Верховный Суд США

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ

Прикарпатський Унiверситет iм. В.Стефаника

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

ВлВЕРХОВНИЙ СУД СШАВ»

ВИКОНАВ:

студент 1-ого курсу

юридичного факультету

Ламах РДвген Борисович

ПЕРЕВРЖРИВ:

м. РЖвано-Франкiвськ

2000 рiк

ВлСудова влада Сполучених Штатiв надаiться iдиному Верховному судовi й тим нижчiм судам, що iх час вiд часу може призначати й засновувати КонгресВ». - Стаття РЖРЖРЖ, роздiл 1, Конституцiя США

Федеральний суд. Наявнiсть федеральних судiв чи судiв штатiв мотивуiться визначальною рисою Конституцii США, що вiдображаi федеральний устрiй краiни. Федералiзм передаi деякi функцii урядовi Сполучених Штатiв (федеВнральному, тобто загальнодержавному урядовi), полишаючи решту функВнцiй штатам. Функцii уряду Сполучених Штатiв стосуються нацii в цiлому, власне, спрямованi на розв'язання таких завдань, як прокладання водних шляхiв загальнодержавного значення, забезпечення оборонних потреб краiни, догляд нацiональних паркiв. Уряди штатiв виконують функцii, що iх звичайно називаiмо ВлурядуваннямВ», чи то ВлуправлiннямВ»: йдеться, зокрема, про керiвництво системою шкiл, завiдування полiцiйними вiддiлками, правлiння у справах функцiонування вулиць тощо.

Федеральнi суди органiзованi урядом США для розв'язання конфлiктiв, що стосуються федеральноi Конституцii та затверджених Конгресом законiв - законодавчих актiв. Суди штатiв органiзовуi штат, округ чи мiсто у межах вiдповiдного штату. Незважаючи на те, що суди штатiв мають дбати про виконання федеральноi Конституцii та законiв, здеВнбiльшого справи, якi вони розглядають, стосуються конституцii та закоВннiв вiдповiдного штату.

Серед усiх федеральних судiв найчисленнiшi - окружнi державнi суди. За ухвалою Конгресу територiя США подiлена на 94 федеральнi судовi округи, у кожному з яких дii окружний суд. Це суд першоi iнстанцii: там дослiджують обставини справи, виступають свiдки, присяжнi складають вердикт. У кожнiм судовiм окрузi дii федеральний суд з питань банкрутВнства - пiдроздiл окружного суду.

Конгрес передав кожний з 94 округiв до одного з 12 районiв. У кожному районi дii апеляцiйний суд. Програвши справу в окружному судi, зацiВнкавлена особа може звернутись до апеляцiйного суду з проханням переглянути справу та вивiрити правильнiсть дiй суддi першоi iнстанцii. До апеляцiйних судiв звертаються також iз проханням переглянути ухвали федеральних адмiнiстративних установ, - наприклад, НацiоВннальноi ради з трудових вiдносин.

На картi Сполучених Штатiв вiдзначено географiчнi межi 94 суВндових округiв i 12 районiв (до яких належать 11 районiв пiд номерами та район округу Колумбiя). Видiляiться ще Федеральний район, апеляцiйний суд якого мiститься у Вашингтонi, окр. Колумбiя. Вiн розглядаi спецiальнi справи з усiii краiни.

Найвiдомiший з федеральних судiв - це Верховний суд Сполучених Штатiв у Вашингтонi, окр, Колумбiя. Коли хтось програi свою справу в апеляцiйному судi (або, в окремих випадках, у верховному судi штату), вiн може звернутися з апеляцiiю до Верховного суду. Проте, на вiдмiну вiд апеляцiйних судiв, Верховний суд не зобов'язаний розглядати ii. 1 справдi, Верховний суд розглядаi лише кiлька вiдсоткiв апеляцiй, з якими до нього звертаються.

Стаття 111 Конституцii передбачаi утворення Верховного суду та iнших федеральних судiв, що iх визнаi за необхiднi Конгрес. Конгрес утворюi окружнi та апеляцiйнi суди, визначаi кiлькiсть суддiв у федеральному судi (враховуючи i Верховний суд) та визначаi, якого типу справи вони мають розглядати.

Верховний суд США i частиною системи федерального суду, але його функцiонування змiшане. Вiн виконуi апеляцiйну юрисдикцiю над справами, якi надходять з апеляцiйних судiв США, а також судiв штатiв стосовно питань федерального законодавства .

