Новый курс президента Ф.Д. Рузвельта

цiональна академiя внутрiшнiх

справ Украiни

Факультет заочного навчання.

Госпрозрахункова форма.

Контрольна робота

Дисциплiна: РЖсторiя держави i права зарубiжних краiн

На тему: тАЬНовий курстАЭ президента Ф.Д.Рузвельта

Слухача 1-КА курсу , групи №2

Залiкова книжка№00-0080

РЖльiна Костянтина

Мсце роботи: УНТК ТК тАЬРЖнтертАЭ

Домашня адреса: пр-т

Свободи буд. 15/1 кв. 192

Киiв 2000 рiк

ЗМРЖСТ

Вступ стор. 2

1.Передумови впровадження ВлНового курсуВ». стор. 4

2.Суть ВлНового курсуВ». стор. 6

3.Значення ВлНового курсуВ» у подальшому стор. 10

розвитку США.

4.Значення ВлНового курсуВ» у розвитку iнших стор. 13

держав.

5.Висновок. стор. 15

6.Список використаноi лiтератури. стор. 16

Вступ

Перш за все хотiлося би вiдповiсти на питання ВлЧому я обрав саме цю тему?В» . На мою думку , вивчення цiii теми може стати менi у нагодi . Чому? Тому що у цей перiод США долали економiчну кризу , кризу яка за деякiми економiчними проблемами схожа на економiчну кризу Украiни . Наприклад: безробiття , банкрутство пiдприiмств , i таке iншетАж

У цiй темi i багато дуже цiкавих i цiнних речей - побудова адмiнiстративного права , перехiд держави вiд монополiстичного капiталiзму до державно-монополiстичного , методи переходу , спiввiдношення iдей Г.Гувера iдеям Ф.Д.Рузвельта , методи вирiшення багатьох економiчних i юридичних проблем i так далiтАж. Одже для себе я знайшов у цiй темi дуже багато оригiнальних способiв подолання рiзних проблем . А тепер щодо самоi кризитАж.

Пiсля першоi економiчноi кризи (1920-1921) був тимчасовий затишок аж до 1929 року . Того ж року iншi капiталiстичнi держави подолали наслiдки другоi свiтовоi вiйни , у цей же час була лiквiдована нестача товарiв , яка зтАЩявилась завдяки другiй свiтовiй вiйнi . На товари , якi США збували на свiтовому ринку зник попит . У серединi 1929 року товарний ринок був перенасичений , i у США почалась наступна економiчна криза . Згодом ця криза вплинула на весь капiталiстичний свiт .

Одже , восени 1929 року Сполученi Штати Америки перейшли межу яка розмежувала два етапа ii iсторii . Криза 1929 тАУ 1933 рокiв була самою довгостроковою в iсторii капiталiзму . Якщо криза 1920 тАУ 1921 рокiв продовжувалась лише 9 мiсяцiв , то криза 1929 тАУ 1933 рокiв - 44 мiсяцi . Наслiдки цiii кризи були дуже жахливi . Майже 45 мiльйонiв чоловiк опинились за межою бiдностi . У перiод з 1930 до 1932 рокiв , бiльш нiж 5 тисяч банкiв оголосили про свою розрахункову неспроможнiсть . Зачинялись виробничи пiдприiмства , люди опинялися на вулицi без грошей , роботи i соцiального захисту . Найбiльш тяжкими роками , так званими Влроками великоi депресiiВ» було потiм визнанно перiод з 1929 по 1933 рiк .

У 1933 роцi , на змiну президенту США Г.Гуверу , до влади прийшлов Франклiн Делано Рузвельт зi своiю адмiнiстрацiiю . Отримавши владнi повноваження , Ф.Д.Рузвельт одразу почав впроваджувати свою програму пiд назвою ВлНовий курсВ» . Ця програма - найважливiша подiя у розвитку Сполучених Штатiв Америки . Вона , збентежила усю державу , все ii населення i кожного окремого громадянина . Вона змiнила весь устрiй державного апарату , ставлення держави до людей , i точку зору що до соцiального захисту населення . З одного боку криза завдала дуже багато шкоди окремому громадянину , невеликим пiдприiмцям i бiзнесменам . З другого боку впровадження Влнового курсуВ» доповнило законодавство США багатьма дуже важливими i необхiдними законами i постановами що направленi на полiпшення життя людини , ii соцiальний захист , на пiдтримку пiдприiмств , банкiв та бiзнесменiв . Дуже важливе значення для всього подальшого розвитку США маi звтАЩязаний з ВлНовим курсомВ» процес переростання монополiстичного капiталiзму у державно-монополiстичний . ВлНовий курсВ» передбачував рiзке посилення державного впливу . Пiд час цiii реформи серйозно збiльшився державний аппарат , була ускладнена його структура i функцii . За першi два роки кiлькiсть федеральних службовцiв збiльшилась майже на 25 вiдсоткiв , було сформовано 35 великих , самостiйних вiдомств i безлiч малих пiдпорядкованих iснуючим мiнiстерствам . А насамперед одне iз найважливiйших досягнень - це утворення новоi правовоi галузi , як адмiнiстративне право .

1.Передумови впровадження ВлНового курсуВ».

У 1928 роцi , у Сполучених Штатах Америки жодна людина не могла собi уявити , що може трапитись лихо тАУ економiчна криза . У державi панував монополiстичний капiталiзм , однак восени 1929 року держава вiдчула початок кризи .

Першi прояви кризи можна було побачити вже у серединi 1929 року , вони виявлялися в скороченнi будiвництва , в значному падiннi виробництва . У вереснi почались епiзодичнi зриви курсiв на Нью-Йоркськiй бiрже , у жовтнi падiння курсiв стало всезагальним i стрiмким , а 24 жовтня почався небачений в iсторii США бiржевий крах .

Держава не була готова до рiшучiх дiй що до подолання кризи . Самим яскравим прикладом була сфера соцiального захисту , в якiй останнiм прийнятим законом були статути про пауперiв , прийнятi у першiй половинi 17 столiття . Статути пауперiв були такого змiсту тАУ тАЬкожна община повинна мати запаси iжi достатнi для пiдтримки своiх бiднякiв .тАЭ. Взагалi у державi майже не було законiв спрямованих на соцiальний захист незаможнiх . У 1929 роцi закони про допомогу ветеранам мали 44 штати , слiпим тАУ 22 штати , людям похилого вiку тАУ 10 , про допомогу багатодiтним тАУ всi окрiм птАЩяти штатiв . Система допомоги була дуже вiдсталою , в цiлому дотримувався принцип мiсцевоi вiдповiдальностi . У роки тАЬвеликоi депресiiтАЭ безробiття стало нацiональним лихом . Проблеми зростання матерiальноi незабезпеченностi , голод , хвороби , виселення iз квартир тАУ опинилися на першому планi .

Влiтку 1932 року звичайну органiзацiю соцiальних служб було замiнено надзвичайними , бiльш потужними . Дiючоi системи надходження грошей було недосить . В 1930 роцi , Нью-Йорку щомiсяця було потрiбно майже 1 мiльйон доларiв (для допомоги) , три роки потому 15-16 мiльйонiв доларiв . З 1930 по 1933 рiк , асигнування на соцiальнi потреби в Буфало зросли з 1.395.000 (1\22 частина мiсцевого бюджету) до 3.821.000 (1\3 частина мiсцевого бюджету) . За цей же перiод в Мiнеаполiсi iндекс допомоги пiдскочив зi 150 до 1500 пунктiв . Тiлькi за першiй рiк кризи витрати на допомогу у 60 мiстах з населенням бiльше 100 тис. Збiльшились на 92,3 % а у 30 мiстах з населенням не менш 30 тис. чоловiк за два роки (1929-1931) на 217% . З квiтня 1932 року по квiтень 1933 року розмiр допомоги iз громадських джерел в цiлому по державi зрiс на 105 % . Витрати на громадськi потреби добряче пiдiрвали мунiципальнi бюджети . Наприкiнцi 1932-го року Нью-Йорк , Чiкаго , Мiлуокi , Цiнцiнатi , Клiвленд , Атланта , Дархем та iншi , вичерпали повноваження що до пiдвищення податкiв та боргових зобовтАЩязань . Одже , незаможнi могли розраховувати тiльки на благодiйнiсть , якоi явно було не достатньо , а знайти роботу було майже не можливо .

До 1932 року промислове виробництво в США зменшилось у цiлому на 46% , а по окремим галузям значно бiльше . Так виробництво чавуна тАУ на 79% , сталi тАУ на 76% , автомобiлiв тАУ на 80% . Обсяг залiзничних перевезеннь зменшився на 52,7 % . РЖз 279 iснуючих домн працювали тiльки 44 . Збитки корпорацiй тiльки за 1932 рiк перейшли межу 3 мiльйонiв доларiв . За три роки кризи було визнано банкрутами 5761 банк з суммою вкладiв 5 млрд. долларiв .

Аграрну кризу яка почалась ще у 1920-1921 роках к 1929 року ще не бкло подалано . Нове i дуже стрiмке падiння цiн вiдкинуло найменш забезпеченi слоi фермерства до самоi крайньоi межi . У результатi кризи , валовий прибуток американських фермерiв впав з 13,8 млрд. долларiв у 1929 роцi , до 6 млрд. долларiв у 1932 роцi . Завдяки кризi держава опинилась на рiвнi 1911 року.

Внутрiшня полiтика Г.Гувера .

Президент Гувер був категорично проти допомоги безробiтним зi збоку держави , вiн вважав , що ця допомога тАЬПiдiрве вiру населення у своi силитАЭ i тАЬпослабить стiйкiсть американського характератАЭ . Одже , усю допомогу зголоднiлим було звалено на плечi благодiйних органiзацiй . Червоний Хрест та iншi схожi благодiйнi суспiльства були зобовтАЩзанi збирати грошi серед меценатiв .

