РЖнформатизацiя суспiльства i молодь
РЖнформатизацiя суспiльства i молодь
Вступ
РЖнформатизацiя суспiльства тАУ глобальний, загально цивiлiзацiйний процес активного формування та широкомасштабного використання iнформацiйних ресурсiв. У процесi iнформатизацii суспiльства вiдбуваiться перетворення традицiйного технологiчного способу виробництва i способу життя в новий постiндустрiальний, на основi використання кiбернетичних методiв i засобiв.
Соцiальнi передумови iнформатизацii тАУ це те, що повинно бути в суспiльствi, щоб почалося успiшне розгортання процесiв iнформатизацii. Соцiальнi умови iнформатизацii тАУ це реальна обстановка, в якiй вiдбуваiться процес iнформатизацii. Соцiальнi наслiдки iнформатизацii тАУ реальнi i прогнозованi змiни в суспiльствi, що вiдбуваються пiд впливом iнформатизацii.
Необхiдно вiдзначити, що поняття ВлсоцiальнеВ» трактуiться в широкому i у вузькому сенсi слова:
тАУ ВлСоцiальнеВ» в широкому сенсi слова тотожне поняттю ВлсуспiльнеВ». Розгляд в цьому сенсi умов i передумов iнформатизацii тАУ це аналiз реального та необхiдного стану всiх сфер життя суспiльства з точки зору iх готовностi сприйняти i розвивати iнформатизацiю;
тАУ ВлСоцiальнеВ» у вузькому сенсi слова. При цьому пiдходi розглядаються iнформацiйнi особливостi iснування рiзних соцiальних груп, рiвень iх готовностi до процесу iнформатизацii, а також вивчаiться соцiальна структура в ii спiввiдношеннi з процесом iнформатизацii.
Мета iнформатизацii тАУ полiпшення якостi життя людей за рахунок збiльшення продуктивностi i полегшення умов iх працi.
1. Розвиток обчислювальноi технiки
молодi обчислювальний технiка iнтернет
РЖнформатизацiя тАУ це складний соцiальний процес, пов'язаний зi значними змiнами в способi життя населення. Вiн вимагаi серйозних зусиль на багатьох напрямках, включаючи лiквiдацiю комп'ютерноi неграмотностi, формування культури використання нових iнформацiйних технологiй та iн
Рушiйною силою розвитку суспiльства повинно стати виробництво iнформацiйного, а не матерiального продукту. В iнформацiйному суспiльствi змiнюiться не тiльки виробництво, але i весь устрiй життя, система цiнностей, зростаi значущiсть культурного дозвiлля по вiдношенню до матерiальних цiнностей. В iнформацiйному суспiльствi виробляються i споживаються iнтелект, знання, що призводить до збiльшення частки розумовоi працi. Вiд людини буде потрiбно здатнiсть до творчостi, зростаi попит на знання. Матерiальною i технологiчною базою iнформацii суспiльства, стануть рiзного роду системи, на базi комп'ютерноi технiки i комп'ютерних мереж, iнформацiйноi технологii, телекомунiкацiйного зв'язку.
РЖнформатизацiя суспiльства тАУ органiзований соцiально-економiчний i науково-технiчний процес створення оптимальних умов для задоволення iнформацiйних потреб i реалiзацii прав громадян, органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування, органiзацiй, громадських об'iднань на основi формування i використання iнформацiйних ресурсiв
РЖнформацiйне суспiльство тАУ суспiльство, в якому бiльшiсть працюючих зайнято виробництвом, зберiганням, переробкою i реалiзацiiю iнформацii, особливо вищоi ii форми тАУ знань.
Мета iнформатизацii тАУ полiпшення якостi життя людей за рахунок пiдвищення продуктивностi i полегшення умов iх працi.
