Нормативнi акти господарського законодавства: поняття i види
Мiнiстерство транспорту Украiни
Киiвський унiверситет економiки i технологiй транспорту
Кафедра: тАЬЕкологii i безпеки життiдiяльностiтАЭ
Контрольна робота
з предмету: тАЬГосподарське правотАЭ
на тему: тАЬНормативнi акти господарського законодавства: поняття i видитАЭ
Перевiрив: доцент
О. С. Коломiiць
Розробив: ст. заоч. ф. н.
гр.4-МО-2
Д. О. Мартиненко
Шифр:99-МО-203
План................................................................... 2
Вступ.................................................................. 3
Поняття, ознаки та особливостi господарського законодавства.............. 5
Нормативнi акти господарського законодавства: поняття i види............. 9
Використана лiтература................................................ 12
Вступ
Господарське право, як i будь-яка iнша юридична дисциплiна, може бути визначене насамперед за предметною ознакою, тобто за сукупнiстю суспiльних вiдносин, що регулюються нормами господарського права. З цiii точки зоВнру господарське право i системою норм, якi регулюють господарськi вiдносини, тобто вiдносини, в якi вступають органiзацii, пiдприiмцi у процесi своii господарськоi дiяльностi. Господарськi вiдносини у сферi економiки Украiни становлять предмет господарського права.
Змiст предмета господарського права визначаiться двома основними поняттями: Влнародне господарствоВ» i Влгосподарська дiяльнiстьВ».
Зазначенi поняття визначаються в чинному законодавствi Украiни. Так, згiдно iз Законом вiд 3 серпня 1990р. ВлПро економiчну самостiйнiсть УкраiниВ» (Вiдомостi Верхов. Ради УРСР.- 1990-№ 34.- Ст. 449) до народного господарства Украiни належать усi розташованi на ii територii пiдприiмства, установи, органiзацii. В сукупностi вони утворюють народногосподарський комплекс Украiни (ст. РЖ). Це основне коло суб'iктiв, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть. РЖсторично склалося так, що абсолютна бiльшiсть цих суб'iктiв i державними органiзацiями. У зв'язку з цим держава як власник цих пiдприiмств, установ та органiзацiй здiйснюi в широких межах державне регулювання економiки. Вiдносини, що виникають при цьому, регулюються рiзними галузями права: господарським, адмiнiстративним, фiнансовим та iн.
Поняття Влгосподарська дiяльнiстьВ» слiд визначати також виходячи з позицii законодавця, тобто на пiдставi ст. 1 Закону Украiни ВлПро пiдприiмництвоВ» та ст. 1, 20-22 Закону ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ» (Вiдомостi Верхов. Ради Украiни.- 1991.- № 24.- Ст. 272).
Господарська дiяльнiсть як предмет господарського права - це виготовлення та реалiзацiя продукцii, виконання робiт, надання послуг з метою одержання прибутку. Здiйснюють ii господарюючi суб'iкти - власники або власники основних фондiв i оборотних коштiв. Пiдприiмства суб'iкти господарського права можуть здiйснювати всi види господарськоi дiяльностi, якi не забороненi законодавством Украiни i не суперечать iхнiм статутам (ст. 1 Закону ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ»).
Господарське право Украiни розвиваiться як система норм, якi регулюють три сектори економiки. Домiнуючим i державний сектор, до якого належать рiзноманiтнi господарюючi суб'iкти, заснованi на державнiй власностi (близький до нього сектор, заснований на комунальнiй власностi). Другий сектор становлять пiдприiмства, заснованi на колективнiй власностi (захiднi економiчнi теорii вважають його приватним, але вiн в нашiй краiнi настiльки одержавлений, що вважати його приватним немаi достатнiх пiдстав). Це - колективнi пiдприiмства, виробничi кооперативи, господарськi товариства.
Третiм, найбiльш цiкавим сектором, що швидко розвиваiться, i приватний сектор. З розвитком процесу приватизацii майна державних пiдприiмств питома вага цього сектора зростатиме. Норми господарського права Украiни будуть ВлкомерцiалiзуватисяВ» (зменшуватиметься елемент державного регулювання). Воно перетворюватиметься у комерцiйне право, яке дiятиме паралельно з цивiльним.
У краiнах ринковоi економiки правовi системи традицiйно включають комерцiйне (не господарське, як у нас) право. Це системи норм права, що регулюють комерцiйну Дiяльнiсть у широкому розумiннi, тобто виробництво i купiвлю-пррдаж товарiв, робiт, послуг (а не в розумiннi Влправил: торгiвлiВ»). У таких краiнах, як Нiмеччина, Францiя, Сполученi Штати Америки, комерцiйне право кодифiковане у формi комерцiйних кодексiв, якi дiють паралельно з цивiльним кодексами.
Поняття, ознаки та особливостi господарського законодавства
Норми господарського права як загальнi правила поведiнки суб'iктiв господарських вiдносин функцiонують завдяки своiй нормативнiй формi - формi нормативних актiв. Саме у формi нормативних актiв норми господарського права приймаються, вивчаються i застосовуються, тобто функцiонують як загальнi обов'язковi правила господарювання. Вiдповiдно господарське законодавство загалом можна визначити як систему нормативних актiв, якi згiдно iз законом i iнституцiйними джерелами господарського права. Основними джерелами господарського права i саме закони та iншi нормативнi акти. Такi форми права, як звичай, судовий прецедент, у цiй сферi застосовуються рiдко.
Система господарського законодавства загалом обумовлена предметом регулювання. Офiцiйно межi цього предмета не визначенi через вiдсутнiсть у даному законодавствi кодифiкованого нормативного акта типу Господарського (Комерцiйного) кодексу. Тому теоретично обТСрунтовуються два визначення меж предмета господарського законодавства.
Згiдно з першим визначенням предметом господарського законодавства i господарськi вiдносини у спецiальному розумiннi, тобто вiдносини мiж органiзацiями щодо виробництва i реалiзацii (поставки, купiвлi-продажу, мiни) продукцii, вiдносини у капiтальному будiвництвi, вiдносини у закупiвлi сiльськогосподарськоi продукцii в аграрних товаровиробникiв (агропiдприiмств та фермерських господарств), вiдносини органiзацiй всiх видiв транспорту з клiiнтами та мiж собою, вiдносини у державному страхуваннi, зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, плановi та господарсько-процесуальнi вiдносини. Це точка зору представникiв теорii господарського права. Згiдно з нею господарське законодавство являi собою самостiйну галузь - систему нормативних актiв, правила яких регулюють господарськi вiдносини щодо органiзацii та здiйснення господарськоi дiяльностi в галузi суспiльного виробництва i обiгу.
Теорiя господарського права виходить з того, що як галузь господарське законодавство окреслене лише господарськими вiдносинами i не включаi всiх нормативних актiв (фiнансового, адмiнiстративного, трудового права тощо), якi теж регулюють народне господарство. У такому спецiальному значеннi господарське законодавство кодифiковане лише частково, стосовно окремих видiв господарських вiдносин: транспортних, господарсько-процесуальних.
Друге визначення предмета господарського законодавства формулюiться не за предметом регулювання (Влгосподарськi правовiдносиниВ»), а за Влкритерiiм адресатаВ» - за вiдношенням нормативних актiв до народного господарства, адресованостi iх цьому об'iктовi (а не господарюючим суб'iктам майнових вiдносин).
Згiдно з цим визначенням господарське законодавство i сукупнiстю нормативних актiв, якi регулюють усi, а не тiльки господарськi, правовiдносини у народному господарствi. Таке визначення термiна Влгосподарське законодавствоВ» узагальнюi адресоване економiцi цивiльне (насправдi господарське), трудове, фiнансове, земельне, екологiчне та РЖншi окремi системи законодавства. Тобто це безмежно широка ВлсуперсистемаВ» законодавства (Влбезмежний нормативний масивВ»). Прихильники цiii теорii називають господарське законодавство не галуззю, а Влнормативним масивомВ» тАФ термiном, змiстовно-понятiйнi межi якого з'ясувати важко. Вiн охоплюi всi нормативнi акти, котрi так чи iнакше стосуються народного господарства. З урахуванням того,що i суто господарсько-правових актiв у нас дуже багатаВ» наукова цiннiсть цiii теорii досить сумнiвна.
Ознаки та особливостi господарського законодавства, однiiю з яких i комплексний змiст основних нормативних актiв, бiльш повно характеризують цю галузь законодавства. Переважна бiльшiсть нормативних актiв господарського законодавства включаi норми двох i бiльше галузей права.
Як приклад можна навести Закон ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ». Це акт господарського законодавства, який мiстить норми господарського або цивiльного (ст. 10, 20, 21), адмiнiстративного (ст. 16), фiнансового (ст. 18, 23, 24), трудового (ст. 19) та iнших галузей права.
Комплексними i й iншi (кодифiкованi) акти господарського законодавства, наприклад, транспортнi статути та кодекси.
Другою ознакою i особливiстю господарського законодавства i те, що воно включаi в себе одногалузевi акти господарського (цивiльного) законодавства. Такими, зокрема, слiд вважати Положення про поставки продукцii виробничо-технiчного призначення та Положення про поставки товарiв народного споживання. Вони одногалузевi, бо регулюють вiдносини щодо укладання та виконання вiдповiдних господарських договорiв.
Об'iктивною ознакою господарського законодавства i множиннiсть актiв, зумовлена тим, що:
1) це законодавство регулюi рiзнi види господарськоi дiяльностi (промислову, будiвельну, транспортну, комерцiйну тощо), кожен з яких маi суттiвi особливостi, якi враховуються у спецiальних актах;
2) в економiцi наявнi рiзнi форми власностi (приватна, колективна, державна), що теж вiдповiдним чином диференцiюi акти господарського законодавства;
3) на територii Украiни застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, якi не врегульованi законодавством Украiни (в тому числi i стосовно законодавчого регулювання господарських вiдносин), за умови, що вони не суперечать Конституцii i законам Украiни;
4) вiдсутнiй кодифiкований акт господарського законодавства, натомiсть, дii значна кiлькiсть актiв, прийнятих вищим та центральними органами державноi виконавчоi влади.
З названих об'iктивних факторiв i суб'iктивних причин напрошуiться висновок про те, що кодифiкувати господарське законодавство навiть у великому актi (Господарському чи Комерцiйному кодексi) буде дуже важко. Тому як один з варiантiв, як перший крок на шляху систематизацii господарського законодавства можлива його iнкорпорацiя, тобто прийняття Зводу господарського законодавства Украiни.
Наступною ознакою господарського законодавства Украiни i його поiднання з комерцiйним правом iнших краiн та мiжнародними договорами з господарських питань. Воно здiйснюiться згiдно з певними принципами, зазначеними нижче.
Принцип прiоритету спецiальних норм мiжнародного договiрного права над загальними нормами господарського права Украiни. Цей принцип сформульований, зокрема, у &. 4 Закону ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ»: ВлЯкщо мiжнародним договором або мiжнародною угодою встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстить законодавство про пiдприiмства, то застосовуються правила мiжнародного договору або мiжнародноi угодиВ». З цього принципу виходить, наприклад, iнвестицiйне законодавство Украiни.
Принцип надання нормам мiжнародних економiчних договорiв статусу нацiонального законодавства Украiни. Законом Украiни вiд 11 грудня 1991 р. ВлПро дiю мiжнародних договорiв на територii УкраiниВ» (Вiдомостi Верхов. Ради Украiни. - 1992.- № 10.-Ст. 137) встановлено, що Влукладенi i належним чином ратифiкованi Украiною мiжнароднi договори становлять невiд'iмну частину нацiонального законодавства Украiни й застосовуються в порядку, передбаченому для норм нацiонального законодавстваВ». Якщо такого порядку не встановлено, прiоритет, згiдно з нормами мiжнародного права, мають норми мiжнародних договорiв.
Третiм принципом поiднання господарського законодавства Украiни з комерцiйним правом iнших краiн i право сторiн зовнiшньоекономiчних договорiв обирати (погоджувати вибiр) право краiни, яким визначаються права та обов'язки сторiн договорiв. Законодавством Украiни також передбачено, що за вiдсутностi згоди сторiн щодо застосовуваного права дii право краiни мiсцезнаходження (основного мiсця дiяльностi, заснування, проживання) сторони виконавця договору: продавця, наймодавця, перевiзника, кредитора, поручителя тощо (ст. 6 Закону Украiни ВлПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьВ»). Це так званий принцип мiсця. Територiальний принцип дii також стосовно деяких видiв договорiв (про створення спiльного пiдприiмства, про виконання будiвельно-монтажних робiт та iн.), коли застосовуiться право краiни, на територii якоi створюiться та реiструiться СП, виконуються роботи чи здiйснюiться iнша дiяльнiсть.
Завершуючи розгляд цього питання, слiд зазначити, що поняття Влгосподарське законодавствоВ» охоплюi як господарськi закони у власному значеннi, так й iншi нормативнi акти з питань господарськоi життiдiяльностi. Це законодавство включаi в себе i так зване вiдомче господарське законодавство. До вiдомчих нормативних актiв належать у такому разi тi, що мають нормативну силу стосовно прав i обов'язкiв суб'iктiв господарських вiдносин. Це нормативнi акти мiнiстерств, державних комiтетiв, iнших органiв виконавчоi влади, що здiйснюють державне управлiння економiкою.
Незважаючи на те, що стосовно господарських вiдносин впроваджено принцип прямоi дii законiв i сфера дiй вiдомчого господарського законодавства, таким чином, обмежуiться, його питома вага у складi господарського законодавства ще досить значна. З метою забезпечення законностi актiв вiдомчого законодавства, iх вiдповiдностi законам та пiдзаконним нормативним актам Указом Президента Украiни вiд 3 жовтня 1992 р. ВлПро державну реiстрацiю нормативно-правових актiв мiнiстерств та iнших органiв виконавчоi владиВ» в Украiнi введено державну реiстрацiю вiдомчих нормативних актiв, ii здiйснюють Мiнiстерство юстицii Украiни (щодо актiв, прийнятих центральними органами) та управлiння юстицii областей i мiст Киiва i Севастополя (щодо актiв мiсцевих органiв управлiння).
До господарського законодавства належать також нормативнi акти, якi в теорii права називають локальними, або статутними. Це статути i установчi договори пiдприiмств, господарських товариств, господарських об'iднань, положення про структурнi пiдроздiли пiдприiмств, у тому числi вiдособленi (фiлii, представництва, вiддiлення). Сукупнiсть цих нормативних актiв i, з юридичноi точки зору, своiрiдним елементом господарського законодавства.
По-перше, зазначенi акти приймаються (затверджуються), як правило, тими суб'iктами, статутнi процедури функцiонування яких вони регулюють, тобто пiдприiмствами (щодо державних пiдприiмств дii порядок затвердження iхнiх статутiв уповноваженими на це органами), товариствами, концернами, корпорацiями, асоцiацiями тощо. Звiдси джерелом юридичноi сили статутiв, установчих договорiв тощо i нормотворчi повноваження саме цих осiб як заснованих на законi соцiальних iнститутiв. Межi таких повноважень визначенi законом, тобто статутне право ТСрунтуiтьсяна законi. По-друге, за колом осiб такi акти i Влсуб'iктнимиВ», тобто поширюються лише на тих суб'iктiв, що iх прийняли. Звiдси визначення локальнi.
Нормативнi акти господарського законодавства: поняття i види
Визначення нормативного акта господарського законодавства ТСрунтуiться на загальнотеоретичному поняттi Влнормативний актВ».
Нормативний акт господарського законодавства являi собою офiцiйний письмовий документ компетентного органу держави, який i джерелом норм господарського права, тобто встановлюi (змiнюi) або припиняi норми господарського права.
Норма господарського права - це елемент системи комплексноi галузi господарського права. Нормативний акт дii як елемент зовнiшньоi форми господарського права, елемент комплексноi галузi господарського законодавства.
З цього визначення випливають двi основнi ознаки нормативного акта господарського законодавства. Перша стосуiться змiсту, за яким нормативний акт i офiцiйним джерелом правовоi iнформацii про чиннi норми права у сферi господарськоi дiяльностi. Друга ознака стосуiться форми. Нормативний акт - це юридично-технiчна форма встановлення, опублiкування i застосування норм господарського права.
Як форма господарське законодавство i основним видом правовоi iнформацii, визначення якоi даi Закон УкраiВнни вiд 2 жовтня 1992 р. ВлПро iнформацiюВ» (Вiдомостi Верховноi Ради Украiни- 1992.-№ 48.-Ст. 650).
Згiдно iз ст. 22 цього закону господарське законодавство i Влсукупнiстю документованих або публiчно оголошених вiдомостейВ» (про господарське право Украiни). Це означаi, що державнi органи зобов'язанi забезпечувати видання законiв та iнших нормативних актiв господарського законодавства, причому Влу най коротшi строки пiсля набрання ними чинностiВ». Ця норма, на жаль, виконуiться не належним чином, особливо щодо пiдзаконних актiв господарського законодавства.
Поняття нормативного акта господарського законодавства багатозначне. Воно визначаi рiзноманiтнi щодо юридичноi сили, форми i сфер дiй нормативнi акти. Тому вони класифiкуються на види шляхом визначення актiв господарського законодавства за двома основними критерiями: юридичною силою актiв та змiстом норм господарського права, якi вони встановлюють.
Згiдно з юридичною силою господарське законодавство функцiонуi як вертикальна iiрархiчна система нормативних актiв. Структура цiii системи обумовлена структурою органiв законодавчоi i державноi виконавчоi влади, якi мають законодавчi i нормотворчi повноваження щодо регулювання господарськоi дiяльностi. В нiй можна видiлити декiлька блокiв, головними з яких i господарське законодавство, що ТСрунтуiться на статтях i нормах Конституцii Украiни про власнiсть, про пiдприiмництво, про компетенцiю вищих органiв державноi влади (Верховноi Ради, Президента, Кабiнету Мiнiстрiв) у нормативному регулюваннi господарськоi дiяльностi.
Другий блок становлять господарськi закони, iх можна класифiкувати як:
В· загальнi (Закон Украiни ВлПро власнiстьВ»; Цивiльний кодекс, який регулюi основнi види господарських вiдносин i договорiв);
В· закони про види i правовий статус господарюючих суб'iктiв (Закони ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ», ВлПро господарськi товаристваВ», ВлПро колективне сiльськогосподарське пiдприiмствоВ» тощо);
В· закони про окремi види господарськоi дiяльностi (Кодекс торговельного мореплавства, Повiтряний кодекс Украiни);
В· закони про окремi вiдносини (наприклад, Арбiтражний процесуальний кодекс Украiни).
Ще один блок нормативних актiв господарського законодавства становлять так званi законодавчi акти:
а) постанови Верховноi Ради Украiни з господарських питань, якi приймаються як акти поточного законодавства;
б) Декрети Кабiнету Мiнiстрiв з господарських питань, якi приймалися Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни на пiдставi тимчасових повноважень, делегованих йому Верховною Радою Украiни.
Великий за обсягом блок господарського законодавства становлять пiдзаконнi нормативнi акти:
а) укази Президента Украiни з господарських питань (наприклад, ВлПро iнвестицiйнi фонди та iнвестицiйнi компанiiВ» вiд 19 лютого 1994 р., ВлПро державну комiсiю з цiнних паперiв та фондового ринкуВ» вiд 14 лютого 1997 р.);
б) розпорядження Президента Украiни з окремих господарських питань, якi видаються як оперативнi господарськi акти (наприклад, ВлПро заходи щодо майна загальносоюзних громадських органiзацiй колишнього Союзу РСРВ» вiд 24 травня 1994 р., ВлПро заходи щодо врегулювання вiдносин заборгованостi пiдприiмствВ» вiд 14 травня 1997 р.);
в) постанови та розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украiни з господарських питань, якi приймаються вiдповiдно до ст. 117 Конституцii Украiни;
г) господарськi нормативнi акти мiнiстерств, державних комiтетiв та iнших центральних органiв виконавчоi влади. Цi акти приймаються у виглядi положень, iнструкцiй, правил тощо, затверджуваних наказами вiдповiдних мiнiстрiв. До цiii групи вiдомчого законодавства належать також акти, прийнятi господарськими об'iднаннями (асоцiацiями, корпорацiями, концернами тощо), та локальнi нормативнi акти господарюючих суб'iктiв;
д) нормативнi акти господарського законодавства мiсцевих рад та мiсцевих держадмiнiстрацiй (нормативнi господарськi акти територiальноi дii).
Важливою як у теоретичному, так i в практичному аспектi i загальна класифiкацiя нормативних актiв господарського законодавства на види за змiстом тих норм господарського права, якi офiцiйно встановлюють цi акти. Залежно вiд змiсту доктрина господарського права розрiзняi чотири види актiв:
В· акти, норми яких i загальними правилами функцiонування господарських правовiдносин. Такi норми мiстяться у кодексах, якi кодифiкують окремi iнститути господарського права. Зокрема, Цивiльний кодекс кодифiкуi норми про договiрнi господарсько-правовi iнститути: купiвлю-продаж, поставку та iншi форми обмiну; загальний i будiвельний пiдряди; перевезення вантажiв; iнститут майновоi вiдповiдальностi господарюючих суб'iктiв i т. iн. Щодо окремих видiв правовiдносин дiють спецiальнi кодифiкованi акти господарського законодавства. Це, зокрема, транспортнi кодекси та статути, загальнi правила перевезення вантажiв;
В· компетенцiйнi акти, якi визначають види господарюючих суб'iктiв, а також iхнi права i обов'язки щодо господарювання, тобто господарську компетенцiю;
В· нормативнi документи, що регулюють технiчнi параметри виробництва та його результати, зокрема, технологiчнi процеси, якiсть продукцii (робiт, послуг), витрати (норми витрат матерiальних i трудових ресурсiв, норми виробiтку тощо). Формами нормативних документiв i стандарти (державнi, галузевi, пiдприiмств, технiчнi умови), а також державнi будiвельнi норми i правила;
В· нормативнi акти, що виражають норми-завдання, тобто визначають своiм адресатам конкретнi результати, яких мають досягти суб'iкти господарських вiдносин при належнiй правомiрнiй поведiнцi, а не загальнi правила поведiнки. Юридично-технiчною формою актiв цього виду i акти планування, програми (технiчна форма) i закони та постанови про iх затвердження (юридична форма).
Використана лiтература
В. С. Щербина ВлГосподарське правоВ» Киiв Юрiнком РЖнтер 2001
Вместе с этим смотрят:
"Заказные" убийства и их предупреждение
"Зеленые", как субъект мировой политики
"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины
"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки
"Русская Правда" как памятник Древнерусского права