Для того щоб гальмувати подальшiй зрiст безробiття , було прийнято рiшення видати новий iмiграцiйний закон , котрий перекрив би кордон для безробiтних iз iнших держав . Цей закон набув чинностi у липнi 1929 року . На його пiдставi , кожна держава мала свою квоту , пропорцiйну нацiональному складу усього населення США у 1920 роцi . Але цей закон аж нiяк не вплинув на економiку .

Ще у 1928 роцi вiдчувалось наближення аграрноi кризи . Одже на передвиборнiй компанii Г.Гувер обiцяв розiбратися з цим питанням . РЖ вiн таки розiбрався , прийнявши фермерський закон 15.06.1929 року . Вiдповiдно до нового закону , було створено Федеральне фермерське бюро , яке повинно було допомогати фермерам шляхом регулювання цiн на сiльськогосподарськi продукти . Регулювання цiн повинно було здiйснюватись завдяки закупiвлi фермерським бюро надлишкiв виробництва , тим самим знижуючи пропозицiю i пiдвищуючи попит . На усi потреби , бюро отримало 500 млн. долларiв . Також бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним органiзацiям , котрi в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермерiв .

Не пройшло й два роки , як усi фонди бюро було вичерпано . А цiни на пшеницю продовжували падати . Восени 1931 року на складах i зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелей пшеницi . Одже , фермерське бюро виявилось безсильним перед обличчям кризи .

Криза примусила Г.Гувера вiдступити вiд своiх переконань . Першi кроки державного втручання були зробленi Гувером наприкiнцi 1929 року . 5 грудня президент зiбрав керiвникiв провiдних банкiв та трестiв для розробки новоi програми оздоровлення американськоi економiки . На цьому засiданнi було прийнято рiшення вкласти новi капiтали в економiку США , i тим самим подолати кризу . Ця програма , як i iншi , виявилась неефективною .

Гувером було зроблено ще багато спроб врегулювати економiку , але усi вони були не зовсiм правильними . Одже , адмiнiстрацii Гувера не вдалося подолати кризу .

Вступ у повноваження президента Ф.Д.Рузвельта

Враховуючи ситуацiю , губернатор Ф.Д.Рузвельт в листi законодавцям штата вiд 07 сiчня 1931 року , обiцяв що його адмiнiстрацiя тАУ тАЬстане на путь невiдкладноi допомогитАЭ , не дивлячись на те що матерiальна допомога по безробiттю тАЬсуперечить не тiльки усiм принципам соцiальноi полiтики , а i усiм принципам американського громадянства та здорового державного управлiння .тАЭ

Одже , коли прийшов до влади , Ф.Д.Рузвельт одразу ж розпочав аналiзувати i шукати методи боротьби iз кризою . Ще на передвиборнiй кампанii , Ф.Д.Рузвельт казав , що державi та народу потрiбно йти тАЬновим курсомтАЭ , одже , i программа Ф.Д.Рузвельта по лiкуванню економiки отримала iмтАЩя тАЬНовiй курстАЭ.

Однак , перед прийняттям своiх повноважень у Ф.Д.Рузвельта не було геть нiякоi програми по оздоровленню економiки . Уся його программа (як потiм свiдчило його оточення) знаходилась у маленькiй записнiй книжцi у виглядi нотаток . Адже результати були бiльш нiж кращими .

Повертаючись до передумов впровадження тАЬНового курсутАЭ , можна сказати що основною причиною звiсно-ж була економiчна криза , яка з кожним днем була все глибшою . На мою думку , без рiшучих змiн у державному устрiю , та змiни вiдношення держави до громадських справ , було не можливо . Економiку потрiбно було лiкувати . А повинен був займатись лiкуванням саме уряд . Всеж - такi основна функцiя держави це регулювання суспiльних вiдносин , а у США була полiтика державного тАЬне втручаннятАЭ . РЖ доки Ф.Д.Рузвельт не змiнив вiдношення держави до суспiльства та внутрiшню полiтику , криза продовжувалась .

2. Суть ВлНового курсуВ» Ф.Д.Рузвельта .

Нова адмiнiстрацiя та конгрес перш за все були змушенi розiбратися з банкiвсько-фiнiнсними проблемами . На початку березня 1933 року банки припинили функцiонувати . Президент був змушений оголосити надзвичайне положення i зачинити усi банки .

Надзвичайну сесiю конгреса було перенесено з 9 березня на 6 , а в першi години своii дiяльностi , конгрес прийняв надзвичайний банкiвський закон . Невдовзi , 10 березня , президент видав наказ , який забезпечував встановлення абсолютного державного контролю над золотом . Цей указ не давав змоги вивезти його за кордон , та займатися спекуляцiiю золота . Уряд отримав матерiальну змогу декретувати золотий змiст доллара , чим згодом i скористався . Розширив державне втручання в банкiвську сферу , уряд прийняв рiшення почати вiдродження вже с 13 березня . В цей день було вiдкрито 12 центральних банкiв Федеральноi резервноi системи (ФРС) . Вранцi , ще 250 банкiв у рiзних мiстах було визнано тАЬздоровимитАЭ , а 15 березня стали до роботи усi без вийнятку банки .

Наступним кроком адмiнiстрацii Ф.Д.Рузвельта , було зменшення кiлькостi банкiв . У 1932 роцi iх було 6145 , а через рiк iх вже було 4897 , а за данними на 1939 рiк працювали 5203 банки з капiталом 33,1 млрд. долларiв . Таким чином у перiод з 1933 по 1939 рiк кiлькiсть банкiв зменшилась на 15% , а обсяг iх активiв зрiс на 37 % .

16.06.1933 року було прийнято ще один тАЬбанкiвськийтАЭ закон - закон тАЬГласса-СтiгалатАЭ . Вiн подiляв депозитнi та iнвестицiоннi операцii , тим самим перекриваючи можливiсть займатися спекулятивними операцiями . Ще одним важливим введенням було страхування депозитних вкладiв якi , не перевищують 2500 долларiв . У1934 роцi сумму , яка пiдлягаi страхуванню пiдняли до 5000 долларiв . У другiй половинi 1935 року , 14219 банкiв , якi мали вклади на 45 млрд. долларiв , повиннi були страхувати усi вклади , якi доходили до сумми 5000 долларiв .

Згiдно до банкiвського закону 1935 року , рада керiвникiв отримала контроль над резервом , який повинен залишатися в банках тАУ членах ФРС . Це означаi , що рада зниженням чи пiдвищенням рiвня резерву , мала змогу впливати на дiлову активнiсть . Це дуже важливо тому , що дiяльнiсть банкiв опинилась пiд контролем державноi влади .

31 сiчня 1934 року , Ф.Д.Рузвельт видав закон , за яким золотий змiст доллара було знижено з 25 4/5 до 15 5/21 грама , та встановлено цiну на золото у розмiрi 35 долларiв за унцiю . Таким чином доллар було девальвовано на 12 % . Завдяки цим дiям процент платнi по облiгацiях знизився з 3,76 у 1932 роцi , до 2,39 у 1940 роцi . Банкiри також були змушенi знизити процентнi ставки в приватних операцiях . Корпорацii сплачували по кредитах 2,9 % , а не 4,25 % як ранiше .

Але банкiвська реформа - це не iдине що треба було робити . Була ще проблема соцiального захисту , яка теж хвилювала владу . Одже 12.03.1933 року адмiнiстрацiя Рузвельта дала добро на асигнування у розмiрi 500 млн. долларiв , на здiйснення допомоги безробiтним . Керiвником Федеральноi адмiнiстрацii по здiйсненню надзвичайноi допомоги (ФЕРА) призначили Г.Гопкiнса . Усього було витрачено на допомогу безробiтним бiльш нiж 4 млрд. долларiв . Однак безробiтнi вiддавали перевагу не грошовiй допомозi , а громадським роботам .

Першою отримала таку допомогу молодь . З квiтня 1933 року , почалось вiдправлення молодi до лiсних таборiв , де вони мешкали на повному державному забезпеченi термiном 6 мiсяцiв . Одночасно з цим , вони отримували платню у розмiрi 30 долларiв , 25 з яких вони повиннi були вiдiслати до своii родини . За 1933-1939 роки через цi табори пройшли 2 млн. людей вiком до 25 рокiв . Але безробiтнi це не iдинi кому була потрiбна допомога . Так у серпнi 1935 року був прийнятий закон який передбачував два види страхування тАУ по старостi та безробiттю . Фонди для виплат утворювались за рахунок налога на пiдприiмцiв , робiтникiв та службовцiв у розмiрi 1% вiд заробленноi суми . Також цим законом був створений пенсiйний лiмiт у розмiрi 85 долл. на мiсяць .

З безробiттям все виглядало iнакше . Фонди для допомоги утворювались з налогу у розмiрi 1% , яким було обкладено пiдприiмцiв приймавших на роботу вiсiм та бiльш робiтникiв .

У тiсному звтАЩязку з цими заходами впроваджувалось законодавство нацiлене на регулювання операцiй на фондових бiржах . Так у 1933-1934 роках були прийнятi два закони для регулювання бiржевоi дiяльностi . На базi цих законiв було створенно тАЬКомiсiю по торгiвлi акцiямитАЭ . До 1937 року в цю комiсiю звернулись 3500 компанiй для реiстрацii iх акцiй на загальну суму 13 млрд. долларiв . РЖнодi комiсiя зверталась до суду з проханням не дозволяти тим чи iншим органiзацiям випуск акцiй .

16.06.1933 також було прийнято закон про вiдновлення промисловостi (National Industrial Recovery Act - НИРА) . Завдяки НИРА за короткий термiн часу було сформовано 557 основних та 189 допомiжних кодексов в отраслях .

У сферi аграрноi полiтики Ф.Д.Рузвельтом 12.05.1933 року був прийнятий бiлль о допомозi фермерам (Agricultural Adjustment Act - AAA) . Цей бiлль ставив для себе головною метою пiдняти рiвень цiн , щоб спiввiдношення мiж куплею та продажею стало таким як у перiод з 08.1909 по 07.1914 рокiв . Для досягнення цiii мети було знищено 10,5 млн. акров хлопчатника , близько 6,5 млн. свiней а також багато iншоi продукцii . Також було обтАЩявлено про виплату премiй за зменшення посiвних платежей . Но вже у 1936 роцi , а саме 1 березня , був пiдписаний закон тАЬо збереженнi плодородiя почв та о квотах для внутрiшнього ринкатАЭ . Цим законом було вiдкрито другий етап в аграрнiй полiтицi тАЬНового курсутАЭ . Цiллю уряду залишилось пiдвищення цiн на продукцiю .

