Львiв

Вступ

Львiв,обласнай центр однойменноi областi-одне з найстародавнi-ших мiст нашоi держави.Мiсто розташоване на самому заходi краiни.Львiв вирiзняiться вигiдним географiчним положенням на важливих сухопутних шляхах,в центрi найбiльш густо населенного району краю.Мiсто стоiть в котловинi i схилах водороздiлу Днiстра i Буга.В межах Львова рiчка Полтва,лiва притока Буга,тече в пiдземному тунелi.В мiстi знаходяться Замкова гора,Пiсчана гора та iн.Вони придають Львову живописний характер.РЖ хоча у Львовi сусiдують споруди рiзних iпох та стилiв,проте всi вони вiдзначаються художньо-мистецькою iднiстю i разом складають iдиний iсторико-архiтектурний комплекс.

Усi,хто вперше приiжджаi до Львова хочуть побачити його площу Ринок i насамперед прямують до неi.Та й не дивно.Згадаймо скiльки трагедiй пронеслось над мiстом,скiльки потрясiнь випало на його долю.Наше знайомство з памтАЩятками iсторико-архiтектурного заповiдника починаiться розповiддю про площу Ринок i найстаровиннiшi памтАЩятки мiста.

Старовинний й молодий. Тi означення якнайповнiше характеризують Львiв тАУ мiсто памтАЩятник, мiсто тАУ музей пiд вiдкритим небом,мiсто в якому переплелися минуле i сучасне.

Львiв практично зберiг забудови усiх iсторичних перiодiв.Нiде бiльше в Украiнi не було нi таких величних готичних i ренесанснихВа камтАЩяниць,нi таких ренесансних i барокових храмiв.

Протягом сторiччя Львiв був одним з найбiльших за кiлькiстю населення мiстом Украiни,осередком ремесел,промислiв,i,звичайно, центром культури.

В серединi 13 столiття на мiсцi давнього поселення на Замковiй горi Галицько-Волинський князь Данило Галицький заснував мiсто,назвавши його Львовом.Тогочасний Львiв складався iз двох частин: на горi тАУ укрiплений замок(тАЬградтАЭ),а в низу тАУ торгово - ремiсниче мiсто(тАЬпосадтАЭ).

Поступово мiсто розбудувалось i в 1272 р. стало столицею Галицько-Волинськоi держави.

На пiвдень вiд найдавнiшоi частини мiста виростаi новий район тАУ Середмiстя,який згодом став центром середньовiчного Львова.Нове мiсто було оточене мурами.

Бiльшiсть памтАЩяток архiтектури середньовiчного Львова до наших рокiв не дiйшли,iх поглинуло полумтАЩяВа пожеж 1381 i 1527 рр.Так,вiд пожежi 1527 року повнiстю згорiло готичне мiсто.

Приблизно в 1360 роцi поряд з площею Ринок закладено Кафедральний (Латинський) собор за планом архiтектора Петра Штехера.Будiвництво собору розтягнулося на довгий час,i лише в 1479-1481роках його закiнчили вроцлавськi архiтектори Йоахiм Гром i Амбросiй Робiш.

Цей тринефний з видовженою вiвтарною частиною костьол суворих i простих готичних форм,а водночас монументальних величавих,на них вiдсутнi декоративнi оздоби,характернi для европейськоi готики.Своiрiдною прикрасою храму служить ряд контрфорсiв,якими пiдпертi стiни пресбiтерiуму.В стiнах,звiльнених вiд тягаря нервюрного склепiння,перекладеного на контрфорси,високi стрiльчастi вiкна,покритi вiтражами.Ця вiвтарна частина костьолу залишилась майже незмiнною до нашого часу.Основна ж маса храму була пiддана корiнним змiнам в пiзнiшi часи.Великоi шкоди зазнав костьол пiд час пожежi 1527 року тАУ завалилося склепiння.Але ще бiльших втрат завдали йому реставрацiйно тАУ конструктивнi роботи в 1760-1780 роках: готичнi форми було змiнено барочними,перероблений вхiд,монументально строгих форм вежа увiнчалась барочним завершенням,i висота ii досягла 65 метрiв.Було знесено чимало каплиць,що оточували храм,а з ними безповоротно загинуло iх оздоблення-твори мистецтва.Залишились тiльки двi каплицi - КамптАЩянiв та Боiмiв,а також слiд вiд третьоi,що колись щiльно примикала до апсидального простiнку вiвтарноi частини - овальний портрет з зображенням купця Яна Домаглiча та вотивний рельiф,на якому представлена численна родина Домаглiччв.

