Открытие Амазонки
Першовiдкривачi й пiрати, охопленi жадобою слави i багатства.. штурмували свiт амазонських вод, напiвтаiмничий i напiвлегендарний, незайманий i священний.
Р. Морзе
Восени 1499 року вiд берегiв РЖспанii вiдпливла флотилiя з чотирьох каравел i взяла курс на пiвденний захiд. Нею командував Вiсенте Яньiс Пiнсон, який брав участь у першому походi Колумба. Пiзнавши смак подорожей i вже заражений бацилами честолюбства, вiн вирушив шукати в далеких краiнах золото i коштовностi.
Каравели перетнули Атлантичний океан i в сiчнi 1500 року пiдiйшли до схiдного виступу Пiвденноi Америки приблизно близько 6В° пiвденноi широти. Одного разу флотилiя збилася з дороги i втратила землю з поля зору. Невдовзi стався дивовижний випадок: океан, по якому пливли каравели, був повен.. прiсноi води.
Порадившись, моряки дiйшли висновку, що перебувають у районi впадiння в океан якоiсь величезноi рiчки, iхнi припущення пiдтвердились. Знайшовши один iз рукавiв гирла, iспанцi пiднялися по ньому вгору на кiлька кiлометрiв. По дорозi iм зустрiлося кiлька iндiанських селищ, iхнi жителi привiтно зустрiли прибульцiв, однак тi мали зовсiм не мирнi намiри: висаджувались на берег i влаштовували полювання на iндiанцiв, iм удалося захопити в полон понад тридцять чоловiк. Цей живий ВлтоварВ» вони збиралися вигiдно продати пiсля повернення.
Так було покладено початок Влстрахiтливiй чумiВ» тАФ рабству i работоргiвлi на пiвденноамериканському континентi.
Одного разу, немовби з метою помститись за вчиненi злочини, на каравели пiднялася величезноi сили хвиля, яка прийшла з океану. Це була страхiтлива амазонська поророка. Вона пошкодила i розкидала судна iспанцiв.
Приголомшенi моряки довго не могли прийти до тями. Тiльки-но вода спала, уцiлiлi каравели з'iдналися i поквапились пiти з небезпечного мiсця.
Не знайшовши нi золота, нi коштовностей, втративши половину флотилii i частину екiпажу, Пiнсон у вереснi 1500 року повернувся на батькiвщину. В трюмах уцiлiлих кораблiв було трохи сандалового дерева, цукровоi тростини, рiзних дивовиж та полоненi напiвживi iндiанцi.
Зате географiчнi результати подорожi дуже великi: були вiдкритi пiвнiчно-схiдне узбережжя Пiвденноi Америки i гирло Амазонки. Одного разу, це було 24 червня 1542 року, мандрiвники безшумно пристали до одного iз селищ, маючи намiр поповнити запаси провiанту. Довкола панувала тиша, та щойно люди зiйшли на берег, як на них посипався град списiв i стрiл. Натовп iндiанцiв навально атакував зайд i так само швидко розсiявся пiсля залпiв iз мушкетiв. Однак незваним гостям довелося поквапливо вiдступити.
Пiсля бою iспанцi розповiдали, що iм довелося битися iз лютими iндiанцями, якi спритно володiли списами i луками. Довге волосся вкривало iхнi плечi i спини, а на стегнах вони мали короткi спiднички.
У щоденнику Карвахаля з'явився вiдповiдний запис, в якому висловлювалося припущення, що iспанцi потрапили в краiну амазонок.
Епiзод бою iспанцiв з ВламазонкамиВ» мав своi наслiдки. По-перше, Велику рiку назвали рiкою Амазонок, а пiзнiше переiнакшили в Амазонку.
ВаТак було вiдкрито царицю рiчок Амазонку. Що ж до ii витокiв, то знадобилося ще два столiття на те, щоб розгадати iх таiмницю. Однак в Амазонки i ще немало таiмниць, i немало часу i працi потрiбно на те, щоб пiзнати ii загадковий свiт. Найбiльша рiчка свiту жде нових першовiдкривачiв i дослiдникiв.
АмазонкатАФнайбiльша рiчка на нашiй планетi, ii витокитАФмогутнi гiрськi рiчки Мараньйон i Укаялi тАФ беруть початок у Перуанських Андах. Пiсля iх злиття Амазонка протягом кiлькох тисяч кiлометрiв тече рiвниною i бiля мiста Белена впадаi в Атлантичний океан.
На цьому довгому шляху, який простягнувся вiд одного краю пiвденноамериканського материка до другого, велику рiчку живлять сила-силенна приток, причому 17 iз них являють собою великi рiчки завдовжки вiд 1500 до 3500 кiлометрiв. Однi з них за воднiстю такi, як Днiпро, а iншiтАФяк Об чи Лена. Наймогутнiшi притокитАФПурус, Рiу-Негру, Мадейра, Тапажос, Шiнгу, Токантiнс. До недавнього часу нiхто до пуття не знав, яка довжина Амазонки i яка ii водоноснiсть. Сперечалися також, який витiк Амазонки головнийтАФМараньйон чи Укаялi? Суперечка розв'язалась на користь першоi з цих рiчок, бо в мiсцi iх злиття Мараньйон несе води в кiлька разiв бiльше, нiж Укаялi.
У багатьох джерелах i досi вказуiться, що найдовша рiчка на землi тАФНiл (6671). Довжина Амазонки вiд початку Мараньйону близько 6500 км, та коли ii замiряли вiд витокiв Укаялi, виявилося, що Амазонка довша за Нiл, це найдовша рiчкова система у свiтiтАФпонад 7000 км.
В Амазонки найбiльший басейн тАФ близько 6,9 мiльйона км2. На цiй площi вiльно могли б розмiститися Австралiя (цiлий материк!) або США ii займають Бразiлiя, Болiвiя, Перу, Еквадор i Колумбiя.
Колиска Амазонки лежить в Андах, де переважають скелястi безлiсi гори, а клiмат суворий i несприятливий для людини. Мараньйон довго тече в горах паралельно до берега океану по дну глибокоi гiрськоi складки. Перетворившись на могутнiй потiк, вiн починаi iдиноборство з гiрськими кряжами i вириваiться на простiр iз тiсних обiймiв Анд.
Мiсце прориву Мараньйону тАФ одне з найчудовiших на всiй земнiй кулi. Мiсцевiсть тАФ дика й надзвичайно мальовнича; вона вже нiчим не нагадуi суворого i пустельного району витокiв рiчки. Що далi тече Мараньйон на схiд через Монтану (так називаiться тут гiрсько-лiсова мiсцевiсть), то жаркiшим i вологiшим стаi клiмат, буйнiшою i розкiшнiшою рослиннiсть, багатшим i рiзноманiтнiшим тваринний свiт.
На дiлянцi прориву Мараньйон утворюi 27 понго-скслястих каньйонiв, таких вузьких, що по iх дну немаi мiсця навiть для стежки. У кожному понго Мараньйон кипить, нуртуi i шалено мчить своi води, стисненi прямовисними скелястими стiнами ущелин.
Останнi i найвiдомiше звуження називаiться Понго де МансерiчетАФ ВлВорота папугВ». Поминувши його, рiчка назавжди залишаi Анди i виходить на безмежну рiвнину Амазонii, де стаi судноплавною.
Амазонiя, чи Амазонська низовина,тАФодна з найбiльших рiвнин на земнiй кулi, царство лiсiв, болiт i води.
Пiсля злиття своiх гiлок, ще за кiлька тисяч кiлометрiв до океану, Амазонка уже являi собою величезну рiку, до 2 км завширшки. Вона тече помiж високих берегiв, пiдмиваючи i руйнуючи iх. Час вiд часу в рiзних мiсцях чути глухий гуркiт: це сталася терра каiда (оповзень)тАФз гуркотом обвалилася пiдмита рiчкою дiлянка берега. Човнярi i капiтани суден дуже бояться таких обвалiв i тому стараються триматися далi вiд небезпечних дiлянок берега.
ВаСлiд вiдзначити ще одну дивовижну рису Амазонки: у свiтi немаi другоi великоi рiчки з такою великою кiлькiстю кольорових вод. Вода Рiу-Негру дуже темна, а Рiо-Бранко тАФ бiла, як молоко; i потоки з жовтим, сiрим, зеленуватим, червонуватим забарвленням. У рiчковикiв i цiкавий звичай: вiдзначати перетин лiнii, яка дiлить кольоровi води Амазонки i Рiу-Негру, своiрiдним, дуже веселим святом. У цей час на пароплавах пануi гомiнке пожвавлення, усi кричать, спiвають, танцюють, обливають одне одного водою, пустують, як дiти.
ВаУ районi впадiння Рiу-Негру Амазонка стаi такою величезною, що вже жодна з найбiльших рiчок свiту не може зрiвнятися з нею: ширина потоку перевищуi 5 км, а глибина сягаi 30тАФ50 м. Ще величнiша Амазонка пiсля впадiння Мадейри. Вона така широка тут, що коли плисти по серединi рiчки, майже не видно берегiв.
ВаРД в Амазонки ще одна дивна властивiсть тАФ вона повноводна протягом усього року i цим вiдрiзняiться вiд багатьох великих рiчок свiту, що багатоводнi або навеснi чи влiтку, коли в iх басейнах тануть снiги i льодовики, або в iншi сезони року, залежно вiд випадання опадiв.
Вивчаючи життя рiчки, вченi довiдалися, що Амазонка маi притоки, якi несуть iй воду з пiвденноi i пiвнiчноi пiвкуль, i що цi рiчки за своiм режимом i антиподами.
ВаРДвропейцi, що вдерлися в XVI столiттi у центральнi райони басейну Амазонки, зустрiли iндiанськi племена, якi стояли на низькому ступенi розвитку. Надзвичайно важкi умови життя в лiсах Амазонки, найдикiших на земнiй кулi, постiйна жорстока боротьба за iснування, вiдiрванiсть од районiв стародавньоi цивiлiзацii тАФ ось основнi причини цiii вiдсталостi.
ВаЗа минулi вiки вiдбулося змiшання рас, i нинi басейн Амазонки маi досить строкате населення. Тут живуть люди усiх кольорiв i вiдтiнкiв шкiри, якi тiльки можна зустрiти на Землi: бiлi (iвропейцi), чорнi (негри), червоношкiрi (iндiанцi), ВлкольоровiВ»тАФметиси, мулати, i т. д. Нащадкiв бiлих i iндiанцiв називають метисами, нащадкiв бiлих i негрiв тАФ мулатами i т. п.
Панiвне становище в життi краiн амазонського басейну належить бiлим тАФ нащадкам iспанських, португальських та iнших ВлцивiлiзованихВ» колонiстiв. Решта жителiв тАФ аборигени-iндiанцi й нащадки завезених сюди рабiв-негрiвтАФбезправнi, пригнобленi, зазнають расовоi дискримiнацii. Рабство iснуi й нинi, але в завуальованому виглядi. РЖз усiх великих рiчок Землi природа особливо щедро нагородила басейн Амазонки. В ньому i все необхiдне, щоб забезпечити життiвi потреби населення майже всiii нашоi планети.
Рiчки амазонського басейну багатi на рибу. Кажуть, АмазонкатАФ рай для рибалок. Вченi визначили, що жодна рiчка в свiтi не маi такоi багатоi i рiзноманiтноi фауни прiсноводних риб. Тiльки у водах самоi Амазонки, не рахуючи приток, налiчуiться близько 750 видiв риб, бiльше третини того, що взагалi зустрiчаiться на земнiй кулi.
До чудес Амазонки належать ВлспiвучiВ» риби, схожi на сомiв. Туристи розповiдають, що iм доводилось у надвечiрнi години чути ВлспiвВ» цих риб, схожий на тихi дзвони.
ВаЕпоха великих вiдкриттiв у басейнi Амазонки, почата Пiнсоном, продовжена Орельяною, Гумбольдтом, ла Кондамiном, Бейтсом та iншими мандрiвниками й дослiдниками, ще не знайшла свого логiчного завершення. Вона триватиме доти, доки скарби Амазонського басейну i могутнi сили ii рiчок не будуть поставленi на службу людинi, поки справжнi господарi природних багатств не стануть повноправними членами великого братства свободи народiв свiту, що будують справдi щасливе життя i користуються досягненнями передовоi науки, технiки i культури.
Слiд зупинитися ще на двох питаннях, пов'язаних iз сьогоднiшнiм днем Амазонки: на проектi ВлВеликий КаражасВ» i першiй радянськiй комплекснiй експедицii в гирло цiii рiчки.
Останнiм часом на сторiнках свiтовоi преси почали з'являтися повiдомлення про новий проект XX сторiччя тАФ ВлВеликий КаражасВ».
Цим проектом передбачено широкий розвиток у найближчi 10тАФ15 рокiв гiрничорудноi промисловостi в районi Каражасу, розташованому на бразильськiй територii в пiвнiчнiй частинi басейну Амазонки. Тут розвiданi казково багатi родовища корисних копалинтАФзалiзноi руди, мiдi, марганцю, бокситiв, олова, золота. Бiля гирла Амазонки на протязi кiлькох мiсяцiв у першiй половинi 1983 року працювала перша радянська комплексна експедицiя, якiй було пiдпорядковане наукове судно ВлПрофессор ШтокманВ».
Вченим було не досить вiдомостей тiльки з великих рiчок нашоi краiни, iх дуже цiкавила Амазонка, яка виносить води в океан у пiвтора раза бiльше, нiж усi рiчки СРСР.
Область гирла Амазонки тАФ чудовий об'iкт для вивчення, бо за своiми велетенськими розмiрами, великими глибинами, винятковою рiзноманiтнiстю рослинного i тваринного свiту являi собою щось середнi мiж рiчкою i морем. За впливом на природнi, процеси, якi вiдбуваються у водi, над суходолом i морем, ii можна порiвняти лише з морською течiiю Гольфстрiм.
Експедицiя була органiзована РЖнститутом океанологii iм. П. П. Ширшова та РЖнститутом Латинськоi Америки Академii наук СРСР. У ii роботах взяли участь кiлька спецiалiстiв iз Бразiлii.
Дослiдження рiчки проводилися в 67 точках, де бралися проби води i грунту, а також велися гiдрологiчнi, гiдрохiмiчнi, гiдробiологiчнi та iншi спостереження. Крiм того, дослiдженням були охопленi областi шлейфу i окремi глибоководнi дiлянки океану.
Група бiогеохiмiкiв вивчала органiчнi речовини, якi виносяться Амазонкою в океан iз глибин Амазонськоi низини i iх вплив на навколишнi океанське середовище. Вiдкладення в основному являють собою продукти життiдiяльностi амазонських джунглiвтАФбiлки, жири, цукроподiбнi речовини; залягаючи на дно океану, вони сприяють утворенню родовищ корисних копалин.
Пiдсумки робiт першоi радянськоi комплексноi експедицii, виконаних за такою великою програмою, дадуть змогу глибше вивчити деякi сторони життя царицi рiчок Амазонки.
Вместе с этим смотрят:
"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв
9 сочинений для 9 класса /english/
A history of the english language