История родов

Нацiональний медичний унiверситет iм. О.О. Богомольця

Кафедра акушерства та гiнекологii №3

Зав. кафедри: пр. ГАЛОТА В.Я.

Викладач: КАРПАНЬ Л.РЖ.

РЖСТОРРЖЯ

ФРЖЗРЖОЛОГРЖЧНИХ ПОЛОГРЖВ

*******************

Куратор: студентка IV курсу

3 медичного факультету

Моргун О.Ю.

Киiв 1998
I. Паспортнi данi (загальнi даннi про породiлля)

Прiзвище: ***, РЖмтАЩя: ******, По батьковi: **********;

Вiк: 20 рокiв; Професiя:iнженер; Мiсце роботи: тимчасово не працюi;

Мiсце проживання: м. Киiв, *************************************************;

Дата народження: **.**.78 р.

Дата вступу до клiнiки: 08.10.98 р. в 22:05.

Дiагноз при вступi: Вагiтнiсть перша, 39 тижнiв. Головне предлежання.

Скарги вагiтностi: Скаржется на переймоподiбний бiль внизу черева, тривалiстю 15-20 секунд з перервою 10-12 хвилин.

II. Анамнез.

2.1 Спецiальний анамнез.

Перша менструацiя була у 13 рокiв, установилась у13 з половиною рокiв, по 5 днiв через 28 дiб. Кiлькiсть втрачаiмоi кровi помiрна. Болi пiд час метструацii не виникали. Характер менструацii пiсля початку статевого життя, пологiв не змiнився. Початок статевого життя з 17 рокiв. Остання менструацiя була 28.12.97 р. Перше ворушiння плоду 05.05.98 р. Опущення черева вiдбулося 27.09.98 р.

Вираховування строку пологiв.

1. По овуляцii - вiд першого дня очiкуванноi овуляцii, але менструацii, яка не наступила - 14 днiв -16 днiв та + 273 дня;

Очiкувана овуляцiя 01.11.97 р. -14 днiв -16 днiв + 273 дня = 08.10.98 р.

2. По формуле Негеля: вiд першого дня останньоi менструацii - 3 мiсяця + 7 днiв: 28.12.97 р. тАУ

3 мiсяця + 7 днiв = 4.10.98 р.

3. По датi першого ворушiння, перше ворушiння + 20 тижнiв (5 акушерських мiсяцiв).

4. По допологовiй вiдпусцi, яка надасться у 32 тижня.

5. По данним УЗД 15.10.98 р.

Час який пройшов вiд початку статевого життя до вагiтностi становить 3 роки. Користувалась протизаплiдними засобами (презервативом).

Вагiтна перший раз.

Перебiг данноi вагiтностi був добрий, токсикоза вагiтних ускладнень вагiтностi не було.

Вiдвiдувала жiночу консультацiю, перша явка 16.03.98 р.

Данi обмiнноi карти.

*********************.

Вiк: 20 рокiв; Професiя: iнженер; Мiсце роботи: тимчасово не працюi;

Мiсце проживання: м. Киiв, ****************************************.

Дата народження: **.**.78 р.

Остання менструацiя 28.12.97 р.

Перша явка 16.03.98 р., 10-11 тижнiв. За весь час вагiтностi жiнка зверталась в жiночу консультацiю в I-й половинi вагiтностi один раз в мiсяць, в II-й половинi тАУ до 30 недiль тАУ один раз в двi недiлi, а пiсля 30 недiль тАУ один раз в 10 днiв.

Фактори ризику вагiтноi: вища освiта.

Середня прибавка в масi тiла за вагiтнiсть тАУ 9-11 кг.

Група кровi А(РЖРЖ) RhтАЭ+тАЭ;

Реакцiя Васермана (перша) вiд 15.03.98 р. (-);

Реакцiя Васермана (друга) вiд 21.06.98 р. (-);

Реакцiя на Австралiйський антиген (перша) вiд 15.03.98 р. (-) за № 3519;

Реакцiя на Австралiйський антиген (друга) вiд 21.08.98 р. (-) за № 7284;

Реакцiя на ВРЖЛ вiд15.03.98 р. (-)

Обхiд спецiалiстiв:

терапевт тАУ здорова;

невропатолог тАУ здорова;

офтальмолог тАУ vis =1, очне дно без особливостей;

отоляринголог тАУ здорова;

стоматолог тАУ порожнина роту санована

Лабораторнi дослiдження:

Коагулограма

Бiохiмiя кровi

Аналiз видiлень.

Вiд 21.07.98 р.: - 2 ступiнь чистоти: 10-20 лейкоцитiв в полi зору, еритроцитiв немаi, флора коккова Грам позитивна, в помiрнiй кiлькостi. Гонококкiв, трихомонад не виявлено.

20.09.98 р.: - 2 ступiнь чистоти: лейкоцитiв 15 у п.з., поодинокi еритроцити, флора коккова Грам позитивна, в помiрнiй кiлькостi. Гонококкiв, трихомонад не виявлено.

Кал на яйце глист 22.05.98 р. - не виявлено.

Артерiальний тиск.

Ультразвукове дослiдження вiд 31.03.98 р. за №1777: один живий плiд, переднiй вигляд, розташований повздовжньо, перша позицiя, вiдповiдаi на 16 тижнiв. Вродженних вад розвитку не виявлено. Вагiтнiсть прогресуi. Дата передбаченного строку пологiв - 15.10.98 р.

вiд 15.06.98 р. за.№ 3402: один живий плiд, переднiй вигляд, розташований повздовжньо, перша позицiя, вiдповiдаi на 26 тижнiв. Вродженних вад розвитку не виявлено. Вагiтнiсть прогрiсуi. Дата передбаченного строку пологiв -15.10.98 р.

Психопрофiлактична пiдготовка породiллi до пологiв.

Система психопрофiлактичноi пiдготовки породiллi до пологiв розроблена К.РЖ. Платоновим та РЖ.РЖ. Вельвовським. В основi тАУ вчення про сутнiсть пологового болю. Пiд час пологiв виникають умови, що сприяють подразненню закiнчень нервових волокон та нервових сплетень, розташованих в матцi (в тому числi бiля внутрiшнього та зовнiшнього зiву цервiкального каналу), параметрii, крижово-маткових, головних (кардiальних) та круглих звтАЩязках матки. В перiодi вигнання виникаi подразнення нервових закiнчень, розташованих у тканинах тазового дна та зовнiшнiх статевих органiв. Подразнення iнтерорецепторiв виникаi внаслiдок стиснення скоротливою мускулатурою матки, здавлення передлежачою частиною плоду, розтягнення звтАЩязок при сильних переймах та потугах. Джерелом виникнення пологового болю являiться також стиснення (при потугах) кровеносних судин, стiнки яких мають барорецептори.

У виникненi пологового болю велике значення маi подразнення нервових елементiв шийки матки в процесi згладжування ii та розкриттi зовнiшнього зiву. Больовi подразення з матки потрапляють до ЦНС, досягають РФ та зорового бугра; звiдти больовi iмпульси потрапляють до кори великого мозку, де больовi подразнення, якi сприймають нервовi закiнчення, перетворюються в больовi вiдчуття. Вiдчуття болю (пологового) i результатом дii кори великого мозку. Пiд час проведення больових подразнень до ЦНС виникаi вiдображення болю на поверхнi тiла внаслiдок передачi збудження вiд спiнальних ганглiiв симпатичноi нервовоi системи в боковi рога спинного мозку та вiдповiднi дiлянки тiла. Вiдображення болю виникаi у нижньому вiддiлi черева крижово-поперековiй дiлянцi, у паху, у верхнiх вiддiлах стегон.

РЖстотне значення маi положення, що в формуваннi пологового болю крiм подразнення нервових закiнчень матки приймаi участь умовно-рефлекторний компонент, звтАЩязаний з впливом на другу сигнальну систему, а також визнання ведучоi ролi великого мозку у виникненнi больового вiдчуття.

Мета психопрофiлактичноi пiдготовки жiнок до пологiв тАУ зняти психогенний компонент пологового болю та срияти утворення нового уявлення про пологи як про сприятливий фiзiологiчний процес, при якому бiль не обовтАЩязковий. Вплив на кору великого мозку в процесi психопрофiлактичноi пiдготовки сприяi зменшенню больового вiдчуття.

Жiнок слiд переконувати в можливостi безболiсноi течi ii пологiв за умови правильноi поведiнки. В процесi психопрофiлактичноi пiдготовки жiнок навчають спокiйнiй та активнiй поведiнцi пiд час пологiв. РЗi знайомлять з основними вiдомостями про фiзiологiю пологiв, iх клiнiчне протiкання, а також з вiдчуттям, що виникаi в рiзнi перiоди пологiв.

Психопрофiлактична пiдготовка до пологiв складаiться з перелiку дiй, необхiдних для проведення з самого початку вагiтностi, особливо за чотири тижнi до пологiв та пiд час iх протiкання. З 35 тАУ 36 тижнiв вагiтностi з жiнкою проводять спецiальнi заняття, пiд час якiх ii знайомлять з протiканням пологiв, навчають правильнiй поведiнцi та прийомам, яки сприяють знечуленню пологiв.

Заняття 1.

Вагiтнiй жiнцi повiдомляють короткi знання про анатомiчну будову жiночих статевих органiв, про змiни, якi вiдбуваються в органiзмi пiд час вiгiтностi. Пологi висвiчують як нормальний фiзiологiчний акт, розповiдають про три перiоди пологiв. Знайомлять жiнку з особливостями першого перiоду пологiв, дають поняття про схватки, iх продовження та регулярнiсть, пiдкреслюють фiзiологiчний характер змiн, звтАЩязанних з розкриттям шийки матки, розтАЩяснюють роль плiдного мiхура, околоплiдних вод. Звертають увагу на те, що пологи потребують затрати фiзичних сил. Тому важливо, щоб жiнка пiд час пологiв зберегла сили до вирiшального моменту - вигнання плоду.

Заняття 2.

Розповiдають, як повинна поводити себе жiнка при появi потуг, та пiдчас всього першого перiода пологiв. Вагiтних навчають слiдуючим спецiальним фiзичним заходам, що сприяють правильнiй течii пологiв та зниженню больових вiдчуттiв.

1. Лежати спокiйно.

2. Пiд час схваток глибоко та ритмiчно дихати.

3. Сполучати вдох i видох з легким погладжуванням нижньоi половини черева кiнчиками пальцiв двох рук, проводячи iх вiд середньоi лiнii черева над лобком зовнi та вверх.

4. Погладжувати шкiру у крижово-поперековiй областi сполучаючи з диханням.

5. Притискуватi шкiру до внутрiшньоi поверхнi гребня клубовоi кiстки бiля двох передньоверхнiх остей та у зовнiшнiх кутiв крижового ромбу. При натискуваннi бiля передньоверхнiх остей долонi розташовують вздовж стегон, натискування ж виконуiться кiнцями великих пальцiв. Натискування у зовнiшнiх кутiв крижового ромбу виконуiться пiдкладанням рук породiллi, стиснутих у кулаки.

6. Рахувати перейми.

7. В паузах мiж переймами вiдпочивати, та при змозi дрiмати. Вагiтнi жiнки повиннi добре опанувати заходи та точно виконувати iх в послiдовностi, визначенiй персоналом.

Заняття 3.

Вагiтних жiнок знайомлять з протiканням пологiв у другому i третьому перiодах та характером вiдчуття породiллi. Радять рацiональнi положення напочатку та вкiнцi перiоду вигнання. Навчають, як затримувати дихання при потугах, що для посилення потуг потрiбно пiсля глибокого вдиху затримувати дихання на 10-15 секунд, що сприяi посиленню мтАЩязевого напруження. Навчають вiрному диханню та розслабленню всiх мтАЩазiв для зменшення сили потуги в момент виведення головки. Знайомлять з плином пiсляпологового перiоду, довжиною та характером перейм.

Заняття 4.

На тему тАЬРадiсть материнстватАЭ. Породiллi розповiли, як пiдготувати молочнi залози до годування малюка груддю, знайомлять з правилами особистоi гiгiiни, ще раз наголошують на необхiднiсть виконання лiкувальноi гiмнастики, патронажу дитини.

Заняття 5.

Коротко повторюють все вивчене на попереднiх заняттях, перевiряють засвоiнi жiнками засоби. Знайомлять з порядком та умовами в пологовому будинку, з обовтАЩязковими та можливими манiпуляцiями пiд час пологiв (зовнiшнi та пiхвинне дослiдження, внутрiшньновенне введення глюкози, дихання киснем та iнше). Пояснюють необхiднiсть суворого виконання всiх вказiвок медичного персоналу, регулярного харчування пiд час пологiв.

Поняття про знечулення пологiв.

Психопрофiлактичний метод пiдготовки вагiгних до пологiв розробляють у таких напрямках:

1. Доповнення фiзичними вправами для вагiтних. Це вiдбуваiться у 4 етапи:

1) навчають вагiтну правильно тримати тiло, дихати (грудне, черевне i змiшане), розслаблювати окремi групи мтАЩязiв, стежити за пульсом, диханням (самоконтроль);

2) виконання простих гiмнастичних рухiв i вправ;

3) засвоiння рухових навичок для виконання вправ (положення на спинi, на боку);

4) закрiплення одержаних навичок i вдосконалення вправ. Цi вправи допомогають розслабити мтАЩязи тiла, що сприяi економii власних сил i забеспечуi повноцiнний вiдпочинок у промiжках мiж переймами.

2. Аутогенне тренування, самонавiювання на ослаблення больових вiдчуттiв з урахуванням соматичноi та акушерськоi патологii.

3. Призначення безсольовоi дiiти, яка прискорюi пологи, запобiгаi слабкостi пологовоi дiяльностi.

4. Проведення сеансiв декомпресii (сприяi зниженню больових вiдчуттiв).

5. Призначення фiзметодiв, наприклад, ультрафiолетового короткочасового опромiнювання.

Медикаментознi засоби знечулення пологiв.

Медикаментознi препарати для знечулення пологiв повиннi вiдповiдати таким вимогам:

1) бути ефективними;

2) не мати негативного впливу на органiзм матерi i плоду, на пологову дiяльнiсть i на перебiг пiсляпологового перiоду;

3) бути простими i доступними.

Знечулення фармакологiчними засобами починають за наявностi регулярних перейм i розкриття зiву шийки матки на 3 - 4 см. При цьому слiд враховувати ускладнення вагiтностi i пологiв.

Найдоцiльнiше поiднувати анальгетичнi i спазмолiтичнi засоби, а також антигiстамiннi препарати.

Вибiр методу знечулення пологiв iндивiдуальний i залежить вiд ступеня психомоторного збудження, супутньоi акушерськоi i iкстрагенiтальноi патологii, стану плоду i перiоду пологiв.

Знечулення в першому перiодi пологiв здiйснюiться в трьох напрямках:

1) 3 початком пологовоi дiяльностi для прискорення розкриття шийки матки призначають спазмолiтичнi засоби: но-шпу (по 2 мл 2 % розчину), естоцин (по 2 мл 1 % розчину), анальгiн (по 5 мл 50 % розчину внутрiшньовенне або внутрiшньомтАЩязево), спазмолiтин (по 0,05 -0,1 г всередину пiсля iди). Вказанi спазмолiтичнi засоби призначають по черзi через кожнi 30 хвилин.

За ригiдностi шийки матки ii обколюють такою сумiшшю: 40 мл 0,5% розчину новокаiну + 2 мл 2 % розчину но-шпи + 64 УО лiдази.

Якщо породiлля дуже стомилась, iй влаштовують медикаментозний (на 4 - 5 годин) сон. Для цього внутрiшньовенне вводять 20 мл 20 % розчину натрiю оксибутирату.

2) Для скорочення тривалостi пологiв, особливо при слабкостi пологовоi дiяльностi, призначають стимуляцiю за допомогою внутрiшньовенного крапельного введення 1 мл (5 ОД) окситоцину, або 1 мл 0,1 % розчину простенону, або 1 мл динопросту на 250 - 300 мл 5% розчину глюкози.

Якщо пологи затримуються, то на тлi внутрiшньовенноi стимуляцii, в шийку матки або в сiдницю внутрiшньомтАЩязево вводять 20 000 тАУ 30 000 ОД естрадiтолу дипропiонату, змiшанного з 1 мл ефiру для наркозу. При вiдкриттi шийки матки на 6 - 8 см треба зробити амнiотомiю (прокол навколоплiдного мiхура).

3) Знечулення власне анальгетичними препаратами. Для знечулення у перший перiод пологiв використовують предiон для iнтАЩiкцiй (500 мг внутрiшньовенно на 20 мл 0,5 % розчину новокаiну або 5 % розчину глюкози) i похiднi гамма-оксимаслянноi кислоти (ГАМК)

- натрiю оксибутiрат (20 мл 20% розчину внутрiшньовенно або всередину у виглядi сухоi речовини). Сон настаi через 4 - 7 хв i триваi вiд 1 до 4 годин.

Слiд зазначити, що предiон для iнтАЩiкцiй не слiд використовувати при гiпоксii плоду i переношенiй вагiтностi (пригнiчуi бiоенергетичну функцiю плаценти). Натрiю оксибутерат нормалiзуi пологову дiяльнiсть, не впливаi на плiд, але у разi високого артерiального тиску його використовувати не рекомендуiться. Добрi наслiдки даi поiднання таких препаратiв, як анальгiн (4 мл 50 % розчину), но-шпа (2 мл 2 % розчину).

РЖз газових анестетичних засобiв широко використовують азоту закис натлi спазмолiтичних препаратiв. Знечулення у 2 перiод пологiв: використовутоть iнгаляцii азоту закису, пудендальну анестезiю 0,25 % розчином новокаiну, за показаннями епiзiотомiю. У разi накладання щипцiв та ручного вiдокремлення плаценти внутрiшньовенне вводять пропанiдид (10-20 мл).

При знечуленнi пологiв препарати певним чином дiють i на плiд, тому треба проводити профiлактику гiпоксii плоду.

Правильне знечулення пологiв - один з методiв запобiгання багатьом ускладненням, що спостерiгаються при нерацiональному веденнi пологiв у матерi i плоду.

Особливого значення надають знечуленню пологiв при деяких видах акушерськоi патологii.

1. При допологовому вiдходженнi навколоплiдних вод застосовують всi описанi вище методи знечулення. ОбовтАЩязково призначають спазмолiтичнi й протигiстамiннi препарати (димедрол, дипразiн, но-шпа).

2. У разi слабкостi пологовоi дiяльностi i затяжних пологах призначають натрiю оксибутират у поiднаннi iз антигiстамiнними анальгетичними i спазмолiтичними препаратами. Одночасно стимулюють пологову дiяльнiсть. Для профiлактики гiпоксii плоду внутрiшньовенно вводять сигетин або дипiридамол (2 - 4 мл 1 - 2 % розчину).

3. При пiздньому гестозi вагiтних можно призначити внутрiшньовенне натрiю оксибутират, але в поiднаннi з ганглiоблокуючими препаратами (пентамiн - 60 мг; димекалiн - 10 мл), але при цьому треба контролювати артерiаьний тиск. У другому перiодi пологiв вводять трихлоретилен для наркозу, азоту закис, призначають пудендальну анестезiю.

4. При захворюваннi серця, печiнки, нирок можна застосовувати всi методи, але треба бути особливо обережними з препаратами фанотiазинового ряду (фторотан, трихлоретилен для наркозу).

5. При передчасних пологах треба призначити внутрiшньомтАЩязево магнiю сульфат (10-20 мл 25 % розчину). У другому перiодi пологiв ефективна пудендальна анестезiя. У разi медикаментозноi депресii плоду з легень вiдсмоктують слиз, проводять штучну вентиляцiю легень, у пупкову вену вводять етимiзол (0,3 - 1 мл 0,3 % розчину), еуфiлiн (0,5 -1 мл 2,4 % розчину), 7 % розчин натрiю гiдрокарбонату (7 - 8 мл) внутрiшньовенно, кальцiю хлорид (2 - 3 мл 10% розчину).

Медикаментозна пiдготовка до пологiв.

Компексна медикаментозна пiдготовка вагiтних до пологiв (за 7 - 10 дiб). Призначають гормональнi i медикаментознi препарати для збiльшення енергетичних ресурсiв i пiдготовки органiзму до пологiв. До них належать:

1) естрогени (по 300 - 500 МО на 1 кг тiла внутрiшньомтАЩязево);

2) серотонiну адипiнат (по 10-20 мг, внутрiшньомтАЩязево через добу, 4 iнтАЩiкцii на курс) - стимулюi матковий кровообiг;

3) галоскорбiн (по 1г всередину 3 рази на добу) - сприяi накопиченню актомiозину в матцi, посилюi сенсибiлiзуючу дiю естрогенiв на мтАЩязи матки;

4) кислота глутамiнова (по 1 мг 3 рази на добу всередину) - збiльшуi активнiсть окисних ферментiв. Пiсля прийому препарату слiд прополоскати рот 2 % розчином натрiю гiдрокарбонату;

5) кальцiю хлорид (по 10 мл 10 % розчину з 20 мл 40% розчину глюкози, щодня внутрiшньовенне) - посилюi АТФ-азну активнiсть актомiозину. При дефiцитi в органiзмi кальцiю не дiють окситоцин, серотонiн.простогландини;

6) калiю хлорид (по 1 столовiй ложцi 10 % розчину 3 - 4 рази на добу). Недостатнiсть калiю i кальцiю зумовлюi слабкiсть пологовоi дiяльностi;

7) тiамiн (по 1 мл 5% розчину внутрiшньомтАЩязево, щодня) - посилюi АТФ-азну активнiсть актомiозину;

8) альбумiн (по 100 мл 10 % розчину внутрiшньовенне, через 1 добу) - у разi гiпопротеiнемii.

2.2. Загальний анамнез.

Породiлля народилася вiд других пологiв. Вагiтнiсть протiкала без ускладнень та патологii. Пологи були фiзiологiчнi. Дитина, росла та розвивалась добре, в розумовому та фiзичному розвитку вiд однолiток не вiдставала. В дитинствi хворiла на вiтрянку. Венеричними захворюваннями, туберкульозом, хворобою Боткiна, ревматизмом не хворiла.

Житлово-побутовi умови, характер харчування, матерiальна забезпеченнiсть добрi.

Шкiдливих звичок не маi.

Алергологiчний анамнез необтяжний.

Спадковiсть: родичi хворiють на гiпертонiчну хворобу.

Чоловiк здоровий, шкiдливих звичок не маi. ФОГТ 21.09.98 р.: легенi, органи грудноi клiтини, середостiння, дiафрагма без змiн.

III. ОбтАЩiктивнi дослiдження.

Стан жiнки задовiльний. Свiдомiсть ясна. Положення у лiжку активне. Будова тiла нормостенiчна. Шкiра нормальна, тургор ii не знижений. Колiр - блiдо-рожевий. Висипiв, ерiтем, крововиливiв, рубцiв вагiтностi, трофiчних змiн немаi. В дiлянцi бiлоi лiнii черева i пiгментацiя. Пiдшкiрно-жировий шар развинений добре.

Лiмфатичнi вузли не збiльшенi. МтАЩязи доброго ступеню розвитку з нормальним тонусом. З боку кiстково-суглобового апарату видимих змiн не виявлено.

Обличчя симетричне, вираз обличчя звичайний. Вуха звичайноi форми та кольору. Волосся темне, густе та еластичне. Оволосiння за жiночим типом. Випадiння брiв та волосся не спостерiгаiться. Слизова губ блiдо-рожева, волога. Язик без нальоту. Пародонтоз. Мигдалини рожевi, не гiпертрофованi. Запаху з рота немаi.

Шия пропорцiйна, без видимих змiн. Лiмфовузли шиi не пальпуються. Пульсацii шийних судин вiзуально не спостерiгаiться.

Зрiст -165 сантиметрiв; вага - 75 кiлограмiв. Температура 36.7 градусiв. Група кровi А(II)Rh "+".

Щитовидна залоза.

Щитовидна залоза розмiщена на переднiй поверхнi шиi у типовому мiсцi, пальпуiться перешийок та долi залози, якi мають еластичну консистенцiю, безболiснi, ущiльнень та вузлiв немаi. Залоза маi вид пiдкови. Щитовидна залоза маi другий ступiнь збiльшення.

з тАУ здоровi с тАУ санованi

Живiт при оглядi породiллi у вертикальному положеннi - овоiдноi форми, симетричний. Живiт не приймаi участi в актi дихання. Видимоi перистальтики немаi. Розходження прямих мтАЩязiв живота, наявностi гриж не виявленно.

Поза переймою живiт мтАЩякий безболiсний. Глибока ковзна методична пальпацiя за Образцовим-Стражеско не проводилась. При пальпацii печiнки, печiнка пальпуiться пiд реберною дугою, безболiсна, еластичноi консистенцii.

Дихальна система.

Форма грудноi клiтини нормостенiчна. Обидвi половини грудноi клiтини симетричнi. Розширення вен на груднiй клiтинi не виявлено. Обидвi половини грудноi клiтини приймають участь в актi дихання синхронно. Допомiжнi мтАЩязи в актi дихання участi не приймають. Частота дихання - 20 разiв за хвилину. Задишки немаi. Дихання ритмiчне, звичайноi глибини. Тип дихання грудний.

При пальпацii грудноi клiтини болю за ходом ребер та межреберних промiжкiв немаi. Болючостi в точках Вале не виявлено. Голосове тремтiння на симетричних дiлянках однакове.

При порiвняльнiй перкусii, на симетричних дiлянках перкуторний тон однаковий - ясний легеневий звук. При топографiчнiй перкусii висота стояння верхiвок легень 4 сантиметрiв. Ширина полей Кренiга - 6 сантиметрiв на лiвому та правому легенi.

Нижнi межi обох легень:

При аускультацii вислуховуiться везикулярне дихання. Хрипiв, крепiтацii, шуму тертя плеври немаi. Бронхофонiя вiдсутня.

Серцево-судинна система.

При оглядi дiлянки серця патологiчних випинань, деформацiй, втяжiнь на груднiй клiтинi не виявлено. Вiзуальноi пульсацii в дiлянцi серця немаi. Пульсацiя артерii та вен в областi шиi не виявляiться.

Пальпаторно верхiвковий поштовх визначаiться в птАЩятому межребiртАЩi на 1,5 см медiальнiше вiд лiвоi середньоключичноi лiнii, додатний, не разлитий. Пульсацiя в надчеревнiй дiлянцi не визначаiться.

При перкусii, межi серця находяться:

При аускультацii серця на верхiвцi: ритм серця правильний, тони серця звучнi. Шум на верхiвцi не вислуховуiться, над аортой - акцент 2-го тону. Екстракардiальних шумiв немаi.

Пульс однаковий на обох руках, ритмiчний, 70 ударiв за хвилину, задовiльного наповнення та напруження. Судинна стiнка резистентна, еластична. Артериальний тиск 125/75 мм рт. ст.

Сечовидiльна система.

Нирки та сечовий мiхур не пальпуються, симптом Пастернацького вiдсутнiй з обох сторiн.

Нервова система.

Менiнгiальнi симптоми вiдсутнi. Послаблення чутливостi на кiнцiвках не спостерiгаiться.

IV. Спецiальнi акушерське обстеження.

Черево маi овоiдну форму, рубцiв вагiтних немаi. Спостерiгаiться пiгментацiя по бiлiй лiнii черева. Пуп згладжений, розходження прямих мтАЩязiв черева не спостерiгаiться.

Форма молочних залоз звичайна, розмiри вiдповiдають нормi. Пiдшкiряний вал смочка розвинен добре. Навколосмочковий кружок пiгментований, залозистi дольки розвиненi добре. Пiдшкiрнi вени на залозах не помiтнi.

Вимiри тазу.

Розрiзняють великий таз (pelvis major) та малий таз (pelvis minor). Межою мiж ними i linea innominata, яка обмежувана позаду мисом (promontorium), спереду верхнiм краiм симфiзу та верхньозовнiшнiм краiм лонних кiсток, з бокiв тАУ дугоподiбними лiнiями клубових кiсток.

Вимiри тазу проводятся за допомогою тазомiру. В практицi використовуються зовнiшнi

вимiри великого тазу, за розмiрами якого можна мiркувати про величину малого тазу. До обовязкових розмiрiв належать:

1. Зовнiшнi розмiри великого тазу (Distantia spinarum, Distantia cristarum, Distantia trohanterica, Conjugata externa).

2. Conjugata diagonalis.

3.Conjugata vera.

Зовнiшнi розмiри.

Distantia spinarum 25 см (вiдстань мiж передньоверхнiми остями клубовоi кiстки);

Distantia cristarum 29 см (вiдстань мiж найбiльш вiддаленними точками гребнiв клубовоi кiстки);

Distantia trohanterica 30 см (вiдстань мiж найбiльш вiддаленними точками вертелiв стегновоi кiстки);

Conjugata externa - 20 (вiдстань мiж серединою верхньозовнiшнього краю лонного зчеплення та надкрижовою ямкою (заглиблення мiж остистими вiдростками птАЩятого попередкового хребця та першого крижового хребця))

2. Conjugata diagonalis. - вiдстань вiд нижнього краю лонного зчеплення до точки мису крижа, що найбiльш виступаi. Conjugata diagonalis вимiрюiться шляхом пiхвового дослiдження. Введенi до пiхви вказiвний та середнiй пальцi просуваються по крижовiй западинi до мису крижа. Кiнчик середнього пальця фiксують на його верхiвцi, а ребро долонi впираiться у нижнiй край симфiзу. Мiсце зiткненя дослiджуючоi руки з нижнiм краiм лонного зчленування вiдмiчаiться вказiвним пальцем iншоi руки. Пiсля витягненя пальцiв з пiхви вимiрюiться вiдстань вiд верхiвки середнього пальця до вiдмiченоi точки за допомогою тазомiра або сантиметровоi стрiчки. Якщо кiнцем витягнутого пальця мис крижа досягти не вдаiться, враховуiться, що Conjugata diagonalis бiльш 12 см, це i норма. В даному випадку Conjugata diagonalis - 13 см.

3. Conjugata vera вiдповiдаi прямому розмiру входу в малий таз - це вiдстань вiд мису крижа (promontorium), до точки лонного зчленування, яка найбiльш виступаi. Conjugata vera можливо розрахувати за допомогою наступних прийомiв:

- Conjugata externa - 9 (емпiрiчне число) = Conjugata vera

20 см - 9 см = 11 см

- Знаходимо iндекс Соловьйова (обвiд заптАЩястя на рiвнi шилоподiбних вiдросткiв променевоi та локтьовоi кiсток). Якщо iндекс Соловьйова дорiвнюi 14 см i бiльш, то Conjugata vera = Conjugata diagonalis - 2 см. Якщо iндекс Соловьйова менше 14 см, то Conjugata vera = Conjugata diagonalis - 1.5 см. В нашому випадку iндекс Соловьйова дорiвнюi 15 см. 13 см - 2 см = 11 см

- Conjugata vera = прямому розмiру ромба Мiхаелiса.

Ромб Мiхаелiса розмiщуiться в дiлянцi попереково-крижовоi впадини. Верхнiй кут - заглиблення мiж остистими вiдростками птАЩятого поперекового та першого крижового хребця, нижнiй кут - верхiвка крижа. Боковими кутами i задньоверхнi остi клубових кiсток. Вимiрюiмо прямий розмiр ромбу Мiхаелiса (вiдстань мiж верхнiм та нижнiм кутами), вiн = 11 см, та поперечний розмiр (вiдстань мiж боковими кутами) вiн = 9 см.

Крiм основних розмiрiв проводиться визначення допомiжних розмiрiв.

Допомiжнi вимiри тазу.

1. Розмiр виходу з малого тазу.

Прямий розмiр - вiдстань вiд нижнього краю лонного зчленування до верхiвки куприка. Вiн вимiрюiться за допомогою тазомiру. Один ТСудзик ставимо на нижнiй край лонного зчленування, другий - на верхiвку куприка. Вiд одержаноi цифри вiднiмаiмо 2 см за рахунок мтАЩяких тканин = 9.5 см.

Поперечний розмiр - розмiр мiж внутришнiми поверхнями верхiвок сiдничних кiсток. До цифри одержаноi за допомогою тазомiру додаiмо 2 см за рахунок мтАЩяких тканин. Одержали 11 см.

2. Ромб Мiхаелiса.

Ромб Мiхаелiса маi прямий розмiр - 11 см, та поперечний розмiр - 9 см.

3. Лонний кут, який становiть 100В°.

Лонний кут вимiряють за допомогою наступного прийома: жiнка лежить на спинi, ноги зiгнутi та пiдтягнути до черева. Долоневою стороною великi пальцi прикладають до нижнiх гiлок лобкових та сiдничiх кiсток; кiнцi пальцiв змикають та прикладають до нижнього краю симфiза. Розположення пальцiв дозволяi судити про величину кута лонноi дуги. В нормi кут становiть 100 - 90В°.

4. Обвiд тазу вимiрюiться сантиметровою стрiчкою (80 тАУ 90 см).

5. Бокова коньюгата Кера - вiдстань мiж передньоверхньою та задньоверхньою остями одноiменоi сторони. Вимiрюiться за допомогою тазомiра. В нормi дорiвнюi 13 см.

6. Косi розмiри тазу використовують для виявлення асиметрii тазу. Рiзниця парних розмiрiв бiльш, нiж на 1 сантиметр вказуi на асиметрiю тазу. Вимiрюють такi розмiри:

- вiд передньоверхньоi остi до задньоверхньоi остi протилежноi сторони;

- вiд середини лонного зчленування до правоi та лiвоi з

Вместе с этим смотрят:

Principala cauza a handicapului

Toma Cerba

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Абдоминальная травма

Аборты