ЦИВРЖЛЬНОЕ ПРАВО

МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З

ЦИВРЖЛЬНОГО ПРАВА

студента заочного факультету

3 курсу

групи тАЬПравове забезпечення АПКтАЭ

Шатова Сергiя Леонiдовича

987159

м. Суми 2000 р.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Поняття та способи забезпечення виконання зобовтАЩязань

Зараз в умовах низького рiвня договiрноi дисциплiни, ненадiйностi i часто просто несумлiннiсть контрагентiв все бiльший розвиток повиннi отримувати рiзнi способи забезпечення виконання зобов'язань.

У цивiльному правi пiд способом забезпечення виконання зобов'язань розумiються передбаченi законодавством або договором спецiальнi заходи майнового характеру, стимулюючi належне виконання зобов'язань боржниками шляхом встановлення додаткових гарантiй задоволення вимог кредиторiв.

Вiдповiдно до статтi 178 ЦК Украiни, виконання зобов'язань може забезпечуватися згiдно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою i поручительством. Крiм того, зобов'язання мiж громадянами або з iх участю можуть забезпечуватися завдатком, а зобов'язання мiж органiзацiями - гарантiiю.

Неустойкою (штрафом, пенею) визнаiться визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторовi в разi невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разi прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) може забезпечуватися лише дiйсна вимога.

Кредитор не може вимагати сплати неустойки (штрафу, пенi), якщо боржник не несе вiдповiдальностi за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовiй формi. Недодержання письмовоi форми тягне недiйснiсть угоди про неустойку (штраф, пеню).

В силу застави кредитор (заставодержатель) маi право в разi невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартостi заставленого майна переважно перед iншими кредиторами.

Застава виникаi в силу договору чи закону.

Заставою може бути забезпечена дiйсна вимога. Застава може мати мiсце також щодо вимог, якi можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо i угода сторiн про розмiр забезпечення заставою таких вимог.

Вiдносини застави регулюються Законом Украiни " Про заставу", iншими актами законодавства.

Особливiсть застави в порiвняннi з бiльшiстю iнших способiв забезпечення виконання зобов'язань полягаi в тому, що вiн носить речово-правовий характер. Поручительство, завдаток, неустойка, банкiвська гарантiя тАУ це способи забезпечення виконання зобов'язань, що не мають характеру речово-правових вiдносин. У цих випадках кредитор вiрить особистостi боржника або особи, яка стаi додатковим (акцесорним) боржником внаслiдок прийняття на себе вiдповiдальностi за виконання основним боржником зобов'язання в рамках вiдповiдноi конструкцii забезпечення виконання. Застава ж володii рисами, якi дозволяють розглядати його як речово-правовий спосiб забезпечення виконання зобов'язань.

Заставодержателем може бути тiльки кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням. Збiг в однiй особi кредитора за основним зобов'язанням, забезпеченим заставою, i заставодержателя витiкаi з самоi конструкцii застави як способу забезпечення виконання зобов'язання.

Заставодавцем може виступати як боржник за основним зобов'язанням, забезпеченим законом, так i третя особа. При цьому основна вимога, яка пред'являiться законодавством до заставника, - бути власником майна, яке передаiться в заставу. Основа такоi вимоги цiлком з'ясовна. Оскiльки застава майна передбачаi принципову можливiсть його продажу, то встановлювати заставу може тiльки особа, у якоi i право розпорядження вiдповiдним майном.

За договором поруки поручитель зобов'язуiться перед кредитором iншоi особи вiдповiдати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязi або в частинi.

Порука може забезпечувати лише дiйсну вимогу.

Договiр поруки повинен бути укладений у письмовiй формi. Недодержання письмовоi форми тягне недiйснiсть договору поруки.

В разi невиконання зобов'язання боржник i поручитель вiдповiдають перед кредитором як солiдарнi боржники, якщо iнше не встановлено договором поруки.

Поручитель вiдповiдаi в тому ж обсязi, як i боржник, зокрема, вiдповiдаi за сплату процентiв, за вiдшкодування збиткiв, за сплату неустойки, якщо iнше не встановлено договором поруки.

Особи, якi разом поручились, вiдповiдають перед кредитором солiдарно, якщо iнше не встановлено договором поруки.

Поручитель, який виконав зобов'язання, набуваi всiх прав кредитора по цьому зобов'язанню.

Кожний з кiлькох поручителiв маi право зворотноi вимоги до боржника в розмiрi виплаченоi цим поручителем суми.

Порука припиняiться з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Порука також припиняiться, якщо кредитор протягом трьох мiсяцiв з дня настання строку зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений, або визначений моментом вимоги, то при вiдсутностi iншоi угоди вiдповiдальнiсть поручителя припиняiться пiсля закiнчення одного року з дня укладення договору поруки.

Порука i одним з рiзновидiв гарантii.

Завдатком визнаiться грошова сума, що видаiться однiiю з договiрних сторiн в рахунок належних з неi за договором платежiв другiй сторонi в пiдтвердження укладення договору i в забезпечення його виконання.

Якщо за невиконання договору вiдповiдальною i сторона, яка дала завдаток, вiн залишаiться у другоi сторони. Якщо за невиконання договору вiдповiдальною i сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити другiй сторонi подвiйну суму завдатку.

Крiм того, сторона, вiдповiдальна за невиконання договору, зобов'язана вiдшкодувати другiй сторонi збитки з зарахуванням суми завдатку, якщо в договорi не передбачено iнше.

Припинення зобовтАЭязань

У цивiльному правi Украiни розрiзняють декiлька рiзновидiв припинення зобовтАЭязань:

Припинення зобов'язання виконанням

Зобов'язання припиняiться виконанням, проведеним належним чином. Якщо боржник видав кредитору в посвiдчення зобов'язання борговий документ, то кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути цей документ, а при неможливостi повернення зазначити про це в розписцi, що ним видаiться. Розписка може бути замiнена написом на борговому документi, що повертаiться. Знаходження боргового документа у боржника посвiдчуi припинення зобов'язання, поки не доведено iнше.

При вiдмовi кредитора видати розписку, повернути борговий документ або вiдмiтити в розписцi неможливiсть його повернення боржник вправi затримати виконання. В цьому випадку кредитор вважаiться таким, що прострочив.

Припинення зобов'язання зарахуванням

Зобов'язання припиняiться зарахуванням зустрiчноi однорiдноi вимоги, строк якоi настав або строк якоi не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування досить заяви однiii сторони. При цьому, не можуть бути зарахованi такi вимоги:

1) по яких минув строк позовноi давностi;

2) про вiдшкодування шкоди, викликаноi ушкодженням здоров'я або заподiянням смертi;

3) про довiчне утримання;

4) в iнших випадках, передбачених законом.

Припинення зобов'язання збiгом боржника i кредитора в однiй особi

Зобов'язання припиняiться збiгом боржника i кредитора в однiй особi. Якщо згодом цей збiг припиняiться, зобов'язання виникаi знову.

Припинення зобов'язання угодою сторiн

Зобов'язання припиняiться угодою сторiн, зокрема угодою про замiну одного зобов'язання iншим мiж тими ж особами.

Припинення зобов'язання неможливiстю виконання

Зобов'язання припиняiться неможливiстю виконання, якщо вона викликана обставинами, за якi боржник не вiдповiдаi.

Припинення зобов'язання смертю громадянина або лiквiдацiiю юридичноi особи

Зобов'язання припиняiться смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистоi участi боржника.

Зобов'язання припиняiться смертю кредитора, якщо виконання провадиться особисто для кредитора.

Зобов'язання припиняiться лiквiдацiiю юридичноi особи (боржника або кредитора).

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. 15-рiчний Попов i РЖЗ-рiчний Виниченко пiп час лiтнiх канiкул розвели перед будинком Банникова вогнище, вiд якого загорiВнлись паркан i господарськi споруди. До приiзду пожежникiв вони були знищенi полум'ям.

За договором майнового страхування страхова компанiя "СаламандВнра" вiдшкодувала потерпiлому вартiсть знищеного майна в розмiрi 2000 грн. i звернулась в суд з позовом про стягнення суми шкоди з батькiв Попова i Виниченка. Розглянувши справу, районний суд поклав вiдповiдальнiсть на батькiв неповнолiтнiх солiдарно. Зважаючи на матерiальне становище вiдповiдачiв, суд зменшив розмiр вiдшкодуванВння i стягнув з кожного на користь страховоi компанii "Саламандра" по 300 грн.

Чи вiрне рiшення винiс суд?

Хто i в якому розмiрi повинен нести вiдповiдальнiсть за шкоду?

Згiдно iз статею 440 ЦК, шкода, заподiяна особi або майну громадянина, а також шкода, заподiяна органiзацii, пiдлягаi вiдшкодуванню особою, яка заподiяла шкоду, у повному обсязi, за винятком випадкiв, передбачених законодавством Украiни.

Згiдно iз статею 446 ЦК, за шкоду, заподiяну неповнолiтнiм, який не досяг п'ятнадцяти рокiв, вiдповiдають його батьки (усиновителi) або опiкун, якщо не доведуть, що шкода сталася не з iх вини. Якщо неповнолiтнiй, який не досяг п'ятнадцяти рокiв, заподii шкоду в той час, коли вiн перебував пiд наглядом учбового, виховального або лiкувального закладу, вони несуть майнову вiдповiдальнiсть за шкоду, якщо не доведуть, що шкода виникла не з iх вини. Оскiльки шкоду було заподiяно пiд час лiтнiх канiкул, то за порушення, скоiне Виниченком повиннi вiдповiдати його батьки.

Згiдно iз статею 447 ЦК, неповнолiтнiй вiком вiд п'ятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв вiдповiдаi за заподiяну ним шкоду на загальних пiдставах. У випадках, коли у неповнолiтнього вiком вiд п'ятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв немаi майна або заробiтку, достатнього для вiдшкодування заподiяноi ним шкоди, шкода у вiдповiднiй частинi повинна бути вiдшкодована його батьками (усиновителями) або пiклувальником, якщо вони не доведуть, що шкода сталася не з iх вини. Цей iх обов'язок припиняiться по досягненнi тим, хто заподiяв шкоду, повнолiття, а також в разi, коли у нього до досягнення повнолiття з'явиться майно або заробiток, достатнiй для вiдшкодування шкоди.

Згiдно iз статею 451 ЦК, особи, якi спiльно заподiяли шкоду, несуть солiдарну вiдповiдальнiсть перед потерпiлим.

Згiдно iз статею 452 ЦК, особа, яка вiдшкодувала шкоду (в нашому випадку тАУ страхова компанiя), заподiяну з вини iншого, маi право зворотноi вимоги (регресу) до винноi особи в розмiрi виплаченого вiдшкодування, якщо iнший розмiр не встановлено законом.

На пiдставi цього можна сказати, що суд винiс невiрне рiшення:

- Батьки 15-рiчного Попова мають вiдшкодувати заподiяну ним шкоду у випадку, якщо вiн не маi майна або достатнього заробiтку.

- Суд не повинен був зменшувати розмiр вiдшкодування, т.я. страхова компанiя, що вiдшкодувала шкоду, маi право зворотноi вимоги (регресу) до винноi особи в розмiрi виплаченого вiдшкодування тАУ тобто 2000 грн.

2. Л. за рiшенням суду про розподiл спадкового майна одержав право на витребування вiд своii мачухи книжковоi шафи з книгами, дивана та iнших речей на загальну суму 2500 грн. Але за рiВншенням того ж суду Л. зобов'язаний був платити щомiсяця алiменти на користь мачухи по 50 грн. Л. був згоден провести залiк суми алiменВнтiв наперед у зарахунок вартостi названих речей.

Чи може бути такий залiк? Вкажiть пiдстави залiку у зустрiчВнних вимогах i випадки його недопустимостi.

Такий залiк не може бути проведено, т.я. речi, на витребування яких одержав право Л., не i доходом або заробiтком, з яких (згiдно iз Постановою КМ тАЬПро види заробiтку (доходу), що пiдлягають облiковi при вiдрахуваннi алiментiвтАЭ) можуть бути вiдрахованi алiменти.

Згiдно iз статею 217 ЦК, зобов'язання припиняiться зарахуванням зустрiчноi однорiдноi вимоги, строк якоi настав або строк якоi не зазначений чи визначений моментом витребування.

.

Список використаноi лiтератури:

1. Цивiльний кодекс Украiни.

2. Про види заробiтку (доходу), що пiдлягають облiковi при вiдрахуваннi алiментiв/ Постанова КМ Украiни № 146 вiд 26.02.93 р.

3. Загальна теорiя цивiльного права// Пiдручник за ред. О.А.Пiдопригори i Д.В.Бобровоi, - Киiв: Вища школа, 1992.

4. Цивiльне право/ Пiдручник за ред. О.А.Пiдопригори. - Киiв, 1996.

5. ЗобовтАЩязальне право/ Навчальний посiбник за ред. О.В.Дзери. - Киiв, 1998 р.

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права