шпори з цивiльного права Украiни

№ 1. Порядок припинення юридичноi особи.

Юридична особа припиняi свою дiяльнiсть досягненням мети. Формами припинення i лiквiдацiя та реорганiзацiя. НПА, який регулюi питання лiквiдацii та реорганiзацii (примусовоi та добровiльноi) тАУ ЗУ тАЬПро пiдприiмства в УкраiнiтАЭ, тАЬПро вiдновлення платоспроможностi чи визнання боржника банкрутомтАЭ. Пiдставою реорганiзацii може бути рiшення засновника або органу юридичноi особи, уповноваженого установчими документами. Формами реорганiзацii i:- злиття (майно i немайновi права переходять до новоi юридичноi особи),- приiднання (майно одною юридичноi особи переходить до iншоi, яка продовжуi iснувати),- подiл (майно переходить до нововиниклих осiб),- видiл (юридична особа не припиняi своii дiяльностi, а з ii складу видiляiться нова юридична особа),- перетворення (майно переходить до новоi юридичноi особи).

При лiквiдацii юридична особа припиняi свою дiяльнiсть без правонаступництва (добровiльне, примусове).Пiдстави добровiльноi: 1) рiшення вищих або уповноважених органiв; 2) рiшення органiв або осiб, якi створили юридичну особу; 3) досягнення мети або закiнчення строку, на який ii створювали.Пiдстави примусовоi: 1) рiшення господарського суду про визнання банкрутом(найбiльш поширена); 2) недiйснiсть установчих документiв. При лiквiдацii створюiться лiквiдацiйна комiсiя. Заяву про лiквiдацiю подають: юридична особа, кредитори, прокурор.ЗУ тАЬПро банкрутствотАЭ ст. 31 встановив такi черги задоволення претензiй кредиторiв: 1) з\пл., податки, вiдшкодування шкоди навколишньому середовищу, вимоги кредиторiв, забезпеченi заставою; 2) вiдшкодування заподiяноi шкоди робiтникам (калiцтво); 3) мiсцевi податки та iншi платежi до бюджету; 4) вимоги кредиторiв, незабезпеченi заставою; 5) вимоги по акцiям членiв трудового колективу; 6) iншi. У разi недостатностi майна для задоволення вимог однiii черги, претензii задовольняються пропорцiйно належноi кожному кредиторовi суми. Вимоги, незадоволенi за недостатнiстю майна вважаються погашеними.

№ 2. Вимоги, на якi позовна давнiсть не розповсюджуiться.

1) вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, але для захисту честi i гiдностi фiзичних та юридичних осiб тАУ 1 рiк; 2) вимоги вкладникiв на вклади, внесенi в кредитнi установи; 3) на вимоги щодо вiдшкодування шкоди, заподiяноi життю або здоровтАЩю громадянина, але вiдшкодовуються останнi 3 роки; 4) про вiдшкодування радiацiйноi шкоди та в iнших випадках, не передбачених законодавством. В проектi нового ЦК позовна давнiсть також не поширюiться на: вимоги власника або iншого володiльця на усунення будь-яких порушень його прав, а також про визнання недiйсними актiв державних органiв, мiсцевого самоврядування, якими порушуються права зазначених осiб, щодо володiння, користування та розпорядження належним iм майном.

№ 3. Пiдряд.

Ст. 332 ЦК тАУ одна сторона, пiдрядчик, зобовтАЩязуiться виконати на свiй ризик певну роботу за завданням iншоi сторони, замовника, з ii або своiх матерiалiв, а замовник зобовтАЩязуiться прийняти й оплатити виконану роботу. Договiр консенсуальний, двостороннiй, оплатний, спрямований на отримання iндивiдуалiзованого, матерiалiзованого результату тАУ працi пiдрядчика. Сторони: 1) пiдрядчик тАУ особа, яка бере на себе обовтАЩязок виконати замовлення, роботу чи послугу; 2) замовник тАУ особа, яка замовляi виконання певних робiт чи послуг, беручи на себе обовтАЩязок прийняти й оплатити ii результати. Сторонами можуть бути як юридичнi, так i фiзичнi особи. Пiдрядчик може доручити виконання певноi роботи третiм особам тАУ субпiдрядникам. Змiст: 1) предмет тАУ матерiалiзованi результати створення, перетворення, поновлення або лiквiдацii речей виробничого, споживчого, споживчого i науковотехнiчного призначення; 2) цiна тАУ грошова сума, належна пiдрядчиковi за виконання замовлення; 3) строк виконання тАУ строк, яким визначаiться момент завершення пiдрядних робiт i здачi iх результатiв замовниковi. Цей строк встановлюiться за погодженням сторiн або вiдповiдними нормативними актами. Форма договору може бути усною або письмовою. ОбовтАЩязки пiдрядчика: 1) виконання певноi роботи за замовленням замовника; 2) виконання робiт з власних матерiалiв, якщо iнше не встановлене законом або договором; 3) правильне використання матерiалiв замовника, надання йому звiту; 4) вжиття всiх заходiв по забезпеченню збереження наданих матерiалiв та iншого майна; 5) своiчасно повiдомити замовника про недоброякiснiсть наданого матерiалу; 6) своiчасно приступити до виконання робiт; 7) здати роботу у встановленi строки. ОбовтАЩязки замовника: 1) прийняти виконану роботу; 2) оплатити виконану роботу у встановленi строки; 3) на вимоги пiдрядчика усунути обставини, якi загрожують мiцностi робiт. Позовна давнiсть: 1) прихованi недолiки у капiтальному будiвництвi, якщо одна сторона громадянин тАУ 3 роки; 2) прихованi недолiки в iншому майнi тАУ 1 рiк; явнi недолiки тАУ 6 мiсяцiв. Обчислюються з моменту здачi та прийняття робiт.

№ 4. Право на промисловi зразки, товарнi знаки, знаки обслуговування, фiрмовi найменування та його захист.

Творча дiяльнiсть iз створення i використання промислових зразкiв регулюiться ЗУ ВлПро охорону прав на промисловi зразкиВ». Промисловий зразок тАФ це нове художньо-конструктивне вирiшення виробу, що визначаi його зовнiшнiй вигляд i придатне для здiйснення промисловим способом. Правова охорона знакiв для товарiв i послуг здiйснюiться на пiдставi З У ВлПро охорону прав на знаки для товарiв i послугВ». Права на знаки для товарiв i послуг тАФ це сукупнiсть правових норм, що регулюють суспiльнi вiдносини у процесi створення, реiстрацii, використання i охорони знакiв для товарiв i послуг. Знаки для товарiв i послуг тАФ це зареiстрованi в установленому порядку позначення, за якими товари i послуги одних осiб вiдрiзняються вiд однорiдних товарiв i послуг iнших осiб. Закон передбачаi такi види знакiв для товарiв i послуг: словеснi (слова й абревiатури); зображувальнi (композицii лiнiй, плям, фiгур, форм на площинi); об'iмнi (композицii фiгур у трьох вимiрах); комбiнованi (сполучення зображувальних, словесних i об'iмних елементiв). Для того щоб позначення було визнане знаком для товарiв i послуг, його слiд заявити до Держпатенту Украiни в установленому порядку. Позначення, заявлене як знак для товарiв i послуг, маi бути корисним, придатним для маркування товарiв i вiдповiдати вимогам промисловоi естетики i ергономiки.

№ 5. Види юридичних осiб.

1. У залежностi вiд форми власностi: - приватнi (iндивiдуальнi, сiмейнi i приватнi); - колективнi (господарчi товариства, кооперативи); - державнi (за законом можуть бути загальнодержавнi i комунальнi). 2. У залежностi про мету дiяльностi:- комерцiйнi (основна мета - одержання прибутку); - некомерцiйнi (одержання прибутку не основна мета дiяльностi). 3. У залежностi вiд того яке право на майно маi юридична особа: - юридичнi особи, майно яких належить на правi власностi (суспiльнi i релiгiйнi органiзацii, господарчi товариства); - юридичнi особи майно яких належить на правi повного господарського ведення (державнi, приватнi пiдприiмства). При правi повного господарчого вiдання юридична особа володii, користуiться i розпоряджаiться приналежним йому майном, однак власник: а) створюi дану юридичну особу; б) визначаi його цiлi i задачi; в) здiйснюi контроль за дiяльнiстю юридичноi особи не втручаючи в його господарськi функцii; г) вирiшуi питання про лiквiдацiю юридичноi особи.

- юридичнi особи майно яких належить на правi оперативного управлiння (бюджетнi установи). При правi оперативного управлiння юридична особа володii, користуiться i розпоряджаiться приналежним йому майном, однак власник: а) вирiшуi питання про створення таких юридичних осiб; б) маi право перерозподiлу iхнього майна. По боргах такоi юридичноi особи стягнення може бути накладено тiльки на кошти i не може бути накладене на майно, якщо в такоi юридичноi особи не досить коштiв для погашення зобов'язань, то держава несе додаткову (субсидiарну) вiдповiдальнiсть.

№ 6. Строки позовноi давностi.

Позовна давнiсть - це перiод, протягом якого можна вимагати примусового здiйснення i захисту порушеного права по позову через суд. Право на позов розумiiться як: 1) право на позов у процесуальному змiстi - це право на правосуддя, на звертання в суд. Це право iснуi з моменту народження до моменту смертi. Це елемент правоздатностi; 2) право на позов у матерiальному змiстi - це право жадати вiд суду винесення рiшення про захист порушеного суб'iктивного цивiльного права. Значення позовноi давностi: 1. Позовна давнiсть служить засобом стабiлiзацii цивiльного обороту; 2. Стимулюi активнiсть учасникiв цивiльного обороту; 3. Забезпечуi змiцнення договiрноi дисциплiни; 4. Сприяi об'iктивному розгляду цивiльноi справи. Види строкiв: 1) загальнi тАУ 3 роки (встановлюiться, якщо iнше не зазначене в законi) 2) спецiальнi (скороченi): 1 рiк тАУ честь, гiднiсть; прихованi недолiки по договору пiдряду; 6 мiсяцiв тАУ стягнення неустойки; недолiки проданих речей; явнi недолiки пiдряду; що виникають при перевезеннi у перевiзника до клiiнтiв; 3 мiсяцi тАУ порушення прав привiлейованоi купiвлi; у кредиторiв до спадкоiмцiв; про предтАЩявлення вимоги до поручителя; 2 мiсяцi тАУ у клiiнтiв до перевiзника або до органiв звтАЩязку пiсля отримання чи неотримання протягом мiсяця вiдповiдi на претензiю.

№ 7. Поняття та принципи належного виконання зобовтАЩязань.

Основною пiдставою припинення зобовтАЩязання i його належне виконання тАУ вчинення боржником саме тих дiй, якi вiн повинен виконати в силу договору чи закону, тобто передати рiч, виконати роботу, надати послуги, вiдшкодувати шкоду.. Боржник зобовтАЩязаний вчинити певнi дii або утриматися вiд них, а кредитор повинен прийняти виконане. Вчинення боржником дiй, прийнятих кредитором i буде виконанням зобовтАЩязання. ЗобовтАЩязання вважаiться виконаним належним чином, якщо дотриманi всi вимоги, що предтАЩявляються стосовно субтАЩiкта, предмета, мiсця, часу i способу виконання зобовтАЩязання. Якщо при виконаннi зобовтАЩязання порушуiться одна з наведених вище вимог, воно вважаiться виконане неналежним чином i кредитор маi право вiдмовитися вiд прийняття виконаного. Виконання зобовтАЩязання покладаiться на боржника. Якщо виконання безпосередньо повтАЩязане з особистiстю боржника, то саме вiн повинен виконати зобовтАЩязання, оскiльки кредитор може вiдмовитися вiд виконаного.

№ 8. Наймання жилого примiщення.

За договором найму житлового примiщення 1 сторона (наймодавець) зобовтАЩязана надати iншiй сторонi (наймачу) за плату житлове примiщення для проживання в ньому. Двостороннiй, оплатний, консенсуальний. Особливостi: 1) пiдставою i отримання наймачем у встановленому порядку ордера на право зайняття житлового примiщення; 2) предмет тАУ тiльки житлове примiщення; 3) стороною може бути тiльки громадянин; 4) договiр i безстроковим; 5) проста письмова форма; 6) права й обовтАЩязки визначаються Типовим договором найму житла державного i комунального житлового фонду (постанова КМ 98р.) 7) у наймача прав значно бiльше, нiж у наймодавця. Права наймача: 1) користування житловим примiщенням i пiдсобними примiщеннями, якi зазначенi в договорi; 2) вселення iнших членiв сiмтАЩi; 3) зберiгання житлового примiщення за наймачем при його тимчасовiй вiдсутностi. Наймач може вимагати примiщення меншого розмiру взамiн на житло, що вiн займаi без розiрвання договору; на здачу житлового примiщення в пiднайм; на приватизацiю житлового примiщення. Приватизацiя тАУ вiдчуження квартир, будинкiв, кiмнат, де проживають 2 i > наймачiв i вiдносащихся до них господарських забудов на користь громадян. ОбтАЩiкти: 1) квартири у багатоквартирних будинках i кiмнати, якi використовуються громадянами на умовах найму. ЗУ тАЬПро приватизацiю житлового фондутАЭ (92р.). Не можуть бути обтАЩiктами: музеi, вiйськовi мiстечка, будiвлi в аварiйному станi, забрудненi внаслiдок аварii на ЧАЕС. Приватизацiя можлива лише з письмовоi згоди всiх повнолiтнiх членiв сiмтАЩi, якi постiйно проживають. Приватизацiя здiйснюiться шляхом безпосередньоi передачi квартири чи будинку безкоштовно iз розрахунку 12 кв м загальноi площi на наймача i кожного члена сiмтАЩi + 10 кв м на всю сiмтАЩю. Якщо площа бiльша, то потрiбно доплатити з розстрочкою на 10 рокiв.

№ 9. Дiя мiжнародних договорiв Украiни. Поняття та види мiжнародних договорiв Украiни.

ЗаВнконом Украiни вiд 11 грудня 1991 р. "Про дiю мiжнароВндних договорiв на територii Украiни" встановлено, що "укладенi i належним чином ратифiкованi Украiною мiжнароднi договори становлять невiд'iмну частину наВнцiонального законодавства Украiни i застосовуються в порядку, передбаченому для норм нацiонального закоВннодавства". Коли такий порядок не встановлено, прiоВнритет, згiдно з нормами мiжнародного права, мають норми мiжнародних договорiв. Це положення прямо пiдкреслено в ст. 4 Закону Украiни "Про пiдприiмства в Украiнi": "Якщо мiжнароВндним договором або мiжнародною угодою встановленi iншi правила, нiж тi що мiстять законодавство про пiдВнприiмства, то застосовуються правила мiжнародного договору або мiжнародноi угоди". Велике значення мають мiжнароднi договори при регулюваннi вiдносин, повтАЩязаних з iнтелектуальною власнiстю та ii захистом.

№ 10. Перерва перебiгу строкiв позовноi давностi.

Загальною пiдставою i звернення з позовом належного позивача до належного вiдповiдача i в належний судовий орган. У вiдносинах, у яких стороною i громадянин, перебiг строку давностi перериваiться вчиненням дiй, що свiдчать про визнання боргу (часткове виконання зобовтАЩязання, письмове прохання про вiдстрочку..). Усне визнання зобовтАЩязання не i пiдставою для перерви строку. Для юридичних осiб таке правило не дii. При перериваннi строку тАУ перебiг строку починаiться заново.

№ 11. Договiр доручення.

1 сторона (повiрений) зобовтАЩязуiться виконати вiд iменi i за рахунок iншоi сторони (довiрителя) певнi юридично значимi дii. Сторони можуть бути як фiзичними так i юридичними особами. Предметом i юридичнi дii повiреного. Права та обовтАЩязки, що виникають внаслiдок юридичних дiй повiреного тАУ це права i обовтАЩязки довiрителя. Консенсуальний, двостороннiй, безоплатний або оплатний (якщо передбачено договором або встановлено правилами). Форма договору не обумовлена, значить загальнi правила. Повiрений зобовтАЩязаний виконати дане йому доручення у вiдповiдностi з вказiвками довiрителя. Повiрений маi право вiдхилитись вiд вказiвок довiрителя, якщо по обставинам справи це необхiдно в iнтересах довiрителя i повiрений не мiг попередньо запитати довiрителя або не отримав своiчасно вiдповiдi. В цьому випадку повiрений зобовтАЩязаний повiдомити довiрителя про хiд виконання доручення. Повiрений зобовтАЩязаний виконати дане йому доручення особисто. Вiн маi право передати виконання доручення iншiй особi тiльки у випадках коли вiн уповноважений на те договором або примушений в силу обставин з метою охорони iнтересiв довiрителя. В цьому випадку повiрений вiдповiдаi лише за вибiр заступника. Довiритель маi право в будь-який час вiдмовитись вiд заступника, обраного повiреним. Повiрений зобовтАЩязаний: 1) повiдомити довiрителя за його вимогою про хiд виконання доручення; 2) пiсля виконання доручення надати довiрителю звiт з додаванням вiдповiдних документiв, якщо це потребуi характер доручення; 3) передати довiрителю усе отримане за дорученням. Довiритель зобовтАЩязаний усе це прийняти. Крiм цього, якщо iнше не передбачене договором) довiритель зобовтАЩязаний: 1) забезпечити повiреного засобами, необхiдними для виконання доручення; 2) вiдшкодувати повiреному фактичнi витрати, якi були необхiднi для виконання доручення; 3) пiсля виконання доручення сплатити повiреному винагороду, якщо така передбачена договором. Крiм загальних випадкiв, договiр доручення перериваiться: 1) вiдмовою довiрителя; 2) вiдмовою повiреного; 3) смерть, визнання безвiсно вiдсутнiм, обмежено дiiздатним або недiiздатним повiреного або довiрителя; 4) припинення юридичноi особи, яка бере участь у договорi. Довiритель маi право скасувати доручення, а повiрений вiдмовитись вiд нього у будь-який час. Це право не можна обмежити. Доручення зберiгаi силу, доки повiрений не дiзнався або не повинен був дiзнатись про скасування доручення. Повiрений повинен вiдшкодувати спричиненнi скасуванням договору збитки. Якщо договiр доручення припинений до того, як доручення виконано повнiстю, довiритель зобов'язаний винагородити повiреного вiдповiдно до виконаноi роботи, якщо винагороду передбачено договором або затвердженими у встановленому порядку правилами, а також вiдшкодувати понесенi ним витрати. Це правило не застосовуiться до виконання повiреним доручення пiсля того, як вiн дiзнався чи повинен був дiзнатися про припинення доручення. В разi смертi повiреного його спадкоiмцi зобов'язанi повiдомити довiрителя про припинення договору доручення i вжити заходiв, необхiдних для охорони майна довiрителя.

№ 12. Пiдстави застосування iноземного права на територii Украiни.

№ 13. Вiдповiдальнiсть юридичних осiб за невиконання чи неналежне виконання договорiв та спричинення позадоговiрноi шкоди.

Цивiльно-правова вiдповiдальнiсть - це передбачений законом чи договором примусовий захiд майнового характеру, який застосовуiться за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, з метою вiдновлення порушеного становища i задоволення iнтересiв потерпiлого за рахунок правопорушника. Вiдповiдальнiсть i майновою i носить компенсацiйний характер. Для юридичноi особи передбачена самостiйна майнова вiдповiдальнiсть. У зобов'язаннi юридична особа вiдповiдаi усiм своiм майном, при цьому нi держава, нi засновники, як правило, не несуть вiдповiдальнiсть по зобов'язаннях юридичноi особи. Юридична особа не несе вiдповiдальнiсть по зобов'язаннях засновникiв. Юридична особа вiдповiдаi за своiми зобов'язаннями належним iй на правi власностi (закрiпленим за нею) майном, якщо iнше не встановлено законодавчими актами. Засновник юридичноi особи або власник ii майна не вiдповiдають за ii зобов'язаннями, а юридична особа не вiдповiдаi за зобов'язаннями власника або засновника, крiм випадкiв, передбачених законодавчими актами чи установчими документами юридичноi особи. Юридична особа, яка фiнансуiться власником, i за якою майно закрiплено на правi оперативного управлiння (установа), вiдповiдаi за зобов'язаннями коштами, якi i в ii розпорядженнi. У разi iх недостатностi вiдповiдальнiсть за ii зобов'язаннями несе власник вiдповiдного майна.

№ 14. Призупинення перебiгу строку позовноi давностi.

Якщо вказанi в законi пiдстави виникли або продовжували iснувати в останнi 6 мiсяцiв строку давностi, а якщо цей строк менше 6 мiсяцiв, то протягом строку позовноi давностi. З дня припинення обставини, що перешкоджала позову, перебiг давностi продовжуiться, причому частина що залишилася продовжуiться до 6 мiсяцiв. Пiдстави: 1) перебування кредитора або боржника у збройних силах, що переведенi на воiнний стан; 2) непереборна сила; 3) мораторiй.

№ 15. Стадii укладення договору.

Договiр вважаiться укладеним з моменту досягнення згоди по всiм iстотним умовам. Якщо законодавство передбачаi особливе оформлення по формi або державноi реiстрацii, та такi договори вважаiться укладеними з моменту виконання вимог закону. В деяких випадках для виникнення договiрних зобовтАЩязань необхiдна передача в займ, схов, перевезення.. в цих випадках договiр вважаiться укладеним з моменту передачi (реальний). Договiр укладаiться за 2 стадii. Пропозицiя укласти договiр називаiться офертою, а сторона, яка надала пропозицiю тАУ оферент. Прийняття пропозицii називаiться акцепта, а особа акцептантом. Вимоги до оферти: 1) достатня визначенiсть i явна пропозицiя укласти договiр; 2) наявнiсть всiх суттiвих умов; 3) адресованiсть конкретнiй особi. Акцепт i безумовна згода прийняти пропозицiю. Якщо у вiдповiдi про згоду укласти договiр визначнi iншi пропозицii, то така вiдповiдь i вiдмовою i в той же час виступаi як нова оферта. Усна оферта потребуi негайноi вiдповiдi, а письмова враховуi час пересилки самоi оферти та вiдповiдi на неi. Як правило оферта пропонуiться 1 особi, але можливi випадки, коли оференту все одно хто прийме його пропозицiю укласти договiр. Договiр також може бути укладений шляхом торгiв на аукцiонi чи конкурсi.

№ 16. Купля-продаж.

Договiр купiвлi-продажу тАУ угода сторiн, в силу якоi одна сторона (продавець) зобов'язуiться передати iншiй сторонi (покупцю) своi майно. Покупець зобов'язуiться сплатити обговорену в договорi цiну. Договiр купiвлi-продажу i двухстороннiм, тобто покупець i продавець мають визначенi права й обов'язки. Продавцi: будь-якi суб'iкти цивiльних правовiдносин (iноземцi, особи без громадянства, юридичнi особи i держава), яким майно належить на правi приватноi власностi. Покупець - суб'iкт цивiльних правовiдносин з необхiдною для даноi виду продажi дiiздатностi. Договiр купiвлi-продажу оплатний, еквiвалентом майна виступають тiльки грошi. Договiр купiвлi-продажу тАУ консенсуальный - права i обовтАЩязки виникають у момент досягнення згоди по iстотних умовах. Договiр може бути термiновим i безстроковоi. Рiч передаiться в момент продажу. Змiст договору купiвлi-продажi тАУ це iстотнi умови, без яких не може бути укладений договiр: предмет i цiна. Предмет - будь-яке майно: об'iкти матерiального свiту, що мають грошову оцiнку. Цiна: договiрна цiна - обговорена в договорi; фiксована - види майна, на яке держава уводить свою цiну; регульована державою - установленi нижчий рiвень i вищий.

№ 17. Правоздатнiсть iноземних юридичних осiб не територii Украiни.

РЖноземнi юридичнi особи та рiзноманiтнi органiзацii можуть без особливого дозволу укладати в Украiнi угоди по зовнiшнiй торгiвлi та повтАЩязаних з нею розрахунках, страховим та iншим операцiям з вiтчизняними зовнiшньоторговельними обтАЩiднаннями та iншими органiзацiями, якi мають право укладати такi угоди. Цивiльна правоздатнiсть iноземних пiдприiмств та органiзацiй при укладаннi угод по
зовнiшнiй торгiвлi та по повтАЩязаних з ними розрахункових та iнших операцiях визначаiться законами держави, в якiй розмiщенi органiзацii та пiдприiмства. На сьогоднiшнiй час зтАЩявилися новi положення щодо зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, якi в першу чергу закрiплюють принцип зовнiшньоекономiчного пiдприiмництва, а саме: вiльно вступати у зовнiшньоекономiчнi звтАЩязки всiх субтАЩiктiв, в тому числi i iноземних; здiйснювати економiчну дiяльнiсть в будь-яких формах, не заборонених законом; дотримуватись порядку такоi дiяльностi; рiвнiсть всiх субтАЩiктiв перед законом. В ЦК ст. 567 закрiплюiться принцип, згiдно якому, в договорах, укладених мiж Украiною та iншою державою, обсяг дiiздатностi юридичноi особи визначаiться законодавством краiни, в якiй ця особа створена.

№ 18. Поняття мiсця проживання.

Мiсце проживання - це мiсце, де особа постiйно чи переважно проживаi (ст. 17 ЦК). Законодавство Украiни визначаi за громадянином лише одне мiсце проживання. Громадянин вправi сам обирати собi мiсце проживання. Але, мiсцем проживання осiб до 15 рокiв i мiсце проживання iхнiх батькiв, усиновителiв чи опiкунiв (ст. 17 ЦК). Громадянин засуджений до позбавлення волi також не може самостiйно обирати мiсце проживання. З мiсцем проживання закон повтАЩязуi мiсце виконання зобовтАЩязань. Якщо iнше не визначене договором: 1) по зобовтАЩязанню передачi будiвлi тАУ за мiсцем знаходження будiвлi; 2) по грошовим зобовтАЩязанням тАУ за мiсцем проживання кредитора в момент виконання зобовтАЩязання; 3) по всiх iнших зобовтАЩязаннях тАУ за мiсцем проживання боржника, а якщо боржник i юридичною особою тАУ за мiсцем ii знаходження. За мiсцем проживання спадкодавця вiдкриваiться спадщина. Пiдсуднiсть цивiльних справ за загальним правилом визначаiться за мiсцем проживання вiдповiдача. Справи, що виникають у звтАЩязку зi стягненням алiментiв, вiдшкодування шкоди, заподiяноi смертю або тiлесними ушкодженнями та деякi iншi справи можуть розглядатися за мiсцем проживання позивача. З мiсцем проживання зв'язуiться загальне припущення (презумпцiя) про те, що громадянин знаходиться в мiсцi проживання, хоча б у даний момент вiн знаходився в iншому мiсцi. Значення мiсця проживання: 1. Для визначення мiсця вiдкриття спадщини (ст.526 ГК); 2. Для виникнення права на жилу площу; 3. Для визнання особи безвiсно вiдсутнiм чи оголошення його померлим; 4. Для визначення мiсця виконання зобов'язань, для приватизацii житла; 5. Для визначення пiдсудностi цивiльно-правових суперечок.

№ 19. Мнимi та удаванi угоди.

Практицi вiдомi випадки, коли сторони не бажають укладати угоду i не переслiдують виникнення визначених правових наслiдкiв, хоча зовнi виражають таку волю. Це так називанi мнимi угоди (ч. 1 ст. 58 ГК), коли i волевиявлення, в основi якого немаi реальноi волi укласти угоду. Мнимi угоди мають рiзнi цiлi, у тому числi i протизаконнi (наприклад, один громадянин укладаi угоду з iншим, щоб захистити своi майно вiд опису). Мнимi угоди варто вiдрiзняти вiд удаваних, тобто зроблених з метою приховання iншоi угоди. Угоди, якi хочуть сховати може бути як незаконним, так i правомiрним. Наприклад, громадянин хоче подарувати майно iншому, але не хоче, щоб про це знали його близькi; вiн укладаi договiр купiвлi-продажу, хоча грошей не одержуi.

№ 20. Види договорiв.

1. В залежностi вiд пiдстав: одностороннi (займ, дарування) та двухстороннi (у кожноi з сторiн i i права i обовтАЩязки). 2. Оплатнi (сторонi одержують плату) та безоплатнi (дарування) 3. У залежностi вiд того з якого моменту угода вважаiться укладеною: реальнi (однiii угоди не досить, необхiдна ще i передача речi, наприклад, займ); консенсуальнi (досить досягти угоди по всiх iстотних умовах, наприклад, купiвля-продаж); 4. РЖменнi (перелiченi назви у ЦК тАУ 19 штук, крiм того з прийняттям вiдповiдних законiв тАУ договiр оренди, лiзiнг) та безiменнi (рента, агентський, франчайзiнг..) 4. Угоди можуть бути каузальнi (угоди, у яких видно iхня пiдстава чи цiль, наприклад, договiр закупiвлi-продажу - пiдстава: передача майна вiд однiii особи до iншоi) i абстрактними (пiдстава здiйснення угоди прямо не виражена); 5. Угоди можуть бути звичайними й умовними (угоди, по яких виникнення, змiна чи припинення прав i обов'язкiв поставлено в залежнiсть вiд настання чи не настання в майбутньому подii, щодо якоi сторонам не вiдомо наступить воно чи нi. Вiд правовоi мети: на вiдчуження майна (купiвля-продаж, поставка, мiна, контрактацiя); на передачу майна в тимчасове користування (майновий найм, оренда, лiзiнг); на виконання робiт (пiдряд на капiтальне будiвництво); договори на надання послуг (перевезення, доручення, схов); договори на передачу результатiв творчоi дiяльностi (авторський); iншi договори (про сумiсну дiяльнiсть..).

№ 21. Перевезення.

Договiр перевезення вантажу - це угода сторiн у силу якого перевiзник зобов'язуiться доставити довiрений йому вiдправником вантаж у цiлостi i схоронностi i видати одержувачу, а друга сторона тАУ вiдправник вантажу зобов'язуiться сплатити вiдповiдну плату. Види договорiв перевезення: 1) у залежностi вiд транспорту: морський, рiчковий, авто, авiа i ж\д; 2) У залежностi вiд того скiльки транспортних органiзацiй беруть участь у перевезеннi: мiсцевi перевезення (один вид транспорту й однiii транспортноi органiзацii); прямi (перевезення, що здiйснюються одним видом транспорту, але декiлькома транспортними органiзацiями); змiшаний вид (якщо беруть участь кiлька транспортних органiзацiй, але по одному транспортному документi); спецiальний вид перевезення - перевезення трубопровiдним транспортом (чисто умовне поняття). Консенсуальный. Державний контроль здiйснюi Мiнiстерство транспорту Украiни. Суб'iкт: вiдправник i перевiзник. Перевiзник спецiальне транспортне пiдприiмство. Вiдправник будь-яке фiзична особа, якiй вантаж належить на правi власностi. Дорговiр оплатний. Двухстороннiй.

№ 22. Цивiльна право- та дiiздатнiсть iноземних громадян та осiб без громадянства на територii Украiни.

РЖноземцями в Украiнi визнаються iноземнi громадяни тАУ особи, що належать до громадянства iноземноi держави i не i громадянами Украiни. Положення iноземцiв в Украiнi визначаiться Конституцiiю, ЗУ тАЬПро правовий статус iноземцiвтАЭ, iноземцi мають тi ж права i свободи i виконують тi ж обовтАЩязки, що й громадяни Украiни, якщо iнше не передбачено ЗУ чи мiжнародними договорами. Так, iноземцi можуть мати у власностi будь-яке майно; отримувати i передавати його у спадок та мають широке коло особистих прав. Тобто iноземцi мають рiвну цивiльну правоздатнiсть з громадянами Украiни.Особами без громадянства вважаються особи, що проживають на територii Украiни, не належать до громадян Украiни та не мають доказiв своii приналежностi до громадянства iноземноi держави. Такi особи також мають такi ж права i обовтАЩязки, що i громадяни Украiни. Цивiльна дiiздатнiсть iноземцiв визначаiться законом тiii держави, громадянином якоi вiн i, а цивiльна дiiздатнiсть осiб без громадянства тАУ за законом держави, в якiй вiн постiйно проживаi. Цивiльна дiiздатнiсть iноземцiв i осiб без громадянства у вiдношеннi угод, що здiйснюються в Украiнi та по зобовтАЩязанням, що виникають з спричинення шкоди в Украiнi, визначаються законом Украiни. РЖноземцi та особи без громадянства на територii Украiни можуть бути визнаними обмежено- або недiiздатними згiдно з законами Украiни.

№ 23. Обмеження дiiздатностi громадян.

- заборона громадяниновi на пiдставi рiшення суду самостiйно укладати угоди по розпорядженню майном, одержувати заробiтну плату, пенсiю, iншi види доходiв. ЦК Украiни передбачаi обмеження дiiздатностi громадян при настаннi певних умов: зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами та як наслiдок цього тАФ тяжке матерiальне становище самого громадянина та його сiм'i. Пiд зловживанням слiд розумiти як систематичне пияцтво (вживання наркотикiв), так i надмiрне вживання алкоголю (наркотикiв). По сутi справи зазначена норма виключаi обмеження дiiздатностi громадянина, якщо вiн ставить в тяжке матерiальне становище тiльки себе. Обмеження дiiздатностi громадянина здiйснюiться в судовому порядку. Справа про визнання громадянина обмежено дiiздатним може бути порушена лише за заявою осiб, зазначених у ст.256 ЦПК Украiни. При пiдготовцi справи до суднового розгляду вiд заявника необхiдно витребувати такi данi: акти мiлiцii i громадських органiзацiй, рiшення судiв та iншi докази, якi пiдтверджують факти зловживання спиртними напайками або наркотичними засобами, а також характеризують майновий стан сiм'i. Обмежено дiiздатний громадянин може лише за згодою пiклувальника: а) укладати угоди по розпорядженню майном (купiвлi-продажу, дарування, позики, майнового найму, комiсii тощо); б) одержувати заробiтну плату, пенсiю або iншi види доходiв i розпоряджатися ними. Обмеження дiiздатностi за ст.15 ЦК Украiни не викликаi обмеження делiктоздатностi, тобто обмежено дiiздатний громадянин несе цивiльну вiдповiдальнiсть за загальними правилами. Обмеження в дiiздатностi скасовуiться, якщо i данi про припинення громадянином зловживань спиртними напоями або наркотичними засобами. Такi справи розглядаються в судовому порядку за мiсцем проживання обмежено дiiздатного та за заявою осiб, зазначених у ст.256 ЦПК.

№ 24. Угоди, укладенi з порушенням тих вимог, якi законодавець висуваi до осiб, що iх здiйснюють.

Згiдно ст. 51 ГК недiйсна (нiкчемна) угода, укладена неповнолiтнiм, що не досяг 15 рокiв, крiм дрiбних побутових угод. Згiдно ст. 52 ЦК недiйсна (нiкчемна) угода, укладена громадянином, визнаним недiiздатним унаслiдок душевноi хвороби чи слабоумства. Згiдно ст. 55 ЦК угода, укладена громадянином, хоча i дiiздатним, але який знаходився у момент ii здiйснення в такому станi, коли вiн не мiг розумiти значення своiх дiй чи керувати ними, може бути визнана судом недiйсна по позову цього громадянина (заперечна угода). Крiм цього, до таких угод належать угоди, укладенi неповнолiтнiм вiд 15 до 18 рокi, укладенi обмежено дiiздатним без згоди пiклувальника. Кожна зi сторiн по таких угодах зобов'язана повернути iншiй сторонi все отримане нею по угодi, а при неможливостi повернення отриманого в натурi вiдшкодувати його вартiсть у грошах. Дiiздатна сторона зобов'язана, крiм того, вiдшкодувати iншiй сторонi понесенi нею витрати, втрату чи ушкодження ii майна, якщо вона знала чи повинна була знати про недiiздатнiсть iншоi сторони.

№ 25. Види неустойки.

Визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторовi в разi невиконання або неналежного виконання свого зобовтАЩязання. Рiзновидами неустойки i штраф i пеня. Штраф визначаiться у твердiй сумi або у виглядi вiдсотка до суми невиконаного зобовтАЩязання i стягуiться однократно. Пеня встановлюiться на випадок прострочки i обраховуiться у вiдсотковому вiдношеннi за кожен день. Розрiзняють договiрну та законну неустойку. Залiкова неустойка = неустойка + непокритi неустойкою збитки;Штрафна неустойка = неустойка + збитки; Альтернативна неустойка = неустойка або збитки (бажання кредитора); Виключна неустойка = лише неустойка (на транспортi).

№ 26. Розмiр цивiльно-правовоi вiдповiдальностi.

Цивiльно правова вiдповiдальнiсть може бути повна, обмежена i пiдвищена. За загальним правилом, цивiльне законодавство передбачаi обов'язок боржника (заподiювана) перед кредитором (потерпiлим) вiдшкодувати збитки у повному обсязi. Це стосуiться як витрат, що зробленi кредитором, втрати або пошкодження його майна, так i не одержаних кредитором доходiв, якi вiн одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником. Шкода, заподiяна особi або майну громадянина, а також шкода, заподiяна органiзацii, пiдлягаi вiдшкодуванню особою, яка заподiяла шкоду, у повному обсязi, за винятком випадкiв, передбачених законодавством. Вiдповiдальнiсть у цих випадках вважаiться повною. По окремих видах зобов'язань законодавством може бути встановлена обмежена вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (капiтальне будiвництво, перевезення, проектнi роботи, постачання газом..). Це означаi, що за порушення обов'язку сплачуiться лише неустойка, а збитки не вiдшкодовуються, або хоч i вiдшкодовуються, але не в повному обсязi. Також законом чи iншими правовими актами може встановлюватися пiдвищена вiдповiдальнiсть за порушення цивiльних прав та обов'язкiв (розмiр вiдшкодування бiльше вартостi майна).

№ 27. Порядок створення юридичних осiб.

Чинним законодавством передбачена обов'язкова державна реiстрацiя всiх юридичних осiб, тому придбання прав юридичноi особи закон зв'язуi з моментом реiстрацii у встановленому порядку. Вiдмовлення в реiстрацii може бути оскаржено у судi. РЖнiцiаторами створення юридичноi особи вiдповiдно до законодавства можуть бути як органiзацii, так i окремi громадяни, що i власниками чи уповноваженi власником розпоряджатися майном, на базi якого створюiться юридична особа. Способи виникнення юридичних осiб: 1. Розпорядницький. РЖнiцiатива на створення юридичноi особи виходить з вищого органа; такi юридичнi особи виникають у силу розпорядницького акта компетентного органа; 2. Дозвiльний. РЖнiцiатива йде вiд установ, при цьому державнi органи, що реiструють статут даноi юридичноi особи, перевiряють законнiсть i доцiльнiсть створення даноi юридич

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права