Методика викладання природознавства тема Звiрi
Державний унiверситет iменi М.П.Драгоманова
Курсова робота
з методики викладання природознавства
на тему тАЬЗвiрiтАЭ
Виконала студентка 43групи факультету тАЬПочаткове навчаннятАЭ заочного вiддiлення Зажерило Н. В. |
Викладач Телецька РЖ. |
м. Киiв тАУ 2000 рiк
ПЛАН
| Стор. |
| I. ВСТУПНА ЧАСТИНА ----------------------------------------------------------------------------- | |
| II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ------------------------------------------------ | |
| 1. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ------------------------------------------------- | |
| 2. ДОСЛРЖДНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА--------------------------------------------- | |
| 3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРРЖАЛОМ------------------------------------ | |
| 4. РОБОТА З ТЕХНРЖЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ------------------------ | |
| 5. РОБОТА З ПРЖДРУЧНИКОМ--------------------------------------------------------- | |
| III. ВИКОРИСТАННЯ РРЖЗНОМАНРЖТНИХ ВИДРЖВ РЖ ФОРМ РОБОТИ.--------------------- | |
| IV. 1 КЛАС----------------------------------------------------------------------------------------------- | |
| 1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.-------------------------------------------------- | |
| V. 2 КЛАС------------------------------------------------------------------------------------------------ | |
| 1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ--------------------------------------------------- | |
| 2.ТЕМА :тАЭЗВРЖРРЖ ВОСЕНИтАЭ------------------------------------------------------------- | |
| 3. ТЕМА тАЬЗВРЖРРЖ ВЕСНОЮтАЭ------------------------------------------------------------- | |
| VI. 3 КЛАС----------------------------------------------------------------------------------------------- | |
| VII. ЗВЯтАЩЗОК ПРИРОДОЗНАВСТВА З РЖНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ.----------------------- | |
| 1. З УРОКАМИ ЧИТАННЯ ТА МОВИ.---------------------------------------------- | |
| 2. З УРОКАМИ МАТЕМАТИКИ----------------------------------------------------- | |
| VIII. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА----------------------------------------------------------------------- | |
| IX. ДОДАТКИ------------------------------------------------------------------------------------------- | |
| X. ЛРЖТЕРАТУРА---------------------------------------------------------------------------------------- | |
.
I.ВСТУПНА ЧАСТИНА
"Природничi науки у всьому iх об'iмi представляють собою вiчну боротьбу людського розуму iз потайливiстю природи.тАЭ
К.Д.Ушинський
До тих пiр поки ми не знаiмо своii краiни i поки цi знання не поширяться в масi народу, ми не будемо в змозi користуватися i тими з вербами, якi налаi нам природа й населення навоi краiни, i будемо бiднi, тому, що - нехлюi. Тому-то, природознавство як учбовий предмет маi пропедевтичний характер, тобто метою його i пiдготовка учнiв до вивчення елементарних курсiв ботанiки, зоологii, фiзичноi географii, анатомii, фiзiологii, iнших предметiв наступних класiв.
Вивчення природознавства в початковiй школi даi можливiсть розвтАЩязати освiтнi i виховнi завдання в iдиному процесi.
А саме:
- розширити елементарнi знання учнiв про предмети i явища прироВнди; !
- розкрити у доступнiй формi звтАЩязки мiж неживою i живою природою, трудовою дiяльнiстю людей;
- озброiти дiтей матерiальним пiдходом до вивчення природи i, первинним атеiстичним знанням;
- виховувати любов до рiдноi краiни.
Виходячи з мети курсу, а це - комплексне пiзнання природи i суспiльства, специфiка природознавства - його узагальненiсть, комплекснiсть i разом з тим конкретнiсть.
Озброiти учнiв знаннями - значить створити в iх свiдомостi чiткi уявлення, навчити узагальнювати своi знання в поняттях, допомогти дiтям осмислити закономiрнi звтАЩязки мiж явищами, виробити практичнi умiння i навички.
Отже, вже в початкових класах повинно мати мiсце нагромаВндження в молодших школярiв певних знань про предмети i явища природи, причому знань нерозрiзнення, а об'iднаних провiдною iдеiю - iдеiю взаiмозв'язку всiх явищ природи.
Вивчення природознавства маi велике значення у вихованнi в учнiв суспiльноi активностi, iнiцiативи, набуттi навичок бережливого ставлення до природи та в психологiчнiй пiдготовцi до виконання корисних справ.
В учнiв зростаi вiдповiдальнiсть, почуття гордостi за те, що й вони брали участь у важливих для краiни справах.
