Права профспiлок в Украiнi

ПЛАН.

Вступ. 2

1. Правовий статус профспiлок. 4

1.1 Профспiлковi органи як суб'iкти трудового права. 4

1.2. Загальна характеристика статусу профспiлок у сферi працi 9

1.3.Принципи дiяльностi профспiлок. 12

1.4.Правове положення профспiлок у сферi працi 15

2. Особливостi дiяльностi профспiлок в умовах перехiдного перiоду до ринковоi економiки. 19

3. Профспiлки ,як один з гарантiв розвитку середнього i малого бiзнесу. 24

Висновок. 28

Список лiтератури. 30

Ситуацiю, яка склалась на сьогоднiшнiй день на ринку працi Украiни можна назвати умовно задовiльною. Велика кiлькiсть трудових суперечок i страйкiв, визначаються насамперед економiчними факторами зростанням iнфляцiйних процесiв, недосконалiстю органiзацii оплати працi бiльшiй половинi галузей народного господарства. Але причини такого стану справ нерiдко криються i в позаекономiчних факторах, що безсумнiвно впливають на рiвень соцiальноi захищеностi працюючих.

Соцiологiчнi дослiдження показали, що крiм низького рiвня оплати працi причинами численних трудових суперечок в Украiнi i затримки з виплатою заробiтноi плати, наприклад в Киiвськiй областi станом на 1.01. 2004 року така заборгованiсть становить 34,8 млн, грн. Мають мiсце також численнi порушення

трудового законодавства, зв'язанi з необТСрунтованими вiдмовами

в прийомi на роботу, незаконними звiльненнями працюючих. Порушуiться законодавство про iндексацiю заробiтноi плати, з метою запобiгання масових вивiльнень працiвникiв практикуються тАЬзмушенiтАЭ вiдпустки без збереження заробiтноi плати, що суперечить трудовому законодавству. Одним iз таких прикладiв стала ситуацiя , яка склалась на Бiлоцеркiвському шинному заводi СП ВАТ тАЬРосава тАЬв 2003 роцi, коли 2 000 працiвникiв були змушенi пiти в таку вiдпустку на 3 мiсяцi.

Всi цi фактори не могли не торкнутись профспiлкового руху. Перехiд до ринковоi економiки, рiзноманiття форм власностi, жадають вiд професiйних союзiв пошуку iнших форм i методiв роботи, переосмислення прiоритетних напрямкiв дiяльностi, удосконалювання органiзацiйноi структури.

В даний час у профспiлках Украiни йдуть складнi процеси пристосування. РЖ якщо на великих пiдприiмствах профспiлковi органiзацii мають визначений досвiд роботи з захисту прав i iнтересiв своiх членiв, а також володiють для цього засобами, то колективи малих пiдприiмств ,такими можливостями не володiють. Найчастiше працiвники малих приватних пiдприiмств не знають своiх прав i, як наслiдок, iх права попираються роботодавцями. Бiльш того, власники не зацiкавленi в створеннi профспiлкового органа на своiх пiдприiмствах.

Отже взявши до уваги всю важливiсть вище сказаного, я вирiшила написати роботу ,яка являi собою спробу осмислення i аналiзу вiдносин, що складаються в сферi дiяльностi профспiлкових органiзацiй по захисту законних прав i iнтересiв працюючих, визначення ролi профспiлок по пiдвищенню ефективностi функцiонування профспiлкових органiв.

1.1 Профспiлковi органи як суб'iкти трудового права.

В сучасних умовах профспiлки являють собою добровiльнi незалежнi громадськi органiзацii, що обтАЩiднують працiвникiв, зв'язаних загальними iнтересами по роду iхньоi дiяльностi як виробничоi, так i в соцiальнiй сферi. Своiм головним завданням профспiлки всiх напрямкiв ставлять захист прав i законних iнтересiв працюючих, установлення соцiальноi справедливостi, ефективноi i гуманноi економiки.

Вiдзначимо, що в даний час основнi господарськi суб'iкти це дрiбнi органiзацii, а профкоми можуть створюватися, якщо в органiзацii бiльш як 15 членiв профспiлки.

Профспiлки розглядаються в якостi специфiчних субтАЩiктiв правовоi дiяльностi. РЗхнiй статус (правове положення) визначено законодавством, що встановлюi права - i дiiздатнiсть профспiлок, основнi (статутнi) права i обовтАЩязки, а також гарантii iхнього здiйснення (глава ХV1 КзпПУ).

Разом з тим у рамках загального правового становища профспiлок законодавство виходить, з одного боку, з iснування принципу плюралiзму в органiзацii i дiяльностi профспiлок, а з iншого боку - регламентуi статус окремих рiвнiв органiв профспiлковоi системи, зокрема, профкомiв пiдприiмств (органiзацiй), галузевих i регiональних профспiлкових органiв.

Державний курс на роздержавлення i приватизацiю пiдприiмств ставлять, як основну функцiю профспiлок Украiни - захист iнтересiв людей працi. При цьому оптимальним методом реалiзацii захисноi функцii стаi органiзацiя правового соцiального партнерства - цивiлiзованоi форми взаiмин мiж профспiлками, пiдприiмцями (роботодавцями) i урядовими структурами. Дiапазон партнерськоi дiяльностi профспiлок може бути рiзним залежно вiд конкретноi ситуацii - вiд прямого соцiального протистояння своiм партнерам до конструктивноi взаiмодii з ними.

Крiм головноi - захисноi функцii - профспiлки виконують i

iншi функцii, частина яких безпосередньо випливаi з iх цiлей, а iншi - делегованi у свiй час профспiлкам державною.

Сучасне законодавство Украiни, з огляду на характер виконуваних профспiлками функцiй, найбiльший акцент робить на розвиток iхнього правового статусу як суб'iкта трудового права, тому, що саме ця роль найбiльше торкаiться регулювання сфери найманоi працi.

Важливо вiдзначити, що правовий статус профспiлок як субтАЩiктiв трудового права визначаiться стосовно iхнiх органiв, а не органiзацiй. Цi органи, i насамперед профкоми органiзацiй, визнаються законними представниками прав i iнтересiв найманих працiвникiв. У тих суспiльних вiдносинах, де профком виступаi як суб'iкт трудового права, вiн представляi iнтереси вiдповiдного профспiлкового колективу найманих ^{працiвникiв} i службовцiв. При цьому вiн або реалiзуi своi власнi права (наприклад, при здiйсненнi нагляду за охороною працi), або дii вiд iменi вiдповiдного трудового колективу (наприклад, при розробцi i пiдписаннi колективного договору).

Кодекс законiв про працю УКРАРЗНИ закрiпив загальнi права профспiлок представляти iнтереси працюючих i визначив областi його застосування - виробництво, праця, побут i культуру , а саме:

ст. 43-1 КЗпП дозволяi здiйснити звiльнення з iнiцiативи власника без попередньоi згоди профспiлкового органу, працiвника, який не i членом профспiлки, дiючоi на пiдприiмствi.[1]

Основним завданням профспiлок i представництво i заВнхист iнтересiв працiвникiв перед власником. Виходячи з цих задач, основними функцiями дiяльностi профспiлок вистуВнпають захисна i представницька, якi доповнюються конВнтрольними повноваженнями за додержанням законодавства про працю, якi було збережено у новому законi.

Права профспiлок класифiкуються за наступними груВнпами: права щодо встановлення на виробничому, регiональВнному, галузевому, державному рiвнях колективних умов працi;

права в галузi застосування чинного законодавства про праВнцю; права щодо контролю за додержанням трудового законоВндавства. Так, профспiлковi органи виступають вiд iменi труВндового колективу при укладеннi колективного договору на пiдприiмствi; об'iднання профспiлок i стороною ГенеральВнноi, регiональноi, галузевоi угоди, маi право на ведення колекВнтивних переговорiв з роботодавцями та iхнiми об'iднаннями;

здiйснюють контроль за дотриманням колективного договоВнру; дають згоду на звiльнення працiвникiв з iнiцiативи власВнника. Роботодавець зобов'язаний узгодити з профкомом праВнвила внутрiшнього трудового розпорядку, який у подальшоВнму пiдлягаi затвердженню трудовим колективом. З профкоВнмом пiдприiмства мають бути також узгодженi графiки змiнностi, вiдпусток, введення пiдсумованого облiку робочоВнго часу. Для залучення працiвникiв до надурочноi роботи, роботи у вихiднi днi власник зобов'язаний отримати згоду профкому; умови оплати працi на пiдприiмствах, де не уклаВндаiться колективний договiр, власник зобов'язаний погодиВнти з профспiлковим органом; заходи заохочення застосовуВнються власником спiльно або за погодженням з профкомом. Законодавство мiстить й iншi права профспiлок у сферi труВндових вiдносин, а також додатковi гарантii для виборних профспiлкових працiвникiв (ст. 252 КЗпП). Цi гарантii моВнжуть бути конкретизованi й доповненi на рiвнi конкретного пiдприiмства.

В Законi Украiни тАЬПро професiйнi спiлки iх права i гарантii дiяльностiтАЭ в роздiлi РЖРЖ визначений повний обсяг прав-обовязкiв профспiлок i iх обтАЩiднань:

- Прово профспiлок i iх об'iднань представляти i захищати права та iнтереси членiв профспiлок.

- Право на ведення колективних переговорiв та укладання колективних договорiв та угод.

- Повноваження профспiлок, iх обтАЩiднань, щодо захисту прав громадян на працю та здiснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

- Право П i ПО на забезпечення зайнятостi населення.

- Право П i ПО щодо соцiального захисту i забезпечення достатнього життевого рiвня громадян.

- У вирiшеннi трудових спорiв.

- На органiзацiю страйкiв та проведення iнших масових заходiв.

- На iнформацiю з питань соцiально-економiчного розвитку.

- На створення навчальних, культурно-освiтнiх закладiв, дослiдних та iнших органiзацiй.

- У сферi захисту духовних iнтересiв трудящих.

- Захисту житлових прав громадян.

- Щодо притягнення до вiдповiдальностi посадових осiб.

- На громадську та фiнансову дiяльнiсть

- На власнiсть.[2]

. Необхiдно мати на увазi, що представництво iнтересiв найманих працiвникiв та службовцiв у названих вище областях суспiльного життя i одночасно i правом i обов'язком профспiлкових органiв.

1.2. Загальна характеристика статусу профспiлок у сферi працi

Професiйнi спiлки - iсторично сформована

органiзацiйна форма об'iднання працюючих

Як суспiльне явище профспiлки являють собою багатообразну i складну систему вiдносин i зв'язкiв внутрiшнього i зовнiшнього характеру. Це - сама масова громадська органiзацiя.

Профспiлки входять у полiтичну систему суспiльства як специфiчнi громадськi органiзацii зi своiми задачами i функцiями, обумовленими iхнiми статутами.

Основнi задачi профспiлок зв'язанi зi здiйсненням iх головноi функцii - захисту прав i iнтересiв працiвникiв у сферi працi i зв'язаних iз працею вiдносин. Саме з цiiю метою профспiлки виникли, для цього в них обтАЩiднувалися i обтАЩiднуються трудящi.

Згiдно з Конституцiiю Украiни громадяни мають право на участь у професiйних спiлках з метою захисту своiх труВндових i соцiально-економiчних прав та iнтересiв. Професiйнi спiлки i громадськими органiзацiями, якi об'iднують гроВнмадян, пов'язаних спiльними iнтересами за родом iх проВнфесiйноi дiяльностi. Профспiлки створюються без попередВннього дозволу на основi вiльного вибору iх членiв. Усi профеВнсiйнi спiлки мають рiвнi права (ст. 36 Конституцii Украiни).

Повноваження профспiлок регламентуються Законом УкраiВнни "Про професiйнi спiлки, iх права i гарантii дiяльностi", прийВннятим Верховною Радою Украiни 15 вересня 1999 p. Усi iншi законодавчi акти у цiй сферi застосовуються у частинi, що не суперечить цьому Законовi. Це тАФ КЗпП (статтi 43, 45, 52, 61, 64, 66, 67, 69, 71, 79,80,86,96,97,160, 161,193,226;глава II"КолекВнтивний договiр"), Закони Украiни "Про колективнi договори i угоди", "Про охорону працi", "Про оплату працi".

Згiдно iз Законом "Про професiйнi спiлки, iх права i гаранВнтii дiяльностi" професiйна спiлка визначаiться як добровiльна, неприбуткова громадська органiзацiя, яка об'iднуi громадян, пов'язаних спiльними iнтересами за родом iх професiйноi (трудовоi) дiяльностi (навчання) (ст. 1).

Потреба захисту прав i iнтересiв працюючих особливо актуальна в сучасний перiод, що пiдсилив соцiально-економiчнi протирiччя. Здiйсненню захисноi функцii профспiлок сприяi соцiальне регулювання суспiльних вiдносин, у якi вони вступають у процесi своii дiяльностi. Вiдносини за участю профспiлок регулюються рiзними видами соцiальних норм - морали, етики, права, традицiй та iн. Однi з них склалися в практицi взаiмодii профспiлок з державними, господарськими органами, працiвниками, i формально не закрiпленi. РЖншi - передбаченi актами профспiлкових органiв. Третi мiстяться в нормативних правових актах.

Дiяльнiсть профспiлок регулюiться в основному ними самими, як самостiйними громадськими органiзацiями за допомогою внутрiшнiх профспiлкових норм. прийнятих керiвними профспiлковими органами. Такi норми не носять правового характеру (хоча багато з них мають правовий наслiдок) i мiстяться в статутах профспiлок i iхнiх об'iднань, iнших профспiлкових актах. З кола суспiльних вiдносин, у котрi вступають профспiлки, правовому впливу пiддаються тiльки тi, регулювання яких обтАЩiктивно можливо, економiчно, соцiально i полiтично необхiдно. Право сприяi здiйсненню поставлених перед профспiлками завдань, виконанню iхнiх захисних функцiй.

Суспiльнi вiдносини за участю профспiлок регулюються правом у тiй мерi, у який це необхiдно для забезпечення представництва i захисту iнтересiв працюючих, успiшного функцiонування профспiлок i подальшого розвитку суспiльства.

1.3
.Принципи дiяльностi профспiлок.

Незалежнiсть профспiлок - перший з основних

принципiв положення i дiяльностi профспiлок, забезпечуiться

- прямою забороною усякого втручання органiв державноi влади i посадових осiб у дiяльнiсть профспiлок,

- майновою самостiйнiстю;

- правом самостiйно розробляти i затверджувати своi статути, визначати структуру, обирати керiвнi органи, органiзовувати свою дiяльнiсть ст. 14 ЗУ тАЭПро професiйнi спiлки iх права i гарантii iх дiяльностiтАЭ;

- забороною контролю за дiяльнiстю профспiлок з боку органiв юстицii, що реiструють профспiлки в якостi юридичноi особи

Другий принцип - самоврядування передбачене

Законом тАЬПро громадськi об'iднаннятАЭ i рiвною мiрою вiдноситься до всiх громадських об'iднань. Стосовно до профспiлок вiн виражений у згадуваному вище iхньому правi самостiйно приймати своi статути i регулювати свою внутрiшню дiяльнiсть.

Третiй принцип - добровiльнiсть об'iднання в профспiлки закрiплений як законодавством про профспiлки ст.7 закону, так i Законом тАЬПро громадськi об'iднаннятАЭ.

Четвертий принцип - рiвноправнiсть профспiлок ст.10 ЗУ тАЭПро професiйнi спiлки iх права i гарантii iх дiяльностiтАЭ ; означаi, що усi профспiлки i iхнi органи одного рiвня мають однаковi права незалежно вiд чисельностi,i яких-небудь iнших ознак. Тим самим у законодавствi знайшов вiдображення i профспiлковий плюралiзм - наявнiсть не одного, а декiлькох профспiлок.

П'ятий принцип - законнiсть створення i дiяльностi випливаi iз законодавства про профспiлки i прямо закрiплений Законом тАЬПро громадськi об'iднаннятАЭ.

Варто мати на увазi, що в правову основу дiяльностi профспiлок входить як власне законодавство про них, права i гарантii iх дiяльностi, так i трудове законодавство в цiлому, оскiльки воно використовуiться профспiлками для захисту прав i iнтересiв працiвникiв.

Визначальну правову основу дiяльностi профспiлок складаi законодавство яке мiняiться, удосконалюiться в залежностi вiд розвитку суспiльних вiдносин, у яких вони беруть участь, вiд основних економiчних вiдносин - вiд вiдносин власностi, соцiально-полiтичноi обстановки в краiнi.

У зв'язку з цим вiдбуваiться перегляд прав профспiлок.

Таким чином, основнi тенденцii розвитку законодавства про профспiлки, iх прав i гарантiй мiстяться в наступному:

по-перше, що воно проводиться у вiдповiднiсть з iснуючими суспiльними вiдносинами;

по-друге, у вiдмовi вiд невластивих профспiлкам, як громадськiй органiзацii повноважень;

по-третi, у збереженнi, змiцненнi i розширеннi прав, дозволяючих профспiлкам надiйно вiдстоювати соцiально-трудовi права й iнтереси працiвникiв[3]

1.4.Правове положення профспiлок у сферi працi

У сферу трудового права входять зв'язанi з працею вiдносини профспiлок з роботодавцями, iхнiми об'iднаннями i представниками, а також з державними органами мiсцевого самоврядування. Цi вiдносини входять у предмет трудового права як тiсно зв'язанi з трудовими вiдносинами.

Права профспiлок у сферi працi - основна частина iх правового статусу, тобто сукупностi прав i обов'язкiв в усiх областях.

Крiм прав у сферi працi профспiлки надiленi значними правами в сферi дii iнших галузей права: правами юридичноi особи, правом власностi, участi в правотворчому процесi ( стосовно норм трудового права)

Наявнiсть у профспiлок правового статусу не суперечить iх суспiльнiй природi. Зберiгаючи цю якiсть, профспiлки користуються визначеними правами, встановленими державою.

Законодавчо закрiплене положення профспiлок у сферi працi (трудо-правовий статус) являi собою загальну мiру юридичних можливостей даноi органiзацii i ii органiв в указанiй сферi дiяльностi, служить джерелом суб'iктивних прав i обовтАЩязкiв профспiлкових органiв у правовiдносинах. Як базова категорiя вона характеризуi межi юридичноi важливостi дiяльностi профспiлок у цiй областi, служить еталоном правомiрностi дiй профспiлкових органiв, повноти здiйснення наданим iм юридичних повноважень.

Створення трудо-правового статусу профспiлок характеризуiться обсягом закрiплених за ними юридичних можливостей. Статус профспiлок у сферi працi як частина iх загального статусу на сучасному етапi мiстить у собi стабiльнi риси iхнього правового положення з особливими, характерними саме для даного етапу. Стабiльнiсть, наступнiсть змiсту трудо-правового статусу профспiлок обумовленi самим iснуванням трудових вiдносин мiж працiвниками i роботодавцями, необхiднiстю захисту прав i iнтересiв працiвникiв у цих вiдносинах.

Найбiльш стабiльна частина статусу - права профспiлок по представництву iнтересiв працюючих, участi в регулюваннi трудових вiдносин, контролю за дотриманням законодавства про працю й охоронi працi ст.19,20,21 ЗУ тАЬПро професiйнi спiлки, iх права та гарантii дiяльностiтАЭ.

Динамiка статусу, його розвиток вiдбуваiться за рахунок реалiзацii наданих профспiлкам прав, залучення у статус прав, яких ранiш не було, у зв'язку з розвитком економiчних i соцiальних вiдносин, виключення з нього деяких прав, що не вiдповiдають сучасним умовам. Радикальнi змiни у статусi профспiлок вiдбуваються в зв'язку з переходом на новi економiчнi рейки, упровадженням нових принципiв управлiння економiкою в умовах рiзноманiття видiв власностi й органiзацiйно-правових форм пiдприiмств.

У статус суб'iктiв права, у тому числi профспiлок, крiм прав входять i юридичнi обов'язки.

Права й обов'язки профспiлок у сферi працi мають особливостi:

по-перше, юридичнi обов'язки прямо не покладаються державою на профспiлки, вони випливають iз захисноi функцii цiii громадськоi органiзацii, спираються на ii статути i зв'язанi з правами. У результатi наданi профспiлкам права одночасно означають i iх обов'язок. Це - особлива юридична категорiя права-обов'язку, де право i зобов'язання знаходяться в нерозривнiй iдностi;

по-друге, це обов'язок не перед державою, а перед працiвниками, чиi iнтереси профспiлки повиннi представляти i захищати;

по-третi, юридичнi обов'язки профспiлок полягають у необхiдностi реалiзацii наданих iм прав. РЖнакше вони не зможуть захистити працiвникiв;

по-четверте, виконання такого роду обов'язкiв забезпечуiться, насамперед, силою суспiльного, морального (внутрiшньопрофспiлкового) впливу.

Профспiлки як громадська органiзацiя не вiдповiдають перед державою за реалiзацiю своiх прав i обов'язкiв (Виключенням i майнова вiдповiдальнiсть в судi за проведення страйку, визнаного судом незаконним.) Але тут юридична вiдповiдальнiсть, випливаi з порушення норм трудового законодавства, носить усе-таки цивiльно-правовий характер). Держава впливаi на здiйснення профспiлками iх прав та обов'язкiв шляхом сприяння реалiзацii наданих iм прав, створення гарантiй для iхньоi успiшноi дiяльностi.

До юридичноi (дисциплiнарноi) вiдповiдальностi можуть бути притягнутi звiльненi вiд основноi роботи в органiзацii працiвники профспiлкових органiв, виннi в тiм, що права профспiлок не здiйснюються. Юридична вiдповiдальнiсть таких осiб настаi за поданням профспiлкових органiв як роботодавцiв.

Права i обов'язки профспiлок ,як особлива категорiя мiстять одночасно юридичну можливiсть i зобовтАЩязання. У нормативних правових актах мiстяться права, а не вимоги до профспiлок. Права здобувають ознаки обов'язкiв у силу потреби в iх здiйсненнi. У них закладена соцiальна необхiднiсть. Тому що без надання права не може бути зобов'язання для його реалiзацii, виправдане використання термiна тАЬправа профспiлоктАЭ, припускаючи пiд цим як власне права, так i iдину категорiю прав-обов'язкiв.

Концепцiя нерозривностi прав i обов'язкiв профспiлок маi практичне значення: якщо здiйснення прав залежить вiд волi суб'iкта, то юридичнi обов'язки треба завжди виконувати. Отже, при наявностi вiдповiдноi ситуацii профспiлки повиннi використовувати наданi iм права.[4]

Як показуi досвiд свiтовоi iсторii перiоди економiчних спадiв i потрясiнь приводили до кризи профспiлкового руху . Криза профруху в перехiдний перiод неминуча. У краiнах СНД, зокрема -в Украiнi, вона виявляiться у формi вiдриву профспiлок вiд мас, падiннi ефективностi iхнiх дiй, скорочення чисельностi iх членiв. Як показуi практика, система соцiально-трудового захисту у нашiй краiнi знаходиться поки в зародковому станi. У перiод тривалого i хворобливого становлення новоi системи трудових вiдносин працiвники бiльшостi пiдприiмств краiни виявилися зовсiм незахищеними. Це пiдтверджують данi соцiологiчного обстеження ринку працi в 2002 роцi.

У ходi обстеження працiвниками 246 пiдприiмств п'яти регiонiв Украiни було задане питання про те, хто iх захищаi. Бiльш 13 вiдсоткiв опитаних вiдповiли, що нiхто, а 16 - що захищають самi себе. Таким чином, понад чверть працiвникiв не розраховують на захист, а змушенi самi шукати шляхи для вирiшення своiх проблем i конфлiктiв.

Досвiд краiн з розвинутою соцiально - орiiнтованою ринковою економiкою показуi, що для успiшного соцiального захисту трудящих в сферi трудових вiдносин встановлення спiвпрацi мiж роботодавцями i найманими робiтниками - потрiбно, щоб трудовi ,соцiально-трудовi питання на пiдприiмствах вирiшували рiвноправно i уповноваженi представники iнтересiв працiвникiв, так i роботодавцiв.

Поряд з iншими громадськими органiзацiями профспiлки в нашiй краiнi претендують на те, щоб бути захисниками iнтересiв найманих працiвникiв. Разом з тим, судячи з результата обстеження, самi працiвники не часто знаходять захист вiд сваволi адмiнiстрацii в особi цих профспiлок. Тiльки 13 процентiв опитаних указали, що iх захищаi профспiлка, а 41 працiвникiв сподiваються на захист зi сторони адмiнiстрацii пiдприiмства.

Здавалося би, ситуацiя повинна розвиватися в протилежному напрямку, адже звичайно роботодавець зацiкавлений не в захистi, а в обмеженнi прав найманих працiвникiв - вiн скорочуi iх, затримуi видачу зарплати, часом i зменшуючи ii i т.д. А працiвники як i ранiше шукають у нього захисту! Що стосуiться професiйних союзiв, що для того вони i створенi, щоб допомагати трудящим у кризових ситуацiях, та в данiй ролi вони рiдко виступають.

Утiм, керiвники думають по-iншому. Бiльш третини профспiлкових лiдерiв i двi третини директорiв вважають себе захисниками працiвникiв. У даному випадку в наявностi переоцiнка своii ролi в сферi соцiально-трудового захисту працiвникiв як першоi, так i другоi категорiй опитаних. Вiдповiдi (опитування) працiвникiв на аналогiчнi питання сильно вiдрiзняються вiд вiдповiдей адмiнiстрацii i профспiлкових керiвникiв.

Цiкаво й iнше. Також бiльш третини голiв профспiлкових органiзацiй з числа опитаних вважають, що працiвникiв захищаi адмiнiстрацiя. Ще залишилися 25 вiдсоткiв якi указали, що або працюючi самi себе захищають, або iх нiхто не захищаi, або iх захищаi мiкроколектив (найближчi колеги по роботi).

З одного боку, такий розподiл вiдповiдей означаi, що профспiлки усвiдомлюють свiй незначний вплив на пiдприiмствах, що вони не мають належний авторитет. У даному випадку зрозумiло, чому майже половина опитаних працiвникiв сподiваiться на захист керiвника й адмiнiстрацii пiдприiмства, оскiльки за ними залишаiться прiоритет у прийняттi остаточних рiшень у трудових суперечках.

З iншого боку, вiдповiдi профлидерiв говорять як про пасивнiсть i небажання профспiлок виступати на сторонi працiвникiв проти адмiнiстрацii, так i про прагнення перекласти захиснi функцii на роботодавцiв, що маi iнтереси, протилежнi iнтересам працiвникiв. Недивним у цьому зв'язку виглядаi i те, що частина голiв профорганiзацiй вважаi, начебто робiтники самi себе захищають, думаючи, що iншоi форми пiдтримки вони не потребують.

Бiльшiсть вiдповiдей показуi, що працiвники як i ранiше вбачають у профспiлках розподiльника соцiальних благ, потiм збiльшення заробiтноi плати. Звертання ж за допомогою при рiшеннi трудових суперечок далеко не на першому мiсцi.

Як i ранiше на промислових пiдприiмствах, в установах охорони здоров'я, науки профспiлки активно обговорюють з адмiнiстрацiiю питання продуктивностi працi. РЖ якщо в промисловостi це майже з'ясовано, то незрозумiлий вплив профспiлок на продуктивнiсть працi в бюджетнiй сферi, де

навiть визначення ii, як вiдомо, проблематично. Тому не дивно виглядаi той факт, що захищенiсть працiвникiв бюджетноi сфери i одою з найнижчих у народному господарствi. Видно, значно простiше брати участь у господарських дискусiях, i при цьому не нести нiякоi вiдповiдальностi.

Тим часом адмiнiстрацiя найчастiше намагаiться самотужки вирiшувати виробничi проблеми, одноосiбно вiдповiдаючи за наслiдки своiх дiй. Особливо це вiдноситься до приватних пiдприiмств, де бiльшiсть керiвникiв (бiльш 58 процентiв) вiдзначили, що тiльки директор i адмiнiстрацiя несуть вiдповiдальнiсть за господарськi невдачi.

Як показало обстеження, у даний час нi традицiйнi, нi знову утворенi профспiлки не володiють достатньою силою , щоб захистити працiвникiв вiд зубожiння i правового нiгiлiзму. Знову створенi профспiлковi групи звичайно складаються з кiлькох осiб, що залежать вiд волi тАЬроботодавцятАЭ, i бояться втратити роботу.

Профспiлковi комiтети домагаються деяких поступок з сторони адмiнiстрацiй пiдприiмств для своiх членiв, але роздрiбний характер протестiв не робить помiтного впливу на покращення положення найманих працiвникiв у Украiни.

Та й взагалi про яку рiвноправнiсть соцiальних партнерiв може йти мова, якщо керiвники пiдприiмств лише на 8,5 вiдсотка вважають, що профспiлка захищаi iхнiх працiвникiв. Це знову пiдтверджуi той факт, що керiвництво пiдприiмств не бачить в профспiлках реальноi сили, здатноi iм протистояти. Директор на пiдприiмствi - i роботодавець, i захисник iнтересiв найманих працiвникiв одночасно. Пiд крилом тАЬдиректорського захистутАЬ у багатьох працiвникiв виникаi страх залишитись без роботи що не дивно .Цей страх не дозволяi багатьом працiвникам активно пручатися сваволi адмiнiстрацii i змушуi погоджуватися з порушеннями iхнiх трудових прав, що виявляються й у затримках заробiтноi плати, i в ii зменшеннi, i в погiршеннi умов працi .Бiльшiсть працiвникiв не готовi до вiдстоювання своiх iнтересiв, вираженню своiх претензiй до керiвництва, тому що не мають необхiдноi iнформацii, як треба поводитися у випадку обмеження iхнiх законних прав. Все той же страх втратити роботу не дозволяi працiвникам вступати у вiдкритi конфлiкти з адмiнiстрацiiю. Навiть у випадках грубих порушень адмiнiстрацiiю трудових прав тiльки незначна частина працiвникiв звертаiться в судовi iнстанцii. Це говорить про безсиллi i трудовому безправ'i працiвникiв. А найчастiше вони i не знають своiх прав. Бувають випадки, коли на пiдприiмствах складають колективнi договори, а працiвники не знайомi з iх змiстом.[5]

На пiдставi викладеного зовсiм очевидно, що профспiлкам краiни пора чiтко визначитися з приводу того, як вести себе у випадку сваволi з боку адмiнiстрацii,( найбiльше це стосуiться приватних пiдприiмств) i як захищати

права й iнтереси найманих працiвникiв.

Якi ж шляху пiдвищення ефективностi дiяльностi профспiлок i iхньоi ролi не тiльки в захистi прав i iнтересiв найманих працiвникiв, але й в областi встановлення i покращення умов працi?

Розглянемо це питання в наступнiй главi на прикладi Бiлоцеркiвського

кого мiськкому профспiлки працiвникiв середнього i малого бiзнесу на базi Бiзнес-iнкубатора

Як ми уже вiдзначили в попереднiй главi (п. 2.3) криза профcпiлкового руху в перехiдний перiод неминучий. Не обiйшли труднощi перехiдного перiоду i Бiлоцеркiвський мiськком профспiлки працiвникiв середнього i малого бiзнесу.

Наприкiнцi 90-х рокiв функцii мiськкому були досить широкi. Профспiлка керувала фондом соцiального страхування, у штатi були технiчнi i правовi iнспектори. Кошти, що збирались, з соцiального страхування дозволяли всiм працiвникам виплачувати по лiкарняним аркушам зарплату в розмiрi 100 % незалежно вiд безперервного стажу роботи., втому числу i працюючим за сумiсництвом.

Позицiя профспiлки ТСрунтувалася на тiм, що якщо на фонд зарплати сумiсникiв нараховуються внески по соцiальному страхуванню, що, працюючi на декiлькох роботах втрачають бiльше сил, енергii, здоров'я, то вони повиннi одержувати на вiдновлення сил 100 %, якщо, звичайно, кошти профспiлки дозволяють. Такими коштами профспiлка була забезпечена, чого не можна було сказати про iншi профспiлки. Але пiсля вiдокремлення фонду соцiального страхування вiд профспiлок ситуацiя повнiстю перемiнилась.

Профспiлка в iнтересах працюючих будувала бази вiдпочинку, фiнансувала розвиток фiзичноi культури i спортi, надавала матерiальну допомогу (медикаменти, побутова технiка i т.д.).

В даний час функцii профспiлки фактично скоротилися до правозахисних. Незважаючи на це, мiськком не падав духом, став дiяти гнучкiше, творчо пiдходячи до рiшення питань залучення в профспiлку нових членiв. Не форсуючи подiй, мiськком спочатку став надавати допомогу окремим пiдприiмцям по захисту iхнiх прав i iнтересiв, коли в них виникали трудовi конфлiкти з мiською адмiнiстрацiiю та iншими органами влади i управлiння, а також iншим фiзичними i юридичними особами. В мiру росту кiлькостi виграних профспiлкою трудових суперечок i змiцнення ii авторитету збiльшилося i

число пiдприiмцiв, що прагнуть стати членами профспiлки працiвникiв середнього i малого бiзнесу.

В даний час пiдприiмцi через громадський благодiйний фонд тАЬДопомогатАЭ, створений при обласному комiтетi профспiлки працiвникiв середнього i малого бiзнесу, можуть створювати новi робочi мiсця i реанiмувати старi, що iснували. Користь вiд створення виробництва в мiстi

Мабуть зрозумiла кожному, адже у виграшi виявляються усi: i виправна установа Департаменту виконання покарань, яка знаходиться в нашому мiстi , з якою укладенi угоди про виробництво кухонного принаддя, ремонт транспортних засобiв тощо, i самi пiдприiмцi. До цього залишаiться додати, що в сiчнi 2002 року Бiлоцеркiвський мiськком профспiлки працiвникiв середнього i малого бiзнесу звернувся з iнiцiативою в адмiнiстрацiю i до депутатiв мiста розробити вже найближчим часом програму соцiальноi реабiлiтацii колишнiх ув'язнених. Сам же мiськком уже неодноразово видiляв

Кошти для придбання медикаментiв, продуктiв харчування i одягу для установ виправних установ.

