"Технiка тiла" Марсель Мосс

Реферат

на тему:

ВлТехнiка тiлаВ» Марсель МоссВ»

Вступ

Антропологiя (Вiд грец. Антропос тАУ людина, i логотипи тАУ розум, знання) тАУ наука про походження i еволюцiю людини.

Культурна антропологiя вивчаi поведiнки людини, ii дiяльнiсть та результати людських дiй. У вузькому розумiннi, культура тАУ навколишнi середовище, перетворена людиною. З-за нерiвномiрного розвитку дисциплiн, якi входять до складу даноi науки, i з-за великоi кiлькостi методiв, що застосовуються в дослiдженнях, культурною антропологiiю називають, як дисциплiну в цiлому, так i одну ii частину.

Культурна антропологiя, як складова всiii науки, зазвичай третiй ii пiдроздiл пiсля етнолiнгвiстики та доiсторичноi археологii маi однакову назву з самою наукою.

Проте в рiзних краiнах культурна антропологiя iменуiться по-рiзному: соцiальна антропологiя у Великобританii (сiмейна, полiтична, громадська органiзацiя людського буття), соцiальна антропологiя в поiднаннi з технiкою, iнтелектуальноi органiзацiiю, системою цiнностей в США, соцiально-культурна антропологiя в Росii.

Подiбному багатосторонньому пiдходу до дисциплiни i методам дослiдження сучаснi вченi зобов'язанi французькому вченому Марселю Моссу.

Знаменитий учений-енциклопедист, етнограф i соцiолог Марсель Мосс (1872тАУ1950), мав величезний вплив на цiлий ряд дисциплiн по всiй РДвропi i за ii межами.

Народився Марсель 10 травня 1872 (1950 тАУ рiк смертi) в мiстi Епiналь у Лотарингii, отримав фiлософську освiту в бордоською унiверситетi, навчався у свого родича засновника французькоi соцiологiчноi школи Емiля Дюркгейма, яке визначило свiтогляд молодого вченого.

Серед його праць ВлДосвiд про архаiчнi товаристваВ» (1925), ВлПро деякi первiсних формах класифiкацiiВ» (у спiвавторствi з Дюркгеймом, 1903); ВлДосвiд про сезоннi варiацiях в ескiмоським товаристваВ» (за участю А. беша, 1906); ВлПро однiii категорii людського духу: поняття особистостi, поняття ВлЯВ» (1938) i iн.

Найбiльш вiдомим його працею стала робота ВлТехнiка тiлаВ» написана в 1934 роцi. У нiй вперше розглядалася зв'язок рiзних аспектiв життя, якi складають культуру етносiв i фактори, що впливають на поведiнку людей, так звану технiку тiла.

Суть даного термiну i основний змiст працi Мосса i буде викладено в цiй роботi.

Саме людське тiло виступить через призму статтi, як головний предмет культурноi антропологii. Бо всi рухи наших тiл, якi становлять його технiку нерозривно пов'язанi з соцiальною i психологiчною домiнантами, а значить i з культурою в цiлому. При цьому у кожного соцiуму та етносу культура вiдрiзняiться, як вiдрiзняiться i технiка тiла.

1. Поняття технiки тiла

Наукова праця Марселя Мосса ВлТехнiка тiлаВ» складаiться з чотирьох частин: ВлПоняття технiки тiлаВ», ВлПринципи класифiкацii технiки тiлаВ», ВлБiографiчне перерахування технiки тiлаВ», ВлЗагальнi роздумиВ».

Ознайомимося детальнiше з першою частиною, ii змiстом, методами дослiджень i стилем викладу.

У вступi до першоi частини ВлПоняття технiки тiлаВ» автор вiдразу говорить про те, що технiка тiла маi на увазi детальне вивчення та опис тiла i розробляiться як посiбник, набiр простих рекомендацiй для етнографiв.