II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ
1. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Органiзовуючи спостереження за явищами навколишньоi дiйсностi i безпосередню практичну дiяльнiсть молодших школярiв, насамперед слiд дбати про розвиток iхнiх розумових сил, викликаючи у дiтей потребу мiркування, спонукаючи робити висновки, узагальнення. Найпершi "помiчники" у цьому для вчителя - добре сформульованi, продуманi пiзнавальнi завдання, спрямованi на розширення i збагачення уявлень, понять дiтей про живу i неживу природу, ознайомлення iз суспiльним життям, працею дорослих в освоiннi соцiального досвiду, виконаннi перших суспiльне - значущих обовтАЩязкiв
У поборi рiзних типiв розвивальних завдань за основу ж взято тi логiчнi операцii, без яких виконання iх неможливе порiвняння, узагальнення, класифiкацiю, встановлення причинне -наслiдкових звтАЩязкiв.
Першi дотики розуму i почуття дитини по навколишнього свiту повиннi бути турботливими i ласкавими. В.О.Сухомлинський писав : "Як важливо не попустити, щоб шкiльнi дверi вiдгородили вiд свiдомостi дитини навколишнiй свiт!". Саме нього ми, вчителi i маiмо посягнути у своiй роботi з учнями.
Розвитку в учнiв спостережливостi сприяi також систематичний контроль за виконанням завдань.
2. ДОСЛРЖДНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА
У процесi вивчення природознавства необхiдно придiлити велику увагу дослiдно-практичнiй роботi учнiв. Саме в цих умовах i можливiсть виховувати у дiтей дослiдницький пiдхiд по здобування знань, збуджувати в них iнтерес по природи.
Учнi вчаться самi одержувати знання, обТСрунтовувати своi вiдповiдi, набувати умiнь i навичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головне спостерiгати явища, розкривати причини, що зумовлюють iхню змiну. Мислення учнiв спрямовуiться на аналiз i синтез. Пiд керiвництвом вчитель вони вчаться видiляти в предметах iстотнi ознаки, встановлювати мiж ними подiбнiсть, узагальнювати, робити висновки. Дослiвно-практична робота сприяi вихованню в учнiв повiльноi уваги, спостережливостi, розвитку дiалектичного мислення.
На уроках проводять демонстрацiйнi та фронтальнi послiпи. У першому випадку вчитель або учень демонструi дослiд, який можна показати пiдчас вивчення новоi теми, повторення та закрiплення матерiалу або опитування. У другому - вчитель даi завдання, а учнi виконують.
Пiп час дослiду слiд обовтАЩязково пiдтримувати тiсний контакт з учнями, щоб вони не тiльки зрозумiли змiст матерiалу, а й вчилися розповiдати про те, що вони спостерiгають. Важливо також у потрiбну хвилину спрямувати увагу учнiв на пiзнання сутi дослiду.
3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРРЖАЛОМ
Чуттiве сприймання вiдiграi велику роль у пiзнавальнiй дiяльностi учнiв молодших класiв. Саме з ними тiсно пов'язана робота з роздатковим матерiалом. Це можуть бути рослини, зiбранi пiп час екскурсiй, гербарiй, колекцii комах, вологi препарати, предмети неживоi природи, роздавальнi картки тощо.
Щоб дiтям легше було визначити iстотнi ознаки предметiв, якi вивчаються, бажано пiп час роботи додержуватись певноi послiдовностi у ii виконаннi, яка буде для учнiв планом iхнiх дiй.
Роздавальнi картки можна використовувати пiп час фронтальноi роботи з класом, для самостiйних занять учнiв, для ущiльнення опитування, письмових, контрольних робiт тощо.
4. РОБОТА З ТЕХНРЖЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ.
Широко використовують технiчнi засоби навчання. За допомогою iх можна вивчати вiддаленi предмети i явища природи, за якими в даний момент важко спостерiгати в природi. Кольоровi зображення викликають у дiтей позитивнi емоцii, iнтерес, що полегшуi усвiдомлення нового матерiалу. Демонстрування кiнофiльмiв даi можливiсть показати явища в динамiцi й розвитку.
Особливо зручно користуватись слайдами. На екранi учням можна показати збiльшене кольорове зображення предмета, явища.
Методика роботи iз слайдами така сама, як iз таблицями чи репродукцiями картки. Це може бути складання коротких оповiдань учнями, видiлення iстотних ознак в об'iктах, якi вивчаються, проведення iгор та iнше.
Доцiльно для активiзацii пiзнавальноi дiяльностi учнiв перед переглядом дiафiльмiв чи кiнофiльмiв давати iм такiзавдання: коротко описати предмети, явища за змiстом кадрiв, видiлити iстотнi ознаки, зтАЩясувати, як пристосувалися рослини i тварин по життя в певному середовищi, розвити причини явищ, взаiмозв'язкiв у природi тощо.
Пiсля перегляну екранних засобiв можна проводити не тiльки бесiду, а й письмову самостiйну роботу.
На уроках природознавства треба ширше використовувати грамзаписи. Увага та iнтерес дiтей значно зростають, коли учнi прослуховують музику, спiви птахiв, короткi оповiдання i вiршi.
5. РОБОТА З ПРЖДРУЧНИКОМ
Вiдповiдно дошкiльноi програми з природознавства побудовано за сезонним принципом. У ньому показано природу i працю людей за порами року, то даi вчителевi можливiсть поiднувати вивчення статей iз спостереженнями учнiв, ширше використовувати в навчаннi мiсцевий матерiал.
Система запитань i завдань, що мiститься в пiдручнику допоможе краще учням ознайомитись з предметами та явищами природи. Робота з малюнками а пiдручнику може бути рiзноманiтною. Наприклад - можне пати завдання учням розглянути iх та сказати, що зображено на них, порiвняти малюнки, знайти спiльнi ознаки та iстотнi вiдмiнностi скласти оповiдання за малюнком з використанням своiх спостережень. Користуючись малюнком, розповiсти про розвиток рослини чи комахи, видiлити iстотнi ознаки в предметах i явищах, якi вивчаються.
У пiдручнику вмiщено кольоровi таблицi з якими учнi повиннi працювати пiп час вивчення тем "Рослини", "Тварини", тАЬОхорона рослин".
Перед статтями вмiщено запитання i завдання для виявлення життiвого досвiду учнiв. активiзацii iх пiзнавальноi дiяльностi: здобутих знань перед тим, як ознайомлювати з новою темою, щоб створити проблемну ситуацiю i зацiкавити на запитання.
Важливо навчити другокласникiв самостiйно працювати з пiдручником у класi i вдома. Потрiбно привчити дiтей давати повнi вiдповiдi на запитання, повтАЩязувати змiст прочитаного з власними спостереженнями i поповнювати його. Слiд рекомендувати учням вибирати iз статей матерiал по поставлених запитань. Тодi вони краще запамтАЩятають основний матерiал по поставлених запитань i навчаться працювати з текстом.
Але робота з пiдручником не передбачаi рiзноманiтну пiзнавальну дiяльнiсть учнiв. Тому пропонуiмо використання рiзноманiтних форм роботи для пiдвищення активiзацii навчальноi дiяльностi учнiв на прикладi теми "Звiрi " при вивченнi рiзних пiр року.
III. ВИКОРИСТАННЯ РРЖЗНОМАНРЖТНИХ ВИДРЖВ РЖ ФОРМ РОБОТИ.
На уроках природознавства вчитель в поiднаннi з iншими методичними прийомами може використовувати рiзноманiтнi загадки, цiкавi завдання, кросворди, вiршi, казки, оповiдання про звiрiв: проводити iгри, iгри - подорожi, вiкторини, хвилинки цiкавого тощо, залежно вiд. мети уроку, змiсту навчального матерiалу, знань учнiв та iн.
Все це дуже зацiкавлюi дiтей, даi iм бiльш поширенi знання, вони краще i швидше запамтАЩятовують матерiал.
В iграх дiти виконують рiзноманiтнi пiзнавальнi завдання.
Пiзнавальнi завдання в iграх на матерiалi природи можуть бути найрiзноманiтнiшими i передбачати закрiплення уявлень про предмети i явища природи розвиток умiнь, порiвнювати предмети, видiляти основнi i другоряднi ознаки iх, здiйснювати класифiкацiю предметiв, встановлювати логiчну послiдовнiсть подiй та iн.
При повтореннi iнодi пропонуiться гра, коли вчитель називаi предмети, серед яких треба визначити тi, якi поставленi за умовою.
Наприклад, вчитель називаi звiрiв, серед них треба видiлити тих звiрiв, якi впадають в зимову сплячку. Подiбнi iгри допомагають не тiльки виявити знання, а. й виробляють уважнiсть.
Дуже цiкавими i iгри - подорожi. Наприклад, вивчаючи тему " Звiрi весною", можна провести цiкаву "подорож" в весняний лiс. Пiп час подорожi використовують стiннi таблицi i картини, дiапозитиви, фрагменти дiафiльмiв, натуральнi обтАЩiкти, якi допомагають конкретизувати уявлення. Подача матерiалу у виглядi подорожi збуджуi емоцii дiтей, розширюi кругозiр. Отже гра i свiт цiкавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесi школи. Гра допомагаi активiзувати навчальний процес, розвиваi спостережливiсть дiтей, увагу, памтАЩять, мислення, збуджуi iнтерес до навчання. Урiзноманiтнення видiв роботи iз застосуванням гри або використанням цiкавого матерiалу знiмаi втому, гальмiвнi процеси мозку, загострюi памтАЩять.
Для розвитку кмiтливостi дiтей широко використовують загадки. Вони дають не повний але досить точний опис предметiв або явиш природи. Навколишнiй свiт даi великi можливостi для створення рiзних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки можна використати на рiзних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегiдь пiдбираi iх вiдповiдно до теми i мети вивченого матерiалу i визначаi на якому етапi доцiльнiше iх використати. Можна використовувати загадки на початку викладання нового матерiалу, як цiкаве введення в свiт того предмета або явища, про якi йтимуться на уроцi загадки доцiльно включати у рiзноманiтнi форми роботи.
На почуття, мислення дитини впливаi краса опису процесiв, явищ природи i предметiв навколишнього свiту. Корисно включати в розповiдь учителя або пiд час бесiди уривки з художнiх творiв, вiршiв, пiсень i навiть казок. Уривки з прози або вiршi можна, також використовувати на початку уроку, що пiдвищуi iнтерес учнiв по виучуваного матерiалу або для закрiплення знань.
За допомогою рiзноманiтних форм роботи, якi здiйснюються на основi податкового матерiалу / загадки, оповiдання, цiкавi завдання, вiршi, скоромовки, приказки тощо/, ознайомити учнiв з звичками, поведiнкою, способом життя звiрiв, iхню взаiмодiiю з природою навколишнiм свiтом, показати, яку користь приносять звiрi, як люди становляться по них, а також за допомогою цих форм роботи i узагальнити знання учнiв про звiрiв, розвивати у дiтей мислення, увагу, спостережливiсть, любов до природи, по наших чотириногих друзiв.
Форми роботи для пiдвищення активiзацii навчальноi дiяльностi учнiв можна використовувати на всiх етапах уроку: при подачi нового матерiалу, вивченнi, узагальненнi матерiалу з метою закрiплення i узагальнення здобутих знань, також для поглиблення i розширення iх.
А також використання природноi допитливостi дитини i одним з найперших обов'язкiв учителя.
Ознаками захоплення дiтям даною темою стають приклади учнiвських робiт, що демонструються по класнiй кiмнатi.
IV. 1 КЛАС
Дослiдженнями психологiв та педагогiв доведено, що при застосуваннi ефективних методiв навчання в дiтей молодшого шкiльного вiку спостерiгаiться високий рiвень узагальнення й абстракцii i знатнiсть оволодiвати знаннями теоретичного характеру.
Ефективна робота при вивченню понять потребуi своiчасного введення термiнiв, за допомогою яких було б можливе формування визначень рiзних понять. Для мiцного i осмисленого засвоiння знань дуже важливо не тiльки ознайомлювати дiтей з окремими поняттями, а й показувати учням iх групи, класи, категорii в iх пiдпорядкуваннi, тобто пiдводити до ознайомлення з системою понять.
Так, вже в першому класi дiти знайомляться iз поняттям тАЬзвiрi ", але в системi понять про тварин , яку можна подати у такому виглядi: поняття "тварини" як найбiльш загальне в цiй системi обтАЩiднуi менш загальнi - "свiйськi i дикi тварини", "звiрi", "птахи", "риби", "комахи". У поняттi "птахи" у свою чергу обтАЩiднуються поняття "перелiтнi i зимуючi птахи", у поняттi "звiрi" / в другому класi / - поняття "рослиноiднi , хижi усеiднi"
Далi, в першому класi, дiти знайомляться з темою "Звiрi" посезонно, але в системi понять про тварин.
1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.
У пiдручнику "Вiконечко" матерiалу до даноi теми дуже мало i його можна використати лише як наочнiсть - це зображення рiзних тварин. Тому для вчителя вiдкриваiться велике поле дiяльностi.
Так, при вивченнi нового матерiалу для того, щоб форВнмувати в учнiв поняття "звiрi", слiд використати метод порiвняння.
Фрагмент уроку.
Мета: познайомити дiтей iз зовнiшньою будовою тварин; формувати поняття "птахи", "звiрi"; збагачувати знання учнiв про тварин лiсу; виховувати дбайливе ставлення до тварин; розвивати довiльну увагу, мислення.
Вивчення нового матерiалу.
1. актуалiзацiя знань про тварин.
- Дiти, дiдусь Лiсовичок (казковий герой уроку) хотiв би почути вiд вас назви вiдомих вам тварин.
- А де ви iх бачили? Що ви знаiте про iх повадки?
(Названi учнями тварини вчитель демонструi перед класом -це малюнковi зображення i пропонуi назвати суттiву (головну ознаку), за якою вони розрiзняють тварину.)
2. Розповiдь вчителя з використанням наочностi.
- Далi Лiсовичок пропонуi розглянути таблицю iз зображенням цих тварин. Назвiть iх. /Лисиця, дятел, бджола. (Додаток №5)
- Все це тварини (повторили).
Ви знаiте, що свiт тварин, що населяi нашу планету рiзноманiтний. Вони живуть на сушi, в землi, деякi пристосувалися до життя у водi. Ось погляньте уважно на лисицю. Опишiть ii, яка вона, з яких частин складаiться? (Голова, хвiст, кiнцiвки, тулуб).
-Вiрно, та слiд пам'ятати, що частини тiла всiх тварин вiдрiзняються розмiрами, формою, окрасом. Погляньте в пiдручник на стор. 50 i порiвняйте iжачка та ведмедя.
3. Вчити учнiв поняттям "комахи", "птахи", "звiрi". Завдання: розгляньте на таблицi лисицю, назвiть ii суттiвi ознаки; розгляньте дятла. Порiвняйте цих тварин. Чим вони вiдрiзняються мiж собою? Розгляньте i порiвняйте за зовнiшнiм виглядом лисицю i бiлку. Що мiж ними спiльного i що iх вiдрiзняi
4. Закрiпити прийоми класифiкацii тварин та комах, птахiв, звiрiв.
На дошцi вчитель прикрiплюi зображення рiзних тварин, а учнi класифiкують iх.
До звiрiв слiд вiднести: лося, iжака, тому що iх тiло вкрите шерстю (голками), вони народжують малят i вигодовують iх молоком.
До птахiв - зозуля, ii тiло вкрите пiр'ям, маi дзьоб, крила.
До комах - мурашку, бджолу. Вони мають шiсть нiг.
На пiдсумок можна використати гру (Хто тут зайвий ?) -дiтям пропонуiться знайти "зайву" тварину i пояснити свiй вибiр.
Щоб такi уроки не були сухуватими слiд використовувати додатковий матерiал.
1. Вводити хвилинки-цiкавинки, де дiти самi знаходять цiкавий матерiал i повiдомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповiв про вiдмiннiсть мiж зайцем-русаком та зайцем-бiляком.
2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кiгтики, пухнастий хвiст, у дуплах, парашут, дiтоньки, додому, свято, злий змiй, хлопчик-чарiвник.
3. Кращий декламатор вiрша про звiрiв.
4. Розгадування малюнкових кросвордiв (додат. №4).
Данi види роботи не дають учням бездумно слухати лише вчителя, а й включають iх у навчальний процес, розвивають допитливiсть, спостережливiсть, прагнення бути кращим знавцем рiдноi природи.
При вивченнi теми " Тварини зимою, iх охорона" важливо з'ясувати, чому однi звiрi впадають в сплячку, а iншi - нi.
Для цього слiд роздивитися таблицi, на яких зображенi звiрi в тому оточеннi, в якому вони живуть. Наприклад, ведмедi ласують малиною, лисицi пiдкрадаються до здобичi, заiць обгризаi кору дерев чи кушiв, миша бiгаi коло стогу сiна. РЖ вже потiм провести бесiду. На пiдсумок слiд провести гру " Хто тут зайвий ? " / На дошцi написанi назви звiрiв: лисиця, iжак, вовк, бiлка./
2. Також можна провести сюжетно - рольовi iгри, де беруть участь самi дiти. Наприклад:
Вчитель: Змiнилось життя тварин з приходом зими. Ось яку розмову вдалося пiдслухати мiж сорокою та ведмедем.
- Ей, Ведмiдь, спиш, чи що?
- Хррр ? . Заснеш з такою..Чого тобi, скрекотуха ?
- Та ось не зрозумiю я, чому тебе Ведмедем звати? Ну, заiць -бiляк, ну птиця глухар - це зрозумiло. А от Ведмiдь..
- Ну що таке Ведмiдь ?
- Ох-хо-хо ? Безтолкова ти птиця. тАЬМед-вiдь " -' значить той, що " мед куштуi" .Знаю, де мед в лiсi схований, тому i ведмiдь. Зрозумiло ? Ох птиця, спокою не маi. Тiльки сон солодкий почав снитися, нiби в лiсi дуплисте дерево, а в дуплi мед. РЖ нiхто про те не знаi, один я. Ведмiдь, знаю. РЖ, нiби-то.. Прр. хрр ?
Вчитель: чому ведмiдь взимку спить ?
2. Заiць i летюча миша.
- Привiт, Вухан - летюча миша ?
- Привiт, Заiць - довгi вуха ?
- Як живеш - поживаiш ?
- Краще всiх живу - горя не знаю ?
- Та як живеш - поживаiш ?
- Краще всiх живу - горя не знаю ! Та як же так тобi вдаiться ?
- Це простiше простого. Коли менi погано, зима там прийшла чи дощ, вiтер - я на бокову. Сплю та бачу солодкi сни. Деякий рiк мiсяцiв з 10 просплю.
- Ну, брат, тут я тобi не товариш! Я так не можу. Якщо й сплю, то й то з вiдкритими очима. Вчитель: Якi ще звiрi впадають в сплячку ?
3. Синичка та бiлочка.
- Ти чого. Бiлко, з гнiзда не виходиш?
- Я Синичко, тепло бережу. На волi-то холодно, я вхiд в гнiздо мохом затулила, всi щiлини позамазувала. Боюся надвiр й нiс висунути.
- А що ж ти iси ?
- Та в мене з лiта сухi грибочки запасенi, да горiшки, ла жолудi, Ось морози й вiдсиджу.
Вчитель: Як зимуi Бiлочка? Чому вона не впадаi в сплячку.
4. З а i ц ь т а с н i г у р.
- Заiць бiлий, куди бiгав?
- До села.
- Чому ?
- Трохи сiна пiдiбрати, качан капусти в городi знайти, зеленi пощупати.
- РЖ найшов ?
- Як би не так! Сiно пiп снiгом, зелень пiд снiгом, ж в городi собаки!
- А тепер куди?
- Кору з осики здеру.
- Та вона ж, мабуть, гiрка?
- Солодка! Вчора не iв, сьогоднi не iв - солодка!
Вчитель: Що iсть Заiць взимку?
Такi розмови допоможуть дiтям зрозумiти, що однi звiрi зимою сплять, iншi запасають корм, третi ведуть активний спосiб життя.
Для закрiплення та систематизацii матерiалу проводяться тестовi завдання, роздаються картки.
РЖ-1. Взимку всi тварини впадають в сплячку
1. Бiлочка запасаi на зиму корм.
2. Заiць веде активний спосiб життя.
3. В сплячку впадають:
РЖРЖ- Запитання до картки:
1. Якi звiрi впадають в сплячку?
2. Чому бiлочка не впадаi в сплячку?
3. Що iсть заiць взимку?
4. Чому ведмiдь взимку спить?
Зашифрованi вiдповiдi.
1. Узимку йому не знайти iжi: снiг закриваi рослини, ховаються тварини.
2. Ведмiдь, iжак, борсук.
3. Ця тварина запасаi на зиму корм.
4. Молодi гiлочки кущiв, кору дерев.
Т е м у "Тварини весноютАЭ доцiльно провести в природi, де вчать дiтей спостерiгати за тваринами безпосередньо, порiвнювати iх. Наприклад, спостерiгаючи за птахами дотримуiмося плану:
1. Роздивiться птаха.
2. Назвiть його.
3.Яка у нього голова? Дзьоб?
4.Який тулуб, крила, хвiст?
5.Чим вкрите тiло?
6. Якого кольору пiртАЩя.?
7. Як спiваi?
8.Що змiнилося в життi птахи з приходом весни? А от звiрiв побачити не завжди вдаiться, та про змiни, якi прихопить весною в iхнi життя, учнiв слiд познайомити.
Фрагмент екскурсii.
М е т а: поглибити знання учнiв про звiрiв весною, iх пристосування по умов життя в навколишньому середовищi про змiни в поведiнцi з приходом весни, на основi вiдомостей з народноi зоологii та свiтоглядних уявлень про тварин, розвивати позитивно-емоцiйне ставлення до пiзнання навколишнього вмiння розповiдати; виховувати любов до природи рiдного краю, бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Пояснення нового матерiалу.
1. Розповiдь учителя на тему: свiтогляднi уявлення про тварин.
- В украiнцiв були своi погляди на створення свiту та всього живого на землi - ось наприклад, ходить така легенда в народi про створення свiту.
" Одного разу пав Бог Лукавому пучку землi i звелiв, щоб вiн кинув цю пучку на порожнi мiсце. Кинув Лукавий i з неi утворилася та земля, на якiй ми тепер живемо. З тiii пучки, яку дав йому Бог, Лукавий не забув i для себе приховати трошки землi пiд нiгтi. Як тiльки вiдiйшов вiд нього Бог, одразу виколупав з-пiд нiгтiв порошинки землi i кинув iх " на простiр ". Та з того праху не вийшло землi, а постали з нього всi нечистi тварини, якi й розлiзлися по всiй землi.
Потiм Бог став населяти землю рiзними створiннями: вiдразу ж злiпив iз землi людину, дмухнув на неi - i вона стала ходити i розмовляти, потiм створив усiх iнших тварин i звiрiв усiх по парi, щоб вони могли плодитися".
Цiкавi легенди створив наш народ про тварин, якi здавна живуть поряд з людиною. Так наприклад, коня, за велiнням Бога, створив янгол з диявола за те, що вiн витягнув iз ясел, де ховався маленький РЖiсус, сiно, i таким чином вiдкрив переслiдувачам Спасителя. За це кiнь i понинi не може наiстися.
А ось про створення вовка ходить iнша легенда. РЗi вам розкаже Андрiй (учень класу).
" Якось чорт з'явився до Бога й каже: "Люди зовсiм не доглядають за своiю худобою, i вона робить шкоду. Треба зробити так, щоб людина на майбутнi боялася пускати ii саму". Бог велiв чортовi злiпити з глини вовка. Чорт хутенько побiг, злiпив вовка i привiв його до Бога. Бог знайшов вовка завеликим (той був завбiльшки з доброго коня) i визнав, що його слiд обстругати. Чорт узявся обстругувати вовка, i з великих стружок наробив шершнiв, i маленьких мух, а з найменших - комарiв. Вiн обстругав вовка до таких розмiрiв, яким ми його бачимо нинi, й пустив. Вовк страшенно розлютився вiд нестерпного болю i сказав Боговi, що iстиме не лише худобу, а й людей.
Розповiдь вчителя про змiни вовка весною.
2. Робота з наочним матерiалом для поглиблення знань.
- Багатими були знання украiнцiв про оточуючий свiт, повадки хижих звiрiв.
Ось погляньте на малюнок ведмедя. Який вiн? Опишiть його.
- Що вiн робив взимку? Чому ?
Так, про ведмедя у людей склалося уявлення, як про звiра шкiдливого, але розумного й такого, що порiвняно рiдко нападаi на людей.
До речi, у квiтнi ведмедi виходять з барлогу та не самi, а з малятами, якi народилися взимку.
- У кiнцi березня у кублi, вистеленому сухою травою, мохом, народжуються слiпi мишенята. Через два тижнi вони прозрiють, швидко ростуть, i вже в кiнцi квiтня виповзають з нори, грiються на сонечку. Дивлячись на цей малюнок опишiть лисичку словами-прикметниками: руда, довгохвоста, хитра, насторожена, красива.
- Погляньте на верхiвку сосни, ви побачите повiтряного акробата. Хто це ? (Бiлочка).
- А от про змiни, якi вiдбуваються у бiлочок весною розповiсть Мишко, вiн дуже гарно пiдготувався.
У квiтнi народжуються малята у бiлки. Вони зовсiм безпомiчнi, слiпi й голi. Першi днi мати не залишаi гнiзда, годуi i грii бiлченят. Прозрiвають вони через п'ять тижнiв. Покидають гнiздо у двомiсячному вiцi.
- Молодець! Пригадайте вiршик, який ми вивчали про бiлочку. Як вiн називаiться? Розкажiть його.
Бiлочка, восени.
На гiллячках, на тоненьких
поки день ще не погас,
сироiжки та опеньки
бiлка сушить про запас.
Так нашпилюi охайно,
так iх тулить на соснi,
i мiркуi: а нехай - но,
ще побудуть тут менi!
Поки пнi iще хорошi,
поки i iще тепло,
а як випадуть порошi,
заберу iх у дупло.
Буде холодно на дворi,
снiг посиплеться з дубiв,
буде в мене у коморi
цiла в'язочка грибiв.
Але бiлочцi не спиться.
Дятел тукаi тук-тук,
Щоб не вкрала iх лисиця
Або хитрий бурундук.
Лiна Костенко.
А-ну, вiдгадайте;
Звiрок маленький,
Взимку бiленький,
Влiтку сiренький,
По полю стриб-стриб,
По снiгу тик-тик.
/ Заiць /
У полi ще снiг лежить, а в зайчихи вже народилися зайченята, схожi на маленькi сiрi грудочки. Зайченята народжуються зрячими. Тiло iх вкрите густою теплою шерстю. З перших годин життя вони можуть бiгати. Вiдразу пiсля народження зайчиха, нагодувавши досита малят, покидаi iх. Малята кiлька днiв можуть бути без iжi. Зайчиха-мати годуi i своiх, i чужих дiтей.
Бесiда для осмислення i узагальнення нового матерiалу.
- Про яких звiрiв ми говорили сьогоднi ?
- Як змiнюються зовнiшнiй вигляд звiрiв навеснi ?
- У яких звiрiв навеснi народжуються малята ?
- Якi звiрi вигодовують своiх малят ? А Зайчиха ?
- Коли i чому звiрi пробуджуються вiд зимовоi сплячки ?
пробуджуються навеснi ?
V. 2 КЛАС
Уроки природознавства покликанi виховувати в учнiв повагу по працi людей, формувати в них певнi трудовi вмiння i навички. Особлива увага придiляiться вихованню в учнiв вiдповiдальностi за збереження навколишнього середовища, як важливого фактора iснуванню людини.
Найбiльш доступним для учнiв початкових класiв i мiсцевий матерiал. Тому в основi вивчення програмного матерiалу покладено краiзнавчий принцип, який орiiнтуi вчителя на ознайомлення учнiв з об'iктами природи своii мiсцевостi.
У другокласникiв елементарнi уявлення i поняття з цього роздiлу сформовано в першому класi у курсi ознайомлення з навколишнiм. Виходячи з цього, метою кожного уроку в другому класi i: актуалiзацiя засвоiних знань i вмiнь iх розширення, поглиблення й застосування пiп час рiзноманiтних завдань.
Проiлюструiмо це на конкретних прикладах. Так, на уроцi з теми "Тварини - частина живого природи серед iнших понять формуються поняття "травоiднi", "хижi", " усеiднi" на основi знань отриманих в 1-му класi. Для того, щоб розширити саме поняття, можна використати завдання такого типу : учитель показуi дiтям малюнки вiдомих i невiдомих звiрiв i пропонуi назвати iх. Звiрi, з якими учнi зустрiлися вперше, вчитель називаi сам, звертаi увагу на особливостi будови, повiдомляi про середовище iх iснування та користь для людини i природи. На засвоiння ж понять учнi можуть виконувати завдання за зразком або ж у новiй навчальнiй ситуацii.
Наприклад, травоiднi тварини - це тi, для яких основною iжею i рослини i т.п. Слiд використати схеми типу :
РОСЛИНА - ТВАРИНА - ТВАРИНА
ДУБ - ДИКИЙ КАБАН- ВОВК
Розмежовуються поняття тАЬсвiйськi" та "дикi" тварини. У другому класi дiти ознайомлюються з такими темами про звiрiв:
" Звiрi восени "
" Звiрi взимку "
" Звiрi весною та iх охоронатАЭ
Те, що пропонуiться у пiдручнику при вивченнi цих тем, не даi учням в повнiй мiрi краще ознайомитись з поняттям "звiрi", пiзнати iснуючi в природi взаiмозв'язки i закономiрностi, учнi не так глибоко з'ясують причини змiн у життi звiрiв в рiзнi пори року. Матерiал пiдручника не повнiстю зацiкавлюi дiтей, не даi iм повнi знання про тварини. Те, що даiться у пiдручнику - це тiльки краплина матерiалу у морi цiкавого, захоплюючого.
Для того щоб у дiтей розвивалось мислення, естетичний смак, iнтерес по природи, до навчання, необхiдно використовувати на. уроках додатковий матерiал.
1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
ТЕМА :тАЭЗВРЖРРЖ ВОСЕНИтАЭ
Мета: ознайомити дiтей з змiнами у життi звiрiв восени, навчити розрiзняти за зовнiшнiми ознаками звiрiв, дiзнатись про iхнi повадки i пристосування до життя в певному середовищi, про особливостi життя звiрiв восени, поглиблювати в учнiв поняття "звiрi", виховувати любов i дбайливе ставлення до тварин; розвивати мислення, увагу, пам'ять учнiв.
Вместе с этим смотрят:
Methods of teaching speech
Modern technologies in teaching FLT
University of Cambridge
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському