Полiтична соцiалiзацiя молодших школярiв (на прикладi контент-аналiзу пiдручникiв для початковоi школи)

Миколаiвська фiлiя Нацiонального унiверситету

тАЬКиiво тАУ Могилянська АкадемiятАЭ

Департамент полiтологii

Кафедра полiтологii

ВлПолiтична соцiалiзацiя молодших школярiв (на прикладi контент-аналiзу пiдручникiв для початковоi школи)В»

Квалiфiкацiйна робота

на здобуття академiчного ступеню бакалавра

студента 431 групи РЖванова О.А.

Декан департаменту полiтологii:

д.п.н., професор Мейжис РЖ.А.

Науковий керiвник:

Викладач Левченко О.О.

Миколаiв тАУ 2000

План.

Вступ.

РЖ. Теоретична частина: аналiз дослiджуваних категорiй i понять.

Роздiл 1.1. Процес полiтичноi соцiалiзацii в початковiй школi.

Роздiл 1.2. Психологiчно-розумовi особливостi молодших шко- лярiв.

РЖРЖ. Практична частина: мета i сучасний стан громадянськоi освiти в початковiй школi.

Роздiл 2.1. Шляхи формування бажаного типу полiтичноi куль- тури у молодого поколiння.

Роздiл 2.2. Контент-аналiз букварiв, як засiб дослiдження сучас-ного стану у галузi громадянськоi освiти.

Висновки.

Використана лiтература.

-1-

Вступ.

Усi спроби побудувати демократичну правову державу, громадянське суспiльство будуть зведенi нанiвець без вiдповiдноi полiтичноi культури громадян, членiв даного суспiльства. Демократiя тАУ в серединi кожного з нас, в наших цiннiсних орiiнтацiях, наший культурi, поведiнцi, наших знаннях про неi, про нашi права, свободи i обовтАЩязки.

Демократична правова держава i громадянське суспiльство тАУ ось орiiнтири нашого нацiонального розвитку ХХРЖ столiття, наша мета i завдання. Демократiя не виникаi сама по собi, ii не можна проголосити чи задекларувати, вести указом чи постановою. Спроби тАЬпроголосититАЭ ринкову економiку вже зазнали краху. То чому ж з демократiiю буде iнакше?

Проблеми нашого суспiльства тАУ це проблеми духовнi, проблеми тАЬрозрухи в головахтАЭ, а не в економiцi. РЖ доки ця тАЬрозрухатАЭ не буде подолана, доки громадянин не стане почувати себе громадянином Украiни усi спроби реформ, розбудов приреченi на поразку.

Демократii слiд навчати, ii слiд прищеплювати. Член громадянського суспiльства тАУ це роль, яку слiд опанувати. Громадянином не народжуються тАУ громадянином стають, громадянина плекають в собi. Плекають, виховують, навчають тАУ з дитинства.

Це тАУ тi фундаментальнi положення, на якi я спиратимусь пiд час написання дипломноi роботи. РЗх можна обтАЩiднати в одне поняття: тАЬГромадянська освiта i громадянське вихованнятАЭ. Змiст тут подвiйний: мова йде i про громадянина Украiни, як громадянина держави, i про громадянина, як члена громадянського суспiльства.

Вiд поколiння до поколiння в розвинутих демократiях Заходу передаються громадянськi цiнностi. В Украiнi ситуацiя iнша. На жаль i це тАУ

-2-

наша трагедiя тАУ старшому поколiнню не маi чого передати своiм дiтям в планi демократичних i громадянських цiнностей. На суспiльство, на державу покладено цей складний обовтАЩязок тАУ прищепити цi цiнностi дiтям, наступному поколiнню громадян Украiни. Вiд успiху цього процесу без малого залежить доля нацii.

Дослiджуючи цей процес входження особи в свiт суспiльно тАУ полiтичних вiдносин, що маi назву полiтична соцiалiзацiя, я в якостi теми для дипломноi роботи обрав наступну: тАЬПолiтична соцiалiзацiя в молодшiй школiтАЭ. Логiка моя така: саме в молодшiй школi, з опануванням фундаментальних знань про свiт, розпочинаiться опанування дитиною знань i розумiння про державу, суспiльство, своi мiсце в них. РЖ якщо цей етап соцiалiзацii буде втрачено в планi громадянськоi освiти i виховання, то може бути втрачено цiле поколiння. Перевиховувати завжди важко, а iнодi тАУ i запiзно.

Отже тАУ полiтична соцiалiзацiя в молодшiй школi тАУ тема на стику полiтологii i педагогiки. Навiть без спецiального вивчення зрозумiло, що полiтична соцiалiзацiя в молодшiй школi може вiдбуватись рiзними шляхами. Я не ставлю перед собою завдання охопити всi з них, моя мета тАУ вивчити процес полiтичноi соцiалiзацii в молодшiй школi через дослiдження пiдручникiв для молодших школярiв, букварiв - першого вiкна маленькоi людини у великий свiт Знання.

З чого я виходжу? З того, що iснуi обтАЩiктивно набiр цiнностей, якi необхiдно прищепити дитинi для успiшностi процесу ii полiтичноi соцiалiзацii, становлення ii в ролi громадянина. Цей набiр цiнностей маi бути певним чином тАЬзакладенийтАЭ у букварi. Складнiсть завдання полягаi в тому, щоб тАЬперекластитАЭ доступними для дитини тАУ молодшого школяра тАУ символами, поняттями, образами такi цiннiснi категорii, як: тАЬгромадянськiй обовтАЩязоктАЭ, тАЬгромадянська гордiстьтАЭ, тАЬiнiцiативнiстьтАЭ, тАЬповага до своiх прав i прав iншихтАЭ i т. д. Я намагатимусь дослiдити, чи здiйснений

-3-

цей тАЬперекладтАЭ в пiдручниках, чи закладенi в них цi цiнностi взагалi, концептуально.

Отже, вже вимальовуються певнi частини, етапи дослiдження: вивчення самого процесу полiтичноi соцiалiзацii в молодшому шкiльному вiцi, вивчення психологiчних, розумових, свiтосприйнятних можливостей i особливостей молодших школярiв (тобто тАУ способу сприйняття ними дiйсностi, свiту, знань, рiвень iх здатностi до цього сприйняття), аналiз складових компонентiв цiннiсноi системи демократичного типу тАУ тобто визначення того, якi саме цiннiснi орiiнтацii мають бути прищепленi; i тАУ вивчення iснуючих джерел iх передачi тАУ пiдручникiв, букварiв. Останнi тАУ головна частина дослiдження: пошук вiдповiдей на питання: тАЬЩо маi бути прищеплено i яким чином?тАЭ та тАЬЯкий стан справ у цьому напрямi сьогоднi ми маiмо?тАЭ

Постаi перед нами проблема вибору методу дослiдження букварiв. Я зупинив свiй вибiр на конвент-аналiзi, як найбiльш вiдповiдному методi семантичноi iнформацii.

На яку базу, якi розробки в цiй галузi можна спиратись? Вiдразу констатую: не довелось зустрiти жодноi науковоi розробки саме з цiii теми. Проте наявна значна кiлькiсть матерiалу про кожний з окремих аспектiв дослiдження.

Так, скажiмо, полiтична соцiалiзацiя як процес, дослiджуiться у багатьох монографiях та пiдручниках. Серед найбiльш вдалих назву Л. Борисова, К. Гаджiiва, О. Бабкiну, Ю. Борцова тАУ авторiв пiдручникiв з полiтологii та соцiологii.

РЖснуi велика кiлькiсть лiтератури i по вивченню вiкових особливостей свiтосприйняття молодших школярiв, серед яких дуже не поганi монографii i статтi тАУ ще радянського перiоду:

Останнiм часом зтАЩявилась значна кiлькiсть публiкацiй, присвячених

-4-

проблемам громадянськоi освiти i виховання, побудовi громадянського суспiльства, аналiзу цiнностей, притаманних демократичнiй (громадянськiй) полiтичнiй культурi. Це тАУ i класики полiтологiчноi науки: Г. Олмонд, С. Верба i М. Вебер. Це тАУ i дослiдження К. Гаджiiва, Дж. Пiлон, РЖ. Шапiро. Непоганi дослiдження проведенi i нашою землячкою тАУ Л. Крицькою, але вони, на жаль, стосуються в основному учнiв старшого шкiльного вiку.

Особливо хочеться видiлити чудову статтю О. Щербiнiна тАЬС картинки в твоём букваретАЭ (Полис. тАУ 1994. - № 5), присвячену прищепленню цiнностей тАУ але тоталiтарного суспiльства! тАУ через буквар, с самого дитинства. Вона стала для мене певним зразком при написаннi роботи.

Методика проведення неповного контент-аналiзу можна знайти у роботi Дж. Мангейма, Р. Рiча тАЬПолiтологiя. Методи дослiдженнятАЭ.

ОбтАЩiктами безпосереднього дослiдження стали птАЩять букварiв, розповсюджених в школах: чотири украiномовнi i один тАУ росiйськомовний.

Таким чином, вихiднi данi до дослiдження наявнi, залишаiться лише обробити iнформацiю i синтезувати ii в межах дипломноi роботи. Це я i намагатимусь зробити.

-5-

РЖ. Теоретична частина: аналiз дослiджуваних категорiй i понять.

Роздiл 1.1. Процес полiтичноi соцiалiзацii в початковiй школi.

Пiд соцiалiзацiiю взагалi розумiють процес залучення iндивiдiв до наявних соцiальних норм i цiнностей. Соцiалiзацiя розкриваi звтАЩязки мiж людиною i суспiльством, ii можна охарактеризувати i як тАЬпроцес цивiлiзацii суспiльстватАЭ, за влучним висловом iндiйського полiтолога П. Шарана.

Поняття соцiалiзацii, повтАЩязане з розвитком соцiологii, було введене в науковий обiг наприкiнцi ХРЖХ ст. американцем Ф. Гiдденсом та французом Г. Тардом. Бурхливий розвиток полiтичноi науки призвiв до формулювання поняття тАЬполiтичноi соцiалiзацiiтАЭ, що було зроблено на межi 50-60х рр. ХХ ст. американськими полiтологами. Початкове визначення полiтичноi соцiалiзацii як тАЬпроцесу, завдяки якому iндивiд засвоюi полiтичну культуру суспiльства, основнi полiтичнi поняття, своi права та обовтАЩязки вiдносно уряду та набуваi уявлень про структуру та механiзм полiтичноi системитАЭ. Недолiком цього визначення i те, що в ньому особистiсть виступаi пасивним обтАЩiктом виховання i навчання. Насправдi ж, це не так. Особистiсть не i пасивним сприймачем цiлеспрямованого впливу з боку субтАЩiктiв полiтичноi соцiалiзацii. Ми ще докладно зупинимось на цьому питаннi нижче, коли говоритимемо про те, що молодшi школярi дуже чiтко можуть вiдчувати рiзницю мiж тим, що вiдповiдаi i що не вiдповiдаi дiйсностi. А зараз ми вiдзначимо, що маi рацiю росiйський полiтолог РД. Шестопал, яка вважаi, що поняття тАЬполiтична соцiалiзацiятАЭ ширше, нiж полiтичне виховання або просвiта, бо охоплюi не тiльки цiлеспрямований

-6-

вплив на особистiсть панiвноi iдеологii та полiтики, не лише стихiйний вплив, а й особисту полiтичну активнiсть, яка проявляiться i в iдентифiкацii iндивiдом отриманоi iнформацii за критерiiм ii вiдповiдностi чи невiдповiдностi дiйсностi.