Тодi ж iнтертАЩiр костьолу був розмальований вiдомим художником-монументалiстом С.Строiнським,а вiвтарi прикрашенi чудовими деревтАЩяними скульптурами, виконаними львiвськими рiзбярами М.Полейовським та Я.Овiдiзьким.

В храмi зберiгаються памтАЩятники меморiальноi скульптури 16ст.:коменданту мiста Миколi Гербурту,створений у 1555 роцi нюрнберзьким майстром Панкратiем Лабенвольфом,а також скульптури багатих мiщан С.Ганля таБ.Бзовського.

План подiбний до Кафедрального собору,мав нинi неiснуючий костьол францисканського монастиря.Вiн постав у кiнцi 14 ст.,а також Домiнiканський костьол,збудований на початку 15 ст.

Крiм Кафедральньного костьолу в 14 ст. спорудженно ще двi памтАЩятки архiтектури-церкви св.Юра та Вiрменську,архiтектором якихВа бувВа Дерiнг(Дере). Юрська церква не зберiглась до нашого часу тАУ у 18 ст. на ii мiсцi поставили величнiшу будiвлю,а Вiрменська,збагачувалась добудуванням на протязi столiтть,нинi i визначною памтАЩяткою львiвського зодчества.

Церква будувалась за зразком вiрменських святинь,але на нiй позначились впливи романсько-готичноi архiтектури Захiдноi РДвропи та у великiй мiрi вiдбитi слiди запозичень староруського галицького зодчества.

Середня частина собору добудовувана в 17 ст.,а захiдна,вiд Кракiвськоi вулицi,на початку 20 ст.Головний вхiд,стилiзований пiд готику,похмурий i таiмничий.

В гарячий червневий день 1527 р. у Львовi на вулицi Пивоварiв виникла пожежа i швидко перекинувся не тiльки на середмiстя,а й на передмiстя тАУ Пiдзамче,Знесення.На другий день Львiв являв собою суцiльне згарище.Тiльки уцiлiли спотворений вогнем будинок ратушi,обгорiла Вiрменська церква,стiни Кафедрального собору.Готичний Львiв пропав.

Львiв був вiдроджений за вiдносно короткий час. Його архiтектурне обличчя визначилось,головним чином,у 16 ст.Будувалися тiльки камтАЩянi будинки.Архiтекторами були iталiйцi.Вони принесли з собою подих iталiйського ренесансу,але чистоту його формВа розчинили в традицiях i вимогах мiст,де iм доводилось працювати.

Львiв планувався по-новому.ЗберiгалосяВа тiльки середньовiчне розмiщення центру тАУ Ринкова площа з ратушею.Вулицi проводились простi.Будинки ставились вузькi по фасаду,триповерховi.

Нацiональностям некатолицького вiросповiдування не дозволялося поселятися на площi Ринок.Для них були вiдведенi вулицi,якi з того часу зберiгли своi назви:Руська,Вiрменська,Сербська.На площi Ринок мiстилося управлiння мiста,суд, тут вiдбувалися торги.Сама площа майже квадратноi форми (142м. на 129м.).З неi виходить вiсiм вулиць.Будинки наче спорiдненi мiж собою,але в той же час рiзнi й неповторнi.

Площа Ринок тАУ серцевина iсторико-архiтектурного заповiдника,являе собою унiкальний ансамбль.З чотирьох сторiн ii оточуi комплекс з 44 рiзнорiдних за часом i стилем будинкiв.

В дусi ренесансу ветримана вся площа Ринок,хоча перебудови викликанi корiнною змiною мешканцiв та iх смаками,надали деяким будинкам класичного або ампiрного вигляду.

Рештки староi готики,в стилi якоi велось будiвництво до пожежi 1527 року,нерiдко включалось в нову споруду i,таким чином,в рядi будинкiв на першому поверсi зустрiчаiмо готичнi портали,вестибюлi тАУ входи,з характерними нервюрними склепiннями або стрiльчастими арками.

Архiтектура Львова рiзноманiтна i неповторна. У нiй,як у дзеркалi,вiдбилося обличчя минулих епох.У мiстi,що виникло на Захiдних рубежах Киiвськоi Русi i впродовж усiiiдраматичноi iсторii зберiгало свою етнiчну приналежнiсть,яскраво i зримо вимальовуiться процес взаiмовпливу рiзних культур i мiстобудiвних традицiй тАУ вiтчизняних та захiдноiвропейських.Усе це робить архiтектуру Львова предметом великоi культурноi цiнностi,загальнонародних надбанням,що оберiгаiться i вивчаiться,стаi обтАЩiктом естетичного зодоволення,джерелом невичерпного досвiду для сучасникiв i прийдешнiх поколiнь.

Львiв тАУ одне з найбагатших мiст Украiни за цiннiстю iсторико-архiтектурних памтАЩяток 13-20 ст.,що зримо представляють нашарування всiх стильових епох вiд часу його заснування до наших днiв.

В найдревнiшiй частинi мiста Львова тАУ колишньому пiдгороддi,яке згодом отримало назву Кракiвського передмiсття,знаходиться найдавнiша памтАЩятка монументальноi архiтектури тАУ церква св.Миколая на вулицi Б.Хмельницького.За традицiiю вважаiться двiрською княжою церквою, заснованою ще в 13 ст., яка служила не тiльки храмом,а й осередком громадсько-полiтичного життя.

Церква являi собою своiрiдну хрещату в планi споруду з квадратним нефом,навколо якого групуються обтАЩiми вiвтаря з пiвкруглою апсидою,прямокутного бабинця i бiчних каплиць.ОбтАЩiмно тАУ планувальна композицiя Миколаiвськоi церкви зближуi ii з храмами Киiвськоi Русi.Поiднання класичного вiзантiйсько тАУ руського хрестовокупольного плану з романською будiвельною технiкою витворило новий самобутнiй стиль,характерний для зодчества давньоi Галичини.

З княжим Львовом повтАЩязана i монастирська церква святого Онуфрiя (вулиця Б.Хмельницького,36).На жаль,раннiй перiод ii будiвництва тАУ до 16 столiття тАУ не вияснено.Ще за князя Льва Даниловича тут була державна церква,при якiй поселилися ченцi.

Спершу храм складався з двох частин,якi до 18 столiття не були зтАЩiднанi мiж собою.Ансамбль Онуфрiiвськоi церкви доповнюють Монастирський будинок з дзвiницею i оборонними мурами з бiйницями.Невеликий мурований монастир був уже в 16 столiттi.

ВаЗ Онуфрiiвською церквою повтАЩязанi визначнi сторiнки вiтчизняноi культури.

В однiй з монастирських келiй до 1616 року мiстилася друкарня.Тут,на церковному цвинтарi,у 1583 роцi поховано РЖвана Федорова.Його надгробна плита тривалий час зберiгалась у цiй церквi.

З пiвнiчного боку безпосередньо доВа Онуфрiiвського монастиря примикав неiснуючий нинi вiрменський монастир з мурованою церквою.Це був найдавнiший вiрменський мурований з каменю храм у Львовi споруджений у 13 ст.(розiбрано наприкiнцi18 ст.).

На тiй же вулицi Б.Хмельницького знаходиться одна з найцiкавiших памтАЩяток архiтектури старого Львова тАУ церква св. Параскеви тАУ ПтАЩятницi.Можливо вона заснована ще наприкiнцi 13ст.Спочатку церква була деревтАЩяною;сучасну муровану споруджено на кошти молдавського господаря В.Лупула в 1644р.,а посвячено в 1645р.Про час побудови i фундатора памтАЩятки цiii свiдчать вмурованi у зовнiшню стiну i парапет хорiв памтАЩтковi таблицi.

Церква у планi маi форму прямокутника з гранчастою апсидою,набагато нижчою вiд вiд основноi частини.Архiтектура цiii церкви не маi чiтко визначеного стилю.Тут присутня i готика ,яка проявляiться у високому щипцi,влив борокко,що спостерiгаiться у невеликих вортах на головному фасадi,а прямокутнi нiшi по бокам нефа асоцiюються з молдавськими i буковинськими будiвлями того часу.

На розi вул.РЖ.Гонти i пл. 300-рiччя ВозтАЩiднання стоiть костьол Марii Снiжноi,заснований нiмецькими колонiстами у 14 ст.Перша документальна згадка про ньго датуiться 1352р.Костьол,який спочатку був деревтАЩяний,дiйшов до нашого часу у дуже змiненному виглядi.Костьол являi собою однонефну будiвлю базилiкального типу з видовженою пресвiтерiiю i квадратним притвором з вежою на однiй осi.Можливо,що в початковий перiод вiн складався лише з одного прямокутного нефа.Пiзнiшi були добудованi пресвiтерiя i вежа на захiдному фасадi.

