Областные госадминистрации как субъекты административного права Украины

Обласнi державнi адмiнiстрацii як суб’iкти адмiнiстративного права


Вступ.................................................................тАжтАжтАж.

2

1. Поняття, призначення та принципи дiяльностi обласноi державноi адмiнiстрацii...

4

2. Види повноваженнь обласноi державноi адмiнiстрацii.

Характеристика повноваженнь обласноi державноi адмiнiстрацii у сферi забезпечення законностi, прав i свобод громадян.................................


9

3. Вiдносини обласноi державноi адмiнiстрацii з органами мiсцевого самоврядування.

14

Висновки.....................................................................

19

Перелiк використаноi лiтератури та нормативних джерел.........................

20


Вступ

Насамперед, лише зауважимо, що становлення суверенноi незалежноi Украiни та швидка змiна полiтичних, соцiально-економiчних умов розвитку держави i суспiльства - все це обумовлюi, не тiльки перманентний, а й iнтенсивний правотворчий процес, у тому числi i в областi адмiнiстративного законодавства. Наприклад, введення в дiю Закону Украiни "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацii" № 586-14 вiд 09 квiтня 1999р., спричинило за собою вiдмiну чотирьох попереднiх Указiв Президента у цiii сферi (у тому числi Указ № 760/95 вiд 21.08.1995р.). У свою чергу, останнi змiни до вищеназваного Закону були затвердженi Рiшенням Конституцiйного Суду лише 4 грудня 2001р.

Тепер до головного. Учбовою метою даноi роботи i розкриття теми “обласних державних адмiнiстрацiй як суб’iктiв адмiнiстративного права”. Тому, спочатку, слiд визначитись з деякими базовими термiнами, предметом та об’iктом дослiдження.

Варто зауважити, що адмiнiстративне право - це самостiйна галузь правовоi системи Украiни. Галузi права вiдрiзняються друг вiд друга по предмету i методу правового регулювання. Зокрема, цивiльному праву властиве регулювання цивiльних правовiдносин (майнових i зв'язаних з ними особистих немайнових прав), карному праву - регулювання вiдносин, зв'язаних зi злочином i покаранням. Конституцiйне право, як провiдна гаВнлузь, “закрiплюi основнi принципи органiзацii та функцiонування виконавчоi влади, мiсце ii суб'iктiв у державному механiзмi, правовi основи iх форВнмування i взаiмовiдносин з суб'iктами iнших гiлок iдиноi державноi влади; права i свободи людини i громадянина, значна частина яких практично реалiзуiться у сферi дерВнжавного управлiння. Отже, норми конституцiйного права i основою для вироблення адмiнiстративно-правових норм. Адмiнiстративне право iх деталiзуi i конкретизуi. При цьому воно визначаi правовий механiзм реалiзацii прав i свобод громадян, компетенцiю рiзних ланок системи виВнконавчоi влади; адмiнiстративно-правовий статус конкретВнних учасникiв управлiнських вiдносин i адмiнiстративно-правовi засоби iх захисту; форми i методи державно-управВнлiнськоi дiяльностi, основи ii галузевоi i мiжгалузевоi, регiональноi i мiсцевоi органiзацii тощо”1.

“Сам термiн "адмiнiстративне" у перекладi з латинськоi означаi "управлiння". Тому словосполучення "адмiнiстраВнтивне право" цiлком закономiрно можна трактувати як "управлiнське право"1
. РЖншими словами, адмiнiстративне право це тАУ “регулятор суспiльних вiдносин, що складаються у сферi публiчного (державного) управлiння”.

У широкому значеннi термiн “управлiння”, як “дiяльнiсть по керiвництву або впливу”, включаi такi компоненти: суб’iкт, об’iкт, керуючий вплив, зворотнi зв’язки.

Сутнiстю управлiння i впливсуб’iкта на об’iкт, змiна об’iкта по уявленню суб’iкта (змiна поведiнки об’iкта, яка вигiдна суб’iкту). “Суб'iкти управлiння через волю впливаВнють на поведiнку, а через поведiнку тАФ на суспiльнi вiдноВнсини та соцiальнi процеси. Звiдси випливаi, що управлiнВння i способом (формою) реалiзацii (прояву) влади1.

У даному випадку “суб’iктом адмiнiстративного права” виступаi “обласна державна адмiнiстрацiя”. РЗi поняття, призначення, та принципи дiяльностi будуть складати предмет дослiдження цiii курсовоi роботи, а об’iктом дослiдження стануть тi самi соцiальнi (суспiльнi) вiдносини якi пiдлягають регулюванню.

У самому широкому розумiннi, “обласна державна адмiнiстрацiя” здiйснюi виконавчу владу у вiдповiднiй територiальнiй одиницi (областi)Украiни.Виконавча влада”, яка i органiчною складовою соцiальВнноi влади, водночас маi перелiк певних специфiчних ознак, таких як: виконавчо-розВнпорядчий характер; пiдзаконнiсть; масштабнiсть i унiВнверсальнiсть; iiрархiчнiсть; безпосередньо органiзуюВнчий характер.

“Масштаби функцiонування виконавчоi влади i найВнбiльшими у державi. До сфери ii безпосереднього вiдання належать величезнi правовi, iнформацiйнi, економiчнi, технiчнi, iдеологiчнi, органiзацiйнi та iншi ресурси. ВикоВннавча влада спираiться на значнi територii та контингенти людей, збройнi сили, спецiалiзованi примусовi установи тощо. РЖншими словами, у нiй сконцентрована фактична державна мiць”1.

Так як виконавчою владою охоплюiться найширша сфера вiдВнносин у державi, ми розглянемо лише ту частину вищеназваноi сфери вiдносин, у який дii (функцiонуi) “обласна державна адмiнiстрацiя”.


1. Поняття, призначення та принципи дiяльностi обласноi державноi адмiнiстрацii.

Перш за все, щоб дослiдити предмет роботи “поняття, призначення та принципи дiяльностi обласноi державноi адмiнiстрацii”, нам, потрiбно звернутися до Роздiлу VI, Основного Закону - Конституцii Украiни 2
, пiд назвою “Кабiнет Мiнiстрiв Украiни та iншi ограни виконавчоi влади”, який мiстить статтi 118 та 119, де визначаiться загальний статус, основнi функцii та принципи дiяльностi органiв виконавчоi влади на мiсцях.

В цiлому, можна сказати, що обласна державна адмiнiстрацiя i складовою частиною iiрархii державного апарату, який “представляi собою систему органiв, за допомогою яких здiйснюiться державна влада, виконуються основнi функцii, досягаються цiлi та завдання, що стоять перед державою на рiзних етапах ii розвитку”3
.

За допомогою обласних i районних адмiнiстрацiй, дiючих за територiальним принципом, вищi за державною iiрархiiю органи виконавчоi влади Украiни (Президент, Уряд (КМУ), “мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчоi влади”i
) можуть здiйснювати своi функцii у сферi державного управлiння на мiсцях. Обласнiй, Киiвськiй та Севастопольськiй мiськiй дерВнжавнiй адмiнiстрацii пiдпорядковуються вiдповiдно районВннi, районнi у мiстах Киiвi та Севастополi державнi адмiВннiстрацii.

Так за змiстом Статтi 118 Конституцii Украiни випливаi, що “виконавчу владу в областях i районах, мiстах Киiвi та Севастополi здiйснюють мiсцевi державнi адмiнiстрацii. Особливостi здiйснення виконавчоi влади у мiстах Киiвi та Севастополi визначаються окремими законами Украiни.

Склад мiсцевих державних адмiнiстрацiй формують голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй.

Голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй призначаються на посаду i звiльняються з посади Президентом Украiни за поданням Кабiнету Мiнiстрiв Украiни.

Голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй при здiйсненнi своiх повноважень вiдповiдальнi перед Президентом Украiни i Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни, пiдзвiтнi та пiдконтрольнi органам виконавчоi влади вищого рiвня.

Мiсцевi державнi адмiнiстрацii пiдзвiтнi i пiдконтрольнi радам у частинi повноважень, делегованих iм вiдповiдними районними чи обласними радами.

Мiсцевi державнi адмiнiстрацii пiдзвiтнi i пiдконтрольнi органам виконавчоi влади вищого рiвня.

Рiшення голiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй, що суперечать Конституцii та законам Украiни, iншим актам законодавства Украiни, можуть бути вiдповiдно до закону скасованi Президентом Украiни, або головою мiсцевоi державноi адмiнiстрацii вищого рiвня.

Обласна чи районна рада може висловити недовiру головi вiдповiдноi мiсцевоi державноi адмiнiстрацii, на пiдставi чого Президент Украiни приймаi рiшення i даi обТСрунтовану вiдповiдь.

Якщо недовiру головi районноi чи обласноi державноi адмiнiстрацii висловили двi третини депутатiв вiд складу вiдповiдноi ради, Президент Украiни приймаi рiшення про вiдставку голови мiсцевоi державноi адмiнiстрацii”. [2, Роздiл VI]

Стаття 119 Конституцii даi визначення основним функцiям або призначенню мiсцевих державних адмiнiстрацiй, до яких також входять i обласнi:

“Мiсцевi державнi адмiнiстрацii на вiдповiднiй територii забезпечують:

  1. виконання Конституцii та законiв Украiни, актiв Президента Украiни, Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, iнших органiв виконавчоi влади;

  2. законнiсть i правопорядок; додержання прав i свобод громадян;

  3. виконання державних i регiональних програм соцiально-економiчного та культурного розвитку, програм охорони довкiлля, а в мiсцях компактного проживання корiнних народiв i нацiональних меншин СХ також програм iх нацiонально-культурного розвитку;

  4. пiдготовку та виконання вiдповiдних обласних i районних бюджетiв;

  5. звiт про виконання вiдповiдних бюджетiв та програм;

  6. взаiмодiю з органами мiсцевого самоврядування;

  7. реалiзацiю iнших наданих державою, а також делегованих вiдповiдними радами повноважень”.


Окрiм цього, дiяльнiсть обласних адмiнiстрацiй регламентуiться, на основi та вiдповiдно до Конституцii, Законом Украiни "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацii" № 586-14 вiд 09 квiтня 1999р.4
, який визначаi органiзацiю, повноваження та порядок дiяльностi мiсцевих державних адмiнiстрацiй. Стаття 3 цього Закону3 закрiпляi принципи дiяльностi мiсцевих державних адмiнiстрацiй. Так “мiсцевi державнi адмiнiстрацii дiють на засадах:

вiдповiдальностi перед людиною i державою за свою дiяльнiсть;

верховенства права;

законностi;

прiоритетностi прав людини;

гласностi;

поiднання державних i мiсцевих iнтересiв.

Зазначимо, що наведенi принципи дiяльностi мiсцевоi державноi адмiнiстрацii i невiд’iмною частиною i базуються на узагальненнi, дiючих у державi юридичних правил або на принципах державного управлiння, якна позитивних закономiрностях, пiзнаних наукою i практиВнкою та закрiплених у правових нормах.

Вiдповiдно до класифiкацii пана Колпакова В.К., прийнято видiляти такi групи принципiв державного управлiння:

1) соцiально-полiтичнi тАФ демократизм, участь населення в управлiнськiй дiяльностi держави (народнiсть); рiвнопВнравнiсть осiб рiзних нацiональностей; рiвнiсть усiх перед законом; законнiсть; гласнiсть i врахування громадськоi думки; об'iктивнiсть;

2) органiзацiйнi принципи побудови апарату державного управлiння тАФ галузевий, функцiональний, територiальний;

3) органiзацiйнi принципи функцiонування (дiяльностi) апарату державного управлiння тАФ нормативнiсть дiяльносВнтi, iдиноначальностi, колегiальнiсть, подiл управлiнськоi працi; вiдповiдальнiсть за прийнятi рiшення, оперативна самостiйнiсть.

Соцiально-полiтичнi принципи тАФ це найзагальнiшi принВнципи державно-управлiнськоi сфери. Вони поширюються на всi види виконавчо-розпорядчоi дiяльностi та всi фунВнкцiонуючi в державi управлiнськi структури, у тому числi i на обласнi державнi адмiнiстрацii. Принципи цiii групи, як правило, закрiплюються у нормативному поВнрядку. Багато з них мiститься у Конституцii Украiни (вони дiстали назву конституцiйних) та в iнших законодавчих актах.

Особливе мiсце серед усiх принципiв державного упВнравлiння належить принципу законностi. Стаття 1 КонВнституцii визначаi Украiну як правову державу, ст. 8 закрiпВнлюi як державний принцип верховенства права (розумiiться, з одного боку, як верховенство Конституцii стосовно всiх iнших законiв i пiдзаконних актiв, а з iншого, як прихильнiсть влади i громадян законам i нормам дiючого внутрiшньодержавного i мiжнародного права), а статтi 6 i 19 встановлюють, що органи законодавчоi, виконавчоi та судовоi гiлок влади здiйснюють своi повноваження у встаВнновлених цiiю Конституцiiю межах i вiдповiдно до закоВннiв Украiни. Це означаi, що суворе й неухильне додержанВння законiв i пiдзаконних актiв тАФ це iдино припустимий варiант дiяльностi державних структур, посадових осiб, орВнганiв мiсцевого самоврядування, об'iднань громадян, iнВнших суб'iктiв права. Додержання законностi необхiдно розглядати як найважливiшу умову i неодмiнну основу ефективного функцiонування управлiнського апаВнрату, забезпечення правового порядку в нашiй державi.

Отже, додержання принципу законностi у державному управлiннi вiдносно обласних державних адмiнiстрацiй передбачаi:

тАв дiяльнiсть (функцiонування) виключно в межах правових приписiв;

тАв утворення управлiнських органiв на пiдставi суворого додержання чинного законодавства;

тАв високу свiдомiсть i дисциплiнованiсть службовцiв обласних держаних адмiнiстрацiй.

Законнiсть як найважливiший принцип дiяльностi обласних державних адмiнiстрацiй фiкВнсуiться у вiдповiдних нормативних документах (перш за все Конституцii та Закону “Про мiсцевi державнi адмiнiстрацii”), якi визначають iх правоВнвий статус та повноваження як суб'iктiв державного управлiння.

З iншого боку, обласнi державнi адмiнiстрацii, повиннi дотримуватись принципа вiдповiдальностi перед людиною i державою за свою дiяльнiсть. Насамперед, тому що Конституцiя Украiни проголошуi: “держава вiдповiдаi перед люВндиною за свою дiяльнiсть”(ст. 3); а також, тому що, порушення чинного законодавства тягне за собою юридичну вiдповiдальнiсть, а незнання заВнконiв не звiльняi вiд неi (ст. 68).

Реальне здiйснення демократичних перетворень, вдосВнконалення управлiнських процесiв вiдповiдно до вимог доВнкументiв про адмiнiстративну реформу, забезпечення в державi справжньоi законностi та реального правового поВнрядку можливi лише в умовах широкоi гласностi та врахуВнвання громадськоi думки. Цей принцип мiстить три взаiмопов'язанi та взаiмозумовленi компоненти. По-перше, тАФ широка гласнiсть; по-друге, тАФ громадська думка щодо функцiонування суб'iктiв державного управлiння; по-третi, тАФ широке ii урахування пiд час вироблення управлiнських рiшень.

Гласнiсть даi змогу громадянам бачити механiзм форВнмування i реалiзацii державно-керуючого впливу та протiВнкання всiх управлiнських процесiв.

Громадська думка вiдображаi уявлення (оцiнки, суВндження) найактивнiшоi частини населення щодо ефекВнтивностi, корисностi, правильностi управлiнських рiшень. Вона i масивом iнформацii для суб'iктiв державного управлiння.

Урахування громадськоi думки тАФ це канал зворотного зв'язку в системi державного управлiння, використання iнформацiйного масиву для вироблення i прийняття найВнбiльш обТСрунтованих та ефективних управлiнських рiшень.

Держава забезпечуi додержання даного принципу двоВнма способами.

По-перше, вона вимагаi вiд державних органiв гласВнностi й вiдкритоi для широкоi громадськостi дiяльностi. Так, у Законi Украiни вiд 23 вересня 1997 р. "Про порядок висвiтлення дiяльностi органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування в Украiнi засобами масовоi iнВнформацii"9 i норма, яка зобов'язуi цi органи забезпечувати журналiстам вiльний доступ до iнформацii щодо своii дiВняльнiсть, а також надавати ii засобам масовоi iнформацii у повному обсязi (стаття 2).

По-друге, держава стимулюi прагнення населення до висловлювання суджень щодо дiяльностi органiв державВнноi влади i мiсцевого самоврядування, а також пiдприВнiмств, установ, органiзацiй. Так, закрiплене у Конституцii право громадян Украiни брати участь в управлiннi державВнними справами (ст. 38) передбачаi iх iнформованiсть про стан справ у цiй сферi та спонукаi до активних дiй, спрямованих на його полiпшення. Ця норма конкретизоВнвана в Законi "Про звернення громадян", в Указi ПрезиВндента Украiни вiд 19 березня 1997 р. "Про заходи щодо заВнбезпечення конституцiйних прав громадян на звернення" та в iнших актах.

Стаття 3 Конституцii проголошуi, що “Права i свободи людини та iх гарантii визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi держави.. Утвердження i забезпечення прав i свобод людини i головним обов'язком держави”. Змiст цiii закрiпленоi правовоi норми, у поiднаннi з вищеописаним принципом гласностi, у свою чергу, сприяi втiленню принципа прiоритетностi прав людини у дiяльностi обласних держадмiнiстрацiй.

Дотримання встановлених Конституцiiю Украiни виВнмог щодо територiальноi органiзацii влади на мiсцях передбачаi поiднання державних i мiсцевих iнтересiв. РЖншою мовою, поiднання прямого державного управлiння на регiональному рiвнi з мiсцевим самоврядуванням виступаi ще одним провiдним принципом дiяльностi обласних державних адмiнiстрацiй i маi конкретний вираз у делегуваннi повноважень.Делегованi повноваження - це “повноваження органiв виконавчоi влади, наданi органам мiсцевого самоврядування законом, а також повноваження органiв мiсцевого самоврядування, якi передаються вiдповiдним мiсцевим державним адмiнiстрацiям за рiшенням районних, обласних радii
”.

Додержання цих нормативно закрiплених принципiв дiяльностi даi змогу найбiльш ефективно використовувати потенцiал мiсцевих державних адмiнiстрацiй i сприяi прийВнняттю правильних управлiнських рiшень, заВнстосуванню правових управлiнських дiй, ефективному контролю i виконавськiй дисциплiнi.

Розкривши в цiлому тему поняття, призначення, та принципи дiяльностi обласноi державноi адмiнiстрацii, ми можемо перейти до розгляду наступного пункту.


2. Види повноважень обласноi державноi адмiнiстрацii.

Характеристика повноважень обласноi державноi адмiнiстрацii у сферi забезпечення законностi, прав i свобод громадян.

Роздiл 3, Закону Украiни “Про мiсцевi державнi адмiнiстрацii” пiд назвою “КОМПЕТЕНЦРЖЯ МРЖiЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМРЖНРЖСТРАЦРЖЙ” складаiться з двох Глав, що описують основнi види повноважень. РЗх можна, умовно, подiлити на: загальнi повноваження, галузевi повноваження, та, окремо, права мiсцевих держадмiнiстрацiй.

Глава 1 окреслюi коло повноважень обласних та районних адмiнiстрацiй. Так згiдно зi ст. 13 “до вiдання мiсцевих державних адмiнiстрацiй у межах i формах, визначених Конституцiiю i законами Украiни, належить вирiшення питань:

1) забезпечення законностi, охорони прав, свобод i законних iнтересiв громадян;

2) соцiально-економiчного розвитку вiдповiдних територiй;

3) бюджету, фiнансiв та облiку;

4) управлiння майном, приватизацii та пiдприiмництва;

5) промисловостi, сiльського господарства, будiвництва, транспорту i зв'язку;

6) науки, освiти, культури, охорони здоров'я, фiзкультури i спорту, сiм'i, жiнок, молодi та неповнолiтнiх;

7) використання землi, природних ресурсiв, охорони довкiлля;

8) зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;

9) оборонноi роботи та мобiлiзацiйноi пiдготовки;

10) соцiального захисту, зайнятостi населення, працi та заробiтноi плати.

Мiсцевi державнi адмiнiстрацii вирiшують й iншi питання, вiднесенi законами до iх повноважень”.

Регламентуiться коло питань, пов’язаних зi здiйсненням мiсцевими державними адмiнiстрацiями повноважень iнших органiв (ст. 14), здiйсненням державного контролю мiсцевими державними адмiнiстрацiями (ст. 16), а також з об'iктами управлiння мiсцевих державних адмiнiстрацiй (ст. 15).

Перелiк основних галузевих повноважень мiсцевих державних адмiнiстрацiй наводиться у Главi 2, Роздiлу 3, Закону Украiни “Про МДА”4. До них належать:

- повноваження в галузi соцiально-економiчного розвитку (ст. 17).

- повноваження в галузi бюджету та фiнансiв (ст. 18).

- повноваження в галузi управлiння майном, приватизацii та пiдприiмництва (ст. 19).

- повноваження в галузi мiстобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту i зв'язку (ст. 20).

- повноваження в галузi використання та охорони земель, природних ресурсiв i охорони довкiлля (ст. 21).

- повноваження в галузi науки, освiти, охорони здоров'я, культури, фiзкультури i спорту, материнства i дитинства, сiм'i та молодi (ст. 22).

- повноваження в галузi соцiальн. забезпечення та соцiального захисту населення (ст. 23).

- повноваження в галузi зайнятостi населення, працi та заробiтноi плати (ст. 24).

- повноваження в галузi мiжнародних та зовнiшньоекономiчних вiдносин (ст. 26).

- повноваження в галузi оборонноi роботи (ст. 27).

- здiйснення повноважень, делегованих iм обласними i районними радами (ст. 29).

Окремим видом повноважень i права мiсцевих державних адмiнiстрацiй, закрiпленi Статтею 28, Закону Украiни “Про МДА”4, якi виступають ТСрунтом (основою) для реалiзацii наданих повноважень. Так мiсцевi державнi адмiнiстрацii мають право:

1) проводити перевiрки стану додержання Конституцii Украiни та законiв Украiни, iнших актiв законодавства органами мiсцевого самоврядування та iх посадовими особами, керiвниками пiдприiмств, установ, органiзацiй, iх фiлiалiв та вiддiлень незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування по напрямах, визначених статтею 16

цього Закону;

2) залучати вчених, спецiалiстiв, представникiв громадськостi до проведення перевiрок, пiдготовки i розгляду питань, що входять до компетенцii мiсцевих державних адмiнiстрацiй;

3) одержувати вiдповiдну статистичну iнформацiю та iншi данi вiд державних органiв i органiв мiсцевого самоврядування, iх посадових осiб, полiтичних партiй, громадських i релiгiйних органiзацiй, пiдприiмств, установ та органiзацiй, iх фiлiалiв i

вiддiлень незалежно вiд форм власностi;

4) давати згiдно з чинним законодавством обов'язковi для виконання розпорядження керiвникам пiдприiмств, установ, органiзацiй, iх фiлiалiв та вiддiлень незалежно вiд форм власностi i громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про iх вiдповiдальнiсть у встановленому законом порядку;

5) здiйснювати iншi функцii i повноваження згiдно з чинним законодавством.

До повноважень в галузi забезпечення законностi, правопорядку, прав i свобод громадян, згiдно зi статтею 25 належать:

1) забезпечення виконання Конституцii та законiв Украiни, рiшень Конституцiйного Суду Украiни, актiв Президента Украiни, Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, iнших органiв державноi влади;

2) забезпечення здiйснення заходiв щодо охорони громадськоi безпеки, громадського порядку, боротьби зi злочиннiстю;

3) забезпечення розгляду звернень громадян та iх об'iднань, контролюi стан цiii роботи в органах мiсцевого самоврядування, на пiдприiмствах, в органiзацiях i установах, розташованих на вiдповiднiй територii;

4) здiйснення заходiв щодо органiзацii правового iнформування i виховання населення;

5) розгляд питань i внесення пропозицiй про нагородження державними нагородами Украiни; (Пункт 5 статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2419-III ( 2419-14 ) вiд 17.05.2001)

6) забезпечення виконання актiв законодавства з питань громадянства, пов'язаних з перебуванням iноземцiв та осiб без громадянства, сприяння органам внутрiшнiх справ у додержаннi правил паспортноi системи;

7) проведення роботи, пов'язаноi з розробленням та здiйсненням заходiв щодо розмiщення, працевлаштування, соцiально-побутового i медичного обслуговування бiженцiв, а також депортованих осiб, якi добровiльно повертаються в регiони iх колишнього проживання;

8) забезпечення виконання законодавства щодо нацiональних меншин i мiграцii, про свободу думки i слова, свободу свiтогляду i вiросповiдання;

9) оголошення у разi стихiйного лиха, аварiй, катастроф, епiдемiй, епiзоотiй, пожеж, iнших надзвичайних подiй зони надзвичайноi ситуацii; здiйснення передбачених законодавством заходи, пов'язаних з пiдтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом iх здоров'я i прав, збереженням матерiальних цiнностей;

10) сприяння дiяльностi аварiйно-рятувальних служб за мiсцем iх дислокацii, пiд час прямування до зон надзвичайних ситуацiй та пiд час лiквiдацii надзвичайних ситуацiй, зокрема у поданнi iм необхiдних транспортних та iнших матерiальних засобiв i послуг;

(Статтю 25 доповнено пунктом 10 згiдно iз Законом N 2470-III ( 2470-14 ) вiд 29.05.2001)

11) участь у вирiшеннi питань проведення виборiв i референдумiв та адмiнiстративно-територiального устрою у межах, визначених законодавством;

12) розгляд справ про адмiнiстративнi правопорушення, вiднесенi до ii вiдання, утворення адмiнiстративних комiсiй та координування iх дiяльностi;

13) здiйснення управлiння архiвною справою.


Характеризуючи цi повноваження у сферi забезпечення законностi, прав i свобод громадян, насамперед, варто зауважити, що згiдно з конституцiйно закрiпленими принципами вiдповiдальностi держави перед люВндиною за свою дiяльнiсть та головним обов'язком держави забезпечувати права i свободи людини (ст. 3), законнiсть у дiяльностi обласних державних адмiнiстрацiй повинна виявлятиВнся у такому виглядi:

а) всi рiшення, що приймаються, повиннi вiдповiдати чинному законодавству;

б) рiшення, що приймаються, не повиннi виходити за межi повноважень обласних держадмiнiстрацiй, тобВнто вони можуть прийматися тiльки з питань, що вiднесенi до iх компетенцii;

в) усi рiшення повиннi прийматися у такоВнму порядку i таких формах, якi вiдповiдають нормативним приписам;

г) взаiмовiдносини обласних держадмiнiстрацiй з недержавними структурами, громадянами та iх об'iднаннями, а також iнВншими громадськими формуваннями (органами самоорганiзаВнцii населення) здiйснюються у межах взаiмних прав i обов'язкiв, якi визначенi на законних пiдставах.

Велике значення для ефективного виконання вимог пiдпункту 4 статтi 25 Закону4 у сферi забезпечення прав i свобод громадян маi правова культура посадових осiб, правосвiдомiсть, заснованi на визнаннi абсолютноi цiнВнностi основних прав людини. Велике значення маi добре здiйснюване переконання, а також вмiло органiзоване заохочення.

У зв’язку з пiдпунктом 12 статтi 25, треба також зауважити, що повноваження органiв i посадових осiб, що розгляВндають справи про адмiнiстративнi правопорушення, мiсВнтяться в КпАП Украiни, а ст. 222 Кодексу визначаi, зокреВнма, категорii справ, пiдвiдомчi органам внутрiшнiх справ (мiлiцii); а ст. 214 розмежовуi компетенцiю органiв, що уповноваженi розглядати справи про адмiнiстративнi праВнвопорушення тощо.

Щодо забезпечення розгляду звернень громадян (iх об’iднань) та контролю за станом цiii роботи в органах мiсцевого самоврядування, на пiдприiмствах, в органiзацiях i установах, розташованих на територii областей, ще “Концепцiя адмiнiстративноi реформи”iii
передбачала право на позасудовий захист прав i свобод громадян, порушуваних органами виконавчоi влади, що повинно реалiзовуватися шляхом подання адВнмiнiстративноi скарги до вищого у порядку пiдлеглостi орВнгану виконавчоi влади (посадовоi особи).

Окремо, хоча це й виходить за рамки теми цiii курсовоi роботи, але стосуiться захисту законностi, а також прав i свобод громадян, дозволю собi висловити особисту думку.

Вiдсутнiсть незалежних адмiнiстративних судiв, якi б розлядали виключно справи вiдносно взаiмодii представникiв влади (держави) та ii громадян, позбавляi нашу краiну бiльш ефективного механiзму встановлення i регламентацii таких взаiмовiдносин у суспiльствi, за яких кожнiй людинi було б гарантовано реальне додержання i охорона приналежних iй прав i свобод у сферi виконавчоi влаВнди, а також бiльш ефективний захист у випадках iхнього поруВншення.


Наприкiнцi цього роздiлу, треба сказати, що поняття повноважень щiльно стикуiться з поняттям взаiмодii (вiдносин) обласноi державноi адмiнiстрацii з iншими суб’iктами держави, серед яких, наприклад, органи мiсцевого самоврядування тощо. Розглянемо це питання у наступнiй частинi цiii роботи.


3. Вiдносини обласноi державноi адмiнiстрацii з органами мiсцевого самоврядування.

Цi вiдносини регулюються кiлькома нормативно-правовими актами, серед яких найголовнiшi: Конституцiя2, Закони Украiни “Про мiсцевi державнi адмiнiстрацii”4 та “Про мiсцеве самоврядування”5
.

На вiдмiну вiд втратившого чиннiсть “Положення”iv
, де передбачались дуже вагомi та широкi контрольнi повноваження (пункт 8 “Положення”) глав обласних держадмiнiстрацiй по зупиненню, скасуванню (аж до звернення в прокуратуру) рiшень мiсцевих Рад, виконавчих комiтетiв мiсцевого самоврядування та iх голiв, “якщо вони суВнперечать Конституцii Украiни, законам Украiни, указам i розпорядженням Президента Украiни,..”, дiючи у сьогодення Закони регулюють цi вiдносини бiльш зважено та детально.

Так стаття 20 Закону “Про мiсцеве самоврядування”5 передбачаi можливiсть здiйснення державного контролю за дiяльнiстю органiв i посадових осiб мiсцевого самоврядування лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiiю та законами Украiни, i який не повинен призводити до втручання органiв державноi влади чи iх посадових осiб у здiйснення органами мiсцевого самоврядування наданих iм власних повноважень.

Як вже згадувалось ранiше, мiсцевi державнi адмiнiстрацii та ограни мiсцевого самоврядування керуються принципом делегування повноважень у вiдносинах мiж собою. Згiдно зi статтею 44 Закону “Про мiсцеве самоврядування” районнi, обласнi ради делегують вiдповiдним мiсцевим державним адмiнiстрацiям такi повноваження:

1) пiдготовка i внесення на розгляд ради проектiв програм соцiально-економiчного та культурного розвитку вiдповiдно районiв i областей, цiльових програм з iнших питань, а в мiсцях компактного проживання нацiональних меншин - також програм iх

нацiонально-культурного розвитку, проектiв рiшень, iнших матерiалiв з питань, передбачених цiiю статтею; забезпечення виконання рiшень ради;

2) пiдготовка пропозицiй до програм соцiально-економiчного та культурного розвитку вiдповiдно областей та загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального та культурного розвитку Украiни;

3) забезпечення збалансованого економiчного i соцiального розвитку вiдповiдноi територii, ефективного використання природних, трудових i фiнансових ресурсiв;

4) пiдготовка i подання до вiдповiдних органiв виконавчоi влади фiнансових показникiв i пропозицiй до проекту Державного бюджету Украiни;

5) сприяння iнвестицiйнiй дiяльностi на територii району, областi;

6) об'iднання на договiрних засадах коштiв пiдприiмств, установ та органiзацiй, розташованих на вiдповiднiй територii, i населення, а також бюджетних коштiв на будiвництво, реконструкцiю, ремонт та утримання на пайових засадах об'iктiв соцiальноi i виробничоi iнфраструктури, шляхiв мiсцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

7) залучення в порядку, встановленому законом, пiдприiмств, установ та органiзацiй, якi не належать до комунальноi власностi, до участi в обслуговуваннi населення вiдповiдноi територii, координацiя цiii роботи;

8) затвердження маршрутiв i графiкiв руху мiсцевого пасажирського транспорту незалежно вiд форм власностi, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту;

9) пiдготовка питань про визначення у встановленому законом порядку територii, вибiр, вилучення (викуп) i надання землi для мiстобудiвних потреб, визначених мiстобудiвною документацiiю;

10) органiзацiя охорони, реставрацii, використання пам'яток iсторii та культури, архiтектури i мiстобудування, палацово-паркових, паркових та садибних комплексiв, природних заповiдникiв мiсцевого значення;

11) пiдготовка висновкiв щодо проектiв мiсцевих мiстобудiвних програм вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць, що затверджуються сiльськими, селищними, мiськими радами;

12) видача вiдповiдно до законодавства забудовникам архiтектурно-планувальних завдань та технiчних умов на проектування, будiвництво, реконструкцiю будинкiв i споруд, благоустрiй територiй та надання дозволу на проведення цих робiт;

13) забезпечення вiдповiдно до законодавства розвитку науки, усiх видiв освiти, охорони здоров'я, культури, фiзичноi культури i спорту, туризму; сприяння вiдродженню осередкiв традицiйноi народноi творчостi, нацiонально-культурних традицiй населення,

художнiх промислiв i ремесел, роботi творчих спiлок, нацiонально-культурних товариств, асоцiацiй, iнших громадських та неприбуткових органiзацiй, якi дiють у сферi освiти, охорони здоров'я, культури, фiзичноi культури i спорту, сiм'i та молодi;

14) пiдготовка i подання на затвердження ради пропозицiй щодо органiзацii територiй i об'iктiв природно-заповiдного фонду мiсцевого значення та iнших територiй, що пiдлягають особливiй охоронi; внесення пропозицiй до вiдповiдних державних органiв щодо оголошення природних та iнших об'iктiв, що мають екологiчну, iсторичну, культурну або наукову цiннiсть, пам'ятками iсторii або культури, якi охороняються законом;

15) здiйснення необхiдних заходiв щодо лiквiдацii наслiдкiв екологiчних катастроф, стихiйного лиха, епiдемiй, епiзоотiй, iнших надзвичайних ситуацiй, iнформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робiт пiдприiмств, установ та органiзацiй, а також населення;

16) координацiя на вiдповiднiй територii дiяльностi мiсцевих землевпорядних органiв;

17) здiйснення контролю за використанням коштiв, що надходять у порядку вiдшкодування втрат сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва, пов'язаних iз вилученням (викупом) земельних дiлянок.

Крiм повноважень, зазначених у частинi першiй цiii статтi (ст. 44), обласнi ради делегують обласним державним адмiнiстрацiям такi повноваження:

1) визначення вiдповiдно до закону розмiру вiдрахувань пiдприiмствами, установами та органiзацiями, що надходять на розвиток шляхiв загального користування в областi;

2) погодження у випадках, передбачених законом, з вiдповiдними сiльськими, селищними, мiськими радами питань щодо розподiлу коштiв за використання природних ресурсiв, якi надходять до фондiв охорони навколишнього природного середовища;

3) пiдготовка проектiв рiшень про вiднесення лiсiв до категорii захисностi, а також про подiл лiсiв за розрядами такс у випадках i порядку, передбачених законом;

4) прийняття у встановленому законом порядку рiшень про заборону використання окремих природних ресурсiв загального користування;

5) визначення вiдповiдно до законодавства режиму використання територiй рекреацiйних зон;

6) затвердження для пiдприiмств, установ та органiзацiй, розташованих на вiдповiднiй територii, лiмiтiв викидiв i скидiв забруднюючих речовин у довкiлля та лiмiтiв розмiщення вiдходiв у випадках, передбачених законом.

У свою чергу, стаття 29 Закону Украiни “Про МДА”4нормативно закрiпляi здiйснення мiсцевими державними адмiнiстрацiями повноважень, делегованих iм обласними i районними радами “вiдповiдно до Конституцii Украiни в обсягах i межах, передбачених статтею 44 Закону Украiни "Про мiсцеве самоврядування в Украiнi" ( 280/97-ВР )”.

Крiм того, стаття 34 Закону “Про МДА”4безпосеред

Вместе с этим смотрят:


"Заказные" убийства и их предупреждение


"Зеленые", как субъект мировой политики


"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины


"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки


"Русская Правда" как памятник Древнерусского права