Мiськком профспiлки працiвникiв середнього i малого бiзнесу, повз свою основну дiяльнiсть, органiзував i веде бесплатнi курси для пiдприiмцiв - членiв профспiлки. У ходi занять, що проводять фахiвцi- правознавцi, слухачi вивчають рiзнi законодавчi й iншi нормативнi акти, одержують квалiфiковану консультацiю по спiрних питаннях, що виникають у процесi повсякденноi трудовоi дiяльностi.

Ще дуже важливий момент, який на мою думку необхiдно вiдзначити: юридична консультацiя мiськкому профспiлки працiвникiв середнього i

малого бiзнесу крiм складання скарг i заяв, ведення справ у народному i господарському судi , складання договорiв (контрактiв), консультацiй громадянам i пiдприiмцям, надаi послуги нестандартного характеру в вирiшеннi конфлiктiв.

Прикладом таких послуг може послужити наступний випадок. Командування одноi з мiсцевих вiйськових частини при звiльненнi вiйськовослужбовця РЖ. з вiйськовоi служби за контрактом вiдмовило йому в наданнi житла, хоча за Законом, що маi термiн вислуги не менш 10 рокiв, при

звiльненнi в запас держава зобов'язана надати квартиру. Мiськком профспiлки, куди звернувся РЖ. за допомогою, уклав з ним договiр про представлення його iнтересiв у судi й iнших правоохоронних органах.

Рiшення командування вiйськовоi частини було оскаржено у Вiйськовiй прокуратурi Бiлоцеркiвського гарнiзону. У результатi чого справедливiсть у вiдношеннi РЖ. була вiдновлена: наказ командира частини був вiдмiнний, а РЖ. надане житло. В даний час РЖ. займаiться малим бiзнесом i i членом профспiлки.

Подiбних випадкiв, коли мiськком профспiлки працiвникiв середнього i малого бiзнесу займаiться захистом iнтересiв i прав вiйськовослужбовцiв, цiлком достатньо, щоб говорити про те, що послуги нестандартного характеру в вирiшеннi конфлiктiв стали невiдтАЩiмною частиною його дiяльностi.

Таким чином, дiяльнiсть профспiлок у сучасний перiод i не тiльки багатоплановою i рiзноманiтною, але й ефективною, як в областi регулювання трудових вiдносин (у покращеннi умов працi), надання нових робочих мiсць, юридичного консультування, у сферi розвитку середнього i малого бiзнесу, так i в iнших областях нашого життя.

Бiльшостi наших спiвгромадян невiдомi тонкостi економiчноi полiтики, конституцiйних перетворень i т.д. Але зате на багатьох заводах i фабриках, у будь якому мiстi i на селi запитують, чому мiсяцями не платять зарплату, чому пiдприiмство, яке випускаi потрiбну людям продукцiю, зупиняiться, чому держава не може захистити не тiльки приватну власнiсть, не тiльки державну власнiсть, що залишилася, але i саме життя громадян.

На цьому явно несприятливому для роботи профспiлок економiчному i соцiальному просторi особливо гостро стоiть питання про шляхи подальшого розвитку профспiлкового руху в Украiнi, як одного з найбiльших осередкiв працiвникiв найманоi працi в СНД

Налагодження i змiцнення на новiй основi мiжнародних економiчних зв'язкiв Украiни робить необхiдним установлення мiцних зв'язкiв украiнських профспiлок iз профцентрами промислово розвинутих держав, розвитком контактiв з РДвропейськоi конфедерацiiю профспiлок, Мiжнародною конфедерацiiю вiльних профсоюзiв, iншими мiжнародними профспiлковими органiзацiями. Кiнцевим результатом такоi взаiмодii могло б стати повне членство в цих органiзацiях в iнтересах iдностi i международ-

ний солiдарностi.

Професiйнi спiлки беруть активну участь у роботi Мiжнародноi Органiзацii працi.

Отже досить важливим i створення на базi закордонного досвiду

iдиного банку даних по соцiально-економiчних питаннях, а також системи поширення даноi iнформацii в профрух Украiни.

Крiм того, незважаючи на деякi позитивнi результати, досягнутi у своiй дiяльностi профспiлками i, зокрема , Бiлоцеркiвським мiськкомом профспiлки працiвникiв середнього i малого бiзнесу, вкрай важливо, щоб держава розробила i прийняла програму пiдтримки дiяльностi професiйних

союзiв, як це робиться в деяких розвитих краiнах, наприклад у Швецii.

Так, профспiлка будi

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права