Основними критерiями розвиненостi iнформацiйного суспiльства i наступнi:
тАУ Наявнiсть комп'ютерiв;
тАУ Рiвень розвитку комп'ютерних мереж;
тАУ Володiння iнформацiйною культурою, тобто знаннями та вмiннями в областi iнформацiйних технологiй;
Поява i розвиток комп'ютерiв тАУ це необхiдна складова процесу iнформатизацii суспiльства. РЖнформатизацiя суспiльства i однiiю iз закономiрностей сучасного соцiального прогресу. При iнформатизацii суспiльства основна увага придiляiться комплексу заходiв, спрямованих на забезпечення повного використання достовiрного, вичерпного i своiчасного знання у всiх видах людськоi дiяльностi. Для забезпечення доступностi спiлкування з комп'ютером на природнiй мовi вiн буде оснащений засобами мультимедiа, в першу чергу аудiо тАУ i вiдео тАУ засобами. У перспективi портативнi комп'ютери повиннi стати бiльш мiнiатюрними, при тому швидкодiя iх мiкропроцесорiв повинно бути таким, як на сучасних супер ЕОМ. Вони повиннi мати плоский дисплей з гарною роздiльною здатнiстю. РЗх зовнiшнi запам'ятовуючi пристроi тАУ магнiтнi диски тАУ будуть портативними, мати iмнiсть бiльше 100 Гбайт.
Для забезпечення якiсного i повсюдного обмiну iнформацiiю мiж комп'ютерами будуть використовуватися новi канали зв'язку:
тАУ РЖнфрачервонi канали в межах прямоi видимостi.
тАУ Телевiзiйнi канали.
тАУ Бездротова технологiя високошвидкiсноi цифрового зв'язку на частотi 10 Мгц.
Найважливiшою складовою частиною iнформацiйноi культури сучасноi людини i комунiкативна культура з використанням сучасних iнформацiйних технологiй. Розвиток мережевих iнформацiйних технологiй зробив iнформацiйнi ресурси глобальноi комп'ютерноi мережi РЖнтернет потенцiйно доступними бiльшостi людства. Умiння отримувати необхiдну iнформацiю з мережi стаi невiд'iмною частиною iнформацiйноi культури людини.
Таким чином, людина володii iнформацiйною культурою, якщо:
тАУ Маi уявлення про iнформацiю та iнформацiйних процесах, пристроi комп'ютера i його програмному забезпеченнi;
тАУ Умii використовувати iнформацiйне моделювання при вирiшеннi задач за допомогою комп'ютера;
тАУ Умii з достатньою швидкiстю вводити iнформацiю з клавiатури i працювати з графiчним iнтерфейсом програм за допомогою мишi;
тАУ Умii створювати i редагувати документи, в тому числi мультимедiйнi презентацii;
тАУ Умii обробляти числову iнформацiю за допомогою електронних таблиць;
тАУ Умii використовувати бази даних для зберiгання i пошуку iнформацii;
тАУ Вмii використовувати iнформацiйнi ресурси комп'ютерноi мережi;
тАУ Знаi i не порушуi закони про авторськi права на комп'ютернi програми;
тАУ Дотримуiться етичних норм при публiкацii iнформацii в РЖнтернетi i в процесi спiлкування з допомогою РЖнтернету.
2. Основнi етапи розвитку обчислювальноi технiки
Пiд iнформатизацiiю суспiльства розумiють реалiзацiю комплексу заходiв, спрямованих на забезпечення повного i своiчасного використання членами суспiльства достовiрноi iнформацii, що значною мiрою залежить вiд ступеня освоiння i розвитку нових iнформацiйних технологiй.
Деякi характернi риси iнформацiйного суспiльства:
тАУ Вирiшена проблема iнформацiйноi кризи, тобто дозволено протирiччя мiж iнформацiйною лавиною i iнформацiйним голодом;
тАУ Забезпечено прiоритет iнформацii в порiвняннi з iншими ресурсами;
тАУ Головною формою розвитку стане iнформацiйна економiка;
тАУ В основу суспiльства будуть закладенi автоматизованi генерацiя, зберiгання, обробка i використання знань за допомогою новiтньоi iнформацiйноi технiки i технологii;
тАУ РЖнформацiйнi технологii охоплюють всi сфери соцiальноi дiяльностi людини;
тАУ За допомогою засобiв iнформатики реалiзований вiльний доступ кожноi людини до iнформацiйних ресурсiв всiii цивiлiзацii.
