Билеты по всемирной истории для 11 класса на украинском языке

Билет № 1

1.Паризька мирна конференцiя та ii головнi рiшення за пiдсумками Першоi свiтовоi вiйни.

18 сiчня тАУ 28 червня 1919р.

Приймало участь 27 краiн. Було бiльше 1000 делегатiв. Не приймали участь Нiмеччина, Росiя, Болгарiя,Туреччина.

Велика трiйка “Рада трьох”.

Президент США Вудро Вiльсон.

Примiр мiнiстр Англii Ллойд Джордж.

Примiр мiнiстр Францii Жорж Клемансо.

Черга денна.

Пiдготовка умов мирних договорiв з переможеними краiнами.
Створення лiги нацiй.
Росiйське питання.
Колонiальне.

Версальський договiр був розроблений за схемою:

Терiторiальнi втрати	Воiннi обмеження	Репарацii
Нiмеччина втратила 1,8 своii територii i всi колонii.	Сухопутнi сили зменшенi до 100 тисяч. Введення загальноi повинностi заборонялось. Не можна було мати генштаб, танки, лiтаки, пiдводнi човни, отруйнi гази. Правий берег Рейна був оголошений демiлiтаризованою зоною. Нiмеччину називали нацiiю злочинцiв.	132 млд. золотих марок за 50 рокiв.

Пiдсумки конференцii.

1 Створена “Лiга нацiй”.

2 Створенi новi держави: Польша, Чехогсловаччина, Фiнляндiя, Естонiя, Латвiя, Литва, Сербiя (схс).

3 Нiмеччина втратила всi колонii i бувшу владу.

4 Францiя поверула Ельзас i Лотарiнгiю i приiднала Саарський бассейн.

5 Розпалась Австро-Угорська iмперiя та Росiйська, Нiмецька, Османська.

6 Туреччина одержала незалежнiсть.

Змiни у свiтi пiсля Першоi свiтовоi вiйни:

Утвердження панiвного становища Антанти i СЩА.

Свiт розколовся на двi системи (капiталiзм та соцiалiзм).

Поширився комунiстичний режим.

Принцип “вiдкритих моорей” не був реалiзован.

Нестабiльнiсть “Версальського договору” привела до суперечок.

Украiнське питання на паризькiй конференцii.

Причини через якi Антанта не прийняла украiнську делегацii

В роки украiнськоi революцii Антанта була ворогом Украiни.

Сильною була пропольська позицiя

Бiлет № 10

1.Створення Лiги Нацiй та ii дiяльнiсть у мiжвоiнний перiод.

Питання про створення Лiги Нацiй активно оговорювалась на Парижськiй мирнiй конференцii (1919). Тодi ж i був розроблений ii Устав. Днем народження Лiги Нацiй вважаiться 10 сiчня 1920 ( вступ в силу Версальського договору ). РЗi перше засiдання пройшло в Парижi.

Цiлi створення Лiги Нацiй :

Содействii розвику спiвробiтництва усiх народiв свiту;
Гаранти мира i безпеки;
Вiдмова вiд ведення вiйнияк засоба розв’язання конфлiктiв, введення санкцiй проти стран-агресорiв.

Лiги Нацiй мала три головних органи : Ассамблея, Рада, Секретарiат.

Ассамблея була вишi органом Лiги Нацiй. Кожна краiна в нiй мала один голос. Асамблея збиралась один раз на рiк в Женевi.

Рада працювала в перевах мiж засiданнями Ассамблеi. В ii склад входили 5 постiйних членiв-краiнi 4 непостiйних ( згодом iх кiлькiмть возросла до 9 ). На Радi роздивлялися питання, якi торкалися свiу та планети. В разi загрози вiни Рада повинна була висупати як посередник i в випадку необхiносi рекомендувати застосування вiйськовихзаходiв з цiлью розгрома агресора.

Секретарiат займався пiдготовкою документiв i звiтiв для засiдання Асамблеi i Ради.

Спочатку статут Лiги Нацiй пiдписали 44 краiни, в першу чергу краiни-переможницi. США не вiйшла в склад Лiги Нацiй, оскiльки не ратифiкуавли Версальський мирний договiр. До 1934 вне Лiги Нацiй залишилась СРСР.

На практицi Лiга Нацiй пiдтриала Версальсько-Вашингтонську систему мирних договорiв i, як наслiдок, сталазброiю ведачих держав Заходу. В першу чергу це виразилось в фактичному переросподiлi колонiй мiж краiнами-переможницями. Було введена так звана мандатна система. Краiнами-переможницi одержали мандати на управлiння територiями якi ранiше складали володiння колонiальних держав, якi програли в Першiй свiтовiй вiйнi. Лiга Нацiй затвирдила три категорii мандатiв :

Перша категорiя тАУ територii якi в майбатньома повиннi були отримати незалежнiсть;

Друга категорiя тАУ право територii на самоуправлiння визначала держава, яка отримала на неi мандат;

Третя категорiя тАУ колонii, якi ставали володiннями держав володарками мандатiв.

Дiяльнiсть Лiга Нацiй в полiтичнiй областi була невдалою. Лiга Нацiй виявилася безсильною завадити захвату Японiiю Манжурii в 1931. РЖталiiю Ефiопii в 1935, Нiмеччиною Австрii в 1938, Нiмеччиною Чехословачини 1939. Лiга Нацiй займала антирадянську позицiю пiсля початку радянсько-фiнськоi вiйни 1939 i виключила СРСР зi свого складу. Цей крок також не змiцнював ii позицii як органiзацii призваноi розвивати спiвробiтництво мiж народами i гарантувати iх мир i безпеку. Нарештi Лiга Нацiй побiчно пiдтримувала полiтику “умиротворення” агресора i не завадила нападу Нiмеччини на Польщу в 1939, що стало початком Другоi свiтовоi вiйни. Перед облеччям агресивних дiй Нiмеччини та ii союзникiв в 30-тi Лiга Нацiй проявила пасивнiсть i бездiяльнiсть.

Позитивними сторонами дiяльностi Лiги Нацiй були спроби налагодити мiжнародне спiвробiтництво в сочiально-економiчнiй сферi : в областi охорони здоров’я, протидiя поширенню наркоикiв; мiжнародного робiтничого законодавства; вирiшення проблем бiженцiв. Лiгою Нацiй обговорювалися питання надання промилово розвиненим державам нових технологiй розвиваючимся державам; торкалися проблеми матерi i дитини, iнтелектуального спiвробiтництва держав.

Висновок : Лiга Нацiй стала першою мiжнародною органiзацiiю яка була призвана формувати на нових умовах мiжнародний правовий простiр в мiжвоiнний перiод. Головна причина провала дiяльностi Лiги Нацiй в областi збереження миру тАУ небажання головуючих в нiй держав рахуватися з взятими на себе зобов’язаннями. Лiга Нацiй не досягла проголошених ii засновниками цiлей, оказалась не ефективною в полiтичнiй сферi, але добилась деяких позитивних результаiв в соцiально-економiчних областях.

2. Японське “Економiчне диво”. Японiя й сьгодення.

Курс на еребудову головних галузей промисловостi, використання найсучаснiшоi технiки, модернiзацiя виробництва.

Розвиток чорноi металургii i електрометалургii на основi нововведень;
Автомобiльна промисловiсть;
Електронна промисловiсть;

Головне : праця 120 млн. японцiв.

Експорт в Японii в США :

40% автомобiлiв;
16% чорних металiв;
30% радiоприймачiв.

РЖмпорт з США :

86% металобрухту;
42% бавовни;
59% пшеницi.

Прирiст японського виробництва 4.1%.

Сьогоднi Японiя тАУ багата та процвiтаюча держава. Центр сучасноi науки i передових технологiй. Японiя також дотимуiться курсу “Японський дух, японська якiсь, iвпропейськi знання”.

В 90-х в Японii валовий нацiональний продукт зростав, однак падав валовий внутрiшнiй продукт. Це привело до определьонного економiчного спаду в державi. Зросла вартiсть товарiв i робочоi сили. Фiрми вiдмовляються вiд “довiчного найму” робiтникiв. Однак Японiя i на початку 21ст. зберегла свiтове лiдерство в експортi капiталiв, промисловому експортi, в виробництвi автомобiлей, кольорових телевiзорiв, вiдеомагнiтофонiв, аудiомагнiтофонiв. Держава приймаi активну участь в економiчному i полiтичному життi краiн Азiатсько-Тихоокеанського регiону.

Висновок : аналiзуючи японське “економiчне диво” можназробити висновок, що з будь якоi еономiчноi кризи можливий вихiд i вiн пов’язаний з цiлеспрямованою дiяльнiстю держави в тiсному зв’язку з народом.

Бiлет № 11

Радянсько-нiмецький пакт про ненапад вiд 23 серпня 1939 та таiмний додатковий протокол до нього.Види угод на подальший розвиток подiй у свiтi.

В 30 р.р. пролiтика “умиротворення” агресора, яку проводили Францiя i Великобританiя, не сприяла створенню антифашистськоi коалiцii; пiдписати в1939 р. англо-франко-радянський оборонний союз не вдалось. В цих умовах керiвництво СРСР пiшло на зближення з Нiмеччиною. Нiмеччина в цей час розширяла свiй вплив на Сходi (захоплення Чехословакii i окупацiя Закарпатськоi Украiни). СРСР постав перед вибором : або укласти договiр з фашистською Нiмеччиною, або залишитись в цiлковитiй дипломатичнiй iзоляцii. РЖ.Сталiн обрав перше. В своiх виступах вiн дав зрозумiти , що конфлiктiв мiж СРСР та Нiмеччиною не iснуi.

В Берлiнi було пiдписана радянсько-нiмецька кредитна угода. А 23 серпня 1939 р. в Москвi була пiдписана угода мiж мiнiстром iноземних справ Нiмеччини Рiббентропом i народним комiсаром Молотовим (радянсько-нiмецький пакт про ненапад, або пакт Молотова-Рiббентропа). Суть договору :

угода мiж державами укладалась на 10 рокiв;
сторони зобов`язувалися утримуватися вiд насильства один проти одного;
у випадку нападу на одну iз сторiн друга сторона зобов`язувалась не пiдтримувати державу,яка напала;
проведення консультацiй по питаннях,якi вiдображають загальнi iнтереси;
сторони зобов`язались не вступати в союзи, якi направленi проти однiii з сторiн;
вирiшення суперечок мiж державами повинно було здiйснюватись мирним шляхом.

Теперiшнiй договiр мав доповнення. Це був секретний протокол, який роздiляв сфери впливу в РДвропi мiж Нiмеччиною та СРСР. Вiн зберiгся у виглядi копiй i був опублiкований в СРСР в 1989 р. пiсля закiнчення роботи пiд головуванням О.Яковлева. оригiнали не збереглися ни в нiмецьких, ни в радянських архiвах. Суть таiмного протокола :

за Нiмеччиною визнавалась сфера впливу в Польщi i Литвi;
СРСР розповсюджувало сфою сферу впливу на Захiдну Украiну, Бесарабiю, Фiнляндiю, Естонiю, Латвiю;
Долю Польщi вирiшували СРСР та Нiмеччина ( закiнчуi своi iснування );
По лiнii рiк Навер-Вiсла-Сян утворився негласний радянсько-нiмецький кордон.

Пакт Молотова-Рiббентропа надав помiтний вплив на подальший розвиток подiй у свiтi.

Бало призупинене просування Нiмеччини на схiд.
СРСР отримав можливiсть укрiпити оборону краiни.
Вiдбувся розкол в краiнах фашистського блока ( Японiя вiдмовилась вiд агресiй у вiдносинах СРСР ).
СРСР проемонстрував захiдним краiнам самостiйнiсть свого зовнiшньополiтичного курсу.
СРСР розширив територii до кордонiв 1913 i став вважатись краiною-агресором. Початок свiтовоi вiйни ув неменучим.

Для Украiни наслiдки цього пакта були двоякими :

Захiдноукраiнськi землi об’iдналися з Радянською Украiною;
17 вересня 1939 Червона Армiя виступила Захiдну Украiну;
вiдбувся пiдьйом нацiональноi самосвiдомостi мешканцiв Захiдноi Украiни;
в 1940 в склад Радянськоi Украiни була включена Пiвнiчна Буковина;
була лiквiдована стара сестема управлiння; на нових територiях проводлась колективiзацiя, iндустрiалiзацiя, нацiоналiзацiя i культурнi перетворення.

Висновок : пiдписання радянсько-нiмецького пакта про ненапад не змоголо застерiгти початка сiтовоi вiйни. РДвропа знову опинилась роздiленою на сфери впливу могутнiх краiн.

2. Дiяльнiсть М.Тетчер, Тетчеризм: його суть i наслiдки.

Народилася в 1925 в мiстi Грантем в Пiвнiчнiй Англii в сiм’i бокалiйника. Саме батько привчив Маргарет придiляти велику увагу полiтицi. Сiм’я Маргарет була прихильна до Торi тАУ консерватори .

1959 тАУ обрана у парламент Англii.

З 1975 лiдер Торi.

1979 тАУ прим’iр мiнiстр.

1979 тАУ лейборисська партiя на чолi з Вiльсоном вiдстоювала програму “Побудова держави добробуту для всiх”, а програма Торi лiдером якоi була Тетчер називалась “Правильний пiдхiд”.

Тетчеризм

Нова полiтика британських консерваторiв в областi економiки i соцiальноi сфери :

Внутрiшня полiтика :

стимулювання вiльного пiдприiмництва;
скасування пiльг, що надавались державним пiдприiмствам;
денацiоналiзацiя;
зниження податкiв на високi прибутки;
зменшення витрат на соцiальну сферу;
монетаризм тАУ держава значно посилила контроль за масою грошей, що знаходилася в обiгу;
безпосередньо не втручалась у збут та виробнцтво товарiв.

Зовнiшня полiтика :

конфлiкт в Ольстерi ( територiя пiвнiчноi РЖрландii ) мiж iрландськими католиками i англiйськими протистантами. Англiйський уряд ввiв вiйська в Ольстер.
Вiйна Англii з Аргентиною за Фолклендскi острови;
Активна участь Англii у НАТО.

При Тетчер знизився рiвень добробуту населення ( 9 млн. англiйцiв потрапили у категорiю бiдних, податки зросли у 22 рази ).

У 1990 Тетчер пiшла у вiдставку.

Бiлет № 12

1. Розвиток лiтератури i мистецтва у мiжвоiнний перiод.

20-тi роки ознаменувалися новим явищем у лiтературi тАУ творчiстю письменникiв “втраченого поколiння” тАУ Хемiнгуея, Олдiнгтона, Ремарка.

Героi iхнiх романiв тАУ сильнi молодi люди, якi багато пережили i розчарувалися. Нерiдко такi люди не мгли знайти для себе застосування в навколишньому свiтi. Для визначення такого роду героiв i виник термiн “втрачене поколiння”. Ним почали позначати напрямок у лiтературi 20ст., який вiдобразив протест проти нелюдськоi бойнi Першоi свiтовоi.

Антивоiнна тиматика, протест проти насильства i поневолення людей, стали одним iз визначних напрямкiв у формуваннi лiтератури “простору” 20-30-тi роки. Однак вони не вичерпували всього обсягу творчих пошукiв лiтератури Захiдноi РДвропи мiжвоiнного перiоду.

У нових творах вiдображалися сучаснi, найбiльш хвилюючi питання життя. Рiзко змiнилися засоби вираження : письменики виступали в ролi “першовiдкривачiв” нових можливостей мови лiтератури, котрi прийнято називати авангардними.

Особливе мiсце в понорамi лiтератури посiла росiйська лiтература. Надзвичайний розквiт росiйськоi лiтератури на початку столiття, що ввiйшов в iсторiю як “срiбне столiття” росiйськоi культури, був пов’язаний насамперед з ворчiстю Ахатовоi, Цвiтаiвоi, Волошина, РДсенiна.

У краiнах з тоталiтарним ежимом лiтература використовувалась для формування необхiдноi владi суспiльноi свiдомостi i контролю над нею. Вона перетворилася на iнструмент пропаганди i засобiв впливу на особливiсть.

У захiдних демократичних краiнах писменники малибiльший простiр для дiй. Лiтература на Заходi бала в значнiй мiрi комерцiлiзована.

Особливою популярнiстю тут коритувалася пригодницька лiтература, фантастика, психологiчнi романи, демократичного жанру.

У полiтичному вiдношеннi та iдеологiчноi орiiнтацii лiтература Заходу була досить рiзноманiтна i, як правило, вiдображала реалii життя. Письменники захiдних краiн у своiй бiльшостi вороже ставилися до фашизму, до будь-яких проявiв насильства i спроб обмеження демократii. Творчiсть письменникiв, що обслуговували iнтереси тоталiтарних режимiв, вони не сприймали.

Мистецтво.

В розвитку мистецтва можна видiлити два важливих перiода :

20-тi роки тАУ розвиток мистецтва багато в чому визначався трагiчними подiями свiтовоi вiйни i ii наслiдками ;
30 тАУ тi роки тАУ свiтова економiчна криза, наступ фашизму, затвердження тоталiтарних режимiв в окремих краiнах, наближення новоi свiтовоi вiйни не могли трагiчно не позначитися на долi i творчостi лiтераторiв i художникiв.

Найважливiшi тенденцii розвитку мистецтва :

iдеологiзацiя i полiтизованiсть
зростання писемiзму i розчарованностi
множиннiсть художнiх напрямiв i авторських стилiв
змiна художньоi географii свiту.
Регiональнi художнi школи
Реалiзм
Символiзм
Кубiзм
Абстракцiонiзм
Фовiзм
Експресiонiзм
Конструктивiзм
Сорреалiзм.

2. План Маршала, його роль у вiдбудовi повоiнноi РДвропи.

Пiсля Другоi свiтовоi вiйни економiка iвропейських ержав була зруйнована. Однiiю з основних проблем повоiнноi РДвропи бала вiдбудова економiки i пiдвищення життiвого рiвня населення. 5 червня 1947 США запропонували державам РДвропи допомогу кредитами, доставкою товарiв. Про це оголосив держсекретар Джордж Маршалл, тому заходи стали називати “План Маршалла”. Цiлi “Плана Маршалла” : укрiплення демократii в iвропейських державах, надання iм атрiальноi та фiнансовоi допомоги, вiдбудова економiки РДвропи, позбавлення економiки США вiд зайвого капiталу.

США надала iвропейським державам допомогу в розмiрi 17 млрд.$. Держави, якi потребували допомоги повиннi були надати данi про положення в економiцi, втратах у вiйнi, стан валютних резервiв; вивести представникiв комунiстичних партiй з влади i вiдмовитись вiд нацiоналiзацii промисловостi; заохочувати пiдприiмництво та ознаьомити США з планами використання допомоги.

В липнi-вереснi 1947 в Парижi проходила конференцiя, за пiдсумками якоi 16 держав пiдписали протокол про згоду прийняти американську допомогу. Але СРСР i краiни Схiдноi РДвропи вiдмовились вiд участi в “Планi Маршалла”, розцiнивши його як спробу американського iмпереалiзму встановити свiй дмктат на контенентi. Тiльки Чехословаччина виявила бажання одержати допомогу США, але потiм пiд натиском СРСР вiдмовилась.

Результати “Плана Маршалла” :

Швидка вiдбудова економiки, стабiлiзацiя внатрiшньоi полiтики iвропейських держав, прагнення до спiвробiтництва, вiдмова СРСР i держав з комунiстичним режимом вiд допомоги призвело до розпаду РДвропи.

Висновок : “План Маршалла” зiграв важливу роль в вiдбудовi пiслявоiнноi РДвропи, усунув небезпеку соцiальних потрясинь, але запобiг розпаду свiту на два вiйськово-полiтичних табори на чолi СРСР i США.

Бiлет № 13

Встановлення фашиськоi дектатури в РЖталii Б. Муссолiнi.

Причини

Гнiв i вiдчай народу пiсля 1 свiтовоi вiйни.

Соцiальна опора фазму

Фронтовики, селяни, частина iнтелегенцii.

Першi фашистськi органiзацii виникли в 1919. Франко-де-комбатiменто ( з’iднання вiйськових ).

Фашисти були пiдтриманi великими капiталiстами.

Фашисти пообiцяли провести аграрну реформу.

24 жовтня 1922 у Неаполi розпочався фашистський з’iзд. Муссолiнi вимагав 5 мiнестерських портфелiв i комiсарiат авiацii.

Рiшення з’iзду

Вiйськове захоплення влади.

27 жовтня 1922 наступ на Рим.

Король Вiктор Емануiл III назначив Муссолiнi прем’iрмiнiстром, так iталiйськi фашисти прийшли до влади.

За професiiю вчитель, кар’iру розпочав редактором соцiалiстичноi газети “Авантi”. 1914 був виключений з партii за те, що агiтував вступити РЖталiю в Антанту. “Або нам дадуть владу, або я ii вiзьму сам”. Пiсля приходу до влади Муссолiнi скасував всi демократичнi свободи i встановив фашистську дектатуру.

Висновок : фашистський режим в РЖталii лiквiдував демократичнi порядки, права i свободи громодян, ввiв диктатуру однiii партii, яка встановила контроль за всiма сферами соцiально економiчноi, суспiльно-полiтичного життя держави. РЖталiя готувалась до новоi свiтовоi вiйни за перерозподiл сфер впливу.

2. Створення держави РЖзраiль. Виникнення палестинськоi проблеми.

Землi Палестини називали “райським садом”, до нашоi ери тут проживали плепена Кононеi та Фiлестемляни ( з древньоiврейськоi пелештим ). 4 тис. рокiв тому РДвреi ( заречнi люди ) прийшли на територiю Палестини ( прийшли з р. РДфрат ). В 11ст. до нашоi ери було засноване РЖзраiльськи царство.

В 7 ст. до нашоi ери РЖзраiль був захонлений Асiрiiю.

В 2 ст. нашоi ери iвраiв римськi iмператори розселили по всiй територii землi.

У 1947 насесii ООН було вирiшено створити на територii Палестини двi держави : iврейську та арабську. Але араби виступили проти тАУ так виникла “близькосхiдна проблема”.

14 травня 1948 тАУ проголошення декларацii незалежностi i утворення новоi держави РЖзраiль.

Араби вирiшив створити органiзацiю i виступили проти РЖзраiля. Краiни : РДгипет, Судан, Сiрiя, Лiван, РЖран, Саудiвська Аравiя, Кувейт, ОАЕ, Туреччина створили Лiгу Арабских Держав (АЛД).

Перша арабо-iзраiльська вiйна закiнчилась перемир’ям у 1949.

Друга арабо-iзраiльська вiйна 1956 тАУ РДгипет оголосив про нацiоналiзацiю Суецького каналу, Англiя, Францiя, РЖзраiль на це застосували зброю. Втрутилась ООН.

7 березня 1957 РЖзраiль вивiв своi вiйська з РДгипту.

Результати воiн 60-70

Ембарго на продаж нафти викликало свiтову енергетичну кризу.
Поразка арабiв привеладо змiни зовнiшньополiтичних курсiв. Арабськi держави почали спiвпрацювати з США, а вiдвернулися вiд СРСР.
Виснаження арабсьаих краiн i РЖзраiлю.
У 1978 араби i iвреi сiли за стiл переговорiв.

В березнi 1979 прем’iмiнiстр РЖзраiлю Бегiн пiдписав договiр про мир.

Проблема до цього часу не врегульована.

Висновок : вирiшенняпалестинськоi проблеми i складним мiжнародним питанням. Можливо, вiдиова вiд нацiональних амбiцiй може допомогти вирiшити цю проблему.

Бiлет № 14

1. Громодянська вiйна в Росii : причини, перiодизацiя, наслiдки.

Причини

Розкол суспiльства на прибiчникiв та супротивникiв бiльшовицькоi влади.
Нездатнiсть суспiльства вирiшити парламентським методом питання про владу та державний устрiй.
Готовнiсть бiльшовикiв, якi прийшли до влади, боротися за неi зi зброiю у руках вiдкидаючи парламентаризм.
Складнiсть та суперечливiсть нацiонального питання, що виникло у зв’язку з утворенням на територii колишньоi Росiйськоi iмперii нових держав, якi захищали свiй суверинiтет силою зброi.
Втручання у внутрiшнi справи Росii, збройна iнтервенцiя Англii, Францii, США, Нiмеччини, Туреччини.

Перiодизацiя

Лiто 1918 тАУ жовтень 1918 початок громадянськоi вiйни. Розгортання вiйськовоi iнтервенцii Антанти.
Листопад 1918 тАУ квiтень 1919 : посилення iнтервенцii Антанти.
До кiнця 1919 : вирiшальний перелом над силами внутрiшнiх супротивникiв радянськоi влади та iноземних iнтервентiв.
1920 тАУ радянсько тАУ польська вiйна i розгром Врангеля.
1921- 1922 тАУ закiнчення вiйни, встановлення радянськоi влади.

Пiдсумки

Встановлена радянська влада.
Створенi умови для воiнно-полiтичного союзу.
Завершився процес однопартiйноi системи.
РЖнтервенти вигнанi.
Загинули мiлiони людей.
Величезноi шкоди зазнало с\г, промисловiсть i культура.

2. Обiднання Нiмеччини. Нiмеччина сьогоднi.

Пiсля закiнчення 2 свiтовоi вiйни Нiмеччина була подiлена на чотири зони окупацii : СРСР, США, Англii i Францii. В умовах початку конфронтацii мiж колишнiми союзниками зростала рiзниця мiж радянською зоною i трьома iншими. В зонi СРСР почала проводитись нацiоналiзацiя промисловостi, аграрна реформа, створювалисьпiдприiмства. В захiдних зонах йшло вiдновлення економiки й формування сучасних ринкових структур. Об’iднання, до якого на словах прагнули i СРСР, i союзники, було неможливим. Начавшаяся “холодна вiйна” призвела до створення двох Нiмецьких краiн - ФРН i НДР ( 1949 ).

Перехiд вiд конфронтацii до спiвробiтництва сходу i заходу, революцiя в захiднiй РДвропi створила передумови для об’iднання Нiмеччини. В листопадi 1989 був вiдкритий кордон мiж ФРН i НДР, а Берлiнська стiна зруйнована.

Остаточне вирiшення питання про об’iднання Нiмеччини вимагало мiжнародного урегулювання. Ця проблема стала предметом проходiвших в 1990 переговорiв за формулою “2+4” (НДР i ФРН+ краiни-переможницi).

Пiсля виборiв в 1990 роцi в Народну палату НДР новий уряд який очолив Лотар Мазьiр, пiдтримав об’iднання двох краiн на основi ст.23 Конституцii ФРН, що означало лiквiдацiю державного устрою НДР й розповсюдження на ii територiю законiв Захiдноi Нiмеччини. В результатi пiдписання Договору Нiмеччина стала iдиною краiною. Федеральним канцлером став Гельмут Коль.

При цьому об’iднана Нiмеччина зiштовхнулася з багатьма проблемами. Необхiдно було лiквiдувати нерiвномiрнiсть розвитку захiдноi i схiдноi частин краiни, так як розвиток НДР був значно нижче. Об’iднання полiтичних i економiчних систем проводилось без стратигiчного планування. Економiчнi змiни в Схiднiй Нiмеччинi призвело до глибокого падiння промисловостi, безробiття (десь 30 %). Приватизацiя схiднонiмецьких пiдприiмств не дала реального економiчного ефекту. Все це змусило уряд ФРН зберегти на довгий час дiю програм по модернiзацii схiдних земель й пiдвищити податки, для покриття високих витрат.

РЖснують i проблеми психологiчного плану. 10-лiття життя при рiзних суспiльних системах, активна дiяльнiсть офiцiйноi пропаганди тих рокiв, створивший iз сусiдньоi краiни образ ворога, рiзнi системи життiвих цiнностей, - все це помiтно заважало процесу об’iднання Нiмецьких нацiй. РЖз колишнiх елiтарних груп населення НДР (вiйськових, спортсменiв, вчителiв) лише одиницi зберегли пристойну роботу. РЖ навпаки тАУ майже вся нова адмiнiстративна й дiлова елiта схiдних земель була складена з колишнiх територiй ФРН.

Об’iднання Нiмеччини значно укрiпило положення краiни на мiжнароднiй аренi. Беручи участь в об’iднаннi РДвропи, Нiмеччина прагне грати ведучу роль, зiштовхуючись з аналогiчним прагненням Францii i Англii. В тойже час ФРН проявляi всебiльшу активнiсть на сзходi РДвропи i стаi бажаним стратегiчним партнером для Угорщини, Чехii, Польщi, краiн Балтii.

Украiнско-нiмецькi вiдносини почалися з визнання Нiмеччиною незалежностi Украiни i встановлення дипломатичних вiдносин. Були заключенi 2-х стороннi договори. В липнi 1995 вiдбувся вiзит Президента Украiни Кучми в ФРН, а в вереснi 1996 канцлер ФРН Коль вiдвiдав Украiну. Вiзити сприяли укрiпленню спiвробiтництва мiж краiнами. ФРН бере участь в проектi лiквiдацii наслiдкiв на ЧАЕС, сплачуi компенсацii украiнцям, котрi в роки вiйни опинилися в полонi чи були вiдiгнанi на примусовi роботи в Нiмеччину.

Теперiшнiй канцлер Нiмеччини Герхард Шрьодер також зацiкавлений в розвитку вiдносин з Украiною. Про це свiдчать обмiн вiзитами глав держав.

Висновок : Об’iднання Нiмеччини зробило ii одним iз лiдерiв свiтовоi спiльноти.

Бiлет № 15

1. Мюнхенська угода i загарбання Чехословаччини.

Головною задачею нацистського режиму в Нiмеччинi, встановленого в1933 р , був перегляд Версальського мирного договору (по якому Нiмеччина втрачала своi колонii , на краiну були накладенi великi суми репарацiй), вiдмiна всiх вiйськових обмежень. В Нiмеччинi i за кордоном була почата пропагандистська компанiя про вiдновлення “про вiдновлення справедливостi”. Для Нiмеччини це означало вiдновлення вiйськового потенцiалу. Деякi захiднi краiни спiвчували Нiмеччинi, вважаючи ii оплотом боротьби з комунiзмом.

До 1936 р. Нiмеччина в односторонньому порядку передивилася ряд воiнних статей Версальського договору. Захiднi краiни формально виразили протести.

В березнi 1938 р. нiмецькi вiйська ввiйшли в Австрiю. Вiдбувся аншлюз (прiднання) Австрii до Нiмеччини, хоча подiбне заборонялось всiма мiжнародними угодами . Захiднi краiни не засуджували цей акт.

Приiднання Австрii було початком гiтлеровськоi полiтики об`iднання територiй, населенних етнiчними нiмцями, з Нiмеччини. Наступним об`iктом агресii стала Чехословаччина. Нiмеччина вимагала передати iй Судецьку область, де бiльшiсть населення складали етнiчнi нiмцi. Гiтлер погрожував вiйною РДвропi, якщо його вимоги про передачу не будуть виконанi. Вiн обiцяв, що Судецька область тАУ це остання територiальна вимога Нiмеччини перед РДвропою. РДвропейськi лiдери вирiшили проводити полiтику “умиротворення” агресора: згодилися з вимогами Нiмеччини, що б,як вони вважали, попередити вiйну в РДвропi, захистити свою нацiональну безпеку.

29 тАУ 30 вересня 1938 р. в Мюнхенi голови урядiв Англii (Чемберлен), Францii (Даладьi), Нiмеччини (Гiтлер), РЖталii (Муссолiнi) пiдписали угоду про розподiл Чехословаччини. Представникiв Чехословаччини там не було. Суть договору зводилась до слiдуючого :

Судецька область Чехословаччини до 10 жовтня 1938 р. маi бути передана Нiмеччинi (з всiма спорудами,фабриками i заводами) ; задовольнились територiальнi претензii Угорщини i Польщi до Чехословаччини; гарантувались новi кордони Чехословаччини.

РЖ хоча Чемберлен по приiзду в Лондон стверджував, що “принiс мир нашому часу”, вже в березнi 1939 Нiмеччина загарбала решту територii Чехословаччини.

Висновок : Мюнхенська змова стала синонiмом зради. Будучи пiдсумком безпринципних уступок зi сторони Англii i Францii, вiн сприяв розвитку Другоi свiтовоi вiйни.

2. Загальнi тенденцii в розвитку свiтовоi культури в другiй половинi 20столiття.

Культура залежала вiд процесу iндустрiалiзацii. Вона стала галуззю великосерiйного виробництва i базувалася на промислових технологiях : “iндустрiя знань”, “ iндустрiя кiно”, “iндустрiя розваг”.
Культура стала масовою. Масове мистецтво звернене бiльше до емоцiй, нiж до iнтелекту, але в цей час людям культура даi уяву про необхiдний образ життя.
Урбанiзацiя (мiський) тАУ орiiнтацiя на мiського жителя.
РЖнформатизацiя культури тАУ придання духовному виробництву всебiльше iнформативного характеру.
Технiзацiя культури тАУ залежнiсть ii вiд характеру технiчних видiв передачi iнформацii.
Космiзацiя культури тАУ людина повинна навчитися с повагою вiдноситися до сусiдiв по космосу тАУ вода, повiтря, земля, тварина.

Бiлет № 16

Прийняття та наслiдки реалiзацii планiв Дауеса та Юнга для Нiмеччини.

До 1923 iз-за несплати Нiмеччиною державам переможницям репарацiй мiж краiнами загострюються протирiччя. Нiмеччина не могла платити встановленi iй великi репарацii. Цим скористались Францiя i Бельгiя, окупував Рурський басейн й Рейнську область. В Рурi була сконцентрована тяжка промисловiсть; i окупацiя загострила економiчну ситуацiю в Нiмеччинi. Зупинились пiдприiмства, зросло безробiття i iнфляцiя, зменшилась заробiтня плата. Окупацiйнi франко-бельгiйськi уряди вводили репресii: стягували штрафи, вдалися до арештiв i навiть до смертних вирокiв. Вiдповiдь тутешнi населення Рурського басейну почало пасивний опiр: страйки, саботаж заходiв окупацiйноi влади. Канцлер Нiмеччини Штреземан змiг впевнити народ припинити пасивний опiр.

США i Англiя не пiдтримували Францiю в цьому конфлiктi, побоювались посилення ii в РДвропi. Тому Францiя i Бельгiя вимушенi були вивести своi вiйська. Було вирiшено передивитися питання про сумму репарацiйних платежiв для Нiмеччини. В 1924 в Лондонi почала роботу конференцiя, присвячена питанню виплати репарацiй. Конференцiя схвалила доповiдь експертноi комiсii, вiдомоi як план Дауеса (керiвник комiсii, банкiр, пiзнiше тАУ вiце-президент США).

Суть плана Дауерса:

Францiя евакуюi своi вiйська з Рурсьоi областi.
Щорiчно репарацii для Нiмеччини встановлювались в суммi 1-1,75млрд. на рiк (на 4 роки), в останнi роки 2,5млрд марок.
Загална сума репарацiй не встановлювалась.
Для збереження гарантiй залiзничнi дороги й Державний банк Нiмеччини повинен був контролюватися державами переможницями.

Нiмеччина отримала кредит 200млн. марок для гарантiй репарацiйних виплат.

План Дауерса повинен був оживити економiку Нiмеччини завдяки iноземним iнвестицiям. Разом з тим зростала заборгованiсть нiмецькоi економiки.

Англiя, Францiя, США, пропонуючи план Дауерса, розраховували, що Нiмеччина почне осваювати ринок краiн Схiдноi РДвропи, СРСР. Таким чином, вони позбавились вiд Нiмеччини тАУ конкурента в РДвропi.

Другим репарацiйним планом для Нiмеччини був план Юнга, прийнятий експерементальною комiсiiю, створеною Лiгою Нацiй, в 1929. В цьому ж роцi план Юнга утвердила мiжнародна конференцiя в Гаазi. Суть плана Юнга:

Розмiр репарацiйних платежiв зменшився до 2млн. марок щорiчно; виплати повиннi були проводитися 37 рокiв.
Лiквiдацiя всiх форм контроля за економiкою Нiмеччини.
Створення Банка мiжнародних розрахункiв для отримання i розподiлу репарацiй. Банк повинен був фiнансувати розвиток важкоi воiнноi промисловостi в Нiмеччинi. Завдяки дiяльностi Банка позицii США в РДвропi укрiпились.

Висновок: план Юнга та плана Дауерса сприяв посиленню позицiй США в РДвропi. В той же час була створена база для розповсюдження реваншиських iдей в Нiмеччинi, укрiплення крупного Нiмецького капiтала, котрий згодом привiв до влади Гiтлера.

Оздоровлення мiжнародних вiдносин на рубежi 80-90-х рокiв. Закiнчення “холодноi вiйни”.

Реформаторська дiяльнiсть Горбачова привела до змiн зовнiшньоi полiтики СРСР.

Цiла низка мiжнародних договорiв про скорочення зброi.
До 15 лютого 1989 виведенi радянськi вiйська з Афганiстану.
СРСР припинив допомогу (зброя) соцiалiстичним державам (Ангола, Нiкарагуа, Мозамбiк).
СРСР дозволив об’iднання Нiмеччини.
Припинили дiяльнiсть Рада економiчноi взаiмодопомоги i ОВД у 1990.
До 1991 виведенi радянськi вiйська з краiн РДвропи.
США виграли “холодну вiйну” i тепер не стало соцiалiстичного i капiталiстичного таборiв.

Головнi договори

Грудень 1987 тАУ у Вашингтонi договiр про знищення ракет середньоi i малоi дальностi.
Липень 1991 тАУ договiр про скорочення на 1/3 стратегiчних наступальних озброiнь.
19 сiчня 1989 тАУ мiнiстри 33 iвропейських держав + США i Канада пiдписали договiр безпеки i спiвробiтництва у РДвропi.
7 лютого 1992 в Нiдерландах тАУ договiр про РДС.

Революцii кiнця 80 початку 90-х у РДвропi привели до знищення свiтовоi системи соцiалiзму. Свiт став сдемократичним. “Холодна вiйна” закiнчилась. Розпад СРСР у 1991 дав змогу США об’явити про свою перемогу у “холоднiй вiйнi”.

Бiлет № 17

Вiдновлення державноi незалежностi Польщi. Ю.Пiлсудський.

Листопад 1917 у Парижi створений емiграцiйний уряд Польщi пiд назвою Польський нацiональний комiтет.

Листопад 1918 тАУ манiфест польському уряду вiд демократичних сил Захiдноi РДвропи, який проголошував Польщу парламентською державою разом з Литвою i Правобережною Украiною.

Проблеми вирiшенi Ю.Пiлсудським

Схiдна Галичина. Виникла в протистояннi мiж ЗУНР i польським урядом. В липнi 1919 армiя Галлера перемогла армiю ЗУНР.
Кордони. На Празькiй мирнiй конференцii польська делегацiя вимагала повернути Польщi кордони 1772. Але схiдний кордон Польщi залишили вiдкритим. “Лiнiя Керзона” тАУ проходила по рiчкам Вiсла, Сян, Нарев.
Бiльшовики. Ю.Пiлсудський пiдписав договiр з Директорiiю. 7 грудня 1920 поляки захопили Киiв. Червень 1920 червона армiя вiдкинула полякiв на Правобережну Украiну. Серпень 1920 поляки разом з вiйськами Антанти зупинили Червону армiю. 18 березня 1921 Ризький мирний договiр. Польша визнала УРСР, а Схiдна Галичина стала автономною областю Польщi.

Режим “санациi” (оздоровлення економiки)

1921 Польський сейм прийняв конституцiю. Проти демократичного уряду була створена опозицiя. На чолi опозицii став президент Войцеховський. У 1924 криза в Плоьщi. Пiлсудський перемiг на виборах i став президентом i оголосив в краiнi “санацию” тАУ повна стабiлiзацiя економiки та полiтичного життя.

Монополiя польського вугля.
Збiльшення iноземного капiталу.
Заохочення владою монополiзацii в краiнi.
Модернiзацiя виробництва.

Але “санация” не зупинила економiчноi кризи. Вона почалася з с/г.

В жовтнi 1935 помер Пiлсудський. В Польщi був створений народний фрон, який зупинив фашизм

Висновок: завдяки падiнню iмперii Польща стала незалежною. Пройшла шлях “санациi” та економiчноi кризи, але полiтичнi прорахунки привели до 4 подiлу Польщi (1939)