Види об'iднань громадян

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

КИРЗВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра державно тАУ правових дисциплiн

Контрольна робота № 1

з дисциплiни

тАЬАдмiнiстративне право УкраiнитАЭ

на тему:

тАЬВиди обтАЩiднань громадянтАЭ

Виконала: студентка

заочноi форми навчання

спецiальностi 6601

7 групи 2 курсу

Ткаченко О.РЖ.

026135

Перевiрив(ла): викладач

Братель О.Г.

Киiв тАУ 2003

ВСТУП

СубтАЩiкти адмiнiстративно-правових вiдносин реалiзують своi права i обовтАЩязки не тiльки iндивiдуально, але й вiдповiдним чином об'iднуючись в органiзацii (асоцiацii). Колективна форма задоволення потреб громадян тАФ звичайне у свiтовiй практицi явище. Це достатньо самостiйнi утворення, у справи яких держава, як правило, втручаiться найменшим чином. Об'iднання громадян органiчно вплiтаються в тканину суспiльних i, перш за все тАФ адмiнiстративно-правових вiдносин. Без них неможливо уявити саму органiзацiю суспiльства, механiзм здiйснення народовладдя в Украiнi. РЖншими словами, демократiя без рiзноманiтних об'iднань громадян неможлива. До недавнiх пiр такi об'iднання не мали належного розвитку: iх перелiк був занадто обмежений, дiяльнiсть формальна, оскiльки iх соцiальне призначення, цiлi й завдання були повнiстю пiдпорядкованi вимогам тоталiтарноi командно-адмiнiстративноi системи.

Своi основне соцiальне призначення тАФ задоволення потреб та iнтересiв громадян тАФ вони не виконували. РЗх дiяльнiсть йшла врозрiз iз нормами мiжнародного права, хоч право громадян на обтАЩiднання тАУ iх невiдтАЩiмне конституцiйне право.

ПОНЯТТЯ РЖ ВИДИ ОБтАЩРДДНАНЬ ГРОМАДЯН

Право громадян на свободу передбачено i гарантовано Конституцiiю та законодавством Украiни, Загальною декларацiiю прав людини, Мiжнародним пактом про громадянськi i полiтичнi права, Конвенцiiю Мiжнародноi органiзацii працi №87 ВлПро свободу асоцiацiй i захист права на органiзацiюВ».

У вiдповiдностi з цими документами свобода асоцiацiй включаi право громадян створювати iх за своiм вибором без попереднього на те дозволу; право вступати до таких органiзацiй i право органiзацiй самостiйно виробляти своi статути; органiзовувати свiй апарат, мати широкi контакти з мiжнародними органiзацiями тощо.

Стаття 36 Конституцii Украiни закрiплюi право громадян УкраiВнни на свободу об'iднання у полiтичнi партii та громадськi органiзацii для здiйснення i захисту своiх прав i свобод та задоволення полiтичВнних, економiчних, соцiальних, культурних та iнших iнтересiв. При цьому нiхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'iдВннання громадян чи обмежений у правах за належнiсть чи неналежнiсть до полiтичних партiй або громадських органiзацiй.

Форми суспiльноi активностi громадян вираженi в дiяльностi iх рiзних об'iднань, тому поняття Влоб'iднання громадянВ» i узагальнюВнючим, що вiдображуi рiзноманiтнiсть цих форм у реальному життi суспiльства.

Дiяльнiсть об'iднань громадян носить найрiзноманiтнiший хаВнрактер. Вона може бути спрямована на участь у розробленнi державВнноi полiтики, розвиток науки, культури, вiдродження духовних цiнВнностей, розв'язання конкретних соцiальних проблем окремих катеВнгорiй та груп громадян, здiйснення благодiйноi дiяльностi, охорону навколишнього природного середовища, обумовлюватися спiльВннiстю професiйних та iнших iнтересiв громадян тощо.

Усi цi надзвичайно важливi засади знайшли своi втiлення в преамбулi Закону Украiни вiд 16 червня 1992 року ВлПро об'iднання громадянВ», що повнiстю узгоджуiться з положеннями Конституцii Украiни.

До речi, Закон даi офiцiйне визначення об'iднань громадян, пiд яким розумiiться добровiльне громадське формування, створене на основi iдностi iнтересiв для спiльноi реалiзацii громадянами своiх прав i свобод.

РЖншими словами, це тАФ нормативна, конституцiйно-правова основа для реалiзацii прав громадян на вiльне об'iднання, тобто гарантована державою можливiсть громадян вiльно об'iднуватись з iншими громадянами для задоволення своiх полiтичних, економiчних, соцiальних, професiйних iнтересiв.

Природа громадських об'iднань характеризуiться такими трьома ознаками: добровiльне членство, самоуправлiння i стабiльнiсть у часi.

Об'iднання громадян тАФ це добровiльна, самодiяльна, постiйно дiюча асоцiацiя людей, яка не маi на метi отримання прибуткiв.

З огляду цього можна сказати, що законодавець не може втручатись в дiяльнiсть громадських органiзацiй, крiм трьох випадкiв:

тАФ при iх легалiзацii;

тАФ при набуттi ними прав юридичноi особи;

тАФ при здiйсненнi фiнансового контролю за iх дiяльнiстю i оподаткуваннi.,

Об'iднання громадян створюються i дiють на основi таких принципiв як добровiльнiсть, рiвноправнiсть, самоврядування (самоуправлiння), законнiсть i гласнiсть.

Змiстом iх дiяльностi i реалiзацiя прав членiв об'iднань, основою яких i iх особиста зацiкавленiсть, особистий iнтерес, який виникаi i реалiзуiться на ТСрунтi поiднання особистих i громадських iнтересiв. РЗм притаманна органiзацiйна iднiсть, iх члени приймають участь у виробленнi основних напрямкiв дiяльностi об'iднань, у виборах керiвного складу, здiйснюють контроль за дiяльнiстю всiх пiдроздiлiв об'iднань.

Завдання громадських об'iднань тiсно поiднуiться з завданнями, якi стоять перед суспiльством на кожному етапi його розвитку. В умовах розбудови громадянського суспiльства в Украiнi громадськi органiзацii повиннi стати дiiвим елементом механiзму здiйснення повновладдя украiнського народу.

Закон Украiни ВлПро об'iднання громадянВ» зазначаi, що об'iднання громадян визначаються або полiтичною партiiю, або громадською органiзацiiю.

Найбiльш повну характеристику об'iднань громадян дозволяi дати iх класифiкацiя за органiзацiйно-правовими властивостями, згiдно з чим видiляються:

- масовi об'iднання громадян (полiтичнi партii, творчi спiлки, релiгiйнi органiзацii, добровiльнi товариства, професiйнi спiлки та iн.);

- органи громадськоi самодiяльностi (народнi дружини по охоВнронi громадського порядку);

- органи громадського самоврядування (ради i колективи мiкроВнрайонiв, домовi; вуличнi комiтети та iн.).

Об'iднання громадян можуть класифiкуватися i за масштабами дiяльностi. Згiдно з цим критерiiм можна видiлиВнти об'iднання громадян, якi дiють у масштабах всiii держави, масВнштабах окремих адмiнiстративно-територiальних одиниць та iх частин, а також об'iднання громадян, дiяльнiсть яких носить мiжнародний характер i поширюiться на територiю не тiльки Украiни, а й iнших держав. При цьому полiтичнi партii дiють тiльки в державному масштабi. Масштаб дiяльностi органiв громадськоi самодiяльностi та органiв громадського самоврядування обмежений кордонами конкВнретних адмiнiстративно-територiальних одиниць.

Об'iднанням громадян притаманнi ознаки, що вiдрiзняють iх вiд державних органiзацiй. При цьому можна видiлити загальнi ознаки, характернi для всiх об'iднань громадян, а також окремi специфiчнi ознаки, притаманнi тим чи iншим об'iднанням громадян.

До загальних ознак слiд вiднести:

1) добровiльнiсть об'iднання. Це вiдображуiться у добровiльВнностi вступу та виходу з об'iднання громадян, методах роботи, сутВннiстю яких i досягнення певноi мсти внутрiшньоорганiзацiйними методами, особливих формах примусу, з яких найвищою i виключенВння iз членiв об'iднання громадян;

2) органiзацiйнi заходи, якими в дiяльностi об'iднань громадян виступають самоврядування та саморегуляцiя;

3) вiдсутнiсть у об'iднань громадян внаслiдок iх природи дерВнжавно-владних повноважень (за винятком випадкiв, коли держава делегуi окремi повноваження такого роду i закрiплюi iх законодавчо, наприклад, закрiплення за громадськими iнспекторами охороВнни природи права складати протоколи про адмiнiстративне правоВнпорушення).

Окремими ознаками, характерними для окремих об'iдВннань громадян, i:

1) членство в об'iднаннi та вiдносини членства, що випливають звiдси;

2) обов'язковiсть участi членiв об'iднання громадян в його роВнботi та створеннi матерiальноi бази об'iднання шляхом внесення членських внескiв;

3) наявнiсть статуту об'iднання громадян. Як правило, в дiяльВнностi об'iднань громадян вiдсутнi комерцiйнi цiлi або одержання приВнбутку. Виняток становить лише дiяльнiсть кооперативних органiзацiй. Крiм того, допускаiться господарська або iнша комерцiйна дiяльнiсть об'iднань громадян для виконання iх статутних завдань та цiлей.

Взаiмовiдносини держави та об'iднань громадян носять викВнлючно правовий характер. Це проявляiться в законодавчому закрiВнпленнi правового статусу об'iднань громадян низкою нормативно-правових актiв. Основними серед них i Закон Украiни ВлПро об'iдВннання громадянВ», а також закони Украiни ВлПро свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiiВ», ВлПро профспiлкиВ». Дiяльнiсть деяких об'iдВннань громадян,, в тому числi кооперативних органiзацiй, комерцiйВнних фондiв, органiв громадськоi самодiяльностi, регулюiться вiдпоВнвiдними законодавчими актами.

Партiя полiтична тАУ добровiльне об'iднання людей, котрi прагнуть домогтися здiйВнснення iдей, якi вони подiляють, задоволення спiльних iнтересiв; органiзована певним чином часВнтина якоiсь соцiальноi верстви, класу, покликана висловлювати i захиВнщати iнтереси цiii спiльноти, доВнмагатися iх дотримання i виконання, бути ii полiтичним тАЬголосомтАЭ, тАЬуособленнямтАЭ окремих групоВнвих iнтересiв.

Громадськi органiзацii та рухи тАУ добровiльнi масовi об'iднання громадян, що виникаВнють внаслiдок iхнього вiльного воВнлевиявлення на основi спiльних iнтересiв i завдань.

Громадськi органiзацii являють собою масовi об'iднання громадян, котрi виникають за iхньою iнiцiативою для реалiзацii довгострокоВнвих цiлей, мають свiй статут i харакВнтеризуються чiткою структурою. Найбiльш поширеними рiзновидаВнми громадських органiзацiй в сучасному свiтi i: профспiлки; органiзацii iнвалiдiв; ветеВнранськi, жiночi, молодiжнi, дитячi органiзацii; науковi, технiчнi, культурВнно-просвiтницькi, фiзкультурно-спортивнi та iн. добровiльнi т-ва; творчi спiлки; рiзноманiтнi земляцВнтва; фонди, асоцiацii, товариства та iн. Характерною ознакою громадських органiзацiй, як засвiдчуi вищенаведене визначення, i документальне офорВнмлення мети й завдань i органiзацiйно-структурне забезпечення.

Видiляють двi основнi групи функцiй громадських органiзацiй: 1) функцii, якi вони виконують стосовно забезпеВнчення захисту iнтересiв своiх члеВннiв (осн. захисна, допомiжна фунВнкцiя); 2) функцii, якi громадськi органiзацii виконують стосовно системи влади в державi, розвитку суспiльства в цiлому (осн. операцiйна i творча функцii).

Вiдносна вiдстороненiсть громадських органiзацiй вiд полiтики пов'язана насампеВнред з тим, що держава безпосередньо не втручаiться в iхню дiяльнiсть, а лише регулюi ii вiдповiдно до дiюВнчого законодавства. До того ж громадськi органiзацii, на вiдмiну вiд державних iнститутiв, не надiленi владними повноваженняВнми. Вiдрiзняються вони й вiд полiтичних партiй, оскiльки вони не ставлять за мету овоВнлодiння державною владою. Вiдмiннiсть iх вiд усiх iнших суспiльних угруповань пов'язана з притаманними iм особВнливостями функцiонування (виВнникнення за iнiцiативою знизу, факВнтична iднiсть, забезпечення iнтереВнсiв своiх членiв та прихильникiв, неВнзалежно вiд мети та характеру об'iдВннання, нетрадицiйнiсть) та принциВнпами iхньоi дiяльностi (добровiльВннiсть, поiднання особистих i суспiльних iнтересiв, самоврядування, рiвноправнiсть, законнiсть, гласнiсть). Отже, за своiю природою i характером дiяльностi громадськi органiзацii не i полiтичними органiзацiями. Однак сама по собi iхня дiяльнiсть почасти набуваi полiтичного хаВнрактеру, оскiльки вони, по-перше, об'iдВннують людей, котрi входять до спекВнтра полiтичних сил (патрiотичнi сили, нацiоВннально зорiiнтованi групи, прихильВнники реформування суспiльства та iн.), i по-друге, тАУ вони становлять собою потенцiйну базу для виникнення на iхнiй основi нових полiтичних партiй.

Громадськi органiзацii i невiд'iмним елементом будь-якого демократичного суспiльства. РЗх соцiально-полiтичне призначення i роль полягаВнють насамперед у тому, що вони допомагають людям у повсякденному життi, звiльняють особистiсть вiд необхiдностi самостiйно вирiВншувати безлiч проблем, вiдкриваВнють широкi можливостi для суспiльно-полiтичноi iнiцiативи народу, для здiйснення ним самоврядування.

АДМРЖНРЖСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОБтАЩРДДНАНЬ ГРОМАДЯН

Значною мiрою взаiмовiдносини держави i об'iднань громадян регулюються нормами адмiнiстративного права, а саме Законом Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ. Цi норми визначаВнють правовий статус об'iднань громадян, а саме тАФсукупнiсть прав та обов'язкiв, якi реалiзуються у правовiдносинах, що виникають мiж об'iднаннями громадян i суб'iктами виконавчоi влади.

Передусiм це стосуiться питань легалiзацii об'iднань громадян, передбачених ст.ст. 13,14,15 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ. РЖншими словами, держава офiцiйно визнаi об'iднання громадян оформлюi його правове становище. Офiцiйне визнання об'iднань громадян здiйснюiться шляхом iх реiстрацii або повiдомлення про заснування. Для реiстрацii об'iднання громадян його засновники подають заяву про це, а також певнi документи, перелiк яких визнаВнчаiться законодавством. Крiм того, громадськi органiзацii можуть легалiзувати своi заснування шляхом письмового повiдомлення про це вiдповiдних державних органiв.

Основоположне значення у визначеннi правового становища об'iднання громадян маi його статут. Вiн повинен мiстити: назву, мету та завдання об'iднання; умови i порядок прийому в члени об'iднання та виходу iз нього; структуру, порядок створення та дiяльностi статутних органiв об'iднання; права та обов'язки його членiв; джерела надходження коштiв та порядок здiйснення видiв дiяльностi, необхiдних для виконання статутних завдань; порядок внесення змiн i доповнень в статут; порядок реорганiзацii або лiВнквiдацii об'iднання; юридичну адресу.

Полiтичнi партii та мiжнароднi громадськi органiзацii пiдлягають обов'язковiй реiстрацii Мiнiстерством юстицii Украiни, а легалiзацiя громадських органiзацiй здiйснюiться вiдповiдно Мiнiстерством юсВнтицii Украiни, органами мiсцевоi державноi адмiнiстрацii, а також виконавчими органами мiсцевого самоврядування. Вiдмова в реiстВнрацii об'iднання громадян може бути оскаржена в судовому порядку.

Законом Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ встановленi й певнi вимоги до засновникiв об iднань громадян, передбачених ст.ст. 11,12. Так, полiтичнi парти можуть створюватися тiльки за iнiцiативою повнолiтнiх громадян Украiни, якi не обмеженi судом у дiiздатностi i не перебувають у мiсцях позбавлення волi. Що стоВнсуiться громадських органiзацiй, то iх засновниками, крiм громадян Украiни, можуть бути iноземнi громадяни та особи без громадянства, яким виповнилося 18 рокiв. Засновниками молодiжних та дитячих органiзацiй можуть бути особи, якi досягли 15-рiчного вiку (Закон Украiни тАЬПро молодiжнi та дитячi громадськi органiзацiiтАЭ вiд 1 грудня 1998 р.).

Важливим чинником, що впливаi на адмiнiстративно-правоВнвий статус об'iднань громадян, i встановлення державою обмеВнжень на створення та дiяльнiсть об'iднань громадян. Так, не пiдляВнгають легалiзацii такi об'iднання громадян, а дiяльнiсть легалiзоваВнних об'iднань громадян забороняiться в судовому порядку, якщо iх метою е: змiна насильницьким шляхом конституцiйного ладу та в будь-якiй протизаконнiй формi порушення суверенiтету i територiВнальноi цiлiсностi держави, пiдрив ii безпеки, незаконне захоплення державноi влади, пропаганда вiйни, насильства, розпалювання мiжВнетнiчноi, расовоi та релiгiйноi ворожнечi, посягання на права i свободи людини, здоров'я населення, створення воiнiзованих формувань (ст.4 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ).

Держава не втручаiться в дiяльнiсть об'iднань громадян, надаВнючи iм широку автономiю. Проте це не виключаi здiйснення з боку держави контролю за дiяльнiстю об'iднань громадян, що передбачено ст.ст. 25,26. Так, органи, що проводять легалiзацiю об'iднань громадян, здiйснюють контроль за додержанням ними положень статуту. Законом Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ закрiплено право представникiв цих органiв бути присутнiми на заходах, якi проводять об'iднання громадян, вимагати необхiднi документи та одержувати у необхiдних випадках пояснення.

Фiнансовi органи та органи податковоi адмiнiстрацii здiйснюють контроль за джерелами i розмiрами прибуткiв та iнших фiнансових надходжень, а також за правильнiстю сплати об'iднаннями громаВндян податкiв. З свого боку об'iднання громадян повиннi представВнляти фiнансовим органам декларацiю про своi прибутки та витрати.

Контроль за виконанням об'iднаннями громадян чинних норм i стандартiв може здiйснюватися екологiчними, пожежними, санiтарно-епiдемiчними та iншими органами державного нагляду i контролю. За порушення законодавства об'iднання громадян несуть вiдповiдальнiсть у встановленому законом порядку. Для здiйснення своii дiяльностi об'iднання громадян надiляютьВнся широкими правами. Вони можуть виступати учасниками суспiльВнних правовiдносин, набувати майновi i немайновi права, братii участь у розробленнi державноi полiтики та формуваннi органiв влади, проВнводити масовi заходи тощо.

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА РЕЛРЖГРЖЙНИХ ОРГАНРЖЗАЦРЖЙ

Здiйснення громадянами гарантованоi ст. 35 Конституцii Украiни свободи свiтогляду i вiросповiдання породжуi рiзного роду суспiльнi вiдносини, значна частина яких носить правовий характер. Так, закрiВнплене у ти статтi право громадян на вiдправлення релiгiйних культiв i ритуальних обрядiв, проведення релiгiйноi дiяльностi обумовлюi ствоВнрення та дiяльнiсть рiпних релiгiйних органiзацiй тАФ релiгiйних товариств, управлiнь, центрiв, монастирiв, релiгiйних братств, духовних наВнвчальних закладiв i т. iн., що становлять собою стiйкi органiзацiйнi сиВнстеми з специфiчними цiлями та конкретними способами iх досягнення.

Основним законодавчим актом, який визначаi правове становиВнще релiгiйних органiзацiй, а також iх взаiмовiдносини з державою i Закон Украiни ВлПро свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiiВ». Сутнiсть правового регулювання взаiмовiдносин держави i релiгiйВнних органiзацiй полягаi в такому: держана та ii органи не користуВнються методами державно-правового контролю або примусу при визВнначеннi громадянами свого ставлення до релiгii, не втручаються у релiгiйну дiяльнiсть органiзацiй вiруючих, якщо вони не порушуi законiв держави та встановленого порядку, не надають релiгiйним органiзацiям матерiальноi пiдтримки, не доручають iм виконання будь-яких державних функцiй. Разом з тим держава сприяi встановВнленню вiдносин взаiмноi релiгiйноi та свiтоглядноi терпимостi i поВнваги мiж людьми, охороняi законну дiяльнiсть релiгiйних органiВнзацiй та право вiруючих на вiдправлення релiгiйних культiв i ритуальних обрядiв, здiйснюi державний контролi, за додержанням законодавства Украiни про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацii. У свою чергу, релiгiйнi органiзацii позбавленi права втручатися у справи держави, брати участь у дiяльностi полiтичних партiй, висуВнвати кандидатiв до органiв державноi влади. Цi органiзацii займаютьВнся питаннями, пов'язаними iз задоволенням релiгiйних потреб гроВнмадян. При цьому релiгiйнi органiзацii мають право на участь у сусВнпiльному життi та використання засобiв масовоi iнформацii нарiвнi з об'iднаннями громадян.

Для одержання релiгiйною органiзацiiю права юридичноi осоВнби необхiдна ii державна реiстрацiя. Засновники релiгiйноi органiВнзацii тАФ вiруючi повнолiтнi громадяни у кiлькостi не менше 10 чоВнловiк тАФ- подають заяву про реiстрацiю та статут релiгiйноi органiВнзацii у вiдповiдний державний орган, який зобов'язаний у мiсячний термiн прийняти рiшення про реiстрацiю.

Статут релiгiйноi органiзацii приймаiться на загальних зборах вiруючих громадян i маi низку важливих особливостей. Зокрема, у статутi наводяться вiдомостi про вид релiгiйноi органiзацii, ii мiсце знаходження, майновий стан, права релiгiйноi органiзацii на заснуВнвання пiдприiмства, засобiв масовоi iнформацii, створення навчальВнних закладiв, порядок вирiшення майнових та iнших питань у разi припинення дiяльностi релiгiйноi органiзацii та iн.

Релiгiйнi органiзацii мають право використовувати для своiх потреб споруди та майно, якi надаються iм на договiрних засадах державними, громадськими органiзацiями або громадянами.

У власностi релiгiйних органiзацiй можуть знаходитися споруВнди, предмети культу, об'iкти виробничого, соцiального та благодiйного призначення, транспорт, грошовi кошти та iнше майно, що необхiдне iм для забезпечення iхньоi дiяльностi.

СубтАЩiктами вiдповiдальностi за порушення законодавства про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацii поряд з посадовими особами державних органiв можуть бути також особи, якi займають вiдповiдне становище в iiрархii релiгiйних органiзацiй, та громадяни.

Припинення дiяльностi релiгiйних органiзацiй можливе як за рiшенням iх членiв, так i за рiшенням суду в разi порушення ними законодавства Украiни.

ПРАВА ОБтАЩРДДНАНЬ ГРОМАДЯН, ГОСПОДАРСЬКА ТА РЖНША КОМЕРЦРЖЙНА ДРЖЯЛЬНРЖСТЬ

У вiдповiдностi з Законом Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ (ст.20, 21, 22, 23, 24) об'iднання громадян користуються досить широкими правами, головними з яких i права: виступати учасником цивiльно-правових вiдносин; представляти та захищати своi законнi iнтереси у державних та громадських органах; брати участь у полiтичнiй дiяльностi; пiдтримувати iншi об'iднання; створювати установи та органiзацii; одержувати необхiдну iнформацiю, розповсюджувати ii та засновувати засоби масовоi iнформацii; засновувати пiдприiмства, необхiднi для виконання статутних цiлей. Визначенi права полiтичних партiй:

тАФ приймати участь у виробленнi державноi полiтики;

тАФ брати участь у формуваннi органiв влади, представництво в iх складi;

тАФ мати вiльний доступ пiд час виборчоi кампанii до державних засобiв масовоi iнформацii.

Об'iднання громадян мають досить широкi майновi та iншi ВлматерiальнiВ» права (ст.21 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ: тАЬВласнiсть об'iднань громадян. Об'iднання громадян може мати у власностi кошти та iнше майно, необхiдне для здiйснення його статутноi дiяльностi. Об'iднання громадян набуваi право власностi на кошти та iнше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте вiд вступних та членських внескiв, пожертвуване громадянами, пiдприiмствами, установами та органiзацiями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштiв чи на iнших пiдставах, не заборонених законом. Полiтичнi партii також мають право на майно, придбане вiд продажу суспiльно-полiтичноi лiтератури, iнших агiтацiйно-пропагандистських матерiалiв, виробiв з власною символiкою, проведення фестивалiв, свят, виставок, лекцiй, iнших полiтичних заходiв. Громадськi органiзацii також мають право на майно та кошти, придбанi в результатi господарськоi та iншоi комерцiйноi дiяльностi створених ними госпрозрахункових установ та органiзацiй, заснованих пiдприiмств. Кошти та iнше майно об'iднань громадян, в тому числi тих, що лiквiдуються, не може перерозподiлятись мiж iх членами i використовуiться для виконання статутних завдань або на благодiйнi цiлi, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рiшенням суду спрямовуiться в доход державитАЭ).

В той же час держава:

1) встановлюi обмеження щодо одержання коштiв та iншого майна полiтичними партiями, iх установами та органiзацiями (ст.22 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ: тАЬОбмеження щодо одержання коштiв та iншого майна полiтичними партiями, iх установами та органiзацiями. Полiтичним партiям, iх установам та органiзацiям забороняiться прямо або опосередковано одержувати кошти та iнше майно вiд:

тАв iноземних держав та органiзацiй, мiжнародних органiзацiй, iноземних громадян та осiб без громадянства;

тАв державних органiв, державних пiдприiмств, установ та органiзацiй, крiм випадкiв, передбачених законами Украiни;

тАв пiдприiмств, створених на основi змiшаноi форми власностi, якщо участь держави або iноземного учасника в них перевищуi 20 вiдсоткiв;

тАв нелегалiзованих об'iднань громадян;

тАв анонiмних пожертвувачiв.

Полiтичнi партii не мають права одержувати доходи вiд акцiй та iнших цiнних паперiв, iм забороняiться мати рахунки в iноземних банках та зберiгати в них коштовностi. Полiтичнi партii зобов'язанi щороку публiкувати своi бюджети для загального вiдоматАЭ).

2) визначаi умови здiйснення права власностi (ст.23 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ: тАЬЗдiйснення права власностi. Право власностi об'iднань громадян реалiзують iх вищi статутнi органи управлiння (загальнi збори, конференцii, з'iзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством Украiни та статутними документами. Окремi функцii щодо господарського управлiння майном може бути покладено вищими статутними органами управлiння на створюванi ними органи, мiсцевi осередки або передано спiлкам об'iднань громадянтАЭ) 3) умови зайняття господарською та iншою комерцiйною дiяльнiстю (ст. 24 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ: тАЬГосподарська та iнша комерцiйна дiяльнiсть. З метою виконання статутних завдань i цiлей зареiстрованi об'iднання громадян можуть здiйснювати необхiдну господарську та iншу комерцiйну дiяльнiсть шляхом створення госпрозрахункових установ i органiзацiй iз статусом юридичноi особи, заснування пiдприiмств в порядку, встановленому законодавством. Полiтичнi партii, створюванi ними установи i органiзацii не мають права засновувати пiдприiмства, крiм засобiв масовоi iнформацii, та займатись господарською та iншою комерцiйною дiяльнiстю, за винятком продажу суспiльно-полiтичноi лiтератури, iнших пропагандистсько-агiтацiйних матерiалiв, виробiв iз власною символiкою, проведення фестивалiв, свят, виставок, лекцiй, iнших суспiльно-полiтичних заходiв. ОбтАЩiднання громадян, створенi ними установи та органiзацii зобов'язанi вести оперативний та бухгалтерський облiк, статистичну звiтнiсть, зареiструватись в органах державноi податковоi iнспекцii та вносити до бюджету платежi у порядку i розмiрах, передбачених законодавствамтАЭ).

ВРЖДПОВРЖДАЛЬНРЖСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ОБтАЩРДДНАННЯМИ ГРОМАДЯН

Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства обтАЩiднаннями громадян передбачена статтями 27, 28, 29, 30, 31, 32 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ.

Посадовi особи легалiзуючих органiв об'iднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'iднання громадян несуть дисциплiнарну, цивiльно-правову, адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть. Об'iднання громадян несуть вiдповiдальнiсть, передбачену цим Законом та iншими законодавчими актами Украiни. Керiвництво об'iднанням громадян, яке не легалiзувалося у встановленому законом порядку чи якому вiдмовлено у легалiзацii, або яке примусово розпущено за рiшенням суду, але продовжуi дiяти, а так само участь у дiяльностi таких об'iднань тягнуть за собою адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть (ст. 27 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ). (Статтю 27 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом N 3582-12 вiд 11. 11. 93)

Види стягнення. За порушення законодавства до об'iднання громадян можуть бути застосованi такi стягнення:

тАв попередження;

тАв штраф;

тАв тимчасова заборона (зупинення) окремих видiв дiяльностi;

тАв тимчасова заборона (зупинення) дiяльностi;

тАв примусовий розпуск (лiквiдацiя) (ст. 28 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ).

Попередження. При вчиненнi об'iднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов'язкового застосування iншого виду стягнення, передбаченого цим Законом, вiдповiдний легалiзуючий орган виносить письмове попередження (ст. 29 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ).

Штраф. В разi грубого або систематичного вчинення правопорушень, за поданням легалiзуючого органу або прокурора на об'iднання громадян може бути накладено штраф в судовому порядку (ст. 30 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ).

Тимчасова заборона (зупинення) окремих видiв або всiii, дiяльностi об'iднання громадян. З метою припинення незаконноi дiяльностi об'iднання громадян за поданням легалiзуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремi види дiяльностi або тимчасово заборонити дiяльнiсть об'iднання громадян на строк до трьох мiсяцiв. Тимчасова заборона окремих видiв дiяльностi об'iднання громадян може здiйснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходiв (зборiв, мiтингiв, демонстрацiй тощо), здiйснення видавничоi дiяльностi, проведення банкiвських операцiй, операцiй з матерiальними цiнностями тощо. За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасовоi заборони окремих видiв або всiii дiяльностi об'iднання громадян, суд може продовжити цей термiн. При цьому загальний термiн тимчасовоi заборони не повинен перевищувати шiсть мiсяцiв. При усуненнi причин, що стали пiдставою для тимчасовоi заборони, за клопотанням об'iднання громадян його дiяльнiсть може бути вiдновлена судом в повному обсязi (ст. 31 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ).

Примусовий розпуск (лiквiдацiя) об'iднання громадян. За поданням легалiзуючого органу або прокурора рiшенням суду об'iднання громадян примусово розпускаiться (лiквiдуiться) у випадках:

1) вчинення дiй, передбачених статтею 4 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ;

2) систематичного або грубого порушення вимог статтi 22 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ;

3) продовження протиправноi дiяльностi пiсля накладення стягнень, передбачених Законом Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ;

4) зменшення кiлькостi членiв полiтичноi партii до числа, коли вона не визнаiться як така.

Суд одночасно вирiшуi питання про припинення випуску друкованого засобу масовоi iнформацii об'iднання громадян, яке примусово розпускаiться. Про примусовий розпуск (лiквiдацiю) об'iднання громадян реiструючий орган протягом п'ятнадцяти днiв пiсля набрання рiшенням суду законноi сили повiдомляi у засобах масовоi iнформацii. Рiшення про примусовий розпуск всеукраiнських та мiжнародних об'iднань громадян на територii Украiни приймаiться Конституцiйним Судом Украiни (ст. 32. Законом Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ).

МРЖЖНАРОДНРЖ ОБтАЩРДДНАННЯ ГРОМАДЯН

Дiяльнiсть мiжнародних обтАЩiднань громадян регулюiться статтями 33, 34 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ.

Мiжнароднi зв'язки об'iднань громадян. Громадськi органiзацii, iх спiлки вiдповiдно до своiх статутiв можуть засновувати або вступати в мiжнароднi громадськi (неурядовi) органiзацii, утворювати мiжнароднi спiлки об'iднань громадян, пiдтримувати прямi мiжнароднi контакти i зв'язки, укладати вiдповiднi угоди, а також брати участь у здiйсненнi заходiв, що не суперечать мiжнародним зобовтАЩязанням Украiни. Полiтичнi партii мають право засновувати або вступати в мiжнароднi спiлки, статутами яких передбачено створення лише консультативних або координуючих центральних органiв (ст. 33 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ).

Мiжнароднi громадськi органiзацii. Фiлiали iноземних громадських органiзацiй. Мiжнароднi громадськi органiзацii, фiлiали, вiддiлення, представництва, iншi структурнi осередки громадських (неурядових) органiзацiй iноземних держав на територii Украiни дiють вiдповiдно до цього Закону, iнших законодавчих актiв Украiни. Легалiзована громадська органiзацiя, що виступила засновником, стала членом мiжнародноi органiзацii або iншим шляхом поширила свою дiяльнiсть на територiю iноземноi держави, зобов'язана в мiсячний строк подати необхiднi документи для перереiстрацii в Мiнiстерствi юстицii Украiни як мiжнародна, якщо iнше не передбачено законами Украiни (ст.34 Закону Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ).

ПОЛРЖТИЧНРЖ ПАРТРЖРЗ ТА РЖНШРЖ ОБтАЩРДДНАННЯ ГРОМАДЯН

Полiтичнi партii

Однiiю з перших на територii Украiни була зареiстрована Мiнiстерством Юстицii Украiни Украiнська республiканська партiя (5 листопада 1990 р.). Мета партii тАФ побудова самостiйноi демократичноi украiнськоi держави.

Вирiшення екологiчних проблем полiтичними методами тАФ така мета Партii зелених Украiни (24.05.1991 р.). Були зареiстрованi й такi партii як Украiнська демократична партiя (15.01.1991 р.); Демократична партiя Украiни (28.06.1991 р.);

Народна партiя Украiни (28.08.1991 р.); Партiя демократичного вiдродження Украiни (27.09.1991 р.); Лiберальна партiя Украiни (10.10.1991 р.); Соцiал-демократична партiя Украiни (01.11.1991 р.); Об'iднана соцiал-демократична партiя Украiни (15.11.1991 р.); Украiнська християнсько-демократична партiя Украiни (01.11.1991 р.); Соцiалiстична партiя Украiни (25.11.1991 р.).

Партii ставлять перед собою рiзноманiтну мету, мають рiзнi полiтичнi програми, але в основному iх мета спiвпадаi тАФ це побудова на Украiнi самостiйноi i незалежноi держави; ii розвиток на основi принципiв свободи, демократii, соцiальноi справедливостi i солiдарностi; формування в Украiнi суспiльства з високим рiвнем життя, вiдродження i подальший розвиток культури украiнського народу.

РЖншi об'iднання громадян

Рух тАФ це суспiльно-громадська дiяльнiсть, що маi на метi певнi завдання й цiлi. Розрiзняють масовi рухи i рухи, що сповiдують полiтичнi цiлi. Поки що Мiнiстерство Юстицii Украiни зареiструвало 1 рух, який маi на метi полiтичнi цiлi:

ВлНародний Рух УкраiниВ».

Масових рухiв тАФ 2. Це тАФ Украiнський республiканський рух ВлПедагоги за мир i взаiморозумiнняВ» та ВлУкраiнська Рада МируВ».

Громадськi об'iднання культурних зв'язкiв з iноземними краiнами. Таких об'iднань бiля 20. Серед них тАФ ВлУкраiна-ТуреччинаВ», ВлУкраiна-СШАВ», ВлУкраiна-РЖндiяВ» i т.д.

Спiлки. Це об'iднання громадян для реалiзацii яких-небудь спiльних цiлей. Мiнiстерство Юстицii Украiни зареiструвало спiлку адвокатiв, юристiв, вчителiв, музикантiв, ветеранiв Афганiстану, ВлУкраiнську спiлку малолiтнiх в'язнiв фашистських концтаборiвВ»..

Фонди. Це найпоширенiший (основний) вид громадських об'iднань. Вони подiбнi до рухiв, але мають бiльш конкретнi цiлi й завдання. Напрямки iх дiяльностi рiзноманiтнi. Вони охоплюють рiзноманiтнi сфери життiдiяльностi республiки.

РЖснують фонди культурно-освiтницького напрямку (Слов'янський фонд Украiни, Украiнський фонд культури), благодiйного характеру (Украiнський нацiональний фонд допомоги iнвалiдам Чорнобилю), мiжнародного спрямування (ВлВiдродженняВ»).

Асоцiацii тАФ це об'iднання громадян або членiв трудових колективiв одного роду дiяльностi.

Серед зареiстрованих i асоцiацii наукового, iсторичного, спортивного, правового та iнших напрямкiв. Так, 8.07.1991 року зареiстрована Украiнська уфологiчна асоцiацiя, в сферу дiяльностi якоi входить вивчення явищ НЛО та iнших аномальних явищ.

РЖ РЖншi об'iднання громадян тАФ серед них товариства, академii, комiтети, клуби, федерацii, лiги та iн.

10.10.1991 р. була зареiстрована спiлка Червоного Хреста; 29.01.1992 р. тАФ ВлЗнанняВ», 6.03.1991 р. тАФ ВлКлуб РЖвана ПiддубногоВ»; 9.03.1991 р. тАФ Нацiональний Олiмпiйський комiтет Украiни.

ВИСНОВОК

РЖз сказаного можна зробити певнi висновки. Уся система прав i обовтАЩязкiв, iх спiввiдношення зумовленi обтАЩiктивними потребами та iнтересами суспiльства, з одного боку, й iнтересами громадянина i людини з iншого.

Право громадян на свободу обтАЩiднання тАУ iх невiдтАЩiмне право, яке гарантовано не тiльки мiжнародними угодами, а й Конституцiiю i законодавством Украiни.

ОбтАЩiднанням громадян i добровiльне громадське формування, створене на основi iдностi iнтересiв для спiльноi реалiзацii громадянами своiх прав i свобод.

ОбтАЩiднання громадян проявляiться або полiтичною партiiю, або громадською органiзацiiю. Полiтична партiя ставить за мету оволодiння державною владою, формування органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування. Громадська органiзацiя тАУ обтАЩiднання громадян з метою задоволення i захисту своiх законних соцiальних, економiчних, творчих та iнших спiльних iнтересiв. Це органiзацii, якi

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права