Один з етапiв переходу до iнформацiйного суспiльства тАУ комп'ютеризацiя суспiльства, де основну увагу придiляiться розвитку i впровадженню комп'ютерiв, що забезпечують оперативне отримання результатiв переробки iнформацii i ii накопичення.
Основний iнструмент комп'ютеризацii тАУ ЕОМ (або комп'ютер). Людство здiйснило довгий шлях, перш нiж досягло сучасного стану засобiв обчислювальноi технiки.
Основними етапами розвитку обчислювальноi технiки i:
I. Ручний тАУ з 50-го тисячолiття до н.е.;
II. Механiчний тАУ з середини XVII столiття;
III. Електромеханiчний тАУ з дев'яностих рокiв XIX столiття;
IV. Електронний тАУ з сорокових рокiв XX столiття.
Ручний перiод автоматизацii обчислень почався на зорi людськоi цивiлiзацii. Вiн базувався на використаннi пальцiв рук i нiг. Рахунок за допомогою угруповання i перекладання предметiв з'явився попередником рахунку на абацi тАУ найбiльш розвиненому рахунковому приладi старовини. Аналогом абака на Русi i дiйшли до наших днiв рахунки. Використання абака припускаi виконання обчислень по розрядах, тобто наявнiсть деякоi позицiйноi системи числення.
На початку XVII столiття шотландський математик Дж. Непер ввiв логарифми, що революцiйний вплив на рахунок. Винайдена iм логарифмiчна лiнiйка успiшно використовувалася ще п'ятнадцять рокiв тому, бiльше 360 рокiв прослуживши iнженерам. Вона, без сумнiву, i вiнцем обчислювальних iнструментiв ручного перiоду автоматизацii.
Розвиток механiки в XVII столiттi стало передумовою створення обчислювальних пристроiв i приладiв, що використовують механiчний спосiб обчислень. Ось найбiльш значущi результати, досягнутi на цьому шляху.
1623 р. тАУ нiмецький вчений В. Шиккард описуi i реалiзуi в iдиному екземплярi механiчну лiчильну машину, призначену для виконання чотирьох арифметичних операцiй над шести розрядний числами.
1642 р. тАУ Б. Паскаль побудував восьми розрядний дiючу модель лiчильноi пiдсумовуi машини. Згодом була створена серiя з 50 таких машин, одна з яких була десяти розрядний. Так формувалося думку про можливiсть автоматизацii розумовоi працi.
1673 р. тАУ нiмецький математик Лейбнiц створюi перший арифмометр, що дозволяi виконувати всi чотири арифметичних операцii.
Англiйський математик Чарльз Беббiдж (Charles Babbage, 1792тАУ1871) висунув iдею створення програмно-керованоi рахунковоi машини, що маi арифметичний пристрiй, пристрiй управлiння, введення i друку. Перша спроектована Беббiдж машина, рiзницева машина, працювала на паровому двигунi. Вона заповнювала таблицi логарифмiв методом постiйноi диференцiацii i заносила результати на металеву пластину. Працююча модель, яку вiн створив в 1822 роцi, була шести розрядний калькулятором, здатним виробляти обчислення i друкувати цифровi таблицi. Другий проект Беббiджа тАУ аналiтична машина, що використовуi принцип програмного управлiння i, що призначалася для обчислення будь-якого алгоритму. Проект не був реалiзований, але отримав широку популярнiсть i високу оцiнку науковцiв.
Аналiтична машина складалася з наступних чотирьох основних частин: блок зберiгання початкових, промiжних i результуючих даних (склад тАУ пам'ять); блок обробки даних (млин тАУ арифметичний пристрiй); блок керування послiдовнiстю обчислень (пристрiй управлiння); блок введення початкових даних i друку результатiв (пристроi введення / виводу).
Одночасно з англiйським вченим працювала ледi Пекла Лавлейс (Ada Byron, Countess of Lovelace, 1815тАУ1852). Вона розробила першi програми для машини, заклала багато iдей i ввела ряд понять i термiнiв, що збереглися до нашого часу.
Електромеханiчний етап розвитку ОТ з'явився найменш тривалим i охоплюi близько 60 рокiв тАУ вiд першого табулятора Г. Холлерiта до першоi ЕОМ ВлENIACВ».
1887 р. тАУ створення Г. Холлеритом в США першого лiчильно-аналiтичного комплексу, що складаiться з ручного перфоратора, сортувальноi машини i табулятора. Одне з найбiльш вiдомих його застосувань тАУ обробка результатiв перепису населення в декiлькох краiнах, в тому числi i в Росii. Надалi фiрма Холлерiта стала однiiю з чотирьох фiрм, що поклали початок вiдомiй корпорацii IBM.
Початок тАУ 30-тi роки XX столiття тАУ розробка лiчильно аналiтичних комплексiв. Складаються з чотирьох основних пристроiв: перфоратор, контролер, сортувальник i табулятор. На базi таких комплексiв створюються обчислювальнi центри.
В цей же час розвиваються аналоговi машини.
1930 р. тАУ В. Буш розробляi диференцiальний аналiзатор, використаний надалi у вiйськових цiлях.
1937 р. тАУ Дж. Атанасов, К. Беррi створюють електронну машину ABC.
1944 р. тАУ Г. Айкен розробляi i створюi керовану обчислювальну машину MARK-1. У подальшому було реалiзовано ще декiлька моделей.
1957 р. тАУ останнiй найбiльший проект релейноi обчислювальноi технiки тАУ в СРСР створена РВМ-I, яка експлуатувалася до 1965 р.
Електронний етап, початок якого пов'язують зi створенням у США в кiнцi 1945 р. електронноi обчислювальноi машини ENIAC.
В iсторii розвитку ЕОМ прийнято видiляти декiлька поколiнь, кожне з яких маi своi вiдмiтнi ознаки i унiкальнi характеристики. Головна вiдмiннiсть машин рiзних поколiнь полягаi в елементнiй базi, логiчнiй архiтектурi i програмному забезпеченнi, крiм того, вони розрiзняються по швидкодii, оперативнiй пам'ятi, способам введення i виведення iнформацii i т.д.
ЕОМ п'ятого поколiння повиннi задовольняти наступним якiсно новим функцiональним вимогам:
1) забезпечувати простоту застосування ЕОМ шляхом ефективних систем введення / виведення iнформацii, дiалоговоi обробки iнформацii з використанням природних мов, можливостi навченостi, асоцiативних побудов i логiчних висновкiв (iнтелектуалiзацiя ЕОМ);
2) спростити процес створення програмних засобiв шляхом автоматизацii синтезу програм за специфiкацiями вихiдних вимог на природних мовах; удосконалити iнструментальнi засоби розробникiв;
3) полiпшити основнi характеристики та експлуатацiйнi якостi ЕОМ, забезпечити iх рiзноманiтнiсть i високу адаптацiю до додаткiв.
3. Молодь в Росiйськiй Федерацii
Сьогоднi молодь РФ тАУ це 39600 тисяч молодих громадян тАУ 27% вiд загальноi чисельностi населення краiни. Вiдповiдно до Стратегii державноi молодiжноi полiтики в Росiйськiй Федерацii, затвердженоi розпорядженням Уряду Росiйськоi Федерацii вiд 18 грудня 2006 року №1760-р, до категорii молодi у Росii ставляться громадяни Росii вiд 14 до 30 рокiв.