16 лютого 1938 року був прийнятий закон завершуючий аграрну полiтику тАЬНового курсутАЭ . Був вiн направлений також на регулювання цiн , тiльки не шляхом знищення , а шляхом зберiгання продукцii , яке стимулювалося урядом .

Одже як можна побачити основним методом боротьби iз кризою було державне втручання у всi сфери суспiльного життя . Якщо порiвняти методи Г.Гувера та Ф.Д.Рузвельта , то можна побачити що спiльного в них нiчого нема . Адже Рузвельт не зважав уваги не те що держава втручаiться у справи пiдприiмцiв та громадян . Вiн бачив виход iз економiчноi кризи тiльки завдяки державному втручанню , та регулюванню урядом економiчних вiдносин мiж пiдприiмцями . Одже як ми можемо побачити його программа державного втручання спрацювала . Почав працювати соцiальний захист , контроль за виробництвом та збутом продукцii , почалось вiдродження виробництва , i таке iншетАж Хоча деякi його методи були трiшечкi такими не гуманними (знищення сiльскогосподарськоi продукцii) , но саме завдяки цим методам держава подолала кризу i почала розвиватися . А основний метод на мою думку це всеж таки державне втручання , контроль та регулювання суспiльних вiдносин , чого ранiше не було .

Значення тАЬНового курсутАЭ у подальшому розвитку США.

тАЬНовий курстАЭ мав дуже важливе значення для Сполучених Штатiв . За час правлiння Ф.Д.Рузвельта , було прийнято багато нових законiв та положеннь , якi дiють i по цей час .

Наприклад: 5 липня 1935 року було прийнято статут про трудовi вiдносини , вiдомий як закон Вагнера . Цим законом , вперше в iсторii США , проголошувались профспiлковi права та захищались державним органом який мав реальну владу . Основновною цiллю цього закону було зменшення класових конфлiктiв . Але вiн аж нi як не забороняв робiтникам страйкувати . Профспiлковi права були спецiально перелiченi в ст. 7 . В статтi 8 перелiчувались птАЩять видiв тАЬнесправедливоi трудовоi практикитАЭ пiдприiмцiв . Пiдприiмцям було заборонено втручання у здiйснення робiтниками прав , перелiчених у ст. 7 . Для розслiдування жалоб профспiлок та робiтникiв на пiдприiмцiв , було створено Нацiональне управлiння по робiтничiм вiдносинам (НУРВ) . НУРВ мало право видавати розпорядження якi пiдлягали виконанню , не виконувати цi розпорядження було можливо тiлькi пiсля визнання iх недiйсними окружним апеляцiонним судом , та пiдтвердженням цього рiшення Верховним судом США .

Але цим законом не було пiднято заробiтну платню . РЖ завдяки цьому , на почетку серпня 1935 року профспiлки Нью-Йорка , пiд натиском безробiтнiх , розпочали серiю страйкiв на громадських работах (ВПА) . 9 серпня того-ж року до страйку приiдналось ще декiлька десяткiв тисяч робiтникiв . Страйковi рухи все нарастали та нарастали , пiдтАЩiднуючи до себе новi й новi мiста . Було органiзовано дуже багато мiтiнгiв , демонстрацiй .

РЖ всеж такi вони добилися своii мети . 19 вересня 1935 року Г.Гопкiнс та Х.Джонсон викликали до столицi профспiлкових лiдерiв Нью-Йорка . Пiсля птАЩятидневних переговоiв , профспiлковi лiдери повернулись додому з обiцянками влади пiдняти заробiтну платню . В цей же день страйк у Нью-Йорку був закiнчен .

Усього у 1936 роцi було 48 сидячiх страйка , iз яких 35 було проведено молодими профспiлковими органiзацiями (КВП тАУ комiтети виробничих профспiлок) . Сидячi страйки 1936 року , були важливi тим , що у цьому роцi тiльки розпочинались основнi темпи росту КВП у 1937-1938 роках . У 1936 роцi також почалось гарно спланована массова органiзацiйна компанiя по втягненню у спiлки робiтникiв главних , високотрестированих галузей промисловостi , котра змiнила обличчя американських профспiлок , пiдготовила важкий для капiтолiстiв 1937 рiк та значно пiдняла полiтичну вагу робiтничого класу . Це не була кампанiя яку придумав Д.Льюис та його помiчники , як iнодi висловлювались iсторiкi буржуазii . Це була класова боротьба мiльйонiв , це була героiчна праця тисяч прогресивних профспiлкових активiстiв , котра i заклала основи сучасного профспiлкового двiженiя .

Одним iз серьйозних досягнень профспiлок хотiлося б зазначити закон , котрий був пiдписаний президентом 30 червня 1936 року тАЬо встановленнi мiнiмальноi заробiтноi платнi та максимального робочого дня тАЭ . Таким чином починаючи з 1 жовтня 1936 року любий державний заказ до часних органiзацiй , з сумою бiльш нiж 10.000 долл. повинен був бути гарантованим iз боку виробника слiдуючими положеннями : пiдприiмець повинен був дотримуватись умов працi , передбаченi статутом , дотримуватись рiвня заробiтноi платнi , визначеного мiнiстром працi , встановити 40 тАУ часовий робочий тиждень , не наймати чоловiкiв молдше 16 рокiв , та жiнок молодше 18 рокiв , не застосовувати працю увтАЩязнених а також пiдтримувати нормальнi санiтарнi умови .

Контроль за здiйсненням цього закону був закрiплений за мiнiстром працi , який мав певнi повноваження .

6 вересня 1935 року Ф.Д.Рузвельт обтАЩявив , що реформи закiнчились i бiзнес маi тАЬпередишкутАЭ . Вже 7-го вересня Бiлий дiм отримав багато телеграм з задоволеннями його заяви . Але зроблений у 1935 роцi здвиг влiво тАЬНового курсутАЭ (уступки профспiлкам та робiтничiм рухам) залишив дуже глибокий слiд у внутрiшнiх взаiмовiдносинах господорюючого класу . Керiвництво республiканськоi партii поставило пiд сумнiв тАЬщирiстьтАЭ цього жеста . Та 5 грудня Нацiональна Асоцiацiя Промисловцiв (НАП) прийняла тАЬплатформу американськоi промисловостiтАЭ, основнi пункти якоi вимагали вiдмови вiд втручання Федерального уряду у рiшення соцiально-економiчних питаннь . Таким чином починався рух промисловцiв проти реформ тАЬНового курсутАЭ , та за вiдродження старих принципiв регулювання економiчних вiдносин . Вслiд за НАПом 11 грудня 1935 року з рiзкою критикою полiтики Ф.Рузвельта виступила Торгова палата . Наприкiнцi грудня 1935 року , зi своiю програмою для конгресу виступила тАЬЛiга свободитАЭ . А.Смiт (керiвник опозицii) на банкетi який вiдбувався у отелi тАЬMayfloverтАЭ у Вашiнгтонi , заявив що президент продався комунiстам . С тих пiр цей вираз увiйшов у лексiкон американцiв , як фальшивий лозунг проти найнезначнiшого лiбералiзму у полiтицi урядових кiл . 18 травня 1936 року , Верховний суд вiдмiнив закон Д.Гаффi тАЬпро регулювання вугiльноi промисловостiтАЭ . 1 червня 1936 року пiд предлогом тАЬзахисту контрактатАЭпри наймi на роботутАЭ був онулiрован закон штату Нью-Йорк , передбачаючий встановлення мiнiмальноi заробiтноi платнi для жiнок . Но не зважаючи на протирузвельтовський рух , посилювалось розумiння того , що посилення ролi держави у фiнiнсово-економiчнiй сферi було вигiдно бiзнесу у цiлому . Оцiнюючи банкiвське законодавство тАЬНового курсутАЭ , Р.Тагвелл писав , що уряд знайшов найкращу форму обтАЩiднуючу урядове регулювання та часну iнiцiативу . Вiн лише сумував з того приводу , що не усi банкiри розумiли , що тАЬцi заходи були основним чином у iх iнтересахтАЭ . Але тем не менш жоден iз рузвельтовських банкiвських законiв не був вiдмiнений Верховним судом . Але була одна дуже важлива вiдмiна зi збоку Верховного суду , вiн вiдмiнив закон ААА , але зразу пiсля вiдмiни , дивлячись на критичний стан сiльського господарства , був прийнятий iнший закон , це був практично той же самий ААА , тiльки з другими методами надходження грошей для регулювання сiльського господарства .

Але всi цi нападки на рузвельтовськi реформи , практично нiчого гарного правим силам не принесло .

Спираючись на частку господорюючого класу та широкий фронт лiвих сил , Ф.Рузвельт та його люди , змогли подолати опiр справа та вiдстояти законодавство 1935 року . Але далi цьго , вони не пiшли .

Загострення взаiмовiдносин внутрi господорюючого класу не змогло не вплинути на положення в обох партiях . Пiсля громадянськоi вiйни вагома рiзниця мiж цими партiями зникла .

Одже тАЬНовий курстАЭ мав дуже велике значення що до подальшого розвитку соцiальноi та економiчноi полiтикi . Насамперед вiн встановив межу мiж робiтниками та пiдприiмцями . У ходi так званоi тАЬвiйнитАЭ профспiлок та пiдприiмцiв зтАЩявились чiткi межи повноважень пiдприiмцiв (заробiтна платня , 40 годинний робочiй день , експлуатацiя дiтей , та iнше) , та визначились права робiтникiв , а це на мою думку маi дуже велике значення дляч подальшого розвитку , та для сучасних Сполучених Штатiв .

Значення тАЬНового курсутАЭ у розвитку

iнших держав .

Економiчна криза 1929-1933 рокiв затронула в той чи iншiй ступенi усi капiталiстичнi держави . Наслiдками виявились тАУ рiзкий спад свiтовоi торгiвлi , посилення боротьби за ринки збуту товарiв , загострення протирiчч меж iмперiалiстичними державами . У свiтi капiтала розгорнулась справжня торгова та митна вiйна . Наслiдками кризи також стали обесцiнення валют , порушення мiжнародних фiнансових звтАЩязкiв , банкрутство банкiв , створення стерлiнгового блока пiд егiдою Великобританii .

Взагалi що до зовнiшньоi полiтикi , адмiнiстарцiя Ф.Рузвельта успадкувала ii з традицiйними основними направленнями та вiдповiдними iм доктринами : Монро в Латинськiй Америцi , тАЬвiдкритих дверейтАЭ у Азii та iзоляцiонiзма у вiдношенi РДвропи . У двох словах цю полiтику можна назвати полiтикою тАЬдоброго сусiдатАЭ , як ii називають iсторикi . Серйозним випробовуванням для полiтикi тАЬдоброго сусiдатАЭ була експроприацiя Мексикою великих земельних дiлянок , якi знаходились у власностi громадян США , для проведення аграрноi реформи . У виглядi контрмери США вiдмiнили договiр з Мексикою про закупiвлю мексиканського срiбла , що призвело до падiння цiн на цей метал , та вимагав вiд Мексики виплати компенсацii . Мексика всеж такi була змушена виплатити компенсацiю , у виглядi виплат нефтяним компанiям .

Завдяки такiй полiтицi була прийнята тАЬЛiмська декларацiятАЭ , на конференцii 9-27 грудня 1938 року у мiстi Лiм (Перу) . У цiй декларацii уряди американських держав домовились про континентальну солiдарнiсть . Ця солiдарнiсть була виражена у тАЬрiшучостi захищатись вiд iноземного втручання , використовуючи засоби , диктованi обставинамитАЭ .

Дуже важливим зовнiшньополiтичним актом , який заклав основу для подальших стосункiв , було визнання Сполученними Штатами СРСР . Завдяки нормалiзацii вiдносин СРСР та США перед урядом Сполучених Штатiв гострiшим стало питання щодо вiдносин на Дальному Сходi . Рузвельт вже було починав розмови про вiйну iз Японiiю . Встановлення дiпломатичних вiдносин мiж США та СРСР , спiвпало з новими зусиллями СРСР по забезпеченню всезагального миру . Радянський Союз висунув iдею Тихоокеанського пакту про ненапад . Сполученi Шати довгi роки не пiдтримували цей пакт , хоча i не вiдмовлялись вiд нього . Вони дотримувались так званоi мовчанки . При цьому Сполученi Штати були не проти щоб СРСР та Японiя розпочали мiж собою вiйну . Таким чином США притримувальсь нейтралiтету , який вони закрiпили законодавством у серпнi 1935 року . Як предлог для вiдмови вiд полiтичноi спiвпрацi з СРСР , вони використовували проблему боргiв россiйських дореволюцiйних урядiв . Цим законом вони вiдгородили себе вiд втручання до справ РДвропи . Таким чином США тАЬвмили рукитАЭ у самий вiдповiдальний момент . Одже коли уся РДвропа робила все можливе для запобiгання Фашистськiй агресii , США вiдiйшли прикрившись нейтралiтетом . Таким чином нормальних полiтичних стосункiв мiж СРСР та США у цi часи не виходило . Хоча ще у листопадi 33-го року , вони заключили тАЬджентельменськеий договiртАЭ . У цьому договорi Росiйська сторона погоджувалась частково погасити борги . В обмiн на це Сполученi Штати прибiгли до закону Джонсона , хоча Радянський союз нiяких обовтАЩязкiв на себе по старим боргам не брав . Одже Радянський Союз не мав бажання погоджуватись на небажаний прецедент . Наприкiнцi сiчня 1935 року держдепартаментофiцiйно заявив про припинення радянсько-американських переговорiв по фiнансово-економiчним питанням . Внаслiдок цього було зачинено генеральне консульство США у Москвi i т. дтАж

Завдяки цьому жесту зi збоку Сполученних Штатiв , СРСР обмежив iмпорт iз США , а дiючi замовлення без особливих проблем розмiстив за межами Сполученних Штатiв .

Незважаючи не це деяких результатiв вдалось досягти у 1935 роцi . У квiтнi 1935 року , радянська сторона заявила о збiльшеннi закупок у США . Але Сполученнi Штати вiдмовились . У серпнi 1937 року за iнiцiативою СРСР була заключена торгова угода . Угода була правовою базою для двохстороньоi торгiвлi , та кожен рiк продовжувалась , доки у 1951 роцi , Сполученi Штати одностороннiм актом не денонсували ii .

Одже у зовнiшнiй полiтицi Сполученi Штати обрали роль тАЬДоброго сусiдатАЭ тим самим , вони хотiли вiдгородити себе вiд вiйськових дiй . Не всi держави РДвропи та Свiту схвалювали цей вибiр . Але всеж такi США вiдгородили себе вiд другоi свiтовоi вiйни . РЖ практично не приймали у нiй участi . Цiiю полiтикою , США заробили собi iмтАЩя тАЬдоброго сусiдатАЭ на довгi роки . Чим на мою думку кращого для себе нiчого не зробили . Але всеж такi пiд час тАЬнового курсутАЭ було закладено гарну основу для зовнiшньополiтичних та економiчних вiдносин . Визнання СРСР вiдкрило новий шлях до розвитку . Та на мою думку це було важливим рiшенням не тiльки для Сполучених Штатiв , а й гарним напрямком для подальшого розвитку та взаiмодii для iншiх держав . Окремо для СРСР .

Висновок.

РЖз зробленноi мною роботи можна зробити дуже обширнi висновки . Поперше про саму нацiю , iх внутрiшнiй настрiй , iдеологiю , позицii , та таке iншетАж

Але хотiлося б зазначити деякi моменти , якi мали важливе значення для розвитку США , iнших краiн , ii внутрiшньоi та зовнiшньоi полiтикi , економiкi , суспiльного устрою та перш за все парвовоi бази .

На мою думку на першому мiсцi стоiть сам президент , це людина яка змогла пiдняти державу iз глубокоi економiчноi кризи , пiдiбрати необхiднi методи для подолання кожноi окремоi проблеми , та на скiлькi це можливо вiдгородити суспiльство вiд небажаних проблем (у часностi вiйни) . Його методи по своiм принципам не мали нiчого важкого . Важливим був пiдхiд до тоi чи iншоi справи , пошук методiв , котрi б пiдходили до саме цiii проблеми , та задовольнили максимальну кiлькiсть людей . Методи боротьби вiн був змушений знаходити миттiво , бо того вимагав стан держави та ii економiка . Одже знайденi методи повиннi були пiдходити , бо на переробку не було часу . Найважливiйшими звiсно ж були першi 100 днiв пiсля приходу до влади . У цi днi було закладено основу для подальшоi реформи .

Мабуть друге мiсце займаi соцiальна реформа яка повинна була бути здiйсненною , на мою думку , ще задовго до кризи . Але завдяки принципам урядових службовцiв не була зроблена . Знов таки завдяки президентовi , було зроблено занодавчу базу для розвитку цiii галузi . Завдяки цiй базi , розвинулись профспiлки , якi в свою чергу розпочали дiяльнiсть по захисту робiтникiв , вплинули на уряд , завдяки чому було встановленно мiнiмальну заробiтну платню та максималну тривалiсть рабочого дня . Пiсля появи профспiлок зтАЩявилась реальна сила , яка могла на законних пiдставах захищати права робiтникiв . А це дуже важливе досягнення .

Ще хотiлося б зазничити вагу деякiх зовнiшньополiтичних дiй . Хоча деякi дii не схвалювали iншi держави та окремi люди , вони були спрямованi насамперед на захист держави в цiлому , та кожного громадянина окремо . Також стосовно зовнiшньоi полiтики , хотiлося б визначити яку роль зiграло визнання Сполученими Штатами СРСР . Налагодження стосункiв в деякiй мiрi помтАЩякшили вiдносини мiж двома великими державами , що в майбутньому зiграло дуже важливу роль . Було заключено доровора нацiленi на покращення економiчних вiдносин , полiтичних вiдносин та в iнших напрямках . В економiчному напрямку було закладено гарний фундамент для подальшого розвитку взаiмовiдносин .

А взагалi у двох словах це можна охарактеризувати як правильно встановлене законодавство . Правовi заходи що було впроваджено пiд час реформ принесли США багато гарних результатiв та правову основу для подальшого економiчного та полiтичного розвитку .

Список використаноi лiтератури.

1 . тАЬИстория СШАтАЭ из-во Наука 1985 г.

2 . С.В.Иванов тАЬВойна с бедностью Ф.Д.РузвельтатАЭ 1989 г.

3 . В.Е.Коломойцев тАЬ100 дней президента РузвельтатАЭ 1997 г.

4 . И.В.Галкин тАЬНа пути в Белый домтАЭ 1991 г.

5 . Е.В.Ананова тАЬНовейшая история СШАтАЭ 1962 г.

6 . В.Л.Мальков тАЬНовый курс в СШАтАЭ 1973 г.

7 . М.З.Шкундин тАЬК истории государственно-монополистической социальной политикитАЭ 1980 г.

8 . М.Батурин тАЬСША и Мюнхен: из истории американской внешней политики 1937 тАУ 1928 г.г.тАЭ 1961 г.

9 . В.Л.Мальков и Д.Г.Наджафов тАЬАмерика на перепутье 1929 тАУ 1933 г.г.тАЭ 1967 г.

10 . Э.А.Иванян тАЬБелый дом: президенты и политикатАЭ 1976 г.

11 . Н.Н.Яковлев тАЬФранклин Рузвельт тАУ человек и политиктАЭ 1969 г.

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права