Методика проведения контроля знаний по курсу Основы экономики(Контроль знань з курсу Основи економЁки)
Вступ
Контроль знань учнiв i складовою частиною процесу навчання. По визначенню контроль це спiввiдношення досягнутих результатiв iз запланованими цiлями навчання. Деякi вчителi традицiйно пiдходять до органiзацii контролю, використовують його в основному заради показникiв досягнутого. Перевiрка знань учнiв повинна давати вiдомостi не тiльки про правильнiсть чи неправильностi кiнцевого результату виконаноi дiяльностi, але i про неi саму: чи вiдповiдаi форма дiй даному етапу засвоiння. Правильно поставлений контроль навчальноi дiяльностi учнiв дозволяi вчителю оцiнювати одержуванi ними знання, умiння, навички, вчасно надати необхiдну допомогу i добиватися поставлених цiлей навчання. Усе це в сукупностi створюi сприятливi умови для розвитку пiзнавальних здiбностей учнiв i активiзацii iхньоi самостiйноi роботи на уроках.
Добре поставлений контроль дозволяi вчителю не тiльки правильно оцiнити рiвень засвоiння учнями дослiджуваного матерiалу, але i побачити своi власнi удачi i промахи.
Проблема контролю за навчальною дiяльнiстю учнiв не нова, i педагогiчний досвiд накопичений у цiй областi багатий i рiзнобiчний. У цiй роботi систематизованi накопиченi вiдомостi по проблемi контролю знань учнiв. Ця система зведень застосована при вивченнi теми “ Взаiмодiя попиту та пропозицii”.
Цiль дослiдження: розробити систему контролю знань, умiнь, навичок учнiв.
Об'iкт дослiдження: процес навчання в загальноосвiтнiй школi.
Предмет дослiдження: Рiзнi форми контролю знань учнiв по економiцi.
Без добре налагодженоi перевiрки i своiчасноi оцiнки результатiв не можна говорити про ефективнiсть навчання економiцi.
Задачами даноi роботи i:
Вивчення лiтератури по проблемi контролю знань учнiв.
Систематизування накопичених вiдомостей по проблемi контролю знань учнiв.
3) Розробка методики застосування рiзних форм контролю на прикладi темi “ Взаiмодiя попиту i пропозицii”.
РОЗДРЖЛ 1. Контроль знань учнiв як дидактична проблема
1.1. Трактування поняття Влконтроль знаньВ» у науковiй лiтературi
Аналiз педагогiчних i методичних праць вкаВнзуi, що в багатьох з них, наприклад, РД.РЖ.Петровського, М.О.Архангельського, Т.С.Панфiлова, Г.РЖ.Казьмiна, термiн Влперевiрка знань учнiвВ» ототожнюiться чи замiнюiться термiВнном Влконтроль знаньВ», у той жеас, як переВнвiрка i структурним елементом контролю.
Правильно розкриваi змiст поняття контролю знань М.О.Сорокiн вказуючи що контроль означаi перевiрку. Контроль, перевiрка i оцiнка результатiв навчання - це складовi частини навчально-виховного процесу, без яких неможливо уявити педагогiчну взаiмоВндiю мiж учнем i вчителем.
Якщо контроль i перевiрка побудованi правильно, вони сприяють своiчасному виявленВнню прогалин у знаннях i вмiннях учнiв, повтоВнренню i систематизацii матерiалу, встановленВнню рiвня готовностi до засвоiння нового маВнтерiалу, формуванню вмiння користуватися прийомами самоперевiрки i самоконтролю.
Щоб цi та iншi завдання успiшно розв'язувалися, розглянемо функцii контролю i перевiрки знань, умiнь та навичок учнiв.
Зауважимо, що результати, контролю - це основа оцiнки навчальних досягнень учнiв, яка характеризуi рiвень оволодiння учнями знань, умiнь i навичок згiдно з вимогами навчальних програм.
Поняття Влконтроль знаньВ» учнiв значно ширше, нiж поняття ВлперевiркаВ». Це поняття i родовим по вiдношенню до таких понять, як Влперевiрка знаньВ», Влоцiнка знаньВ», Влрезультати навчальних досягненьВ» .
Перевiрка знань вживаiться у вузькому значеннi як методичний прийом у зв'язку з оцiнкою результатiв того чи iншого завдання, iй бiльше властивi навчальнi функцii.
Контроль знань, як правило, спрямований на виявлення рiвня засвоiння учнями вже вивченого матерiалу проводиться здебiльшого вчителем.
Оцiнка знань учнiв означаi вiдношення вiд того, що учень знаi, до того, що вiн повиВннен знати на даний момент навчання. Оцiнка часто фiксуiться за допомогою вимiрювання (балiв).
Результати оцiнювання навчальних доВнсягнень (урахування системи оцiнювання) тАФ виставлення балiв в класних журналах, в щоВнденниках та iнших документах.
Про роль i сутнiсть контролю знань учнiв говориться в багатьох педагогiчних працях. РЖдеi контролю, зокрема, заснованi в працях Я.А.Коменського, А.В.Дистервега, Н.РЖ.ПиВнрогова, К.Д.Ушинського та iнших.
Педагог Я.А. Коменський, основоположник шкiльного навчання, у своiй книзi ВлВеликая дидактикаВ» сформулював дидактичн вимоги до навчання, дав вказiвки, як планувати урок. Зокрема, вiн вказував, що частину уроВнку необхiдно вiдвести для опитування учнiв.
РЖдеi контролю, висунутi Я.А.Коменським, сформульованi у виглядi коротких правил у однiй з його праць. Цi правила детально встаВнновлюють порядок контролю знань учнiв для сучасноi школи:
1) вчитель на кожному уроцi перевiряi знання, викликаючи декiлькох учнiв;
2) директор школи раз у мiсяць перевiряi результати навчання учнiв;
3) у кiнцi навчальВнного року тАФ перевiднi екзамени з класу в клас.
Паралельно з iншими дидактичними принципами Я.А.Коменський на перший план висуваi результати оцiнювання навчальних досягнень учнiв.
Нiмецький педагог А.В.Дiстервег придiляв велику увагу засвоiнню вивченого матерiалу. Однйм з показникiв такого засвоiння i здiбнiсть учнiв ясно i чiтко переказати суть справи. Вiн висуваi правило для вчителя: ВлПiклуйся про те, щоб учнi не забували того, що вивчилиВ» i рекомендуi повертатися до вивченого частiше. Отже, висуваються iдеi систематичного контролю за результаВнтами навчання учнiв.
На аналогiчних позицiях стояв росiйський педагог i воiнно-польовий хiрург М.РЖ.Пирогов. Вiн вимагав, щоб вчителi i керiвники проВнгiмназiй i гiмназiй добре навчали учнiв i пiклуВнвалися про iх результати навчання, пропонуВнвав, щоб переведення з класу в клас здiйснюВнвалось за результатами пiдсумкового контролю, негативно вiдносився до перевiдних екзаменiв, вiдмiчаючи в них елементи випадВнковостi i формалiзму.
Конструктивнi iдеi контролю знань учнiв висловленi К.Д.Ушинським. Якщо в знанВннях учнiв виявленi пробiли, прогалини, то здебiльшого це пояснюiться неудосконаленйм викладанням, нерацiональним застосуванням методiв навчання, системи завдань, невмiнням учителя своiчасно помiчати своi помилки i помилки дiтей.
Охарактеризувавши типову для вiтчизняВнноi школи систему перевiрки, К.Д.Ушинський писав: "Учитель опитуi одного, двох, трьох, а iншi в цей час вважають себе вiльними вiд усяких справВ». Вiн вважав: якщо основна цiль лише в тому, щоб формально перевiрити знанВння, вiрнiше виставляти оцiнки, то така переВнвiркатАФдаремна витрата часу. Ушинський вимагав, щоб учитель активiзуВнвав дiтей пiд час перевiрки знань.
Вiн виступав за своiчасний контроль, за такi методи перевiрки знань учнiв, якi активiВнзували б увесь клас. Ушинський чiтко видiВнляi iдеi тематичного контролю, однак обТСрунВнтовуi основнi вимоги до перевiрки i оцiнки знань учнiв, якi отримали реалiзацiю i в наш час.
Бiльш детальнiше принципи контролю знань учнiв опрацьованi останнiм часом.
Основнi принципи контролю знань учнiв тАФ об'iктивнiсть, систематичнiсть i своiчаснiсть, цiлеспрямованiсть, тематичнiсть.
Принцип об'iктивностi i систематичностi розглядаiться у працях РД.РЖ.Перовського.
Об'iктивнiсть тАФ це правильне визначенВння знань, умiнь i навичок учнiв i оцiнка цих знань. Тiльки об'iктивна оцiнка даi учням глибоке моральне задоволення та i дiiвим стимулюючим фактором у навчаннi, маi веВнлике виховне значення.
Систематичнiсть, як принцип контролю полягаi в регулярному виявленнi знань, умiнь i навичок, органiчно поiднуючись, з навчальним процесом та впливаючи на його хiд (пiд своiчаснiстю контролю розумiiмо рiвномiрнiсть та його визначена частота в межах окремого уроку i всiii теми).
Цiлеспрямованiсть встановлюi визначений пiдхiд до добору матерiалу, який пiдлягаi перевiрцi, згiдно з вибором форм i методiв перевiрки та оцiнювання знань, результатами навчання, врахуванням iндивiдуальних особливостей учнiв.
Принцип тематичностi контролю забезпечуiться пiд час перевiрки знань основних понять кожноi теми, якi мають бути глибше засвоiнi учнями. Учень засвоюi не безперервним потоком, а визначеними дозами, якi повиннi бути ним осмисленi пiсля активного сприйняття, а потiм систематизованi у його пам'ятi. Якiсть запам'ятовування залежить вiд визначеноi кiлькостi повторення засвоiного матерiалу та його практичного застосування, Тiльки пiсля цих психологiчних дiй учня можна перевiривши якiсть розумiння i запам'ятовування, переходити до вивчення наступноi дози.
Принцип тематичностi в системi контролю маi велике значення, оскiльки виявлення рiвня знань, дози матерiалу даi можливiсть вчителю керувати процесом засвоiння.
У педагогiчнiй практицi програмового навчання принцип тематичностi використовуiться для вивчення новоi iнформацii. Програмовий навчальний матерiал здiйснюiться за допомогою чiткого визначення його на невеликi дози i перевiрки засвоiння кожноi дози визначеним учням.
Поетапне формування знань i поетапна перевiрка iх якостi створюють благотворнi умови для видiлення самого суттiвого в навчальному матерiалi, звiльнюi вiд заучування зайвоi iнформацii. Не слiд ототожнювати принцип тематичностi з своiчаснiстю (регулярнiстю) перевiрки. Якщо перший сприяi сконцентрувати увагу на чiтко виражених питаннях програми, на конкретних дозах навчального матерiалу, то iнший зв'язаний з рiвномiрною перевiркою в часi. Пiд час тематичного контролю здiйснюiться й необхiдна рiвномiрнiсть i достатня частота перевiрки.
Отже, принцип тематичностi, направлений на виявлення, оцiнку i результат навчальних досягнень учнiв з визначених суттiвих питань теми, на встановлення зв'язкiв мiж темами, а також мiжпредметних зв'язкiв. Його компонентами i: контроль, перевiрка, оцiнка i результат навчальних досягнень учнiв.
Складова частина контролю тАФ це виявлення рiвня знань, умiнь i навичок учня на даному етапi навчання. Перевiрка знань повинна Забезпечувати навчальнi завдання школи. Вмiле ii використання даi необхiдну iнформацiю вчителю для керiвництва процесом навчання. Перевiрка знань учнiв несе в собi визначенi дидактичнi функцii.
Неправильно було б розглядати функцii перевiрки знань учнiв iзольовано одну вiд одноi. Тiльки в тiсному взаiмозв'язку всiх функцiй перевiрка забезпечуi позитивнi реузультати у шкiльному навчаннi.
Функцii перевiрки розглядаються у багатьох працях з педагогiки i в рiзних методиках, авторами яких i: РД.РЖ.Перовський, Н.Г.Дайрi, Г.РЖ.Казьмiн, М.О.Архангельський, Д.О.Лордкiпанiдзе, Т.С.Панфiлова, М.М.Покровська, Н.РД.Анкудiнова, М.Т.Калiнчук, М.В.Поха, В.О.Уметський та iншi.
Як показуi аналiз педагогiчних дослiджень, рiзнi автори по-рiзному характеризують функцii перевiрки знань учнiв. Жодна праця не даi i аналiзу функцiй перевiрки, якi вона здiйснюi.
Дидактичнi дослiдження М.О.Архангельського, Д.ОЛордкiпанiдзе, В.О.Онищука, А.Орлова, Т.С.Панфiловоi, Б.П.Ройтмана показують, що перевiрка знань учнiв необхiдна не тiльки для управлiння засвоiнням i повторенням матерiалу, а й маi велике виховне значення. Вона дисциплiнуi учнiв, виховуi у них вiдповiдальнiсть за виконання роботи, привчаi до систематичноi, планомiрноi роботи, викликаi бажання змагатись за кращi показники результатiв навчання.
РД.РЖ.Перовський класифiкуi загальнi i специфiчнi функцii перевiрки. Перша тАФ це виявлення рiвня знань учнiв, на основi чого робляться висновки про результати iх роботи. Друга тАФ це виховання в учнiв вiдповiдальностi за своi навчання, свiдомого виконання навчальних завдань.
Завдяки правильнiй перевiрцi змiнюються самi знання учнiв: стають точнiшi, повнiшi, мiцнiшi, бiльш осмисленi.
М.Г.Дайрi визначаi такi функцii перевiрки знань учнiв: оцiнка i результативнiсть знань, удосконалення iх знань у процесi перевiрки, розвиток iх пiзнавальних здiбностей i мови, виховання позитивних рис особистостi.
Автор вiдзначаi, що правильно поставлена поточна перевiрка тАФ важливий спосiб пiдвищення якостi знань учнiв. Завдання кожного педагога полягаi у тому, щоб повнiстю подолати вузькоконтрольне формально-результативне опитування, що ще зустрiчаiться на практицi, i розробити дидактично обгрунтовану методику навчальноi перевiрки учнiв, а також систему оцiнювання результатiв навчання, щоб успiшно вирiшити задачi i оцiнювання знань, i iх удосконалення, i розвиток пiзнавальних здiбностей i мови учнiв, i виховання у них вiдповiдальностi за навчання.
Перевiрка допомагаi вчителю визначити, як розвинутi пам'ять, мислення учнiв, як воВнлодii кожний з них усним мовленням, що саме засвоюi легше, а що важче. Вона складаi органiчну частину результатiв навчальних досягнень учнiв, е засобом органiзацii проВнцесу засвоiння.
У залежностi вiд того, в який момент здiйснюiться перевiрка, В.О.Онищук визначаi такi основнi функцii перевiрки: навчально-коригуючу, контрольно-узагальнюючу. Перевiрку, яка забезпечуi контрольно-стимулюючу функцiю, автор називаi тематичним оцiнюванням знань. У результатi цього ототожнюються два рiзнi поняття ВлперевiркаВ» i Влрезультати навчанняВ».
