Организация работы грузовой станции

УКРАРЗНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМРЖЯ

ЗАЛРЖЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Кафедра "Управлiння вантажною i комерцiйною роботою"

ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ РОБОТИ ВАНТАЖНОРЗ СТАНЦРЖРЗ

Пояснювальна записка та розрахунки

ПЗ

Керiвник проекту

____________

Розробив

студент гр. - - УПП

___________

2004

Змiст

ВСТУП. 3

1 Вибiр найбiльш рацiональних типiв вагонiв для перевезення заданих вантажiв 4

2 Розрахунок вантажопотокiв i вагонопотокiв станцii 6

3 Розрахунки з вiдправницькоi маршрутизацii 9

4 Розробка вагонопотокiв станцii за окремими пунктами навантаження та вивантаження 12

5 Розподiл завантажених та порожнiх вагонопотокiв за дiльницями та напрямками 14

6 Визначення середньозважених статичного навантаження та маси тари вагона за напрямками. 15

7 Установлення розмiрiв вантажного руху для станцii О_ВАН. 17

8 Розрахунок та компонування пристроiв вантажного району. 19

9 Моделювання та оптимiзацiя роботи вантажного фронту. 32

10 Розробка графiкiв технологiчного процесу по прийому, навантаженнi, вивантаженнi, видачi вантажiв. 35

11 Розробка графiкiв технологiчного процесу роботи товарноi контори по обробцi документiв на вантажi, якi прибувають i вiдправляються з мiсць загального користування 39

12 Складання графiкiв iдиного технологiчного процесу (РДТП) роботи станцii О_ван i пiдтАЩiзноi колii 41

13 Технологiчний процес роботи станцii 43

14 Графiчна модель роботи станцii 49

15 Показники роботи станцii i пiдтАЩiзноi колii (п/к) та iх аналiз. 50

16 Заходи по охоронi працi i технiки безпеки. 54

Висновки до проекту. 57

Список використаних джерел. 58

Додаток А тАУ Розрахунок оптимального режиму роботи вантажного пункту ..60

Додаток Б тАУ Модель графiчна роботи станцii Ов та пiдтАЩiзних колiй ..........61

ВСТУП

Вантажна та комерцiйна робота займаi важне мiсце в експлуатацiйнiй дiяльностi залiзниць i включаi в себе комплекс питань, повтАЩязаних з процесом перевезень, а головне тАУ його початковими та кiнцевими операцiями : навантаженням, вивантаженням з органiзацiiю прогресивних видiв перевезень тАУ пакетнi, контейнернi та маршрутами.

Технiчною основою для виконання вантажноi та комерцiйноi роботи i : складське господарство вантажних районiв, контейнерних пунктiв, засобiв комплексноi механiзацii та автоматизацii вантажно - розвантажувальних робiт ; засобiв автоматики та обчислювальноi технiки для виконання комерцiйних операцiй.

Вантажнi перевезень потребують впровадження передовоi технологii, постiйного удосконалення органiзацii процесу перевезень та управлiння ним, прискорення розробки та впровадження автоматизованоi системи управлiння залiзничним транспортом.

Частка вантажу i номенклатура вантажiв дуже велика. тому органiзацiя вантажних перевезень i основною у роботi залiзничного транспорту i приносить основнi доходи вiд перевезення.

Метою розробки даного курсового проекту i вибiр найбiльш рацiонального рухомого складу, встановлення розмiрiв вагонопотокiв та визначення вагонопотокiв вантажноi станцii, компонування пристроiв вантажного району, розробки технологiчного процесу роботи станцii та складання графiчноi моделi роботи станцii Огр.

1
Вибiр найбiльш рацiональних типiв вагонiв для перевезення заданих вантажiв

Рiд вагона (гр. 3, таблицi 1.1) для перевезення кожного вантажу приймаiмо на пiдставi перелiкiв вантажiв, дозволених до перевезення насипом, навалом, на вiдкритому рухомому складi, у вагонах-цистернах та бункерних пiввагонах, якi наведенi в [7, розд. 18, 19, 20, 41], а номери тарифних груп вантажiв та технiчнi норми завантаження вагонiв i контейнерiв (гр. 2 i 9) - згiдно [8], [9], [21].

З метою скорочення порожнього пробiгу передбачаiмо максимальну взаiмозамiнювальнiсть вагонiв для вантажiв по прибуванню та вiдправленню.

Характеристика вагонiв наведена в [10], [11], [12], [13].

Результати вибору вагонiв зводимо в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 - Вибiр рацiональних типiв вагонiв для перевезення вантажiв

Найменування вантажу	№ гр. вантажу	Характеристика вагона					технiчна норма завант. вагона, т	Примiтка
Найменування вантажу	№ гр. вантажу	рiд	кiлькiсть осей	вантажо- пiдйомн, т	повн. обсяг кузова, м³	маса тари	технiчна норма завант. вагона, т	Примiтка
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Сталь прокатна	32	пв	4	69,0	73	22	69	В пачках
Кокс	17	пв	4	69,0	73,0	22,0	43,8	Навалом з тАЮшапкоютАЭ
Кокс	17	пв	8	125,0	137,5	45,17	82,5	Навалом з тАЮшапкоютАЭ
Чавун у чушках	31	пв	4	69,0	73	22	69	В чушках
Вугiлля (антрацит )	16	пв	4	69,0	73	22	69	Навалом з тАЮшапкоютАЭ
Вугiлля (антрацит )	16	пв	8	125	137,5	45,17	125	Навалом з тАЮшапкоютАЭ
Нафтопродукти ρ=0,9 т/м³	21	цс	4	60,0	73	23,2	62	свiтлi
Нафтопродукти ρ=0,9 т/м³	21	цс	8	120,0	140	48,8	119,7	свiтлi
Вантажi в 3 т контейнерах	36	пл	4	70	73	22	20	Р_тех=2,0*10 =20 т (10конт.)
Дрiбнi вiдправки	-	кр	4	68,0	120	24,7	18,5	В пак. на пiддонах 25шт
Цемент	28	кр	4	68,0	120	24,7	68	мiшки m=50 кг
Гравiй	24	пв	4	69,0	73	22	69	навалом
Гравiй	24	пв	8	125	137,5	45,17	125	навалом
Брухт i вiдходи чавуну	31	пв	4	69,0	73	22	69	навалом
Брухт i вiдходи чавуну	31	пв	8	125	137,5	45,17	125	навалом
Прогiннi будiвлi типу Б-14	25	пв	4	69,0	73	22	22,5	В 2 штабеля 12 шт.
Папiр газетний у рулонах	13	кр	4	68,0	120	24,7	28,5	В рулонах 42 шт. ширина 1620мм
Трактори ДТ-75А	36	пл	4	70	73	22	9,3	3 шт.
Блоки з/б типу БЛ-3	25	пв	4	69,0	73	22	25	В 2 штабеля 14шт.

2
Розрахунок вантажопотокiв i вагонопотокiв станцii

Прибуття (вивантаження) або вiдправлення (навантаження), т, для кожного роду вантажу в 4- i 8-вiсних вагонах та загальне за середню добу максимального мiсяця визначають за формулами:

;

, (2.1)

де - прибуття або вiдправлення вантажу за середню добу максимального мiсяця у тоннах з урахуванням частин вантажопотоку, який перевозиться вiдповiдно в 4- i 8-вiсних вагонах;

- загальне прибуття або вiдправлення по кожному роду вантажу, т, вiдповiдно за середню добу максимального мiсяця та за рiк;

- коефiцiiнт середньорiчноi нерiвномiрностi прибуття або вiдправлення вантажiв (див. додаток Г до завдання);

- частка вантажопотоку, який перевозиться вiдповiдно в 4- i 8-вiсних вагонах (див. додаток Г до завдання).

Результати розрахункiв i наведенi у вiдповiдних графах таблицi 2.1.

Прибуття або вiдправлення для кожного роду вантажу в 4- i 8-вiсних вагонах та загальне за середню добу максимального мiсяця у фiзичних вагонах визначають за формулами:

;

, (2.2)

де - кiлькiсть вiдповiдно 4- i 8-вiсних вагонiв;

- технiчнi норми завантаження 4- i 8-вiсних вагонiв для рiзних вантажiв, т (див. таблицю 1.1);

- загальне прибуття або вiдправлення по кожному роду вантажу в середньому за добу, ваг.

Результати розрахункiв i наведенi у вiдповiдних графах табл. 2.1

3

Розрахунки з вiдправницькоi маршрутизацii

Состав вiдправницького маршруту у фiзичних вагонах для кожного конкретного вантажу (див. завдання, пункт 5) визначають за формулами:

;

; (3.1)

а загальну кiлькiсть вагонiв -

, (3.2)

де вiдповiдно кiлькiсть 4- i 8-вiсних вагонiв у составi вiдправницького маршруту;

- маса брутто состава поiзда, т (див. завдання, пункт 6);

технiчнi норми завантаження 4- i 8-вiсних вагонiв у тоннах для конкретних вантажiв, якi перевозяться у вiдправницьких маршрутах (див. таблицю 1.1);

маса тари 4- i 8-вiсних вагонiв, в яких здiйснюiться перевезення вантажiв вiдправницькими маршрутами, т (див. таблицю 1.1).

Маса нетто вiдправницького маршруту , т, для кожного з вантажiв, якi розглядаються, дорiвнюi

. (3.3)

Результати розрахункiв по визначенню состава i маси нетто вiдправницьких маршрутiв, а також рiвень вiдправницькоi маршрутизацii наведенi в таблицi 3.1.

Таблиця 3.1 - Показники з вiдправницькоi маршрутизацii

З/НА	Найменування вантажу	Розрахунковий добовий вантажопотiк	Склад вiдправницького маршруту			Маса нетто ВМ	Кiлькiсть ВМ за добу	Залишок вантажу, т	Рiвень вiдправницькоi маршрутизацii, %
З/НА	Найменування вантажу	Розрахунковий добовий вантажопотiк	m₄^м	m₈^м	m_д^м	Маса нетто ВМ	Кiлькiсть ВМ за добу	Залишок вантажу, т	для вантажу К_в	для станцii К_с
З А на Ов	Вугiлля антрацит	3945	21	3	24	1824	2	2121	92	42
З Б на Ов	Гравiй	3616	21	3	24	1824	1	1792	50	42
З Ов на А	БЛ-3	2466	52	-	52	1125	2	1341	91	50
З Ов на А	БЛ-3	2466	52		45	1125
З Ов на Б	БЛ-3	2466	52	-	52	1125	2	1341	91
З Ов на Б	БЛ-3				45

По вiдправленю зi станцii Ов склад вiдправницького маршруту прийнятий 45 вагонiв.

Вiдправницькими маршрутами передбачено перевезення масових вантажiв, яких щодоби забезпечуiться прибуття або вiдправлення не менше одного маршруту.

Якщо для розглядуваного вантажу, охопленого маршрутизацiiю, не дорiвнюi цiлому числу вiдправницьких маршрутiв то залишок вантажу потрiбно перевозити в передаточних поiздах.

Рiвень вiдправницькоi маршрутизацii для окремих вантажiв, %, визначають як

, (3.4)

де щодобове надходження або вiдправлення конкретного вантажу вiдправницькими маршрутами, т;

загальне добове надходження або вiдправлення того ж вантажу, т.

Рiвень замаршрутизованих вантажiв по надходженню або вiдправленню в цiлому для станцii, % визначають як

, (3.5)

де надходження або вiдправлення усiх вантажiв у вiдправницьких маршрутах за максимальну добу, т;

загальне надходження або вiдправлення усiх вантажiв за максимальну добу, т ( таб. 2.1).

По прибуттю на станцiю Ов

m4м = (0,80*2430)*(69+22)=21

m8м = (0,20*2430)*(125+45)=3

mдм = 21 + 3 = 24

Qн = 69*21+125*3=1824

m4м = (0,80*2430)*(69+22)=21

m8м = (0,20*2430)*(125+45)=3

mдм = 21 + 3 = 24

Qн = 69*21+125*3=1824

По вiдправленю зi станцii Ов

m4м = (1,00*2430)*(25+22)=52

Qн = 25*45=1125

Kв=(2*1125*100)/2466=91

m4м = (1,00*2430)*(25+22)=52

Qн = 25*45=1125

Kв=(2*1125*100)/2466=91

Рiвень вiдправницькоi маршрутизацii

Kc=((1824*2+1824*1)*100)/13110=42

Kc=((1125*2+1125*2)*100)/8962=50

4 Розробка вагонопотокiв станцii за окремими пунктами навантаження та вивантаження

Вагонопотоки окремих пунктiв навантаження-вивантаження встановлюють за даними таблицi 2.1 (графа 28), а результати заносять в таблицю 4.1. Порядок ii складання такий.