Викладаючи основи свого бачення проблеми, Мосс пiдводить все до того, що маi мiсце певний пропущений предмет у життiвих iнститутах, який найчастiше фiгуруi як ВлрiзнеВ». Ця категорiя мiстить науковi факти в розрiзнених, не згрупованому виглядi, але становить саме тi iстини, якi не усвiдомлюються i не класифiкуються повиннi чином. У ВлрiзномуВ» необхiдно розiбратися для подальшого прогресу. РЖ таким рiзним i технiка тiла.

Автор наводить приклад технiки тiла, як метод навчання плаванню. Ранiше люди закривали очi i вiдкривали iх пiд водою, тепер же дiтей змушують тримати очi вiдкритими при зануреннi. ВлОсь таким чином технiка тiла, перетворюiться на мистецтво, систему фiзичних вправу, удосконалювати нашим часом.В»

Мосс не повчаi i не вводить складних формулювань, навпаки, в розмовнiй формi, переказуючи забавнi i цiкавi iсторii з власного досвiду i спостережень, вiн висуваi гiпотезу про те, що кожне суспiльство маi свою технiку тiлу. Тобто набiр своiх звичок в русi i виконаннi певних дiй, вiд ходьби i до положення рук.

Робота тiла формуiться не просто iндивiдами, а головним чином товариствами, вихованням, моральними нормами i модою. До проблеми антропологii потрiбно пiдходити з культурологiчноi точки зору, поiднуючи бiологiчний, соцiальний та психологiчний аспект i методи дослiдження (Влпотрiйна точка зоруВ»).

Точно, як дитина, здатний до iмiтацii повторюi рухи дорослих, так i в зрiлому вiцi особистiсть прагне копiювати поведiнку iнших успiшних суб'iктiв, слiдувати модi й престижу. В актi наслiдування розкриваються психологiчний i бiологiчний елемент антропологii.

Але цiле, сукупнiсть обумовлено трьома невiддiльними елементами.

Окрiм iншого Марсель Мосс говорить про те, що деякi акти пов'язанi з магiчним, ритуальним значенням. Наприклад, особливий вид ритуального бiгу в ходi полювання у австралiйських аборигенiв. При цьому вимовляiться словесна форма, зв'язок якоi з рухами неможливо поставити пiд сумнiв. Технiчний, фiзичний i магiчно-релiгiйний акт зливаються в спiльнiсть для агента, виконуючого iх.

Проте одних наукових висновкiв i описiв автору недостатньо. Вiн прагне проникнути в суть виникнення цих явищ.

Всi цi акти, не просто обряди, це методи технiки тiла. РЖ для iх розумiння необхiдно повернутися до платонiвськоi трактуваннi технiки, як в музицi або танцi.

При цьому технiчним актом Мосс iменуi ефективний традицiйний акт, не просто магiчний, релiгiйний або символьний. Нi технiки та ii передачi без традицii. У цьому людина вiдрiзняiться вiд тварини, вiн здатний передати технiку через усну форму.

Тiло людини тАУ найперший iнструмент його. Технiка тiла тАУ постiйна адаптацiя до фiзичних, механiчних i хiмiчних чинникiв. Цей процес адаптацii перейшов в акт спочатку для окремого iндивiда, а потiм i суспiльства для всього. Вiн закрiпився у вихованнi та передачi. РЖ притаманна технiка тiла всьому соцiуму на його територii.

Технiка не стоiть на мiсцi тАУ як очевидно доводить Марсель Мосс.

Кожен соцiум маi своi звички, шкалу цiнностей, отриманий i засвоiний досвiд. Данi характеристики обумовлюiться тiiю iнформацiiю, що закладена в технiцi рухiв, обрядiв, танцiв, безпосередньо пов'язаних з технiкою руху тiла. Очевидним i те, що навiть простi манiпуляцii рукою засвоюiться поступово. Будь-яка технiка вбираiться в свою власну форму. Так i виникають вiдмiнностi мiж товариствами i народами.

Трапляiться одна культура несподiвано або навмисно передаi частину елементiв iншоi. Надалi вони закрiплюються, як корiннi елементи повсякденного побуту. З особистого досвiду вчений наводить приклад такоi передачi елементiв технiки тiла. За часiв Першоi Свiтовоi Вiйни, пiсля рiшучоi перемоги Англii над Францiiю, англiйська полк прийняв рiшення на парадi пройти пiд акомпанемент французьких вiйськових музикантiв. Марш виявився успiшним, i протягом майже пiвроку той же англiйський полк марширував на англiйський манер, а ритм був французький. Однак через деякий час цей стиль був скасований i повернули старий, в силу того, що англiйськi солдати просто не збiгалися ногами з ритмом французькоi аранжування. Подiбнi вiдкриття зробив Мосс i спостерiгаючи за медсестрами лiкарнi в Нью-Йорку. Рухи медичних сестер здалися авторовi дуже знайомими. Вiн спробував пригадати, де ж йому доводилося бачити таку технiку ходьби. Виявилося, що подiбнi рух популярнi в кiно. З кiнематографа вони перейшли в повсякденне життя цих дiвчат. Повернувшись до Парижа, Марсель помiтив таку ж ходу i у француженок, якi полюбили американськi фiльми. Також можна вiдрiзнить, наприклад, черницю, притискуючи руки до себе i стискають кулаки.

Таким чином технiки тiла iмiтуються, культивуючи в соцiумi, i iнодi переходячи вiд однiii краiни до iншоi.

2. Принципи класифiкацii технiки тiла

У другому роздiлi ВлВ» Принципи класифiкацii технiки тiлаВ» Марсель Мосс розповiдаi про те, що технiка тiла в першу чергу розрiзняiться за статтю та вiком.

Вiдразу ж слiд перший приклад, живий i наочний. Чоловiк, стискаючи руку в кулак, залишаi великий палець зовнi, а жiнка всерединi.

Пояснити подiбне явище можна, як з бiологiчноi, так i психологiчноi точки зору. Будь-який психолог зможе це зробити. Але, для достовiрного висновку йому необхiдна спiвпраця фiзiологii та соцiологii.

Також проiлюстрованi i вiковi змiни технiки тiла. Дитина вiльно сiдаi навпочiпки, а дорослий з великими труднощами. Однак, не всi. Австралiйськi аборигени здатнi на цю дiю з такою ж легкiстю, як i iвропейськi малюки. Решта соцiуми просто не зберегли його. РЖ насправдi те, що приписуiться спадковостi, i фактом фiзiологiчного, психологiчного та соцiального процесiв.

Але в подiбному образi сидiння i маса своiх переваг, в яких автор змiг переконаiться на власному досвiдi.

Сидiння на кортячках було цiлком природним для неандертальцiв, в слiдствi чого, iх нижнi кiнцiвки були зiгнутi. Для сучасного iвропейця це здаiться потворним, i таким чином висловлюi ставлення соцiуму до подiбноi архаiчноi технiцi тiла.

До цiii класифiкацii доданi ще двi категорii: з досвiду i формi передачi.

Класифiкацiя за досвiдом. Технiка тiла тАУ частина досвiду нашого, звичок i навичок. Вона передаiться вiд батькiв до дiтей.

Особливу категорiю становлять люди володiють пiдвищеною адаптацiiю до рухiв, хорошою координацiiю i супутнiми якостями. Люди умiлi та найспритнiшi.

Форми передачi також грають важливу роль. Так мусульмани привченi все робити правою рукою, навiть якщо необхiдно користуватися ножем i виделкою. Навiть, якщо iх лiва рука краще розвинена. Тут неможливо знайти фiзiологiчнi або психологiчнi пояснення. Принцип рушiйною асиметрii нав'язаний традицiями.

Вченi зобов'язанi ретельно вивчити всi навики, iмiтацii i те, що можна назвати способом життя в залежностi вiд статi i вiку людей, досвiду i форм передачi технiки руху, обумовлених соцiальним середовищем i фiзiологiчними особливостями iндивiдiв.

Адже спосiб життя тАУ соцiологiчна категорiя, яка характеризуi особливостi та умови життiдiяльностi людей, технiки тiла в суспiльствi, соцiальнiй групi, на певнiй територii, в межах якоi проживаi це суспiльство. Часом цi межi чiтко встановленi, так як суспiльство iзольовано.

3. Перерахування технiк тiла

Об'iмна третiй роздiл ВлБiографiчне перерахування технiки тiлаВ» оповiдаi про iншу, емпiричноi класифiкацii технiк тiла, шляхом приведення окремих прикладiв.

Технiка народження та акушерства.

Мосс, користуючись рiзними джерелами, фiксуi те, що жiнки багатьох народiв народжують стоячи, як мати Будди i сучаснi iндiйськi породiллi. Представницi iнших етносiв стають рачки, сiдають або лягають. Часом, вони самi допомагають собi, часом, допомога породiллi проводять iншi особи.

Також з цим пов'язанi такi, традицii, як, наприклад, умертвiння близнюкiв або слабких новонароджених.

Технiка дитячого перiоду.

Для розвитку технiки тiла важливi дитячi навички. Так дитина, вигодуваний грудьми i довго не вiдлучаi вiд неi, чiпляiться за шию i стегна матерi. Це вiдмiнна гiмнастика, закладаються руховi навички на все життя.

Сам процес вiдлучення вiд грудей може змiнюватись за часом i супроводжуватися додатковим вигодовуванням молоком тварин.

Людство умовно можна роздiлити на колискове i безколибельное. Всi краiни Пiвнiчноi пiвкулi, регiону Анд i деякi народи Центральноi Африки укладають немовлят в колиску.

Пiсля вiдлучення вiд грудей дитина навчаiться iсти, ходити, рухатися, часто у формi танцю з музичним супроводом.

3. Технiка юностi.

На даному етапi технiка тiла найбiльш важлива для хлопцiв, проте для дiвчат. Бiльшiсть етносiв вiдокремлюють юнакiв у групи для вiйськового та ремiсничого навчання. Цей метод передачi технiки найбiльш обТСрунтований у слаборозвинених краiнах.

У сучасних благополучних соцiумах подiбне розмежування технiки тiла втратило свою силу. Багато в чому технiка тiла хлопцiв i дiвчат стала схожою. РЖ тi й iншi займаються спортом, освоюють однi й тi ж навички та методи технiк тiла.

4. Технiка зрiлого вiку.

У першу чергу видiляються технiки сну i неспання.

У рiзних соцiумах i умов люди вiдходять до сну по-рiзному. З настанням темряви, або в iнший час, лежачи або сидячи, на подушках або iнших предметах, сховавшись чи нi, зiгнувшись або навiть стоячи.

У технiцi неспання Марсель Мосс видiляi також технiки вiдпочинку, руху, догляду за тiлом, прийому iжi, сексу та iнших не основних, як, наприклад, масаж.

Вiдпочинок у рiзних народiв вiдбуваiться в рiзних позах: сiдаючи, лягаючи, сiдаючи навпочiпки та iншi. Головне подiл тАУ людство сидить навпочiпки i людство сидить на опорi.

Крiм того, вiдпочинок можуть супроводжувати прийом iжi, розмови курiння. Люди спираються на дерева чи палицю, сiдають на лави чи природнi утворення. У бiльшостi поширений естетичний вид вiдпочинку: танок.

У числi рухiв до основоположним можна вiднести: повзання, тиск, ходьбу та ii ритм, дихання, погойдування куркулiв, лiктiв, бiг, танець, стрибок, опускання.

