Модульная система
Доклад
з педагогiки на тему:
тАЬМодульна система навчаннятАЭ
виконала студентка психологiчного факультету, гр. ПС-22
2002 р.
План
1. Поняття про навчальний модуль;
2. Сутнiсть модульно-розвиваючого навчання:
а) модульний процес i структура навчального модуля;
б) змiстова характеристика етапiв навчального модуля;
в) контроль знань i самостiйноi роботи студентiв.
3. Прогресивна система оцiнювання успiшностi студентiв.
1. Поняття про навчальний модуль
Модуль (modulus) тАУ мiра. У педагогiцi модуль тАУ це функцiональний вузол навчально-виховного процесу. Модульне навчання тАУ це пакет науково-адаптованих програм для iндивiдуального вивчення, що забезпечуi навчальнi досягнення студентiв з рiзним рiвнем попередньоi пiдготовки. Навчальний модуль тАУ це система занять у виглядi сукупностi систем знань, норм цiнностей. Це поетапне вiдкриття студентом пiд впливом викладача цiii системи у ходi пошуковоi пiзнавальноi активностi.
Модульне навчання зародилося в кiнцi 60-х рокiв у англомовних краiнах. Принцип його полягав у тому, що студент бiльш самостiйно може працювати iз запропонованою йому iндивiдуальною навчальною програмою , яка включаi цiльовий план дiй, банк iнформацii i методичне керiвництво щодо досягнення поставлених дидактичних цiлей.
Основнi принципи модульностi:
- Наявнiсть самостiйноi групи iдей (знань), якими оволодiвають студенти за допомогою дидактично доцiльних засобiв.
- Формування самостiйно спланованоi, цiлiсноi одиницi навчальноi дiяльностi, яка сприяла б досягненню студентом чiтко визначених цiлей. Складаються автономнi порцii навчального матерiалу для студентiв. За умов модульностi студент дiстав право вибору шляхiв iндивiдуального навчання.
Чим вiдрiзняiться модуль вiд кроку?
Крок тАУ це частина матерiалу вiд програмного навчання. Модуль тАУ це частина матерiалу з вiдповiдним ростом знань. Так пропонуiться семестровий лекцiйний курс розподiлити на 10-12 модулiв. Наприклад, викладач з сестринськоi справи складаi алгоритм практичного навичка тАЬПриготування i застосування дезiнфiкуючих розчинiвтАЭ, повинен починати з правил математики (скласти рiвняння).
Реалiзацiя принципу модульностi забезпечуi оптимiзацiю психосоцiального росту студента i викладача.
2. Сутнiсть модульно-розвиваючого навчання
Змiст модульно-розвиваючого навчання визначаiться цiлiсною системою змiстових модулей, що зафiксована у модульнiй програмi того або iншого навчального курсу.
Принципи формування модульних програм:
1. Цiльове призначення iнформацiйного матерiалу;
2. Поiднання комплексних iнтегруючих i окремих дидактичних цiлей;
3. Повнота навчального матерiалу в модулi;
4. Вiдносна самостiйнiсть елементiв модуля;
5. Реалiзацiя зворотного звтАЩязку;
6. Оптимальна передача iнформацiйного i методичного матерiалу.
Умови модульно-розвиваючого навчання:
1. Зменшення щоденного навчального навантаження (замiсть 5-7 предметiв вивчають 2-3, максимум 4).
2. Впроваджено гнучкий розклад i скорочено заняття до 30 хв. тАУ 3 мiнi-модуля. Мiнi-модуль (30 хв.) - Матерiал, що маi смислову i логiчну завершенiсть кожного.
Навчальна технологiя, адаптована до основних завдань старшоi школи та психолого-фiзiологiчних особливостей учнiв, називаiмо модульно-рейтинговою.
Модульний процес i структура навчального модуля: Основним дидактичним засобом реалiзацii модульноi програми повиннi стати мiнi-пiдручники.
Контроль знань i самостiйноi роботи студентiв: Адмiнiстрацiя вищих навчальних закладiв в США ретельно контролюi набуття знань студентами, iх рiвень, участь в аудиторнiй (самостiйнiй) роботi, успiшнiсть тощо. Оскiльки система вищоi освiти вiдмiнно комптАЩютеризована, контроль навчального процесу досить досконалий i миттiвий. КомптАЩютерне тестування займаi:
- поточне тАУ5-10 хв.
- промiжне тАУ 15-20 хв.
Щотижня студенти виконують письмовi тести а завданням викладача, щомiсячно письмове тестування по 30-50 хв. (зараховують 3 кращi результати з 4-х тестiв), а в кiнцi семестру тАУ фiнальний (пiдсумковий) екзамен або залiк з письмовим тестом (2-3 години).
3. Прогресивна система оцiнювання успiшностi студентiв.
В США використовуiть система тАЬбалiв якостi знаньтАЭ. Оцiнка А+ (4 тАУ тАЬблискучi знання!тАЭ); А (дорiвнюi 3,8-3,9); А/В+ (3,6-3,7) i т.д.
Сумарний семестровий бал за пройдений курс (предмет) виводиться, приблизно, таким чином. По-перше, встановлюiться загальна академiчна активнiсть i успiшнiсть студента (у вiдсотках); по-друге, вiдповiдно до набраноi кiлькостi вiдсоткiв викладач виставляi студенту фiнальну (пiдсумкову) оцiнку за пройдений курс (предмет).
Загальна академiчна активнiсть студента (у вiдсотках):
1. Вiдвiдування лекцiй тАУ 5%;
2. Вiдвiдування семiнарiв, практичних та лабораторних занять тАУ 25%;
3. КомптАЩютернi або письмовi тести (за завданням викладача) тАУ 15 %;
4. Три кращих результати щомiсячних письмових тестiв тАУ 10 % + 10% + 10% = 30%
5. Фiнальний екзамен або залiк iз письмовим тестом тАУ 25 %%
Загалом тАУ 100%.
Ганна Вiват пропонуi 1-бальну шкалу оцiнювання знань i вмiнь. Пр оцiнюваннi знань за 10-бальною шкалою чiткiше можна буде показати вiдмiннiсть мiж добрими i дуже добрими знаннями, мiж просто роботою i роботою-творчiстю. 1 i 2 бали оцiнювання за 10-бальною шкалою вважатимуться оцiнками негативними i вiдповiдатимуть нинiшнiй оцiнцi тАЬ2тАЭ. Один (1) бал пропонуiмо виставити при повному небажаннi вчитись, а два (2) бали тАУ при недостатньому рiвнi навчання.
Три, чотири, птАЩять балiв вiдповiдатимуть нинiшнiй оцiнцi тАЬ3тАЭ. Три бали отримуi студент, який виявляi невеликi знання з предмета. Чотири бали тАУ учень стараiться, але через невеликi здiбностi не може сягнути вищого рiвня. ПтАЩять балiв ставлять учням, якi працюють над собою, але пiдходять до роботи не творчо, не можуть навести своi приклади, зробити узагальнення.
Шiсть i сiм балiв вiдповiдатимуть нинiшнiй тАЬ4тАЭ. Шiсть балiв вiдповiдаi тАЬ4-тАЬ. Сiм балiв пропонуiмо виставити за добру вiдповiдь, але не досконалу. Вiсiм, девтАЩять балiв виставляють на мiсцi нинiшнiй тАЬ5тАЭ. Балами вiсiм i девтАЩять можна оцiнювати вiдповiдi дуже добрi та бездоганнi. Десять балiв тАУ оцiнка за талановитi вiдповiдi.
В. Паламарчук пропонуi 12-бальну систему оцiнювання знань, умiнь i навичок учнiв. Автор статтi обгрунтовую глибоку кризу 5-бальноi шкали. Вчителi прагнуть зафiксувати крок уперед учня в рамках незграбноi офiцiйноi 5-бальноi системи оцiнювання. Це тАУ доповнення у виглядi знакiв тАЬ+тАЭ i тАЬ-тАЭ. В результатi iз 5-бальноi системи виходила 15-бальна. Але практика зразу ж показала, що три бали (тАЬ1-тАЭ, тАЬ1+тАЭ, тАЬ2-тАЭ) нiколи i нiким не вживалися. Так стихiйно виробилася 12-бальна система.
РЖ. Драч тАУ автор статтi тАЬПсихолого-педагогiчнi аспекти втiлення модульно-рейтинговоi системитАЭ знайомить читачiв з основними принципами органiзацii втiлення рейтинговоi системи оцiнювання знань з дисциплiни тАЬОснови iнформатики та ОТтАЭ:
В· Встановлена максимальна кiлькiсть балiв з дисциплiни (100 балiв);
В· Визначена максимальна кiлькiсть балiв з кожного модуля дисциплiни;
В· Визначена максимальна кiлькiсть балiв з кожного виду контрольних завдань;
В· Встановлення вiдповiдностi отриманих балiв традицiйнiй 5-бальнiй шкалi:
тАЬ5тАЭ тАУ 91-100%;
тАЬ4тАЭ тАУ 76-90%;
тАЬ3тАЭ тАУ 60-75%;
тАЬ2тАЭ тАУ менше 60%.
* визначенi умови проведення залiку: залiк проводиться у письмовiй формi, максимальна кiлькiсть балiв за залiк тАУ 20 балiв.
Джерела
1. А. В. Фурман, О.РЖ. Кулагiн. Школа розвитку: непiзнанi гранi фундаментальноi iдеi. Рiдна школа, 1994 р., № 6. С.26 -32
2. П.А. Юцiвицене. Принципи модульного обучения. Советская педагогика, 1990. №1. С 55-60
3. А. В. Фурман. Принцип модульностi в освiтнiй практицi: два рiвнi втiлення. Рiдна школа. 7-8, 1995 р.
4. П.А. Юцiвицене. Создание модульнiх программ. Советская педагогика, 1990, №2, с 55-60
5. М.В. Гриньова. Впровадження модульного принципу навчання. Рiдна школа. 1993, № 7. С 50-51
6. Вестник высшей школы, 1988, № 2, с 4.
7. А. В. Фурман, О.РЖ. Кулагiн. Школа розвитку: непiзнанi гранi фундаментальноi iдеi. Рiдна школа. Сiчень, 2000 р.
8. В А. В. Фурман, О.РЖ. Кулагiн. Школа розвитку: непiзнанi гранi фундаментальноi iдеi. Рiдна школа, 1994 р., № 6. С.26.
9. В. Паламарчук. 12-бальна система. Рiдна школа. Сiчень 2001. С. 39-43.
10. Особливостi вищоi освiти США №1 2000р.
11. Г. Вiват оцiнювання знань i вмiнь учнiв у загальноосвiтнiй школi. Рiдна школа, квiтень 2000 р.
12. Зварич. Проблема удосконалення контролю i оцiнки знань студентiв. Рiдна школа, квiтень 2000 р.
13. П. Сiкорський. До проблем переходу на 12-бальну систему оцiнювання. Рiдна школа, лютий, 2001. С 3-8.
14. РЖ.РЖ. Драч. Психолого-педагогiчнi аспекти втiлення модульно-рейтинговоi система. Проблеми освiти. Науково-методичний збiрник, випуск 22, с. 57-61.
Вместе с этим смотрят:
Methods of teaching speech
Modern technologies in teaching FLT
University of Cambridge
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському