Самостiйна робота учнiв - засiб розвитку пiзнавальноi активностi i творчого мислення (на iсторичному матерiалi)

Кордунова Н. О.

аспiрантка РЖРЖ курсу ВДУ.

Кафедра психологii

На протязi столiть йшов пошук досконалих методiв навчання iсторii; педагогами, психологами узагальнювався певний досвiд, пропонувались новi iдеi в дiй галузi.

У наш час зростаi потiк iнформацii, поширюiться тенденцiя до вiдтворення справжньоi iсторii, без перекручувань i фальсифiкацiй. На сторiнках преси зтАЩявляiться ряд альтернативних думок на певнi iсторичнi проблеми i, навiть, цiлi перiоди, обсяг знань надзвичайно швидко збiльшуiться.

Сучасним школярам дуже важко розiбратися, правильно оцiнити ряд подiй виходячи з того потоку iнформацii (часом досить суперечливоi), яка виплескуiться на нас з боку преси, радiо i телебачення. У звтАЩязку з цим виникаi необхiднiсть вирiшення ряду проблем. Однiiю з таких проблем, яка потребуi негайного вирiшення i проблема формування в процесi навчання активного, самостiйного, творчого мислення школярiв. Учням потрiбно допомогти позбутися шаблонного, стереотипного мислення, стандартних установок, якi вбивалися в iхнi голови ще з дитинства. Сучасна школа повинна виховувати у школярiв здатнiсть до самостiйноi навчальноi дiяльностi, самостiйного здобуття знань.

Проявляти такi якостi мислення як самостiйнiсть, активнiсть, гнучкiсть, швидкiсть i iншi. Щоб виявити, на скiльки учнi володiють цими якостями, як у них розвинута здатнiсть до аналiзу, умiння видiляти iстотне, здiйснювати порiвняння. З цiiю метою було проведено дослiдження в школах м.Луцька з учнями 6-х класiв. Для цього було використано ряд методик пiд назвою тАЬМисленнятАЭ, тАЬДiагностика мислительних стратегiйтАЭ (методика Брунера), тАЬСловесний лабiринттАЭ (головоломка тАЬДональдтАЭ).

Виходячи з одержаних результатiв, ми визначили деякi завдання вчителя iсторii по формуванню в учнiв тих якостей мислення, якi необхiднi для засвоiння iсторii та самостiйного здобуття знань. Використанi нами методики дослiдження дали можливiсть дослiдити швидкiсть, гнучкiсть мислення школярiв, встановити ступiнь володiння ними просторовими образами та умiння самостiйно оперувати ними.

Данiй проблемi присвячено багато посiбникiв, монографiй i статей, але часто дане питання розглядаiться вузько, з позицii якоiсь однiii риси, якостi, яка протиставлялась iншим. Однi вченi твердили, що самостiйнiсть визначаiться тiльки мислительною дiяльнiстю учнiв, другi - тiльки мотивами ii дiяльностi, ii добровiльнiстю, третi - тiльки рисами характеру, поведiнки тощо. Але не треба забувати, що дiяльнiсть людини багатогранна i тому треба формувати самостiйнiсть людини вцiлому, у всiх ii проявах.

Наше дослiдження показало, що в навчаннi iсторii слiд розрiзняти:

1) самостiйнiсть мислення проявляiться при розглядi сутi явищ (подiй, процесiв) i веде до формування переконань; з нею тiсно повтАЩязана i самостiйнiсть в використовуваннi навичок i вмiнь, прийомiв розумовоi працi, методу пiзнання;

2) самостiйнiсть характеру, поведiнка особистостi, яка виражаiться в умiннi поступати у вiдповiдностi зi своiми поглядами, в тому чи iншому вiдношеннi до оточуючого;

З) самостiйнiсть поштовху до дiяльностi, ii мотивiв; для неi важливi прояви iнтересу, iнiцiативи, творчостi;

4) самостiйнiсть в практичнiй дiяльностi.

Не треба забувати, що iснуi принципова рiзниця мiж пiзнавальною дiяльнiстю: а) при передачi готових знань; б) при формуваннi знань на основi самостiйноi мислительноi дiяльностi учнiв. Головним видом пiзнавальноi дiяльностi учнiв за способом передачi готових знань i запамтАЩятовування, при слабкому проявi мислительноi активностi i самостiйностi.

На початку 50-х рокiв був запропонований пiзнавальний процес, при якому знання формуються на основi самостiйноi мислительноi дiяльностi учнiв. Учень без сторонньоi прямоi допомоги повинен розiбратися в явищах суспiльного життя, розкрити iх суть. Пiзнання рухаiться вiд явища до сутi, а вiд сутi знову до явища, але тепер це явище усвiдомлюiться повнiше, глибше. Самостiйне розкриття сутi явищ органiчно повтАЩязане з використанням знань, умiнь, життiвого досвiду учнiв.

Аналiз результатiв експерименту показав, що для органiзацii самостiйноi навчальноi дiяльностi необхiдно забезпечити ii посильнiсть, доступнiсть i рiзноманiтнiсть, враховуючи при цьому вiковi та iндивiдуальнi особливостi учнiв дотримуючись дидактичних вимог.

Самостiйна робота на уроках iсторii маi велике навчальне й виховне значення. Вона може дати бажанi наслiдки лише тодi, копи вчитель застосовуi ii у певнiй системi та послiдовностi; правильно керуi нею; працюi в тiсному контактi з учителями iнших предметiв, особливо гуманiтарного циклу.

В чому ж полягаi суть самостiйноi роботи? Самостiйною i та дiяльнiсть, яку учень здiйснюi без сторонньоi прямоi допомоги, спираючись на своi знання, мислення, вмiння, життiвий досвiд, переконання, i яка, через збагачення учня знаннями формуi риси самостiйностi. Самостiйна дiяльнiсть являi якiсть процесу пiзнання, рису особистостi учня i форму органiзацii навчання.

Данi дослiдження пiдтверджують думку про те, що розвиток самостiйностi в процесi навчальноi дiяльностi включаi в себе такi сторони:

- вiдношення вчителя до проявiв самостiйностi;

- умiння учнiв самостiйно планувати свою навчальну роботу;

- умiння видiляти головне i другорядне;

- оцiнку учнем труднощiв у вивченнi матерiалу;

- наявнiсть або вiдсутнiсть в учня iнтересу до матерiалу, який вивчаiться;

- самостiйне застосування засвоiних знань;

- оцiнка учнем своii роботи i ii результатiв.

Навички i вмiння самостiйноi роботи в учнiв формуються не самi по собi, а в результатi спецiально органiзованих вправ, що органiчно включаються у навчальний процес.

Велике значення в цьому вiдношеннi маi висока майстернiсть учителя, його керiвництво активною пiзнавальною дiяльнiстю учня, логiка педагогiчного процесу, створення проблемноi ситуацii на уроцi, правильна i рацiональна органiзацiя видiв самостiйноi роботи, повтАЩязаноi з подоланням учнями певних труднощiв i пiдведення пiдсумкiв виконання i обтАЩiктивна оцiнка роботи.

Для того, щоб самостiйна робота була ефективною важливо дотримуватись взаiмозвтАЩязку рiзних видiв самостiйноi роботи учнiв на уроцi та урiзноманiтнювати iх, повинен iснувати взаiмозвтАЩязок класноi i домашньоi самостiйноi роботи.

Ми органiзували класну роботу так, щоб домашня самостiйна робота була ii органiчним продовженням. Великою мiрою робота учнiв, хiд уроку тiсно звтАЩязанi i залежать вiд якостi самостiйноi роботи учнiв удома. Мета домашньоi роботи - мiцне закрiплення вивченого на уроцi матерiалу, глибше його осмислення, дальший розвиток набутих учнями умiнь i навичок самостiйноi роботи з текстом пiдручника, iсторичними картами. iлюстрацiями, схемами. Учнi, виконуючи домашнi завдання, привчалися писати простi й розгорнутi плани з окремих питань i тем, складати рiзнi тематичнi таблицi, працювати з матерiалами перiодичноi преси, готувати невеликi повiдомлення, реферати на iсторичнi i суспiльно-полiтичнi теми.

Домашня робота носила творчий характер, будила думку школяра. Вчитель на уроцi максимально застосовував прийоми стимуляцii активного самостiйного мислення, щоб творчий дух не залишав школяра i вдома, спонукав його до самостiйностi i активностi.

Часто учень не засвоюi той чи iнший матерiал через невмiння самостiйно виконувати навчальнi завдання, зокрема домашнi. Дуже важливо навчити учня складати план i тези прочитаного. Спочатку вчитель навчав учнiв на уроцi цiii роботи. На такому уроцi дiти працюють колективно, пiсля дворазового читання тексту пiдручника учнi старалися проаналiзувати його, при допомозi вчителя видiлити головне. Можна працювати над текстом, розбивши його на окремi частини i аналiзувати кожну з них. Важливо, щоб вчитель надалi дав вказiвки щодо самостiйного складання плану, технiки читання, запамтАЩятовування, запису тез тощо.

Ми контролювали роботу учнiв через фронтальне опитування. Важливо й надалi окремим учням роздавати картки для самостiйноi роботи з подiбними завданнями, скласти план прочитаного тексту, скласти тези прочитаного; потiм збирали i перевiряли зошити окремих учнiв. Таким чином було зрозумiло, на скiльки учнi вмiють видiляти головне, над чим ще треба попрацювати i вияснити, чи вмiють учнi лаконiчно i суттiво виражати своi думки. Не всi учнi володiють належним темпом читання, i цей недолiк негативно позначаiться на успiшностi. Для того, щоб виправити становище треба бiльше уваги придiляти самостiйнiй роботi над текстом пiдручника, застосовувати систему вправ на читання i аналiз тексту пiдручника, а також давати додатковi завдання додому - прочитати життiпис полководця, уривок з поеми, статтю в газетi тощо.

Дуже важливо навчити учня працювати з книжкою i в школi, i вдома, виробляти в нього звичку тАЬкопатися в книжкахтАЭ. Добре iлюстрований пiдручник даi можливiсть набагато краще органiзувати найрiзноманiтнiшi види роботи з ним, активiзувати розумову дiяльнiсть учнiв, розвивати в них активнiсть, самостiйнiсть, творчу уяву.

РЖлюстрацii пiдручникiв дiляться на композицiйнi, схематичнi, фотоiлюстрацii.

Самостiйну роботу учнiв над iлюстрацiями пiдручника ми органiзували так, щоб вона була рiзноманiтною - це i уявнi екскурсii до тiii чи iншоi краiни на основi iлюстрацiй пiдручника i використання для порiвняння двох або кiлькох iлюстрацiй i iншi форми роботи. Основною умовою самостiйноi роботи учнiв з iлюстрацiями було вмiле поiднання слова вчителя з текстом пiдручника i малюнком.

Майже у кожноi дитини i потреба проявити своi творчi нахили, цю потребу учень може задовiльнити в процесi написання твору, адже процес написання твору i процесом творчого уявлення. Спочатку твiр iснуi як система уявлень про факти, подii, якi треба певним чином вiдiбрати. Щоб успiшно керувати цим процесом, розвивати творчi здiбностi учнiв, необхiдно знати iх iндивiдуально-психологiчнi особливостi, ставлення дiтей до навчання, особливостi iх знань, умiнь i навичок, вольових якостей.

Ще одним з важливих видiв самостiйноi роботи, яка сприяi розвитку логiчного мислення, усноi й писемноi мови, творчостi, активностi й самостiйностi учнiв i ведення словника. У курсi iсторii стародавнього свiту учням доводиться мати справу з великою кiлькiстю слiв i виразiв, без правильного розумiння яких не можна засвоiти iсторичного матерiалу.

Для пiдвищення активностi i самостiйностi на уроках iсторii були використанi такi форми самостiйноi словниковоi роботи:

1) самостiйне зтАЩясування значення слова за допомогою словникiв, енциклопедiй, довiдникiв;

2) складання усно, а потiм письмово оповiдань-мiнiатюр з вiдомими уже словами i термiнами;

3) рецензування цих оповiдань учнями;

4) добiр слiв i термiнiв, що стосуються певноi теми, роздiлу;

5) рiзноманiтнi форми роботи з картками.

Розумiння iсторичного процесу неможливе без уявлення його в хронологiчних рамках. Хронологiя приводить весь багатий iсторичний матерiал у вiдповiдно-визначений порядок, фiксуi iсторичнi подii в часi у тiй послiдовностi, в якiй вони вiдбувалися. Розвитку логiчного мислення сприяють хронологiчнi картки. Так, на однiй картцi можна записати столiття, на другiй - дату, на третiй - подiю. Показуючи картку на якiй записано дату, учням пропонувалося назвати подiю.

Дуже важливо навчити дiтей користуватися тАЬлiнiiю часутАЭ. В старших класах бiльше уваги придiлялося таким видам самостiйноi роботи як складання плану-конспекту, який передбачаi не тiльки стислий виклад головних положень, iх доказiв, але й наведення фактiв, якi iлюструють цi положення. Ефективнiсть роботи по складанню плану великою мiрою залежить вiд наявностi в учнiв навичок смислового аналiзу тексту. План складався за текстом пiдручника, за кiлькома джерелами, скласти план оповiдання, план розповiдi до картини, план розповiдi вчителя.

Важливою i робота учнiв над висновками як по окремому уроцi, так i по темi вцiлому. Вивчаючи iсторичнi факти i подii, учнi узагальнювали цi факти i складали короткi висновки. Спочатку висновки робилися ними по одному з якихось урокiв, потiм, коли учнi оволодiють певними навичками складали висновки - по всiй темi. Активiзуi пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, сприяi формуванню в них самостiйностi й робота по складанню порiвняльних таблиць i схем.

В значнiй мiрi розширюють i поглиблюють iсторичнi знання учнiв художньо-iсторична i науково-популярна лiтература. Це насамперед досягаiться тим, що вчитель органiзовуi позакласне читання учнiв i сам використовуi уривки з цiii лiтератури при поясненнi матерiалу на уроцi. РЖснують певнi види роботи учнiв з цiiю лiтературою, якi найбiльш активiзують учнiв i прищеплюють iм навички самостiйноi роботи. Це - домашнi письмовi твори за художньо-iсторичними книгами i складання учнями старших класiв рецензiй на iсторичну лiтературу.

Наочнiсть - у викладаннi iсторii також маi важливе значення. Використовуючи на уроках iсторичну картину чи навчальний кiнофiльм, вчитель бiльш активно дii на пiзнавальну дiяльнiсть учня. Важливо самих учнiв навчити читати iсторичнi картини, використовуючи багаж знань по данiй епосi. Працюючи над розкриттям змiсту картини учнi розширюють своi iсторичнi знання по данiй темi, роблять своi маленькi тАЬвiдкриттятАЭ, а це пiдвищуi iнтерес до уроку i допомагаi краще засвоiти новi термiни. Одним iз видiв активного використовування iсторичних картин i прийом складання учнями усноi, а потiм i письмовоi розповiдi за двома-трьома i бiльше iсторичними картинами. Це усна розповiдь заздалегiдь даними питаннями з використанням для iлюстрацiй iсторичних картин; письмова творча розповiдь за iсторичними картинами.

Як показав аналiз експериментальних даних, що для того, щоб самостiйна робота учнiв була ефективною потрiбно дотримуватись певних умов:

1) чiткоi, конкретноi постановки завдань перед учнями;

2) характер завдань i запитань для самостiйноi роботи та iх складнiсть на рiзних етапах навчання повинен змiнюватись;

3) завдання для самостiйноi роботи мають бути доступними i посильними;

4) повинна бути диференцiацiя завдань для самостiйноi роботи (можна подiлити учнiв класу на певнi групи за рiвнем iх знань та умiнь);

5) повинна дотримуватись систематичнiсть i послiдовнiсть застосування самостiйноi роботи учнiв в процесi навчання;

6) важливо дотримуватись взаiмозвтАЩязку рiзних видiв самостiйноi роботи учнiв на уроцi та урiзноманiтнювати iх; 7) повинен iснувати взаiмозвтАЩязок класноi i домашньоi самостiйноi роботи.

Експериментальнi дослiдження пiдтверджують, що самостiйна робота учнiв у процесi вивчення iсторii i основним засобом виявлення i розвитку в них творчих здiбностей i обдарованостi, пiдготовки iх до практичноi дiяльностi. Залежно вiд пiдготовленостi учнiв учитель щоразу повинен сам визначати послiдовнiсть i насиченiсть самостiйноi роботи, проявити свою творчiсть та iнiцiативу. В мiру переходу учнiв з класу в клас зростаi рiвень iх знань i пiзнавальнi можливостi. РЖсторичний процес розкриваiться все повнiше й глибше. У звтАЩязку з цим i види самостiйноi роботи поступово ускладнюються, але треба також памтАЩятати, що самостiйна робота - не самоцiль, а один iз засобiв полiпшення всiii навчально-виховноi роботи, пiдготовки учнiв до життя, до практичноi дiяльностi.

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. М., 1984, - С. 71.

2. Александров А. Й. Самостоятельная работа учащихся при изучении истории. М., 1964. - С.63.

3. Баiв Б.Ф. Психологiя навчання. К., 1994. - С.59-61.

4. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М., 1972. - С.269.

5. Дайри Н.Г. Как подготовить урок истории. М., 1969. - С.26-28.

6. Донской Г.М. Задание для самостоятельной работы по истории. М., 1983. - С.46.

7. Крутецький В.А. Формування i розвиток здiбностей учнiв. // Рад. школа. - 1972. - № 4.

8. Лернер РЖ.Я. Розвиток мислення учнiв в процесi навчання iсторii. М., 1982. - С. 23.

9. Майборода В.К. Самостiйна робота з iсторii учнiв 5-6-х кл. К., 1975. - С.30.

10. Пидкасистый П.Й. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. М., 1980. - С.23.

11. Пометун Е.И. Познавательная самостоятельность в работе над понятиями. Преподавание истории в школе,. 1986. - № 2.

12. Фридман Л.М. Изучение личности учащихся и ученических коллективов. М., 1989. - С.79,85.

АНОТАЦРЖЯ

В статтi розкриваiться суть самостiйноi роботи учнiв на уроках iсторii, розвиток особистостi в процесi навчальноi дiяльностi. На основi психологiчного дослiдження процесу учiння розробленi завдання по формуванню в учнiв тих якостей мислення, якi необхiднi для засвоiння iсторичного матерiалу та самостiйного здобуття знань. Показано творчий характер домашньоi роботи учнiв, прийоми стимуляцii активностi i самостiйностi мислення.

ANNOTANION

The article describes the essence of independent work of pupils on history lessons, the development of independence of the person in the process of educational work. On the basis of psychological investigations educational tasks were identifed for forming such qualities of thinking in pupils`, which are necessary for becoming proficient in historical material and independent mastering of knowledge. The article shows the creative character of pupils` homework, methods of stimulation of activity and independent thinking.

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England