Правовое регулирование земельных отношений

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЖ СРЖЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВРЖДНОСИН

Особливостi земельних i сiльськогосподарських вiдносин

Земельнi i сiльськогосподарськi вiдносини посiдають особливе мiсце в iсторii нашоi держави. Нашi пращури здавна займалися землеробством, котре переважало над всiма iншими видами сiльськогосподарськоi дiяльностi. Проблеми земельних вiдносин знайшли своi вiдображення у найдавнiшiй пам’ятцi вiтчизняноi правовоi культури тАУ “Руськiй Правдi”. Згодом протягом багатьох столiть процес становлення демократii проходив пiд гаслом “Земля i воля”, що добре Вам вiдомо з курсу вiтчизняноi iсторii.

Специфiка земельних вiдносин визначаiться тим, що земля займаi домiнуюче положення серед природних компонентiв. Щоб переконатися у цьому, уявiть лише природу без землi або принаймi рiчку без берегiв.

Земля тАУ об’iкт, обмежений у просторi. РЖ цей об’iкт нерухомий, бiльш нерухомий, нiж будинки чи споруди. Земля тАУ не лише екологiчний об’iкт i засiб сiльськогосподарського виробництва, а ще й майно. Конституцiя Украiни визначаi землю як основне нацiональне багатство, що перебуваi пiд особливою охороною держави (ст. 14).

Земельна реформа

Радянський перiод показав, що земельнi вiдносини, якi грунтуються лише на коллективних формах господарювання, не i найеффективнiстю в 1992р. вiдповiдно до Постанови Верховноi Ради Украiни “Про прискорення земельноi реформи та приватизацiю землi” вiд 13 березня 1992р. Земельна реформа мала декiлька цiлей:

• Забезпечення на принципово нових земельних вiдносинах високоефективного використання земельних угiдь;

• Створення умов рiвноправного розвитку всiх форм господарювання на землi;

• Формування багатоукладноi економiки;

• Рацiональне використання та охорона земельних ресурсiв;

• Створення високотоварногго та ефективного фермерського господарства;

• Ведення економiчного та ефективного фермерського господарства;

• Створення конкурентноспроможного на свiтовому ринку нацiонального агропромислового комплексу.

Досягнення вказаних цiлей було малоймовiрним за правовоi бази, що iснувала в той час i яка потребувала радикального оновлення.

Земельний кодекс

Нинi чинний Земельний кодекс Украiни було прийнято 18 грудня 1990р. i затверджено у новiй редакцii 13 березня 1992р. Важливою рисою кодекс i забезпечення рiзноманiтностi форм власностi на землю.

Форми власностi на землю Украiни

Державна Комунальна Колективна Приватна

Усi форми власностi i РРЖВНОПРАВНИМИ

На жаль, колективне господарювання на землi в багатьох випадках привело до байдужого, безгосподарського, а часом i шкiдливого ставлення до власностi, зокрема до власностi на землю.

Проте колективна форма господарства, яка багато в чому вiдповiдаi давнiм традицiям громадського землекористування, ще далеко не вичерпала себе i поки що становить гiдну конкуренцiю приватним фермерським господарствам, якi лише стають на ноги.

З юридичноi точки зору принципово те, що користуватись землею можна лише на двох основних правових пiдставах: бути або ii власником, або лише користувачем (орендарем).

Приватна власнiсть на землю

Право приватноi власностi на землю - один з проявiв права громадян на власнiсть, яке гарантовано Конституцiiю Украiни. Це зовсiм не означаi, що можуть бути переданi у приватну власнiсть (приватизованi) будь-якi земельнi дiлянки. Вiдповiдно до цiльового призначення зараз землi подiляються на сiм категорiй:

1. Землi сiльськогосподарського призначення;

2. Землi населених пунктiв;

3. Землi промисловостi, транспорту, зв'язку та оборони;

4. Землi природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення;

5. Землi лiсового фонду;

6. Землi водного фонду;

7. Землi запасу.

Землi 3-7 категорiй залишаються у державнiй власностi i, як правило, передаватися в iншу власнiсть не можуть.

Однак, як свiдчить досвiд передових держав, приватний землевласник - дбайливий господар i високоефективний товаровиробник. Тому законодавством передбачено, що земля може надаватися у приватну власнiсть для наступних потреб:

1. Для ведення селянського господарства

2. Для ведення особистого пiдсобного господарства

3. Для ведення садiвництва як колективного, так i iндивiдуального

4. Пiд гаражне, дачне, iндивiдуальне житлове будiвництво.

Мета, з якою надаiться земля	Площа (максимальна)
Для ведення селянського господарства	50-100 га
Для ведення особистого пiдсобного господарства в межах насел. пунктiв	0,6 га
Для ведення садiвництва	0,12 га
	0,25 га
	0,25 га
	0,15 га
	0,10 га
	0,10 га
	0,01 га

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права