Аварii з хiмiчно небеспечними речовинами i безпека на хiмiчних пiдприiмствах
Сторiнки:
1. Вступ....................3.
2. Стисла характеристика хлора та амiака...4-5.
3. Безпека функцiонування хiмiчно небезпечних об'iктiв: вiд чого залежить i як забеспечуiться.............10-17.
4. Правила поведiнки i дii населення в очагах хiмiчноi поразки..............18.
5. Список використаноi лiтератури.......19.
Надзвичайнi ситуацii як правило торкаються великих мас населення на великих територiях де велика iмовiрнiсть появи великого числа поражених, якi потребують екстреноi допомоги. В цiй ситуацii вiдвертанню жертв може сприяти тiльки комплекс заходiв по медичному захисту населення, що включаi в себе лiкувально-эвакуацiйнi, санiтарно-гiгiiнiчнi i протиепiдемiчнi заходи. При цьому цi заходи повиннi виконуватися в максимально стислi термiни i спецiальними, професiйно пiдготованими формуваннями, якими i i формування медичноi служби громадянськоi оборони i Мнiнiстерства з питаннь надзвичайних ситуацiй Украiни. Але окрiм цього велику роль в наданнi допомоги постраждалим граi саме населення поражених територiй (само - i взаiмодопомога), тому зростаi необхiднiсть в навчаннi населення правилам поведiнки в надзвичайних ситуацiях.
Основними хiмiчними речовинами, якi використовуються та зберiгаються на террiторii м.Миколаiва i хлор та амiак. В чималих обсягах вони зберiються на 16 пiдприiмствах нашого мiста i тому завжди i реальна загроза викиду (виливу) цих речовин i пораження людей.
Проблема промисловоi безпеки значно загострилась з появою крупномасштабных хiмiчних виробництв в першiй половинi нашого сторiччя. Основу хiмiчноi промисловостi склали виробництва безперервного циклу, продуктивнiсть яких не маi, по сутi, природних обмежень. Постiйне зростання продуктивностi зумовлене значними економiчними перевагами великих настанов. Як слiдство, зростаi змiст небезпечних речовин в технологiчних апаратах, що супроводжуiться виникненням небезпек катастрофiчних пожеж, вибухiв, токсичних викидiв i iнших руйнiвних явищ.
Хлор :
Ступiнь токсичностi 2.
Основнi властивостi : зеленувато тАУ жовтий газ з характерним запахом, важче повiтря, мало розчиняiться у водi, при виходi в атмосферу димить. Накопичуiться в низьких дiлянках поверхнi, пiдвалах, тонелях i т. п.
Вибухо тАУ i пожежонебезпечнiсть : негорюч. РДмкостi можуть вибухати при нагрiваннi.
Небезпечнiсть для людини : можливий летальний випадок при вдиханнi. Пари впливають на слизову оболонку та шкiру, викликаючи опiки слизовоi дихальних шляхiв, шкiри та очей.
При враженнi проявляються рiзкий загрудний бiль, сухий кашель, вiддишка, рiзь в очах.
Засоби захисту :iзолюючий протигаз, фiльтруючий протигаз марки В, захистний одяг.
Дегазацiя : Мiсце розливу залити водою, вапняковим молоком, розчином соди або каустiка.
Для запобiгання глибини розповсюдження використовують постановку водяних завiс за допомогою пожежних машин, мотопомп i т. п.
Мiри першоi допомоги :
а) Долiкарська : винести на свiже повiтря, дати кисень зволожений. При вiдсутностi дихання зробити штучне дихання за методом тАЬрот в роттАЭ. Слизову та шкiру промити 2 % розчином соди не менш нiж 15 хвилин.
б) Лiкарська : в очi преднiзолонову мазь; при кашелi тАУ внутрь кодеiн 0,015 або дикопiн 0,02; при вiддишцi : п/ш 0,1% - ий розчин атропiна 1 мл., 1 % - ий розчин дiмедрола 1 мл., знеболюючi засоби. Сечегоннi засоби в/в 2 % - ий розчин лазiкса 2 тАУ 4 мл.
Госпiталiзацiя!
Амiак:
Ступiнь токсичностi 4.
Основнi властивостi : безцвiтний газ з рiзким запахом. Легше повiтря, розчинний у водi. При виходi у атмосферу димить.
Вибухо тАУ i пожежонебезпечнiсть : Горючий газ. Горить при iснуваннi вiдкритого джерела вогню. РДмкостi можуть вибухати при нагрiваннi. Пари утворюють з повiтрям вибухонебезпечнi сумiшi.
Небезпечнiсть для людини : Небезпечний при вдиханнi, при високих концентрацiях можливий летальний випадок. Викликаi сильний кашель та задуха. Пари дiють дуже подразливо на слизовi оболонки та шкiряний покрiв, дотик викликаi обмороження шкiри.
При враженнi проявляються серцебиття, порушення частоти пульса, тАЬприливитАЭ, насморк, кашель, затруднення дихання, почервонiння та зуд шкiри, рiзь в очах.
Засоби захисту : iзолюючий протигаз, фiльтруючий протигаз марки КД, респiратор РПГ тАУ 67 тАУ КД, захистний одяг(гумовi чоботи, перчатки).
Дегазацiя : Знешкодити джерело вiдкритого вогня. Для запобiгання глибини розповсюдження використовують постановку водяних завiс за допомогою пожежних машин, мотопомп i т. п. Пошкодженi балони опрокинути в iмнiсть з водою.
Мiри першоi допомоги :
а) Долiкарська : винести на свiже повiтря. Забеспечити тепло та спокiй. Дати зволожений кисень. Шкiру, слизовi та очi промити водою або 2 % -им розчином борной кислоти не менш нiж 15 хвилин.
б) Лiкарська : при затрудненому диханнi тАУ п/ш 0,1 % ий розчин сiркокислого атропiна 1 мл., 1 % ий розчин дiмедрола 1 мл. На шкiру примочки 2 % розчину уксусноi кислоти.
Госпiталiзацiя!
Безпека функцiонування хiмiчно небезпечних об'iктiв (ХНО) залежить вiд багатьох чинникiв : фiзико-хiмiчних властивостей сировини, полупродуктiв та продуктiв, вiд характеру технологiчного процесу, вiд конструкцii i надiйностi обладнання, умов зберiгання i транспортування хiмiчних речовин, стану контрольно-вимiрювальних приладiв i засобiв автоматизацii, ефективностi засобiв протиаварiйного захисту i т.д. Крiм того, безпека виробництва, використання, зберiгання i перевезень СДОР в значному ступенi залежить вiд рiвня органiзацii профiлактичноi роботи, своiчасностi i якостi планово-запобiжних ремонтних робiт, пiдготовленостi i практичних навичок персоналу, системи нагляду за станом технiчних засобiв протиаварiйного захисту.
Наявнiсть такоi кiлькостi чинникiв, вiд яких залежить безпека функцiонування ХНО, робить цю проблему вкрай складною. Як показуi аналiз причин великих аварiй, що супроводжуються викидом СДОР, на сьогоднi не можна виключити можливiсть виникнення аварiй, що призводять до поразки виробничого персоналу.
Аналiз структури пiдприiмств, що виробляють або що споживають СДОР, показуi, що в iхнiх технологiчних лiнiях обертаiться, як правило, незначна кiлькiсть токсичних хiмiчних продуктiв. Значно бiльша по обсягу кiлькiсть СДОР мiститься на складах пiдприiмств. Це призводить до того, що при аварiях в цехах пiдприiмства в бiльшостi випадкiв маi мiсце локальне зараження повiтря, обладнання цехiв, територii пiдприiмств. При цьому пораження в таких випадках може отримати в основному виробничий персонал.
Необхiдно вiдзначити, що на промислових об'iктах звичайно зосереджена значна кiлькiсть рiзноманiтних легкоспалахуючих речовин, в тому числi СДОР. Крiм того, багато СДОР вибухонебезпечнi, а деякi хоча i негорючi, але представляють значну небезпеку в пожежному вiдношеннi. Цю обставину слiд враховувати при виникненнi пожеж на пiдприiмствах. Бiльш того, сама пожежа на пiдприiмствах може сприяти видiленню рiзноманiтних отруйних речовин.
Тому при органiзацii робiт по лiквiдацii хiмiчно небезпечноi аварii на пiдприiмствi i ii наслiдкiв необхiдно оцiнювати не тiльки фiзико-хiмiчнi i токсичнiвластивостi СДОР,але i iх вибухо - i пожеженебеспечнiсть, можливiсть утворення в ходi пожежi нових СДОР i на цiй основi приймати необхiднi мiри по захисту персоналу, що бере участь в роботах.
Для будь-якоi аварiйноi ситуацii характернi стадii виникнення, розвитку i спаду небезпеки. На ХНО в розпал аварii можуть дiяти, як правило, декiлька чинникiв,що вражають - пожежа, вибухи, хiмiчне зараження мiсцевостi i повiтря та iншi. Дiя СДОР через органи дихання частiше, нiж через iншi шляхи впливу, призводить до поразки людей.
З цих особливостей хiмiчно небезпечних аварiй слiдуi: захиснi заходи i, насамперед, прогнозування, виявлення i перiодичний контроль за змiнами хiмiчноi обстановки, оповiщення персоналу пiдприiмства повиннi проводитися з надзвичайно високою оперативнiстю. Локалiзацiя джерела надходження СДОР в навколишнi середовище маi вирiшальну роль в попередженнi масовоi поразки людей. Швидке здiйснення цiii задачi може направити аварiйну ситуацiю в контрольоване русло, зменшити викид СДОР i iстотно знизити збитки.
Особливiстю хiмiчно небезпечних аварiй i висока швидкiсть формування i дii чинникiв,якi поражають, що викликаi необхiднiсть прийняття оперативних мiр захисту.
В зв'язку з цим захист вiд СДОР органiзуiться по можливостi заздалегiдь, а при виникненнi аварiй проводиться в мiнiмально можливi термiни.
Захист вiд СДОР являi собою комплекс заходiв, здiйснюваних з метоювиключення або максимального послаблення поразки персоналу i збереження його працездатностi.
Комплекс заходiв по захисту вiд СДОР включаi:
РЖнженерно-технiчнi заходи по зберiганню i використанню СДОР
Пiдготовку сил i засобiв для лiквiдацii хiмiчно небезпечних аварiй;
Вивчення порядку та правил поведiнки в умовах виникнення аварiй;
Забезпечення засобами iндивiдуального i колективного захисту;
Забезпечення безпеки людей i використання ними засобiв iндивiдуального i колективного захисту;
Повсякденний хiмiчний контроль;
Прогнозування зон можливого хiмiчного зараження;
Попередження (оповiщення) про безпосередню загрозу поразки СДОР
Тимчасову евакуацiю з районiв,що знаходяться пiд загрозою;
Хiмiчну розвiдку району аварii;
Пошук i надання медичноi допомоги постраждалим;
Локалiзацiю i лiквiдацiю наслiдкiв аварii.
Обсяг i порядок здiйснення заходiв по захисту залежать вiд конкретноi обстановки, що може скластися в результатi хiмiчно небезпечноi аварii, наявнiсть часу, сил i засобiв для здiйснення заходiв по захисту i iнших чинникiв.
Передусiм захист вiд СДОР органiзуiться i здiйснюiться безпосередньо на ХНО, де основну увагу придiляiться заходам по попередженню можливих аварiй. Вони носять як органiзацiйний, так i iнженерно-технiчний характер i направленi на виявлення i усунення причин аварiй, максимальне зниження можливих ушкодженнь iвтрат, а також на створення умов для вчасногопроведення локалiзацii i лiквiдацii можливих наслiдкiв аварii.
Всi цi заходи вiдбиваються в планi захисту об'iкту вiд СДОР, що розробляiться заздалегiть з участю всiх головних фахiвцiв об'iкту. План розробляiться, як правило, в текстовiй формi з додатком необхiдних схем, що вказують розмiщення об'iкту, сил та засобiв лiквiдацii наслiдкiв аварii, iх органiзацiю i т. д. Вiн складаiться з декiлькох роздiлiв i визначаi пiдготовку об'iкту до захисту вiд СДОР i порядок лiквiдацii наслiдкiв аварii.
В роздiлi органiзацiйних заходiв плану захисту вiд СДОР вiдбиваються:
Характеристика об'iкту, його пiдроздiлiв (цехiв), наявних на об'iктi СДОР
Оцiнка можливоi обстановки на об'iктi у випадку виникнення аварii;
Органiзацiя виявлення i контролю хiмiчноi обстановки на об'iктi в повсякденних умовах i при аварii, порядок пiдтримання сил i засобiв хiмiчноi розвiдки i хiмiчного контролю;
Органiзацiя оповiщення персоналу об'iкту;
Органiзацiя укриття персоналу об'iкту в захисних спорудах, наявних на об'iктi, порядок пiдтримання iх в постiйнiй готовностi до укриття людей;
Органiзацiя евакуацii персоналу об'iкту при необхiдностi;
Порядок оснащення i застосування невоiнизованих формуваннь Громадянськоi оборони на об'iктi для лiквiдацii наслiдкiв аварii;
Органiзацiя оцеплення очага поразки, порядок надання медичноi допомоги,сили i засоби, що прилягаютьдля цiii мети;
Органiзацiя управлiння силами i засобами об'iкту при лiквiдацii аварii i ii наслiдкiв, порядок використання сил i засобiв, що прибувають для надання допомоги в лiквiдацii наслiдкiв аварii;
Порядок подання повiдомлень про виникнення хiмiчно небезпечноi аварii i хiд лiквiдацii ii наслiдкiв;
Органiзацiя забезпечення персоналу об'iкту i невоiнизованих формуваннь Громадянськоi оборони засобами iндивiдуального захисту i лiквiдацii наслiдкiв аварii, порядок i термiни iхнього накопичування i зберiгання;
Органiзацiя транспортного, енергетичного i матерiально-технiчного забезпечення робiт по лiквiдацii наслiдкiв аварii.
В роздiлi iнженерно-технiчних заходiв плану захисту вiд СДОР вiдбиваються:
Розмiщення (обладнання) приладiв, що вiдвертають виливСДОР у випадку аварii (клапани-вiдсекателi, клапанинадлишкового тиску, терморегулятори, перепускнi приладищо скидають i т. д.);
Плановане пiдсилення конструкцiй iмностей i комунiкацiй зi СДОР або влаштування над ними огорож для захисту вiд пошкодження уламками будiвельних конструкцiй при аварii (особливо на пожежо - i вибухонебезпечних пiдприiмствах);
Розмiщення (будiвництво) пiд сховищами зi СДОР аварiйних резервуарiв, чаш, ловушек (аварiйних амбарiв) i напрямлених стокiв;
Розподiлення запасiв СДОР, будiвництво для них заглибленних або напiвзаглибленних сховищ;
Обладнання примiщень i промислових майданчикiв стацiонарними системами виявлення аварiй, засобами метеоспостереженя i аварiйними сигнализацiями.
Планом передбачаються також заходи по усуненню аварiй на кожнiй дiльницi, де i СДОР, з вказiвкою вiдповiдальних виконавцiв з керiвного складу об'iкту, що притягають сили i засоби, iхнiх задач i вiдводимого на виконання робiтчасу.
По мiрi необхiдностi план захисту об'iкту вiд СДОР корегуiться.
Слiдуi вiдзначити, що ефективнiсть перерахованих заходiв захисту вiд СДОР залежить вiд ступеня пiдготовки до захисту сил i засобiв лiквiдацii наслiдкiв аварii.
На ХНОзавчасно створюються локальнi системи оповiщення персоналу об'iктiв.
Системи оповiщення включають в себе апаратуру оповiщення i обслуговуючий персонал. Оповiщення про факт хiмiчно небезпечноi аварii (подача сигналу тАЬХiмiчна тривогатАЭ) здiйснюiться операторами, диспетчерами i черговими ХНО. Системи оповiщення повиннi мати можливiсть в залежностi вiд обстановки передавати сигнали виборчо:
Для окремих пiдроздiлiв (цехiв) ХНО;
Для всього ХНО.
Заздалегiдь розробленi схеми оповiщення повиннi визначати порядок оповiщення персоналу об'iктiв як в робочий, так i в неробочий час.
Для оповiщення персоналу працюючоi змiни об'iкту, на якому вiдбулася аварiя, використовуються електросирени, радiотрансляцiйна мережа i внутрiшнiй телефонний зв'язок.
Органiзацiя лiквiдацii хiмiчно небезпечних аварiй залежить вiд iхнiх масштабiв i наслiдкiв.
Хiмiчно небезпечнi аварii, виходячи з довжини кордонiв розповсюдження СДОРi iхнiх наслiдкiв, пропонуiться подiляти на наступнi типи: локальна, мiсцева i загальна.
Локальна аварiя - аварiя, хiмiчнi наслiдки якоi обмежуються одним спорудженням (агрегатом, настановою) пiдприiмства, призводять до зараження в цьому спорудженнi повiтря i обладнання i створюютьзагрозу поразки працюючого в ньому виробничого персоналу.
Мiсцева аварiя - аварiя, хiмiчнi наслiдки якоi обмежуються виробничим майданчиком пiдприiмства або його
санiтарно-захисною зоною i створюють загрозу поразки виробничого персоналу всього пiдприiмства.
Загальна аварiя - аварiя, хiмiчнi наслiдки якоi розповсюджуються за межi виробничого майданчика пiдприiмства i його санiтарно-захисноi зони з перевищенням пороговых токсодоз.
Лiквiдацiя наслiдкiв локальноi аварii здiйснюiться силами i засобами пiдприiмства, на якому вiдбулася аварiя. Для цього на пiдприiмствах крупнотоннажного виробництва i споживання СДОРi спецiальнi штатнi газорятiвнi загони i невоiнизованi формування (зводнi загони, команди, групи).
Газорятувальний загiн, як правило, складаiться з трьох взводiв: оперативного, який несе постiйне чотирьохзмiне чергування i призначений для лiквiдацii аварiй i врятування людей; забезпечення безпеки, що займаiться перевiркою дотримання вимог безпеки на робочих мiсцях, в цехах i наданням допомоги в виконаннi цих задач на пiдприiмствi; технiчного, задачею якого i забезпечення цехiв пiдприiмства засобами захисту i iхня перевiрка.
В кожному цеху пiдприiмства, пов'язаному з виробництвом або споживанням СДОР, i позаштатнi аварiйнi команди (групи).
Керiвництво лiквiдацii наслiдкiв локальноi аварii на пiдприiмствi здiйснюi штаб проведення аварiйних робiт на чолi з головним iнженером пiдприiмства.
Комплекс заходiв по лiквiдацii наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй включаi:
Прогнозування можливих наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй;
Виявлення i оцiнку наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй;
Здiйснення рятувальних i iнших негайних робiт;
Лiквiдацiю хiмiчного зараження;
Проведення спецiальноi обробки технiки i санiтарноi обробки людей;
Надання медичноi допомоги постраждалим.
Прогнозування можливих наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй здiйснюiться розрахунково-аналiтичними станцiями.
Отриманi данi використовуються для прийняття негайних мiр захисту, органiзацii виявлення наслiдкiв аварii, проведення рятувальних i iнших негайних робiт.
Виявлення наслiдкiв аварii здiйснюiться проведенням хiмiчноi i iнженерноi розвiдки. Склад сил i засобiв, що притягають для виконання задач розвiдки, залежить вiд ii характеру i масштабiв. Данi розвiдки збираються в штабi керiвництва лiквiдацii аварii (надзвичайноi комiсii). На iхнiй основi виробляiться оцiнка наслiдкiв аварii, розробляiться план ii лiквiдацii.
Рятувальнi iiншi негайнi роботи проводяться з метою врятування людей i надання допомоги постраждалим, локалiзацii i усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення робiт по лiквiдацii наслiдкiв аварii.
Лiквiдацiя хiмiчного зараження проводиться шляхом дегазацii (нейтралiзацii) обладнання, будинкiв, споруд iмiсцевостi в районi аварii, заражених СДОР i здiйснюiться з метою зниження ступеня iхнього зараження та виключення пораження людей.
Спецiальна обробка технiки i санiтарна обробка людей проводиться на виходi з зон зараження i здiйснюiться з метою вiдвертання поразки людей СДОР.
Ефективнiсть цих заходiв залежить вiд своiчасностi i якостi iхнього проведення.
Медична допомога пораженим виявляiться з метою зменшення загрози iхньому здоровтАЩю, послаблення впливу на них СДОР.
Здiйснення комплексу заходiв по лiквiдацii наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй вимагаi чiткоi органiзацii i впевненого керiвництва iхнiм проведенням.
При хiмiчно небезпечнiй аварii керiвник робiт по лiквiдацii ii наслiдкiв зобов'язаний:
Оцiнити хiмiчну обстановку, визначити кордони зони зараження, прийняти мiри по ii позначенню i оцепленню;
Виявити людей, пiдвержених впливу СДОР, i органiзувати надання iм медичноi допомоги;
Розробити план лiквiдацii наслiдкiв аварii, в якому в залежностi вiд масштабiв i характеру хiмiчного зараження викласти: стислу характеристику наслiдкiв аварii i висновки з оцiнки хiмiчноi обстановки; черговiсть робiт i
термiни iхнього виконання; засоби дегазацii
(нейтралiзацii) СДОР; органiзацiю контролю за повнотою дегазацii (нейтралiзацii) мiсцевостi, технiки, будинкiв, споруд i транспорту; органiзацiю медичного забезпечення; вимоги безпеки; органiзацiю управлiння i порядок подання рапортiв про хiд робiт.
Як правило роботи починаються з рекогносцировки району аварii, в ходi якоi визначаються:
Масштаб аварii i загальнийпорядок ii лiквiдацii;
Можливi масштаби розповсюдження рiдкоi i паровоi фаз СДОР;
Протипожежний стан району майбутнiх робiт;
Обсяг робiт по евакуацii;
Потрiбну кiлькiсть сил i засобiв для проведення робiт;
Мiсця зосереджння сил i засобiв лiквiдацii наслiдкiв аварii;
Задачi по розчищенню шляхiв пiдходу i пiд'iзду до мiсця аварii;
Метеорологiчнi умови i мiсця органiзацii бази, пунктiв управлiння, видачi засобiв захисту, харчiв i т. д.
По результатам рекогносцировки ставляться задачi силам,якi залучаються до робiт. При цьому передбачаiться виконання наступних задач, перелiк яких в залежностi вiд конкретноi обстановки може уточнюватися:
Виявлення i контроль зони розповсюдження парiв СДОР;
Оповiщення i евакуацiя з зони зараження;
Надання медичноi допомоги пораженим;
Органiзацiя оцеплення зони аварii i розповсюдження небезпечних концентрацiй СДОР;
Лiквiдацiя пожеж, забезпечення вибухо - i пожежобезпеки проводимих робiт;
Розчищення i звiльнення пiдходiв i пiд'iздiв до мiсця аварii;
Усунення або обмеження течi СДОР з пошкоджених iмностей i iх розтiкання на мiсцевостi;
Перекачка або збiр СДОР в резервнi iмностi;
Органiзацiя дегазацii (нейтралiзацii) СДОР в очагах аварii;
Органiзацiя дегазацii (нейтралiзацii) технiки, що брала участь в роботах;
Санiтарна обробка осiб, приймаючих участь в роботах.
Для керiвництва силами i засобами, якi приймають участь в лiквiдацii наслiдкiв хiмiчно небезпечноi аварii, створюiться система зв'язку.
Слiдуi вiдзначити, що роботи по лiквiдацii наслiдкiв хiмiчно небезпечних аварiй повиннi проводитися при будь-яких метеорологiчних умовах, в будь-який час доби, а при необхiдностi цiлодобово. В цьому випадку роботи органiзуються позмiнно.
Правила поведiнки i дii населення в очагах хiмiчноi поразки.
Територiя, що пiдвержена впливу отруйних речовин, в результатi якоi виникли або можуть виникнути поразки людей, тварин або рослин, i очагом хiмiчноi поразки.
На зараженнiй отруйними речовинами територii треба рухатися швидко, але не бiгти i не пiднiмати пил. Не можна прислонятися до будинкiв i торкатись навколишнiх предметiв (вони можуть бути зараженi).
На зараженiй територii забороняiться знiмати протигази i iншi засоби захисту. В тих випадках, коли невiдомо, заражена мiсцевiсть або нi, краще дiяти так, мов вона заражена.
Особлива обережнiсть повинна виявлятися при русi по зараженiй територii через парки, сади, городи i поля. На листi i гiлках рослин можуть знаходитися осiвшi краплi отруйних речовин, при дотику до них можна заразити одяг i взуття, що може призвести до пораження.
По можливостi слiд уникати руху байраками i лощинами, через луги i болота, в цих мiсцях можливе тривале застоювання парiв отруйних речовин. В мiстах пари отруйних речовин можуть застоюваться в замкнених кварталах, парках, а також в пiд'iздах i на чердаках будинкiв. Заражена хмара в мiстi розповсюджуiться на найбiльшi вiдстанi по вулицям, тоннелям, трубопроводам.
Пiсля виходу з очага хiмiчноi поразки як умога швидше проводиться повна санiтарна обробка. Якщо це неможливо зробити швидко, проводиться частковi дегазацiя i санiтарна обробка.
Використана лiтература:1. Гражданская оборона /под общ. ред. А.Т. Алтунина.- М:Воениздат,1980.
2. Гражданская оборона /под ред. В.И. Завьялова.- М: Медицина, 1989.
3. В.Г. Атаманюк, Л.Г. Ширшев, Н.И. Акимов Гражданская оборона. М: Высшая школа,1986.
4. Неотложная помощь при острых отравлениях. /под ред. академика АМН СССР С.Н. Голикова. М: Издательство ВлМедицинаВ».1978.
5. Руководство по медицинской службе гражданской обороны /под ред. А.И.Бурназяна. - М: Медицина, 1983.
Вместе с этим смотрят:
120-мм минометные системы
220-мм реактивная система залпового огня
PR-подготовка призыва в вооруженные силы Российской Федерации
РЖнженерний захист робiтникiв та службовцiв промислового обтАЩiкта
Аварии и катастрофы кораблей