промисловостi i вiдсталiсть i висока зношенiсть промислово-виробничих фондiв, що зумовлюi значнi втрати сировини та високу собiвартiсть одиницi продукцii. У процесi реструктуризацii необхiдно забезпечити пiдвищення технiчного рiвня виробництва з переважнiй бiльшостi галузей харчовоi промисловостi, розширення i докорiнну модернiзацiю матерiально-технiчноi бази, освоiння i розширення впровадження ресурсозберiгаючих, маловiдхiдних технологiй.

Стимулювання експорту повинне бути спрямоване на пошук нових ринкiв збуту традицiйних видiв експортноi продукцii, насамперед такоi, як цукор, спирт, олiя та iн. Експортна переорiiнтацiя маi передбачати поступову замiну експорту сировини готовою продукцiiю (олiйно-жирова промисловiсть), перехiд вiд iмпорту готових засобiв виробництва i матерiалiв до iх власного виробництва (спиртова промисловiсть).

Реалiзацiя основних напрямiв реструктуризацii виробництва пожвавить господарську дiяльнiсть галузей харчовоi промисловостi, пiдвищить економiчну ефективнiсть виробництва продовольчоi продукцii, сприятиме формуванню продовольчого експортного потенцiалу, змiцненню галузi за рахунок надходження валютних коштiв та змiцненню економiчноi незалежностi держави.

2. Природно-ресурсний потенцiал харчовоi промисловостi Украiни.

Природно-ресурсний потенцiал сiльського господарства Украiни представлений земельними, водними, клiматичними i бiологiчними ресурсами. Серед них найважливiше значення маi земля, що i основним засобом виробництва в сiльському господарствi. Протягом останнiх десятилiть розвиток цiii галузi вiдбувався саме на основi максимального залучення до виробництва земельних угiдь. Сприятливий клiмат i родючi землi тАФ основа продовольчоi безпеки держави та нарощування експортного потенцiалу ii агропромислового комплексу. При цьому особливо важливе значення маi те, що бiоклiматичний потенцiал Украiни здатний забезпечити високу стiйкiсть виробництва продукцii рослинництва та тваринництва. Останнi пов'язане з РЖменням сiльського господарства в трьох природноклiматичних зонах, э певною мiрою пом'якшуi негативнi наслiдки посухи та iнших несприятливих погодних умов, якi нерiдко трапляються в нашiй краiнi.

ВаТаблиця 3 . Площа сiльськогосподарських угiдь i рiллi на душу населення Украiни

Площа сiльськогосподарських угiдь i рiллi на душу населення Украiни, площа сiльськогосподарських угiдь зменшилася на 178 тис. га (рiллi на 285 тис. га), переважно з переведенням у категорiю несiльськогосподарських угiдь, виходячи з екологiчних мiркувань та завдяки здiйсненнi земле охоронних заходiв. Частково землi вiдводилися рiзним землекористувачам для несiльськогосподарськоi дiяльностi. Цi вилучення зумовили деяке зниження освоiностi земельного фонду i сiльськогосподарськi угiдь.

У сiльському господарствi Украiни використовуiться 16 507,8 тис. дефляцiйно небезпечних орних земель, з них 7223 тис. га середньоi 293 тис. га сильно дефляцiйно небезпечних, у тому числi 1515 тис. еродованоi рiллi. Водна ерозiя маi мiсце на площi 10 583 тис. га рiллi з якоi 2238 тис. га середньо i 477 тис. га сильно змитi орнi землi. Очевидно но, що не тiльки з екологiчних, а й з економiчних мiркувань орнi землi, пiддаються деструктивному впливу природного i господарського характеру, доцiльно трансформувати в iншi угiддя (сiножатi, пасовища) або залiснити з метою зменшення деградацii та екологiчного оздоровленi довкiлля, включаючи водойми.

Одним з найважливiших показникiв, що характеризують наявнiсть придатних для ведення сiльського господарства земель, i землезабезпеченiсть (площа продуктивних земель у розрахунку на душу населеннi Впродовж 35 рокiв у зв'язку зi збiльшенням чисельностi населенi¹ i зменшенням площi угiдь землезабезпеченiсть в Украiнi знижувала! (табл. 1).

Стабiлiзацiя землезабезпеченостi в останнi роки пояснюiться переважанням темпiв зменшення Чисельностi населення над темпами скорочення площi продуктивних угiдь. К подальшому слiд очiкувати зниження землезабезпеченостi в Украiнi у звтАЩязку з передбачуваним виведенням частини малопродуктивних угiдь господарського обiгу. Це спонукаi вести пошук шляхiв еколого безпечноi iнтенсифiкацii землеробства, збереження i розширеного вiдтворення родючостi ТСрунтiв.

Всього за повоiнний перiод було затоплено майже 1,2 млн га сiльськогосподарських угiдь. Це порушило екологiчну рiвновагу мiж окремими видами угiдь (орними землями, луками i пасовищами, лiсами, болотами i водними екосистемами). Отже, причиною зниження вiдтворювальноi здатностi бiосфери, продуктивностi та економiчноi ефективностi використання природно ресурсного потенцiалу сiльськогосподарського виробництва стала неправильна система природокористування.

Ефективне й еколого безпечне використання бiоклiматичного потенцiал та природноi родючостi земель i визначальним стратегiчним чинником виробничоi дiяльностi людини в сучасному свiтi. Очевидно, що площа земельних ресурсiв, а особливо сiльськогосподарських угiдь, не збiльшуiться, а швидше навпаки тАФ зменшуiться. Родючiсть земель легше втратити, нiж вiдновити. До того ж останнi потребуi значних зусиль, коштiв, ресурсiв, часу.

В Украiнi по областях iснуi досить велика диференцiацiя обсягiв загального сiльськогосподарського водоспоживання, у тому числi витрат, водних ресурсiв для зрошення земель та сiльськогосподарського водопостачання i темпiв iхнього зниження. Проблема зниження водомiсткостi сiльськогосподарськоi продукцii та пiдвищення водовiддачi в аграрнiй сферi значною мiрою залежить вiд того, як використовуються воднi ресурси у зрошуваному землеробе Украiни. Для нашоi краiни реальним i зменшення середнiх поливi норм, як мiнiмум, на 20тАФ25 вiдсоткiв за рахунок зменшення втрат них ресурсiв з розподiльно-провiдноi мережi, впровадження прогресивноi поливноi технiки i технологii зрошення земель тощо.

2.1. Земельний фонд

ВаУкраiни характеризуiться високим ступенем освоiння. Сiльськогосподарськi угiддя займають 42,4 млн. га, або 70% загальноi земельноi площi. Землi, якi потребують освоiння, займають лише 2,5% ii територii.

У сiльському господарствi земля i найважливiшим засобом виробництва.

Характерною особливiстю структури сiльськогосподар- ських угiдь i висока питома вага орних земель (бiльше 80%). РЖншi площi використовуються пiд багаторiчнi насадження (2,7%), сiнокоси (5,1%) i пасовища (11,4%) (мал.1)

Найбiльше розоранi сiльськогосподарськi угiддя в Лiсо- степовiй зонi (85,4%), а найменше тАФ на Полiссi (68,9%) (5, с.291). У Полiськiй зонi майже третину площ сiльськогосподарських угiдь займають природнi кормовi угiддя.

У звтАЩязку з тим, що в Украiнi сiльське господарство поступаiться промисловостi як за щiльнiстю основних виробничих фондiв, так i за обсягом виробництва товарноi продукцii, в республiцi переважаi промислово-сiльськогос- подарський тип освоiння територii. Важливою складовою частиною освоiння територii Украiни i рiвень розвитку iн- фраструктури територii, особливо комунiкацiйноi. Вiд територiальноi органiзацii iнфраструктури, густоти транспортноi мережi, ii технiчного стану, напрямку залiзниць i автомобiльних дорiг залежать особливостi територiальноi органiзацii АПК i регулярнiсть звтАЩязкiв мiж його основними ланками.

Провiдна роль у структурi перевезень вантажiв АПК належить автомобiльному транспорту. Спецiалiзованi транспортнi засоби (автоцистерни, спецiалiзованi автомашини для овочiв, хлiба, рефрижератори тощо) перевозять вантажi АПК. Залiзничний транспорт займаi провiдне мiс-це у здiйсненнi зовнiшнiх звтАЩязкiв АПК.

Одним з головних чинникiв, що впливають на формування i територiальну органiзацiю АПК i споживання його кiнцевоi продукцii i характер розселення, густота сiльсько- го населення i рiвень забезпечення трудовими ресурсами.

Розвиток великих систем розселення впливаi на величину i структуру рiзних аграрно-промислових комплексiв. Найбiльшi та великi мiста i одним з найважливiших факторiв формування примiських АПК. Навколо цих мiст створюються спецiалiзованi пiдприiмства примiського типу для забезпечення мiського населення свiжими овочами, молоком та iншою малотранспортабельною сiльськогоспо- дарською продукцiiю.

Рiзнi природно-географiчнi зони Украiни нерiвномiрно забезпеченi трудовими ресурсами. В результатi однi регiо- ни Украiни мають надлишок трудових ресурсiв у сiльсько- му господарствi, а iншi вiдчувають iх недостачу. Найкраще забезпеченi трудовими ресурсами лiсостеповi областi, де найвищою i густота сiльського населення. Найбiльша потреба в трудових ресурсах вiдчуваiться у степових областях, де густота сiльського населення найменша. Ступiнь забезпеченостi трудовими ресурсами впливаi на спецiалi- зацiю аграрно-промислових комплексiв. Так, у регiонах, краще забезпечених трудовими ресурсами, формуються АПК, що виробляють працемiстку продукцiю.

Потреби населення в продукцii АПК визначаються науково обгрунтованими нормами споживання на душу населення i реальними можливостями iх задоволення. Певною мiрою на обсяг i асортимент необхiдних продуктiв харчування впливають природно-географiчнi умови, мiсцевi на- цiональнi особливостi i традицii.

3. Розвиток сировинноi бази харчовоi промисловостi.

3.1 Модернiзацiя обладнання.

Питання iнвестування належать до одних з найважливiших, вiд яких залежить функцiонування й розвиток харчовоi промисловостi в умовах ринковоi економiки. Завдяки iнвестицiям розширюються й удосконалюються виробничi потужностi та основнi фонди, забезпечуються необхiднi пропорцii. РЖнвестицii у виробничу сферу мають забезпечити пiдвищення технiчного рiвня й полiпшення розмiщення дiючих виробництв, а також необхiдний прирiст потужностей.

РЖнвестицiйнi рiшення приймають з питань оп-тимiзацii структури активiв, визначення потреби в iх замiнi чи лiквiдацii; розробки методiв i засобiв реалiзацii iнвестицiйноi полiтики; визначення потреби в фiнансових коштах; розробки й затвердження iнвестицiйних проектiв; управлiння пакетом цiнних паперiв. Вони можуть бути короткотермiновими й довготермiновими. Першi спрямованi на визначення структури капiталу на поточний перiод, iх прийняття потребуi знання нинiшнiх тенденцiй розвитку ринку. Довготермiновi рiшення мають забезпечити успiшне функцiонування виробництва в майбутньому. Вони потребують використання сучасних методiв аналiзу для вибору оптимальних напрямкiв i шляхiв розвитку виробництва на перспективу з урахуванням об'iктивних законокономiрностей

По виннi передбачати розробку й реалiзацiю полiтики оптимального поiднання використання власних i позичених коштiв для забезпечення оптимального функцiонування виробництва; залучення капiталу на най-вигiднiших умовах; дивiдендну полiтику тощо.

Фiнансування й державне кредитування капiтального будiвництва в харчовiй промисловостi регламентують Закони Украiни "Про iнвестицiйну дiяльнiсть", "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", а також iншi законодавчi й нормативно-правовi акти краiни, зокрема Положення про фiнансування та державне кредитування капiтального будiвництва в краiнi, затверджене Мiнiстерством економiки, Мiнiстерством фiнансiв, Державним комiтетом у справах мiстобудування та архiтектури. Це Положення обов'язкове для пiдприiмств i органiзацiй усiх форм власностi при фiнансуваннi та кредитуваннi за рахунок державних i змiшаних капiтальних вкладень нового будiвництва, розширення, реконструкцii, технiчного переоснащення дiючих пiдприiмств, проектних робiт, консервацii (розконсервацii) об'iктiв, а також при придбаннi обладнання, що не потребуi монтажу й не входить до кошторису будов. При будiвництвi, яке здiйснюiться за рахунок недержавних капiтальних вкладень, зазначене Положення маi рекомендацiйний характер.

Практика свiдчить: найбiльш ефективнi напрямки капiталовкладень у харчовiй промисловостi тАФ реконструкцiя й технiчне переоснащення виробництва. Це даi змогу в коротшi строки, з меншими затратами, нiж при новому будiвництвi, оновлювати матерiально-технiчну базу, освоювати новi потужностi.