Недалеко вiд костьолу Марii Снiжноi на пл.Вiчевiй знаходиться цiнна памтАЩятка ренесансного будiвництва тАУ монастир бенедиктинок.Збудований у 1597 р. Павлом Римлянином,що прибув до Львова з РЖталiiВа у 80 тАУх роках 16.ст.Костьол незначний за розмiрами i досить скромно оздоблений.Декоративними елементами його крiпосних стiн е рiзьбленi бiлокамтАЩянi портали i невелика але монумунтальна вежа при пiвденному фасадi.Скромнтй,позбавленний будь-якого декору й iнтертАЩiр костьолу.Його неф перекриваi хрестове склепiння.Мiж нефом i вiвтарiм здiймаiться пiвциркульна арка,що спираiться на спаренi пiлястри.Арку оздоблюють розетки у квадратних полях.

З пiвдня до вiвтарноi частини прилягаi монастирський будинок.В ньому,як i у вежi,зберiглися прийоми i елементи ренесансного будiвництва. Особливо цiнною i вiдкрита лоджiя з трьома арками. Замковi каменi арок служать консолями для трьох камтАЩяних скульптур, що стоять у нiшах. Цiкавим i конструктивне вирiшення деяких залiв. Для пiдтримки склепiння у доволi простих сiнях будiвничий застосував один могутнiй стовп, що i iдиним прикладом такого конструктивного рiшення у львiвськiй архiтектурi того часу.

На розi вулицi Радянськоi i Дарвiна на узгiртАЩi височить костьол кармелiтiв босих, який постав у першiй половинi 17 столiття.

Спорудження Кармелiтського костьолу розпочалося у 1634 роцi. Його будiвничим вважають Яна Покоровича. Цей храм тАУ тринефний, без апсид, з двома вежами на захiдному фасадi. До середини 19 столiття вежi не було. Проект на iх добудову виготовив Алотз Вондрашка у 1835 тАУ 1839 рр. Збудована за його проектом пiвнiчна вежа з наметовим завершенням стояла до 1906 року. У цьому ж роцi пiд час грунтовноi реставрацii добудували другу вежу тАУ пiвденну, обом дали бароккове завершення.

На цiй же вулицi неподалiк знаходиться iнша памтАЩятка барокковоi архiтектури тАУ Комiсiйнiй костьол кармелiток босих. Костьол збудований за взiрцем римськоi церкви Санта Сусанна. Проект на нього виготовив iталiйський архiтектор Джованнi Джiзменi у 1642 роцi. Будiвництво розпочалося 1644 року, оздоблення фасаду бiлокаменим декором закiнчилося наприкiнцi 18 столiття . У 1976 роцi реставроване примiщення використано пiд обласний Будинок якостi, матерологii та стандартизацii.

Висновок:

Сiм з половиною вiкiв мiцно стоiть на украiнськiй землi Львiв.З них всього десять рокiв припадаi на останнiй незалежний перiод його iсторii. Саме цi роки стали для древнього мiста роками оновлення i стрiмкого злету. Впевнено, з оптимiзмом дивиться у майбутнi Львiв, який дивуi, зачаровуi гармонiiю сивоi давнини i свiтлоi сучасностi.

ВаПамтАЩятки сивоi давнини в сукупностi з новим лицем Львова це великий всенародний скарб. РЖ тому обовтАЩязок кожного громадянина Украiни зберегти цей скарб для прийдешнiх поколiнь. Бережливе ставлення до памтАЩяток iсторii та культури тАУ патрiотичний обовтАЩязок еожного громадянина Украiни.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Лiтерарура.

1.РЖсторiя украiнськоi культури/за ред.РЖ.П.КриптАЩякевича.- К.:Либiдь,1994

2.Овсiйчук В. Архiтектурнi памтАЩятки Львова. тАУЛ.:Каменяр,1963

3.Вуйцик В.С. Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у Львовi.-Л.:Каменяр,1991

4.КриптАЩякевич РЖ.П. Галицько-Волинське князiвство.-К.:Наукова думка,1984

5.Памятники градостроительства и архитектуры УССР.т.3.-К.:Наукова думка,1984

6.Вуйцик В.С. Львовський iсторико-архiтектурний заповiдник:РДкскурсiя по мiсту.-Л.:Каменяр,1976

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England