тАЬСлово про закон i благодатьтАЭ РЖларiона на уроцi лiтератури у 9 класi

Сьогоднi ми бачимо, як зростаi iнтерес до давньоруськоi iсторii, культури, лiтератури зокрема. РЖ це природно. Суспiльнi змiни в Украiнi зумовлюють iнтерес до витокiв нашоi нацiональноi свiдомостi, пiдТСрунтя сучасноi лiтератури. Будуючи свою незалежну державу, ми повиннi досконало знати ii славне минуле. Тому так вiдрадно, що сучаснi шкiльнi програми передбачають ознайомлення учнiв з визначними памтАЩятками давньоi словтАЩянськоi лiтератури.

Твори староi доби читати важко. Передусiм заважаi мовний бартАЩiр. Отже, добрим помiчником учням буде хрестоматiя тАЬДавня украiнська лiтературатАЭ за редакцiiю М.Сулими [2], де вони перекладенi сучасною украiнською мовою.

Нинi вперше в школi вивчаiться шедевр лiтератури Киiвськоi доби тАЬСлово про закон i благодатьтАЭ РЖларiона Киiвського.

тАЬСлово про закон i благодатьтАЭ, за словами М.Грушевського, тАУ тАЬсе наш найранiший лiтературний твiр з ясними слiдами часу i мiсця, який ми маiмотАЭ, тАЬз культурно-iсторичного погляду се надзвичайно важний покажчик тих високостей, яких досягли книжники, так би сказати, першоi черги, вихованцi заведених Володимиром шкiл пiсля офiцiального запровадження християнства на РусiтАЭ [1, 62].

Завдання словесника тАУ донести до учнiв справжню красу, високу iдейнiсть цього оригiнального твору. Пропонуiмо один iз варiантiв методики його вивчення.

тАЬСлово про закон i благодатьтАЭ тАУ не перша тема з iсторii давньоi украiнськоi лiтератури. На попереднiх уроках учнi отримали iсторичну довiдку про Киiвську державу, ознайомились iз тАЬПовiстю минулих лiттАЭ, тАЬПоученiiмтАЭ Володимира Мономаха. На цьому уроцi досить вiдтворити в памтАЩятi основнi iсторичнi вiдомостi про Киiвську Русь. Для цього ставимо запитання:

Коли на територii Схiдноi РДвропи була створена держава Киiвська Русь? (РЖРЖ пол. РЖХ ст.)

тАУ Яким був ii устрiй? (Ранньофеодальна держава iз землеробською основою виробництва).

тАУ Як вплинуло на економiку, культуру Киiвськоi Русi запровадження християнства в 988 роцi? (Пожвавився розвиток культури, лiтератури, торгiвлi, ремесел).

тАУ Наведiть факти, що свiдчать про високу культуру Киiвськоi держави. (Побудовано багато мiст, архiтектурнi шедеври тАУ Софiйський собор, Золотi ворота, зтАЩявилися великi книгозбiрнi та iн.).

тАУ Якi лiтературнi твори Киiвськоi доби вам вiдомi? (тАЬПовiсть минулих лiттАЭ, тАЬПоученiiтАЭ Володимира Мономаха, тАЬКиiво-Печерський патериктАЭ, тАЬСказанii про Бориса i ГлiбатАЭ та iн.)

Далi вчитель оголошуi нову тему: тАЬСлово про закон i благодатьтАЭ РЖларiона Киiвського як визначна памтАЩятка фiлософсько-ораторськоi прозитАЭ.

Звернемо увагу на жанр твору тАУ фiлософсько-ораторська проза. Фiлософським називають твiр, що мiстить глибоку iдею, свiтоглядну концепцiю [8, 708], а ораторським тАУ який призначений для виголошення перед слухачами [8, 484]. Через посередництво таких творiв знайомили рядових мирян з догмами християнськоi вiри, моральними та етичними правилами.

тАЬСлово про закон i благодатьтАЭ тАУ це урочиста проповiдь, розрахована на освiчених, начитаних слухачiв: тАЬНе до невiгласiв бо пишемо, а до таких, що досхочу наситилися солодощами книжнимитАЭ [2, 189].

Хто ж такий РЖларiон Киiвський? Це видатний церковно-полiтичний дiяч i письменник ХРЖ столiття. Ми не знаiмо точних дат його життя, але вiдомо, що дiяльнiсть письменника повтАЩязана з Киiво-Печерським монастирем. У тАЬПовiстi минулих лiттАЭ пiд 1051 роком згадуiться пресвiтер (священник) церкви князя Ярослава Мудрого Ларiон тАУ тАЬмуж благ, книжен и постниктАЭ [6, 105], якого було обрано в 1051 роцi митрополитом Киiвським, тобто вперше главою руськоi християнськоi церкви став русин, а не грек. РЖларiон був однодумцем i соратником Ярослава Мудрого в його боротьбi за полiтичну та церковну незалежнiсть вiд Вiзантii. Пiсля смертi князя (1055 р.) митрополитом знову став грек. А РЖларiон повернувся в Киiво-Печерський монастир i, можливо, про нього сказано у тАЬКиiво-Печерському патерикутАЭ, що вiн був тАЬкнигам хитр писати и съй по вся дьни и нощи писаше книгы в келиитАжтАЭ [7, 200].

РЖснуi наукова гiпотеза, за якою РЖларiон i Никон Великий, редактор лiтописного зведення 1073 р.,тАУ одна й та ж особа [9, 61].

