Надзвичайнi ситуацii военного часу

Вiйна завжди була для людей одним iз найбiльших лих на протязi всiii iсторii. Вона знищувала значнi людськi i матерiальнi ресурси, приводила за собою iншi лиха, гальмувала розвиток людства. З кожним роком сила зброi ставала все сильнiшою i сильнiшою, а наслiдки ii використання все жахливiшими. Зараз, на рубежi тисячолiть, людство маi ядерну зброю, яка може знищити все живе на планетi.

Отже в цiй роботi зроблено спробу охопити i проаналiзувати рiзнi екстремальнi та надзвичайнi ситуацii воiнного часу, як за локальних конфлiктiв, так i в разi глобальноi вiйни.

Перш за все ми повиннi визначити, джерела винекнення та види надзвичайних ситуацiй, якi небезпечнi або шкiдливi для життiдiяльностi людини.

Джерела

Звiсно першим i самим небезпечним джерелом i зброя. На даний час ми можемо видiлити такi види зброi:

1) зброя масового ураження, яка в свою чергу роздiляiться на а)ядерну зброю, б)хiмiчну зброю, в)бiологiчну зброю. Вся ця зброя веде до масового ураження населення на великих територiях, а при ядерному ударi i до значних руйнацiй.

2) звичайна зброя, яка застосовуiться при локальних i широкомаштабних бойових дiях. Розрiзняють багато видiв звичайноi зброi, але вся вона застосовуiться для знищення людей та матерiальних обтАЩiктiв. Наприклад при застосуваннi системи залпового вогню на площi бизько 13 га будуть знищенi всi споруди i майже 82% живоi сили ворога.

3) засоби радiоелектронноi боротьби, якi не ведуть до знищення споруд, але надзвичайно шкiдливi для людини.

РЖншим джерелом небезпеки i надзвичайна антисанiтарна обстановка пiд час ведення бойових дiй. Перш за все це велика кiлькiсть трупiв, якi не завжди можна поховати (наприклад у мiстах ведення iнтенсивних бойових дiй), подруге порушуiться нормальна робота комунальних служб мiст, що призводить до погiршення якостi води, перебоiв каналiзацiйноi системи i т.п. Також завжди спостерiгаiться зрiст популяцii гризунiв i iнших тварин, якi завжди i переносниками хвороб. Також вiдчуваiться недостатне медичне обслуговування, нестача медичних препаратiв (бiльшiсть iде на фронт). Отже створюiться сприятлива ситуацiя для винекнення епiдемiй, особливо в теплi мiсяцi. Також багато людей можуть потерпати вiд звичайних хвороб якi не зможуть ефективно лiкуватися в умовах воiнного часу.

Третьою складовою i складна екологiчна та техногенна обстановка. Треба враховувати, що сучасна вiйна не обходиться без значних руйнувань, якi самi по собi являють загрозу життю людини i зазвичай супроводжуються пожежами.

Але ще бiльшу небезпеку несуть в собi пiдприiмства, якi й за мирних умов були джерелом небезпеки i шкiдливих викидiв. Хiмiчнi пiдприiмства, АЕС, нафтопереробнi заводи у разi iх часткового або повного руйнування викличуть техногенну катастрофу i будуть становити значну небезпеку для життiдiяльностi людей у районi розташування.

Розглянувши основнi джерела надзвичайних ситуацiй военного часу хочу перейти до опису iх видiв i наслiдкiв, та способiв локалiзацii та лiквiдацii.

В сучасних умовах при винекненi широкомаштабноi вiйни не викликаi сумнiвiв викорисання зброi масового ураження i перш за все ядерноi зброi. Розглянемо наслiдки такого використаня для життiдiяльностi людини.

Ядерна збоя маi декiлька факторiв ураження: свiтловий удар, тепловий удар, ударна хвиля та променеве ураженя. Кожен з них становить велику небезпеку для життя i здоровтАЩя людини. Свiтловий удар приводить до слiпоти, загорання одежi i предметiв навколишньоi обстановки, тепловий доповнюi цей ефект. Ударна хвиля руйнуi будiвлi i споруди, а послiдуюче радiоактивне ураження робить перебування на зараженiй територii небезпечним для здоровтАЩя та життя. Ядерний удар характеризуiться великим радiусом дii (120 км для бомби середньоi потужностi), великими втратами серед людей (90% в радiусi 100 км) i ще бiльшою кiлькiстю опромiнених. Пiсля нього територiя непридатна для проживання, а виникшi пожежi розносять за вiтром радiоактивнi елементи. Люди отримують опiки рiзного ступеня, механiчнi ушкодження вiд ударноi хвилi i звичайно променеву хворобу. В залежностi вiд ii ступення наступаi смерть або розвиваiться лейкемiя, раковi захворювання, значно послаблюiться iмунiтет. Звiсно при ураженнi поводяться евакуацiйнi заходи, люди переховуються в спецiальних сховищах з фiльтрацiiю повiтря i запасами води та iжi. Проводяться роботи по розбору завалiв i локалiзацii та тушiння ядерних пожеж. Люди повинi мати засоби iндивiдуального захисту, якi призначенi для таких випадкiв. Район ураження локалiзуiться i очеплюiться для запобiгання розповсюдження радiоактивного забруднення. Проводиться повна евакуацiя людей, особового складу формувань та технiки та iх повна дезинфекцiя пiсля виведення з зон ураження. Ядерна зброя представляi найбiльшу загрозу для життя i здоровтАЩя людини.

Також можливе широке використання хiмiчноi зброi, в основному газiв i отруйних речовин для зараження водних ресурсiв. Хiмiчнi бойовi речовини уражають слизовi оболонки людей, очi та вiдкритi участки шкiри i маючи в основному нервово-паралiтичну дiю приводять до iх смертi. При невиконаннi заходiв iндивiдуального захисту можливий великий процент втрат людей. Також слiд зауважити, що строк дii цих речовин досить довгий i вони уражають тварин та рослини. Так при застосуваннi бойового газу SD-12 залишиiться тiльки випалена земля i пустi споруди. Окремо стояь отруйнi речовини якими забруднюють джерела води, як важливi стратегiчнi обтАЩiкти. При такому диверсiйному актi великi мiста можуть залишитися без достатньоi кiлькостi водних ресурсiв.

В разi подання сигналу тАЬХiмiчна тривогатАЭ необхiдно вiдразу ж надягнути протигаз, а при необхiдностi i iншi засоби захисту, i при першiй можливостi прибути до сховища. В той же час силими вiйськ та пiдроздiлiв ГО розгортаються евакуацiйнi заходи, медична допомога постраждавшим i iх транспортуваня до сховищ, починаються першi етапи дегазацii. Потрiбно швидко лiквiдувати загрозу для життя людей, локалiзувати i очистити зони забруднення води, недопустити росповсюдження отруiння на великi територii. Для цього iснують спецiальнi вiйська хiмiчного захисту та пiдроздiли ГО i МНС.

Ще складнiше лiквiдувати наслiдки дii бiологiчноi зброi. Звичайно бiологiчна зброя застосовуiться в виглядi штамiв рiзних хвороботворних бактерiй, зачасту генетично змiнених, якi прищеплюються гризунам, комахам, рослинам для викликання епiдемiй i ураження живоi сили противника i пiдриву його тилiв. Ознаки бiологiчноi атаки виявити зразу складно i можливо пойде не меньше мiсяцядо цього. Тому важливо проводити попереджуючий контроль, а при перших ознаках бiологiчноi атаки оголошуiться карантин i всi сили кидаються на виявлення збудникiв хвороби та iх преносчикiв. Проводиться дезинфекцiя мiст зараження, дератизацiя, вiдлов бродячих тварин, похоронення трупiв. Можливе отруiння водних ресурсiв бактерiями. В такому разi повинне бути забезпечене постачання незараженою водою з зовнiшнього периметру. Складнiсть заключаiться в тому, що наслiдки бiоатак можуть накластися на епiдемii военного часу. Сполучення з зараженим районом строго обмежуiться i здiйснюiться тiльки через КПП з вiдповiдним санiтарним контролем. Вся технiка та люди з зараженого району мають пройти встановлений карантин i дезiнфекцiю.

При примiненнi звичайних видiв зброi вiдбуваються значнi руйнування та загибель великоi кiлькостi людей. При бомбардуваннi i веденнi бойових дiй сучасною зброiю виникають пожежi якi представляють значну загрозу життю та здоровю людей, особливо при застосуваннi спецiальних запальних боеприпасiв з напалмом та iншими горючими речовинами. Для таких випадкiв в пiдроздiлах ГО та вiйськ формуються спецiальнi пожежнi команди для допомоги в гасiннi пожеж, недопущеннi знащення матерiальних цiнностей та людей. Головним завданням таких команд i зразу ж пiсля нанесення удару виявити, локалiзувати та погасити пожежi до того як тi завдали шкоди майну i людям. Цивiльне неселення евакуюiться з зони пожежi в першу чергу, а потiм починаiться евакуацiя майна якщо зупинити вогонь на данному етапi неможливо.

Також при бойових дiях i бомбардуваннях утворюються завали i пiд ними можуть бути заблокованi люди якi не встигли сховатися в бомбосховища. Пiдроздiли ГО повиннi розчищати завали, лiквiдовувати небезпеку нових завалiв, евакуювати населення з небезпечноi зони. Але в першу черга повинна проводитися робота по вчасному евакуюваннi населення в бомбосховища перед загрозою бомбардування. На цих роботах повинна в повнiй мiрi застосовуватися спецiальна технiка МНС.

Особливу увагу слiд придiляти техногенним катастрофам якi можуть виникнути вiд руйнування у ходi бойових дiй екологiчно небезпечних обтАЩiктiв. Вiзьмемо гiпотетичний приклад: бойовi дii йдуть поблизу Киiва. Для послаблення обороноздатностi мiста противних знищуi Киiвську ГЕС. Наслiдки для столицi катастрофiчнi тАУ затопленi багато районiв, перерванi комунiкацii, знищенi або в непрацездатному станi багато пiдприiмств, зникла електрична енергiя i звiсно значнi людськi жертви. РЖншим прикладом може стати знищення пiд час бомбардування крупного хiмiчного пiдприiмства з виробництва небезпечних для людей хiм. речовин (тiii ж хiмiчноi зброi). Можна тiльки уявити до яких жертв це приведе. Ще бiльш непредбачуваними будуть наслiдки удару по АЕС. Треба взяти до уваги, що противник завжди намагатимется знищити або захопити важливi стратегiчнi обтАЩiкти, як то електростанцii, крупнi промисловi пiдприiмства i т.п. Варто сказати що першочерговою задачою для вiйськ i недопущення цього, але вiйна i вiйна i тому пiдроздiли ГО, особливо у великих промислових центрах, завжди повиннi бути готовi мiнiмiзувати наслiдки будь-яких таких ситуацiй.

Особливою статею слiд видiлити загрозу винекненя епiдемiй у звязку з антисанiтарними умовами. Як було сказано вище не завжди i можливiсть поховати останки загиблих пiд час военних дiй, що приводить до значного зростаня ризику спалаху iнфекцiйних захворювань. До того ж бродячi тварини, гризуни та комахи якi мають контакт з тiлами можуть стати переносниками iнфекцiй. В умовах вiйни та неможливостi дотримуватися правил гiгiiни, бруду спостерiгаiться розквiт вошiв, блох та iнших паразитiв якi i переносником такоi небезпечноi iнфекцii як тиф, чесотка i т.п. Також вода та продукти можуть бути зараженi рiзними бактерiями у звязку з попаданям у них тiл та продуктiв життедiяльностi зi збудниками iнфекцiй. Особливо небезпечною ситуацiя стаi в теплi пори року, коли всi мiкроорганiзми розмножуються надзвичайно швидко.

При загрозi винекнення епiдемiй мають запроваджуватися слiдуючi невiдкладнi заходи:

1) повне захоронення тiл та останкiв загиблих, а при неможливостi, iх спалення

2) поведення комплексiв дезинфiкуючих заходiв схiдних з аналогiчними при бiологiчнiй атацi

3) контроль за гiгiеною в вiйськах та у цивiльного населення, лiквiдацiя мiст розносу педiкульозу та iнших подiбних захворювань

4) ретельний контроль за станом здоровя населення, станом води та продуктiв харчування

5) карантин у мiсцях спалаху епiдемiй

Отже ми розглянули основнi на мою думку надзвичайнi ситуацii военного часу. Я намагався дати лише типовi приклади i слiд розумiти, що iх може бути набагато бiльше. Слiд памятати, що я зосередився на розглядi ситуацiй якi виникають в тилу, i не зачепив саме ведення бойових дiй, тому що там дiють зовсiм iншi правила.

Основнi висновки якi я можу зробити такi:

1) в перiод вiйни небезпека для життя i здоровя людини значно пiдвищуiться, незалежно чи в тилу чи на фронтi

2) сучасне тилове забезпечення включаi в себе цiлу сiтку заходiв, якi необхiдно виконувати в необхiдному обтАЩiмi для досягнення максимальноi безпекидля людини

3) мiнiмiзацiя наслiдкiв екстемальних ситуацiй описаних вище залежить вiд злагоджених дiй вiйськ, пiдроздiлiв ГО та цивiльного населення. Тiльки при таких дiях можливе повне виконання планiв ГО i збереження населення та майна

4) навики ГО повиннi бути добре засвоенi кожним громадянином. Повинен бути розроблений план ГО для кожноi конкретноi ситуацii, для кожного мiста i пiдприiмства в цьому мiстi

Але основним являiться те, що краще не доходити до вiйн!

Реферат

з дисциплiни тАЬБезпека життiдiяльностiтАЭ

На тему:

НАДЗВИЧАЙНРЖ СИТУАЦРЖРЗ ВОЕННОГО ЧАСУ

Виконав: студент РЖРЖРЖ курсу

Група Е-62

Лисенко Олег

Прервiрила:

Саулова Л.В.

Список лiтератури

1) тАЬГражданская оборонаВ», Москва 1989г., учебное пособие для офицеров запаса

2) Кириленко В.И. ВлПодготовка офицеров запасаВ», Москва 1988г.

Вместе с этим смотрят:

120-мм минометные системы

220-мм реактивная система залпового огня

PR-подготовка призыва в вооруженные силы Российской Федерации

РЖнженерний захист робiтникiв та службовцiв промислового обтАЩiкта

Аварии и катастрофы кораблей