Висипний тиф

Реферат студенток РЖ курсу iсторичного факультету спецiальностi тАЬРЖсторiя (у/в)тАЭ Плехановоi РЖрини та Жмаки Марини

Мiнiстерство освiти Украiни

Донецький нацiональний унiверситет

Донецьк , 2000

Висипний тиф тАУ гостре iнфекцiйне захворювання, що передаiться вiд хвороi людини здоровiй разом iз вошами i характеризуiться лихоманкою, своiрiдним висипом на шкiрi, а також ураженням нервовоi та серцево-судинноi системи. Висипний тиф (iсторичний, або класичний) i одним з рiзновидiв великоi групи рикетсiозних захворювань людини, до яких, зокрема, належать ендемiчний (щуриний) висипний тиф, клiщовий висипний тиф (пiвнiчноазiатський iксодорикетсiоз) i лихоманка Ку, а також хвороба Брiлла.

Етiологiя

Збудник висипного тифу тАУ рикетсii Провацека (Rickettsia prowazek), якi постiйно знаходять у клiтинах ендотелiю судин у хворих висипним тифом. Мають таку назву на честь вченого Провацека, який вивчав причину вошивого тифу й загинув вiд нього в 1915 р. Збудник висипного тифу може культивуватися в легеневiй тканинi бiлих мишей i на хорiон-алантоiснiй оболонцi курячих ембрiонiв, що розвиваються.

Епiдемiологiя

ВаЛюдина, що хворii висипним тифом, i iдиним джерелом iнфекцii. Вона небезпечна наприкiнцi iнкубацiйного, весь лихоманковий перiод i ще на протязi 2 днiв пiсля нормалiзацii температури тiла. У деяких випадках хворий висипним тифом залишаiться заразним ще на протязi 10 днiв.

Висипний тиф безпосередньо вiд хвороi людини до здоровоi не передаiться. Передача рикетсiй обумовлена наявнiстю переносникiв тАУ вошей (головним чином платтяноi вошi). Воша, насмоктавшись кровi висипнотифозного хворого, стаi здатною передавати захворювання не ранiше, нiж через 4-5 днiв. За цей час вiдбуваiться розмноження рикетсiй в епiтелiальних клiтинах ii кишечнику, де iх знаходять у великiй кiлькостi. Ця обставина маi велике епiдемiологiчне значення. Так, при госпiталiзацii хворого в першi 5 днiв хвороби й одночаснiй обробцi епiдемiологiчного осередку (знищення вошей) нових випадкiв захворювання в цьому осередку не буде. Максимальний строк життя зараженоi вошi 40 тАУ 45 днiв; отже, на протязi 35 тАУ 40 днiв вона здатна передавати iнфекцiю.

Клiтини епiтелiю кишечнику зараженоi вошi через 5 днiв переповнюються рикетсiями Провацека, внаслiдок чого вони руйнуються i збудник висипного тифу разом з випорожненнями виходить назовнi, забруднюючи шкiру й бiлизну людини. Цiлiснiсть шкiрних покривiв порушуiться укусом вошей i розчосами; при почiсуваннi запаленого мiсця вiдбуваiться втирання в шкiру рикетсiй, якi потiм проникають в кровтАЩяне русло.

Клiнiчнi ознаки

ВаРикетсii, проникнувши в кров, розносяться по всьому органiзму. Як внутрiшньоклiтиннi паразити, вони вкорiнюються в ендотелiй артерiол i капiлярiв, викликаючи там специфiчнi змiни. Ендотелiальнi клiтини уражених судин рiзко набухають, що призводить до звуження або повноi iх закупорки. Такi змiни судин (гранулеми) спостерiгаються в усiх органах, в тому числi й у центральнiй нервовiй системi, особливо в продовгуватому мозку. Цi ураження викликають тяжкi розлади з боку серцево-судинноi та нервовоi систем (менiнгоенцифалiт), що одночасно з токсичною дiiю збудника хвороби обумовлюi клiнiчну картину цього захворювання.

РЖнкубацiйний перiод висипного тифу становить в середньому 14-15 днiв; iнодi вiн скорочуiться до 7 або триваi до 23 днiв. Захворювання починаiться гостро. У рядi випадкiв на протязi 1-2 днiв спостерiгаiться загальне нездужання, поганий апетит. Потiм пiднiмаiться температура тiла, що досягаi в першi 2 днi 39-40В° С. Часто пiдвищення температури супроводжуiться ознобом.

З першого дня хворий скаржиться на нестерпний зростаючий головний бiль, неспокiйний, переривчастий сон iз сновидiннями. Цi явища швидко змушують хворого лягти у лiжко. Зовнiшнiй вигляд його досить типовий. Обличчя гiперемiроване, набрякле, контАЩюнктивiти рiзко гiперемiрованi, судини склер розширенi, iнтАЩiцированi (тАЬкролячi очiтАЭ). Шкiра гаряча.

На 5-й день хвороби (рiдше на 4тАУ6-й) зтАЩявляiться висипка в областi бокових поверхонь грудноi клiтини, на згинальнiй поверхнi передплiч, лiктьових згинах i швидко поширюiться по всьому тулубу й на нижнi кiнцiвки. Висипка полiморфна (рiзна за величиною i формою); спочатку вона може бути розеолiзною (зникаi при натискуваннi на неi або розтягуваннi шкiри), швидко перетворюiться на петехiальну, яка вже не зникаi при натискуваннi та розтягуваннi шкiри. При важкому протiканнi хвороби висипка може бути з самого початку петехiальною. Дiаметр елементiв висипки вiд 2 до 5 мм. РЖнодi до появи висипки на перехiднiй складцi контАЩюнктиви виникають дрiбнокрапковi крововиливи (симптом Кiарi тАУ Авцина); при оглядi зiву можна знайти на слизовiй оболонцi мтАЩякого пiднебiння, а також бiля кореня язичка одиничнi крапковi крововиливи (енантема). До чiтко вираженоi висипки петехii можуть бути виявленi шляхом накладення на плече хворого резинового джгута; при цьому нижче мiсця перетяжки утворюються крапковi крововиливи.

Перiод висипань супроводжуiться погiршенням стану хворого. Зростають явища з боку нервовоi системи (тифозний статус). У тяжких випадках спостерiгаються запаморочення, збудження, марення, галюцинацii. У таких випадках з боку медичного персоналу вимагаiться особливо ретельний нагляд за тяжкохворими, так як вони можуть встати, втекти, навiть викинутися у вiкно тощо. Захворювання протiкаi з явищами менiнгоенцифалiту (запалення головного мозку та його оболонок).

У тяжкохворих стул i сечовипускання можуть бути несвiдомими. РЖнодi вiдбуваiться затримка сечi або парадоксальне сечовипускання, коли при переповненому сечовому мiхурi видiлення сечi проходить малими порцiями.

Розлад дiяльностi серцево-судинноi системи характеризуiться глухiстю тонiв серця, прискоренням пульсу, прогресуючим падiнням артерiального тиску, iнодi до ступеня колапсу. У розпалi захворювання присутнi явища бронхiту, а iнодi й бронхопневмонii.

Апетит у хворого поганий

Язик сухий, обкладений бiлим або коричневим нальотом, часто при висовуваннi тремтить. РЖнодi хворий не може висунути язик, вiн тАЬспотикаiтьсятАЭ через нижнi зуби (симптом Говорова тАУ Годельi). Звичайно спостерiгаiться схильнiсть до затримки стула. З 4тАУ5-го дня пальпiруiться селезiнка i збiльшуiться печiнка.

При сприятливому протiканнi захворювання температура тiла нормалiзуiться на 12тАУ15-й день (пiзнiше як виключення); вона падаi лiтично (ступенеподiбно) на протязi 2-3 днiв, рiдше критично, тобто одразу. Свiдомiсть хворого прояснюiться, висипка зникаi, зтАЩявляiться апетит. Поступово нормалiзуiться артерiальний тиск, сон стаi спокiйним, сили вiдновлюються. При станi, що прогресивно полiпшуiться, на 7тАУ8-й день нормальноi температури тiла хворому дозволяють вставати з лiжка i на 13-й день вiн може бути виписаний.

Невiдкладна допомога

Долiкарська допомога: при пiдйомi температури кладуть холодний компрес на голову, дають 0,5 г ацетилсалiциловоi кислоти або 0,25 г амiдопiрину. Медична допомога: при гiпертермii показаний холод на голову, жарознижуючi засоби; 0,5 г ацетилсалiциловоi кислоти або 0,25 г амiдопiрину; серцево-судиннi засоби (2 мл 20% розчину камфори або 1-2 мл кордiамiну пiдшкiрно), при рiзкому збудженнi тАУ 1 мл 2,5% розчину амiназину внутрiмтАЩязово.

Ускладнення

Серед можливих ускладнень висипного тифу слiд перш за все вiдмiтити нервовотрофiчнi ураження тканин (некрози шкiри, пролежнi) i тромбофлебiти (частiше уражаються вени нижнiх кiнцiвок). У деяких хворих, особливо при наявностi попереднього виснаження органiзму або поганому доглядi за порожниною рота, можливий розвиток гнiйного паротиту. РЖнодi розвиваiться обмежена двостороння осередкова пневмонiя; у дiтей можливi отити. Не i рiдкiстю токсичнi неврити слухового нерву, хоча у цих хворих швидко (звичайно вже на момент виписування з стацiонару) гострота слуху повнiстю вiдновлюiться. У деяких випадках спостерiгаiться розвиток висипнотифозного менiнгоенцифалiту.

Перенесене захворювання залишаi стiйкий iмунiтет. Повторне захворювання висипним тифом спостерiгаiться не ранiше, нiж через 1,5 рокiв пiсля первинного. Летальнiсть не перевищуi 0,1тАУ0,2%.

Профiлактика

Услiд за госпiталiзацiiю хворого висипним тифом про кожного такого хворого негайно оповiщають районнi санiтарнi органiзацii i санiтарно-епiдемiологiчну станцiю (СЕС). Квартиру або гуртожиток, де мешкав хворий, пiддають дезинфекцii i одночасно в осередку проводять епiдемiологiчне обстеження.

Усю бiлизну хворого киптАЩятять i перуть з милом, а верхнiй одяг, ковдри i матраци обробляють у дезiнфекцiйних камерах.

Усiх осiб, що мешкають в оточеннi хворого, одразу ж пiсля госпiталiзацii хворого миють у лазнi-пропускнику, а iх бiлизну, одяг i постiльнi речi пiддають такiй самiй дезiнсекцiйнiй обробцi, як i речi хворого.

Необхiдно забезпечити комплексне одночасне проведення всiх перелiчених заходiв, повторюючи санiтарну обробку в осередку через 8 днiв.

На протязi 25 днiв з моменту госпiталiзацii хворого медичнi робiтники повиннi щодня вимiрювати температуру всiм, хто мешкаi в даному осередку, а через кожнi 3 днi, крiм того, проводити загальний медичний огляд.

Клiнiко-епiдемiологiчний нагляд за особами, що знаходяться в осередку висипного тифу, проводиться на протязi 71 дня з моменту появи першого випадку захворювання.

У боротьбi з поширенням висипного тифу виключно важливу роль вiдiграi рання дiагностика i госпiталiзацiя хворого. Якщо хворого буде госпiталiзовано до 5-го дня захворювання висипним тифом, а в осередку забезпечена одночасна повторна i кiльцева дезiнсекцiя i санiтарна обробка всiх мешканцiв даноi квартири або гуртожитку, слiд вважати, що нових випадкiв захворювання висипним тифом в цьому осередку вже не виникне.

ВаДопомiжну роль у профiлактицi висипного тифу вiдiграють щеплення вакциною. РЖмунiтет розвиваiться через 3 тижнi пiсля щеплення i дii на протязi 8-10 мiсяцiв. Щеплення слiд робити тим, хто за родом своii роботи пiдлягаi небезпецi зараження (персонал iнфекцiйних лiкарень, дезiнфектори, носii на залiзничному i водному транспортi, перукарi, робiтники санпропускникiв тощо).

Бунин К.В. Инфекционные болезни. тАУ М.: Медицина, 1977. тАУВа 492 с.

Покровский В.И., Булкина И.Г. Инфекционные болезни с уходом за больными и основами эпидемиологии. тАУ М.: Медицина, 1985. тАУ 240 с.

Справочник по оказанию скорой и неотложной помощи/ Под ред.ВаВаВаВа Е.И. Чазова. тАУ М.: Медицина, 1975. тАУ 672 с.

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England