З додатку Г завдання в графу 1 таблицi 4.1 заносять пункти навантаження-вивантаження (усi пiд'iзнi колii та вантажний район) з перелiком в графi 2 вантажiв, що прибувають на них та вiдправляються.

Приводом для занесення того чи iншого вантажу в графу 2 i заданий в додатку Г завдання вiдсоток його надходження або вiдправлення υ по даному пункту навантаження-вивантаження.

Недостачу порожнiх вагонiв по тому чи iншому вантажному пункту компенсують за рахунок лишку порожнiх на iнших пунктах. Внутрiшньостанцiйне регулювання порожнiх вагонiв вказуiмо стрiлками. середстанцiйного регулювання порожнiх i встановлення лишку недостачi в цiлому по станцii наведений в таблицi 4.1.

Якщо пiсля середстанцiйного регулювання в кiнцевому рахунку сума прибулих завантажених i недостачi порожнiх дорiвнюi сумi вiдправлення завантажених та лишку порожнiх вагонiв , тобто , тодi таблиця 4.1 складена вiрно. Ця залежнiсть справедлива як для станцii, так i для кожного вантажного пункту.

Розрахунковий вагонообiг станцii або вантажного пункту (графа 28) дорiвнюi сумi прибулих та вiдправлених завантажених i порожнiх вагонiв за максимальну добу

. (4.1)

При встановленнi вагонообiгу вантажних пунктiв значення i приймають до здiйснення внутрiшньостанцiйного регулювання порожнiх вагонiв.

Пiсля закiнчення складання таблицi 4.1 потрiбно зробити висновки (дати характеристику) про обсяг пiд'iзних колiй, вантажного району i станцii взагалi.

5

Розподiл завантажених та порожнiх вагонопотокiв за дiльницями та напрямками

На пiдставi пiдсумкових даних таблицi 4.1 ("В тому числi з А i Б та на А i Б") складаiмо завантажених i порожнiх вагонопотокiв по станцii О_ван (рисунок 5.1), на якiй по кожному заданому напрямку А. Б i ст. О_ван наводимо кiлькiсть завантажених та розвантажених вагонiв. На цiй схемi встановлюють лишок та недостачу порожнiх вагонiв за напрямками i станцii О_ван.

Крiм того, отриманий на схемi лишок або недостача порожнiх для ст. О_ван повинен вiдповiдати цим же даним в таблицi 4.1.

Вагонопотоки на схемi (див. рисунок 5.1) поданi по роду вагонiв та iх станом (завантаженi i порожнi, кiлькiсне значення останнiх вказуiться у знаменнику).

Правильнiсть побудови схеми перевiряiмо за допомогою порiвняння загальних вагонопотокiв у парному та непарному напрямках для кожноi дiльницi: А-К , Б-К, К-О_ван.

Пiсля перевiрки транзитнi струменi порожнiх вагонопотокiв включають з подальших розрахункiв, тому що вони можуть перевозитись у поiздах, що не проходять ст. О_ван.

Рисунок 5.1 Схема завантаження i порожнiх вагонопотокiв по станцii Ов та напрямкам А-К i К-Б

6

Визначення середньозважених статичного навантаження та маси тари вагона за напрямками.

Щоб встановити у подальшому розмiри передаточного руху по ст. О_ван, середньозваженi статичне навантаження , т/ваг, та масу тари вагона, т/ваг, визначають без урахування замаршрутизованих тонн i вагонiв окремо для парного i непарного напрямкiв дiльницi К-О_ван за формулами:

; (6.1)

; (6.2)

;

(6.3)

де загальне надходження або вiдправлення всiх вантажiв за середню добу максимального мiсяця, т i ваг;

надходження або вiдправлення вантажiв, охоплених вiдправницькими маршрутами, за середню добу максимального мiсяця, ваг.;

фактична маса тари вiдповiдних 4- i 8-вiсних вагонiв, т;

кiлькiсть 4- i8-вiсних вагонiв по надходженню або вiдправленню (скорегованi данi граф 12 i 13, 18 i 19, 24 i 25 таблицi 2.1).

Маса тари вагонiв

q4ср=(24,7+22,0+22,0+23,2)/4=22,98 т

q8ср=(45,17+48,8)/2=46,99 т

По прибуттю на станцiю Ов середня маса тари та статичне навантаження складатиме:

qтср=(22,98*180+46,99*10)/(238-72)=24,837 т

Pстср =(13110-(1824*2+1824*1)/(238-72)=46,012 т

По вiдправленню зi станцii Ов на К середня маса тари та статичне навантаження складатиме:

qтср=(22,98*245+46,99*1)/(426-180)=23,073 т

Pстср =(8962-(1125*2+1125*2)/(426-45*2-45*2)=18,138 т

Таблиця 6.1 тАУ Статичне навантаження та маса тари вагонiв по станцii Ов

Напрямок	P_ст^ср, т	q_т^ср, т
К - Ов	46,01	24,84
Ов - К	18,14	23,07

7

Установлення розмiрiв вантажного руху для станцii
О_ВАН

Розмiри вантажного руху на дiльницi К-О_ван складаються з поiздiв рiзних категорiй. У даному проектi розглядаються тiльки вiдправницькi, порожнi маршрути i передаточнi поiзди. Кiлькiсть вiдправницьких маршрутiв (N_м) визначена у роздiлi 3.

Порожнi маршрути за виключенням цистерн (див. рисунок 5.1), при достатнiй iх кiлькостi (окремо для напрямкiв А, Б) видiляють в порожнi маршрути . Кiлькiсть вагонiв у порожньому маршрутi () встановлюють у межах вiд 40 до 50 Кiлькiсть порожнiх маршрутiв дорiвнюi

, (7.1)

де ваг.

Кiлькiсть передаточних поiздiв по надходженню i вiдправленню визначають як

, (7.2)

де загальна кiлькiсть завантажених i порожнiх вагонiв, прибуваючих або вiдправлених зi ст. О_ванза розрахункову добу (див. рисунок 5.1);

склад передаточного поiзда в завантажених вагонах, який визначають окремо по надходженню та вiдправленню як

. (7.3)

Одиночнi порожнi вагони або групи включають до комбiнованих передаточних поiздiв, якi складаються з завантажених i порожнiх вагонiв. При цьому треба дотримуватись умови, що приблизно три порожнi вагони дорiвнюють за масою одному завантаженому вагонi, тобто замiсть кожного завантаженого вагона до складу поiзда може бути додано три порожнiх. Якщо сума залишкiв завантажених i порожнiх вагонiв перевищуi склад порожнього маршруту (<50 ваг.), тодi треба передбачити два комбiнованих поiзди. Кiлькiсть передаточних поiздiв в розрахунках округлюють до бiльшого цiлого. Результати цих розрахункiв наведенi в таблицi 7.1.

Таблиця 7.1 - Поiздопотоки станцii Ован

З/НА	Вагонопотiк	Потребуi перевезення			Данi передаточного поiзда				Кiлькiсть поiздiв
		ВМ	ПМ	Пер. П	Qбр, т	Pст, т/в	qтср, т/в	mпер, ваг	ВМ	ПМ	Пер. П	Всього
К - Ов	238	72	0	166	2430	46,0	24,8	34	3	2	6	11
	198		90	108
Ов тАУ К	426	180	-	246	2430	18,1	23,1	58	1	0	6	7
	10			10				45

Примiтка

ВМ тАУ вiдправницькi маршрути

ПМ тАУ порожнi маршрути

Пер. П тАУ передаточнi поiзда

З Ов на К прийнятий склад поiзда 45 вагонiв, згiдно з корисною довжиною приймально вiдправних колiй станцii Ов.

8

Розрахунок та компонування пристроiв вантажного району

Вантажнi пристроi та колiйний розвиток, якi вiдповiдають вантажнiй роботi, яка виконуiться на мiсцях загального користування (МЗК), треба сконцентрувати в одному районi станцii - на вантажному районi МЗК загального типу.

Згiдно з рекомендацiями БН i Б П-39-76 [18] розташування вантажного району на станцii повинно забезпечувати: зручне сполучення з районами мiста та промисловими пiдприiмствами, вiльний пiд'iзд транспортних засобiв при виконаннi операцiй з огляду, приймання, навантаження та вивантаження вантажiв.

На вантажному районi МЗК, передбачено: критi та вiдкритi склади i платформи, площадки для контейнерiв, великовагових та iнших вантажiв, пiдвищенi колii, пристроi для перевантаження з вагонiв безпосередньо на автотранспорт або через склад, платформи та площадки для вивантаження сипучих вантажiв, колiсноi технiки та iнших вантажiв, товарну контору та iншi необхiднi допомiжнi будинки та примiщення, пристроi, якi забезпечують безперервну роботу навантжувально-вивантажувальних машин (зарядна станцiя, ремонтнi майстернi, склад ПММ та iнш.).

Необхiднiсть спорудження вантажних пристроiв, iх кiлькiсть, тип та продуктивнiсть обладнання встановлюються проектом в залежностi вiд роду перероблюваних вантажiв, розмiру i характеру вантажноi роботи з урахуванням комплексноi механiзацii навантажувально-вивантажуальних робiт.

8.1 Розрахунок потрiбних складських площ та визначення габаритних розмiрiв складiв

Площа , м², потрiбна для зберiгання прибуваючих або вiдправлюваних з вантажного району вантажiв, може бути визначена за питомим навантаженням як

, або

, (8.1)

де рiчний вантажооборот складу вантажного району за розглядуваним вантажем, т;

розрахунковий добовий вантажооборот вантажного району за розглядуваним вантажем, дорiвнюi υ, т/добу;

υпитома вага вантажопотоку, який надходить або вiдправляiться зi складу вантажного району (див. завдання, додаток Г);

розрахунковий термiн зберiгання вантажу у складi, дiб;

коефiцiiнт, який ураховуi додаткову площу на проходи, проiзди для навантажувально-розвантажувальних машин та автомобiлiв, мiсця для встановлення ваг, примiщення прийомоздавальникiв;

коефiцiiнт, який ураховуi прямий варiант перевантаження (рекомендовано приймати рiвним 0,10..0,20);

розрахункова маса вантажу на одиницю площi складу, т/м².

Результати розрахункiв рекомендовано навести у таблицi 8.1.

Для конкретних вантажiв потрiбна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок.

Передбачено спецiалiзованi об'iднанi склади для зберiгання прибуваючих та вантажiв що вiдправляються. Окрiм того, однорiднi вантажi при незначному iх вантажооборотi переробляться на одному складi.

За даними таблицi 8.1 встановлена потрiбна кiлькiсть та спецiалiзацiя складiв вантажного району.

Для штучних вантажiв, якi потребують закритого зберiгання (дрiбнi вiдправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектувало одноповерховi ангарнi склади з внутрiшнiм розташуванням навантажувально-вивантажувальних колiй, обладнанi пристроями пожежного i вартового сигналiзування. Кiлькiсть колiй та платформ в багато пролiтних складах вiдповiдаi характеру i розмiрам виконуваних операцiй. Для цементу, гiпсу i вапна треба передбачити одно пролiтний критий склад iз зовнiшнiм розташуванням залiзничних колiй.

Для вивантаження вугiлля та нерудних (мiнерально-будiвельних) матерiалiв запроектоване пiдвищена колiя яка розташована з урахуванням напрямку переважаючих вiтрiв у даному районi на довжинi не менше 50 м вiд складiв тарно-штучних вантажiв i контейнерного пункту. Постiйнi склади для навантаження вантажiв розташовано не ближче 300 м вiд службових та житлових будiвель.

На вантажному районi передбачено навантажувально-вивантажувальнi колii i платформи з пiд'iздами до них для безпосереднього перевантаження вантажiв з вагонiв на автомобiлi та навпаки.

Результати встановлення потрiбноi кiлькостi складiв вантажного району наведено в таблицi 8.2.

Розрахункову довжину складу , м, визначають як

, (8.2)

де прийнята (пiсля об'iднання) площа складу, м²

розрахункова ширина складу, м.

Будiвельна довжина складу , м повинна бути не менше розрахунковоi довжини навантажувально-розвантажувального фронту як з боку залiзницi , так i з боку автотранспорту .

У свою чергу,

; (8.3)

. (8.4)

де кiлькiсть вагонiв, якi проходять вантажнi операцii у даному складi за розрахункову добу (див. таблицю 4.1);

довжина вагона, м;

кiлькiсть подач вагонiв до даного складу за добу.

