Диференцiйний пiдхiд в системi навчання

Система навчання тАУ це цiлеспрямована учнi здобувають вмiння i навички, у них формуiться свiтогляд, розиваються пiзнавальнi та творчi сили. Навчання тiсно взаiмоповтАЩязане з вихованням тАУ процесом впливу вихователя на вихованця з метою формування в нього совiстi, честi, людяностi, правдивостi та iнших рис характеру, якi визначатимуть особистiсть школяра, студента як майбутнього громадянина незалежноi краiни. В умовах швидко змiнюваноi соцiальноi обстановки та iнформацiйного середовища середня школа призвана зiграти неоднозначну i вирiшальну роль у процесi розвитку учнiв. Останнi досягнення в сферi комунiкацiйних технологiй надають можливiсть не тiльки для розробки нових методiв накопичення iнформацii, а також i для перегляду традицiйних пiдходiв до процесiв учiння i викладання.

Сьогоднi, в епоху iнформацiйних технологiй, особливе мiсце займаi проблема формування самостiйностi мислення учнiв, iхньоi здатностi осмислювати одержувану iнформацiю, вiдтворювати i вiдображати ii у рiзних зв'язках та ситуацiях, генерувати рiзного роду iдеi. Сучасна середня школа повинна пiдготувати учнiв до подальшого навчання протягом усього життя i розвивати вiдповiднi здiбностi.

З метою розвитку мислення учнiв, iхнiх пiзнавальних iнтересiв i здiбностей необхiдно придiляти особливу увагу глибокому розумiнню матерiалу, який вивчаiться на уроках. Так, особлива роль повинна придiлятися роботi з основними фiзичними термiнами i поняттями, що i iх змiстовними значеннями i визначають розумiння викладеного матерiалу. Актуальнiсть i необхiднiсть проведення такоi роботи на уроках зумовлена iснуванням того факту, що тАЬтАжсловниковий запас бiльшостi учнiв бiдний: вони оперують дуже обмеженою кiлькiстю термiнiвтАЭ, не можуть вiдтворювати основнi поняття теми, роз'ясняти, що вони означають i не завжди розумiють змiст матервалу, що вивчаiться.

На першому етапi навчання, коли знання вперше вводяться в пам'ять учнiв, вони засвоюються не в повному об'iмi i далеко не в тiй формi, що i метою навчання. Тому вчителем повинна систематично проводитися спецiальна термiнологiчна робота, у ходi якоi вихiднi поняття пiддаються тАЬбагатоланковоi та багатоаспектноi диференцiацiiтАЭ,Ва i у результатi формуiться нова система знань. Така робота може проводитися у виглядi тренування, що нi в якому разi не повинне бути механiчним повторенням заученого матерiалу, а i процесом пошуково-творчим, що призводить до створення в пам'ятi принципово нового тАУ вiдсутньоi до тренування системи фiзичних понять.

При навчаннi та вихованнi слiд використовувати диференцiйний пiдхiд, який забезпечуi: досягнення кожним учнем соцiально-необхiдного рiвня загальноосвiтньоi пiдготовки не нижчого вiд державного стандарту; задовольняi iндивiдуальнi запити дiтей, батькiв (осiб, якi iх замiнюють) у диференцiйованому навчаннi, поглибленому оволодiннi знаннями, раннiй допрофесiйнiй спецiалiзацii та обранiй профiльнiй пiдготовцi створенням оптимальних умов для самореалiзацii особистостi.Ва

формування громадянськоi позицii, власноi гiдностi, готовностi до трудовоi дiяльностi, вiдповiдальностi за своi дii, долю суспiльства i людства; В· створення якiсно нових умов для розвитку нацiональних традицiй украiнськоi педагогiчноi думки, вiдродження нацiональноi духовностi й залучення до ii формування учнiв, учителiв, батькiв i громадськостi; В· створення умов для самовдосконалення i самореалiзацii особистостi та оволодiння учнями системою знань про природу, людину, суспiльство; В· допрофесiйна пiдготовка учнiв для продовження навчання та трудовоi дiяльностi в загальнотехнiчних, бiомедичних та гуманiтарних галузях; В· забезпечення загальноосвiтньоi, загальнокультурноi пiдготовки учнiв, що включаi розвиток особистостi, ii нахилiв, iнтересiв, здiбностей i обдарувань; В· формування в учнiв практичних умiнь i навичок у науково-дослiдницькiй, комерцiйнiй дiяльностi, для роботи з електронно-обчислювальною технiкою i технологiями; В· розробка i впровадження нових змiсту освiти, методiв i форм органiзацii навчально-виховноi роботи; В· створення i апробацiя нових технологiй навчання; В· проведення науково-дослiдницькоi, експериментальноi, пошуковоi роботи з проблем удосконалення змiсту освiти й органiзацii навчально-виховного процесу.

Слiд враховувати такi принципи при диференцiйному навчаннi: головним критерiiм i особистiсть з ii здiбностями, обдаруваннями, талантами i невичерпними можливостями до саморозвитку, самоосвiти й самореалiзацii, що будуiться на таких принципах: В· гуманiзм i демократизм; В· поiднання загальнолюдських i нацiональних цiнностей; В· iднiсть iнтелектуального, морального, фiзичного й естетичного розвитку; В· науковiсть, диференцiацiя, iндивiдуалiзацiя та розвиваючий характер навчання; В· свобода й вiдповiдальнiсть; В· незалежнiсть колежу вiд полiтичних, громадських i релiгiйних органiзацiй; В· поiднання державного управлiння i громадського самоврядування; В· доступнiсть, рiвнiсть умов для кожного учня.

З iсторii: ймовiрнiсть диференцiйностi у навчаннi

Школа 50-х рокiв вiдбивала стан тодiшнього суспiльства, системи, у якiй ми жили, як-от тАФ ii тоталiтарнiсть. Правда, у такiй школi можна було здобути освiту, достатню для вступу до вузу. А це було дуже престижно. Отже, бiльшiсть дiтей намагалися i навчатися, i поводитися дисциплiновано, щоб iх не виключили (цiлком реальна тодi перспектива) й вони не потрапили в ремiсничi училища. РЖспити у вуз були вельми жорсткими i вимагали мiцних знань, а не лише хороших оцiнок в атестатi. Це стимулювало учнiв здобувати знання, а не гнатися за оцiнками в атестатi.

Проте при цьому дуже сильно була розвинена система придушення особистостi, насадження примiтивного ВлколективiзмуВ». Не дивно тАФ ми жили в тоталiтарному суспiльствi. Водночас школа випускала досить освiчених людей, в основному пiдготовлених до подальшого навчання i життя в такому реальному суспiльствi. Усе жорстко регламентувалося, контролювалося, а тому система перебувала в досить стiйкому станi. Контроль, природно, здiйснювали чиновники, але система суворо контролювала i iх, i вони мали дотримуватися вельми чiткоi лiнii поведiнки.

Нi про яку педагогiку спiвпрацi тодi не йшлося тАФ тоталiтарна система плодила наглядачiв та рабiв, i не дивно, що наглядачами дiтей робили вчителiв. Але у вчителя були важелi впливу на нестаранного учня тАФ той знав: його цiлком реально можуть залишити на наступний рiк i навiть вигнати зi школи. Подальший же шлях при цьому лишався один тАФ у непрестижне ремiсниче училище, пiсля закiнчення якого шлях до вищоi освiти був практично закритий. Правда, й тодi були Вчителi, котрих дiти любили, котрi самi любили дiтей i, незважаючи нi на що, ставилися до них як до особистостей тАФ людяно. Але переваги системи нi в якому разi не виправдовували ii недолiкiв.

На жаль, надалi недолiки системи залишилися, переваги ж було втрачено. Причиною цього стала так звана гуманiзацiя навчання, коли декларувалася певна свобода учнiв, повага до особистостi учня, його прагнень, уподобань, а насправдi панувала колишня командна система. Залишилися чиновники, котрi мали зобовтАЩязання лише перед начальством, не зникли i наглядацькi функцii вчителя, бо на ньому, як на нижнiй, найбезмовнiшiй ланцi в чиновницькiй iiрархii, лежала вiдповiдальнiсть за успiхи учнiв у навчаннi. Чиновник, особливо вищий, набув величезноi влади, позаяк права людини, повага до особистостi торкнулися лише правлячого класу тАФ номенклатури.

Саме в цей час пишним цвiтом розквiтло й окозамилювання. Не маючи змоги виконати все запропоноване начальством, людина (а чиновник тАФ також людина, причому, як правило, цiлком нормальна) опинялася перед вибором тАФ або показати реальнi результати своii роботи, але при цьому втратити своi привiлеi, чи ВлпiдправитиВ» звiтнiсть у потрiбному напрямi й залишитися на своiму мiсцi. Начальство така ситуацiя влаштовувала тому, що, знаючи про окозамилювання пiдлеглих, керiвництво могло бути упевненим у iхнiй ВлкерованостiВ».

ВаНайстрашнiше ж у тому, що в гiрших традицiях номенклатурного суспiльства (щоб легше було управляти пiдлеглими) на вчителя як на найнижчу ланку в чиновницькiй iiрархii системи освiти навiсили нездiйсненне завдання тАФ навчити усiх, домогтися, аби всi учнi засвоiли затверджену згори програму, навiть якщо вони цього активно не хочуть або просто не можуть. РЖ якщо просто збiльшити зарплату вчителю, окозамилювання не пропаде, навпаки, залежнiсть учителя вiд вищестоящих посилиться ще бiльше.

Диференцiацiя у навчаннi на сучасному етапi

За словами головного вченого секретаря Миколи Вашуленка, проблема наступностi мiж дошкiллям i початковою школою iснуi. Тому науковцi зосереджують свою увагу на виробленнi засад визначення норм психiчного розвитку учнiв, готують рекомендацii щодо фiзичного та iнтелектуального навантаження i створення належних психогiгiiнiчних умов навчального процесу, вносять пропозицii до державних освiтнiх стандартiв. Не менш важливою для науковцiв залишаiться проблема диференцiацii навчання i профiльностi в старшiй школi.

Окреме мiсце в розробках працiвникiв академii зайняла сiльська школа. Постанова Кабмiну з цього приводу поставила перед ними конкретнi завдання.

Не залишаються вченi i осторонь проблем формування дитячоi особистостi в умовах соцiальних i екологiчних загострень, збереження здоров'я юних громадян. Особлива увага придiлялася дiтям з фiзичними вадами. Скажiмо, розроблено науково-органiзацiйнi i психолого-педагогiчнi засади функцiонування першого в Украiнi навчально-реабiлiтацiйного багатопрофiльного центру для дiтей, хворих на церебральний паралiч.

Визначаючи завдання на поточний рiк, учасники зборiв, зокрема, запланували зробити рiшучий крок у розв'язаннi однiii з найгострiших освiтнiх проблем - створення i видання навчальноi книги. В системi академii передбачено органiзувати науковий пiдроздiл з комплексного дослiдження пiдручникотворення, а також спецiалiзоване видавництво "Педагогiка".

У статтi В.Ф. Шаталова тАЬНавчати всiх, навчати кожноготАЭ мова йде про те, наприклад, що потрiбно концентрувати увагу на вивченнi теорii. Саме це даi змогу збiльшити кiлькiсть розвтАЩязуваних задач, питань, тощо. Слiд проводити уроки вiдкриих думок (прочитати науково-популярний журнал iншу лiтературу i обговорювати з учнями). Тодi учнi зацiкавляться i самi з готовнiстю будуть приносити вирiзки з газет, готувати виступи. В лекцiях слiд використовувати матерiал з використанням iнтригуючих фраз книжних, незвичайнi факти. Матерiал потрiбно викладати так, за його словами, щоб вiн надовго затримувався в памтАЩятi. Особливу увагу потрiбно надаватиВа домашнiм завда1) забезпечували активну пiзнавальну дiяльнiсть учнiв на всiх етапах формування понять;

2) сприяли розв'язуванню основних дидактичних завдань тАУ придбанню учнями глибоких та мiцних знань науки, що вивчаiться, формуванню в них умiнь та навичок практичного характеру, вмiнню самостiйно здобувати знання та використовувати iх у навчальнiй i практичнiй дiяльностi;

3) задовольняли основним принципам дидактики: науковостi, доступностi, наочностi, iнтегративностi, системностi;

4) включали рiзноманiтнi види робiт, виконання яких забезпечило б формування в учнiв рiзноманiтних умiнь та навичок;

5) мiстили тi загальнофiзичнi поняття i термiни, якi через систему цих спецiальних вправ на уроцi знайдуть подальший розвиток нням, колективнiй працi, взаiмоперевiрцi.

Те ж саме стосуiться концепцii нацiонального виховання тАУ створеноi впродовж вiкiв народноi системи поглядiв, переконань, iдей, традицiй, звичаiв, покликанних формувати свiтоглядну свiдомiсть та цiннiснi орiiнтацii молодi, передавати iй соцiальний досвiд, надбання попереднiх поколiнь.

Серед принципiв нацiонального виховання: народнiсть (оволодiння рiдною мовою, любов до рiдноi землi, свого народу, шанобливе ставлення до культури, народних традицiй i звичаiв;

природовiдповiднiсть (врахування багатонацiональноi природи людини, вiкових та iндивiдуальних особливостей дiтей, нацiональних i регiональних особливостей;

культуровiдповiднiсть тАУ органiчний звтАЩязок з iсторiiю народу, традицiями, з народними ремеслами. промислами;

гуманiзацiя тАУ створення умов для формуваня кращих якостей та здiбностей дитини;

демократизацiя тАУусунення авторитарного стилю виховання. Сприймання особистостi виховання як вищоi соцiальноi цiнностi, ii право на виявлення iндивiдуальностi;

етнiзацiя навчально-виховного процесу тАУ наповнення виховним нацiональним змiстом.

Основними i всепроникаючими принципами нацiонального

виховання iВа диференцiацiя та iндивiдуалiзацiя тАУ врахування рiвнiв фiзичного, психологiчного, соцiального, духовного, iндивiдуального розвитку, розкриття творчоi iндивiдуальностi кожного учня.

Початок диференцiацii покладають батьки, що безпосередньо з самого початку займаються вихованням i навчанням дитини, ii розвитком (розвиток тАУ складне динамiчне явище, яке спрямоване на збiльшення фiзичних та iнтелектуальних сил особистостi, якi допомагають формувати творчi здiбностi школяра, його активну життiву позицiю), формуванням (якостi та властивостi, якi виникають i розвиваються в результатi розвитку). Кожна особистiсть (iндивiд надiлений розумовими задатками, якi розвиваються в процесi життя, навчання i дiяльностi, дають можливiсть сформувати певний свiтогляд того, що вчиться i його вмiння вiдстоювати цей свiтгляд в рiзних ситуацiях). Диференцiацiя та розвиток особистостi вимагаi таких аспектiв

Дiяльнiсть навчальних закладiв будуiться насамперед на принципах доступностi, гуманiзму, демократизму, незалежностi вiд полiтичних, громадських i релiгiйних органiзацiй та обтАЩiднань, взаiмозвтАЩязку розумового, морального, фiзичного i естетичного виховання, органiчного поiднання загальнолюдських духовних цiнностей iз нацiональною iсторiiю i культурою, традицiями, диференцiацiiю та оптимiзацiiю змiсту форм освiти, науковостi розвиваючого характеру навчання та його iндивiдуалiзацii, гнучкостi i прогностичностi, iдностi i наступностi, безперервностi i рiзноманiтностi, поiднання державного управлiння i громадського самоврядування.

З огляду на це мають бути розглянутi питання функцiонування системи початковоi ланки загальноосвiтнiх закладiв у регiонах, враховуючи здiйснення конкретних заходiв щодо пiдготовки матерiально-технiчноi бази загальноосвiтнiх навчальних закладiв, створення належних санiтарно-гiгiiнiчних умов для органiзацii навчально-виховного процесу в початковiй школi, паспортизацiю примiщень шкiл, в яких розпочнеться навчання першокласникiв.

Доцiльно розглянути питання щодо якiсного складу педагогiчних кадрiв початковоi ланки з урахуванням iх професiйностi, педагогiчного досвiду та перепiдготовки для роботи в нових умовах, органiзацii постiйно дiючих семiнарiв методистiв, керiвних кадрiв закладiв системи загальноi середньоi та дошкiльноi освiти, педагогiчного забезпечення цього процесу, проблем оволодiння специфiкою роботи з першокласниками; започаткувати проведення на базi обласних iнститутiв пiслядипломноi педагогiчноi освiти "експрес-курсiв", форм дистанцiйного навчання, консультацiй в телефоно- та факсорежимi для вчителiв початковоi ланки.

Посиленоi уваги продовжуi вимагати органiзацiя навчально-виховного процесу у сiльськiй школi. Зокрема, актуальними залишаються питання оптимiзацii мережi загальноосвiтнiх навчальних закладiв сiльськоi мiсцевостi, реорганiзацiя сiльських дитячих садочкiв у навчально-виховнi комплекси "школа - дитячий сад", диференцiацiя та органiзацiя iндивiдуального навчання. Необхiдно розглянути питання щодо створення умов для навчання здiбноi та обдарованоi молодi в сiльськiй мiсцевостi. В Украiнi функцiонують лише 15 сiльських закладiв нового типу (лiцеi, гiмназii, колегiуми) у Закарпатськiй, Львiвськiй, Одеськiй, Рiвненськiй та Чернiвецькiй областях з учнiвським контингентом двi тисячi школярiв. Для порiвняння: в мiстах Украiни функцiонуi 453 заклади нового типу (гiмназii, лiцеi i колегiуми) з учнiвським контингентом 89,3 тисячi учнiв. Мiнiстерством освiти i науки Украiни розпочато роботу щодо реалiзацii програми комп'ютеризацii та iнформатизацii загальноосвiтнiх закладiв сiльськоi мiсцевостi. Для вирiшення цiii проблеми необхiдно залучити кошти мiсцевих бюджетiв, спонсорiв тощо.

Предметом обговорення на секцii працiвникiв дошкiльноi освiти повинен стати Закон Украiни "Про дошкiльну освiту i виховання", прийнятий Верховною Радою у першому читаннi. Орiiнтиром у роботi педагогiчних працiвникiв дошкiльноi освiти маi стати державний Базовий компонент дошкiльноi освiти, над програмно-методичним забезпеченням якого працюють науковцi, методисти, досвiдченi практики. Оновлюiться змiст дошкiльного виховання. Створюiться нова програма розвитку особистостi дошкiльника, яка вiдрiзняiться вiд дiючих державних та регiональних програм тим, що ii змiст пiдпорядковуiться завданню цiлiсного, комплексного розвитку особистостi, забезпеченню ii життiвоi компетентностi, а не вузько спрямованоi мети - пiдготовки до школи. На сьогоднi на допомогу вихователям пiдготовлено оновленi, доопрацьованi програми виховання i навчання дошкiльникiв "Малятко" i "Дитина", а також рекомендацii до них.

Враховуючи положення Закону Украiни "Про позашкiльну освiту" ( 1841-14 ), на секцiях заступникiв керiвникiв з виховноi роботи, класних керiвникiв (кураторiв), вихователiв, працiвникiв позашкiльних установ потрiбно звернути увагу на посилення виховного впливу на учнiвську молодь. Особливу увагу треба придiлити вихованню почуття поваги до державних символiв, формуванню духовних i громадянських цiнностей, високих етичних й моральних чеснот, усвiдомленню своii причетностi i вiдповiдальностi за долю краiни i народу Украiни.

Важливим чинником у проведеннi виховноi роботи повинна стати пропаганда здорового способу життя, попередження негативних проявiв серед учнiвськоi молодi, а саме: алкоголiзму, наркоманii, проституцii, палiння та iнших форм, що суперечать народним традицiям та культурi Украiни.

Предметом серйозного обговорення повиннi бути результати вивчення якостi знань спрямованостi навчально-виховного процесу на розвиток особистостi.

У центрi уваги секцiй керiвникiв навчально-виховних закладiв системи освiти мають бути питання якiсноi перебудови управлiнськоi дiяльностi, системних випереджаючих рiшень, забезпечення життя i здоров'я учасникiв навчально-виховного процесу, виконання конституцiйних вимог щодо обов'язковоi повноi загальноi середньоi освiти i положень РЖнструкцii з облiку дiтей i пiдлiткiв шкiльного вiку в Украiнi, затвердженоi постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 12.04.2000 р. N 646 ( 646-2000-п ).

Потребуi уваги оновлення питання щодо здiйснення органiзаторськоi та роз'яснювальноi роботи запровадження шкiльноi форми для учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв. На сьогоднi шкiльною формою забезпеченi лише 30 вiдсоткiв учнiв вiд iх загальноi кiлькостi.

Важливим для ефективноi дiяльностi загальноосвiтнiх навчальних закладiв маi бути створення громадських рад сприяння освiтi при органах мiсцевого самоврядування, завдяки яким формуватиметься громадська думка щодо прiоритетностi освiти. Особливоi уваги потребуi обговорення шляхiв забезпечення учнiв навчальною книгою, а вчителiв - фаховими журналами та методичною лiтературою, забезпечення навчальних закладiв настiнними картами, таблицями, iншими навчальними посiбниками.

Необхiдно довести до вiдома директорiв закладiв нового типу, що приведення структури i змiсту роботи в гiмназiях, лiцеях, колегiумах та спецiалiзованих школах вiдповiдно до ст. 9 Закону Украiни "Про загальну середню освiту" ( 651-14 ) маi здiйснюватися поступово, вiдповiдно до переходу загальноосвiтнiх навчальних закладiв I - III ступенiв усiх типiв i форм власностi на 12-рiчний термiн навчання. Мiнiстерством освiти i науки Украiни розробляiться нормативно-правова база для забезпечення функцiонування загальноосвiтнiх навчальних закладiв. У документах закладаiться нова модель функцiонування загальноi середньоi освiти. Вона спрямована на гуманне ставлення до дитини, повагу до неi. Цi документи повиннi удосконалити педагогiчне середовище, сприяти створенню в учнiв внутрiшньоi мотивацii до навчання. Обов'язковою стане i громадська експертиза проектiв розроблених документiв.

На секцiях вчителiв рекомендовано обговорити необхiднiсть впровадження особистiсно-орiiнтовного навчання та вирiшення проблеми розвантаження школярiв, запровадження новоi системи оцiнювання знань учнiв. Предметом обговорення на методоб'iднаннях вчителiв мають стати питання якостi дiючих пiдручникiв, а саме: вiдповiднiсть змiсту сучасним вимогам суспiльства, яке постiйно змiнюiться; iх адаптованостi до шкiльноi програми, доступностi програмного матерiалу для учнiв, вiдповiдностi санiтарно-гiгiiнiчним вимогам.

Треба проаналiзувати зазначенi питання. Висновки i пропозицii конференцiй педагогiчних працiвникiв надiслати вiд кожного району i мiста областi до департаменту розвитку загальноi середньоi, дошкiльноi та позашкiльноi освiти Мiнiстерства освiти i науки Украiни.

Диференцiацiя у навчально-виховному ппроцесi повнiстю сприятиме формуванню особистостi i гiдного громадянина Украiнськоi держави, йтиме забезпечення всебiчного розвитку i максимального використання знань, умiнь, навичок того, хто навчаiться. Диференцiйний пiдхiд у навчаннi тАУ це iндивiдуальний пiдхiд до кожного, на зразок сучасних iвропейський краiн.

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England