Лекции по международным отношениям и внешней политике
Семiнар 2. Холодна вiйна та ii наслiдки.
1. Причини та етапи вiйни.
2. Доктрина Трумена.
3. План Маршала та його наслiдки.
4. Створення вiйськово-полiтичних блокiв.
Лiтература.
1. Советская внешняя политика в годы холодной войны: новое прочтение. М.: 1995.
2. Бжезинський. Холодна вiйна та ii наслiдки. Журнал “Полiтика i Час”, 1994 рiк № 1 та № 2. (етапи холодноi вiйни).
3. Кiссiнджер. Дипломатiя.
Лекцiя (продовження теми 2)
Як ви пам’ятаiте, процесс взиволення краiн проходив з пiвночi на пiвдень. Розпочався вiн в краiнах Азii i завершився в краiнах Африки. Головнi етапи:
1) крах мандатноi системи на Близькому Сходi;
У 1943 роцi була проголошена незалежнiсть Сирii та Лiвану, у 1946 роцi здобуваi незалежнiсть Трансiорданiя, у 1948 роцi на територii Палестини було проголошено утворення держави РЖзраiлю.
Серед краiн Азii у 1945 роцi незалежнiть здобувають РЖндонезiя та В’iтнам, у 1947 роцi РЖндiя та Пакистан спочатку стають домiнiонами, а потiм проголошують повну незалежнiсть, у 1948 роцi незалежнiсть здобувають Цейлон та Бiрма, а також проголошенi двi незалежнi держави: Корейська народна демократична республiка (пiвнiч) та Республiка Корея (Пiвдень).
У 50-х роках розпочинаються визвольнi процеси в Пiвнiчнiй Африцi: проголошено незалежнiсть Лiвii, Марокко, Тунiсу, Судану та Гвiнеi. РЖ нарештi, у 1960 роцi 17 африканських краiн здобули незалежнiсть. У 1962 роцi внаслiдок збройноi боротьби здобуваi незалежнiсть Алжир. У 1974 роцi потерпiла крах португальська колонiальна iмперiя, незалежнiсть здобувають Ангола, Мозамбiк та Гвiнея-Бiсау. РЖ нарештi, у 1989 роцi здобуваi незалежнiсть Намiбiя.
В результатi колишнi колонii перетворилися з об’iктiв в суб’iкти мiжнародних вiдносин.
5. Поява нових засобiв ведення вiйни.
Поява нових засобiв ведення вiйни перш за все пов’язуiться зi зброiю массового знищення (так звана “зброя групи ABC”1
), i перш за все
Першою краiною, що розробила ядерну зброю i використала ii були США. У 1949 роцi ядерною державою стаi СРСР. Велика Британiя офiцiйно стаi ядерною державою у 1952 роцi. Францiя здобуваi ядерну зброю у 1960 роцi. РЖ нарештi, Китай офiцiйно визнав себе ядерною державою у 1965 роцi.
У 1968 роцi було пiдписано Договiр про нерозповсюдження ядерноi зброi. РЖнiцiювали цей договiр США та СРСР. Справа у тому, що у 1962 роцi виникаi Карибська криза, коли свiт був напередоднi ядерноi вiйни мiж США та СРСР. Пiзнiше, на порозi ядерноi вiйни свiт стояв пiд час Тайванськоi кризи. Пiсля цих конфлiктiв СРСР та США розпочали переговори, i в iх результатi було пiдписано вищезазначений договiр.
Цей договiр складаiться з зобов’язань двох видiв держав: ядерних та неядерних.
Ядернi держава зобов’язувались:
1) не передавати ядерну зброю i контроль над нею iншим державам;
2) не допомагати у виробництвi або придбаннi ядерноi зброi
3) надати гарантii безпеки безядерним державам.
Неядернi держави зобов’язалися:
1) не приймати ядерну зброю та контроль над нею;
2) не виробляти та не купувати ядерну зброю;
3) не приймати участь у виробництвi ядерноi зброi.
Зараз йдуть розмови про кризу нерозповсюдження ядерноi зброi. Вона проявляiться:
у появi групи держав, якi фактично володiють ядерною зброiю;
науковий прогрес призвiв до можливостi використання ядерноi зброi не тiльки окремим державами, але й iншими суб’iктами мiжнародних вiдносин.
Першою державою, яка фактично стала ядерною, був РЖзраiль (?хто ж перший?). Проте вiйськова стратегiя та концепцiя нацiональноi безпеки грунтуiться на тому, що вiн офiцiйно не визнаi свого ядерного статусу. РЖншими фактично ядерними державами i ПАР, РЖндiя та Пакистан (останнi двi мають суттiвi протирiччя), Пiвнiчна Корея.
6. Виникнення ряду регiональних конфлiктiв, де чiтко визначилось протистояння СРСР та США.
Першим конфлiктом, що виник пiсля Другоi свiтовоi вiйни, стала вiйна в РЖндокитаi 1946-1950 рокiв. То була вiйна Францii проти В’iтнаму, Лаосу та Камбоджi.
Наступним конфлiктом стала вiйна в Кореi 1950-1953 рокiв. В цiй вiйнi приймали усать збройнi сили двоi краiн СРСР та США. 38 паралель тАУ то була межа мiж двома армiями (Пiвдiчна Корея тАУ СРСР, Пiвденна Корея тАУ США). Пiзнiше на територii Корейського пiвострова було створено двi дежрави тАУ Пiвдiчна (на чолi з Кiм РЖр Сеном, який мав надiю збройним шляхом об’iднати двi краiни). Влiтку 1950 року вiйська Пiвнiчноi Кореi розпочали вiйськовi дii. Проблема почала обговорюватись в Радi Безпеки ООН. Але дiяльнiсть Ради безпеки базуiться на принципi вето, тобто для прийняття рiшення потрiбна згода всiх сторiн. Рада безпеки приймаi рiшення застосувати сили ООН в Кореi. СРСР не змiг заблокувати рiшення, оскiльки його представник бойкотував засiдання Ради Безпеки через ii незгоду визнати делегацiю Китаю. В Корею були направленi вiйська ООН, що були створенi на основi американцiв та пiвденних корейцiв, а також китайських добровольцiв. На сторонi Пiвнiчноi Кореi воювало 2 авiадивiзii СРСР Вiйна закiнчилася пiдписанням перемир’я з границею вздовж 38 паралелi.
На Близькому Сходi у 1948-1949 роках йшла перша Арабо-РЖзраiльська вiйна. У 1956 вiдбулася троiста агресiя РЖзраiлю, Великоi Британii та Францii проти РДгипту (друга Арабо-РЖзраiльська вiйна). У 1967 роцi вiдбулася Третя Арабо-РЖзраiльська вiйна, пiд час якоi РЖзраiль захопив частину Палестини (Захiдний берiг рiки Йордан та Сектор Газу). Нуступна вiйна, у 1973 роцi, арабськi краiни зробили спробу реваншу (Четверта Арабо-РЖзраiльська вiйна). У 1982 роцi сталася агресiя РЖзраiлю проти Лiвану.
Протягом 1980-1988 рокiв тривала РЖрано-РЖракська вiйна.У 1990-1991 роках вiдбулася Кувейтська криза, пов’язана з анексiiю РЖраком Кувейту.
На Середньому Сходi в перiод з 1979 по 1989 роки тривала вiйна в Афганiстанi.
В 1948 роцi у зв’язку з Кашмiрсько. проблемою вперше в виглядi збройного протистояння проявився РЖндiйстько-Пакiстанський конфлiкт. Потiм вiн вiдновився у 1964 роцi, i у1970-1971 роках, коли на територii Пакiстану була створена держава Бангладеш.
У 1965 роцi у фазу збройного протистояння вийшов Китайсько-РЖндiйський конфлiкт.
Форми конфлiктiв, що сталися пiсля 2-i свiтовоi вiйни:
1) громадянськi вiйни (конфлiкти в Африцi);
2) мiжнацiональнi конфлiкти (напр. арабо-iзраiльський конфлiкт);
3) етнiчнi конфлiкти (курдська проблема).
4) конфесiйний конфлiкт тАУ мiж окремими конфесiями та релiгiями (класичний приклад тАУ Лiван).
Типи конфлiктiв.
1) Перший тип випливаi з розпаду 5 головних колонiальних iмперiй, а саме Французькоi, Британськоi, Нiдерландськоi, Португальськоi та Бельгiйськоi. Це нацiонально-визвольнi вiйни.
2) Виникаi внаслiдок прагнення двох полярних суспiльно-полiтичних систем зберегти i посилити свiй вплив в iнших регiонах (приклад: Корейська вiйна).
3) Прояв традицiйних iмперських тенденцiй у поведiнцi низки держав (приклад: троiста агресiя проти РДгипту).
4) Конфлiкти мiж Сходом та Заходом внаслiдок антикомунiстичних заворушень (приклад: Угорщина у 1956 рiк).
5) Регiональнi конфлiкти на територii краiн, пiдконтрольних СРСР чи США (приклад: В’iтнамська вiйна).
6) Короткотривалi збройнi iнтервенцii США, iх союзникiв, або СРСР для наведення порядку (приклад: Гренада).
7) Етно-расовi, етно-конфесiйнi конфлiкти в краiнах третього свiту. Саме ця група конфлiктiв була найчисельнiшою.
1
Atomic, Biological and Chemical.
Вместе с этим смотрят:
"Заказные" убийства и их предупреждение
"Зеленые", как субъект мировой политики
"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины
"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки
"Русская Правда" как памятник Древнерусского права