До проблеми профвiдбору абiтурiiнтiв (на прикладi педагогiчних спецiальностей)

Ю.Г. Барабаш

Проблема профвiдбору молодi на сучаснiй науковiй основi набуваi все бiльшоi актуальностi.

Традицiйна перевiрка лише знань i вмiнь абiтурiiнта по окремих предметах не дозволяi визначити його вiдношення i можливостi до спецiальностi, якою вiн хоче оволодiти. Таким чином, продовжуi мати мiсце дуже неефективна система профвiдбору ,так як одержуванi абiтурiiнтом на екзаменах оцiнки не можуть бути критерiiм профпридатностi у даному випадку. Як результат: у навчальних закладах щороку до навчання приступаi певна частина молодi, професiйно непридатноi до своii майбутньоi професiйноi дiяльностi. На своiх робочих мiсцях такi спецiалiсти будуть функцiонально безпорадними працiвниками, так як по багатьох професiйно важливих якостях мають негативнi показники.

Все це примушуi приступити до перегляду системи комплектування перших курсiв навчальних закладiв, роботу у цьому напрямку будувати так, щоб виключити попадання випадкових для даноi спецiальностi людей.

Питання профвiдбору достатньо складне. В його основi знаходиться обтАЩiктивне протирiччя мiж необхiднiстю прийняття рiшення про професiйну придатнiсть даного абiтурiiнта s можливостями одержання при цьому достовiрноi i надiйноi iнформацii.

Тому, перш за все необхiдно визначити показники особистостi, якi пiдлягають оцiнцi та методики iх визначення, тобто сформулювати вихiднi позицii та предмет оцiнки. Як пiдкреслюi Т.О. Воробйова, методика профвiдбору повинна перш за все передбачати перевiрку схильностей i здiбностейВа якi можуть бути передумовою успiху в оволодiннi педагогiчною чи iншою майстернiстю у вузi i надалi - в процесi самостiйного вдосконалення своiх знань i вмiнь.

При цьому необхiдно враховувати ряд обтАЩiктивних обставин, якi утруднюють дiагностику у нашому прикладi педагогiчних здiбностей чи профпридатностi до педагогiчноi дiяльностi. Наприклад, здiбностi до педагогiчноi чи iншоi дiяльностi не можна сформувати поза нею. Те ж саме стосуiться i профпридатностi, яка являi собою складний комплекс ознак особистостi. Немаi допрофесiйноi придатностi або непридатностi.

Таким чином, визначаючи методику профвiдбору на педагогiчнi чи iншi спецiальностi, необхiдно враховувати пластичнiсть психофiзiологiчноi i психiчноi органiзацii людини. Недостатньо розвиненi спочатку здiбностi i якостi у майбутньому можуть прогресивно розвиватись, що дозволить спецiалiсту в цiлому успiшно працювати по набутiй спецiальностi. Одночасно, не можна робити кiнцевий висновок про професiйну придатнiсть абiтурiiнта до даноi спецiальностi при наявностi лише окремих хоч i важливих професiйних якостей. Наприклад, таких як комунiкативнi, органiзаторськi здiбностi, мовнi здiбностi та iн., так як вони важливi для представникiв всiх спецiальностей , особливо у системi тАЬлюдина-людинатАЭ.

Тому, повинна бути комплексна оцiнка особистостi, яка б охоплювала всi головнi професiйно значимi якостi. Такий пiдхiд до дiагностики особистостi повинен дозволити з найменшою iмовiрнiстю помилки прийти до висновку про наявнiсть чи вiдсутнiсть у неi покликання до даного виду працi.

Сьогоднi у педагогiцi структура професiйноi придатностi особистостi до педагогiчноi дiяльностi (Е.П. Шастiна та iн.) включаi такi компоненти:

1. Професiйна педагогiчна спрямованiсть (нахили, iнтереси, мотиви, потреби).

2. Педагогiчна обдарованiсть (своiрiдне поiднання спецiальних педагогiчних здiбностей).

3. Характерологiчна цiлiснiсть i визначенiсть особистостi (моральна вихованiсть, вiдповiдальнiсть, iднiсть переконань, слiв i дiй, оригiнальнiсть, урiвноваженiсть та iншi риси характеру).

Це дозволяi визначити два головнi напрями, по яких необхiдно вести профвiдбiр абiтурiiнтiв на педагогiчнi спецiальностi:

1. Визначення готовностi до свiдомого вибору педагогiчноi дiяльностi, його педагогiчноi спрямованостi (у формi спiвбесiди чи екзамену).

2. Дiагностування ступеня вияву найголовнiших професiйно-значимих якостей особистостi до працi вчителя (застосування тих вiдносно нескладних i одночасно надiйних методик, валiднiсть яких уже давно доведена).

Готовнiсть абiтурiiнта до свiдомого вибору педагогiчноi дiяльностi розглядаiться сьогоднi у такому поiднаннi взаiмозвтАЩязаних мiж собою елементiв i маi таку структуру:

- розумiння ним соцiальноi значимостi педагогiчноi працi;

- його уявлення про працю вчителя;

- знання ним головних вимог обраноi педагогiчноi спецiальностi та самооцiнка своiх можливостей до оволодiння нею (в перiод навчання i пiзнiше самовдосконалення на своiму робочому мiсцi);

- звтАЩязок громадсько-педагогiчноi дiяльностi абiтурiiнта з профiлем факультету, вмiння розвтАЩязувати доступнi для нього педагогiчнi завдання.

З важливих професiйно-значимих якостей особистостi до працi вчителя сьогоднi видiляють такi:

№№	Предмет дослiдження	Професiйно значимi якостi	Методика дослiдження
1.	Психодинамiчнi якостi	Емоцiйна стабiльнiсть Працездатнiсть	Методика Г.Айзенка Кольоровий тест М.Люшера
2.	Особистiснi якостi	Педагогiчна спрямованiсть Цiннiснi орiiнтацii	Варiант методики Н.В. Кузьмiноi Модифiкацiя методики М.Рокача
3.	Особливостi спiлкування	Комунiкативнi i органiзаторськi здiбностi Реагування на конфлiктнi ситуацii Вмiння слухати Вмiння виразно i звтАЩязно говорити	Методика КОС-1 Методика К.Томаса Методика В.Макленi Методика В.Макленi
4.	Психiчнi процеси	Увага: - розподiл ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа - переключення Мислення: - мислення, памтАЩять	Методика ВН-2 Складання чисел з переключенням Методика тАЬСкладнi асоцiацiiтАЭ

Дiагностування абiтурiiнта по всiх цих показниках (iх у нас 11), а потiм аналiз i узагальнення одержаноi iнформацii - громiздкий i складний процес.

Тому, виникаi необхiднiсть видiлення серед них найголовнiших, стержневих якостей, без аналiзу яких неможливо прийти до висновку про професiйну придатнiсть особистостi, у нашому прикладi до педагогiчноi дiяльностi.

Ми рахуiмо, що до групи стержневих у даному випадку якостей необхiдно вiднести перш за все такi з них :

- емоцiйна стабiльнiсть особистостi;

- комунiкативнi та органiзаторськi здiбностi;

- вмiння виразно i звтАЩязно говорити;

- мислення i память.

Чому ми зупиняiмось саме на цих показниках?

Високий ступiнь емоцiйноi нестабiльностi (невротичностi) розглядаiться сьогоднi як показник професiйноi непридатностi до педагогiчноi працi, так як люди з таким показником деформують вiдносини з iншими людьми, характеризуються авторитарнiстю , через значну вразливiсть тяжко i тривалий час переносять конфлiкти, не можуть тАЬвзяти себе в рукитАЭ. Вони нерiдко пригнiченi, що iм заважаi створювати тАЬмажортАЭ (А.С. Макаренко) у класi та iн.

Педагогiчна дiяльнiсть передбачаi активнi контакти з iншими людьми, вмiння налагоджувати взаiмовiдносини з ними, органiзацiю i згуртування учнiвського колективу на виконання тихВа чи iнших завдань. Тому, важливо провести дiагностику комунiкативних i органiзаторських здiбностей абiтурiiнтiв.

Високi вимоги ставляться до мови вчителя, його вмiння ясно, чiтко i логiчно висловлювати своi думки.

Необхiдно також вивчати деякi iндивiдуальнi особливостi розумовоi дiяльностi i виявляти при цьому випадки низького рiвня ii розвитку (аж до дебiльностi). Так, наприклад, повна нездатнiсть виконувати завдання на логiчнiсть мислення, трактувати прислiвтАЩя та iншi тести як правило свiдчить про недостатню логiчнiсть, критичнiсть розуму, низьку здатнiсть до спiлкування, утворення понять та iн.

Таким чином, необхiдною умовою успiшного оволодiння професiйною майстернiстю i досить високий розвиток мислення i памтАЩятi людини.

Це та мiнiмальна кiлькiсть стержневих якостей особистостi, без вивчення яких неможливо зробити висновок про ii професiйну придатнiсть до працi вчителя.

Розглянемо нижче органiзацiйно-методичнi основи проведення дiагностування абiтурiiнта по видiлених нами показниках оцiнки.

Перший етап профвiдбору абiтурiiнтаВа може проводитись у формi профорiiнтацiйного екзамену. Його змiст визначають вищевiдмiченi нами три взаiмозвтАЩязанi мiж собою елементи (с.2), якi i дозволяють комiсii оцiнити готовнiсть особистостi до свiдомого вибору педагогiчноi дiяльностi. При цьому бажано видiляти такий необхiдний обтАЩiм знань i вмiнь та попереднього суспiльно-педагогiчного досвiду:

Знання: соцiального призначення працi вчителя; головних вимог до педагогiчноi дiяльностi та протипоказань до ii вибору; найважливiших ознак педагогiчноi дiяльностi (обтАЩiкт, мета, засоби, умови працi та iн.); про своi нахили до роботи з дiтьми; про складнощi i труднощi в працi вчителя; можливостей для творчого зростання педагога та iн.

Вмiння: логiчно обрати i обТСрунтувати свою поведiнку у заданих умовах спiлкування з дiтьми, а також у нестандартних ситуацiях; розвтАЩязати доступне педагогiчне завдання; зробити обТСрунтований аналiз педагогiчноi ситуацii, яка близька до досвiду абiтурiiнта; граматично вiрно, логiчно, чiтко i зрозумiло викласти своi думки, вести дiалогiчне мовне спiлкування та iн.

Досвiд суспiльно-педагогiчноi дiяльностi: участь у доступнiй професiйно спрямованiй роботi з дiтьми, особливо у тривалих за часом ii формах i проявленi при цьому ерудицiя, iнтерес, спостережливiсть, iнiцiативнiсть; аргументована самооцiнка вiдповiдностi iндивiдуально- психологiчних особливостей вимогам педагогiчноi спецiальностi; усвiдомлення можливостей i головних напрямiв професiйного самовдосконалення в перiод навчання у педагогiчному вузi.

Всебiчне усвiдомлення професiйного вибору означаi, що абiтурiiнт досить повно i всебiчно поiнформований про обрану педагогiчну професiю, розумii ii суспiльне значення, знаi особливостi i вимоги ii до людини, прогнозуi хоча б у загальному своi перспективи i очiкуванi труднощi при оволодiннi даною педагогiчною спецiальнiстю. Вiн дещо читав, чув про працю вчителя, про визначних педагогiв, спiвставляв своi можливостi з вимогами даноi педагогiчноi спецiальностi до людини, радився з дорослими, обговорюючи це питання. Нарештi, вiн щось уже робив на шляху професiйного самовизначення: вiв роботу з дiтьми, допомагав вчителевi, брав участь у органах учнiвського самоуправлiння та iн.

Наприклад:

а) у навчальному процесi: допомога товаришам у навчаннi, допомога вчителевi, участь у олiмпiадах, конкурсах, змаганнях, конференцiях, поглиблене вивчення предмету, правом викладання якого хоче оволодiти та iн.;

б) у позакласнiй роботi: проведення оглядiв новин, бесiд, конкурсiв, робота екскурсоводом у шкiльних та iнших музеях; шефство над молодшими школярами; участь у органiзацii вечорiв вiдпочинку; участь у гуртковiй роботi, робота у органах учнiвського самоуправлiння та iн.

в) у спецiальнiй профорiiнтацiйнiй роботi: вiдвiдування вечорiв-зустрiчей з ветеранами педагогiчноi працi, урокiв та позакласних заходiв досвiдчених вчителiв; проведення урокiв або iх фрагментiв пiд керiвництвомВа вчителя; заняття у школi тАЬЮного педагогатАЭ, у педагогiчних класах та iн.

Якщо абiтурiiнт не маi достатнього тАЬактивутАЭ по цихВа основних лiнiях профорiiнтацiйного екзамену, то його професiйний вибiр у даний момент не можна рахувати достатньо усвiдомленим.

Сам екзамен проводиться по бiлету, у який включено три питання, що зорiiнтованi, природньо, на структуру готовностi абiтурiiнта до свiдомого вибору педагогiчноi дiяльностi (с.2,3) та на спецiальнiсть, якою вiн прагне оволодiти.

Отже, данi бiлети на кожному факультетi складаються екзаменацiйними комiсiями факультетiв i i, як вiдомо, документами для службового користування. Тому, нижче наводиться лише один з можливих варiантiв такого бiлета, з яким можна познайомити абiтурiiнта:

Бiлет № (для профорiiнтацiйного екзамену на географiчному факультетi)

1. ОбТСрунтуйте значення працi вчителя для становлення i розвитку Украiни.

2. Наведiть головнi якостi, якими повинен володiти вчитель географii. Чому саме такими?

3. Уявiть, що Вам доручили у одному з старших класiв провести бесiду про книгу як джерело знань з географii. Про якi книги вчених-географiв i мандрiвникiв Ви розповiли б? Чому саме про них?

Важливим моментом i визначення критерiiв оцiнки при проведеннi такого екзамену. Аналiз уже наявного у цьому напрямку досвiду дозволяi видiлити такi з них:

Оцiнка тАЬ5тАЭ ставиться тодi абiтурiiнту, коли вiн вiдмiнно розумii суспiльну значимiсть педагогiчноi працi, знаi ii найважливiшi ознаки, протипоказання до вибору, вмii вiрно обТСрунтувати головнi ii вимоги до людини, маi вiрнi уявлення про своi нахили до роботи з дiтьми, критично iх оцiнюi, без особливих помилок аналiзуi доступнi йому педагогiчнi ситуацii, вибираi альтернативи поведiнки у заданих умовах спiлкування з дiтьми, невимушено почуваi себе у дiалогiчному спiлкуваннi, досить вiльно аргументуi своi висловлювання про життя сучасноi школи, його мова грамотна, чiтка, логiчно завершена. Вiн однозначно зробив свiй вибiр, який перевiрений досвiдом цiлеспрямованоi громадсько-педагогiчноi дiяльностi, в т.ч. з урахуванням профiлю факультету. Прослiдковуiться iднiсть провiдних суспiльно значимих прагнень абiтурiiнта: любов до дiтей, прагнення навчати i виховувати iх iнтерес до профiлюючих на факультетi предметiв.

Таким чином, вибiр ним педагогiчноi спецiальностi можна рахувати усвiдомленим i обТСрунтованим.

0ц1нка тАЬ4тАЭВа ставиться тодi, коли абiтурiiнту добре зрозумiла суспiльна значимiсть працi вчителя, коли вiн знаi ii найбiльш важливi ознаки, протипоказання до вибору та головнi вимоги до людини даноi працi.

Вiн в цiлому добре уявляi собi змiст i особливостi працi вчителя, про своi нахили до даноi дiяльностi, аргументовано оцiнюi вiдповiднiсть своiх психологiчних особливостей вимогам педагогiчноi працi.

Абiтурiiнт маi досвiд суспiльно-педагогiчноi дiяльностi, може застосовувати уже наявнi у нього знання в оцiнцi педагогiчних ситуацiй, у розвтАЩязаннi доступних для нього педагогiчних завдань, показуi схильнiсть до аналiзу ситуацiй навчально-виховного процесу. Вiн володii досить добре розвиненою мовою, може вести невимушену бесiду, чiтко викладаi своi думки.

Провiдними мотивами вибору педагогiчноi дiяльностi виступають: любов до дiтей, iнтерес до профiлюючих предметiв.

Разом з тим, абiтурiiнт не може аргументувати свiй професiйний вибiр або не впевнений у ньому. Причини можуть бути рiзнi: деяка обмеженiсть знань про обрану спецiальнiсть, не зовсiм впевнена самооцiнка своiх можливостей до працi вчителя, наявнiсть альтернативних варiантiв у професiйному самовизначеннi (можливiсть вступу на другий факультет педвузу, у педучилище та iн.).

Отже, вибiр педагогiчноi спецiальностi добре забезпечений iнформативно, позитивною самооцiнкою професiйно важливих якостей, досвiдом суспiльно-педагогiчноi дiяльностi, але характеризуiться нестiйкiстю, вiдсутнiстю впевненостi у вiрностi прийнятого рiшення.

Оцiнка тАЬ3тАЭ ставиться тодi, коли фiксуiться задовiльне усвiдомлення значимостi педагогiчних спецiальностей, знання окремих iх особливостей та вимог до людини.

Абiтурiiнт маi певний досвiд суспiльно-педагогiчноi дiяльностi, але ця дiяльнiсть ним не розглядалась як цiлеспрямована пiдготовка себе до майбутньоi педагогiчноi дiяльностi.Ва Тому, в нього недостатньо попереднього досвiду роботи з дiтьми, вiн не може критично оцiнити своi можливостi i перспективи професiйного самовизначення.

Професiйний вибiр обумовлений рiзними мотивами, серед яких суспiльно-значимi (любов до дiтей, прагнення iх навчати i виховувати, iнтерес до профiлюючих предметiв) вiдсутнi або не усвiдомлюються як провiднi.

Знання його про обрану професiю фрагментарнi, тому вiн не може розвтАЩязувати аналiтичнi i практичнi завдання, його мова не завжди логiчна, допускаються мовнi неточностi.

Таким чином, обрання педагогiчноi спецiальностi не маi логiчного завершення, його не можна рахувати цiлком усвiдомленим i суспiльно значимим.

Природньо, данi критерii не можна сприймати як якийсь шаблон, зразок, так як в ходу даного екзамену виникне багато ситуацiй, якi не можна повнiстю тАЬпiдвеститАЭ пiд данi критерii оцiнки: свiт професiйних орiiнтацiй людини не завжди пiдпадаi пiд тi чи iншi стандартизованi схеми i рiшення.

Тому, данi критерii бажано розглядати як базовий матерiал для знаходження оптимальних рiшень у кожному конкретному випадку.

При одержаннi абiтурiiнтом позитивноi оцiнки в ходi даного екзамену (а можливо лише оцiнок тАЬ5тАЭ та тАЬ4тАЭ, що було б у значнiй мiрi суспiльно виправдано) вiн допускаiться до другого етапу дiагностування його педагогiчного покликання.

Вище нами видiлено головнi, стержневi, на наш погляд, професiйно значимi показники особистостi абiтурiiнта, якi пiдлягають вивченню шляхом тестування. Це:

1. Вивчення емоцiйноi стабiльностi (методика Г.Айзенка).

2.Вивчення комунiкативних i органiзаторських здiбностей (методика КОС-1).

3. Вивчення вмiння виразно i звтАЩязно говорити (методика В.Макленi).

4. Вивчення рiвня розвитку мислення i памтАЩятi (методика тАЬСкладнi асоцiацiiтАЭ).

Приймальна комiсiя повинна неухильно дотримуватись певних, чiтко визначених тАЬправил гритАЭ. Найголовнiшi з них :

1. Проведення даноi роботи вимагаi значноi попередньоi пiдготовки:

а) змiни стереотипiв на проблему (необхiднiсть розвтАЩязання питання профвiдбору абiтурiiнтiв, в т.ч. на педагогiчнi спецiальностi, на сучаснiй науковiй основi сьогоднi розумiють, на жаль, лише невеликi групи спецiалiстiв);

б) створення на факультетах компетентних екзаменацiйних комiсiй (включення у iх склад осiб, що мають наближену до проблеми наукову спецiалiзацiю);

в) органiзацiя необхiдного науково-методичного, iнформативного забезпечення (розробка екзаменацiйних бiлетiв стосовно окремих спецiальностей та пiдбiр вiдповiдноi лiтератури; розмноження тестiв, що пропонуються абiтурiiнтам; розробка програм аналiзу вiдповiдей абiтурiiнтiв при допомозi сучасноi технiки та iн.);

г) необхiдноi орiiнтацii вiддiлiв освiти, шкiл, батькiв, самих абiтурiiнтiв про перехiд педагогiчного навчального закладу на принципово нову систему прийому.

2. Необхiдно памтАЩятати про iснування ряду моральних i медичних протипоказань при виборi педагогiчноi професii. До них необхiдно вiдносити:

- наявнiсть iдеалiв, несумiсних з цiлями i завданнями народу, держави;

- користолюбно-егоiстичну спрямованiсть;

- аморальнiсть (нетактовнiсть, несправедливiсть, лицемiрство, грубiсть, iнтриганство, брак доброти, недбалiсть, безпринципнiсть, зневага до людей, особливо дiтей);

- емоцiйна нестабiльнiсть, сварливiсть, безвiльнiсть;

- вiдсутнiсть цiлеспрямованостi, iнiцiативностi, витримки;

- яскраво виражена неуважнiсть, низький рiвень мислення i слабка память;

- низький iнтелект;

- низька культура письмовоi i усноi мови (словникова бiднiсть, багатослiвтАЩя, засмiченiсть дiалектизмами, низька грамотнiсть, мовна недбалiсть);

- низький рiвень органiзаторських i комунiкативних здiбностей;

- тяжкий характер;

- наявнiсть ознак психiчних захворювань i рiзко вираженi дефекти мови;

- фiзичнi недолiки (погане здоровтАЩя, дефекти органiв слуху, зору, опiрно-рухового апарату).

Абiтурiiнти не повиннi мати цих та iнших протипоказань.

3. У абiтурiiнтiв ще немаi професiйних педагогiчних знань i навичок (крiм випускникiв педучилищ). Тому, на профорiiнтацiйному екзаменi перевiряiться, як вiдмiчено вище, перш за все iх готовнiсть до свiдомого вибору педагогiчноi спецiальностi. При цьому важливим i при аналiзовi педагогiчних ситуацiй, розвязаннi завдань та iн. слiдкувати за рiвнем вияву нахилiв до роботи з дiтьми, спостережливiстю, уявою, iнтуiцiiю, винахiдливiстю, схильнiстю до педагогiчно вiрних дiй.

Необхiдно також проявляти певну обережнiсть у оцiнюваннi запропонованих абiтурiiнтами рiшень практичних педагогiчних завдань, так як вони орiiнтуються у бiльшостi випадкiв на доступний iм шкiльний досвiд, у якому може мати мiсце формалiзм. Отже, необхiдно прагнути виявити i наскiльки критично i всебiчно абiтурiiнт оцiнюi розкриття ним педагогiчного процесу чи явища.

4. Профорiiнтацiйний екзамен та тестування дають цiнну iнформацiю про професiйну спрямованiсть, iнтереси, рiвень розвитку майбутнiх студентiв, що необхiдно при органiзацii навчально-виховноi роботи з першокурсниками.

5. Виключно важливим i визначення приймальною комiсiiю своiх вихiдних позицiй, якими необхiдно керуватись, ведучи профвiдбiр абiтурiiнтiв по запропонованiй вище схемi. Система оцiнювання знань i вмiнь абiтурiiнтiв на основi профорiiнтацiйного екзамену та ступеня вияву окремих показникiв в процесi iх тестування, виглядаi так:

№№	Показник оцiнки	Рiвень вияву показника
1.	Готовнiсть особистостi до свiдомого вибору педагогiчноi дiяльностi	Одержанi на екзаменi оцiнки тАЬвiдмiннотАЭ та тАЬдобретАЭ
2.	Емоцiйна стабiльнiсть	Показник 10-18 балiв, Екстровертованiсть
3.	Комунiкативнi та органiзаторськi здiбностi	= 3, 4, 5
4.	Вмiння виразно i звтАЩязно говорити.	Хороший i задовiльний рiвень: позитивнi показникиВа одержано не менше як на 6-8 питань.
5.	Рiвень мислення	Дуже високий - 20-19, високий - 18-17, вище середнього - 16-15, середнiй - 14-12 вiрних вiдповiдей.

Що повинно служити пiдставою для зарахування (незарахування) абiтурiiнта? Ми рахуiмо: пiдставою для зарахування на навчання повиннi бути вiдмiннi i добрi оцiнки на профорiiнтацiйному екзаменi, а також виявленi в ходi тестування показники, якi не виходять за допустимi рiвнi вияву даного показника.

Вiдсутнiсть допустимого рiвня вияву показника хоча б по одному випадку необхiдно розглядати як абсолютне протипоказання. Такому абiтурiiнту приймальна комiсiя повинна тактовно рекомендувати iнший навчальний заклад.

6. Тестування абiтурiiнтiв, як найбiльш громiздка частина визначення iх профпридатностi, може проводитись попередньо: випускникiв шкiл юного педагога, старшокласникiв, якi навчались у педагогiчних класах, на пiдготовчих вiддiленнях та iн. Такий пiдхiд сприятиме зняттю у них стресовоi ситуацii, економитиме робочий час приймальноi комiсii.

7. Важливою i на екзаменi атмосфера доброзичливостi, щиростi, невимушеностi, довiри. Цьому сприяi i вiдсутнiсть будь-яких записiв з боку екзаменатора по ходу бесiди з абiтурiiнтом.

8. Слухаючи вiдповiдi абiтурiiнта, важливо спостерiгати за характером його висловлювань i поведiнки (стиль мiркувань, ступiнь впевненостi вiдповiдей, зацiкавленiсть чи байдужiсть при розкриттi питання бiлета та iн.). Це даi додаткову iнформацiю про рiвень усвiдомленостi ним свого професiйного вибору.

Запропонована концептуальна схема профвiдбору, природньо, i дискусiйною. Вона вимагаi свого подальшого удосконалення i осмислення: здiбностi людини у кожному конкретному випадку дуже своiрiдно i неповторно поiднуються з ii фiзичними, психiчними рисами.

У перспективi такi пiдходи все бiльше витiснятимуть iснуючу сьогоднi систему конкурсних екзаменiв для абiтурiiнтiв так як:

- дозволятимуть формувати майбутнiй кадровий корпус для нашоi держави перш за все на основi оцiнки професiйних якостей особистостi;

- буде лiквiдовано загiн пiльговикiв, який суперечить самiй iдеi професiйного вiдбору на навчання;

- захищатимуть вiд протекцiонiзму.

1. Воробьёва Т.А. Опыт создания методики профессионального отбора.

- Советская педагогика, 1971, № 8, С.70.

2. Управление процессом приёма студентов в педагогический вуз. Сост. Е.П.Шастина.- М.: МГПИ, 1990.

3. Психологические основы профориентации на педагогические профессии: Методические рекомендации. - М.: МГПИ, 1989.

4. Психолого-педагогический анализ личности. М.: МИУУ, 1990.

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England