Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
Киiвський унiверситет туризму, економiки i права.
Реферат
На тему:
Вибори як форма народного волевиявлення.
Виконала: Прокопова Вiкторiя
25 група юридичного факультету
денноi форми навчання
Киiв 2002
План:
Вступ;
1. Поняття виборiв
2. Основнi принципи виборiв
3. Види виборiв та виборчих систем
3.1 Мажоритарна система
3.2 Пропорцiйна система
4. Виборчий процес i його стадii
Вступ.
Ст. 5 Конституцii Украiни визначаi двi форми народовладдя тАУ безпосередня (пряма) i представницька демократiя. Безпосередня демократiя пов’язана зi здiйснюваним через рiзнi форми прямим волевиявленням народу Украiни, територiальноi громади чи iншоi визначеноi законом спiльноти громадян Украiни.
Форми безпосередньоi демократii тАУ це способи i засоби безпосереднього здiйснення влади народом або його частиною, якi виключають передачу владних повноважень органам чи особам. Згiдно зi ст. 69 Конституцii Украiни основними формами народного волевиявлення i вибори та референдум.
Пiд виборами в найбiльш широкому значеннi цього слова розумiють такий спосiб формування керiвних органiв, що полягаi в голосуваннi визначених осiб. Шляхом виборiв формуються, наприклад, керiвнi статутнi органи полiтичних партiй та громадських органiзацiй, президiальнi органи зборiв, деякi органи державноi влади i органи мiсцевого самоврядування тощо.
1. Поняття виборiв
Найбiльш поширеною формою прямого народовладдя i вибори, якi на вiдмiну вiд iнших його форм тАФ референдумiв, плебiсцитiв, постiйно i перiодично застосовуються у бiльшостi краiн свiту. Шляхом виборiв формуються рiзнi органи публiчноi влади, як державнi iнституцii тАФ парламенти, посади глав держав, iнодi уряди, судовi органи, так i представницькi органи мiсцевого самоврядування.
У загальному виглядi вибори можна визначити як волевиявлення народу з метою формування органiв державноi влади або мiсцевого самоврядування шляхом голосування.
За умов демократичного суспiльства вибори за своiю суттю тАФ це прояв реальноi волi народу, процес виявлення i здiйснення такоi волi. Суспiльство як асоцiацiя вiльних та рiвноправних людей для пiдтримки свого оптимального функцiонування й постiйного вiдтворення мусить певним чином самоорганiзовуватись i структуруватися. Таким чином, за умов саме демократичного суспiльства iснуi постiйний i самостiйний напрям у його дiяльностi тАФ перiодичне формування владних структур, якi б задовольняли iнтереси й прагнення кожного члена суспiльства, а також рацiональне iснування всього суспiльства загалом. Волевиявленням народу задаiться насамперед суспiльний (або публiчний) i полiтичний характер iнституту виборiв.
Змiствиборiв як полiтичного суспiльно-правового iнституту полягаi в тому, що саме волею народу здiйснюiться конституювання та вiдтворення органiв державноi влади i органiв мiсцевого самоврядування. Це даi пiдстави характеризувати вибори як державотворчу функцiю народовладдя.
За формою здiйснення вибори можна розглядати як специфiчну, врегульовану законом дiяльнiсть уповноважених органiв i громадян, спрямовану на формування органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування. Здiйснення виборiв з юридичноi точки зору треба розглядати як процес, найважливiшою стадiiю якого i голосування.
Отже, вибори в Украiнi тАФ це передбачена Конституцiiю та законами Украiни форма прямого народовладдя, яка i волевиявленням народу шляхом таiмного голосування щодо формування конституцiйного якiсного i кiлькiсного складу представницьких органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування.
В сучасному полiтичному процесi вибори мають багатоманiтне соцiальне призначення, яке виражаiться через наступнi суспiльнi функцii: по-перше, вибори i важливим iнструментом реалiзацii народного суверенiтету; по-друге, вибори виступають водночас однiiю з форм здiйснення права нацiонального суверенiтету (прикладом цього може бути Закон Украiни "Про особливостi участi громадян Украiни з числа депортованих з Криму у виборах депутатiв мiсцевих рад в Автономнiй Республiцi Крим", який передбачаi як загальний, так i спецiальний порядок участi громадян кримськотатарськоi, болгарськоi, вiрменськоi, грецькоi та нiмецькоi нацiональностей у виборах депутатiв мiсцевих рад в Автономнiй Республiцi Крим); по-третi, через вибори як демократичну форму обрання представникiв народу забезпечуiться стабiльнiсть, поступовiсть i наступнiсть iснування влади; по-четверте, через вибори як форму вiдносно якiсного вiдбору або своiрiдного фiльтру складу представницьких органiв забезпечуiться основа для ефективного функцiонування державного механiзму та органiв мiсцевого самоврядування: саме перiодичнi вибори дають змогу позбутися непопулярних, хто скомпрометував себе, полiтикiв; по-п'яте, вибори i одним iз найважливiших способiв формування i вираження суспiльноi думки.
2. Основнi принципи виборiв тАФ це засади, на основi яких здiйснюються вибори i вiдповiдно до змiсту яких вибори можна вважати реальним волевиявленням народу, формою прямого народовладдя.
У ст. 71 Конституцii визначаiться, що вибори до органiв державноi влади та мiсцевого самоврядування i вiльними i вiдбуваються на основi загального, рiвного i прямого виборчого права шляхом таiмного голосування.
Виборцям гарантуiться вiльне волевиявлення. Принципи вiльних виборiв i загально визнаними у свiтi i вiдповiдають мiжнародним стандартам чи ознакам демократичних режимiв. Проголошення цих принципiв на конституцiйному рiвнi робить iх обов'язковими для всiх видiв виборiв, виключаючи можливiсть порушення будь-якого з цих принципiв або усiх принципiв одночасно.
Поряд iз цими загальними принципами в кожному iз базових виборчих законiв Украiни встановлюються додатковi принципи виборчого процесу. Виборчий процес здiйснюiться, зокрема, на засадах: вiльного i рiвноправного висування кандидатiв, гласностi i вiдкритостi, рiвностi можливостей для всiх кандидатiв у проведеннi виборчоi кампанii; неупередженостi до кандидатiв з боку державних органiв, установ i органiзацiй, органiв мiсцевого самоврядування; свободи агiтацii.
Принципи загального, рiвного i прямого виборчого права при таiмному голосуваннi визнанi унiверсальними принципами демократичних виборiв в Украiнi.
Принцип загальностi виборчого права означаi, що активне виборче право громадян, тобто право обирати, вiдповiдно до ст. 70 Конституцii мають усi громадяни Украiни, якi на день голосування досягли 18-ти рокiв, за винятком осiб, визнаних судом недiiздатними. Здiйснення виборчого права зупиняiться для осiб, якi за вироком суду перебувають у мiсцях позбавлення волi. Виборче право i унiверсальним для всiх видiв виборiв в Украiнi.
На вiдмiну вiд нього пасивне виборче право громадян, тобто право бути обраним, залежить вiд виду виборiв. Так, вiдповiдно до ст. 76 Конституцii та ст. З Закону "Про вибори народних депутатiв Украiни”, народним депутатом може бути обраний громадянин Украiни, який на день виборiв досяг двадцяти одного року, маi право голосу i проживаi в Украiнi протягом останнiх п’яти рокiв. Не може бути обраний депутатом громадянин, який маi судимiсть за вчинення умисного злочину, якщо ця судимiсть не погашена i не знята у встановленому законом порядку.
Президентом, вiдповiдно до ст. 103 Конституцii, може бути обраний громадянин Украiни, який досяг тридцяти п’яти рокiв, маi право голосу, проживаi в Украiнi протягом останнiх десяти перед днем виборiв рокiв та володii державною мовою. Одна й та сама особа не може бути обрана Президентом бiльш як на два строки пiдряд.
Принцип рiвностi виборчого права передбачаi, що всi громадяни Украiни беруть участь у виборах на рiвних засадах. Це означаi, що всi виборцi мають однакову кiлькiсть голосiв i кожний маi рiвну з iншими вагу, тобто кожний виборець впливаi на результати виборiв однаково.
Рiвнiсть голосiв на виборах в Украiнi забезпечуiться, зокрема, утворенням виборчих округiв з приблизно однаковою кiлькiстю виборцiв, тобто за iдиними нормами представництва окремо для кожного виду виборiв, створення рiвних можливостей для кандидатiв пiд час iх реiстрацii виборчими комiсiями, при проведеннi передвиборноi агiтацii тощо.
При цьому здiйснення громадянами Украiни права обирати i бути обраними не залежать вiд iх раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного чи соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, мови або iнших ознак. Як вiдомо, ранiше в Украiнi виборцi завжди мали по одному голосу, незалежно вiд виду виборiв. Вiдтепер становище змiнилось. На виборах народних депутатiв Украiни, наприклад, кожний виборець маi два голоси тАФ по одному в одномандатному та багатомандатному загальнодержавному виборчих округах. На виборах Президента Украiни кожен виборець маi один голос.
Принцип прямоговиборчого права визначаi право громадян обирати кандидатiв на виборах безпосередньо. Конституцiiю передбачаються прямi вибори народних депутатiв Украiни, Президента Украiни, депутатiв сiльських, селищних, мiських, районних у мiстах, районних, обласних рад та сiльських, селищних, мiських голiв.
Принцип таiмностi голосування означаi, що контроль за волевиявленням виборцiв не допускаiться. Змiст його полягаi в гарантiях повноi свободи волевиявлення. В рамках виборчого законодавства це досягаiться тим що кожний виборець голосуi особисто; голосування за iнших осiб не допускаiться. Виборчий бюлетень заповнюiться голосуючим у кабiнi або в кiмнатi для таiмного голосування. При заповненнi бюлетеня забороняiться присутнiсть будь-кого, крiм голосуючого. Виборець, який не маi можливостi заповнити бюлетень особисто, може запросити в кабiну для таiмного голосування iншу особу за своiм розсудом, крiм членiв виборчоi комiсii, кандидатiв, якi балотуються, iхнiх довiрених осiб, а також уповноважених осiб, представникiв партiй, виборчих блокiв партiй, що беруть участь у виборах.
3. Види виборiв та виборчих систем.
Залежно вiд пiдстав можна розрiзняти кiлька класифiкацiй видiв виборiв.
За територiальною ознакою вибори бувають:
1) загальнонацiональнi (загальнодержавнi), якi здiйснюються на територii всiii краiни: вибори до Верховноi Ради Украiни, вибори Президента Украiни;
2) мiсцевi (iнодi iх називають локальними, комунальними, адмiнiстративними): вибори до представницьких органiв мiсцевого самоврядування (сiльських, селищних, мiських, районних у мiстах, районних, обласних рад та сiльських, селищних, мiських голiв).
За об’iктом, що передбачаi органи або посади, до яких входять або на якi обираються представники народу, вибори можна класифiкувати як:
1) вибори парламенту тАФ вибори до Верховноi Ради Украiни;
2) вибори на посаду Президента Украiни;
3) вибори представницького органу територiальноi автономii тАФ вибори Верховноi Ради Автономноi Республiки Крим;
4) вибори представницьких органiв самоврядування мiських, сiльських, селищних, мiських, районних у мiстах, районних, обласних рад;
5) вибори на посади сiльських, селищних, мiських голiв.
За часом проведення вибори подiляють на:
1) черговi. Вибори, що проводяться в перiод закiнчення строку повноважень (легiслатури), передбаченого Конституцiiю i законами Украiни для функцiонування певного виду виборного органу або посади;
2) позачерговi або достроковi. Вибори, що проводяться в разi дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцiiю Украiни i законами Украiни для функцiонування певного виду виборчого органу або посади;
3) повторнi. Вибори, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окрузi визнанi недiйсними або такими, що не вiдбулися;
5) вибори, що проводяться в разi утворення новоi адмiнiстративно-територiальноi одиницi.
За кiлькiсною ознакою участi виборцiв вибори бувають.
1) загальними, основними, коли в них за законом мають право брати участь всi виборцi держави;
2) частковими (додатковими), коли поповнюiться склад Верховноi Ради Украiни, мiсцевих рад в разi дострокового вибуття деяких депутатiв, або визнання виборiв недiйсними.
З огляду на правовi наслiдки вибори подiляють на:
1) дiйснi тАФ це вибори, проведенi у порядку, визначеному Конституцiiю Украiни i вiдповiдному виборчому законi;
2) недiйснi тАФ вибори, в ходi яких мали мiсце порушення виборчого законодавства, якi вплинули на пiдсумки виборiв.
За порядком визначення результатiв виборiв розрiзняють такi виборчi системи:
1) мажоритарна;
2) пропорцiйна;
3) змiшана.
3.1 Мажоритарна система i найстарiшою серед виборчих систем. Назва ii походить вiд французького majorite, що означаi "бiльшiсть". Мажоритарною вважаiться система визначення результатiв виборiв, завдяки якiй депутатськi мандати (один або кiлька) вiд округу одержують тiльки тi кандидати, якi отримали встановлену законом бiльшiсть голосiв, а усi iншi кандидати вважаються не обраними.
Залежно вiд того, як визначаiться бiльшiсть голосiв, необхiдна для обрання кандидата, розрiзняють:
1) мажоритарну систему вiдносноi бiльшостi;
2) мажоритарну систему абсолютноi бiльшостi;
3) мажоритарну систему квалiфiкованоi бiльшостi.
Мажоритарна система вiдносноi бiльшостi (або простоi бiльшостi, або "перший обираiться на посаду") i найпростiшою рiзновиднiстю мажоритарноi системи. За умов ii запровадження обраним вважаiться кандидат, який отримав найбiльшу кiлькiсть голосiв виборцiв. Ця система досить результативна.
Недолiком мажоритарноi системи вiдносноi бiльшостi i те, що вона не даi можливостi враховувати iнтереси всiх виборцiв округу, бо кандидат може бути обраним абсолютною меншiстю виборцiв, хоча i вiдносною iх бiльшiстю на момент голосування, за таких умов голоси виборцiв, що голосували проти обраного кандидата, пропадають. Ця система також фактично анулюi середнi i малi партii.
На противагу означенiй мажоритарна система абсолютноi бiльшостi для обрання кандидата вимагаi зiбрати бiльше половини голосiв виборцiв, тобто дii формула 50 % + 1 голос.
Перевага означеноi системи тАФ вона враховуi iнтереси бiльшостi виборцiв, хоча голоси виборцiв, поданих проти, знову ж втрачаються. Недолiком системи i ii не результативнiсть. Голосування за цiiю системою передбачаi, як правило, повторне голосування або повторнi вибори.
Мажоритарна система квалiфiкованоi бiльшостi передбачаi, що обраним вважаiться кандидат (або список кандидатiв), якi отримали певну, квалiфiковану бiльшiсть голосiв виборцiв. Квалiфiкована бiльшiсть встановлюiться законодавством i, як правило, перевищуi бiльшiсть абсолютну.
3.2 Другим видом виборчих систем i пропорцiйна система.
При пропорцiйнiй системi депутатськi мандати розподiляються мiж партiями пропорцiйно кiлькостi голосiв виборцiв, зiбраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуваннi цiii системи округи завжди багатомандатнi.
За впливом виборцiв на розташування кандидатiв у списку для голосування розрiзняють наступнi види пропорцiйноi системи:
1) з жорсткими списками;
2) з преференцiями;
3) з напiвжорсткими списками.
При застосуваннi жорстких спискiв виборець голосуi за список партii, що вiн обираi, в цiлому. У виборчому бюлетенi вказуються тiльки назви, емблеми партiй, iнодi певна кiлькiсть перших кандидатiв у партiйних списках.
При застосуваннi системи преференцiй (в перекладi означаi "перевага") виборець не просто голосуi за списки партii, що обираi, а й робить помiтку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку вiд партii, якому вiн вiддаi свiй голос. Таким чином, обираiться той, хто отримав найбiльше число преференцiй.
Пропорцiйна система з жорсткими списками маi своi переваги: при голосуваннi обираiться передусiм полiтична платформа i програма майбутньоi дiяльностi партii; дана система найпростiша за формою здiйснення i найдешевша.
4. Виборчий процес i його стадii.
Виборчий процес тАФ це врегульована законом специфiчна дiяльнiсть уповноважених органiв i громадян, спрямована на формування якiсного i кiлькiсного складу органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування.
Розрiзняють кiлька стадiй (етапiв) виборчого процесу:
Перша стадiя тАФ “проголошення або призначення виборiв” Новою Конституцiiю Украiни передбачаються як передумови проведення виборiв тАФ проголошення вiд-повiдно до календарноi дати та призначення виборiв залежно вiд iх виду.
Друга стадiя - затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними виступають виборчi округи i виборчi дiльницi. Виборчi округи бувають територiальними та нацiонально-територiальними.
Залежно вiд кiлькостi мiсць, якi мають бути заповненi в одному виборчому окрузi. РЖснуi два типи виборчих округiв:
одноманiтнi, де лише на одне мiсце проводяться вибори у всьому виборчому окрузi, а також багатомандатнi, де обираiться кiлька депутатiв.
Виборчi дiльницi тАФ це виборчi одиницi, що об'iднують виборцiв за загальним мiсцем голосування. Нинi, вiдповiдно до нового виборчого законодавства, зазнав певних змiн загальний порядок утворення виборчих дiльниць. Вони утворюються окружними виборчими комiсiями за поданням Киiвськоi, Севастопольськоi мiських рад, районних рад, мiських рад у межах територii виборчих округiв, а у разi вiдсутностi таких подань тАФ на пiдставi пропозицiй вiдповiдних мiських голiв або голiв рад.
Третя стадiя тАФ утворення виборчих органiв, на якi закон покладаi керiвництво всiм виборчим процесом. Залежно вiд краiни цi органи мають рiзнi назви (комiсii, бюро, президii).
До Центральноi виборчоi комiсii входять 15 членiв комiсii, якi призначаються на посади та припиняють своi повноваження Верховною Радою Украiни за поданням Президента Украiни. Члени Центральноi виборчоi комiсii зi свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комiсii.
Четверта стадiя виборiв тАФ це складання спискiв виборцiв тАФ стадiя реiстрацii виборцiв. Призначення реiстрацii виборцiв тАФ встановити до процедури голосування на виборах коло осiб, що мають право голосу.
Залежно вiд того, як реiструються виборцi для участi у виборах, прийнято розрiзняти два види реiстрацii: тАФ публiчна (обов'язкова) i особиста (добровiльна).
До спискiв виборцiв включаються всi громадяни Украiни, яким на день виборiв виповнюiться 18 рокiв та якi на момент складання списку постiйно проживають на територii вiдповiдноi виборчоi дiльницi i мають право голосу. За вiдсутностi точних вiдомостей про дату (мiсяць i день) народження громадянина вважаiться, що вiн народився 1 сiчня вiдповiдного року.
До списку виборцiв вносяться iм'я, по батьковi, дата народження, мiсце проживання виборця. Прiзвища виборцiв зазначаються у порядку, зручному для проведення голосування.
Однiiю iз найважливiших стадiй виборчого процесу i стадiя висування i реiстрацii кандидатiв на виборчi посади. Свiтова практика висунення кандидатiв визначаi кiлька способiв висунення кандидатiв:
Шоста стадiя виборчого процесу передбачаi доведення передвиборчоi агiтацii.
У день виборiв агiтацiя за кандидатiв забороняiться
Найголовнiша, сьома стадiя виборчого процесу тАФ стадiя голосування.
За Законом голосування провадиться в день виборiв або в день повторного голосування на виборах.
Восьма стадiя, виборiв включаi пiдрахунок голосiв i визначення результатiв виборiв, а також пiдбивання пiдсумкiв виборiв.
Кiнцевi загальнi результати виборiв встановлюються Центральною або територiальними виборчими комiсiями i публiкуються в офiцiйнiй пресi.
Висновок.
Соцiальне призначення виборiв полягаi в тому, що:
Вибори i вихiдним принципом органiзацii державного механiзму та системи мiсцевого самоврядування. За iх допомогою, зокрема, формуються парламент тАУ Верховна Рада Украiни; представницький орган Автономноi Республiки Крим та представницькi органи мiсцевого самоврядування; замiщуiться пост Президента Украiни та посади сiльських, селищних, мiських голiв.
За iх допомогою народ визначаi своiх представникiв в органах державноi влади та органах мiсцевого самоврядування, надiляi iх мандатом на здiйснення у визначених Конституцiiю межах своiх суверенних прав.
Вибори вiдiграють визначальну роль у формуваннi полiтичноi елiти тощо.
Лiтература:
Конституция Украины
Коментар до Конституцii Украiни, В. Ф. Бойко, РЖЗВРУ. К.:1998.
В. Ф. Погорiлка, Конституцiйне право Украiни, Наукова думка К.:1999;
В.В. Кравченко, Конституцiйне право Украiни, Навчальний посiбник К.:2000
Вместе с этим смотрят:
"Заказные" убийства и их предупреждение
"Зеленые", как субъект мировой политики
"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины
"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки
"Русская Правда" как памятник Древнерусского права