Дослiдження показуi, що доцiльно видiлити наступнi функцii контролю: дiагностичну, навчальну, виховну, розвиваючу, стимулюючу. Класифiкуючи цi функцii контролю i оцiнювання результатiв навчальних досягнень учнiв, ми виходимо з того, що: 1) перевiрка знань даi можливiсть учителю визначити фактичний рiвень знань учнiв i тим самим контролювати ефективнiсть методiв i прийомiв навчання; 2) перевiрка знань i невiд'iмною складовою частиною навчального процесу. Отже, вона забезпечуi навчальнi i виховнi цiлi; 3) обгрунтування вчителем вiдповiдей пiд час перевiрки знань розкриваi учню конкретнi можливостi пiдвищення результатiв своiх навчальних досягнень.
Функцii контролю:
А) Дiагностична функцiя перевiрки навчальних досягнень учнiв, на нашу думку, полягаi у тому, що через визначену систему завдань вчитель визначаi можливостi подальВншого просування кожного учня. Вона полягаi у тому, що вчитель дiагностуi ефективнiсть методiв i прийомiв навчання, використаних ним.
Б) Навчальна функцiя направлена на вироблення таких завдань для учня, якi сприяють узагальненню, поглибленню i систематизацii знань, розвитку логiчного мислення учнiв у навчаннi.
М.Н.Покровська пiдкреслюi, що перевiрку можна зробити такою, щоб вона не уявлялась даремно витраченим часом, а була продовженням процесу навчання, його особливою формою. При правильнiй перевiрцi знань учнiв учитель працюi з цiлим класом, опитування навiть кожного учня використовуiться як можливiсть продовження роботи з цiлим класом. Перевiрка використовуiться для повторення, уточнення знань, пiдготовки учнiв до сприйняття нового матерiалу. Майже на всiх уроках перевiрку знань учнiв можна органiзувати так, щоб вона виконувала навчальну функцiю.
На практицi це можна здiйснювати таким чином. Для вiдповiдi викликають 2тАФ3 учнi, завдання для них пiдготовленi ранiше (за такоi перевiрки необхiдно пiдбирати учнiв з неоднаковими здiбностями). За той час, протягом якого учнi готують завдання, можна використати для роботи з класом (посильно цю роботу виконувати в повiльному темпi). Коли перший учень готовий до вiдповiдi, клас уважно його слухаi, робить зауваження, виявляючи недолiки вiдповiдi, внести виправлення в оформленнi записiв та iнше.
У такий спосiб контролю i перевiрки знань не тiльки перевiряються, дiагностуються знання окремих учнiв, але й одночасно поглиблюються знання всiх учнiв класу. Це активiзуi клас, сприяi вихованню уваги учнiв, даi можливiсть вчителю оцiнити результати навчальних досягнень бiльшоi кiлькостi учнiв протягом всього уроку.
Навчальна функцiя контролю i перевiрки оцiнювання результатiв навчальних досягнень учнiв повинна здiйснюватись i пiд час виконання письмових робiт.
Не слiд вважати нормальним те положення, пiд час якого мета завжди не i засобом навчання i систематизацii знань, пiдкреслюi М.Л.Крейзман. Необхiдно, щоб учнi, якi повнiстю або частково не справились з виконанням завдань, визначили помилку i зумiли ii пояснити. На практицi же часто зустрiчаiмося з фактами, коли письмовi роботи рiзного характеру вчителi проводять тiльки з метою виставлення бала. Помилок при цьому не аналiзують, не проводять додаткових робiт з метою iх усунення. РЖнколи учнi навiть не знають, за що iм поставили вiдповiдний бал.
Таким чином, накопичення помилок призводить до того, що навчання стаi нудним, нецiкавим.
В) Виховна функцiя контролю i перевiрки виявляiться в методицi проведення вчителем, у наступному коментуваннi й оцiнюваннi робiт. РЖстотне значення для здiйснення виховноi функцii перевiрки маi спрямування ii на розвиток iнтелектуальних здiбностей.
Г) Розвивальна функцiя також тiсно пов'язана з iншими функцiями контролю. Останнiм часом вона почала привертати до себе пильну увагу психологiв, дидактiв, методистiв i вчителiв. У лiтературi неодноразово стверджувалася думка про те, що розумовий розвиток учнiв забезпечуiться спецiальними методамитАФпроблемними, пошуковими, дослiдницькими. Але бiльшiсть психологiв i дидактiв вважають, що розвивальну функцiю використовують в усiх видах контролю (попереднiй, поточний, тематичний, пiдсумковий).
Д) Контролююча функцiя передбачаi встановлення рiвня навчальних досягнень окремих учнiв i класу в цiлому; вона даi вчителевi змогу судити про якiсть засвоiння теми, своiчасно планувати коригуючу роботу й методику вивчення наступного матерiалу.
Психолог Б.Г.Ананьiв видiлив орiiнтуючу i стимулюючу функцii.
РД) Орiiнтуюча впливаi на розумову роботу, сприяi усвiдомленню учнем процесу цiii роботи i розумiнню власних знань.
Ж) Стимулююча впливаi на вольову сферу через переживання успiху чи невдачi.
Систематичний пiдхiд до аналiзу i дослiджень контролю за оцiнюванням результатiв навчальних досягнень учнiв дозволив визначити взаiмозв'язок функцiй управлiнського циклу: планування, регулювання (своiчаснiсть) i координацiя, контроль, оцiнка i стимулювання.
Оцiнка i стимулювання тАФ тiсно взаiмопов'язанi i складають управлiнський цикл. У цьому циклi планування i вихiдною функцiiю. Тому дуже важливо визначити об'iкти контролю органiзацiйноi дiяльностi, якi саме i обумовлюють навчальний процес тАФ учитель i учнi. Отже, цiлiсне дослiдження проблеми контролю i перевiрки та оцiнки результатiв навчання пiд час вивчення навчальних предметiв неможливе без дослiдження його взаiмозв'язкiв з функцiями планування i управлiння.
Багатопредметнiсть середньоi ланки навчання та рiзноманiтнiсть його цiлей зумовлюють велику складнiсть у визначеннi вчителями головних завдань вивчення того чи iншого матерiалу. Тому, розпочинаючи вивчення новоi теми, вчитель маi ще раз уважно прочитати, як вона окреслена в програмi, зiставити з нею змiст пiдручника, щоб уявити послiдовнiсть розгортання матерiалу за визначену кiлькiсть годин, результат, до якого слiд прагнути. Виходячи з цього, в межах систеВнми урокiв визначають об'iкти контролю, рiзнi види та способи виконання перевiрних робiт.
Перед вивченням нового, особливо складного матерiалу Застосовуiться попереднiй контроль, мета якого тАФ виявити рiвень знань, умiнь, способiв дiй, якi мають стати фундаментом для засвоiння новоi теми. У ходi вивчення матерiалу, його закрiплення i актуалiзацii застосовуються рiзнi види перевiрних завдань для поточного контролю якостi засвоiного, що даi вчителевi можливiсть оперативно впливати на прогалини в знаннях учнiв або вибрати iншi методи роботи.
Тематичний контроль маi на метi виявити рiвень засвоiння обов'язкових знань з теми. Наприкiнцi чвертi i року здiйснюiться пiдсумковий контроль.
У процесi теоретичного дослiдження, вивчення педагогiчного досвiду будуть розробленi вимоги до органiзацii i здiйснення контролю за оцiнювання результатiв навчальних досягнень учнiв основноi школи пiд час вивчення гуманiтарних дисциплiн.
Ми розподiлимо iх на три групи, якi складаються з таких основних питань:
1. Вимоги до рiвня компетентностi.
2. Вимоги до органiзацii здiйснення контролю за оцiнюванням результатiв навчальних досягнень учнiв пiд час вивчення гуманiтарних предметiв.
3. Вимоги до знань методики контролю.
Опитування вчителiв м. Киiва показало, що бiльшiсть з них безпосередньо передбачаi залежнiсть пiдвищення ефективностi результатiв навчальних досягнень учнiв вiд доцiльностi планування контролю i перевiрки; здебiльшого вважають, що якiсть i ефективнiсть контролю i перевiрки пiдвищаться пiд час планування, коли враховуватимуться специфiка предметiв i видiляються вузловi питання; iншi зв'язують пiдвищення навчальних досягнень учнiв в школах, де вони працюють, з удосконаленням перспективного, рiчного, тематичного, поточного та iнших видiв контролю планування.
Таким чином, ефективнiсть контролю за оцiнюванням результатiв навчальних досягнень учнiв основноi школи маi бути направлене на виявлення особистого вiдношення учнiв до виконання суспiльних обов'язкiв, ступеню активностi i пiдготовки до проведення позакласних мiроприiмств, рiвня iх навченостi.
1.2.Методи та форми контролю знань
В залежностi вiд специфiки органiзацiйних форм розрiзняють контроль, здiйснюваний учителем: фронтальний, груповий, iндивiдуальний i комбiнований i самоконтроль учнiв.
При фронтальнiй формi органiзацii контролю на питання вчителя по порiвняно невеликому обсязi матерiалу короткi вiдповiдi, звичайно з мiсця, дають багато учнiв класу. Ця форма контролю дозволяi вдало сполучити перевiрку з завданнями повторення i закрiплення пройденого матерiалу, викликаючи пiдвищену активнiсть класу. Учитель ставить питання, як правило, перед усiм класом, щоб в обговореннi цих питань брали участь всi учнi. Кожен учень може доповнити, виправити, уточнити вiдповiдi своiх товаришiв, пiдтвердити цi доповнення прикладами i т.д. Дуже часто фронтальне опитування приймаi вигляд жвавоi бесiди. При вмiлому застосуваннi фронтального опитування за порiвняно невеликий час удаiться здiйснити перевiрку знань у значноi частини учнiв класу.
Однак при фронтальному контролi буваi важко забезпечити
докладнiсть всебiчнiсть перевiрки кожного учня окремостi.
Групова форма органiзацii контролю використовуiться в тих випадках, коли виникаi необхiднiсть перевiрити пiдсумки навчальноi роботи чи хiд ii виконання частиною учнiв класу, що одержала певне колективне завдання на уроцi в процесi позаурочних занять. При цьому питання ставляться перед цiiю групою, у iхньому вирiшеннi беруть участь учнi, що працювали в складi даноi групи, але iз обов'язковим залученням до обговорення iнших учнiв класу.
РЖндивiдуальний контроль широко застосовуiться для ТСрунтовного знайомства вчителя зi знаннями, умiннями i навичками окремих учнiв, що для вiдповiдi звичайно викликаються до класноi дошки чи до столу з приладами, до карти, хоча не виключаiться вiдповiдь учня i з мiсця, якщо при цьому не потрiбнi записи чи графiчнi зображення, за якихми повиннi стежити всi учнi, наочнi приладдя i рiзне навчальне устаткування. У змiст вiдповiдi учня входить пояснення теоретичних питань, виконання за завданням учителя рiзних вправ, задач i експериментiв. При iндивiдуальному контролi вчитель звертаi увагу на докладнiсть i усвiдомлений характер вiдповiдi що учиться, логiчнiсть його суджень, доказовiсть висунутих iм положень, умiння застосовувати засвоiнi знання.
З цiiю метою учню задають додатковi i навiднi запитання.
Учитель установлюi визначену систему iндивiдуального опитування, завчасно при плануваннi уроку визначаючи за результатами своiх спостережень i попереднього контролю, кого з учнiв варто запитати на тiм або iншому уроцi i по яких роздiлах. Система ця не повинна бути трафаретною i незмiнною, тому що шаблоновий ii характер не забезпечить поставленоi мети, оскiльки система стаi добре вiдомою учням i контроль втрачаi елемент несподiванки, що маi немаловажне значення для забезпечення систематичноi пiдготовки учнiв до урокiв.
Контроль повинен стимулювати постiйну роботу всiх учнiв, i це певною мiрою досягаiться його несподiванкою для учнiв. Дане становище, зрозумiло, не виключаi можливостi попереднього попередження окремих учнiв про майбутню перевiрцi, якщо цi учнi одержували завдання по самостiйнiй роботi, пов'язаноi з усуненням недолiкiв у знаннях, умiннях i навичках.
При продуманiй органiзацii iндивiдуальний контроль сприймаiться учнями як звичайний елемент навчального процесу i не викликаi негативних емоцiй. Дуже важливо зосереджувати увагу всiх учнiв класу на вiдповiдi товариша, забезпечувати активну участь школярiв у тiй частинi уроку, що зайнята iндивiдуальним контролем. Досягаiться це такими прийомами, як постановка вчителем проблемних питань або завдань перед усiм класом з наступним викликом для вiдповiдi того чи iншого учня (як при фронтальному опитуваннi), коментування учнями окремих положень вiдповiдей своiх товаришiв, доповнення iхнiми повiдомленнями i прикладами, пропозицiiю iнших, оригiнальних способiв виконання вправ i вирiшення завдань i iн.
Одним iз прийомiв активiзацii iндивiдуального контролю i питання учнiв своiму товаришу пiд час його вiдповiдi. Слiд, однак, враховувати, що не можна занадто широко користатися цим прийомом, тому що, по-перше, учню, що задаi питання, не завжди вдаiться правильно його сформулювати; по-друге, зниження оцiнки з-за питання товариша може викликати ускладнення в iхнiх вiдносинах. Краще, якщо питання школярiв будуть трансформованi вчителем i вiд його особи запропонованi .
РЖндивiдуальний контроль розрахований на перевiрку пiд час уроку невеликоi кiлькостi учнiв, вiн залежить вiд часу, що вiдводиться на перевiрку, характеру й обсягу вивченого i пiдлягаючого перевiрцi матерiалу, рiвня пiдготовки учнiв.
У комбiнованiй формi контролю (при так званому ущiльненому опитуваннi) досягаiться вдале сполучення iндивiдуального контролю з фронтальним i груповим. Особливiстю цiii форми контролю i одночасний виклик учителем для вiдповiдi декiлькох учнiв, з яких один вiдповiдаi усно, 1-2 готуються до вiдповiдi, виконуючи на класнiй дошцi необхiднi графiчнi роботи чи записуючи умови i хiд розв'язання завдань, а iншi за окремими партами виконують iндивiдуальнi письмовi чи практичнi завдання.
Достоiнства ущiльненого опитування полягають у тiм, що воно даi можливiсть ТСрунтовно перевiрити трохи учнiв при порiвняно невеликiй витратi часу. Серйознi заперечення проти цiii форми контролю ТСрунтуються на тiм, що вона обмежуi навчальну функцiю перевiрки, тому що учнi, що самостiйно виконують завдання, не приймають участi у фронтальнiй роботi з класом, а результати iхньоi дiяльностi перевiряються вчителем за межами уроку. Крiм того, при вiдсутностi у вчителя достатнiх навичок розподiлу уваги, буваi досить важко одночасно проводити бесiду з одним учнем, стежити за роботою самостiйно виконуючi завдання i залучати до активноi участi в навчальнiй роботi iнший склад класу.
Тому рекомендуiться пiддавати ущiльненому опитуванню одночасно обмежену кiлькiсть учнiв (3-4 чоловiка), застосовувати цю форму контролю переважно в тих випадках, коли навчальне значення контролю не маi вирiшального значення (наприклад, пiсля того як матерiал вже засвоiний i i необхiднiсть здiйснити перевiрку тiльки деяких учнiв). Комбiнована форма контролю надаi можливiсть використовувати програмованi засоби для перевiрки знань, умiнь i навичок учнiв у бiльшому ступенi, нiж при iнших формах контролю.
Самоконтроль учнiв забезпечуi функцiонування внутрiшнього зворотного зв'язку в процесi навчання, одержання учнями iнформацii про повноту i якiсть вивчення програмного матерiалу, мiцностi сформованих умiнь i навичок, що виникли труднощях i недолiках. Самоперевiрка маi велике психологiчне значення, стимулюi навчання. З ii допомогою учень реально переконуiться в тiм, як вiн опанував знаннями, перевiряi правильнiсть виконання вправ шляхом зворотних дiй, оцiнюi практичну значимiсть результатiв виконаних завдань, вправ, дослiдiв i т.д. В органiзацii самоконтролю учнiв застосовуються засоби машинного i безмашинного програмування.
Серед методiв контролю видiляють: усну перевiрку, перевiрку письмово-графiчних робiт i перевiрку практичних робiт.
Усна перевiрка органiзуiться по-рiзному, в залежностi вiд ii мети та вiд змiсту матерiалу, що перевiряiться. Серед цiлей перевiрки можна видiлити наступнi: перевiрити виконання домашнього завдання, виявити пiдготовленiсть учнiв до вивчення нового матерiалу, перевiрити ступiнь розумiння i засвоiння нових знань. У залежностi вiд змiсту вона проводиться по матерiалi попереднього уроку або по окремих роздiлах i темах курсу.
Методика усноi перевiрки мiстить у собi двi основнi частини:
а) складання перевiрочних питань i iх запитування
б) вiдповiдь учнiв на поставленi питання
Складання перевiрочних питань i завдань - важливий елемент усноi перевiрки. Якiсть питань визначаiться iхнiм змiстом, характером виконуваних учнями при вiдповiдi на питання розумових дiй, а також словесним формулюванням.
При складаннi питань завжди виходять з того, що перевiряти потрiбно тi знання, що i основними в даному курсi або вiдносно важко засвоюються учнями, або якi необхiднi для успiшного засвоiння подальших роздiлiв i тем курсу. На добiр питань впливаi вид перевiрки: для уточнення змiсту питань для поточноi перевiрки необхiдний аналiз зв'язкiв дослiджуваного матерiалу з ранiше пройденим, а для тематичноi i пiдсумковоi перевiрки - видiлення головних знань i способiв оперування ними . Причому усну перевiрку вважають ефективною, якщо вона спрямована на виявлення свiдомостi сприйняття знань i усвiдомленостi iхнього використання, якщо вона стимулюi самостiйнiсть i творчу активнiсть учнiв.
Якiсть питань визначаiться характером розумових дiй, що виконують учнi при вiдповiдi на питання. Тому серед перевiрочних завдань видiляють питання, що активiзують пам'ять (на вiдтворення вивченого), мислення (на порiвняння, доказ, узагальнення), мову. Велике значення мають проблемнi питання, що змушують застосовувати отриманi знання в практичнiй дiяльностi.
Якiсть усноi перевiрки залежить вiд пiдбора, послiдовностi i постановки питань, що пропонуються: по-перше кожне питання повинно бути цiлеспрямованим i логiчно завершеним, а по-друге - повинно бути гранично стиснутим, лаконiчним i точним.
Другою складовою частиною усноi перевiрки i вiдповiдь учня на питання. У дидактичнiй лiтературi видiляються двi умови якiсного виявлення знань учня:
Учню нiхто не заважаi (вчитель i клас коментують вiдповiдь потiм).
Створюiться обстановка, що забезпечуi найкращу роботу його iнтелектуальних сил.
Переривати учня можна тiльки в тому випадку, якщо вiн не вiдповiдаi на запитання, а ухиляiться вбiк. При оцiнцi вiдповiдi учня звертають увагу на правильнiсть i повноту вiдповiдi, послiдовнiсть викладу, якiсть мови.
Прийоми усноi перевiрки використовуються на рiзних етапах уроку. Вибiр тих чи iнших прийомiв багато в чому визначаiться метою i логiкою уроку.
Перевiрка письмово тАУ графiчних робiт
Другим широко застосовуваним методом контролю в навчаннi i перевiрка письмово-графiчних робiт. Цей метод маi своi якiснi особливостi: велика об'iктивнiсть у порiвняннi з усною перевiркою, охоплення потрiбного числа що перевiряються, економiя часу. Застосування письмових робiт використовуiться для:
Перевiрки знання теоретичного матерiалу
Умiння застосовувати його до рiшення задач
Контролю сформованих навичок
У методицi письмово-графiчних робiт видiляють чотири основних етапи, яким треба придiляти увагуц - це пiдготовка, органiзацiя, проведення, аналiз результатiв.
При пiдготовцi потрiбно: визначити мету перевiрки, вiдiбрати змiст об'iктiв перевiрки, скласти перевiрочнi завдання.
При органiзацii перевiрочноi роботи учнем повiдомляiться, у яких зошитах ii виконувати, якi завдання iм призначенi, як озаглавити роботу, як оформити рiшення, час виконання роботи. При цьому потрiбно стежити за самостiйнiстю виконання роботи кожним учнем.
Аналiзування вiдповiдей учнiв ефективно тодi, коли воно проводиться за визначеними схемами . Ретельно проведений аналiз дозволяi глибоко вивчити прогалини i досягнення окремих учнiв, видiлити типовi помилки й основнi труднощi учнiв, вивчити причини iхньоi появи i намiтити шляхи iхнього усунення.
Перевiрка практичних робiт
За допомогою цього методу одержують данi про умiння учнiв застосовувати отриманi знання при вирiшеннi практичних завдань, користатися рiзними таблицями, формулами.
Вчитель одержуi звiт учня, у якому наводиться тiльки результат чи схематично описанi план практичноi роботи та ii результати. Це трохи ускладнюi перевiрку й оцiнку кожноi дii учня. Тому на практицi в перевiрочному завданнi приводитися алгоритм його виконання, що дозволяi здiйснити таку перевiрку правильностi дiй учня. Усi роботи перевiряються, але оцiнюються по-рiзному, за результатами оглядових робiт оцiнки виставляються в журнал, за результатами тренувальних робiт можна виставити лише позитивнi оцiнки.
РОЗДРЖЛ 2. Методика органiзацii контролю знань з теми ВлВзаiмодiя попиту та пропозицiiВ»
2.1. Роль курсу ВлОснови економiкиВ» в загальнiй системi освiти
Краiна зробила перший крок у стаВнновленнi шкiльноi економiчноi освiти. Однак коло невирiшених пиВнтань охоплюi ще багато проблем: змiст i термiни навчання, варiаВнтивнiсть i рiзноманiтнiсть програм, навчально-методичне забезпечення та його якiсть, пiдготовка i переВнпiдготовка вчителiв економiки. РЖ таВнких проблем у вивченнi економiки значно бiльше, нiж з iнших дисВнциплiн.
З цього навчального року екоВнномiку введено у навчальнi плани як окремий предмет для 10 класiв, а для класiв технологiчного проВнфiлю - i в 11. На конкурсi - захистi Малоi акаВндемii наук працюють секцii, на яких учнi захищають творчi роботи з економiки. Розроблено орiiнтовну програВнму пiдготовки i перепiдготовки для вчителiв, що проходять ii в iнстиВнтутах пiслядипломноi педагогiчноi освiти.
Активно розпочали пiдгоВнтовку учителiв економiки, чого ще кiлька рокiв тому не було. Незважаючи на економiчнi проВнблеми, державою видiлено кошти на видання пiдручникiв ВлЗагальна екоВнномiкаВ» i ВлОснови пiдприiмницьВнкоi дiяльностiВ».
В АПН Украiни працюють лаВнбораторii, що опiкуються питанняВнми економiчного навчання та виВнховання учнiвськоi молодi. Чи не найголовнiшим у тому, що зроблено за цей час i розумiння учнями та вчителями, що викладаВнють курс ВлОснови економiкиВ», неВнобхiдностi та важливостi вивчення курсу, а також прискорення введенВння економiчних дисциплiн ii iнших навчальних закладах, у тому числi вищих педагогiчних.
Однiiю з найважливiших проВнблем сьогодення i питання, як навчати? Щоб вiдповiсти на нього, потрiбно визначити для себе, чого ми хочемо навчати i кого виховуваВнти? Якщо розумну, активну особистiсть, здатну здобувати знання i самовдосконалюватись, то форми, методи i технологii навчання мають цьому вiдповiдати.
Нацiональна доктрина розвитку освiти у XXI ст., схвалена на ДруВнгому Всеукраiнському з'iздi працiВнвникiв освiти, передбачаi перехiд вiд репродуктивноi i авторитарноi освiти до iнновацiйноi i гуманiстичВнноi. Тому методика викладання предмета повинна мати дiiвий хаВнрактер. Учень на уроках маi бути активним учасником навчального процесу. Основне завдання його полягаi не в умiннi повторити за вчителем або вiдтворити змiст пiдручника. Треба навчити його саВнмостiйно знаходити знання в рiзних джерелах iнформацii, критично оцiВннювати iх i застосовувати в реальВнному життi.
Цього потрiбно навчати не лише учнiв, а й учителiв. Учителевi, який багато рокiв працював за репродукВнтивною системою i досi не зрозумiв, що i Й iншi джерела iнформацii, важко змiнитися. Треба йому допоВнмогти. Значну роль у цьому поклиВнканi вiдiграти РЖнст
Вместе с этим смотрят:
Methods of teaching speech
Modern technologies in teaching FLT
University of Cambridge
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському