ВЕЛИКИЙ ВРЖТЧИЗНЯНИЙ ПЕДАГОГ К.Д. УШИНСЬКИЙ

Життя i педагогiчна дiяльнiсть. Великий вiтчизняний педагог, один з основоположникiв педагогiчноi науки i народноi школи в Росii Костянтин Дмитрович Ушинський (1824тАФ1870) народився в м. Тулi. Його батько багато рокiв перебував на вiйськовiй службi, брав участь у Вiтчизнянiй вiйнi 1812 року, вийшовши у вiдставку i здобувши дворянське звання за багаторiчну службу в армii, працював службовцем у рiзних установах Тули, Полтави. Олонця, Вологди, Петербурга та повiтовим суддею в м. Новгородi-Сiверському Чернiгiвськоi губернii. Мати його була родичкою Капнiстiв. Дитячi роки Ушинський провiв у м. Новгородi-Сiверському, де вчився в гiмназii, потiм закiнчив юридичний факультет Московського унiверситету i був залишений там на два роки для пiдготовки до професорськоi дiяльностi. У 1846 роцi вiн був призначений виконуючим обов'язки професора юридичних наук Ярославського юридичного лiцею, звiдки був звiльнений як ВлнеблагонадiйнийВ» i довгиii час не мiг знайти роботи. У 1849тАФ1854 рр. вiн працював дрiбним службовцем у Мiнiстерствi внутрiшнiх справ, але ця робота його не задовольняла нi матерiально, нi морально. Деяке задоволення давало йому в цей перiод спiвробiтництво в журналах ВлСовременникВ», ВлБиблиотека для чтенияВ», в яких вiн публiкував реферати статей та переклади з iноземних мов.

У 1854 роцi УШИНСЬКИЙ дiстав посаду викладача росiйськоi мови та iнспектора кчасiз v Гатчннському сирiтському iнститутi, де широко проявились його органiзаторськi й педагогiчнi здiбносгi.

у 1857тАФ1858 рр. в ВлЖурнале для воспитаiiняВ» Ушiiнський опублiкував статтi: ВлПро користь педагогiчноi лiтературиВ», ВлТри елементи школиВ», ВлПро народнiсть у суспiльному вихованнiВ» (1858), ВлШкiльна реформа в Пiвиiчнiii АмерицiВ» та \н. У 1859 роцi ного було призначено iнспектором класiв Смольного iнституту шляхетних дiвчат, де вiн працював до 1802 року,, будучи водночас i редактором ВлЖуриала Мпнистсрствз народного просвещенияВ», в якому 1860тАФ1862 рр. опублiкував статтi: ВлПраця в ii психiчному i виховному значеннiВ» (1860), ВлНедiльнi школиВ», ВлПитання про народнi школиВ», ВлРiдне словоВ» (1861), ВлПроект учительськоi семiнарiiВ». У Смольному iнститутi вiн намагався лiквiдувати занадто суворий режим для вихованцiв та полiпшити iх навчання й виховання.

Разом з Ушинським в Смольному iнститутi працювали вiдомi росiйськi педагоги В. РЖ. Водочозов, Д. Д. Семенов, Л. М. -Модзалевськиii, М 1. Ссмевський та iп. У 1862 роцi Ушiiнськиii змушений був залишити роботу в Смольному iнститутi: начальниця iнстигуту i законовчитель звинуватили його в Влполiтичнiй iiсб,iагоналiiiностi/>. Несправедливе ставлення з боку начальства пiдiрвало й без того поганий стан його здоров'я. Вiн тяжко захворiв, але iхати лiкуватися за кордон в нього не було коштiв. Побоюючись громадського осуду за погане ставлення до Унiннського, Мiнiстерство освiти вiдрядило ного за кордон для вивчення досвiду жiночоi освiти, а насправдi це ВлвiдрядженняВ» було замаскованим полiтичним засланням. За кор доном уiiiiиiськии зустрiвся i подружився з М. РЖ. Пироговим, який дявав йому порали в лiкуваннi. Там пiн пробув п'я-iii рокiв. Лiкуючись, баi ато працював, вивчав досвiд жiночоi освiти в рядi краiн, дослiджував стан початковою навчання. написав своi педагогiчнi твори: ВлПедаюгiчна подорож до Швейцарii-В» (1862), ВлРiдне словоВ», два томи книiи ВлЛюдина як предмет вихованняВ» та iи Перебуваючii за кордоном, Унiннськии дуже сумував за Росiiю. вiн писав-ВлСтрашно стаi, як подумаю, що через рiк чи два моi зв'язки з Росiiю порву-чi,си i залишусь я десь у Женевi, як острiвець, що заiубився серед океануВ».

У 1867 роцi Ушiiнськиii повернувся в Росiю, але був вже зовсiм хвориii. Проте навiть i в такому станi вiн багато працював: закiнчував деякi своi твори, збирав матерiал для нових, зустрiчався з учителями, давав iм поради. Вiн збирався iiранговаги професором педагогiки Новоросiйського (Одеською) унiверситету, куди його запрошували, але ця мрiя не здiйснилася. Номер К Д. Ущинський у 1870 роцi в Одесi, де вiн тяжко захворiв но дорозi в Крим на лiкування. Поховано його в Киiвi на територii Вплубицького монастиря.

Пiсля Великоi Жовтневоi соцiалiстичноi революцii в нашiй краiнi зроблено багаю для того, щоб увiчнити пам'ять великого вiтчизняноi о не-дйiоiа- широко вiдзначаються його ювiлеi, видано великим тиражем йою твори в одинадцяти "-омах, ного iм'я присвоiно Ярославському i Одеському педагогiчним iнститутам, встановлено студентськi стипендii його iменi, кращих представникiв гародиоi освiти i педагогiчноi науки нагороджують медалями К. Д. Ушинсьхого.

У розвитку сгюго свiтогляду Ушписький пройшов складний шлях: вiн був добре обiзнаний з рiзними фiлософськими системами, сприймав iх критично, намагався створити свою точку зору, але так i залишився на шляху вiд iдеалiзму до матерiалiзму, хоч у багатьох питаннях дуже близько пiдходив до матерiалiстичних позицiй, виступав на захист матерiалiстичноi фiлософii. У питаннях розвитку природознавства вiн стояв на позицiях дарвiнiзму, в теорii пiзнання i психологii додержувався фiзiологiчних основ, у питаннях соцiологii вважав, що розум i рушiйною сплою суспiльного розвитку.

Виходячи з позицiй матерiалiстичного сенсуалiзму, Ушии-ськнй твердив, що iдиним критерiiм для речi i сама рiч, а не наше поняття про неi. У багатьох своiх творах вiн виступав проти iдеалiстичних основ педагогiки i психологii Канта, Геiеля, Гербарта, Спенсера; негативно ставився до вульгарного матерiалiзму Фогта, Молсшопа, Бюхпсра. Вiн визнавав матерiю, яi, таку, що iснуi об'iктивно, а також ii рух. Шукаючи нових нiляхiп розвитку фiлософii, покладаючп великi надii на розвиток науки i 1СХПРЖКИ, вiн писав: ВлСила людинитАФii паровi машини, iиви;'-кiсть iiтАФпаровози i пароплави, а крила вже ростуiь у людини i розгорнуться iодi, коли вона навчиться вiльно керувати аеростатомВ».

У розвитку своiх соцiально-полiтичних поглядiв Ушинський не став на рсволюцiйно-демократичнi позицii. Так, наприклад. у с-iаттi ВлПраця в ii психiчному i виховному значеннiВ» вiн показав гуиеречпосгi в iодiшиьому суспiльствi (конкуренцiя в промисловостi, сксилуаiацiя людини людиною, перетворення робii-иiiкiп промпслопосii па придаток до машин), але через клас(ж\ обмеженiсть свою свiтогляду ис прийшов до висновку про необхiднiсть класовоi боротьби, революцiйного перетворення суспiльства Засуджуючii залишки крiпосництва, Ушинський разом з тим не пiднявся вище буржуазного демократизму, вiн вважав, що дальший розвиток Росii може вiдбуватися мирним шляхом, без революцii. РЖдеалiстичнi погляди особливо проявилися в перший перiод його життя в ставленнi до релiгii та в iдеалiзацii патрiархального селянства (християнську релiгiю вiн вважав основою моралi й виховання) Пiзнiше, особливо в останнi роки свого життя, Ушинський, залишаючись релiгiйною людиною, виступав проти втручання церкви та духовенства в свiтське життя i шкiльнi справи, вiн писав' ВлУсяка фактична наука тАФ iншоi науки ми й не знаiмо тАФ стоiть поза всякою релiгiiю, бо спираiться на факти, а не на вiруванняВ». У статтi ВлЗагальний погляд на виникнення наших народних шкiлВ» (1870) вiн констатував той факт, що iдея церковноi школи не знайшла пiдтримки в наоодi, що самi селяни виступали проти того, щоб у школах працювали попи. Релiгiйнiсгь людей, на його думку, повинна проявлятися в iх гуманностi, у взаiмнiй повазi i дружбi.

Педагогiчна наука i мистецтво виховання. Велика заслуга Ушинського полягаi в тому, що науку про навчання та вихованнятАФпедагогiкутАФвiн розглядав у тiсному взаiмозв'язку з такими науками, як фiлософiя, iсторiя, психологiя, анатомiя i фiзiологiя людини та iн., а також з педагогiчною практикою. Педагогiчна наука може розвиватись тiльки тодi, вказував Ушинський, коли вона збагачуватиметься передовим педагогiчним досвiдом.

Вiн вимагав iдностi педагогiчноi теорii i практики, взаiмногоiх збагачення, оскiльки~в педагогiчнiй справi немаi нiчого гiршого, як вiдрив школи вiд життя, теорii вiд практики i практики вiд теорii. Щоб правильно навчати i виховувати людей, треба знати iсторiю людства та iсторiю виховання (iсторiю педагогiки), всебiчно знати iх самих, iх природу, задатки i психiку. Тiльки при додержаннi таких умов педагогiка буде наукою, а вихователi оволодiють мистецтвом виховання. ВлЯкщо педагогiка,тАФ писав Ушинський,тАФ хоче виховувати людину в усiх вiдношеннях, то вона повинна насамперед знати, ii також у всiх вiдношенняхВ».

Велика заслуга Ушинського полягаi в тому, що педагогiку вiн розглядав у тiсному зв'язку з психологiiю, часто пiдводив психологiчнi основи у розв'язаннi педагогiчних проблем Це мало особливо велике значення, оскiльки за тих часiв панували iдеi метафiзичноi та емпiричноi психологii.

У розвитку педагогiки i психологii велике значення мала праця Ушинського ВлЛюдина як предмет вихованняВ», в якiй докладно розглянуто багато важливих питань: розвиток почуттiв, .спринмания, пам'ятi, уваги, уявлення, мислення, емоцiй, мови тощо Виступаючи протii представникiв буржуазноi психологii 1 педагогiки (Гербарта, Бенеке та iн), якi однобiчно, абстрактно, з метафiзичних позицiй трактували психiку людини, вiн, навпаки, психiчне життя людини, зокрема дитини, розглядав у русi, в зв'язку з розвитком суспiльства.

Як педагог i психолог Ушинський великого значення надавав розвитку активностi дiтей у процесi навчання та виховання, вказував на методи i способи психiчного iх розвитку: правильний режим життя, виховання волi та iнтересiв, набування трудових навичок, умiнь i звичок, подолання труднощiв тощо Високо оцiнюючи значення трудового народу в iсторii суспiльства, вiн вважав, що й виховання пiдростаючого поколiння повинно вiдбуватися в його РЖнтересах з обов'язковим врахуванням специфiчних особливостей кожного народу. Тiльки з сукупностi практики i теорii виховання в рiзних народiв може створитись загальнолюдська педагогiчна система виховання, яй наука i мистецтво.

Ушинський зазначав, що всяка практична дiяльнiсть, спрямована на задоволення духовних потреб людини, i великим мистецтвом, а педагогiка як наука i вищим, мистецтвом, оскiльки вона задовольняi найбiльшу з потреб людини i людства в цiлому тАФ iх прагнення до вдосконалення.

Велика заслуга Ушинського полягаi в тому, що вiн розглядав педагогiку як науку i мистецтво у зв'язку з досягненнями вiтчизняноi матерiалiстичноi фiлософii та iнших наук про природу людини, про фiзичне, розумове i моральне ii вдосконалення.

РЖдея народностi виховання. Однiiю з найважливiших соцiальних i педагогiчних проблем Ушинський вважав iдею народностi виховання, яку вiн трактував досить широко. Термiн ВлнароднiстьВ» вiн розумiв, як iсторiю того чи, iншого .народу, його iсгорианий розвиток, географiчнi й природнi умови/в яких живе народ, економiчнi, соцiальнi, культурнi, нацiональнi та iншi особливостi народiв Спiльною особливiстю всiх народiв Ушинський вважав виховання людей У статтi ВлПро народнiсть у суспiльному вихованнiВ» вiн дав високу оцiнку всiм народам Ро сii, народнiсть вважав основою виховання пiдростаючого поколiння в дусi патрiотизму, любовi до батькiвщини та свого народу.

Народнiсть виховання в Ушинського не маi нiчого спiльного з поняттям народностi як прояву великоросiйського шовiнiзму, патрiархальностi й релiгiйностi; у нього це важливий засiб всебiчного вивчення iсторii своii батькiвщини, засiб патрiотичного виховання пiдростаючого поколiння.

У виховуваннi патрiотичних почуттiв дiтей i молодi велике значення, на думку Ушинського, мають традицii з iсторii боротьби росiйського народу проти його зовнiшнiх ворогiв у перiод Вiтчизняноi вiйни 1812 року, Кримськоi вiйни 1853тАФ1856 рр. та iн. Але треба, зауважував вiн, щоб цi традицii послiдовно використовувалися в процесi виховання i повсякденному життi, а не тодi тiльки, коли батькiвщинi загрожуi небезпека.

РЖдея народностi виховання в Ушннського свiдчить про його боротьбу за розвиток росiйськоi нацiональноi педагогiки i школи, а також про критичне використання позитивного досвiду зарубiжноi педагогiки. Розвиток освiти i виховання на основi народностi повинен сприяти пiдготовцi патрiотiв Росii, якi б сумлiнно виконували своi громадськi обов'язки i поважали iншi народи.

Народ, на його думку, i джерелом усiх багатств матерiальноi i духовноi культури, а тому треба вивчати iсторiю, географiю,

економiку, мову, лiтературу, мистецтво та iншi науки. Народна .творчiсть (поезiя, пiснi, музика, образотворче мистецтво та iн.)тАФ джерело культури народу. Однiiю з ознак народностi i i мова, ' найкращий виразник духовно'} Культури кожного народу. У своiй статтi ВлРiдне словоВ» Ушинський у барвистих i хвилюючих тонах писав про значення рiдноi мови: ВлМова народу тАФ кращий, що нiколи не в'яне i вiчно знову розпускаiться, цвiт усього його духовного життя, яке починаiться далеко за межами iсторii. У мовi одухотворяiться весь народ i вся його батькiвщина; в нiй втiлюiться творчою силою народного духу в думку, в картину i звук, небо вiтчизни, РЗi повiтря, ii фiзичнi явища, ii клiмат, ii поля, гори, долини, ii лiси й рiки, ii бурi i грози тАФ весь той глибокий, повний думки й почуття, голос рiдноi природи, який лунаi так гучно в любовi людини до ii iнодi сувороi батькiвщини, який вiдбиваiться так виразно в рiднiй пiснi, в рiдних мелодiях, в устах народних поетiв. Проте в свiтлих, прозорих глибинах народноi мови вiдбиваiться не тiльки природа рiдноi краiни, але й уся iсторiя духовного життя народу. Поколiння народу проходять одне за одним, але результати життя кожного поколiння залишаються в мовiтАФв спадщину потомкам. У скарбницю рiдного слова складаi одне поколiння за другим плоди глибоких сердечних рухiв, плоди iсторичних подiй, вiрування, погляди, слiди пережитого горя i пережитоi радостi,тАФ одним словом, весь слiд свого духовного життя народ дбайливо зберiгаi в народному словi. Мова i найважливiший, найбагатший i наймiцнiший зв'язок, що з'iднуi вiджилi, живущi та майбутнi поколiння народу в одне велике, iсторично живе цiле. Вона не тiльки виявляi собою життiвiсть народу, але i якраз саме це життя. Коли зникаi. народна мова,тАФ народу нема бiльшеВ» '.

Висока оцiнка Ушинським рiдноi, зокрема росiйськоi, мови i його боротьба за створення шкiл, де б навчання проводилося рiдною мовою народiв Росii, мала не тiльки велике педагогiчо-методичне значення, але й полiтичне. Його виступи в цьому питаннi були використанi прогресивними силами Росii для боротьби проти русифiкаторськоi полiтики царського уряду щодо народiв, якi жили на окраiнах Росii.

' ВлХрестоматiя з iсторii пiтчизняноi педагогiкиВ». К., ВлРадянська школа'В», 1961, с. 282.

Моральне виховання. Моральне виховання УiлинськиГi розглядав як складову частину гармонiйного розвитку людини, як важливий засiб патрiотичного виховання та пiдготовки людини до життя. Для Росii XIX ст., зазначав вiн, питання морального виховання дiтей i молодi мали особливо велике значення, павi i ь бiльше за фiзичне i розумове, оскiльки в ньому було найбiльше хиб i здiйснювалося воно не в iнтересах народу.

Моральне виховання людей треба починати з.малих рокiв i здiйснювати постiйно i систематично. Мета його тАФ розвивати в дiтей кращi риси i почуття: патрiотизм i гуманiзм, любов до працi i дисциплiнованiсть, чеснiсть i правдивiсть, почуття обов'язку i вiдповiдальностi, власноi гiдностi РЖ громадського обов'язку, скромнiсть, твердiсть волi i характеру та iн. Найважливiшим завданням морального'виховання дiтей i молодi, на його думку, маi бути виховання у них палкоi любовi до батькiвщини i народу.

З почуттям огиди ставився Ушинський до таких негативних людських рис, як псевдопатрiотизм, кар'iризм, егоiзм, деспотизм, лицемiрство, лiнощi, прагнення до наживи та iн. Розглядаючи завдання i засоби морального виховання учнiв, вiн гостро критикував такий ВлзасiбВ» дисциплiнування, як залякування i фiзичнi покарання, водночас вказував на необхiднiсть посилити вимоги до них щодо дисциплiни i поведiнки, але застосовувати при цьому правильнi педагогiчнi методи.

Основними методами i способами морального виховання дiтей i молодi Ушинський вважав переконання, запобiгання неправильнiй поведiнцi, педагогiчний такт. учителя та заохочення i покарання, але не тiлеснi, особистий приклад учителя, а також батькiв "i старших, правильний режим, навчання тощо. Але.най-кращим засобом морального виховання, на його думку, i фiзична праця, за допомогою якоi формуються кращi моральнi якостi дiтей i молодi, але з умовою правильного поiднування ii з працею розумовою.

У своiй статтi ВлПраця в ii психiчному i виховному значеннiВ» Ушинський вказував на велике значення фiзичноi працi не тiльки у вихованнi дiтей та молодi, а й у розвитку суспiльства взагалi. ВлВиховання, якщо воно бажаi щастя людинi,тАФ писав Ушинський,тАФ повинно виховувати ii не для щастя, а готувати до трудового життяВ». Виховне значення фiзичноi працi, в тому числi i для морального виховання дiтей, вiн розумiв конкретно, виходячи з практики завдань школи i сiм'i: самообслуговування дома i в школi, допомога батькам по господарству, праця в саду i на городi, допомога вчителям у виготовленнi наочного приладдя i т. iн. Привчаючи дiтей до працi, слiд виховувати у них умiння доляти труднощi, водночас стежити за тим, щоб дiти не перевтомлювались, дiставали насолоду вiд фiзичноi працi.

Праця людини, писав Ушинський, також необхiдна для ii душевного здоров'я, як чисте повiтря для ii фiзичного здоров'я.

Без працi людина не може йти вперед, не може i залишатися па одному мiсцi, вона буде йти назад: ВлПраця тАФ не гра i не забава; вона завжди серйозна i важкаВ».

У питаннях морального виховання людей, зокрема в процесi iх фiзичноi працi, Ушинський допускав i помилки, Особливо в перший перiод своii педагогiчноi дiяльностi: деякi ' питання моралi й етики розглядав з точки зору релiгiйностi та iдеалiзацii патрiархальних вiдносин; вiрив у можливiсть перевиховання i морального вдосконалення людей-в процесi iх трудовоi дiяльностi, не змiнюючii при цьому суспiльного ладу. \1 Педагогiчно-дидактичнi принципи. К. Д. Ушинський був видатним педагогом-методистом, який висловив багато цiнних думок про органiзацiю навчання та виховання учнiв у школi. Щоб правильно навчати дiтей, розвивати iх розумовi здiбностi, говорив вiн, треба добре знати iх iндивiдуальнi та психологiчнi особливостi, загальнопедагогiчнi i дидактичнi принципи навчання. У навчаннi треба передбачати: змiст i дозування навчального матерiалу, посильнiсть його для учнiв, послiдовнiсть i систематичнiсть вивчення, розвиток свiдомостi, дiяльностi й активностi учнiв, мiцнiсть засвоiння знань, виховуюче навчання та iн. Усi цi педагогiчно-дидактичнi принципи навчання детально розроблено в його творах.

Велику увагу придiляв Ушинський розвитку пам'ятi у дiтей у процесi навчання, радив всiляко розвивати два види пам'ятi тАФ пасивну тАв (мимовiльну) i активну (довiльну), а для цього слiд частiше повторювати навчальний матерiал, уникати механiчного Влзаучування напам'ятьВ», тобто зубрiння. Головну увагу необхiдно придiляти розвитку активного виду пам'ятi, що маi велике значення в розумовому розвитку i практичному життi. Навчальний матерiал для запам'ятовування треба пiдбирати вiдповiдно до вiку учнiв, використовуючи при цьому всi попереднi iхнi знання, набутi ще в дошкiльному вiцi. Перевантажувати учнiв заняттями не можна, особливо в молодших класах: перевтома учнiв у процесi навчання тАФ шкiдлива; але навчання не може бути й розвагою. Для засвоювання знань велике значення маi наочнiсть. Ушинський пiдкреслював, що дiти,, мислять формами, фарбами, звуками, вiдчуттями, отже, корисно вдаватися до всiх наочних засобiв навчання з тим, щоб органи чуттiв дiтей брали безпосередню участь у сприйманнi навчального матерiалу.

Ушинський писав: ВлВи навчаiте дитину яким-небудь п'яти невiдомим iй словам i бачите, що вона мучиться над ними довго i даремно, але зв'яжiть з малюнками двадцять таких слiв i тАФ дитина засвоiть iх швидкоВ». Надаючи великого значення розповiдям педагога по малюнках, вiн водночас застерiгав, що iх треба проводити так, щоб дрiбницi в цих малюнках не затемнювали головного, щоб розповiдi i малюнки були цiкавими для учнiи, легко запам'ятовувались. Предметом таких розповiдей може бути все, що доступне розумiнню учнiв. Умiле використання наочностi на уроцi допомагаi учням краще пiзнати навколишнiй свiттАФприроду i жiптя людей. Проте Ушииський виступав проти надмiрного захоплення наочнiстю в навчаннi, не переоцiнював ii значення, радив розумно i в мiру користуватись нею.

Прикладом умiлого використання наочностi в навчаннi можуть бути його книжки для дiтей тАФ ВлРодное словоВ» i ВлДетский мирВ».

Заслуга Ушинського полягаi в тому, що дидактичнi принципи навчання вiн розглядав у тiсному зв'язку з формами та методами навчання. Будучи представником класно-урочноi системи навчання, вiн велику увагу придiляв розробцi методики роботи вчителя на уроцi, радив запроваджувати рiзноманiтнi, найефективнiшi методи i способи навчання: пояснення нового матерiалу, повторення пройденого, вправи, письмовi i графiчнi роботи учнiв, iндивiдуальнi i фронтальнi заняття учнiв, проведення облiку знань учнiв тощо.

Кожний урок, на думку Ушинського, повинен мати. освiтнi i виховне значення. Щоб привчити учнiв до самостiйноi роботи i виховати в них iнтерес до навчання, треба багато працювати з учнями, допомагати iм у навчаннi, розвивати мислення, виховувати працездатнiсть. Аналiзуючи двi теорii освiти, що iснували в той час тАФ ВлформальнуВ» (розвиток пам'ятi, уваги, мислення, мови) i ВлматерiальнуВ» (вивчення матерiалу навчальних предметiв), вiн .виступав за розумне поiднання в процесi навчання обох теорiй освiти, надаючи великого значення як визначенню змiсту навчання, iак i розвитку в учнiв мислення, пам'ятi, уваги i мови.

Критикуючи класичний напрям середньоi освiти, засилля в них грецькоi та латинськоi мов, Ушинський вiдстоював реальний напрям середньоi школи (реальнi гiмназii). Через те великого значення вiн надавав вивченню таких навчальних предметiв, як рiдна мова i лiтература, нова iноземна мова, iсторiя, географiя, природознавство, математика та iн. В його книзi ВлДетский мирВ» подано дуже цiкавий матерiал з природознавства.

Велика заслуга Ушинського в розробцi питань вивчення рiдноi мови, завдання якого полягаi в ТОМу, щоб розвинути в дiтях ту природжену здiбнiсть, яку називають даром-.слова; навчити iх свiдомо володiти цiнностями рiдноi мови i граматики (пiзнання логiки мови). Для ефективного засвоювання учнями рiдноi мови треба розвивати у них дар слова за допомогою усних i письмових вправ, поступово iх ускладнюючи. У вивченнi учнями мови вiн радив використовувати кращi зразки народноi творчостi (билини, пiснi, казки, прислiв'я, загадки та iн.), а також кращi твори письменникiв (Пушкiна, Крилова, Лiрмонтова, Кольцова, Шевченка та iн.). Мова вчителя повинна бути зразковою для учнiв, граматично правильною i милозвучною. Для учнiв молодших класiв велике значення мають книжки для читання, зразком яких була ного книга ВлРодное словоВ».

При вивченнi граматики рiдноi мови, зауважував Ушинський, не повинно бути крайностей тАФ надмiрного захоплення або недооцiнки ii; потрiбна певна, чiтка система, а головнетАФсвiдоме вивчення граматичних правил лiтературноi мови, вмiле застосування усних i письмових вправ. Ушинський високо цiнив проведення бесiд з учнями як важливий засiб розвитку iх мови i мислення. У навчаннi грамоти (читанню) учнiв вiн вiдстоював звуковий (аналiтично-синтетичний) метод, за яким подав першi уроки письма i читання в своiй книжцi ВлРодное словоВ»

Елементи природознавства, географii та iсторii в початкових класах, на думку Ушннського, треба вивчати в процесi пояснювального читання на уроках. Надаючи великого значення вивченню iноземних мов, Учiинський радив починати вивчати iх тiльки тодi, Влколи рiдна мова пустила глибоке корiння в духовну природу дитиниВ». Для вивчення рiдноi та iноземноi мов велике значення маi художня лiтература, але ii треба вмiло пiдбирати, вiдповiдно до вiку та iнтересiв учнiв.

Фiзичне виховання. У педагогiчних поглядах Ушинського знайшли своi вiдображення i питання фiзичного виховання дiтей, яке розглядалось як складова частина iх гармонiйного розвитку. Органiзм людини, вказував вiн, це iдине цiле, що розвиваiться в процесi ii повсякденноi трудовоi дiяльностi i пiд впливом оточення, в якому вона перебуваi (природа, сiм'я, суспiльство). Тому треба створювати такi умови життя, працi i навчання дiтей, якi сприяли б iх фiзичному розвитковi, починаючи з раннього вiку: нормальне харчування i сон, вiдповiдний режим дома i в школi; фiзична праця на свiжому повiтрi; медичний нагляд; гiмнастичнi вправи та iгри; створення гiгiiнiчних умов життя i працi; використання природних факторiв (повiтря, вода) та iн.

Релнке значення у фiзичному вихованнi дiтей маi, на ного думку, вивчення природознавства, зокрема анатомii i фiзiологii людини. У своiй книзi ВлДетскнй мирВ» (роздiл ВлПро людинуВ») Ушннськнй дуже цiкаво розповiв про будову органiзму людний, на цiкавих прикладах показав роль ii фiзичного загартування. У третьому томi ВлПедаюгiчноi антропологiiВ» (роздiл ВлЗагальнi зауваження про фiзичне вихованняВ») вiн зробив спробу обгрунтувати мету, змiст та форми фiзичного виховання дiтейi, виходячи тАв з основ анагомii i фiзiологii людини, медицини, санiтарii i гiгiiни, придiливши велику увагу змiцненню нервовоi системи учнiв та вихованню у них волi рiзними засобами фiзичного загартовування.

Навчальнi книги. Серед педагогiчних творiв Ушинського почесне мiсце займають його навчальнi книги для учнiв початковоi школи ВлРодное словоВ» i ВлДетский мирВ», якi витримали багато видань i широко використовувалися в Росii та iнших слов'янських краiнах (у Болгарii, Чехословаччинi, Польщi), а також були зразком для створення книжок для дiтей iиш;i\ народiв Росii (Т. Г. Лубенцем на Украiнi, Я. С. Гогебашпiлi в Грузii та iн.). Книжка ВлРодное., словоВ» Ушииського написана для учнiв РЖтАФIII класiв початковоi школи: для першого класу--письмова i друкована азбука, малюнки, тексти для читання; для другого класу тАФ матерiал для читання, поданий за такими роi-дiлами: в школi i дома, свiйськi тварини, сад i город, на вулигi i на дорозi, пори року (весна, лiто, осiнь, зима); для третьою класутАФпрактична граматика i хрестоматiйнi тексти. До псп частин книжки Ушинський написав ВлРуков.одство для обучечня по ВлРодному словуВ».

У книжцi ВлРодное словоВ» подано цiкавi тексти для читання (оповiдання, вiршi, пiснi, байки, казки, приказки, загадки), а також маленькi уривки з творiв Пушкiна, Тютчева, ГРЖлсiцсiпа, Крилова, Жуковського, Кольцова, Майкова, Нiкiтiиа, Огарьопл, Аксакова, Пекрасова та iнших письменникiв. Сам Ушiпiськпй написав багато маленьких оповiдань виховного значення. Книжка i добре художньо iлюстрована,

Незважаючи на перешкоди, що iх чинило Мiнiстерство народноi освiти в розповсюдженнi книги ВлРодное словоВ», поча була дуже популярною, перша частина ii перевидавалася 150 разiв. У перiод полiтичноi реакцii 70тАФ80-х рокiв XIX сi. ця мiнжка була заборонена царським урядом. Знову ii почали пп-давати тiльки на початку XX ст., але Мiнiстерство народноi освiти сгежнло, щоб цiiю книжкою не дуже захоплювались учнi i вчителi, всiляко обмежувало ii розповсюдження.

Друга книжка Ушннського для дiтей ВлДетский мирВ» скпадаiться з двох частин. У першiй матерiал розподiлений за такими роздiлами: перше ознайомлення з дитячим свiтом (дiти в гаю, дiти в школi, друзi i вчитель, що робиться в класi, пори року, про людину); вiдомостi про природу (тварини, птахи, риби, рослини, iрунт, мiнерали, метали, речовини, погода, природнi явища); ознайомлення з батькiвщиною (столиця, губернii i повiти, мiста i села, господарство, iсторичнi подii).

Друга частина книжки маi такi роздiли: вiдомостi про природу, з iсторii та географii Росii, першi уроки логiки. У цiй частинi книги подано значно ширший i складнiший матерiал, нiж у першiй.

Пiсля кожноi частини книжки вмiщено байки, оповiдання, вiршi, статтi з природознавства, iсторii та географii. Ця книжкл також багато iлюстрована. В обох ii частинах i мегодичш' етапi i матерiали для вчителiв, в яких багато методично-дидактичних порад.

Незважаючи на велику цiннiсть книжок-пiдручникiв Ушпи-ського ВлРодное словоВ» i ВлДетский мирВ», в них були й недолiки:

деякий матерiал мав релiгiйне спрямування, висвiтлювався з iдеалiстичних позицiй, не мав чiткого класово-полiтичного характеру. Книжка Ушинського ВлДетский мирВ» витримала 70 видань, вона, як i ВлРодное словоВ», мала велике поширення в Росii; перевидавалася i в iнших краiнах. В наш час в читанках для початковоi школи вмiщено ряд оповiдань з пiдручникiв Ушинського.

Про вчителя i його пiдготовку. Передова громадськiсть Росii називала Ушинського вчителем росiйських учителiв. Такоi назви i пошани вiн заслужив своiю педагогiчною дiяльнiстю i своiми педагогiчними творами. Вiн високо цiнив роль i значення вчителя в суспiльствi, у вихованнi дiтей i молодi, був глибоко переконаний, що в освiтi, навчаннi i вихованнi учнiв педагог вiдiграi головну роль, що Влособа вихователя означаi все в справi вихованням. Через те Ушинський ставив до вчителя i великi вимоги

Справжнiй учитель повинен любити педагогiчну професiю, бути добре обiзнаним з науковими основами психологii i педагогiки, досконало знати свiй предмет, володiти методикою навчання та виховання учнiв.

Ушинський був незадоволений системою i практикою пiдго-iовки вчителiв у царськiй Росii, дбав про ii полiпшення, особливо вчителiв початкових шкiл. У своiй статтi ВлПроект учигель-ськоi семiнарiiВ» (1861) вiн накреслив цiкавий i змiстовний план створення в Росii вчительських семiнарiй у невеликих мiстах i навiть селах, вважаючи, що туди треба приймати насамперед молодь тАФ вихiдцiв iз селян, якi добре знають сiльське життя i охоче готуватимуться до роботи в сiльських школах.

У своiму проектi вчительських семiнарiй Ушинський передбачив вивчення таких навчальних предметiв: росiйська мова i лiтература, iсторiя, географiя, природознавство, арифметика, креслення, малювання, калiграфiя, спiви, ручна праця, психологiя, педагогiка, методика початкового навчання. Для| проходження педагогiчноi практики семiнаристами при кожнiй учительськiй семiнарii маi бути своя зразкова початкова школа, а в разi потреби педагогiчну практику семiнаристи зможуть проходити i в iнших школах.

Пiсля закiнчення семiнарii випускники ii повиннi пройти рiчне педагогiчне стажування, i тiльки пiсля цього iм присвоюiться звання вчителя. Випускники семiнарii тАФ стажисти повиннi пiдтри-муваiи зв'язки iз своiми викладачами, з якими могли б радитися в деяких педагогiчних питаннях.

Учительськi семiнарii, на думку Ушинського, повиннi стати педагогiчними центрами в тiй мiсцевостi, для якоi вони готують учителiв. В них треба створювати вищi педагогiчнi курси для осiб, якi мають вищу освiту i хочугь працювати вчителями, але яким бракуi педагогiчноi пiдгоговки.

Для пiдготовки вчителiв середньоi школи i викладачiв педагогiки в учительських семiнарiях Ушннський радив вiдкривати педагогiчнi факультети при унiверситетах.

Для пiдвищення педагогiчноi i методичноi квалiфiкацii вчителiв, на його думку, велике значення мають учительськi з'iзди та курси, якi вiн радив влаштовувати пiд час лiтнiх шкiльних кл нiкул; вiн сам брав участь у роботi таких з'iздiв, наприклад, у м. Сiмферополi.

Значення К. Д. Унiппського в розвитку педагогiки i школи народiв Росii

Ушинський був великим вiтчизняним педагогом, фундатором народноi школи в Росii, учителем росiйських учителiв, великим другом дiтей, автором чудових книжок-пiдручникiв для учпiч i педагогiчних творiв для вчителiв, реформатором системи пiдготовки нових учителiв. Пiд його благотворним впливом активно працювало багато його послiдовникiв, а саме: РЖ. М. Ульяноп, РЖ. Я. Яковлiв, В. Я Стоюнiн, М. Ф. Бунаков, М О Корф, Д. РЖ. Тихомиров, В. РЖ. Водовозов, Д. Д. Семенов, В. П. Остро-горський, П. П. Вахтеров, Т. Г. Лубенець, X. Д Алчевська, Я. С. Гогебашвiлi i а iн. Вiн мав великий вплив на розвиток освiти, школи i педагогiчноi думки народiв Росii (Украiни, Бiлорусii, Грузii, Вiрменii, Азербайджану, Казахстану, Чувашii та iн.), а також зарубiжних слов'янських краiн (Болгарii, Польщi, Чехословяччнни).

Л. М. Модзалевський, один з послiдовникiв К. Д. Ушинського, так писав про нього: ВлК. Д. Ушинський тАФ це наш справдi народний педагог, так само як ЛомоносовтАФнаш народний учений, Суворов тАФ наш народний полководець, Пушкiн тАФ наш народний поет, Глiнка тАФ наш народний композиторВ».

Вiн був не тiльки видатним росiйським педагогом, а й основоположником народноi школи в Росii. Високу оцiнку педагогiчноi дiяльностi Ушикського дали Н. К. Крупська, М. РЖ. Калiнiн, А. С. Макаренко.

Пам'ять про К. Д. Ушинського зберiгаiться в серцях усiх народiв Радянського Союзу, його педагогiчна спадщина вiдiграла i вiдiграi велику роль у розвитку сучасноi радянськоi школи i педагогiчноi науки. Виконуючи вказiвки В. РЖ. Ленiна про критичне i творче використання науки i культури минулого, радянська школа, вчительство i педагогiчна наука з успiхом використовують усе те цiнне, що i в педагогiчнiй спадщинi К. Д. Ушiннського.

Вместе с этим смотрят:

Methods of teaching speech

Modern technologies in teaching FLT

University of Cambridge

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському