Заключение контракта при приеме на работу

З М РЖ С Т

стор.

Вступ................................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 3

Роздiл 1. Поняття трудового договору i контракту.

Вз 1. Загальне поняття трудового договору.тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........ 6

Вз2. Поняття контракту як форми трудового договору. тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.10

Роздiл2. Сфера застосування контракту.

Вз1.Характеристика законодавства, що передбачаi можливiсть укладення трудового договору у формi контракту .................. 18

Вз2. Суб'iктний склад сторiн контракту.......... тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж28

Роздiл 3. Змiст контракту.

Вз1. Умови контракту, визначенi законодавством...тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 30

Вз2. Необхiднi умови контракту..............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..32

Вз3. Додатковi (факультативнi) умови контракту...тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..40

Роздiл 4. Особливостi укладення, змiни i припинення контракту.

Вз1. Особливостi укладення контракту.........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.52

Вз2. Особливостi змiни контракту............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..56

Вз3. Особливостi припинення контракту.........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 59

Висновок.....тАжтАж................тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..........71

Список використаних джерелтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж....................74

В С Т У П

Конституцiя Украiни (ст. 43) гарантуi кожному рiвнi можливостi у виборi професii та роду трудовоi дiяльностi. Вiдповiдно до цього положення рiвнiсть трудових прав незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расовоi та нацiональноi приналежностi, статi, мови, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, роду i характеру занять, мiсця проживання та iнших обставин зафiксована i в Кодексi законiв про працю (ст. 2-1).

В умовах дii жорстоких законiв ринку успiх i благополуччя пiдприiмств рiзних форм власностi вирiшальною мiрою залежать вiд компетенцii, квалiфiкацii i пiдприiмливостi кадрового персоналу. Як показуi свiтовий досвiд, ця проблема може бути успiшно вирiшена шляхом створення повноцiнного ринку працi, що в юридичному розумiннi означаi пряме визнання права продажу кожною людиною своii робочоi сили за власним розсудом.

З огляду на зазначене вище виникаi необхiднiсть створення правового механiзму, за допомогою якого можна було б усунути економiчнi, юридичнi та органiзацiйнi обмеження, що перешкоджають вiльному продажу громадянами своii робочоi сили (як товару на ринку працi) роботодавцю на найбiльш вигiдних умовах. Складовою частиною такого механiзму i контрактна система наймання працiвникiв. Як нова форма регулювання трудових правовiдносин контракт передбачаi бiльшу гнучкiсть в умовах наймання працiвникiв, режиму iх трудовоi дiяльностi та ii оплати. Нове трудове законодавство i практика його застосування свiдчать, що трудовий договiр (контракт) в умовах ринковоi економiки слiд розглядати не тiльки як форму реалiзацii права на працю, а й як дiйовий засiб правового регулювання трудових вiдносин i захист прав та свобод людини i громадянина.

Нинi контрактна форма трудового договору широко застосовуiться на пiдприiмствах i в органiзацiях рiзних форм власностi, в тому числi у закладах освiти, науково-дослiдних iнститутах, засобах масовоi iнформацii. Найбiльш ефективно вона використовуiться на спiльних пiдприiмствах з участю iноземного капiталу. Контракт i головним регулятором правовiдносин, що складаються на ринку працi. Його роль визначаiться тим, що вiн i основною формою прилучення до працi i розподiлу робочоi сили в системi пiдприiмств i органiзацiй, якi функцiонують на базi усiх форм власностi.

В науковiй юридичнiй лiтературi питання щодо регулювання контрактноi форми трудового договору не достатньо розроблено, вiдчуваiться вiдсутнiсть фундаментальних праць по данiй темi, суперечнiсть рiзних нормативних положень, iх невiдповiднiсть одне одному, тому автор даноi роботи намагався провести загальний огляд правового положення контракту, його суб'iктiв та змiсту на основi iснуючого законодавства Украiни, пiдзаконних нормативних актiв, локальноi нормотвотрчостi та позитивного досвiду, що склався в нашiй державi та зарубiжних краiнах.

Мета i завдання дослiдження. Метою даноi роботи i оцiнка сучасного стану та напрямiв розвитку застосування контрактноi форми трудового договору в Украiнi. Для досягнення цiii мети були поставленi та вирiшенi наступнi завдання:

- обгрунтовано теоретичнi аспекти контракту як форми трудового договору,

- дано аналiз сфери застосування контракту з врахуванням останнiх змiн, внесених до Кодексу законiв про працю,

- систематизовано законодавство Украiни, яке здiйснюi регулювання контрактноi форми трудового договору,

- дано характеристику змiсту контракту, його умов,

- описано порядок укладення, змiни i припинення контракту, враховуючи практику застосування цiii форми трудового договору.

Предмет та об'iкт. Предметом дослiдження i теоретичнi та методологiчнi особливостi змiсту контрактноi форми трудового договору. Об'iктом вивчення даноi науковоi роботи i контракт як важливий iнститут трудового права. У процесi дослiдження використано значну кiлькiсть iнформативних джерел з проблем законодавчого врегулювання контракту.

Методологiя та методика дослiдження. Теоретичною та методологiчною основою дослiдження i науковi працi, присвяченi проблемам запровадження та дii контрактноi форми трудового договору, змiсту самого контракту (Луценко А.С. ВлПравовое регулирование контрактной формы трудового договораВ», Баранюк Ю. ВлОсобливостi змiсту трудових контрактiвВ», Гаврилюк О. ВлОсобливостi припинення дii трудового контрактуВ»).

Розгляд проблем запровадження i функцiонування в Украiнi контрактноi форми трудового договору маi як теоретичне, так i практичне значення. Теоретичне тАФ полягаi в тому, що вирiшувати питання необхiдно спочатку в планi вибору напряму правового регулювання, рамок державного регламентування при врахуваннi свiтовоi теорii i практики, адже застосування трудового контракту в iноземних краiнах маi давню iсторiю дiяльностi. Практичне застосування можливе при створеннi нормативноi бази, оскiльки вона формуiться на основi теоретичних розробок i потреб практики.

Теоретичне та практичне значення роботи полягаi в тому, що результати дослiдження i теоретичною та методологiчною основою для оцiнки та застосування трудового контракту в перехiдний перiод i можуть бути використанi для покращення захищеностi працiвникiв при укладеннi контракту, вирiшення ряду проблем, пов'язаних з недосконалiстю законодавства, що регулюi контрактну форму трудового договору.

Структура даноi роботи включаi: загальне поняття контракту як форми строкового трудового договору; визначення сфери застосування трудового контракту та кола суб'iктiв його застосування; безпосередньо сукупнiсть умов трудового контракту (його змiст); характеристику особливостей порядку укладення, змiни i припинення трудового контракту.

РОЗДРЖЛ 1. ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ РЖ КОНТРАКТУ

Вз 1. Загальне поняття трудового договору.

Частина 1 ст. 21 Кодексу законiв про працю Украiни в редакцii вiд 05.05.1995 даi таке визначення трудового договору: це угода мiж працiвником i власником пiдприiмства, установи, органiзацii або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язуiться виконувати роботу, визначену цiiю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi, а власник пiдприiмства, установи, органiзацii або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язуiться виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

Таким чином, трудовий договiр - це добровiльна угода мiж працiвником i власником пiдприiмства, установи, органiзацii або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою. У визначеннi трудового договору перш за все пiдкреслюiться добровiльнiсть цiii угоди.

Важливим елементом поняття трудового договору i сукупнiсть обов'язкiв сторiн трудового договору.

З одного боку, працiвник, укладаючи трудовий договiр, бере на себе зобов'язання: а) виконання роботи, визначеноi цiiю угодою, б) пiдлягання внутрiшньому трудовому розпорядку, що встановлений на пiдприiмствi, установi, органiзацii. Цей обов'язок працiвника багатостороннiй i конкретизуiться в правилах внутрiшнього трудового розпорядку пiдприiмства, установи, органiзацii, якi включають правовi методи забезпечення трудовоi дисциплiни, основнi зобов'язання працiвникiв i власника або уповноваженого ним органу, режим робочого часу i його використання, заохочення, вiдповiдальнiсть за порушення трудовоi дисциплiни.

З другого боку, власник або уповноважений ним орган, укладаючи з працiвником трудовий договiр, бере на себе зобов'язання: а) виплачувати заробiтну плату, б) забезпечувати умови працi, необхiднi для ii виконання, вказанi в законодавствi про працю, колективному договорi i угодi сторiн.

Новела в ч. 2 ст. 21 КЗпП Украiни полягаi в тому, що працiвник може реалiзувати своi здiбностi до результативноi i творчоi працi шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на кiлькох пiдприiмствах, установах, органiзацiях, якщо iнше не передбачене законом, колективним договором або угодою сторiн.

Перш за все, тут акцентуiться увага не просто на реалiзацii працiвником своiх здiбностей, а й на необхiдностi спрямовувати iх на результативну i творчу працю. Шляхом реалiзацii таких здiбностей працiвника закон найчастiше вказуi укладення трудового договору.[1]

Трудовий договiр i основною юридичною формою реалiзацii громадянами конституцiйного права на працю. За його допомогою формуiться колектив пiдприiмства, де складаiться взаiмодопомога робiтникiв i службовцiв у трудовому процесi. Ним же визначаiться професiя (спецiальнiсть), форма органiзацii працi i змiст трудових вiдносин.

Робiтники i службовцi пiсля укладення трудового договору включаються в трудовий колектив i набувають право на участь в управлiннi i визначеннi умов працi.

Трудовий договiр як пiдстава виникнення трудових правовiдносин набув загального поширення. У вiдповiдностi до ст. 2 КЗпП вiн повинен укладатися при прийомi на роботу на пiдприiмствi, в установi, органiзацii або фiзичною особою. Трудовий договiр i пiдставою трудових правовiдносин, в яких перебувають державнi службовцi. Змiст Закону Украiни "Про державну службу"[2]
дозволяi твердити, що законодавство про працю поширюiться навiть на вищих посадових осiб держави, починаючи з Президента Украiни i Голови Верховноi Ради Украiни.

Трудовий договiр i пiдставою виникнення трудових вiдносин з громадянами, направленими на альтернативну (невiйськову) службу (ст. 17 Закону Украiни "Про альтернативну (невiйськову) службу").[3]

Робота власника i членiв його сiм'i на заснованому ним (ними) приватному (сiмейному) пiдприiмствi, в селянському (фермерському) господарствi потребуi укладення трудового договору.

Трудовий договiр не i пiдставою виникнення трудових вiдносин осiб, засуджених до позбавлення волi. Праця цих осiб регулюiться Виправно-трудовим кодексом та iншими актами виправно-трудового законодавства. В той же час у певнiй частинi праця осiб, що вiдбувають покарання у виглядi позбавлення волi, регулюiться законодавством про працю. Так, трудове законодавство поширюiться на засуджених до позбавлення волi в частинi охорони працi i технiки безпеки, звiльнення вiд роботи в святковi днi, а також в частинi тривалостi робочого дня осiб, що вiдбувають покарання у виправно-трудових колонiях, i надання iм щотижневих днiв вiдпочинку (ст. 50 Виправно-трудового кодексу Украiни).

Трудовий договiр як документ пiд такою назвою, пiдписаний його сторонами укладаiться в даний час далеко не завжди, точнiше, такi договори в письмовому виглядi укладаються вкрай рiдко. Законодавство про працю досить нечiтко визначаi форму трудового договору, тому трудовий договiр може бути оформлений i документом пiд таким заголовком ("трудовий договiр"), i виданням власником або уповноваженим ним органом наказу про прийом на роботу у вiдповiдностi з заявою працiвника.[4]
Трудовий договiр вважаiться укладеним i тодi, коли працiвник був фактично допущений до роботи, хоча нiякi документи про прийом на роботу не оформлялись (ст. 24 КЗпП).

В той же час, в окремих випадках робота може виконуватися не на основi трудового договору, а за iншою юридичною пiдставою. Зокрема, при виконаннi роботи на пiдставi цивiльно-правового договору. Вiдрiзнити трудовий договiр вiд договору цивiльно-правового характеру за соцiально-економiчним змiстом важко, хоча основний критерiй подiлу видаiться зрозумiлим: цивiльно-правовий договiр укладаiться з приводу результатiв працi, а трудовий договiр регулюi сам процес працi. В реальностi межi мiж цивiльно-правовим i трудовим договорами нiвелюiться. Схема розмежування цих договорiв за критерiiм iх предмета (об'iкта) виглядаi так: якщо фiзична особа взяла на себе зобов'язання виконати роботу, створити науковий, лiтературний твiр i передати замовнику результати працi - це цивiльно-правовий (авторський) договiр. Якщо ж громадянин пiдпорядковуiться внутрiшньому трудовому розпорядку, виконуi роботу пiд керiвництвом другоi сторони, яка взяла на себе зобов'язання органiзувати працю, отримала право давати вказiвки про послiдовнiсть проведення робiт - це трудовий договiр.

Вз 2. Поняття контракту як форми трудового договору.

Оформлення трудових вiдносин за посередництвом трудового контракту широко застосовуiться в краiнах з ринковою економiкою. Найм за контрактом, як вiдносно нова правова модель пiдбору, розподiлу i використання кадрiв на пiдприiмствах всiх форм власностi, закрiплений i в законодавствi Украiни. Так, термiн контракт як пiдстава виникнення трудових вiдносин, як iнститут трудового законодавства був легалiзований в нинiшнiй редакцii в зв'язку з прийняттям Закону Украiни вiд 20 травня 1991 року "Про внесення змiн i доповнень у Кодекс законiв про працю Украiнськоi РСР при переходi до ринковоi економiки".[5]

Контрактна форма найму покликана забезпечити поiднання iнтересiв працiвника, власника майна пiдприiмства i трудового колективу, тобто i важливим елементом соцiального партнерства.

В умовах дii жорстоких законiв ринку успiх i благополуччя пiдприiмства рiзних форм власностi вирiшальною мiрою залежать вiд компетенцii, квалiфiкацii i пiдприiмливостi кадрового персоналу. Введення контрактноi системи найму дозволяi роботодавцю легко позбавлятися вiд безперспективних, несумлiнних працiвникiв i сформувати мобiльнi творчi колективи.

Контракт набув особливоi популярностi у роботодавцiв усiх форм власностi, оскiльки надаi iм можливiсть вiльного маневрування трудовими ресурсами. Його активне впровадження в практику регулювання трудових вiдносин почалось з 1990-1991 рр., тобто спiвпало з формуванням Украiни як незалежноi держави в перiод, коли в Украiнi намiтились контури "капiталiзацii" виробництва.

Таким чином, правова модель трудового контракту народилась на зламi двох правових систем, покликаних обслуговувати два економiчних лада - перехiдний перiод вiд плановоi соцiалiстичноi економiки до капiталiзму.

На цiй основi грунтуiться думка про iснування двох правових моделей: трудового договору i контракту в законодавствi Украiни.

Трудовий контракт, розширивши можливостi iндивiдуально-договiрного регулювання, внiс багато корисних ринкових елементiв у трудовi вiдносини, консервативнi за своiю суттю.

Легальне поняття контракту даiться в частинi третiй ст. 21 КЗпП Украiни: "Особливою формою трудового договору , - пiдкреслюiться в згаданiй статтi КЗпП, - i контракт, в якому строк його дii, права обов'язки i вiдповiдальнiсть сторiн (в тому числi матерiальна), умови матерiального забезпечення i органiзацii працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть встановлюватися угодою сторiнВ».

Проте, варто вiдмiтити, що в юридичнiй лiтературi немаi iдиноi точки зору з приводу правовоi природи контракту. Поняття контракту ч. З ст.21 КЗпП Украiни визначаi як особливу форму трудового договору. Виходячи з цього, однi автори вбачають в ньому форму строкового трудового договору, iншi - його рiзновид, третi прийшли до висновку, що це контрактна форма укладання трудового договору. З такими твердженнями важко погодитись. У першу чергу змiст, який вкладаiться рiзними словниками у це поняття, зводиться до того, що контракт i угода, письмова угода, договiр у законному порядку. Значить за формою вiн не просто письмова угода чи угода в письмовiй формi, а угода, за якою держава визнаi встановлення умов працi, прав i обов'язкiв сторiн. Такий порядок визначення змiсту контракту держава визнаi законним. Звiдси, контракт не просто форма договору, а й законний порядок визначення його змiсту.

Таким чином, мета контракту - забезпечити умови для виявлення iнiцiативи й самостiйностi працiвникiв, урахувати iндивiдуальнi здiбностi i професiйнi навички, пiдвищення взаiмноi вiдповiдальностi, а також забезпечити iх правовий i соцiальний захист.

Саме тому КЗпП вказуi на особливiсть контракту, яка полягаi в тому, що в ньому можна передбачити положення, котрi виходять за межi, встановленi законодавством про працю. Зокрема, тут передбачаiться обсяг роботи та вимоги до якостi i термiну ii виконання, строк дii контракту, права, обов'язки i взаiмна вiдповiдальнiсть сторiн, умови оплати i органiзацii працi, пiдстави для припинення й розiрвання контракту, соцiально-побутовi i iншi умови, необхiднi для виконання взятих сторонами обов'язкiв. У цьому суть i призначення контракту в трудовому правi.[6]

На думку С.Н. Прилипко, законодавство встановлюi рiзницю мiж трудовим договором i контрактом, тобто протиставляi трудовий договiр контракту, але будь-яких аргументiв у пiдтвердження сказаного не наводить.[7]
Мiж тим, аналiз ст.21 КЗпП та iнших правових норм, що регулюють трудовий договiр, свiдчать, що сучасне законодавство не розмежовуi, не встановлюi суттiвих вiдмiнностей мiж трудовим договором i його особливою формою -контрактом. Не передбачено подiлу на такi види трудового договору i в законодавствi про працю великих, з розвинутою ринковою економiкою, краiнах далекого зарубiжжя.

На мiй погляд, поняття трудовий договiр i контракт i однопорядковими, оскiльки термiн контракт маi латинське походження i в перекладi на украiнську мову означаi договiр.

Тому, трудовий договiр i бiльш загальним поняттям, збиральною правовою категорiiю, вiн включаi в себе i контракт як особливу форму. Такий висновок пiдтверджуiться аналiзом першоi i третьоi частин ст. 21 КЗпП Украiни. Таким чином, термiни трудовий договiр i контракт i синонiмами.

Фахiвцi в галузi трудового права дотримуються рiзних точок зору стосовно правовоi природи контракту. На погляд Ю. Баранюка, контракт слiд розглядати як окремий, специфiчний вид трудового договору. На вiдмiну вiд звичайного строкового трудового договору робота, що виконуiться за контрактом, як правило, i постiйною, а не тимчасовою. Встановлення строку обумовлене не характером виконуваних обов'язкiв, а iх орiiнтацiiю на конкретну, заздалегiдь поставлену мету, досяжну в певний перiод часу.[8]

Оригiнальну точку зору висловлюi один з найбiльших вчених в галузi трудового права Росiйськоi Федерацii А.С. Пашков. Вiн зазначаi: "Трудовий контракт у вузькому розумiннi - особливий рiзновид трудового договору, що займаi промiжне мiсце мiж договорами трудового найму i договорами про сумiсну дiяльнiсть.^тАЭ[9]
С. Тлевлесова розглядаi контракт як комплексний договiр, яким регулюються як трудовi, так i цивiльнi вiдносини, хоча й першi мають бiльшу питому вагу. Тим самим, на ii думку, пiдтверджуiться тенденцiя до взаiмопроникнення, злиття рiзних галузей права, що дозволяi бiльш адекватно втiлювати реальнi потреби людей та вiдображати iх фактичний стан.[10]

Теоретичнi положення С. Тлевлесовоi знайшли практичне вiдображення в змiстi умов, ще мiстяться в Положеннi про порядок укладення контракту з керiвником пiдприiмства з державною формою власностi.[11]

Деякi вченi i багато роботодавцiв розглядають трудовий контракт як строковий трудовий договiр, що укладаiться в письмовiй формi. При чому як аргумент наводиться посилання на досвiд захiдноiвропейських держав. Орiiнтацiя контракту тiльки на строковiсть укладеного договору досить спiрна i, на нашу думку i помилковою, оскiльки не узгоджена з чинним законодавством i рекомендацiями МОП. Так, наприклад, у Францii у бiльшостi випадкiв мова йде про контракт безстрокового характеру. В законодавствi ФРН окремо не видiляiться контракт як угода про працю, що маi переважно строковий характер. Таким чином, на Заходi квалiфiкований, потрiбний наймачу персонал маi стабiльну зайнятiсть на основi безстрокових

трудових договорiв. Система так званого "по життiвого найму" на певнiй фiрмi стосовно цiнних кадрiв широко застосовуiться в Японii.[12]

Безперечно, i в Украiнi висококвалiфiкований та iнiцiативний спецiалiст, на залучення якого розрахований контракт, не зацiкавлений у встановленнi трудових вiдносин, розрахованих на нетривалий строк.

В зв'язку з цим необхiдно звернути особливу увагу на ту обставину, що зловживання роботодавця строковим характером контракту суттiво обмежуi Закон Украiни "Про внесення змiн i доповнень, що стосуються трудового договору, в Кодекс законiв про працю" вiд 19 сiчня 1995 року, який доповнив ст. 23 КЗпП частиною другою, чiтко передбачаючи можливi випадки укладення строкового трудового договору, в тому числi контракту як його особливоi форми.[13]

Рiзний пiдхiд до правовоi проблеми регулювання трудових вiдносин, що виникають на основi контракту, обумовлюi складнi юридичнi наслiдки при використаннi його на практицi.

Якщо розглядати контракт як рiзновид строкового трудового договору, тодi працiвники, котрi його уклали, потрапляють в невигiдне становище. Керiвник завжди маi можливiсть позбавитися вiд небажаного працiвника як до, так i пiсля закiнчення строку дii контракту. Причому в обох випадках практично неможливо довести незаконнiсть дii роботодавця, оскiльки, по-перше, в контрактi можуть бути передбаченi додатковi, порiвняно з КЗпП, умови його розiрвання, по-друге, закiнчення термiну дii контракту i законною пiдставою для звiльнення працiвника за п. 2 ст. 36 КЗпП Украiни. Тому вважаю, що контрактна система, що грунтуiться на строковому характерi трудових вiдносин, безумовно, посилюi залежнiсть працiвника вiд роботодавця.

Визнання ж контракту особливим видом трудового договору, специфiчною угодою про працю передбачаi можливiсть укладення його на невизначений строк, що значно змiцнюi трудовi права працiвникiв. При цьому весь час виконуються додатковi умови, передбаченi контрактом, вигiднi для обох сторiн. Якщо ж сторони виконали iх (наприклад, придбання роботодавцем для працiвника квартири), то вони можуть внести змiни в контракт, обумовивши iншi додатковi умови. Тому безстроковий контракт i основою для формування стабiльних трудових вiдносин, в яких повиннi бути зацiкавленi обидвi сторони, важливий засiб змiцнення трудових прав працiвникiв.

Незалежно вiд рiзного пiдходу фахiвцiв до питання про правову природу контракту, при укладеннi його на певний строк або на строк виконання певноi роботи головним залишаiться взаiмна згода сторiн, не обмежена часом.

В даний момент, у вiдповiдностi з новою редакцiiю ст. 23 КЗпП, строковий трудовий договiр (контракт) повинен укладатися лише у випадках, коли трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з врахуванням характеру роботи або умов ii виконання, або iнтересiв працiвника, а також в iнших випадках, передбачених законами.

Необхiдно пiдкреслити, що доповнення вiдтворюi норму рекомендацii МОП № 166 "Про припинення трудових вiдносин за iнiцiативою пiдприiмця", прийняту в 1982 роцi з врахуванням мiжнародноi громадськоi думки, яка вимагала обмеження укладення строкових трудових договорiв, що набуло значного розповсюдження на Заходi на той час.

В рекомендацii МОП прямо вказуiться те, що за виключенням чотирьох випадкiв, вказаних вище, договори про найм на певний строк необхiдно розглядати як договори з невизначеним строком.

Звичайно, законодавцю потрiбно було б значно ранiше прийняти доповнення до ст. 23 КЗпП, проте воно i тепер маi принципове значення, оскiльки спрямоване на обмеження свавiлля роботодавцiв у виключно жорстких i складних умовах формування ринку в Украiнi.

На жаль, в черговий раз приходиться констатувати факт, що законодавець не визначив чiткого механiзму реалiзацii цiii прогресивноi норми. Вона сформульована в загальному виглядi, не конкретизована, i, таким чином, не виключаi можливостi ii обходу на практицi шляхом довiльного тлумачення. РЖ справдi, що слiд розумiти пiд "характером роботи", "умовами ii виконання", "iнтересами працiвника"?

Цi поняття вимагають належного тлумачення на законодавчому рiвнi. Наприклад, iнтереси працiвника багато роботодавцiв на практицi трактують як його добровiльну згоду на укладення строкового трудового договору. Такий пiдхiд з боку роботодавця нiвелюi законодавче обмеження трудових вiдносин на певний строк; значно послаблюi гарантii права на працю, оскiльки "добровiльна" згода в умовах економiчноi кризи i зростання безробiття стаi дуже поширеним явищем i маi примусовий характер. Уявляiться, що законодавець не мав на увазi ототожнення iнтересiв працiвника з простим волевиявленням. В науковiй лiтературi по даному питанню висловленi заслуговуючi законодавчоi пiдтримки пропозицii, що стосуються посилення гарантiй трудових прав працiвникiв.

Так, А.Ф. Нуртдiнова пропонуi розглядати строковий трудовий договiр як укладений в iнтересах працiвника тiльки в тому випадку, коли його строковiсть компенсуiться наданням працiвнику будь-яких переваг. Проте головною перевагою все-таки варто визнати безстроковiсть трудових вiдносин, саме на ii захист i спрямована ст. 23 КЗпП.

С.А. РЖванов вважаi доцiльним прийняти закон, який би мiстив конкретний перелiк працiвникiв, з якими допустимо укладення строкового трудового договору. В цей перелiк варто включити тих осiб, що приймаються на роботу на перiод замiщення жiнок, якi перебувають у вiдпустках по вагiтностi i родах, по догляду за малолiтнiми дiтьми, для замiщення працiвникiв, що перебувають у тривалих закордонних вiдрядженнях, на стажуваннi, обраних народними депутатами Украiни або на виборну посаду i т.д.[14]

Як важливий iнститут трудового права, контракт i головним регулятором правовiдносин, що складаються на ринку працi. Його роль визначаiться тим, що вiн служить основною формою залучення до працi i розподiлу робочоi сили в системi пiдприiмств i органiзацiй, що функцiонують на базi всiх форм власностi. Контракт пiдвищуi взаiмну вiдповiдальнiсть роботодавця i працiвника, дозволяi поставити оплату працi у залежнiсть вiд ii результатiв.

Контракт представляi найважливiшу форму реалiзацii громадянами конституцiйного права на працю i його гарантiй, а також на вiльний вибiр виду зайнятостi.

Будучи особливою формою трудового договору, контракт спрямований на:

- проведення ефективноi кадровоi полiтики;

- забезпечення умов для iнiцiативи i самостiйностi працiвника з врахуванням його iндивiдуальних здiбностей i професiйних навичок;

- пiдвищення взаiмноi вiдповiдальностi сторiн;

- правову i соцiальну захищенiсть працiвника.

Контракт також i регулятором не тiльки трудових , але й тiсно пов'язаних з ними iнших суспiльних вiдносин. Це стосуiться житлових прав, соцiального забезпечення, вiдшкодування моральноi шкоди та iнших питань. Порiвняно зi звичайним трудовим договором контракт охоплюi бiльш широке коло правовiдносин, оскiльки з переходом до ринковоi економiки роль регламентацii трудових i господарських вiдносин на основi угоди учасникiв зростаi.

РОЗДРЖЛ 2. iЕРА ЗАСТОСУВАННЯ КОНТРАКТУ.

Вз1. Характеристика законодавства, що передбачаi можливiсть укладення трудового договору у формi контракту.

В теоретичному i практичному аспектах однiiю з неврегульованих проблем необхiдно визнати питання, що стосуiться сфери застосування контрактноi системи найму i кола осiб, тобто суб'iктiв правовiдносин, що виникають на базi трудового контракту. Чiтке визначення сфери застосування i учасникiв контракту як особливоi форми трудового договору маi велике теоретичне i практичне значення, оскiльки вiд цього залежать гарантii трудових прав працiвникiв, зайнятих в рiзних галузях економiки Украiни.

Як пiдкреслювалось в частинi третiй ст. 21 КЗпП , сфера застосування контракту визначалась законодавством (законами Украiни, постановами Президii Верховноi Ради Украiни, Указами Президента й нормативно-правовими актами Кабiнету Мiнiстрiв Украiни). Усього нинi чинними i близько 60 законодавчих та iнших нормативно-правових актiв, якi i правовою базою для застосування контракту.[15]

Вивчення стану даного питання i правозастосувальноi практики свiдчить про те, що, на жаль, на практицi домiнують не закони, а чисельнi пiдзаконнi акти; вiдсутня систематизацiя законодавства, що регулюi контрактну форму найму. Пiдзаконнi акти не узгодженi, а часто й суперечать законам.

Однак контракт як особлива форма трудового договору маi спрямовуватися на створення умов для виявлення iнiцiативи та самостiйностi працiвника, враховувати його iндивiдуальнi здiбностi i професiйнi навички, забезпечувати передбачену законодавством його правову i соцiальну захищенiсть.

Попри застереження, що мiстяться в КЗпП Украiни та iнших нормативних актах трудового законодавства i спрямованi на захист прав громадян пiд час укладення ними трудових договорiв у формi контрактiв, сторонами в контрактi часто передбачаються невигiднi для працiвника умови: зокрема це, як правило, тимчасовий характер трудових вiдносин, пiдвищена вiдповiдальнiсть працiвника, додатковi пiдстави розiрвання договору тощо. А вiдтак сфера застосування контракту не може бути безмежною.

Останнiм часом сфера застосування контракту, яка виходить навiть за межi, визначенi законами Украiни, актами Президента Украiни та Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, необгрунтоване розширюiться. Це не сприяi створенню умов для повноi реалiзацii (чи повного використання) громадянами права на працю, ускладнюi становище працiвникiв, знижуi реальнiсть трудових прав громадян, встановлених Конституцiiю i Законами Украiни.

Практично прийом на роботу по контракту здiйснюiться на пiдприiмствах, в установах, органiзацiях усiх форм власностi. Цьому сприяi законодавство, що регулюi iх дiяльнiсть. Так, наприклад, застосування контрактноi форми трудового договору допускаiться законами Украiни "Про пiдприiмства в Украiнi", "Про пiдприiмництво", "Про господарськi товариства", "Про освiту", "Про державну службу" i iн. Постановою Кабiнету мiнiстрiв Украiни вiд 19 березня 1994 року № 597 затверджена Типова форма контракту з керiвником пiдприiмства, що перебуваi в загальнодержавнiй власностi. Наказом Фонду державного майна Украiни вiд 13.01.1995 р. № 21 затверджена аналогiчна форма контракту найму на роботу голови правлiння вiдкритого акцiонерного товариства, створеного на базi майна пiдприiмства, що вiдносяться до групи "Г". Крiм того, дii Типова форма контракту з працiвником, затверджена наказом Мiнпрацi Украiни вiд 15.04.1994 р.

З врахуванням сказаного, на практицi склались рiзнi пiдходи i тенденцii, пов'язанi з застосуванням контрактноi системи найму. Мова йде про необмежену i вузьку сфери застосування контракту. В реальнiй дiйсностi сфера широкого застосування контракту найму за контрактом домiнуi на пiдприiмствах недержавного сектора економiки, а бiльш вузька - на пiдприiмствах, заснованих на державнiй формi власностi.

На наш погляд, позицiя прихильникiв необмеженоi або широкоi сфери застосування контракту i несправедливою i безпiдставною, оскiльки будь-яких серйозних юридичних аргументiв на ii користь не iснуi. Головнi стримуючi фактори широкого застосування контрактноi системи найму в Украiнi - це, по-перше, глибока економiчна криза, по-друге, суттiве послаблення гарантiй соцiальних i трудових прав працiвникiв (тимчасовий, строковий i нестабiльний характер роботи), iх невпевненiсть в завтрашньому днi, що може призвести до непередбачуваних наслiдкiв. По-третi, варто мати на увазi досвiд застосування трудового законодавства краiн РДвропейського економiчного спiвтовариства, в якому прослiдковуiться тенденцiя обмеженого пiдходу до застосування контрактноi форми найму. Досить вiдмiтити, наприклад, той факт, що Типовий контракт для працiвникiв краiн РДЕС мiстить правило, згiдно якому, укладаючи контракт, роботодавець мусить вказати, по якiй причинi вiн i строковим. Справдi, дане правило включено для того, щоб уникнути зловживань з боку роботодавця строковою формою контракту.[16]

Виходячи з потреби посилення правових засобiв захисту прав громадян у сферi працi, унеможливлення iх ущемлення, дотримання вимог ратифiкованоi Украiною Конвенцii Мiжнародноi Органiзацii Працi № 158 про припинення трудових вiдносин з iнiцiативи пiдприiмця, а також враховуючи рекомендацii, неведенi у рiшеннi Конституцiйного Суду Украiни вiд 9 липня 1998 року, згiдно iз якими контрактна форма трудового договору не може впроваджуватися нормативними актами центральних i мiсцевих органiв виконавчоi влади, актами органiв мiсцевого самоврядування, а також колективними договорами i угодами та iншими локальними нормативними актами, в ухваленому Верховною Радою Украiни Законi Украiни "Про внесення змiн i доповнень до Кодексу законiв про працю Украiни" вiд 24 грудня 1999 року, сфера застосування контракту обмежена лише законами.[17]

Через це нормативно-правовi акти Президента Украiни, Кабiнету Мiнiстрiв Украiни пiдлягають приведенню у вiдповiднiсть до ухваленого Закону Украiни.

Контракти, укладенi на законних пiдставах до введення в дiю змiн до КЗпП вiд 24.12.1999, продовжують дiяти i можуть бути припиненi лише з пiдстав, передбачених законодавством або самим контрактом. Тобто даний закон зворотноi сили не маi.

Враховуючи вищесказане, на даний момент контракти можуть укладатися з наступними працiвниками:

1) 3 керiвником пiдприiмства (ст. 16 Закону Украiни "Про пiдприiмства в Украiнi").[18]
Президент i Кабiнет Мiнiстрiв Украiни надають велике значення контрактам, що укладаються з керiвниками пiдприiмств, якi перебувають в загальнодержавнiй власностi. Багаторазово вносились змiни в Типову форму контракту з керiвником пiдприiмства, що перебуваi у загальнодержавнiй власностi. Давались вказiвки про доповнення цих контрактiв. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiд 5 серпня 1997 року № 846[19]
передбачено створення Генерального реiстру контрактiв з керiвниками державних пiдприiмств, установ, органiзацiй i головами правлiнь акцiонерних товариств, контрольнi пакети яких належать державi. Ст. 16 Закону "Про пiдприiмства в Украiнi" i основою для укладення трудових контрактiв i з керiвниками пiдприiмств недержавноi форми власностi. Проте, Типова форма контракту з керiвником пiдприiмства, що перебуваi в загальнодержавнiй власностi, в цьому випадку може використовуватися лише як методичний матерiал. При укладеннi контракту з керiвником пiдприiмства недержавноi форми власностi маi застосовуватися Типова форма контракту з працiвником, затверджена Мiнпрацi вiд 15 квiтня 1994 року № 23 у вiдповiдностi з дорученням, даним цьому мiнiстерству постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiд 19 березня 1994 року № 170.[2

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права