Адмiнiстративно-правовi методи
План.План. 1
Вступ. 2
1Адмiнiстративно-правовi методи. 3
1.1. Поняття адмiнiстративно-правових методiв. 3
1.2. Види адмiнiстрагивно-правових методiв. 6
2.Метод переконання. 9
3.Поняття i види адмiнiстративного заохочення. 11
4. Метод адмiнiстративного примусу. 14
5. Управлiння в системi внутрiшнiх справ. 20
Висновок. 34
Список лiтератури. 37
ВступПриступаючи до вивчення змiсту й особливостей методiв державного управлiння, необхiдно насамперед визначити, що ж таке управлiння?. Цей термiн став унiверсальним засобом характеристики визначеного виду дiяльностi, тобто сукупностi дiй, якi виконуються заради досягнення вiдповiдних суспiльно значимих цiлей.
У самому широкому поняттi управлiння означаi керiвництво чимосьУ подiбному розумiннi воно трактуiться й у нашi днi. Однак обмежитись такою констатацiiю недостатньо. Виникаi потреба розкриття змiсту цього керiвництва, його функцiонального значення. Загальнотеоретичнi позицii, включаючи кiбернетичнi, дають достатнi пiдстави для наступних висновкiв:
Управлiння i функцiя органiзованих систем рiзноi природи (бiологiчних, технiчних, соцiальних), що забезпечуi iхня цiлiснiсть, тобто досягнення задач, що стоять перед ними, збереження iхньоi структурипiдтримка режиму iхньоi дiяльностi.Термiн Влдержавне управлiнняВ» широко використовуiться у вiтчизнянiй i закордоннiй науковiй лiтературi, а також у законодавствi багатьох краiн. Бiльш 70 рокiв вiн вживався й у нас, створюючи тим самим конституцiйнi пiдстави для видiлення даного виду державноi дiяльностi Конституцiя Украiни вiдмовилася вiд цього термiна. Замiсть нього вживаiться новий термiн тАУ виконавча влада. Чи означаi це, що державне управлiння надалi не iснуi чи це чисто термiнологiчна реформацiя?
На цi закономiрнi питання вiдповiдь може бути одна, у вiдповiдностi до Конституцii Украiни державна влада здiйснюiться на основi подiлу на законодавчу, виконавчу i судову.
1Адмiнiстративно-правовi методиПiд методом звичайно розумiють спосiб або засiб досягненВння поставленоi мети. Вiдповiдно до цього адмiнiсгратiiвно-право-вими методами i способи та прийоми безпосереднього i цiлеспряВнмованого впливу виконавчих органiв (посадових осiб) на пiдставi зак рiпленоiза ними компетенцii, у встановлених мелiсах та вiдповiднiй формi на пiдпорядковагii iм органи та громадян.
Методи проявляються у формах управлiння, через взаiмодiю суб'iктiв та об'iктiв управлiння, зв'язки, що мiж ними склалися. В них вiдбиваються воля держави, повноваження юридично-владного харакВнтеру, що належать виконавчим органам. Тому методи управлiння юри-дично оформленi, закрiпленi адмiнiстративно-правовими нормами.
Правильне розумiння методiв можливе на пiдставi та у зв'язку з функцiями управлiння. Будь-яка функцiя, що потребуi реалiзацii, стаВнновить собою конкретну мету управлiння i дii, взаiмопов'язанi через завдання ii здiйснення. Тому вона i частиною управлiнськоi дiяльностi. Це даi змогу вiдокремити методи управлiння вiд понять, що вживаВнються в подiбному до них розумiннi. Наприклад, планування, контВнроль, облiк та iншi подiбнi до них дii i функцiями управлiння. Але, взятi як окремi прийоми будь-якоi з функцiй управлiння, вони являють собою вже методи управлiння. Саме iх оптимальний вибiр у конкретВнних умовах забезпечуi ефективну дiяльнiсть органу управлiння.
Внаслiдок значного рiзноманiття суб'iктiв виконавчоi влади та об'iктiв, що перебувають пiд iх впливом, методи управлiння теж i рiзноманiтними. Але це не виключаi наявностi у них загальних рис. Найбiльш характерними для методiв управлiння i: 1) способи впливу виконавчого органу (посадовоi особи) на
пiдпорядкований йо му орган та громадян; 2) вираження державного публiчного iнтересу, керiвноi ролi держави; 3) засоби досягнення мсти; 4) способи оргаВннiзацii, прийоми здiйснення функцiй, що виникають в процесi здiйсВннення спiльноi дiяльностi, 5) способи реалiзацii компетенцii.
При цьому прийоми та способи, що використовуються для реаВнлiзацii управлiнських завдань, якi стоять перед суб'iктом виконавВнчоi влади, прямо залежать не тiльки вiд його правового статусу, а й вiд особливостей адресата тАФ об'iкта управлiння (форми власностi, iндивiдуального чи колективного характеру i т. iн.). Будучи правильВнно поiднанi, цi методи створюють iдину взаiмопов'язану систему способiв впливу. Проте це не виключаi й суперечностей, що виниВнкають тодi, коли тi чи iншi методи використовуються або всупереч об'iктивним умовам, або невиправдано широко. Методи управлiння, що виражають рiзнi аспекти практичноi дiяльностi того чи РЖншого виконавчого органу (посадовоi особи), дають вiдповiдь на запитання: i як вони дiють, реалiзуючи своi повноваження, як використовують рiзнi 1 засоби для досягнення поставленоi мсти? Вiд умiння iх обирати та ; застосувати залежить ефективнiсть управлiнськоi дiяльностi.
У практичнiй дiяльностi виконавчих органiв (посадових осiб) з метою вироблення найбiльш ефективного варiанту використовуються певнi прийоми та способи управлiнськоi роботи. Як правило, до прийВнняття управлiнського рiшення застосовуiться моделювання, здiйснюВнються розрахунки, прогнозуiться можливiсть досягнення вiдповiдних результатiв i т. iн. Але визнавати iх методами управлiння немаi пiдстав, бо вони не виражають безпосереднього управлiнського впливу, не дiють на об'iкт управлiння. Таким чином, дii, шо мають зовнiшнi юридично-', владне значення та вираження, слiд вiдрiзняти вiд методiв органiзацii роботи апарату управлiння i методiв процедурного характеру.1
Методи управляючого впливу i адмiнiстративно-правовими методами. Саме в них виявляються всi якостi державно-управлiнсь-коi дiяльностi, в межах якоi реалiзуiться виконавча влада.
За допомогою адмiнiстративно-правових методiв суб'iкт викоВннавчоi влади здiйснюi управляючий вплив на об'iкт шляхом викоВнристання адмiнiстративно-правових форм управлiння.адмiнiнiстративному правi загальновизнано, що метод i формауправлiння i взаiмопов'язаними сторонами процесу управлiння.Саме у вiдповiднiй формi метод управлiння реально виконуi роль способу (засобу) управляючого впливу.
Вместе с этим смотрят:
"Заказные" убийства и их предупреждение
"Зеленые", как субъект мировой политики
"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины
"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки
"Русская Правда" как памятник Древнерусского права