Отже, полiтична соцiалiзацiя особи повтАЩязана з входженням людини в полiтику, з засвоiнням нею пануючих в суспiльствi полiтичних iдей, цiнностей, норм полiтичноi поведiнки. Полiтична соцiалiзацiя завжди несе в собi два аспекти. Перший тАУ полiтична соцiалiзацiя, як засвоiння новим поколiнням основоположних принципiв iснуючоi полiтичноi культури, закладених в традицiях краiни; другий тАУ набуття знань i досвiду, обумовленого конкретною дiйснiстю тАУ в результатi хоч би й пасивноi участi в рiзних формах полiтичного життя. З цих аспектiв справедливо випливають i два процеси полiтичноi соцiалiзацii, дiалектично взаiмоповтАЩязанi мiж собою тАУ

1) Процес набуття i накопичення полiтичних поглядiв, оцiнок i знань;

2) вiдмова вiд того, що не вiдповiдаi дiйсностi.¹

Коли вже вiдкрито три новi проблеми, повтАЩязанi з полiтичною соцiалiзацiiю молодших школярiв в сучасних умовах. Що ми маiмо на увазi? По-перше тАУ одним з аспектiв полiтичноi соцiалiзацii i цiлеспрямований вплив, вплив з боку пануючоi iдеологii. Постаi питання: чи iснуi у нас пануюча iдеологiя, iдеологiя соцiалiзацii, яка б проглядала вже починаючи з дитинства, з перших шкiльних рокiв, тобто ми стикаiмось з проблемою нацiональноi iдеi, iдеологii, елементи якоi мають прищеп-люватись новому поколiнню.

Ми можемо констатувати, що нацiональноi iдеi чи державноi iдеологii в Украiнi сьогоднi не iснуi. РЖ цей факт вiдзначено багатьма

.....................................................................

1. Борисов Л.П. Политология. - М., 1996. тАУ С. 100-101.

-7-

дослiдженнями. На це, зокрема, звертають увагу i педагоги, якi працюють з дiтьми, школярами i гостро вiдчувають вiдсутнiсть iдиного стратегiчного спрямовуючого напрямку полiтичного виховання i освiти. Зокрема, Л. Крицька пише: тАЬУкраiнi, украiнськiй освiтi, особливо ж шкiльнiй, необхiдна офiцiйна державна (державницька) iдеологiя, принаймнi в перехiдний перiодтАЭ.¹ Про iдеологiю ми ще будемо говорити, а зараз зазначимо, що деiдеологiзацiя, що пройшла в нашiй системi освiти пiд гаслами боротьби з комунiстичною, тоталiтарною iдеологiiю на початку 90х рокiв не могла бути самоцiллю. Вiдмова вiд однiii iдеологii залишила вакуум у цiй сферi, iмтАЩя якому тАУ безiдейнiсть. Вiдсутнiсть будь-якоi iдеологii тАУ лихо не менше, нiж тоталiтарна iдеологiя; бо iдеологiя може бути i демократичною, спрямованою на виховання громадянина i члена громадянського суспiльства, а ось безiдейнiсть, стихiйнiсть у цiй сферi завжди залишають шанс для повернення тоталiтаризму, який принесе у виглядi своii iдеологii чiткий i простий порятунок вiд хаосу стихiйностi i порожнечi в iдеологiчнiй сферi.

Висновок тАУ у дослiдженнi слiд звернути особливу увагу на наявнiсть / не наявнiсть iдиноi iдеологiчноi лiнii в полiтичному аспектi освiти в молодшiй школi. Вiдсутнiсть такоi створюi значнi труднощi процесу успiшноi полiтичноi соцiалiзацii.

Проблема друга тАУ полiтична культура, закладена в традицiях краiни, ii народу. Полiтична культура населення сучасноi Украiни не i темою нашого дослiдження, але вона i значним, дуже важливим фактором впливу на обтАЩiкт нашого дослiдження. Велика кiлькiсть дослiджень, спрямованих на вивчення сучасноi украiнськоi полiтичноi культури свiдчать: ми

.....................................................................

1. РЖгнатенко П., Крицька Л. Конституцiя Украiни i громадянське виховання учнiв // Початкова школа. тАУ 1997. - № 1 тАУ с. 4.

-8-

успадкували тяжкi комплекси i нацiональноi меншовартостi, i тоталiтарнi рецидиви, i все те, що можна назвати посттоталiтарним i постколонiальним синдромом. Тобто те, що не тiльки не слiд успадковувати молодому поколiнню в процесi полiтичноi спецiалiзацii, а вiд чого молоде поколiння слiд захищати, вiдмежовувати усiма способами. Наведемо декiлька прикладiв.

Приклад 1: етатистськi елементи у полiтичнiй культурi. РЗх можна знайти скрiзь тАУ навiть, коли в серпнi, коментуючи проходження жнив, телеведучий говорить: тАЬДержава буде з хлiбомтАЭ, - у носiя громадянськоi полiтичноi культури маi виникнути питання: при чому тут держава? Хiба iй належить врожай, хiба увесь АПК i власнiстю держави? Проте молодший школяр не розбираiться в таких тонкощах. Для нього почута декiлька разiв фраза типу: тАЬДержава буде з хлiбомтАЭ, - означатиме:

1) Весь хлiб в Украiнi належить державi,

2) Збiр врожаю тАУ проблема держави (чи ще гiрше: хто б хлiб не зiбрав тАУ а з хлiбом буде лише держава). Тобто держава, внаслiдок таких тАЬдрiбних казусiвтАЭ, не помiтних для громадян колишнього СРСР, у свiдомостi дитини ототожниться з тим, що ми називаiмо громадянським суспiльством. РЖ подолати це хибне ототожнення вже потiм буде дуже важко. Не слiд гребувати подiбними тАЬдрiбничкамитАЭ, сподiваючись, що дитина не розумii, про що йде мова, не звертаi уваги на це. Вченими вже давно доведено: практично нiчого, з почутого чи побаченого нами не проходить повз нашу увагу, осiдаючи в пiдсвiдомостi, тим бiльше, коли це стосуiться дитини 6-7 рокiв, свiдомiсть якоi, наче губка, всмоктуi все почуте i побачене.

Приклад 2: вiн тiсно повтАЩязаний з першим, але дiалектично протилежний йому. Мова йде про розповсюдження кримiнальноi субкультури

-9-

в усiх сферах нашого життя. Та ж ситуацiя: якi настанови отримаi в спадок дитина вiд старшого поколiння, чуючи пiснi з тАЬзонiвськоготАЭ фольклору. Про яку повагу до представникiв закону, охоронцiв правопорядку йтиме мова, якщо на запитання дитини: тАЬХто такi тАЬментитАЭ, якi посадили у тюрму дядька, що спiваi по радiо?тАЭ, вона отримаi вiдповiдь: тАЬМiлiцiонеритАЭ. РЖ таких прикладiв бiльше, нiж досить. Сюди вiдноситься i образ держави, що тАЬне платить татковi грошiтАЭ, i держави, що вимикаi свiтло i опалення, i ще багато тАУ багато чого, що сформуi у дитини якi завгодно настанови i орiiнтацii стосовно держави, лише не тi, якi притаманнi громадянину i члену громадянського суспiльства.

Ця проблема тАУ проблема полiтичного i соцiального досвiду минулих поколiнь, що передаiться поколiнню молодому в процесi полiтичноi соцiалiзацii, виводить нас на проблему третю: проблему внутрiшнього конфлiкту, iнодi жорсткоi невiдповiдностi мiж набутими поглядами, оцiнками, знаннями i реальнiстю. РЖ наслiдки цього конфлiкту можуть раз i назавжди сформувати у дитини уявлення про те, що те, чому вчать в школi тАУ неправда, в життi все по-iншому. Це означатиме крах цiлеспрямованоi полiтичноi соцiалiзацii.

Як вiдомо, громадянське дозрiвання, заохочення людини до полiтики маi стадiальний характер, перший етап розпочинаiться вже у вiцi 3-4 рокiв, коли дитина набуваi перших знань про полiтику через сiмтАЩю, засоби масовоi iнформацii, найближче оточення. Саме родина, сiмтАЩя закладаi основи полiтичноi соцiалiзацii дитини тАУ тi першi основи, вплив яких буде вирiшальним, коли дитина прийде до школи. Рiвень полiтичноi культури батькiв, пануючi в сiмтАЩi полiтичнi погляди i орiiнтири формують всi три складовi полiтичноi культури дошкiльника: основи того полiтичного досвiду, полiтичноi свiдомостi, полiтичноi поведiнки. Це знову i знову повертаi нас до тих трьох проблем, якi ми визначили, як головнi перешкоди

-10-

на шляху полiтичноi соцiалiзацii молодшого школяра як громадянина i члена громадянського суспiльства:

1. Вiдсутнiсть iдеологii, безiдейнiсть.

2. Успадкування полiтичноi культури старших поколiнь.

3. Контраст мiж настановами i реальнiстю.

Не повертаючись ще раз до всього вище зазначеного, скажемо: у бiльшостi випадкiв процес полiтичноi соцiалiзацii у школi маi долати негативнi наслiдки полiтичноi соцiалiзацii у сiмтАЩi, вступати з ними в конфлiкт.

Отже потенцiйна конфлiктнiсть визначена нами як риса процесу полiтичноi соцiалiзацii молодших школярiв в сучасних умовах. Цей конфлiкт дуже рiдко може бути розвтАЩязаний на користь школи, бо авторитет батькiв бiльше. Спогади бабусi чи дiдуся про те, що тАЬпри радянськiй владi жилось кращетАЭ, реплiки батька чи матерi, що тАЬвсi полiтики тАУ вороги i злочинцiтАЭ здатнi звести нанiвець вплив вчителя.

Про загострення цього конфлiкту, чи тАЬвiйну за свiдомiсть дитини до переможного кiнцятАЭ i мови не може йти. Вихiд полягаi у тому, що полiтична соцiалiзацiя може вiдбуватись двома шляхами.¹

1) Вiдверта передача досвiду, iнформацii, вiдверте прищеплення цiннiсних орiiнтацiй за принципом: тАЬце тАУ добре, це - поганотАЭ, вiдверте спрямовування полiтичноi поведiнки: тАЬроби так, а не iнакшетАЭ i т. д.;

2) Прихована полiтична соцiалiзацiя тАУ передавання неполiтичних настанов, якi впливають на полiтичнi стосунки, поведiнку, обрання тих чи iнших цiнностей полiтичноi культури.

......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.

1. З цього приводу див.: Щербинин А.И. ВлС картинки в твоём букваретАжВ» // Полис. тАУ 1994. - № 5.

-11-

Перший шлях був пануючим засобом здiйснення полiтичноi соцiалiзацii у радянськiй школi.¹ Вiн i наслiдком заiдеологiзованостi усiх бокiв суспiльного життя, властивому для тоталiтарних режимiв.

Як основний шлях передачi iнформацii вiн не пiдходить для нас саме з тоi причини, що вiн веде до загострення того конфлiкту, небезпеку якого ми визначили. Це, звичайно, аж нiяк не означаi, що певнi елементи неприхованого впливу в процесi полiтичноi соцiалiзацii можуть i мають бути застосованi (Тим бiльше, що для вчителiв старшого поколiння такий шлях i обтАЩiктивно легшим). Але, як основний вiн не пiдходить.

Перевага маi бути вiддана прихованiй полiтичнiй соцiалiзацii тАУ це не лише дозволить уникнути гострих конфлiктних ситуацiй у свiдомостi молодших школярiв, але й маi iншi переваги. Зокрема, мова йде про психологiчно тАУ розумовi особливостi свiтосприйняття молодших школярiв (ним буде присвячений наступний роздiл нашоi роботи). Та i процес виховання громадянина i члена громадянського суспiльства несе в собi передачу таких якостей характеру, елементiв полiтичноi культури i полiтичноi свiдомостi, якi легше передати, прищепити саме непрямим шляхом (про це теж мова далi).

Зупинимось тепер на базових завданнях, якi маi вирiшити процес полiтичноi соцiалiзацii. Мова йде про тi завдання, якi полiтична соцiалiзацiя маi вирiшити у будь-якому суспiльствi, так би мовити про стратегiчнi цiлi полiтичноi соцiалiзацii. Отже, чого потрiбно досягти в принципi.²

тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.

1. Розгляд спiвпрацi мiж школою i батьками лежить поза межами теми нашого дослiдження, хоча, звичайно, нами не вiдкидаiться.

2. Полiтологiя. Посiбник для студентiв / За ред. О.В. Бабкiной. тАУ К., 1998. тАУ С. 106.

-12-

1. Прищепити новим членам суспiльства основнi елементи полiтичноi культури i свiдомостi. Вiдмiчаiмо вiдразу для себе тАУ цi елементи спочатку слiд визначити тАУ по-перше; сформувати методологiю iх передачi тАУ по-друге.

2. Створити сприятливi умови для накопичення членами суспiльства полiтичного досвiду, що його потребуi полiтична дiяльнiсть i творчiсть усiх бажаючих. Пiд тАЬсприятливими умовамитАЭ, напевне, слiд розумiти i створення бази для подальшоi полiтичноi соцiалiзацii, i наявнiсть тАЬiнфраструктуритАЭ полiтичноi соцiалiзацii. Тобто полiтична соцiалiзацiя в молодшiй школi маi носити такий характер, щоб набутi в результатi неi знання, цiнностi, орiiнтацii, настанови, моделi поведiнки в сферi полiтичного могли розглядатись як база для подальшоi полiтичноi соцiалiзацii особи. База повинна мати цiлiсний, несуперечливий, вiдносно завершений характер. РЖнфраструктура полiтичноi соцiалiзацii тАУ це усе те, що забезпечуi вдале проходження процесу полiтичноi соцiалiзацii. Так, вiдносно нашоi теми, наведемо наступний приклад: нецiкавий, неяскравий, погано оформлений пiдручник не може стати повноцiнним джерелом якiсноi передачi настанов полiтичноi соцiалiзацii.

3. Якiсне перетворення вiдповiдних елементiв полiтичноi культури тАУ необхiдноi умови суспiльних змiн. В сучасних обставинах обсяг елементiв полiтичноi культури, якi мають бути якiсно перетворенi у молодого поколiння, щоб сьогоднiшнi молодшi школярi завтра стали активними учасниками суспiльних змiн, - величезний. Власне мова йде про те, що слiд розпочати чи не докорiнну змiну полiтичноi культури у тiй ii частинi, яка i наслiдком 70-ти рокiв тАЬрадянськоготАЭ полiтичного досвiду, яким би

-13-

довгим i тяжким нам не здавався цей процес, не розпочавши його, ми прирiкаiмо себе i своiх нащадкiв на вiчне кружляння по тАЬпустелi перехiдного перiодутАЭ.

Нарештi, слiд чiтко визначити напрямки здiйснення полiтичноi соцiалiзацii у вiдповiдностi до функцiй полiтичноi соцiалiзацii як процесу, компоненти полiтичноi соцiалiзацii:¹

1. РЖнформацiйний тАУ передача перших, елементарних знань про владу, полiтику, полiтичний устрiй держави, форми i способи участi в полiтичному життi; передача знань про суспiльне життя i мiсце, яке дитина займаi в ньому зараз i займе, коли подорослiшаi. Приклад iнформативного напряму в дii: тАЬЯ живу в Украiнi. Украiна тАУ моя БатькiвщинатАЭ.

2. Цiннiсно-орiiнтований компонент тАУ формування елементарного апарату полiтичного мислення, першого образу системи цiннiсних орiiнтацiй. Приклад: тАЬМи любимо рiдну землютАЭ.

3. Установчо-нормативний компонент тАУ вироблення в особи певних настанов на сприйняття i споживання полiтичноi iнформацii, ставлення до полiтичних подiй i явищ, дiй iнших осiб у сферi полiтики, i тАУ головне тАУ вибiр свого стилю i скерованостi поведiнки у полiтичних вiдносинах. Приклад: тАЬЯ не залишусь байдужим, коли хтось зазiхне на волю мого народу i мою свободу тАУ я захищатиму i те, i iншетАЭ.

Нарештi, в теорii полiтичноi соцiалiзацii залишаiться ще одне питання, з яким нам слiд визначитись. Це тАУ питання типу полiтичноi соцiалiзацii, засноване на тому, що таких типiв iснуi декiлька (гегемонiстський, гармонiйний, конфлiктний i т. д.).

......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж

1. Полiтологiя.. Цит. праця. тАУ С. 107.

-14-

Для нас i дуже важливим визначити: з яким типом полiтичноi соцiалiзацii ми маiмо справу в реальностi, в умовах сучасноi освiти у молодших школярiв, i визначити тАУ який тип полiтичноi соцiалiзацii найкраще пiдходить для досягнення мети i виховання громадянина i члена громадянського суспiльства. Зараз обмежуiмось лише постановкою цiii проблеми, а ii розвтАЩязання подамо у практичнiй частинi нашого дослiдження.

Продовжуючи розгляд полiтичноi соцiалiзацii, конкретизуiмо його, звернувши увагу на проблеми взаiмозвтАЩязку полiтичноi соцiалiзацii i освiти, виховання. Тобто розглянемо проблему полiтичноi соцiалiзацii у школi.

Як освiта забезпечуi iднiсть процесiв навчання i виховання, так i полiтична освiта i поiднанням процесiв полiтичного навчання i виховання, будучи в свою чергу одним з головних елементiв в процесi полiтичноi соцiалiзацii.

Освiта взагалi може розглядатись подвiйно:

1) Як процес соцiокультурноi комунiкацii;

2) Як соцiокультурний iнститут, що забезпечуi процес соцiокультурноi комунiкацii. Система освiти мусить розглядатись як найважливiший соцiокультурний регулятив розвитку суспiльства. Полiтико тАУ культурнi норми, цiнностi, зразки, стереотипи транслюються мiж поколiннями, соцiальними групами за посередництвом освiти. Освiта i iнститутом оновлення полiтичноi культури, поiднуючи в собi i успадкування, i оновлення полiтичноi культури. Шкiльна освiта виступаi як один з головних, базових етапiв освiти, освiта в молодшiй школi тАУ перший етап шкiльноi освiти тАУ i тому вiдiграi дуже важливу роль: перевчити завжди важче, нiж навчити.

-15-

Легко побачити, що освiта i соцiалiзацiя мають дуже багато спiльного. Це i не дивно: освiта i одним iз провiдних засобiв соцiалiзацii, головна риса якого тАУ цiлеспрямованiсть. Можна сказати, що майже весь обсяг цiлеспрямованого компоненту полiтичноi соцiалiзацii мiститься в процесi освiти, а стосовно молодших школярiв з упевненiстю можемо вiдзначити, - сьогоднi весь обсяг цiлеспрямованоi полiтичноi соцiалiзацii тАУ у молодшiй школi.

Цiлеспрямування процесу освiти вимагаi вiд тих, хто його плануi i розробляi дотримуватись трьох правил, повтАЩязаних з особливостями полiтичноi освiти, полiтичноi соцiалiзацii.

1) Не оновлення полiтичноi культури в процесi полiтичноi соцiалiзацii в школi призведе до стагнацii суспiльного розвитку. (Очевидно, що полiтична культура тАУ не статичний елемент полiтичноi системи, а в сучасних умовах вiн тим бiльше не може бути таким).

2) Модернiзацiя освiти, полiтичноi освiти без урахування культурного контексту нацii призведе до дестабiлiзацii в суспiльствi, конфлiкту i конфронтацii по лiнii: старше поколiння тАУ молодше поколiння; до знищення культурного ядра народу. Звичайно, конфлiкт тАЬбатьки - дiтитАЭ iснував завжди, але його необачне поглиблення шкiдливе для суспiльства. Зрозумiло, що модернiзацiя тАУ неодмiнний супутник прогресу, але iсторiя знаi багато прикладiв того, як модернiзацiй нi манiвцi, модернiстська утопiя, заводили нацiю у глухий кут. Украiнi це знайомо тАУ в нас ще живе гiрке розчарування, повтАЩязане з тим, що добробут i процвiтання не увiрвались в кожен дiм з проголошенням незалежностi, а проголошення переходу до ринку i радикальних економiчних реформ через шокову терапiю обернулись не стрiмким економiчним злетом, а катастрофою. Менше за все ми хочемо того, щоб з нашоi роботи хтось зробив

-16-

висновок: мета виправдовуi засоби, i тому виховання молодого поколiння в дусi нових iдеалiв i цiнностей (у порiвняннi з цiнностями i iдеалами попереднiх рокiв) слiд проводити радикальним шляхом, геть вiдкидаючи все, що було накопичене в полiтичному досвiдi народу.¹

Навпаки, полiтично соцiалiзувати тАУ це, на нашу думку, - не створити новий тип полiтичноi людини, а дати можливiсть творчо розвиватись, самозмiнюватись. Полiтична соцiалiзацiя в контекстi шкiльноi освiти аж нiяк не передбачаi створення готового типу людини, з визначеним набором якостей полiтичноi культури, вона, на нашу думку, передбачаi створення усiх необхiдних базисних умов для включення механiзмiв активноi полiтичноi соцiалiзацii, полiтичноi самоосвiти i самовиховання, коли особа сама творить себе у свiтi полiтичного, а не i пасивним обтАЩiктом чужого впливу. Гадаiмо, навiть не треба пояснювати, що виховання осiб, здатних лише до пасивного засвоiння прищеплюваних моделей мислення, вiдчуття i поведiнки несе в собi загибель для демократii i громадянського суспiльства.

Пояснiмо вище сказане. Для захiдних демократiй однаково цiнними i i консерватизм, i лiбералiзм, i соцiал-демократiя. Всi цi iдеологii сприяють повноцiнному розвитку демократичного суспiльства i окремо, i тАУ головне тАУ будучи всi разом представленi в полiтичнiй палiтрi суспiльства. То ж полiтична соцiалiзацiя в ii цiлеспрямованому аспектi i не повинна сприяти вихованню консерватора, лiберала чи соцiал-демократа. Завдання полягаi в тому, щоб представник нового поколiння органiчно засвоiв тАЬобовтАЩязковийтАЭ набiр базових цiнностей тАУ розумiння своiх прав i свобод, повагу до прав i

.......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..

1. Див.: Борцов Ю., Коротец И., Шпак В. Политология в вопросах и ответах. тАУ Ростов-на-Дону, 1998. тАУ С. 342-346.

-17-

свобод iнших, розумiння своiх обовтАЩязкiв перед державою i суспiльством та чекання виконання суспiльством i державою своiх обовтАЩязкiв перед ним у вiдповiдь. А вибiр iдеологiчних уподобань тАУ вiльний вибiр особи тАУ ii симпатii соцiал-демократii, консерватизму чи лiбералiзму тАУ ii особиста справа. РЖ взагалi вона може пiдтримувати будь-яку iдеологiчну течiю на свiй розсуд, якщо, звичайно, обрана нею iдеологiя не передбачаi порушення прав i свобод людини, дискримiнацiю, розпалення ворожнечi в суспiльствi.

Зрозумiло, що в молодшiй школi мова ще не може йти про активну полiтичну соцiалiзацiю особи, полiтичну самоосвiту i самовиховання, але iх передумови мають бути закладенi саме в цей перiод.

ПiдiбтАЩiмо першi пiдсумки. Ми визначились iз розумiнням термiну тАЬполiтична соцiалiзацiятАЭ, при цьому звернули увагу на iснуючi проблеми полiтичноi соцiалiзацii, з якими ми можемо стикнутись в сучасних умовах. Ми побачили, що цi проблеми тАУ доволi суттiвi i iх iгнорування може звести нанiвець намагання вдало розпочати процес полiтичноi освiти у молодшiй школi. Це проблеми безiдейностi, негативного полiтичного досвiду старших поколiнь та, як iх наслiдок, проблема внутрiшнього конфлiкту у дитинi. Ми запропонували шлях, що повинен допомогти уникненню цих проблем тАУ по-перше, наявнiсть iдиноi стратегiчноi узгодженоi програми, iдеологii, по-друге, надання переваги непрямим, прихованим методом впливу i полiтичнiй соцiалiзацii.

Нами було сформовано базовi завдання, якi полiтична соцiалiзацiя маi досягти як процес сам по собi без урахування свого конкретного полiтико тАУ культурного наповнення, унiверсальнi цiлi полiтичноi соцiалiзацii. Ми також сформулювали функцiональнi напрямки полiтичноi соцiалiзацii: iнформативний, цiннiсно-орiiнтований i установчо-нормативний, якi мають бути присутнi всi три у полiтичнiй освiтi. Нарештi, ми визначили звтАЩязок мiж

-18-

освiтою i полiтичною соцiалiзацiiю, зтАЩясувавши, що полiтична освiта як iднiсть процесiв полiтичного навчання i виховання i не чим iншим, як цiлеспрямованим компонентом полiтичноi соцiалiзацii, головним на даному етапi полiтичноi соцiалiзацii. РЖншi два компоненти:

1) стихiйний вплив, що у нашiй ситуацii несе бiльше небезпеки, нiж можливоi користi тАУ розглянутий нами при обговореннi можливих проблем i труднощiв полiтичноi соцiалiзацii;

2) особиста полiтична активнiсть тАУ ще не присутня у молодшому шкiльному вiцi, ii основи лише закладаються.

До цих пiр нас бiльше цiкавив сам процес полiтичноi соцiалiзацii тАУ у наступному роздiлi ми розглянемо обтАЩiкт полiтичноi соцiалiзацii тАУ молодших школярiв, iх психологiчно-розумовi вiковi особливостi, iх свiтосприйняття.

-19-

Роздiл 1.2. Психологiчно - розумовi особливостi молодших школярiв.

У цьому роздiлi ми спробуiмо зтАЩясувати, якими психологiчними, розумовими, соцiальними, пiзнавальними якостями володiють молодшi школярi. Нас це цiкавить з двох причин. Перша полягаi в тому, що далеко не всю iнформацiю з галузi полiтичних знань можна донести до учня, тi поняття, якi легко формулюiмо для себе, залишаться для нього незрозумiлими. Всi необхiднi термiни, категорii полiтичних знань, що мають бути переданi молодшим школярам в процесi полiтичноi соцiалiзацii, мають бути переданi опосередковано, з урахуванням вiкових особливостей нашого обтАЩiкту цiлеспрямованого впливу у полiтичнiй соцiалiзацii. Скажiмо, немаi сенсу намагатись пояснити молодшим школярам значення термiну тАЬгромадянське суспiльствотАЭ, про те i можливiсть привчити iх до самоорганiзацii. Друга причина в тому, що ми висуваiмо гiпотезу про те, що молодшi школярi внаслiдок своiх особливостей розвитку несуть у собi багато рис i якостей, необхiдних для формування особистостi громадянина i члена громадянського суспiльства тАУ i залишаiться цi якостi розвивати i заохочувати iх розвиток. Так, наприклад, молодшi школярi виявляють схильнiсть до духу суперництва, який i необхiдною умовою розвитку субтАЩiкта ринкових економiчних вiдносин.

Почнемо з розгляду соцiальних характеристик розвитку дiтей молодшого шкiльного вiку.

Дослiдження в галузi сучасноi психологii i педагогiки свiдчать, що молодшим школярам притаманнi наступнi характеристики соцiальноi структури розвитку:

1) Прагнення бути першим, кращим за iнших;

2) прояви духу суперництва, ентузiазм;

3) схильнiсть вигадувати рiзнi правила;

-20-

4) часом молодшi школяри бувають невдячними, видаються немiчними;

5) намагаються робити все правильно, i в той же час тАЬнепомiтно для себетАЭ виходять за межi дозволеного;

6) розквiтають у вiдповiдь на похвалу чи заохочення i дуже тяжко сприймають невдачi;

7) прагнуть весь час дiставати задоволення, люблять сюрпризи;

8) можуть проявляти i розсудливiсть i дражливiсть, люблять критикувати iнших;

9) великого значення надають дружбi;

10) вiдчувають, що школа замiнюi домiвку, як найвпливовiший соцiальний чинник;

11) полюбляють тАЬябедничатитАЭ, але не внаслiдок схильностi до донощицтва, а внаслiдок потягу до встановлення справедливостi i рiвностi усiх перед тАЬправиламитАЭ.¹

РЖншi дослiдники роблять особливий наголос на:

В· прагненнi до суспiльно значущоi дiяльностi;

В· здатностi у разi потреби довiльно керувати своiю поведiнкою, хоч ще переважаi мимовiльнiсть поведiнки;

В· умiннi налагоджувати стосунки з ровесниками, разом гратися i працювати;

В· тАЬдемократичнiстьтАЭ у поводженнi з вчителем.²

Отже, молодшi школярi вже у 6-7 рiчному вiцi виявляють багато ознак соцiалiзованоi поведiнки, здатнiсть до життя у суспiльствi, що проявляiться

.....................................................................

1. Проскура О.В. Психологiчна пiдготовка вчителя до роботи з першокласниками. тАУ К., 1998. тАУ С. 26-28.

2. Савченко О.Я. Дидактика початковоi школи. тАУ К., 1997. тАУ С. 83.

-21-

у здатностi до спiвiснування у класному колективi. Багато з iхнiх соцiальних Отже, молодшi школярi вже у 6-7 рiчному вiцi виявляють багато ознак соцiалiзованоi поведiнки, здатнiсть до життя у суспiльствi, що проявляiться у здатностi до спiвiснування у класному колективi. Багато з iхнiх соцiальних якостей заслуговують на пiдтримку i заохочення (прагнення до суспiльно значущоi дiяльностi, дух суперництва, товариськiсть i бажання змагатися з ровесниками у грi). РЖ в той же час слабке мiсце iх соцiалiзацii тАУ дисциплiна, нормативне регулювання своii поведiнки вольовим зусиллям, узгодження поведiнки з нормами шкiльного життя, що виступаi для них першим прообразом життя у суспiльствi тАЬв мiнiатюрiтАЭ. Педагогiчний досвiд свiдчить, що до 9-10 рiчного вiку цi недолiки можна легко усунути, якщо процес виховання в школi добре налагоджений, методи виховання науково обТСрунтованi i вiдпрацьованi у вчительському досвiдi.

Перейдемо до розгляду пiзнавальних та розумових характеристик. Дослiдження у цiй галузi визначають такi пiзнавально тАУ розумовi якостi 6-7 рiчок, вони:

В· полюбляють ставити запитання;

В· полюбляють новi iгри, iдеi;

В· найкраще навчаються, роблячи самостiйнi вiдкриття;

В· вiддають перевагу процесу, а не результату;

В· складають плани спiвробiтництва у грi;

В· характерним символам надають великого значення;

В· краще розумiють особливi стосунки i функцiональнi взаiмини;

В· розумiють подii минулого, якщо вони тiсно повтАЩязанi iз сьогоденням;

В· вiддають перевагу iгровiй дiяльностi, навчання за допомогою гри даi бiльший навчальний ефект, нiж за допомогою книжок;

В· вивче

Вместе с этим смотрят:


Methods of teaching speech


Modern technologies in teaching FLT


University of Cambridge


WEB-дизайн: Flash технологии


РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському