До проблеми оцiнки професiйногорiвня керiвникiв шкiл
Барабаш Ю.Т., Гришай РЖ.Я.
Розбудова нашоi нацiональноi школи передбачаi розробку чiтких, простих у використаннi i надiйних стандартiв освiти i квалiфiкацii, на основi яких буде здiйснюватись оцiнка рiвня знань i вмiнь учнiв, професiйна компетентнiсть педагогiчних працiвникiв.
Дiюче зараз положення про атестацiю педагогiчних кадрiв поки-що не вiдповiдаi цим вимогам, так як не маi таких стандартiв у своiй основi, не мiстить чiткоi технологii оцiнки персоналу, яка б передбачала можливiсть виходу на окремi квалiфiкацiйнi категорii та педагогiчнi звання.
Одночасно, ця проблема стосовно керiвникiв шкiл на сьогоднi ще менш опрацьована. Вона ще чекаi свого обТСрунтування i розв'язання.
Наш досвiд показав: запропоновану нами технологiю оцiнки професiйного рiвня вчителiв-предметникiв з застосуванням методiв математичноi обробки iнформацii, легко iнтерпретувати стосовно i керiвникiв шкiл. Для цього необхiдно:
1. Визначитись в оптимальнiй кiлькостi показникiв оцiнки компетентностi керiвника школи.
2. Сформулювати самi показники оцiнки.
3. Розшифрувати данi показники стосовно системи квалiфiкацiйних категорiй для керiвника школи (орiiнтовний варiант).
4. Застосувати запропонований нами метод математичноi обробки iнформацii стосовно вчителiв-предметникiв до керiвникiв шкiл, який дозволяi так само тАЬвиходититАЭ для них на окремi квалiфiкацiйнi категорii.
Проблема показникiв оцiнки компетентностi керiвника школи дослiджувалась нами з залученням до цього окремих категорiй слухачiв, якi проходили переквалiфiкацiю або пiдвищення квалiфiкацii на базi нашоi кафедри (слухачi груп менеджерiв освiти, директори ззгальноосвiтнiх шкiл та iх заступники по навчально-виховнiй роботi). При цьому визначались: а) оптимальна кiлькiсть показникiв оцiнки; б) по частотi зустрiчностi (кiлькiсть наведених варiантiв) самi показники оцiнки. На цiй основi, а також з урахуванням структури дiяльностi керiвника школи у сучасних умовах, було видiлено 10 таких показникiв оцiнки:
1. Наявнiсть концепцii розвитку школи на основi державних документiв.
2.Управлiння педколективом.
3. Аналiтико-дослiдницька дiяльнiсть.
4. Фiнансово-господарська дiяльнiсть.
5. Робота вчителем-предметником.
6. Науково-методична, психолого-технологiчна пiдготовленiсть.
7. Робота з зовнiшнiм середовищем.
8. Результати роботи колективу школи.
9. Робота з педкадрами.
10. Професiйно-соцiальний, психологiчний статус керiвника школи.
Нижче наводиться така примiрна розшифровка даних показникiв у найбiльш прийнятiй зараз 4-варiантнiй системi оцiнювання:
| Рiвень вираженостi показника, його коротка характеристика |
| Високий, 4 | Добрий, 3 бали | Задовiльний, 2 бали | Недопустимий, 1 бал |
Показник 1. Наявнiсть концепцii розвитку школи на основi державних документiв |
| Розроблена i реалi-зуiться чiтка концепцiя розвитку на основi закону тАЬПро освiтутАЭ, регiональноi програми тАЬОсвiтатАЭ. | Головнi напрямки розвитку школи яформульованi, але чiткостi у iх органiзацii немаi | Чiткоi концепцii розвитку школи немаi, але дирекцiя намагаiться сфор-мулювати вихiднi позицii по головних напрямах. | Дана концепцiя вiдсутня |
| Показник 2.Управлiння педколективом. |
| Вiдповiдаi сучасним вимогам суспiльства, науки i практики. Де-монструiться глибоке знаня сутi кожноi функцii управлiння. Технологiя управлiння недосконала. | Такоi досконалостi у технологii управлiння немаi. Керiвник науково обТСрунтовуi цiлi i програму управлiння. | Досить помiтним i дефiцит вiдповiдних знань i вмiнь у керiвника колективу. Робить спроби побудувати систему управлiння. | Маi мiсце без-системнiсть в управлiннi шко-лою. Це негатив-но вiдбиваiться на результатах роботи колективу. |
| Показник 3. Аналiтико-дослiдницька дiяльнiсть. |
| Управлiння колекти-вом будуiться на систе-матичному аналiзовi i узагальненнi iнформа-цii i на цiй основi на внесеннi потрiбних коректив у дiяльнiсть у дiяльнiсть колективу школи. Керiвник шко-ли веде продуктивну науково-методичну роботу, пропагуi своi знахiдки. | Епiзодично засто-совуiться такий пiдхiд. Необхiдна науково-методична пiдготовка у керiвника школи i. | Прослiдковуiться прагнення до такого пiдходу у своiй дiяльностi, але зава-жаi брак необхiдних знань i вмiнь. | Такого пiдходу в управлiнськiй дiяльностi немаi. |
| Показник 4. Фiнансово-господарська дiяльнiсть. |
| Всебiчно пiдготовле-ний до даноi дiяль-ностi. Володii високи-ми комунiкативними i органiзаторськими здiбностями. Пору-шень iснуючого зако-нодавства у цьому напрямку не допускаi. | Володii достатнiми заннями i досвiдом. | Допускаi багато помилок через незнання вiдповiдних норм i правил. | Безпорадний у цьому напрямку. |
| Показник 5. Робота вчителем-предметником. |
| Творчий характер дiяльностi. Постiйне прагнення до аналiзу i узагальнення власного досвiду i досвiду колег. Глибока пiдготовка по предмету. Досконала технологiя його викладання. Публiкацii по теорii i методицi предмету. Педагогiчне звання. Заслужено граi роль тАЬвчителя вчителiвтАЭ. | Добросовiсне виконання фахових обовтАЩязкiв. Учнi мають добрi знання по предмету. | Прагне до фахового зростання. Наслiдки такоi роботи над собою помiтнi. | Знання i вмiння по предмету на рiвнi вчителя-початкiвця. Прагнень до самовдосконале-ння немаi. |
| Показник 6. Науково-методологiчна, психолого-технологiчна пiдготовленiсть. |
| Володii високим рiв-нем даноi пiдготовки. Стиль керiвництва дос-коналий, демократич-ний. В основi такоi технологii - досконале поiднання форм, методiв, прийомiв даноi дiяльностi. | Працюi над пiдвищенням даного рiвня. Набутий досвiд i знання застосовуi у своiй управлiнськiй дiяльностi. | Знання теорii i практики управлiнськоi дiяльностi недостатнi. | Маi низький рiвень у цьому напрямку. |
| Показник 7. Робота з зовнiшнiм середовищем. |
| Пiдтримуi i вдоскона-люi тiснiВа i всебiчнi контакти з установами i органiзацiями у мiк-рорайонi школи. Пед-колективВа тiсно спiвп-рацюi з батьками учнiв. Така тiсна взаi-модiя сприяi полiпшен-ню навчально-вихов-ного процесу та навчально-матерiаль-ноi бази школи. | ЗвтАЩязки не мають всебiчного, розви-ваючого характеру. Нерiдко вiдсутнi деякi головнi напрями такого спiвробiтництва. | ЗвтАЩязки епiзодичного характеру, безсистемнi. | Проявляi безпораднiсть у встановленнi i пiдтриманнi таких звтАЩязкiв, що негативно впливаi на стан справ у школi. |
| Показник 8. Результати роботи педколективу. |
| Школа маi стiйкi пози-тивнi показники по головних напрямах дiяльностi, зокрема, учнi школи постiйнi призери олiмпiад, зма-гань, конкурсiв рiзних рiвнiв. Досвiд роботи педколективу схвале-ний i використовуiться у районi, областi. Рей-тинг школи високий. | По окремих напрямах дiяльностi педколектив маi стiйкi позитивнi показники. | Стан навчально-виховного процесу посереднiй, хоча рiзко виражених недолiкiв у своiй роботi педколектив немаi. | За показниками дiяльностi школа займаi останнi мiсця у районi (мiстi). |
| Показник 9. Робота з педкадрами. |
| У школi продумана, зорiiнтована на перспективу система роботи з окремими категорiями вчителiв (молодi, досвiдченi, майстри педагогiчноi справи). Результати такоi роботи: профе-сiйний рiст педколек-тиву по роках, експери-ментально-дослiд-ницька атмосфера. | Дирекцiя школи систематично аналiзуi динамiку професiйного рiвня педколективу, але робота з ним не спрямована на лiквiдацiю найбiльш типових прогалин у його пiдготовцi. | Методiчна робота з педколективом на дiягностичному рiвнi вiдсутня. | Системи роботи з педкадрами немаi. |
| Показник 10. Професiйно-соцiальний, психологiчний статус керiвника школи. |
| Вiн входить до групи провiдних керiвникiв шкiл у своiму районi. РД авторитетним спецiа-лiстом по проблемi управлiння освiтою. Такий рейтинг базу-iться на глибокому знаннi проблеми, всебiчнiй науково-ме-тодичнiй пiдготовлено-стi, iнтелектовi i моральних якостях. | Визнаний як авторитетний спецiалiст. Колектив школи працюi без якихось серйозних зривiв. | Колектив, яким вiн керуi, не i згуртований колектив однодумцiв. Його статус серед батькiв, учнiв невисокий. | РД малоавтори-тетним керiвни-ком. У структурi його особистостi мають мiсце вiдтАЩiмнi показники. |
Як узагальнити таку iнфоомацiю, оцiнити таким чином професiйну компетентнiсть керiвника школи, в кiнцевому пiдсумку тАЬвийтитАЭ на окремi квалiфiкацiйнi категорii?
У пропонованiй вище системi взято 10 показникiв оцiнки, кожен з яких може бути оцiнений у 4-бальнiй системi, так як взято нами 4 рiвнi оцiнювання. Отже, максимальний бал 40. Це буде у випадку, коли всi 10 показникiв оцiнки одержать по 4 бали.
Аналiз показуi: вища категорiя може бути присвоiна керiвниковi школи, коли вiн одержуi 90-100% балiв вiд максимального, тобто не менше 36 балiв, перша категорiя - 80-90 % (не менше 32 бали) i друга - 70-80 % (не менше 28 балiв). Якщо в ходi такого оцiнювання професiйноi компетенцii або його атестацii вiн одержуi менше 28 балiв, то в цiй школi, очевидно, необхiдно рахувати вакантною посаду, яку вiн займаi.
На наш погляд, один принциповий момент: вища категорiя присвоюiться керiвнику школи тодi, коли по показниках 2, 5, 6, 8 вiн одержуi по 4 бали.
Явище, чи процес, у тому числi у педагогiчнiй галузi, сьогоднi вважаються достовiрними, переконливими i серйозно сприймаються лише тодi, коли пiддаються математичнiй обробцi. РЖснуюче положення про атестацiю педагогiчних кадрiв, як вiдомо, такоi чи якоiсь iншоi математичноi обробки iнформацii не передбачаi. Наведена вище технологiя - поки-що перша спроба такого розвтАЩязання проблеми на основi застосуванняВа математичного аналiзу стосовно дiяльностi керiвника школи.
1. Т.В.Буленко, М.РЖ.Мушкевич, Р.П.Федоренко. Дiагностика особистостi в практичнiй дiяльностi психолога. - Луцьк, 1996.
2. Глен Райт. Державне управлiння. - К.: тАЬОсновитАЭ, 1994.
3. Ю.А.Конаржевский. Внутришкольный менеджмент. М., Новая школа, 1995.
Вместе с этим смотрят:
"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв
9 сочинений для 9 класса /english/
A Farewell to Arms
A history of the english language
About England