Результати деяких дослiджень показують, що молодь у цiлому аполiтична. У виборах федерального рiвня бере участь менше половини молодих росiян, лише 33 вiдсотки молодих громадян у вiцi до 35 рокiв цiкавляться полiтикою. Тiльки 2,7 вiдсотка молодих людей беруть участь в дiяльностi громадських органiзацiй. Разом з тим за останнi роки зросла кiлькiсть молодiжних полiтичних органiзацiй: ВлМиВ», Молодiжний рух ВлНашiВ», ВлМолода гвардiя РДдиноi РосiiВ», якi поряд з вiдродженими на початку 90-х рокiв молодiжними комунiстичними органiзацiями та молодiжним крилом ВлЯблукаВ» i ЛДПР складають строкату палiтру яскравих i гучних полiтичних молодiжних структур. РЗх дiяльнiсть часто зводиться до акцiй, орiiнтованих на залучення уваги ЗМРЖ.
В умовах глобалiзацii та вимушеного припливу мiгрантiв молодь покликана виступити провiдником iдеологii толерантностi, розвитку росiйськоi культури i змiцнення мiж поколiнь i мiжнацiональних вiдносин. Однак у даний момент 35 вiдсоткiв молодих людей у вiцi 18тАУ35 рокiв вiдчуваi роздратування або неприязнь до представникiв iншоi нацiональностi, 51 вiдсоток схвалили б рiшення про виселення за межi регiону деяких нацiональних груп.
За даними дослiдження проведеного в липнi 2004 р. Всеросiйським центром вивчення громадськоi думки (ВЦВГД) молодi люди у вiцi 18тАУ24 рокiв вважають кумирами сучасноi росiйськоi молодi поп тАУ i рок-зiрки, представники ВлзолотоiВ» молодi (52%), успiшнi бiзнесмени, олiгархи (42%), спортсмени (37%). В.В. Путiн (14%). [4]
Абсолютна бiльшiсть опитуваних, якi вважають, що здоровий спосiб життя залежить скорiше вiд власних зусиль самоi людини виходять з того, що перетворення Росii в краiну здорового способу життя вiдбудеться лише коли-небудь в далекому майбутньому (65,9%). Симптоматично для сучасноi Росii те, що кiлькiсть респондентiв, в принципi не вiрять у те, що Росiя стане краiною здорового способу життя (22,4%) майже в два рази перевищуi ту частину опитуваних, якi вiдповiли на це запитання тАУ Влтак, i досить скороВ».
Кожна друга молода людина в Росii у вiцi 14тАУ30 рокiв навчаiться. Бiльшiсть учнiв загальноосвiтнiх шкiл пiсля iх закiнчення плануi вступити до вузiв, кожен п'ятий тАУ на роботу i кожен сьомий тАУ в коледж. У найближчiй перспективi майже стiльки ж молодих людей мають намiр вступити на роботу. У бiльш вiддаленому майбутньому планують навчатися у професiйних навчальних закладах лише окремi школярi.
Структура прийому за всiма формами вищоi професiйного навчання на початку XXI столiття характеризувалася такими показниками: на економiчнi спецiальностi прийнято бiльше 27% вiд загальноi кiлькостi зарахованих на 1 курс, на iнженерно-технiчнi тАУ 31%, сiльськогосподарськi тАУ 4%, екологiчнi тАУ 1%, природничо-науковi тАУ 5%, гуманiтарнi тАУ 18%, освiти тАУ 6%, медицини тАУ 3%, культури i мистецтва тАУ 2%. До державних ВНЗ на основi повного вiдшкодування витрат в 1995 р. було прийнято 93,5 тис. осiб, у 2000 р. ця цифра зросла до 553,5 тис. чоловiк, що склало 48,5% вiд загальноi кiлькостi зарахованих на I курс.
На вiдмiну вiд молодi захiдних краiн, вiк вступу якою в доросле життя об'iктивно пiдвищуiться, росiйськоi молодi доводиться вступати в соцiально-економiчнi вiдносини значно ранiше. При цьому рiзнi галузi економiки будуть приймати молодi трудовi ресурси вкрай нерiвномiрно. РЖ якщо у сферi послуг та пiдприiмництва молодь становить вже сьогоднi i буде становити значний вiдсоток працюючих, то в соцiальнiй бюджетнiй сферi та сферi державного та мунiципального управлiння частка молодих працiвникiв сьогоднi незначна i не зможе забезпечити спадкоiмностi в передачi функцiй у майбутньому.
За характером працi в матерiальному виробництвi молодь розподiлилася таким чином: 89,8% працюють за наймом, 2,7% володiють бiзнесом з найманою працею, 2,2% працюють за наймом i мають власний бiзнес, 2,5% зайнятi iндивiдуально-трудовою дiяльнiстю, 5,5% iншими видами дiяльностi (дрiбна комерцiя, робота в особистому пiдсобному та домашньому господарствi). Тобто переважна бiльшiсть молодi в матерiальному виробництвi становить найману робочу силу.
В цiлому досить високий рiвень освiти молодi в матерiальному виробництвi. 61,6% зайнятих в цiй сферi мають не тiльки професiю, але i професiйна освiта, що свiдчить про високий вiдтворювальному потенцiал молодi. чинником вiдтворення даноi сфери. Вона виступаi основним джерелом поповнення рядiв iнтелiгенцii, що становить ядро середнього класу. Росiйськi пiдприiмцi при найманнi працiвникiв у середньому також вiддають певний перевагу особам бiльш молодих вiкових груп. Бiльш того, за умови вiдкритого найму (оголошеннi про вакансii або зверненнi до рекрутинговi агентства) багато роботодавцiв обумовлюють, що приймають заявки на працевлаштування тiльки вiд осiб, молодше певного вiку. У результатi в цiлому в Росii в даний час можливостi працевлаштування у молодi набагато бiльше, нiж в осiб середнiх i старших вiкових груп, навiть незважаючи на вiдсутнiсть у молодi досвiду роботи.
4. Молодь у краiнах РДвропейського союзу
Незважаючи на те, що в краiнах РДвропейського союзу яскраво виражаiться загальна свiтова тенденцiя до старiння населення в розвинених краiнах, Старий Свiт залишаiться порiвняно молодим.
За даними доповiдi доповiдi Дитячого фонду ООН чотирьом краiнам тАУ Швецii, Великобританii, Нiдерландiв та РЖталii тАУ вдалося скоротити рiвень юнацькоi смертностi, пов'язаноi з нещасними випадками. У цих державах на рiк гине менше 10 молодих людей на кожнi 100 тисяч жителiв молодше 19 рокiв. В iнших краiнах цей показник тАУ 20 на 100 тисяч. У дослiдженнi говориться, що якби всi краiни зробили такi ж рiшучi заходи, спрямованi на запобiгання нещасних випадкiв серед дiтей та молодi, як Швецiя, то в рiк в багатих краiнах вдалося б запобiгти 12 тисяч смертей.
У Швецii вища освiта i безкоштовною. Однак матерiальнi витрати, пов'язанi з навчанням i проживанням студентам доводиться покривати самим. Так само як i в Росii, шведськi студенти мають певнi пiльги на транспорт, вiдвiдування музеiв, кiно, дискотек, клубiв i придбання пiдручникiв. Студентам з малозабезпечених сiмей шведський банк щорiчно виплачуi безпроцентну позику в розмiрi 7200 шведських крон, що в перерахунку на iвро становить 720 iвро. Цього цiлком може вистачити на скромне iснування: купiвля пiдручникiв в семестр обходиться у 750тАУ1000 крон, а проживання у студентських кiмнатах варiюiться вiд 2000 до 3000 крон (в залежностi вiд мiста).
Отримання вищоi освiти у Великобританii здiйснюiться на платнiй основi. Плата за навчання не залежить вiд мiсця розташування вузу, його престижу або вибраного напряму навчання i складаi 12500 фунтiв стерлiнгiв на рiк. При вступi до вузу iногороднiй студент маi завжди гарантоване мiсце в гуртожитку, плата за яке в Лондонi дорiвнюi 70 фунтам на тиждень. Новi пiдручники в середньому коштують 50 фунтiв, а цiна на пiдручники, що були у вживаннi може становити 20 фунтiв. Якщо молода людина або дiвчина захоче, вступивши до вузу жити окремо вiд батькiв, то на основi певного запиту районна адмiнiстрацiя видаi стипендiю, що становить 3000 фунтiв стерлiнгiв на рiк. Половину цих грошей буде коштувати оплата окремоi квартири. Дiти з малозабезпечених або неповних сiмей також можуть претендувати на отримання стипендiй вiд районних адмiнiстрацiй. Найбiльша стипендiя, яку можна отримати становить 20000 фунтiв стерлiнгiв. Крiм того, у Великобританii iснуi практика безпроцентних банкiвських позик на навчання, виплата яких починаiться з першого дня пристрою на постiйну роботу.
Згiдно зi статистичними даними РДвростату за станом на червень 2005 року, рiвень молодiжного безробiття в Австрii протягом останнього року вирiс на 1 вiдсоток i в даний час складаi приблизно 10 вiдсоткiв. З ще бiльш високими показниками молодiжного безробiття зiткнулися Угорщина (16 вiдсоткiв), Словаччина (25 вiдсоткiв) i Словенiя (13 вiдсоткiв). Молодi люди вiдчувають на собi дедалi бiльшу тиск, що змушуi iх вступити в конкурентну боротьбу на глобалiзованому ринку працi. Однак, як пiдкреслюiться на сторiнках Всесвiтньоi доповiдi про становище молодi, саме молодi люди проявляють найбiльшу гнучкiсть i, судячи з усього, мають найбiльшi здiбностями, що дозволяють iм адаптуватися i скористатися новими можливостями, якi надаi в наше розпорядження процес глобалiзацii.
5. Сучасна молодь та РЖнтернет
Технiчний прогрес не стоiть на мiсцi, вiн постiйно розвиваiться, винаходять новi речi, вдосконалюються старi. Одним з таких винаходiв i став РЖнтернет.
РЖнтернет тАУ це всесвiтня комп'ютерна мережа, що з'iднуi разом тисячi мереж, включаючи мережi збройних сил i урядових органiзацiй, освiтнiх установ, благодiйних органiзацiй, iндустрiальних пiдприiмств i корпорацiй всiх видiв, а також комерцiйних пiдприiмств (сервiс тАУ провайдерiв), якi надають приватним особам доступ до мережi.
РЖ, звичайно ж, молодь не обiйшла стороною цей винахiд. Спочатку мало хто знав, що таке РЖнтернет i як ним користуватися, але минав час в РЖнтернетi почали з'являтися рiзнi сайти, форуми, Балоги, РЖнтернет тАУ магазини. Все бiльше людей стало дiзнаватися про iснування РЖнтернету i все бiльше стали користуватися ним.
В даний час РЖнтернетом користуiться величезна кiлькiсть людей, i велика частина цих людей представники сучасноi молодi. Молодь все бiльше i бiльше проводить час за комп'ютером в РЖнтернетi. Улюбленi сайти молодi як менi здаiться це: сайти знайомств, звичайно ж це сайт ВлоднокласникиВ», i сайти якi надають послуги електронноi пошти, форуми.
Молодь любить спiлкуватися через РЖнтернет, грубо кажучи, розважаються за допомогою РЖнтернету. Деякi люблять обговорювати тi чи iншi питання на форумах, iншi використовують РЖнтернет для пошуку своii другоi половинки, iншi настiльки лiнивi замовляють товари в РЖнтернет тАУ магазинах i iм iх привозять додому. Але крiм розваг молодь використовуi РЖнтернет як засiб масовоi iнформацii, адже за допомогою РЖнтернету можна дiзнатися останнi новини, дiзнатися про новинки кiноiндустрii. Так само в РЖнтернетi знайдеться все що душi завгодно, будь це курсова робота або нова пiсня улюбленого виконавця. На мiй погляд, використання РЖнтернету для навчання це набагато зручнiше, нiж ходьба по бiблiотеках у пошуках тiii чи iншоi iнформацii. Навiщо ходити витрачати свiй час, коли можна прийти додому, сiсти за комп'ютер, налити чашку чаю, i знайти потрiбну вам iнформацiю.
Я сам i представником молодi, i я користуюся РЖнтернетом щодня. Я не можу уявити наше життя без нього.
Загалом, РЖнтернет i сучасна молодь це нероздiльне цiле, яке не може жити один без одного.
Висновок
Глобальна iнформатизацiя суспiльства i однiiю з домiнуючих тенденцiй розвитку цивiлiзацii в XXI ст. Завдяки стрiмкому збiльшенню можливостей засобiв iнформатики, телекомунiкацiйних систем i нових iнформацiйних технологiй формуiться iнформацiйне мiсце iснування i життiдiяльностi людей, складаiться iнформацiйне суспiльство.
Перед вищою школою ставиться завдання тАУ пiдготувати студентiв до умов життя i професiйноi дiяльностi в iнформацiйному суспiльствi, навчити iх дiяти в цьому середовищi, використовувати ii можливостi i захищатися вiд негативних впливiв.
Для вирiшення цiii проблеми потрiбно iнформацiйна орiiнтацiя системи вищоi освiти.
Однак багато актуальних проблем iнформатизацii суспiльства практично не вивчаються в системi вищоi освiти. Не готуються до цих умов i викладачi вузiв. Система пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацii професорсько-викладацьких кадрiв вищоi школи в цьому планi не вiдповiдаi сучасним вимогам. Цей тривожний факт повинен стати об'iктом уваги як працiвникiв вузiв, так i полiтикiв, державних дiячiв нашоi краiни, оскiльки якiсть освiти тАУ не тiльки гуманiтарна проблема, але стратегiчний чинник соцiально-економiчного розвитку краiни, забезпечення ii нацiональноi безпеки.
Слiд чiтко розумiти, що технологii поступово проникають в такi галузi дiяльностi, якi ще недавно здавалися доступними виключно для людського духу, в тому числi дiяльнiсть педагогiчну (освiтню).
Список використаноi лiтератури
1. Антопольскiй А.Б. РЖнформацiйнi ресурси Росii: Науково-методичний посiбник / А.Б. Антопольскiй. тАУ М.: Лiберiя, 2004.
2. Гулiн В.М. РЖнформацiйний менеджмент. РЖнформацiйнi технологii, що забезпечують управлiння iнформацiйними ресурсами. тАУ М.: Сучасна школа, 2008.
3. Макарова Н.В. РЖнформатика. тАУ М.: Фiнанси i статистика, 2000.
4. Могилiв А.В., Пак Н.РЖ., Хеннер РД.К. РЖнформатика.
5. Соколова РЖ.В. Соцiальна iнформатика. тАУ М., 2003 р.
6. РЖнформацiйнi ресурси Росii. Нацiональна доповiдь. тАУ М.: Державний комiтет Росiйськоi Федерацii по зв'язку та iнформатизацii, 2000.
7. Попов В.М. РЖнформацiйнi технологii в сферi управлiння. тАУ Томськ: Изд-во Томського полiтехнiчного унiверситету, 2008.
8. Шауцукова Л.З. РЖнформатика: 10тАУ11 кл. Теорiя (iз завданнями та рiшеннями). тАУ М.: Просвещение, 2000.
Вместе с этим смотрят:
"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи
Анализ моделей человека в социологии и экономике
Анализ политической ситуации по реформе системы образования в РФ
Анализ проблемы молодежного алкоголизма и выявление путей ее решения
Анализ сущности приемной семьи как формы жизнеустройства граждан пожилого возраста