Дiяльнiсть земств у напрямку допомоги населенню

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Миколаiвський державний гуманiтарний унiверситет iм. Петра Могили

Факультет полiтичних наук

Кафедра соцiальноi роботи

Реферат

На тему:

тАЬДiяльнiсть земств у напрямку допомоги населеннютАЭ

Виконала :

студентка 261гр.

Харитонович Г.Р.

Перевiрила:

Стримецька В. О.

МИКОЛАРЗВ тАУ 2002

План

Уведення

1. Розвиток земськоi медицини на прикладi Петрозаводского повiтового земства

2. Економiчна допомога населенню.

3. Народна Освiта .

4. Перша вУкраiнi Херсонська земська органiзацiя.

Висновок

Введення

З тих пiр витекло занадто багато води, щоб можна було серйозно говорити про вiдродження земства . Однак, бiльш нiж пiввiковий рух у розвитку Росii вiд крiпосницького укладу до демократичного самоврядування мiсцевим життям заслуговуi пильного вивчення.

Варто звернути особливу увагу на "природнiсть розвитку земства " - знизу, "вiд землi" у буквальному значеннi слова. Воно висувало i виховувало особистостей, становившихся потiм суспiльними дiячами росiйського масштабу. Причому основою iхньоi суспiльноi дiяльностi було рiшення проблем мiсцевого керування i за допомогою цього - питань розвитку росiйськоi держави.

РЖ вiдбувалося це завдяки "iдностi помислiв" земських дiячiв усiх губернiй i повiтiв, колективностi iхнiх зусиль - навiть при наявностi законодавчих заборон на створення загальземськоi органiзацii. Причому об'iднання йшло вiд "господарських", життiвих потреб земств у створеннi системи керування справами в державi, що сприяi розвитковi утворення, охорони здоров'я, агрономii i т.д.

1.Розвиток земськоi медицини на прикладi Петрозаводського повiтового земства

Сьогоднi кожна людина маi право на одержання квалiфiкованоi медичноi допомоги. Основи iснуючоi системи охорони здоров'я були закладенi з появою земських установ. Забезпечення населення доступноi мед. допомогою було однiii з найважливiших задач, що стояли перед земствами. З цiiю метою ними була проведена величезна важка робота, i я постаралася простежити процес розвитку земськоi медицини на прикладi дiяльностi Петрозаводського повiтового земства, адже звертання до iсторичного досвiду земських установ i в нашi днi досить актуальним.

Рамки мого дослiдження обмежуються 1890-1910 роками. Саме в цей перiод дуже активно йшов розвиток земськоi медицини в повiтi.

Тема даноi роботи досить вузька, тому джереловою базою дослiдження стали архiвнi матерiали НА РК, серед них: матерiали з'iздiв лiкарiв, журнали Петрозаводських повiтових земських збор, матерiали земськоi статистики, спецiальнi нариси з питань охорони здоров'я, а також "Вiсник Олонецкого губернського земства" (перiодична преса), що давав на своiх сторiнках iнформацiю про те, що вiдбувалося в повiтах губернii.

Головною задачею дiяльностi Петрозаводського повiтового земства була правильна органiзацiя мед. допомоги населенню повiту, тому земством почалося створення мережi фельдшерських пунктiв. У 1894 р. Повiт складався з 3 лiкарських дiлянок:

• 1-ий дiлянка мiстила в собi Ладвинську, Остреченську, Шелтозерську i Шуйськуюволостi з мiсцем проживання лiкаря в с. Ладва;
• 2-ий дiлянка тАУ Спасопреображенську, Сямозерську, Святозерськую i Кондопожськую волостi, мiсце проживання лiкаря - с. Кончезеро;
• 3-iй дiлянка - Толвуйську i Великогубську волостi, мiсцем проживання лiкаря с. Велика Губа.

Перша лiкарська дiлянка мiстила в собi 4 фельдшерських пункти, другий - 6, третiй - 3. Крiм лiкарiв i фельдшерiв медичну допомогу робили сповитухи, до них бiльше зверталися у волостях з росiйським населенням, менше у волостях, заселених карелами.

У повiтi була всего одна лiкарня, i та губернська. Розташовувалася в мiстi Петрозаводську, куди добиратися з вiддалених мiсць повiту було складно, тим бiльше що брали не кожного хворого (штат лiкарнi визначався 54 лiжками).

Завдяки дiяльностi Петрозаводського земства до початку 20 столiття повiт складався з 5 лiкарських дiлянок:

• 1-ий - Ладвинская, Остреченская, Шелтозерська волостi,
• 2-ий тАУ Спасопреображенська, Кондопожська i частина

Шуйськой волостi,

• 3-iй - Толвуйськ i Великогубська волостi,
• 4-ий - мiсто Петрозаводськ, частина Шуйськой i частина Ладвинской волостей,
• 5-ий - Сямозерськая , Святозерська волостi.

У кожнiй лiкарськiй дiлянцi крiм фельдшерських пунктiв були вiдкритi приймальнi покои. ДО 1908 року крiм губернськоi Петрозаводской працювали лiкарнi в с. Велика Губа, у с. Ладва, у Заонежье.

У першi десятилiття дiяльностi Петрозаводського земства в повiтi була роз'iзна система мед. обслуговування: лiкар об'iжджав фельдшерськi пункти своii дiлянки для надання лiкарськоi допомоги. У результатi чого дiяльнiсть лiкарiв була недостатньо ефективна, тому що вони постiйно були в роз'iздах. Але поступово роз'iзна система перемiнилася на змiшану, а потiм стацiонарну (лiкар працював у стацiонарi i виiжджав у найбiльш важких випадках по виклику). У Петрозаводськом повiтi з'явилася дiльнична система обслуговування населення, що стало одним з найбiльших досягнень земськоi медицини. Селяни, що ранiш волiли лiкуватися домашнiми засобами, поступово почали звертатися до допомоги фельдшерiв i лiкарiв. Крiм того плата за лечение для селян була скасована.

У 1899 роцi в Петрозаводськом повiтi вiдкрилася фельдшерська школа, викладачами в якiй працювали лiкарi Петрозаводськой лiкарнi. При школi був гуртожиток, працювала бiблiотека, студентам платили стипендiю. Завдяки цьому навчальному закладовi медичну допомогу населенню стали робити спецiально пiдготовленi мед. працiвники, а не ротнi фельдшери, як це було ранiш.

Заходу в медичнiй сферi вироблялися за рахунок власних коштiв Петрозаводського земства, бюджет якого складався зi зборiв з населення повiту. Також надавало матерiальну допомогу й Олонецке губернське земство. Уряд охорона здоров'я не субсидiювало.

Вiдповiдно до законодавства функцii повiтового i губернського земств роздiлялися: Петрозаводське земство займалося сiльською медициною, повiтовими лiкарнями, боротьбою з епiдемiями; Олонецке губернське земство - Петрозаводською лiкарнею, пiдготовкою фельдшерiв, пристроiм з'iздiв лiкарiв, вiспощепленням.

Вiспощеплення проводили в Петрозаводськом повiтi фельдшери, лiкарi, iнодi сповитухи. Детрит - лiки для проведення щеплення вiспи - одержували з губернського вiспяного телятника в Петрозаводську, iз приватних телятникiв Беклемишева i Тарноруднова (розташовувалися в повiтi).

Також лiка виписувалися з Вiльного-Економiчного Суспiльства в Санкт- Петербурзi. Петрозаводське земство часте зверталося в губернське земство з проханням виписати них через границю. Медикаменти здобувалися в нiмецькiй фiрмi "Мерхнув" (мiсто Дармштадт). Необхiдний мед. iнвентар Петрозаводське земство замовляло за допомогою губернського земства в Санкт-Петербурзi.

Жителi Петрозаводського повiту мали можливiсть звертатися в губернську лiкарню. ДО 1909 року вона складалася з декiлькох вiддiлень: хiрургiчного, психiатричного, вiддiлення офтальмологii, терапевтичного, iнфекцiйного, акушерського, також працював зуболiкарський кабiнет, а в 1912 роцi вiдкрився перший у губернii рентгенiвський кабiнет. Це забезпечувало одержання квалiфiкованоi мед. допомоги, тим бiльше що в лiкарнi працювали лiкарi-професiонали, що запрошувалися з iнших губернiй (Г.Д. Ромм, А.Г. Кулябко-Корецкий, М.Д. Иссерсон i iн.)

Завдяки дiяльностi Петрозаводского земства сiльське населення повiту одержало можливiсть доступу до квалiфiкованого мед. допомоги, що позначилося на загальному рiвнi життя людей.

2.Економiчна допомога населенню.

Предметом особливоi турботи земств пiсля 1890 р. стали заходу, що сприяють економiчному добробутовi населення. Зв'язанi з цими проблемами питання всi частiше включалися до порядку денного земських збор. Ще в 1895 р. у земствах 34 губернiй на економiчнi заходи приходився тiльки 1% бюджету. Лише подекуди велася агрономiчна допомога населенню, iснували досвiдченi i показовi поля.

Статистичнi дослiдження 70-х рокiв показали, у якому жалюгiдному станi знаходиться дрiбна землеробська i кустарно-ремiснича промисловiсть. До кiнця 90-х рокiв з'явилися першi ремiсничi школи i навчальнi майстернi, у деяких земствах - склади для прийому i збуту виробiв кустарiв. Допомога уряду дозволила придiлити цiii галузi мiсцевого господарства бiльше уваги. Земства стали давати дешевий кредит для захисту кустаря вiд скупникiв i лихварiв. З 1907 р. земства одержали право влаштовувати каси дрiбного кредиту i допомагати ощадно-позичковим кредитним товариствам. Основною задачею була органiзацiя збуту.

У рядi земств створювалися спецiальнi капiтали для допомоги обезземелившимся селянам. ДО 1900-1902 р. по 34 губернiям економiчнi заходи забирали вже 2,9% кошторису, а до 1912 - 6,4% . З'являються новi форми допомоги населенню: поширюiться сiльськогосподарська лiтература, полiпшенi знаряддя обробки землi, органiзуються случные пункти, розплiдники садових рослин.

Агрономiчна служба до 1910 р. була налагоджена в 310 повiтах 34 губернiй. 1500 земських агрономiв робили допомога селянам. Земських складiв сiльськогосподарських машин до 1891 р. було 37 на всю Росiю, а в 1910 - 311 (не було в 35 повiтах) . Склади полегшували покупку машин, знижували цiни, що бiдуi вiдпускали технiковi в кредит.

Активнiсть земств i першi успiхи в об'iднаннi зусиль дозволили iм успiшно протистояти деяким законодавчим починанням уряду. Так , протест проти прийнятого 12 червня 1902 р. ветеринарного закону був так великий, що мiнiстр внутрiшнiх справ Плiвi скликав у сiчнi 1903 р. (до введення закону в дiю) спецiальна нарада в Петербурзi. Хоча на ньому були присутнi земцi на вибiр самого Плiвi, закон був провалений. До цього так само удалося протистояти лiкувальному статутовi i наказовi училищним радам.

3.Народна Освiта.

Пiсля революцii 1905-1907 р. Уряд пiшов по шляху надання допомоги земствам i мiстам у розвитку справи народноi освiти. З 1908 р. Стали рости кошториснi вiдрахування на цю галузь у земствах. Саме в цей перiод земствами знову пiднiмаiться питання про загальне навчання. Мiнiстерство народноi освiти внесло в II Думу законопроект про введення загального навчання. Для цього земства i мiста повиннi були виробити мережi шкiл для загального навчання i плани iхнього здiйснення. У цьому випадку мiнiстерство обiцяло призначити допомога на змiст учительського персоналу тАУ 390 руб. На шкiльний комплект (учитель, законовчитель i 50 душ учнiв). II Дума була розпущена, не устигнувши вирiшити це питання.

Проте 13 червня 1907 р. Постановою Ради мiнiстрiв у розпорядження мiнiстерства народноi освiти на другу половину 1907 р. Було передано з цiiю метою 700 тис. Карбованцiв. III Державна Дума прийняла закон 3 травня 1908 р. Про пiдвищення асигнувань на початкове утворення. 22 червня 1909 р. Був утворений шкiльно-будiвельний фонд для видачi позичок земствам i мiстам. На це видiлили 1 млн. Карбованцiв. Були встановленi правила видачi позичок з цього фонду i безповоротних посiбникiв iз засобiв скарбницi. Законопроект 1907 р. Бiльше не розглядався. Однак до 1 жовтня 1909 р. бiльшiсть земств устигло провести пiдготовчу роботу i збудити клопотання про допомога на введення загального навчання. Залишався вкрай незначним i був значно менше передбаченого проектом 1907 р.

Важливим напрямком дiяльностi земств могла б стать i юридична допомога населенню. Думка про це виникла як результат боротьби земств iз тiлесними покараннями, iхнiх спроб захистити селянство вiд сваволi влади. Однак на початку 1898 р. У повiдомленнi губернаторам товариша мiнiстра внутрiшнiх справ нагадувалося про рiшення Правительствующего Сенату, що тАЬустанова подiбноi консультацii не пiдходить до жодного з розрядiв справ, довiрених земським установам i перерахованих у ст. 2 Положення про земськi установи 1890 р.тАЭ .

4.Перша вУкраiнi Херсонська земська органiзацiя.

Одразу пiсля введення в 1864 р. в Росiйськiй iмперii земства як своiрiдноi форми мiсцевого самоврядування в Херсонськiй губернii почала створюватись унiкальна система медичноi допомоги сiльському населенню. Протягом бiльше нiж пiвстолiття iснування в губернii земськоi медицини вона займала гiдне мiсце в громадськiй медицинi держави, була iнiцiатором i провiдником багатьох передових форм i напрямкiв у медичнiй справi. Найвидатнiшим здобутком херсонськоi земськоi медицини було утворення санiтарноi органiзацii.
Взявши з самого початку напрямок на максимальне розширення лiкарськоi допомоги, Херсонське земство вже у 1866 р. вийшло на перше мiсце в iмперii по можливому на той час забезпеченню лiкарями: всi 6 повiтiв мали земських лiкарiв (15 чол.). Поряд з цим уже на ранньому етапi дiяльностi земськоi медичноi органiзацii мiсцевi лiкарi дiйшли висновку про недостатнiсть тiльки лiкувальноi допомоги i зрозумiли необхiднiсть доповнення земськоi медицини санiтарною частиною. Херсонська губернiя ранiше вiд iнших зробила спробу започаткувати ii. Наприкiнцi 60-х рокiв Херсонське губернське земство з метою запобiгання епiдемiям постановило звернутися до повiтових зборiв i управ з проханням розглянути питання устрою санiтарноi справи в губернii та виробити в подальшому iдиний для всiх повiтiв санiтарний кодекс. У 1871 р. губернське земство планувало запросити спецiального лiкаря для ведення медико-статистичноi роботи i органiзацii протиепiдемiчних заходiв. Але товариство лiкарiв Херсона тодi висловилось негативно. Цiлком слушно заявивши, що усунення причин захворювань, найпоширенiших серед сiльського населення, можливе тiльки шляхом пiдвищення рiвня народноi освiти i змiни економiчних умов життя, лiкарське товариство в той же час не схвалило рiшення земського керiвництва. Така позицiя мiського товариства лiкарiв загальмувала утворення санiтарноi органiзацii в губернii. Знадобилось ще 15 рокiв, щоб вирiшити, нарештi, це питання.
Санiтарна справа була предметом обговорення на кожному з'iздi земських лiкарiв губернii. Так, уже на I з'iздi (1874) рекомендувалось "приступити до питання про покращення лiкарськоi частини в повiтах, не випускаючи з погляду вказаних земством необхiдних i можливих покращень санiтарних умов, серед яких живе народ". Бiльш виразно висловився II з'iзд (1875), на якому було заявлено: "Органiзацiя санiтарного нагляду може бути започаткована утворенням при управах санiтарних комiсiй i покладанням на земських лiкарiв деяких санiтарних обов'язкiв". Але життя показало, що земськi дiльничнi лiкарi надмiрно завантаженi лiкувальною роботою i займатися збором i розробкою медико-статистичних даних не можуть, для цього потрiбний особливий персонал. VI губернський з'iзд лiкарiв з приводу новоi постановки питання прийняв таку резолюцiю: "До iснуючоi органiзацii клiнiчноi медицини маi бути додана органiзацiя санiтарноi медицини; клiнiчна частина повинна складати предмет ведення повiтових земств, а санiтарна частина iз заходами проти епiдемiй повинна складати предмет ведення губернського земства".
Пiсля наполегливих зусиль земських лiкарiв Херсонське земське зiбрання у 1885 р. знову розглянуло питання про санiтарну справу, визнало недостатнiсть неорганiзованоi боротьби з епiдемiями i, нарештi, остаточно висловило бажання дати земськiй медицинi санiтарно-протиепiдемiчний напрямок. Для цього вирiшено було ввести у кожному повiтi посади санiтарного лiкаря, зобов'язавши його проводити збiр i опрацювання медико-статистичних i медико-топографiчних вiдомостей, розробку протиепiдемiчних заходiв.
Приступаючи до такоi надто важливоi роботи, губернська земська управа звернулась за допомогою до засновника росiйськоi гiгiiнiчноi науки, провiдника санiтарного напрямку в медицинi професора Ф.Ф.Ерiсмана. За рекомендацiiю професора управа запросила на посаду губернського санiтарного лiкаря одного з кращих його учнiв - Михайла Семеновича Уварова. Закiнчивши удосконалення в гiгiiнiчнiй лабораторii Ф.Ф.Ерiсмана, М.С.Уваров заступив на нове мiсце служби 8 сiчня 1886 р. i одразу ж розгорнув активну дiяльнiсть. За його участю в лютому вiдбулося засiдання спецiальноi комiсii з питань органiзацii санiтарноi справи, обраноi минулими губернськими зборами.
Вже на цьому, початковому, етапi виникла дискусiя, яка потiм набула поширення i розголосу як суперечка "перо чи пробiрка". М.С.Уваров вiдстоював громадський напрямок дiяльностi земськоi санiтарноi органiзацii. Таку позицiю М.С.Уварова та його однодумцiв пiдтримав Ф.Ф.Ерiсман. У своiму листi до М.С.Уварова, зачитанному на комiсii, вiн повiдомляв, що керiвник кращоi на той час Московськоi санiтарноi органiзацii професор РД.О.Осипов вважаi постановку питання херсонськими земськими лiкарями вiрною i iдино можливою для успiшного ходу санiтарноi справи. Завдяки переконливiй позицii М.С.Уварова, пiдкрiпленоi вiдомими фахiвцями, комiсiя визнала необхiдним негайно запросити у повiти санiтарних лiкарiв i розробила для них спецiальну iнструкцiю.
Пiсля консультацii з професором Ф.Ф.Ерiсманом управа запросила першими санiтарними лiкарями його учнiв: в Херсонський повiт - М.Часовникова, в Одеський - В.Бекаревича, в Тираспiльський - П.Вострикова. Ще в трьох повiтах, також за порадою Ф.Ф.Ерiсмана, почали працювати мiсцевi лiкарi: в Ананьiвському - К.Товстицький, в РДлисаветградському - П.Дiатроптов; в Олександрiйському повiтi санiтарним лiкарем згодом став М.Тезяков.
До липня санiтарнi лiкарi зайняли своi посади i пiсля попереднiх в кожному повiтi лiкарських з'iздiв, за участю М.С.Уварова, вiдразу зайнялися вивченням мiсцевоi медичноi справи.
Вирiшальну роль у довершеннi формування санiтарноi органiзацii вiдiграв X губернський з'iзд лiкарiв i членiв управ, який проходив 22-29 серпня 1886 р. в Одесi. Вiн був присвячений, головним чином, питанням органiзацii санiтарноi справи в губернii. Основну доповiдь зробив М.С.Уваров, в нiй вiн виклав загальну схему побудови i дiяльностi земськоi санiтарноi органiзацii. Провiдною тезою виступу М.С.Уварова було визначення санiтарноi медицини як соцiально-громадськоi гiгiiни.
Для розробки найактуальнiших питань з'iзд утворив чотири комiсii. Особливе значення мала перша комiсiя, яка пiдготувала з'iзду доповiдь про сутнiсть санiтарноi справи. До складу комiсii входили такi видатнi вченi, як РЖ.РЖ.Мечников, М.Ф.Гамалiя, Й.Й.Мочутковський. Ця авторитетна комiсiя погодилася з основними положеннями побудови санiтарноi органiзацii, викладеними у доповiдi М.С.Уварова, визначила цiлi та задачi новоi органiзацii, накреслила шляхи iх реалiзацii. З'iзд прийняв доповiдь комiсii, регламентував обов'язки санiтарних лiкарiв, запропонував управам створити медичнi ради, розглянув ряд iнших питань (про вiспощеплення, лiкування сифiлiсу та iн.). У постановi з'iзду говорилось: "Санiтарна дiяльнiсть повинна складатися з санiтарного дослiдження i прийняття санiтарних заходiв". Це було надзвичайно важливе рiшення, яке засвiдчувало перемогу громадського погляду прогресивних представникiв земськоi медицини над лiкувальним нахилом у роботi санiтарних лiкарiв.
Створена в 1886 р. Херсонська земська санiтарна органiзацiя стала першою в Украiнi i другою (пiсля Московськоi) в Росiйськiй iмперii. Тiльки у 1896 р. санiтарних лiкарiв запросили в Катеринославську i Харкiвську губернii (в повiти цих губернiй - у 1902 р.), в Киiвськiй, Подiльськiй i Волинськiй губернiях санiтарнi органiзацii утворились у 1912 р., а в Полтавськiй i Чернiгiвськiй губернiях до 1917 р. iх взагалi не було. За устроiм медико-санiтарноi справи Херсонська губернiя займала передовi позицii протягом всього перiоду iснування громадськоi медицини. Тут почав свою дiяльнiсть як визначний громадський лiкар талановитий дiяч земськоi медицини, вчений-гiгiiнiст М.С.Уваров, тут виросла цiла плеяда найвiдомiших в Украiнi i поза ii межами органiзаторiв охорони здоров'я - М.РЖ.Тезяков, П.М.Дiатроптов, П.П.Кудрявцев, РД.РЖ.Яковенко, В.В.Хижняков, О.В.Корчак-Чепуркiвський та iншi.
Херсонська земська медицина - одна з найкращих сторiнок iсторii вiтчизняноi охорони здоров'я. Використання ii надбань у свiтлi сьогоднiшнього бачення минулого може допомогти успiшному проведенню комплексноi реформи медицини в наш час.

Висновок

В· Завдяки дiяльностi Петрозаводского земства сiльське населення повiту одержало можливiсть доступу до квалiфiкованого мед. допомоги, що позначилося на загальному рiвнi життя людей.Жителi Петрозаводського повiту мали можливiсть звертатися в губернську лiкарню. ДО 1909 року вона складалася з декiлькох вiддiлень: хiрургiчного, психiатричного, вiддiлення офтальмологii, терапевтичного, iнфекцiйного, акушерського, також працював зуболiкарський кабiнет, а в 1912 роцi вiдкрився перший у губернii рентгенiвський кабiнет. Це забезпечувало одержання квалiфiкованоi мед. допомоги, тим бiльше що в лiкарнi працювали лiкарi-професiонали, що запрошувалися з iнших губернiй (Г.Д. Ромм, А.Г. Кулябко-Корецкий, М.Д. Иссерсон i iн.)

В· У рядi земств створювалися спецiальнi капiтали для допомоги обезземелившимся селянам. ДО 1900-1902 р. по 34 губернiям економiчнi заходи забирали вже 2,9% кошторису, а до 1912 - 6,4% . З'являються новi форми допомоги населенню: поширюiться сiльськогосподарська лiтература, полiпшенi знаряддя обробки землi, органiзуються случные пункти, розплiдники садових рослин.

В· Пiсля революцii 1905-1907 р. Уряд пiшов по шляху надання допомоги земствам i мiстам у розвитку справи народноi освiти. З 1908 р. Стали рости кошториснi вiдрахування на цю галузь у земствах.

В· Важливим напрямком дiяльностi земств могла б стать i юридична допомога населенню. Думка про це виникла як результат боротьби земств iз тiлесними покараннями, iхнiх спроб захистити селянство вiд сваволi влади. Однак на початку 1898 р. У повiдомленнi губернаторам товариша мiнiстра внутрiшнiх справ нагадувалося про рiшення Правительствующего Сенату, що тАЬустанова подiбноi консультацii не пiдходить до жодного з розрядiв справ, довiрених земським установам i перерахованих у ст. 2 Положення про земськi установи 1890 р.тАЭ .

В· Створена в 1886 р. Херсонська земська санiтарна органiзацiя стала першою в Украiнi i другою (пiсля Московськоi) в Росiйськiй iмперii. Тiльки у 1896 р. санiтарних лiкарiв запросили в Катеринославську i Харкiвську губернii (в повiти цих губернiй - у 1902 р.), в Киiвськiй, Подiльськiй i Волинськiй губернiях санiтарнi органiзацii утворились у 1912 р., а в Полтавськiй i Чернiгiвськiй губернiях до 1917 р. iх взагалi не було. За устроiм медико-санiтарноi справи Херсонська губернiя займала передовi позицii протягом всього перiоду iснування громадськоi медицини. Тут почав свою дiяльнiсть як визначний громадський лiкар талановитий дiяч земськоi медицини, вчений-гiгiiнiст М.С.Уваров, тут виросла цiла плеяда найвiдомiших в Украiнi i поза ii межами органiзаторiв охорони здоров'я - М.РЖ.Тезяков, П.М.Дiатроптов, П.П.Кудрявцев, РД.РЖ.Яковенко, В.В.Хижняков, О.В.Корчак-Чепуркiвський та iншi.
Херсонська земська медицина - одна з найкращих сторiнок iсторii вiтчизняноi охорони здоров'я. Використання ii надбань у свiтлi сьогоднiшнього бачення минулого може допомогти успiшному проведенню комплексноi реформи медицини в наш час.

Отже, пiсля Жовтневоi революцii земськi установи майбутнього не мали. РЖнша справа - нашi днi, коли досвiд земств знову вимагаi самого уважного вивчення. Унiкальнiсть цього досвiду складаiться в спiвiснуваннi на мiсцях двох рiвнобiжних систем керування - державного i представницькоi вiд населення. Не маючи владних повноважень, залежачи вiд державних установ, земства зумiли органiзувати досить ефективно усю свою дiяльнiсть. Цьому успiховi сприяли як окремi земськi дiячi, дiйснi ентузiасти земськоi справи, так i та обставина, що в цих установ була фiнансова незалежнiсть.

Лiтература

1. Колканен Тетяна стаття ВлЗемства в РосииВ».

2. Валерiй РДрмiлов (Миколаiв, Украiна) ВлПерша вУкраiнi Херсонська земська органiзацiяВ»

3. Белоконский И. П. Земское движение. М., 1914. С. 51

4. Пирумова Н. М. Земская демократическая интеллигенция. М., 1986.

5. Мякотин В. Идея земского собора в русском прошлом и настоящем. СПб., Б. г. С. 84.

6. Земство и народ: К вопросу о народном представительстве. М., 1905. С. 6, 12-13.

7. Русов А. А. Краткая энциклопедия земского дела в его историческом развитии. Киев, 1914. С. 90.

8. http://" onclick="return false">

9. http://" onclick="return false">

10. http://" onclick="return false">