При ходьбi корпус тiла може бути висунутий або нахилений назад. Ноги вигнутi назовнi або всередину, кроки широкими або вузькими. Швидкiсть руху i дихання при цьому також вiдрiзняються.

При бiгу важливi рухи нiг i рук, ритм дихання i витривалiсть. Можна порiвняти види спортивного бiгу або бiг корiнних народiв при полюваннi, змаганнях та деяких ритуальних актах.

Розглянемо i танець, як промiжну ланку мiж вiдпочинком i неспання.

Танець вiдпочинок в рух i рух у вiдпочинку.

У ньому особливо вiдчуваiться вiдмiну чоловiчоi та жiночоi технiк. Парний танець тАУ i культурний продукт РДвропи та ii суспiльства. Вiн не властивий корiнним народам iнших регiонiв.

Стрибки характеризуiться не тiльки рухами, а й глибиною, шириною, довжиною.

Метод пiдйому вгору, на дерево, скелю або стовп характеризуються не тiльки технiкою, а й допомiжними iнструментами. Так, в гори пiднiмаються i на гiрських велосипедах, i за допомогою альпiнiстського спорядження. А на дерево найчастiше залазять на ногах i руках.

Корiннi народи вiддалених регiонiв навряд чи б могли уявити подальший спуск на пiдборах. У той час, як представники всiх захiдних краiн, як правило, роблять данi руху у взуттi непристосованiй для цього, не вiдчуваючи особливого дискомфорту. Що особливо характерно для жiнок.

Приклад рiзних технiк плавання наведено ранiше.

Догляд за тiлом увазi миття, натирання або намилювання тiла, чищення порожнини рота та iншi iндивiдуальнi гiгiiнiчнi потреби.

Технiка прийому iжi полягаi в застосуваннi або незастосуваннi столових приладiв. Як, i в колишнi часи, так i тепер в певних соцiумах культивуiться iжа руками.

Також i питво проводиться безпосередньо з джерела або посудини.

Нiщо не i бiльш технiчними, нiж секс. Але, дана сфера чiтко аргументуiться нормами моралi. Сюди також вiдносяться рiзнi види поцiлункiв i еротичних дотикiв.

РЖснують i такi специфiчнi технiки руху, як боротьба, застосування зброi, метання, рухи пальцями, зубами, пiд пахвами та iнше.

4. Загальнi роздуми

Змiст четвертоi останньоi глави ВлЗагальнi роздумиВ» зводиться до таких тез як: всi наведенi вище акти руху, технiки i способи iх передачi мають соцiологiчну основу. Навiть абсурднi акти можуть стати загальними.

З iншого боку задiiться фiзiологiчний, бiологiчний апарат. Психологiчнi аспекти лише перехiднi мiж соцiальними i бiологiчними. Вони виступають лише виглядi збiгу обставин, причин а не. Хiба що, в момент змiни технiки.

З цього дуже ясно випливаi, що скрiзь маi мiсце накладення фiзичних, психологiчних i соцiальних актiв. Цi акти виявляються у великiй кiлькостi, як у повсякденному життi, так i в минулому, в рiзних групах i на рiзних територiях.

Дослiджуючи цi явища глибше можна сказати, що технiка тiла формуiться i адаптуiться iндивiдом пiсля формування та адаптацii iх у суспiльствi.

Для цього суспiльство маi достатньо сили i iнструментiв влади. Воно передаi i закрiплюi технiку тiлу, як предмет культурноi антропологii.

Випадки винаходи технiк рiдкiснi, частiше маi мiсце психологiчна адаптацiя.

Але на порядку денному психологii варто спiввiдношення iндивiдуальних якостей, технiчних моментiв i бiотипологii, класифiкацii, яку вивiв Мосс.

Вона унiверсальна для всiх рас i етносiв. Але й вона ж певною мiрою формуi розбiжностi мiж сучасними антропологами.

Автор наполягаi на верховенствi соцiобiологiчноi складовоi. Саме суспiльство визначаi панування свiдомого над емоцiями.

Соцiум тАУ творець культури. Культура тiла, технiка тiла, як головного iнструменту людства завжди грала, i буде грати величезну роль. У органiчному поiднаннi суспiльно, iндивiдуального (фiзiологiчного та психологiчного) i намiчаiться прогрес культури i розвиток технiк тiла.

Марсель Мосс обТСрунтовуi необхiднiсть розгляду людського тiла як одного з привiлейованих аналiзу об'iктiв соцiологiчного.

Разом з тим, Мосс не тiльки внiс iстотний внесок у формування соцiологii, але й докладно описав особливостi спiввiдношення тiла i традицiй товариств.

Ми неодноразово зустрiчали приклади традицiй та побуту народiв земноi кулi, роздiлених великими вiдстанями, пiд час iзольованих працю вiд одного. Також ми могли замислитися над iсторичними змiнами технiк тiла.

Висновок

антропологiя тiло мосс технiка

У данiй роботi ми розглянули поняття культурноi антропологii i технiки тiла.

Культурна антропологiя тАУ це наука, що займаiться проблематикою людськоi поведiнки i результатiв дiяльностi. Розумiння термiна, як цiлiсноi науки i структурного пiдроздiлу неоднаково у всiх краiнах. Найбiльш поширеним i трактування видатного французького вченого Марселя Мосса дана в його основноi роботi ВлТехнiка тiлаВ» (1934) року.

Автор працi визначаi поняття Влтехнiка тiлаВ» як набiр рухових навичок та дiй, обумовлений низкою об'iктивних факторiв.

РЖ якщо до цього панували бiологiчнi та психологiчнi гiпотези, то новаторством Мосса стала Влпотрiйна точка зоруВ» на технiку тiла.

На його думку, поiднання трьох чинникiв: соцiального, фiзiологiчного i психiчного дають все розмаiття технiк тiла.

Саме суспiльство з його силою i владою здатне сформувати технiку тiла. Головними механiзмами i iмiтацiя i адаптацiя. РЖндивiди часто успадковують руху, якi диктуються традицiями, модою i престижем.

Подав Марсель Мосс i класифiкацiю типiв технiк тiла. Умовно iх можна подiлити на чотири групи: технiк, пов'язанi з статтю, вiком, технiки, що вiдрiзняються за досвiдом i методами передачi.

Вироблена i пiдвиди технiк: технiки пологiв i допомоги при пологах, технiки дитячоi та юнацькоi перiодiв, технiк зрiлого перiоду.

Для технiк тiла дорослого перiоду властиво подiл на технiки сну i неспання.

У роботi наводяться наочнi приклади, що надаi iй бiльшу цiннiсть i значимiсть. Публiцистичний стиль автора також заклав основи доступного викладу матерiалу в цiй сферi. Зробив культурну антропологiю i сумiжнi дисциплiни популярними. Допомiг, як i був покликаний, багатьом етнографам у розробцi методологii даноi проблеми.

Результатом стало поглиблене вивчення i пильна увага до соцiологiчноi домiнантi технiки тiла, як предмета культурноi антропологii.

Соцiологiчний аналiз тепер включаi технiку тiла, як одну з головних складових.

Лiтература

1. Марсель Мосс ВлLes методи дю корпусВ» (1934), Журналь де Психологiя, XXXII, Ne, 3тАУ4, 15 Марс тАУ 15 квiтня 1936 року. Зв'язок де ле Психологiя 17 травня 1934.

2. Мосс М. Технiки тiла / / Мосс М. Товариства. Обмiн. Особистiсть. Працi з соцiальноi антропологii. М., 1996.

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

Cоциальные и психологические особенности безработных

РЖнформатизацiя суспiльства i молодь

Актуальнi проблеми сучасноi правовоi соцiологii

Анализ деятельности органов местного самоуправления по социальной работе с населением