Технiчне переоснащення дiючих пiдприiмств передбачаi встановлення нових машин i устаткування на дiючих площах, впровадження автоматизованих систем управлiння i контролю, сучасних методiв управлiння виробництвом, модернiзацiю i технiчне переоснащення природоохоронних об'iктiв, опалювальних i вентиляцiйних систем, пiдключення до централiзованих джерел тепло- й електропостачання. Його слiд здiйснювати за проектами й кошторисами на окремi об'iкти або види робiт, якi розробляють на основi iдиного технiко-економiчного обгрунтування i згiдно з планом пiдвищення технiко-економiчного рiвня галузi.

Щодо розширення дiючих пiдприiмств, то воно передбачаi будiвництво нових i збiльшення потужностей дiючих об'iктiв на iснуючих або прилеглих до них територiях. Реконструкцiя дiючих пiдприiмств зумовлюi перебудову, пов'язану з удосконаленням виробництва i пiдвищенням його технiко-економiчного рiвня на основi науково-технiчного прогресу. Реконструкцiя потребуi комплексного проекту, який передбачаi розширення виробничих потужностей, полiпшення якостi та асортименту продукцii (в основному без збiльшення чисельностi працюючих), полiпшення умов працi та охорони навколишнього середовища.

При реконструкцii можливi перебудова окремих споруд основного й допомiжного призначення, будiвництво нових i розширення iснуючих об'iктiв з метою лiквiдацii диспропорцiй у технологiчних ланцюгах. Слiд також передбачити впровадження мало- й безвiдхiдних технологiй та гнучких виробництв; скорочення робочих мiсць; пiдвищення продуктивностi працi; зниження матерiаломiсткостi виробництва й собiвартостi продукцii; зростання фондовiддачi та iнших технiко-економiчних показникiв дiючого пiдприiмства.

Нове будiвництво слiд розпочинати лише за умови, якщо реконструкцiя, технiчне переоснащення та розширення дiючих пiдприiмств не можуть забезпечити необхiдного приросту виробничих потужностей, полiпшення якостi продукцii, пiдвищення ефективностi виробництва.

Останнiм часом в Украiнi значно зменшилися обсяги капiталовкладень i будiвельно-монтажних робiт на пiдприiмствах усiх форм власностi

Отже, загальнi капiталовкладення в економiку Украiни в 2000 порiвняно з 1998 роком становили 22,7 вiдсотка, в тому числi в промисловiсть тАФ 26,4, в сiльське господарство тАФ лише 8 вiдсоткiв.

Таким чином, капiталовкладення в харчосмакову промисловiсть зменшилися на 57,3 вiдсотка, в м'ясну i молочну тАФ на 68,7, у рибну тАФ на 94 вiдсотки.

За цих умов капiталовкладення спрямовуються на пусковi та важливiшi об'iкти, будiвельна готовнiсть яких перевищуi 70 вiдсоткiв. Запроваджено картки з вiдповiдними показниками на кожну будову й потужнiсть, а також титули будов. Частка державноi власностi у майнi пiдприiмства-забудовника визначаiться на час заповнення титулу.

Капiтальнi вкладення за рахунок бюджетних коштiв та коштiв позабюджетних фондiв видiляються на безповоротнiй основi лише пiдприiмствам, 100 вiдсоткiв власностi яких належать державi, усiм iншим суб'iктам господарювання тАФ лише на зворотнiй та платнiй основi.

Пiдприiмствам недержавноi форми власностi капiталовкладення видiляються на умовах кредиту з виплатою вiдсоткiв на рiвн облiковоi ставки Нацiонального банку Украiни iз застосуванням коефiцiiнта 1,2 або за умови передачi в державну власнiсть частки (паю, акцiй) у статутному фондi пiдприiмства, еквiвалентноi одержаним коштам.

За останнi роки в харчовiй промисловостi склалося вкрай важке становище з реконструкцiiю та технiчним переоснащенням дiючих пiдприiмств. Основна причина тАФ недостатнi видiлення лiмiтiв централiзованих капiталовкладень та коштiв для iх фiнансування, що призвело до постiйного порушення строкiв введення в дiю потужностей для виробництва харчовоi продукцii.

Так. протягом минулого року з державного бюджету було видiлено лише 1740 тис. грн., або 18,9 вiдсотка до лiмiту. Це призвело до значного зниження темпiв будiвництва й невиконання завдань по введенню в дiю виробничих потужностей.

Динамiку введення основних виробничих потужностей подано в таблицi

Незважаючи на спад виробництва, торiк пiдприiмства видiлили 228,4 млн. гривень для фiнансування будiвництва. За рахунок цих коштiв було введено потужностi по розливу оцту, випуску кондитерських та лiкеро-горiлчаних виробiв, майонезу, соусiв типу "Кетчуп" на пiдприiмствах Черкаськоi областi; лiнiю по розливу безалкогольних напоiв у ПЕТ-пляшки в Запорiзькiй областi; збудованi 12 тис.метрiв житла, школу на 442 прокладено 58,5 кiлометра газопроводних мереж тощо.

Враховуючи умови, що сталися в краiнi з фiнансування капiтального будiвництва та з метою забезпечення розвитку вiтчизняноi економiки Президент та Уряд Украiни заохочуюють iноземних iнвесторiв. За даними Державного комiтету по статистицi Украiни загальний обсяг прямих iноземних iнвестицiй на початок квiтня прошлому року становив 217,8 млн доларiв.Найбiльшi обсяги iноземних iнвестицiй надiйшли з Нiдерландiв, Нiмеччини, США, Росii. Значний iнтерес iнвестори проявляють до пiдприi мств харчовоi промисловостi, тогрiвлi, хiмiчноi промисловостi, машинобудування тощо. Ноземнi кошти вкладено в 6,4 тисячi украiнських пiдприiмств. У РЖ кварталi нинiшнього року прямi iноземнi iнвестицii в украiнську економiку становили 181,1 млн. доларiв, що на 15,5 вiдсотка бiльше, нiж за вiдповiдний перiод минулого року. В основному це грошовi внески (114,8 млн. доларiв), а також рухоме й нерухоме майно.

Визначаючи шляхи пiдвищення ефективностi iнвестицiйноi полiтики в харчовiй промисловостi, слiд мати на увазi таке: одна з основних особливостей капiтального будiвництва полягаi в тому, що виробничий цикл маi вiдносно тривалий перiод. Залежно вiд характеру й призначення об'iктiв строки будiвництва можуть бути вiд кiлькох мiсяцiв до кiлькох рокiв, внаслiдок цього на незавершене будiвництво вiдволiкаються значнi кошти.

Чим коротшi строки будiвництва, тим менше коштiв потрiбно для зведення однiii й тiiiж кiлькостi об'iктiв, тим ранiше новi потужностi розпочнуть випуск продукцii й скоротиться термiн окупностi капiталовкладень.

розподiл капiтальних вкладень мiж об'iктами будiвництва (з урахуванням нормативних строкiв спорудження) та концентрацiя iх на пускових будовах - важливi умови пiдвищення iхньоi ефективностi. Тим часом подовження строку будiвництва нарiвнi з уповiльненням обороту капiталовкладень призводить до подорожчання будiвництва.

Важливий фактор ефективностi капiталовкладень тАФ удосконалення вiдтворювальноi структури основних фондiв завдяки пiдвищенню частки реконструкцii та технiчному переоснащенню дiючих основних фондiв.

Ефективнiсть капiталовкладень значною мiрою визначають розвиток матерiально-технiчноi бази будiвництва, рiвень заводськоi' готовностi будiвельних конструкцiй i деталей, темпи переоснащеннябудiвельних органiзацiй на основi новоi технiки i пiдвищення рiвня механiзацii осоновних i допомiжних робiт.Зростання частки типових проектiв у будiвництвi знижуi кошторисну вартiсть об'iктiв, скорочуi строки спорудження iх, пiдвищуi продуктивнiсть працi.

Важливий напрямок пiдвищеiййя ефективностi iнвестицiй i удосконалення органйiацйних форм будiвництва, збiльшення рiвня концентрацii виробництво у будiндустрii. Удосканалення структури будiвництва передбачаi поiднання проетування i будiвельнi роботи в один технологiчний ланцюжок який дасть змогу в коротшi строки вводити в дiю виробничi потужностi й об'iкти.

При визначеннi напрямкiв йвестйцiйноi полiтики слiд враховувати такий фактор пiдвищення ефективностi капiталовкладень, як збiйьшемня частки витрат на устаткування, тобто на активну частину основних фондiв. Тож в iнвестицiйнiй полiтицi харчовоi промисловостi прiоритетом маi бути технiчне оснащення дiючих пiдприiмств.

Особлива увага сьогоднi тАФ вмiлому використанню капiталу. Адже постiйно вiдчуваiться гостра нестача iнвестицiй при зростаннi вартостi капiтального будiвництва, технiки, створеннi капiтале- та науковоiмких виробництв. Звiсно, модернiзувати дiючi пiдприiмства потрiбно. Але робити це широкомасштабне доцiльно лише тодi, коли прибутки пiдприiмств будуть достатнiми для створення фондiв нагромадження i споживання, а банки кредитуватимуть довгостроковi iнвестицiйнi проекти. Альтернативи тут не iснуi. Якi ж джерела фiнансування можна залучити для технiчного переоснащення галузi?

Передусiм прибуток, що залишаiться на пiдприiмствах, спрямовуiться на реконструкцiю i технiчне переоснащення виробництва. Потiм тАФ амортизацiйнi вiдрахування. Адже пiдвищення iнвестицiйноi активностi безпосередньо пов'язане iз ставленням до амортизацii як основного ресурсу та фiнансового джерела капiталовкладень. Уповiльнити старiння основних фондiв можна й завдяки прискоренiй амортизацii тАФ головному напрямку вiдновлення основ-нихвиробничих фондiв. Одне джерело фiнансування тАФ кошти вiд приватизацii пiдприiмств галузi хлiбопродуктiв, якi можна спрямувати на технiчне й технологiчне оновлення виробництва. РЖ, нарештi, доцiльно залучити грошi комерцiйних банкiв, а також населення та приватизацiйнi сертифiкати. Це пiдвищить привабливiсть пiдприiмств галузi для потенцiйних iнвесторiв.

Основнi шляхи у вирiшеннi проблем харчовоi промисловостi.

Аналiз попиту за доходами показуi, що iз скороченням своiх доходiв споживачi розширюватимуть купiвлю продуктiв низькоi категорii (коефiцiiнт еластичностi попиту на картоплю, капусту, столовi буряки тощо становить 0,3тАФ0,35). Тому виробництво цих продуктiв маi бiльшi шанси на розширення. А тваринництво, садiвництво, виноградарство, навпаки, чекають застiй i скорочення.

Щоб подолати негативнi тенденцii у розвитку ринку продовольства, необхiдно, насамперед, посилити державне регулювання ринкових вiдносин, пiдвищити ефективнiсть використання ресурсiв, розширити державну допомогу господарствам. Держава може здiйснювати регулювання ринку через цiнову i кредитно-податкову полiтику, а також через створення вiдповiдних умов для змiцнення матерiально-технiчноi бази господарств, удосконалюючи податкову систему i систему iнших аспектiв регулювання ринку, з тим щоб посилити стимули до iнвестицiй i розвитку НТП.

Цiнова полiтика держави тiльки тодi зуде ефективною, коли цiни на сiльськогосподарську продукцiю забезпечать необхiднi темпи розширеного вiдтворення виробництва, а прибуток на вкладений капiтал буде не нижчим, нiж за iнших можливих напрямкiв його використання.

Полiпшити економiчне становище господарств могло б впровадження такого заходу, як вiдшкодування з бюджету суми ПДВ, виплаченоi постачальникам за виконанi роботи, наданi послуги, придбанi матерiальнi ресурси, пальне, основнi засоби виробництва i нематерiальнi активи.

У перiод переходу до ринковоi економiки, поряд iз розвитком нових, конкурентоспроможних джерел поставок засобiв виробництва, а також нових каналiв збуту, зберiгання, переробки i розподiлу продукцii, необхiдно полiпшити державнi поставки та вiдновити держзамовлення на всi види сiльськогосподарськоi продукцii, розширити iнтервенцiйнi заготiвлi.

Доцiльно практикувати укладання ф'ючерських контрактiв, пiльгове кредитування сiльськогосподарських пiдприiмств, забезпечення зустрiчного продажу необхiдних iм ресурсiв за пiльговими цiнами.

Слiд розширити захист вiтчизняних товаровиробникiв, зокрема:

збiльшити митний податок на iмпорт продуктiв:

скасувати попередню оплату та податки на експорт продуктiв:

ввести граничну торговельну надбавку [не бiльшу 20%) на вiтчизняну сiльськогосподарську продукцiю:

створити сприятливi у

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England