Верхiв`я федеральноi судовоi перамiди становить Верховний суд тАФ це iдиний суд, створення якого спецiально передбачено Конституцiiю. Однак кiлькiсть його членiв та його юрисдикцiю в межах юрисдикцii, зафiксованоi Статтею РЖРЖРЖ Конституцii, визначаються законодавчими актами Конгресу. Вiд середини ХРЖХ столiття й понинi Верховний Суд складаiться з 9 суддiв: 8 помiчникiв суддi та одного ВлГоловного суддi СШАВ». В рiзнi часи у ньому було вiд 5 до 10 суддiв. Як i федеральних суддiв, iх призначаi президент краiни за рекомендацiiю та згодою Сенату. Суд розташований поруч з Капiтолiiм у Вашингтонi i слухаi кожну справу у розширеному складi. Це означаi, що всi 9 суддiв засiдають i приймають остаточнi рiшення з усiх питань. Щороку суд починаi роботу в перший понедiлок жовтня й закiнчуi, як правило, наприкiнцi червня.

Верховний суд маi повноваження переглядати будь-якi рiшенВння федеральних апеляцiйних судiв. До його юрисдикцii входять також рiшення вищих судiв штатiв з питань федерального закоВннодавства. Функцiя перегляду справ судiв штатiв та федеральних судiв надаi Верховному судовi виняткового положення в америВнканськiй системi судочинства.

Тобто, Верховний суд Сполучених Штатiв - найвищий суд краiни. Постанови Верховного суду з приводу справ, апеляцii на якi надiйшли з нижчих судiв, створюють преценденти для тлумачення Конституцii та федеральних законiв, що ними керуються всi iншi суди - як штатнi, так i федеральнi. На вiдмiну вiд нижчих апеляцiйних судiв, Верховний суд не зобов'язаВнний розглядати всi справи, що надходять до нього на перегляд. Розглядати якусь справу чи нi, вирiшуi сам Верховний суд. Це суд iншого типу, тому виправляння помилок судiв присяжних - не головна його функцiя. Найперше завдання Верховного суду - роз'яснювати закон, коли iншi суди не можуть дiйти згоди в тлумаченнi Конституцii або федеральних законiв. Щороку тi сторони, котрi програли процес, зверВнтаються до Верховного суду з проханням перевiрити близько 5000 iз майже 30 мiльйонiв справ, розглянутих штатними та федеральними судами. Бiльшiсть цих апеляцiй надходить як клопотання, щоб суд послав вимогу на надання справи нижчим судом. Суд вiдбираi близько 170 найсерйознiших випадкiв.

Повноваження Верховного суду на судовий перегляд робить його роль у нашому врядуваннi ще iстотнiшою. Судовий перегляд - це повноваження суду, розв'язуючи певну справу, заявити, що закон, видаВнний законодавчим органом або та чи та дiя виконавчоi влади неправоВнмочнi, бо вони несумiснi з Конституцiiю. Незважаючи на те, що окружнi, апеляцiйнi i штатнi суди також мають право на судовий перегляд, iхнi постанови завжди теж можуть переглядатися за апеляцiiю Верховним судом. Але якщо якийсь закон оголосить неконституцiйним Верховний суд, ця ухвала може бути скасована лише наступною ухвалою Верховного суду або доданою поправкою до Конституцii. Сiм iз 26 поправок до Конституцii скасовують ухвали Верховного суду. РЖ все ж бiльшiсть постаВннов Верховного суду стосуються не конституцiйностi законiв, а швидше iнтерпретацii законiв, що виданi Конгресом i штатами.

Пiд час сесii суд виВнслуховуi усну аргументацiю протягом тижня, а пiд кiнець його на закритiй нарадi обговорюi справи, ухвалюi постанови й починаi готувати загальнi висновки. Жодна сентенцiя не висловлюiться, поки не оголоВншено постанов - здебiльшого пiд кiнець весни або на початку лiта. Найважливiшi постанови Верховного суду наводяться й обговорюються у всеамериканських засобах масовоi iнформацii.

Постанови Верховного суду впливають на життя мiльйонiв людей - вiд заарештованого, який маi право не вiдповiдати на запитання в полiцii, але якого слiд поiнформувати про це право, i до редактора журналу, який силкуiться з'ясувати, чи публiкацiя компрометуючоi статВнтi на вiдому людину буде порушенням закону. Широкий дiапазон впливу деяких справ викликаi жваве обговорення в засобах масовоi iнформацii. Декотрi з цих спiрних питань так нiколи й не знаходять остаточного розв'язання. 1 все-таки якщо справу заслуховуi вже Верховний суд, усi докази кожноi зi сторiн всебiчно виважуються. Навiть бiльше - постаВннови Верховного суду видаються остаточними з того погляду, що iх не може скасувати жоден суд.

Якi ж найприкметнiшi факти та поняття, що iх слiд пам'ятати при з'ясуваннi дiяльностi федеральних судiв США? Що вважати характеВнристичним - це залежить вiд особистого погляду кожного, але бодай такi пункти варто пам'ятати всiм:

тАв Федеральнi й штатнi суди спiвiснують у своiй дiяльностi. Штатнi суди - суди унiверсальноi юрисдикцii, вони розглядають незмiрно бiльВнше справ, анiж федеральнi. Федеральнi суди - суди обмеженоi юрисдикВнцii.

тАв Суди розв'язують конфлiкти через змагальний процес як на рiвнi першоi iнстанцii, так i на апеляцiйному, а в прийняттi постанов керуютьВнся прецедентами.

тАв Кожна людина маi право прийти зi своiю справою до федерального суду (якщо тiльки цей суд маi вiдповiдну юрисдикцiю, як i незаперечне право апеляцii - клопотання про перевiрку постанови окружного суду. Тiльки в рiдкiсних випадках справа доходить аж до Верховного суду Сполучених Штатiв.

тАв В кримiнальних справах суд передбачаi для оскарження неплатоВнспроможних безоплатний юридичний захист.

За нечисленними винятками, юрисдикцiя Верховного суду i вибiрковою. Сторони процесу подають до суду петицiю з проханВнням заслухати справу та винести рiшення з ii обставин. Суд вирiВншуi на свiй розсуд, чи задовольнити це прохання, використовуюВнчи Влправило чотирьохВ». Якщо четверо з дев'яти членiв суду дають згоду на т.зв. certiorari тАФ витребування судом вищоi iнстанВнцii справи з нижчоi iнстанцii, справа приймаiться до розгляду. У протилежному випадку петицiя вiдхиляiться i чинним залиВншаiться рiшення нижчого суду.

РЖснуi два шляхи, як домогтися перегляду справи Верховним судом США: апеляцiя, пов'язана iз питаннями законодавства, i дii, передбаченi правилом certiorari. Дуже мало справ пiдпадаi пiд категорiю апеляцiй в питаннях законодавства. На практицi найчастiше використовують certiorari тАФ це iдиний шлях домогтися перегляду справи Верховним судом. certiorari означаi Влвитребування справи з провадження у нижчому судi до вищогоВ», що i, в цiлому, першим кроком в апеляцiйному процесi, коли юрисдикцiя вже розпочата. Застосовуючи свою апеляцiйну юрисдикцiю над справами, якi надходять з нижчих федеральних судiв та вищих судiв штатiв, суд керуiться верховенством федерального законодавства, приводить все у вiдповiднiсть саме до його норм.

Порядок certiorari. З приводу certiorari суддi голосують. Питання про пiдтримку certiorari вирiшуються згiдно з ВлПравилом чотирьохВ», що означаi: для надання ходу certiorari потрiбнi голоси чотирьох суддiв. Як i Верховний суд штату, що виконуi дискрецiйну юрисдикцiю, так i Верховний суд США покликаний не виправляти окремi дрiбнi помилки, а служити iнтересам закону, системi законодавства взагалi. Через це хiд справi надаiться лише тодi, коли маi мiсце конфлiкт у питаннях федеВнрального закону, який виник мiж федеральними апеляцiйними судами, мiж одним з них i Верховним судом штату, або коли Верховний суд штату чи федеральний апеляцiйний суд розв'язали важливе федеральне питання у спосiб, що суперечить рiшенням Верховного суду . Загалом Верховний суд одержуi приблизно 6000 петиВнцiй за процедурою certiorari, а переглядаi лише 130 з них, тобто приблизно 2 % .

Вiдмова Верховного суду у наданнi certiorari не означаi, що нижчий суд винiс правильне рiшення з обставин справи, а просто, що суд не приймаi до розгляду правничу проблему, яка станоВнвить основу справи тАФ принаймнi на цей час. Таке може статися чеВнрез перевантаженiсть розкладу роботи Верховного суду; неважВнливiсть проблеми, порушеноi в справi; неясний виклад обставин справи, або бажання суду дочекатися подальшого розгляду проВнблеми в iнших судах, щоб мати змогу ознайомитися з аргументаВнми iнших суддiв.

Якщо certiorari надано, справа призначаiться до слухання. Протилежнi сторони подають письмовi виклади справи, адвокати представляють уснi аргументи перед повним складом суду, а справа вирiшуiться письмовим свiдченням. Всi аспекти процесу тАФ рiшення з приводу certiorari, слухання аргументiв та винесення рiшення тАФ здiйснюються за участю всiх дев'яти членiв ВерховноВнго суду; окремi засiдання не утворюються.

Як правило, Верховний суд переглядаi справу пiсля винесення рiшення Федеральним апеляцiйним судом. Взагалi, Верховний суд може дати згоду на перегляд справи до винесення рiшення в апеляцiйному судi, але це повноваження використовуiться нечасВнто тАФ тiльки у випадках, що мають велике громадське значення та потребують особливоi оперативностi. РД тiльки одна обставина, за якоi Верховний суд може безпосередньо переглядати справу окружного суду. Якщо окружний суд проводить засiдання в приВнсутностi трьох суддiв, у деяких випадках апеляцiю можна подати прямо до Верховного суду.

Юрисдикцiя Верховного суду щодо судiв штатiв обмежена переглядом рiшень вищого суду штату, що порушують так зване контрольне питання федерального права. Федеральне питання вважаiться контрольним, якщо спростування Верховним судом рiшення суду штату з цього питання неодмiнно змiнить наслiдок судочинства. Федеральний закон може бути статутним або конВнституцiйним. Таке становище надаi Верховному судовi право контролю над п'ятдесятьма верховними судами штатiв в аспекВнтах, що стосуються федеральних законiв. Це право розповсюдВнжуiться також на суди округу Колумбiя та Спiвдружностi Пуерто-Рико. Верховний суд не маi юрисдикцii над законами штатiв, що походять вiд судiв цих штатiв. Верховний суд кожного штату i повноправним та остаточним арбiтром законiв цього штату.

У пiдсумку, юрисдикцiя Верховного суду Сполучених Штатiв розповсюджуiться на шiстдесят п'ять апеляцiйних судiв тАФ триВннадцять апеляцiйних судiв США (з усiх питань), а також п'ятдеВнсят верховних судiв штатiв, Апеляцiйний суд округу Колумбiя та Верховний суд Пуерто-Рико (з федеральних питань). Вiрогiдно, це iдиний в свiтi суд, який маi настiльки широкi повноваження щодо iнших апеляцiйних судiв.

Базова юрисдикцiя. Верховний суд здiйснюi також базову юрисдикцiю щодо вузькоi категорii справ. Цi справи становлять незначну частину його роботи, десь менше однiii десятоi вiд усiii кiлькостi. Практично в усiх справах оригiнальноi юрисдикцii, розглянутих Судом, йдеться про спори мiж штатами. Бiльшiсть з них стосуiться територiальних подань. Характерним нетериторiальним спором, що виник нещодавно, був до безтями нескiнченний судовий процес мiж штатами Техас, Калiфорнiя i Юта з приводу того, хто маi право оподаткувати майно мульти-мiльярдера Говарда Х'юса. У таких випадках Верховний суд дii як суд першоi iнстанцii, тому що будь-якi судовi розгляди до Верховного суду були б досить громiздкими. Суд у таких спорах призначаi Влспецiального майстраВ», зазвичай федерального суддю у вiдставцi, для слухання доказiв i винесення рiшення-рекомендацii.

Методи вiдбору суддiв

Характеристики суддiв.Досвiдченiсть як обов'язкова умова вступу до колегii адвокатiв. Практично усi суддi сьогоднi i членами колегii адвокатiв. Вони мають однакову юридичну освiту, пройшли процедуру прийняття до колегii адвокатiв. В iсторii США були такi часи, коли суддi не входили до колегii адвокатiв, навiть не знали заВнконодавства. Вiд колонiальних часiв i до XIX ст. суддями призначали вiдомих людей. Сьогоднi ситуацiя iнша, хоча у деяких штатах у сiльськiй мiсцевостi обоВнв'язки суддiв виконують не юристи.

У США, як правило, мiсце суддi займають лише через кiлька рокiв юридичноi практики в ролi приватного адвоката, прокурора або громадського звинувачувача. Через це суддi у США дещо старшi за вiком вiд своiх колег у краiнах цивiльного заВнкону, де бiльшiсть починаi свою суддiвську кар'iру одразу пiсля здобуття юридичноi освiти. Такий пiдхiд зумовлений не тiльки англо-американською традицiiю, а й тим, що суддя повинен мати вiдповiднi знання законодавства, досконало володiти судовою процедурою. Особливо це стосуiться складних судових процесiв. До цього в юридичних школах не дуже добре готують. Але це ще не все. Для прийняття зваВнженого рiшення вимагаiться не лише фаховий, а й життiвий досвiд, на думку баВнгатьох у США, саме останнiй i важливою характеристикою хорошого суддi. Найбiльше це стосуiться суддiв, що працюють у системi загального права.

Кар'iра суддiв. В США вона вiдрiзняiться вiд кар'iри суддi у краiнах цивiльного закону або в Англii . Суддi у США зазвичай починають свою кар'iру з самого початку, з перших сходинок, i сумлiнною працею прокладають шлях до посад у вищих судах. Суддя у США, працюючи на рiвнi суду першоi iнстанцii, залишаiться там доти, доки не приверне увагу виборцiв або полiтичних властей, що призначають суддiв. Офiцiйноi системи Влрозгляду особистих характеристикВ» немаi. А взагалi-то кар'iра суддi на будь-якому рiвнi залежить вiд його вмiння завойовувати симпатii виборцiв, привертати увагу властей. Тому адвокат, у якого немаi попереднього суВндового досвiду, все-таки може стати суддею суду останньоi iнстанцii у штатi, або навiть Верховного суду США. Так сталося з молодим суддею Фелiксом Френкфертеро, який прийшов до Верховного суду у 25 рокiв. Як показуi статистика, менше половини суддiв, що працювали у Верховному судi США, мали який-небудь попереднiй юридичний досвiд.

додаток 1

СТАТТЯ III

ФЕДЕРАЛЬНОРЗ КОНСТИТУЦРЖРЗ США

Роздiл 1. Судова влада Сполучених Штатiв надаiться iдиному Верховному судовi й тим нижчим судам, що iх час вiд часу може призначати й засновувати Конгрес. Суддi як Верховного, так i нижчих судiв зберiгають своi посади, поки до них немаi претенВнзiй, i в визначенi строки дiстають за свою службу винагороду, яка не може бути зменшена, поки вони перебувають на посадi.

Роздiл 2. Судова влада поширюiться на всi справи, що розв'яВнзуються за законом i правом справедливостi, виникають на основi цiii Конституцii, законiв Сполучених Штатiв, мiжнародних угод, що укладенi чи будуть укладенi Сполученими Штатами; на всi справи, що стосуються послiв, iнших повноважних представниВнкiв та консулiв; на всi справи адмiралтейства та iншi морськi спраВнви, в яких Сполученi Штати i стороною; на всi спори мiж двома чи бiльше штатами, мiж штатом i громадянами iншого штату, мiж громадянами рiзних штатiв, мiж громадянами одного штату за позовами про землi, дарованi рiзними штатами, а також мiж штаВнтом чи його громадянами та чужоземними державами, громадяВннами чи пiдданцями.

Усi справи, що стосуються послiв, iнших повноважних предВнставникiв та консулiв, а також справи, де однiiю iз сторiн i котрийсь штат, пiдсуднi Верховному судовi як першiй iнстанцii. У всiх iнВнших згаданих вище випадках Верховний суд i апеляцiйною iнВнстанцiiю, що розв'язуi як питання права, так i факту з тими обмеВнженнями i вiдповiдно до тих правил, що iх запровадить Конгрес.

Усi справи про злочини, за винятком випадкiв iмпiчменту, пiдВнсуднi суду присяжних, i судовий розгляд вiдбуваiться в тому штаВнтi, де скоiно злочин, а якщо його скоiно за межами штату, то суд вiдбуваiться в тому мiсцi чи мiсцях, якi визначить Конгрес.

Роздiл 3. За зраду Сполучених Штатiв уважаiться тiльки розв'яВнзання вiйни проти них, приiднання до iхнiх ворогiв, надання воВнрогам допомоги та послуг. Нiхто не може бути визнаний винним у державнiй зрадi, якщо це не буде пiдтверджено свiдченнями двох свiдкiв iнкримiнованого акту чи власним зiзнанням у вiдкриВнтому судовому засiданнi.

Конгрес маi право визначати покарання за зраду, але засудженВння за зраду не повинне тягти за собою позбавлення громадянВнських прав чи конфiскацiю майна iнакше як за життя засудженого.

ВИКОРИСТАНА ЛРЖТЕРАТУРА

Конституцiя Сполучених Штатiв Америки

Данiел Джон Мiдор ВлСуди в Сполучених ШтатахВ» - Киiв-1997 р.

Федеральний судовий центр ВлЧим займаються федеральнi суди Сполучених ШтатiвВ» - Киiв-1995 р.

American Bar Association - Public Education Division - New-York. тАУ 1990.

Гуценко К.Ф. ВлСудебная система США и её классовая сущностьВ» - Москва-1961 г.

Мишин А.А. ВлПринцип разделения властей в конституционном механизме СШАВ» - Москва-1984 г.

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права