Вiдкрив памтАЩятник i вперше опублiкував його у 1844 роцi московський учений Горський. Вважають, що проголошено тАЬСловотАжтАЭ РЖларiона мiж 1038 i 1050 роками в урочистiй обстановцi у Софiйському соборi в присутностi Ярослава Мудрого й знатi. Його можна розцiнювати як державну полiтичну програму того часу.

Далi переходимо до вивчення змiсту та iдейно-художнiх особливостей твору. Найкраще, на нашу думку, для цього використати розповiдь учителя з елементами коментованого читання тексту та бесiду по ньому.

Основний iдейний змiст тАЬСловатАжтАЭ тАУ це уславлення Руськоi землi, яка пiсля запровадження християнства i рiвноправним членом сiмтАЩi iвропейських християнських народiв. Адже батькiвщина РЖларiона i до 988 року була вiдома, тАЬне в худорiднiй бо i невiдомiй землi володарював той (батько Володимира Святослав тАУ Н.З.), а в Руськiй, про яку вiдати i чути на всi чотири кiнцi землiтАЭ [2, 197]. РЖ християнство на Русi було прийнято на добровiльних началах, без примусу. Руська держава незалежна, незалежна в тому числi й вiд Вiзантii, що виношувала iдею вселенськоi церкви i свiтового панування.

Отже тАЬСловотАжтАЭ РЖларiона тАУ глибоко патрiотичний твiр, що захищаi полiтичнi iнтереси Руськоi держави, ii незалежнiсть i церковну рiвноправнiсть.

Побудова твору, всi художнi засоби спрямованi на розкриття цiii iдеi.

У повному заголовку памтАЩятника вказуiться на тричленну його композицiю:

Про закон, Мойсеiм даний,

i благодать та iстину, що були РЖсусом Христом,

i як закон одiйшов,

а благодать i iстина всю землю сповнили,

i вiра на всi народи поширилась,

i на наш народ руський.

РЖ похвала кагану нашому Володимиру,

Що ним охрещенi ми були.

РЖ молитва до Бога од усiii Землi нашоi.

Господи, благослови, Отче!

Тут зустрiчаiться незнайоме слово тАЬкагантАЭ. У коментарях до хрестоматii М.Сулими сказано, що це титул верховного правителя у давнiх тюркських народiв, iз VIII-1Х ст. вживався на Русi у значеннi тАЬвеликий князьтАЭ [2, 611].

У першiй частинi тАЬСловатАЭ йдеться про закон i благодать, що протиставляються один одному. Щоб зрозумiти iдею твору, треба вияснити, який змiст вкладав РЖларiон у цi слова. Письменник вбачаi у законi Старий Завiт Бiблii, вiру, що передувала християнству i була замкнута в одному народовi. Благодать тАУ християнське вiровчення, що викладено у Новому Завiтi Бiблii. РЖларiон вважаi це вчення вищим ступенем розвитку людства, вiрою, вiдкритою для всiх народiв. Це даi йому змогу обТСрунтувати церковну i полiтичну незалежнiсть Русi вiд Вiзантii, ii рiвноправнiсть з iншими християнськими краiнами. Автор розмiрковуi про сутнiсть хрещення Русi. Його теологiчна концепцiя така: для спасiння людства Бог дарував людям через iудейського пророка Моiсея закон, що повинен пiдготувати людей до прийняття благодатi тАУхристиянства. тАЬЗакон бо предтечею був i слугою благодатi i iстинитАЭ [2, 189]. Вiн регламентував життя i вiру лише одного iврейського народу. тАЬВiра бо благодатна по всiй землi поширилась. РЖ до нашого народу руського дiйшлатАЭ [2, 195]. Прилученi до християнства народи рiвноправнi.

Працюючи з текстом, учитель матиме змогу простежити особливостi стилю РЖларiона.

Звернемо увагу на абстрактнi образи у текстi: закон, благодать, iстина, вiра, морок та iн.

За словами Д.С.Лихачова, у всiй середньовiчнiй церковнiй лiтературi iснуi прагнення до абстрагування, вiдокремлення вiд побутового мовлення. Вважалося, що мова тАЬвисокоiтАЭ церковноi лiтератури повинна бути тАЬсвященноютАЭ, доступною не всiм. Абстрагування пiдтримувалось аналогiями iз священного писання, що створювало враження загального, вiчного [5, 123-126]. Звiдси тАУ велика кiлькiсть цитат у таких памтАЩятках.

Зачитуiмо вислiв Д.С.Лихачова, в якому пояснюiться стилiстична роль численних цитат у творах давнiх авторiв. тАЬЧем авторитетнее круг произвдений, из которых собираются тАЬцветытАЭ (цитати тАУ Н.З.) его стиля, тем сильнее они настраивают читателя на благочестивый лад своею привычной приподнятостью, тем легче вызывают они благоговение и сознание высоты описываемого. Отсюда обилие цитат из священного писания, особенно из псалтыри, стилистическая роль которых в тАЬвысокойтАЭ литературе средневековья огромна и своеобразнатАЭ [5, 127-128].

Далi запропонуiмо учням прочитати першу частину тексту i вибрати порiвняння, що характеризують закон i благодать. Одночасно заповнюiмо таблицю:

Закон

Благодать

спершу тiнь

рабиня Агар

свiтло мiсяця

нiчний холод

старi мiхи, застарiлi в iудействi

пересохле озеро

потiм iстина

вiльна Сарра

сонячне сяйво