Мiнiмальна кiлькiсть подач

, (8.5)

де тривалiсть перерв у роботi складу, яка дорiвнюi 0,5..2,0 год;

тривалiсть навантаження або вивантаження всiii групи одночасно поданих вагонiв, год;

час на подання, розстановку, збирання та забирання групи вагонiв, год;

розрахунковий добовий вантажооборот об'iднаного складу, т (див. таблицю 8.1);

фронт, потрiбний для стоянки автомобiля бiля складу, м [19 таблиця 2.3 i 2.4];

середня тривалiсть завантаження або розвантаження автомобiля, год (приймаiться рiвною 0,1..0,5 год в залежностi вiд марки автомобiля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження, див п. 10 завдання);

середня тривалiсть роботи автотранспорту впродовж доби, год (див. п. 10 завдання);

середнi завантаження автомобiля, яке дорiвнюi , т;

коефiцiiнт використання автомобiля за вантажопiдйомнiстю (приймаiться рiвним 0,6..1,0, в залежностi вiд роду вантажу та способу його перевезення);

вантажопiдйомнiсть автомобiля, т (див. п. 10 завдання).

Результати розрахункiв та наведенi в таблицi 8.3.

Таблиця 8.1 - Потрiбнi площi складiв для збереження вантажiв по прибуванню i вiдправленню

Найменування вантажу	Прибування або вiдправлен-ня	Добовий грузопотiк	Тип складу	Парвметри для розрахунку потрiбноi площi				Площа складу
Найменування вантажу	Прибування або вiдправлен-ня	Qд,т	Тип складу	tз,дiб	в	P,т/м2	i	Fск,м2
Вугiлля антрацит	П	2367	НП	3	1,6	1,1	0,12	9089
Вантажi в 3 т контейнерах	П	685	КП	2	1,9	0,5	0,1	4685
Вантажi в 3 т контейнерах	В	822	КП	1	1,9	0,5	0,1	2811
Дрiбнi вiдправки	П	349	АС	2,5	2	0,4	0,1	3923
	В	573	АС	2	2	0,4	0,1	5153
Гравiй	П	362	НП	2,5	1,5	1,1	0,1	1109
Цемент усякий	П	192	КС	2,5	1,7	0,85	0,1	863
Папiр газетний	П	211	АС	2	1,7	1,1	0,1	587

Примiтки

1 НП тАУ навалочна площадка;

2 КП тАУ контейнерна площадка;

3 АС тАУ ангарний склад;

4 КС тАУ критий склад;

Таблиця 8.2 тАУ Вiдомостi про склади вантажного району

N	Тип складу	Вантажi	Спецiалiз.	Загальна	Розмiри складу
				Площа	Ширина Вск		Довжина Lск
				Fск,м²	Будiвельна Вск	Розрахункова Вск^р	Розрахункова Lск^р	Будiвельна Lск
1	НП	Вугiлля антрацит	П	10199	16	14,2	718,2	720
								3*240
2	АС	Др.вiдправки	П	3923	30	52,0	185,8	216
			О	5153		26+26		2*216
		Папiр	П	587
3	КП	Вант.в конт.	П	4685	16	14,2	527,9	528
			О	2811				2*264
4	КС	Цемент	П	863	18	18	48,0	48

Примiтка тАУ Будiвельна довжина ангарних складiв приймаiться кратною 72 м, критих складiв, контейнерних площадок та високих платформ тАУ 12 м, навалочних площадок тАУ 3 м.

8.2 Вибiр типiв навантажувально-розвантажувальних машин, розрахунок iх потрiбноi кiлькостi та встановлення норм часу на вантажнi операцii

Потрiбну кiлькiсть завантажувально-розвантажувальних машин визначають як

, (8.6)

де кiлькiсть вантажних операцiй, якi виконуються з кожною тонною вантажу при складському варiантi робiт;

експлуатацiйна продуктивнiсть машини, що дорiвнюi

, (8.7)

де змiнна норма виробiтку навантажувально-розвантажувальноi машини, т/зм [16];

розрахункова тривалiсть змiни, год;

коефiцiiнт роботи складу протягом доби, год.

Результати встановлення потрiбноi кiлькостi завантажувально-розвантажувальних машин та норм часу на виконання вантажних операцiй з вагонами, визначенi згiдно з Правилами перевезень вантажiв i наведенi у виглядi таблицi 8.4.

Таблиця 8.3 тАУ Розрахункова довжина навантажувальнотАУвивантажувальних фронтiв з боку залiзницi та автотранспорту для складiв вантажного району МЗК

Lск,м2

∑Uдск

Кп

Lв,

Lфж

∑Qдск

Lа,

ta,

Та,

gа,

Lфа,